МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ХАБАРНИЦТВА В КОНТЕКСТІ НОВОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Короткий опис

Генеральна прокуратура України
Національна академія прокуратури України

На правах рукопису

ШИЛО АНДРІЙ ІВАНОВИЧ

УДК 343.98

МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ХАБАРНИЦТВА В КОНТЕКСТІ НОВОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Пшонка Віктор Павлович
доктор юридичних наук, доцент

Київ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ....................................................................4
ВСТУП......................................................................................................................5

Розділ 1. ІСТОРИЧНИЙ ТА ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ХАБАРНИЦТВА
В КОНТЕКСТІ НОВОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО
ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ...........................................................................14
1.1. Історичний огляд та сучасний стан законодавства
з протидії хабарництву в Україні.................................................................14
1.2. Правова сутність та співвідношення хабарництва і корупції.............23
Висновки до Розділу 1...........................................................................................45

Розділ 2. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХАБАРНИЦТВА
З УРАХУВАННЯМ НОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
ПРО КОРУПЦІЮ..................................................................................................47
2.1. Типовий механізм та структура криміналістичної
характеристики хабарництва........................................................................47
2.2. Предмет посягання при хабарництві....................................................57
2.3. Характеристика особи злочинця...........................................................65
2.4. Особливості способів вчинення хабарництва......................................77
2.5. Типові обставини та слідова картина хабарництва.............................96
Висновки до Розділу 2.........................................................................................111

Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ І ТАКТИКА РОЗСЛІДУВАННЯ
ХАБАРНИЦТВА.................................................................................................114
3.1. Слідчі ситуації й організація розслідування хабарництва...............114
3.2. Тактика проведення окремих негласних слідчих (розшукових)
дій в кримінальному провадженні за фактами хабарництва...................132

3.3. Тактика окремих слідчих (розшукових) дій в кримінальному
провадженні за фактами хабарництва.......................................................153
Висновки до Розділу 3.........................................................................................183

ВИСНОВКИ.........................................................................................................188
ДОДАТКИ............................................................................................................192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................219

ВСТУП

Актуальність теми. Протягом останніх десятиліть при характеристиці складної суспільно-політичної й економічної ситуації в Україні з незмінною сталістю констатується негативна тенденція активного поширення корупції й стрімкого її проникнення в усі сфери життєдіяльності держави та суспільства. Проблема корумпованості чиновників є однією з найбільш гострих та обговорюваних у засобах масової інформації, науковій і публіцистичній літературі. Це насамперед викликано тим, що вказане явище не тільки порушує права та інтереси людини, які є найвищою цінністю, але й стало однією з основних перешкод ефективному розвитку сучасного українського суспільства та держави, а також входженню України в світову спільноту на рівні повноцінного партнера, на чому неодноразово акцентувалася увага як у документах, що визначають міжнародні відносини країни, так і в нормативних актах вищих органів влади.
Актуальність проблеми протидії корупції та хабарництву посилилася у зв’язку з прийняттям нового антикорупційного законодавства, положення якого торкнулися і Кримінального кодексу України в частині кримінальної відповідальності за корупційні злочини, зокрема давання та одержання хабара.
За час, що передував та минув після зазначеної події, яка є значним кроком на шляху боротьби із цими негативними явищами, здійснено велику кількість наукових досліджень, проведено багато конференцій, симпозіумів, семінарів, круглих столів, на яких запропоновано рекомендації із протидії корупційним правопорушенням.
Помітний внесок у наукове вирішення зазначених питань зробили Л. В. Багрій-Шахматов, М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. О. Глушков, В. В. Голіна, І. М. Даньшин, І. А. Дьомін, А. П. Закалюк, В. С. Зеленецький, О. Г. Кальман, М. І. Камлик, Н.С. Карпов, В. А. Клименко, М. Й. Коржанський, О. М. Литвак, П. С. Матишевський, Р.П. Марчук, О. Р. Михайленко, В. О. Навроцький, С. Г. Омельченко, А. В. Портнов, А. І. Редька, О. Я. Свєтлов, В. В. Сташис, І. К. Туркевич, М. І. Хавронюк, В. І. Шакун, Ю. С. Шемшученко, О. Н. Ярмиш та багато інших науковців. В Україні окремі аспекти протидії корупції були предметом дисертаційних досліджень Л. І. Аркуші, О. О. Дудорова, Н. С. Карпова, В. С. Лукомського, М. І. Мельника, Є. В. Невмержицького, О. В. Терещука, С. А. Шалгунової та інших учених.
Окремих проблем методики розслідування хабарництва стосувалися роботи багатьох видатних учених-криміналістів, серед яких Т. В. Аверьянова, О. Я. Баєв, В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, В. К. Гавло, В. Г. Гончаренко, А. В. Дулов, В. П. Корж, В. С. Кузьмичов, В. К. Лисиченко, В. Г. Лукашевич, Г. А. Матусовський, М. В. Салтевський, М. О. Селіванов, В. В. Степанов, В. В. Тіщенко, В. Ю. Шепітько, М. П. Яблоков та інші. Комплексні дисертаційні дослідження проведені В. М. Ліщенком, М. Я. Мишковим, В. М. Трепаком.
Незважаючи на великий науковий доробок, що стосується протидії цьому негативному явищу, а також прискіпливу увагу з боку міжнародної співдружності та української влади і суспільства, останнім часом корупція стає масштабнішою, урізноманітнюються форми її прояву, вона вийшла на якісно новий рівень розвитку. У рейтингу країн за рівнем корупції за 2011 рік Україна з оцінкою в 2,3 бали зайняла 152 місце серед 183 країн світу. В статті 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» поширення корупції, хабарництва в органах державної влади назване серед основних реальних та потенційних загроз національній безпеці України, стабільності в суспільстві у сфері державної безпеки.
За огляду на офіційну статистику МВС України, динаміка загальної кількості зареєстрованих фактів хабарництва переважно зменшується: у 2008 році – 2297, у 2009 – 2764 (+20,3 %), у 2010 – 2914 (+5,4 %), у 2011 – 2875 (-1,3 %). Проте і показник розслідуваних злочинів (введений з 2010 року) також зменшується: 2010 рік – 2950, 2011 – 2883 (-2,3 %). За 9 місяців 2012 року зареєстровано 1964 факти хабарництва, що на 27,1 % менше, ніж за аналогічний період 2011 року, але і розслідувано на 22,3 % злочинів менше. Привертає увагу зростання показників хабарництва в структурі організованої злочинності. Хоча ці показники значно коливаються: за 2008–2009 роки – збільшення на 93,5 %, 2009–2010 – зменшення на 50,0 %, 2010–2011 – збільшення на 56,7 %, за 9 місяців 2012 року кількість хабарництва, вчиненого організованими групами та злочинними організаціями, збільшилася на 10 % порівняно з аналогічним періодом 2011 року, що підтверджує тенденцію до зростання. Наведені факти свідчать про підвищення ступеня суспільної небезпечності хабарництва на фоні зниження ефективності розслідування та розкриття даної групи злочинів.
Криміналістика, зважаючи на її завдання, повинна реагувати на ці реалії та вимоги сьогодення, зокрема шляхом комплексного вивчення криміналістично значущих ознак давання та одержання хабара як корупційних злочинів, розробки на цій основі нових і вдосконалення існуючих криміналістичних методів та засобів, приведення їх у систему з метою ефективного розслідування хабарництва відповідно до антикорупційного законодавства та нових засад кримінального провадження, що обумовлює актуальність дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснено в контексті реалізації Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011–2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 року № 1240, а також Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011–2015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 року № 14-10. Роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Національної академії прокуратури України «Правові основи діяльності органів прокуратури України та їх реалізація в національному законодавстві» (державна реєстрація № 001U004001).
Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є розробка методики розслідування хабарництва на основі криміналістичної характеристики, побудованої з урахуванням антикорупційного законодавства.
Цією метою обумовлені задачі дослідження:
– отримати криміналістичне визначення корупційного злочину відповідно до юридичного розуміння природи корупції, яке склалося історично;
– виявити співвідношення хабарництва та корупції згідно з сучасним антикорупційним законодавством;
– винайти структуру криміналістичної характеристики хабарництва, що найбільше відповідає його механізму;
– визначити особливості предмета посягання при хабарництві;
– привести в систему типові способи вчинення хабарництва;
– розробити типологію особи хабарників;
– систематизувати слідову картину хабарництва відповідно до його способів;
– розробити систему криміналістичних рекомендацій щодо організації розслідування хабарництва;
– встановити тактичні засади взаємодії слідчого, прокурора й оперативних підрозділів при виявленні та розслідуванні фактів хабарництва;
– розробити систему криміналістичних прийомів, методів, засобів проведення окремих слідчих (розшукових) дій.
Об’єктом наукового дослідження є суспільні відносини, пов’язані з діяльністю із розслідування хабарництва як групи корупційних злочинів.
Предметом дослідження виступає методика розслідування хабарництва в контексті нового антикорупційного законодавства України.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять принципи та основні категорії діалектичного пізнання соціальних явищ і процесів, розвитку та взаємозв’язку об’єктів реальної дійсності, система загальнонаукових та спеціальних методів, які є засобами наукового пошуку в арсеналі гуманітарних, у тому числі й юридичних наук. Поряд із загальнонауковими та іншими універсальними методами дослідження, такими як діалектична логіка, аналіз і синтез, індукція й дедукція тощо, в дисертації, з урахуванням специфіки теми дослідження, застосовувались наступні методи: історико-правовий – для визначення історичних і правових засад боротьби з корупцією і хабарництвом (підрозділ 1.1); системно-структурний метод дав змогу дослідити взаємозв’язки та взаємодію між елементами механізму хабарництва як основи його криміналістичної характеристики (підрозділи 2.1–2.5), а також виявити загальну структуру організації розслідування хабарництва (підрозділ 3.1); формально-логічний метод надав можливість визначити поняття й характеристику окремих даних предмета дослідження та дати їм криміналістичну оцінку (підрозділи 1.1, 1.2, 2.2–2.5); конкретно-соціологічні методи: анкетування, аналіз, порівняння, узагальнення – дали можливість дослідити практичний досвід слідчих прокуратури, а також матеріали слідчої та судової практики, що визначило емпіричну базу дослідження (в ході всього його процесу); за допомогою порівняльного методу здійснювалося вивчення різних правових джерел, а також точок зору дослідників стосовно проблем боротьби з хабарництвом (підрозділи 1.2, 3.1–3.3). Комплексне застосування зазначених методів забезпечило всебічність, повноту, об’єктивність і достовірність дослідження.
Теоретичним підґрунтям дисертації є монографії, підручники і навчальні посібники, збірники наукових статей, матеріали періодичної преси, що стосуються як науки криміналістики, так і кримінального права, кримінального процесу, кримінології, теорії ОРД. Правову основу дослідження становлять Конституція України, кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство України, нормативно-правові акти, що регламентують організацію та діяльність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.
Емпіричну базу дослідження склали результати вивчення 150 кримінальних справ, пов’язаних з хабарництвом та схожими за складом злочинами; анкетування 100 слідчих прокуратури. У роботі над дисертацією використовувався також багаторічний досвід практичної діяльності автора на різних посадах в органах прокуратури України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в Україні на монографічному рівні проведено наукове дослідження проблем методики розслідування хабарництва у тісному зв’язку з явищем корупції з використанням положень нового антикорупційного законодавства. Проведена робота дала можливість обґрунтувати і сформулювати наукові положення, висновки та рекомендації, які, на думку дисертанта, становлять новизну:
вперше одержано:
– криміналістичне визначення корупційного злочину на основі поняття конфлікту інтересів як передбаченого Кримінальним кодексом України суспільно небезпечного винного діяння, вчиненого всупереч службовим повноваженням з метою задоволення матеріальних і нематеріальних особистих, групових інтересів або інтересів третіх осіб, а отже, вчиненого з метою штучного створення такого конфлікту інтересів у службової особи;
– модель (схему) типового механізму хабарництва, яка містить всі його криміналістично-значимі елементи у їх зв’язку та взаємодії, що стало ефективним підґрунтям для розробки структури та змісту криміналістичної характеристики хабарництва;
– алгоритм розслідування хабарництва, що включає варіанти послідовності негласних та гласних слідчих (розшукових) дій залежно від ситуацій, які виникають в ході досудового розслідування хабарництва, що покладено в основу організації цієї діяльності;
удосконалено:
– тактику взаємодії слідчого, прокурора й оперативних підрозділів при виявленні та розслідуванні фактів хабарництва шляхом обґрунтування необхідності її початку вже на заключному етапі виявлення та документування факту хабарництва, а також визначення за прокурором ролі координатора такої взаємодії;
– систему криміналістичних прийомів, методів, засобів проведення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних заходів при розслідуванні хабарництва: допиту свідків, огляду місця події, огляду документів, допиту підозрюваних, обшуку, виїмки (в ході тимчасового доступу до речей і документів), пред’явлення для впізнання, слідчого експерименту, судових експертиз;
дістало подальший розвиток:
– співвідношення понять «корупція» та «хабарництво» відповідно до сучасного антикорупційного законодавства: хабарництво включає групу корупційних правопорушень (злочинів), що входить до більш загального поняття – «корупція»;
– характеристика предмета злочинного посягання як елемента криміналістичної характеристики хабарництва, у який включено предмет хабара й матеріалізований результат дії службової особи (хабароодержувача) на користь хабародавця чи третьої особи;
– характеристика способів вчинення хабарництва відповідно до етапів підготовки, вчинення та приховування одержання і давання хабара з максимальною деталізацією окремих видів криміналістично значимих дій хабарників;
– характеристика слідової картини хабарництва шляхом систематизації відповідно до його способів з великим ступенем деталізації різних видів слідів (матеріальних та ідеальних) та визначенням потенційних джерел їх отримання і місць знаходження;
– типологія особи суб’єктів хабарництва згідно зі ступенем корумпованості, відповідно до чого виділені професійний, систематичний та випадковий типи хабарників.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки, пропозиції та рекомендації, наведені в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані: у практичній діяльності слідчих підрозділів – як рекомендації та пропозиції, спрямовані на вдосконалення розслідування злочинів, пов’язаних із хабарництвом; у науково-дослідній роботі – як основа для подальшої розробки процесуальних і тактичних положень методики розслідування хабарництва та інших, схожих за механізмом корупційних злочинів; у навчальному процесі – при викладанні курсу криміналістики і спеціальних курсів з розслідування корупційних злочинів та хабарництва у вищих юридичних навчальних закладах, а також у закладах підвищення кваліфікації (акти впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Національної академії прокуратури України від 30 жовтня 2012 року, юридичного факультету Національного університету ДПС України від 25 жовтня 2012 року, факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету ДПС України від 23 жовтня 2012 року, прокуратури Київської області від 14 лютого 2012 року).
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, Інституту підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України. Теоретичні положення та висновки, зроблені автором у процесі дослідження, оприлюднені на семи науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасної юридичної науки» (м. Харків, 11–12 червня 2011 року); Всеукраїнській конференції «Пошук концептуальних засад розбудови правової системи України» (м. Львів, 10–11 червня 2011 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Подальші наслідки реформування законодавства України» (м. Одеса, 18–19 червня 2011 року); Всеукраїнській науковій конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку української правової системи» (м. Львів, 16 липня 2011 року); Міжнародній науковій конференції «Наукове літо – 2011»; Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасної юридичної науки» (м. Київ, 5–6 жовтня 2011 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Роль права у забезпеченні законності та правопорядку» (м. Запоріжжя, 11–12 жовтня 2011 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Кримські юридичні читання» (м. Сімферополь, 11 травня 2012 року).
Публікації. Результати дослідження викладені у шести статтях, розміщених у виданнях, включених МОНмолодьспортом України до переліку фахових з юридичних наук, та восьми тезах доповідей на конференціях.
Структура дисертації зумовлена її метою та поставленими задачами і композиційно складається із вступу, трьох розділів, які охоплюють десять підрозділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 244 сторінки, із яких 191 – основний текст, 26 сторінок – 10 додатків, 26 сторінок – список використаних джерел (231 найменування).

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Корупційним злочином слід вважати передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння, вчинене в умовах конфлікту інтересів всупереч службовим повноваженням з метою задоволення матеріальних і нематеріальних особистих, групових інтересів або інтересів третіх осіб, а рівно – вчинене з метою штучного створення конфлікту інтересів у службової особи. Під хабарництвом необхідно розуміти два корупційні злочини – одержання та давання хабара.
2. Поняття «хабарництво» повністю поглинається поняттям «корупція», оскільки до неї, крім хабарництва, входять корупційні правопорушення, які відрізняються від нього тим, що їх механізм складають дії однієї особи, яка отримує задоволення власних інтересів або інтересів своїх близьких безпосередньо з можливостей, які дає їй службове становище або влада (розкрадання майна, користування ним на вигідних умовах, використання праці підлеглих, вплив на їх дії тощо); або їх метою є задоволення нематеріальних інтересів.
3. На основі розробленої в ході дослідження моделі (схеми) типового механізму хабарництва визначено структуру його криміналістичної характеристики, у яку слід включити: а) предмет злочинного посягання;
б) способи вчинення хабарництва; в) особу злочинця; г) типові обставини: місце, час, обстановку вчинення злочину; д) типову слідову картину.
4. Предмет хабара є неправомірною вигодою, яка має суто майновий характер, і може бути визначений як доходи хабароодержувача, надані хабародавцем або отримані у результаті збереження витрат за рахунок хабародавця, виражені у речах, в тому числі грошах і цінних паперах, іншому майні, майнових правах, та у результатах робіт і послугах.
Предмет злочинного посягання при хабарництві не вичерпується предметом хабара (предметом посягання з боку хабароодержувача). До нього слід також відносини матеріалізовані результати службових дій особи в інтересах хабародавця (як предмет злочинного посягання з боку останнього): документи, у яких фіксується хід та результати службових дій на користь хабародавця; речі, які передаються у зв’язку з такою службовою дією; речі, які при вчиненні службовою особою передбачених службовими обов’язками дій не повинні знаходитися у хабародавця.
5. Ґрунтуючись на загальноприйнятій типології особи злочинця та виділенні трьох стадій корумпованості хабарників, в основу виділення яких покладено очевидний психологічний аспект – ступінь втягнення особистості в цей процес, у роботі виділено типи особи хабарників: а) професійний хабарник – відповідає організованому (системному) хабарництву і об’єднує два типи злочинців, серед яких особливо небезпечні злочинці частіше стають організаторами злочинних угруповань, а професіонали – найкращими виконавцями; б) систематичний хабарник відповідає систематичному хабарництву та включає звичний тип злочинця; в) випадковий тип хабарника, пов’язаний із поодиноким хабарництвом та випадковим типом злочинця. Коло суб’єктів корупції, визначене новим антикорупційним законодавством, є орієнтовним переліком суб’єктів хабарництва.
6. На основі чіткого розподілу способів вчинення давання та одержання хабара, максимальної їх деталізації, у дослідженні виділено групи криміналістично-значимих злочинних дій окремо для хабароодержувача та хабародавця. Відповідно, до групи дій хабароодержувача віднесено:
а) підготовчі дії (інформаційні, організаційні, вимагання (активне, пасивне), приховання); б) прийняття хабара; в) виконання (невиконання) дії на користь хабародавця з використанням влади або службового становища;
г) задоволення матеріального інтересу за рахунок хабара; д) приховання злочину (маскування, уникнення утворення слідів документування хабарництва, утаювання, знищення інформації). До дій хабародавця віднесено: а) підготовчі дії (інформаційні, організаційні, приховання);
б) пропонування хабара (доставка або придбання на місці передачі, підписання документів, оплата послуг); в) задоволення інтересу за рахунок результату виконання (невиконання) хабароодержувачем дії з використанням влади або службового становища; г) приховання злочину (маскування, утаювання, знищення інформації). Дії співучасників вказаних суб’єктів характеризуються виконанням будь-яких дій із перерахованих вище.
7. Слідова картина хабарництва характеризується наявністю великої кількості матеріальних та ідеальних слідів злочину, які в більшості своїй, взяті окремо, прямо про вчинення хабарництва не свідчать, окрім слідів передачі предмета хабара службовій особі. Відповідно до способів вчинення у роботі надано систематизацію слідової картини хабарництва з великим ступенем деталізації різних видів слідів, що надасть змогу на основі виявлення їх достатньо великої кількості та складання в систему отриманої з них інформації побудувати надійну доказову базу злочинної діяльності хабарників. Нове антикорупційне законодавство дає можливість встановлювати невідповідність витрат службової особи законним доходам шляхом їх декларування у ході спеціальної перевірки та здійснення фінансового контролю, що може бути використано для збирання слідів хабарництва.
8. Організація розслідування повинна відбуватися на основі ситуаційного підходу відповідно до характерної для розслідування хабарництва структури типових ситуацій: перша – факт хабарництва відбудеться у майбутньому – залежно від встановлених обставин може бути поділена на дві: а) заяву отримано від учасника події; б) інформацію отримано з іншого джерела; друга ситуація – хабар вже було передано, цей факт є одиничним і момент майбутньої передачі хабара невідомий – також поділяється на дві: а) хабар отримано за поведінку службової особи, яка відповідає встановленим вимогам; б) хабар отримано за поведінку службової особи, яка суперечить закону, іншим вимогам.
На основі комбінування негласних заходів і слідчих (розшукових) дій відповідно до ситуації розроблено організаційну структуру розслідування хабарництва, яка представлена в роботі у вигляді алгоритму для більш ефективного практичного використання.
9. У ході дослідження тактики проведення негласних заходів (оперативно-розшукових заходів і слідчих (розшукових) дій) при виявленні та розслідуванні хабарництва обґрунтовано необхідність тісної взаємодії слідчого, прокурора з оперативними підрозділами не тільки під час проведення самого розслідування хабарництва, а й під час заключного етапу виявлення факту хабарництва шляхом ОРД; виявлено особливості порядку проведення негласних заходів відповідно до нового КПК України; надано криміналістичні рекомендації щодо підготовки та проведення операції із затримання хабарників на місці злочину.
Обґрунтовано, що для більшої ефективності здійснення прокурором функцій процесуального керівництва досудовим розслідуванням бажано, щоб у процесі здійснення нагляду за ОРД та участі у кримінальному провадженні за одним фактом хабарництва він не змінювався. У цьому випадку в прокурора з’являється можливість здійснювати роль координатора у взаємодії слідчого й оперативного підрозділу.
10. У роботі розроблено систему криміналістичних прийомів, методів, засобів проведення найбільш поширених при досудовому розслідуванні хабарництва слідчих (розшукових) дій: допиту свідків, огляду місця події, огляду документів, допиту підозрюваних, обшуку, виїмки (в ході тимчасового доступу до речей і документів), пред’явлення для впізнання, слідчого експерименту, судових експертиз.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврех Г. Мздоимство и лихоимство на переходе к рынку / Г. Аврех, В. Овчинский // Наш современник. – 1992. – № 12. – С. 105–111.
2. Албул С. В. Оперативний експеримент та провокація злочину: питання визначення та розмежування / С. В. Албул, С. В. Чернілевська // Південноукраїнський правничий часопис. – 2009. – № 4. – С. 218–221.
3. Аслаханов А. А. Проблемы уголовно-правовой борьбы со взяточничеством / А. А. Аслаханов // Государство и право. – 1993. – № 4. – С. 81–88.
4. Астафьев Л. В. К вопросу о понятии коррупции / Л. В. Астафьев // Коррупция в России: состояние и проблемы : мат. научн.-практ. конф. (26–27 марта 1996 г.). – М. : Московский ин-т МВД России, 1996. – С. 199–123.
5. Ахтырская Н. Н. Классификация элементов механизма совершения преступлений, связанных с пластиковыми карточками [Электронный ресурс] / Н. Н. Ахтырская ; Центр исследования проблем компьютерной преступности. – Режим доступа: http://www.crime-research.org/library/Aht_tem2.htm.
6. Багиров О. Ш. Расследование и предупреждение злоупотреблений служебным положением в торговле : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; Криминалистика; Прокурорский надзор; Судоустройство» / О. Ш. Багиров ; Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова. – М., 1986. – 23 с.
7. Багрий-Шахматов Л. В. Уголовно-правовые и криминологические проблемы коррупции, теневой экономики и борьбы с ними : учеб. пособ. / Л. В. Багрий-Шахматов. – О. : Латстар, 2001. – 530 с.
8. Балашов Д. Н. Криминалистика : учеб. / Д. Н. Балашов, Н. М. Балашов, С. В. Маликов. – М. : ИНФРА-М, 2005. – 501, [1] с.
9. Бантишев О. Ф. Хабарництво : кваліфікація та документування : практ. посіб. / О. Ф. Бантишев, С. А. Кузьмін. – К. : Паливода А. В., 2009. – 120 с.
10. Бартошек М. Римское право : Понятия, термины, определения : [пер. с чеш.] / Милан Бартошек; [спец. науч. ред., авт. предисл. и коммент. З. М. Черниловский]. – М. : Юрид. лит., 1989. – 447, [1] с.
11. Бахин В. П. Криминалистическая методика : лекция / В. П. Бахин. – К., 1999. – 26 с.
12. Бахін В. П. Поліцейський допит у США (Поради допитуючому) : навч. посіб. / В. П. Бахін [та ін]. – К. : Правник, 1997. – 33 с.
13. Бахін В. П. Тактика допиту : навч. посіб. / В. П. Бахін, В. К. Весельський. – К. : Правник, 1997. – 63 с.
14. Бахін В. Склад і призначення криміналістичної характеристики злочинів / В. Бахін, Б. Лук’янчиков // Правничий часопис Донецького університету. – 2000. – № 1 (4). – С. 39–43.
15. Белкин Р. С. История отечественной криминалистики / Р. С. Белкин. – М. : НОРМА, 1999. – Х., 486 с.
16. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня : Злободнев. вопр. росс. криминалистики / Р. С. Белкин. – М. : НОРМА : ИНФРА-М, 2001. – 237 с.
17. Белкин Р. С. Криминалистика: Проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частная теория / Р. С. Белкин. – М. : Юрид. лит., 1987. – 272 с.
18. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. / Р. С. Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – Т. 3 : Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – 480 с.
19. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. / Р. С. Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – Т. 1 : Общая теория криминалистики. – 408 с.
20. Белкин Р. С. Курс криминалистики : учеб. пособ. / Р. С. Белкин. – [3 изд., доп.]. – М. : Юнити, 2001. – 837 с.
21. Белкин Р. С. Модное увлечение или новое слово в науке? (Еще раз о криминалистической характеристике преступления) / Р. С. Белкин, И. Е. Быховский, А. В. Дулов // Социалистическая законность. – 1987. – № 9. – С. 56–58.
22. Берекашвили Л. Ш. Методика расследования взяточничества : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; Судоустройство; Прокурорский надзор ; Криминалистика» / Л. Ш. Берекашвили ; Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности. – М., 1965. – 26 с.
23. Борідько О. А. Тактика слідчих оглядів : навч. посіб. / О. А. Борідько, К. В. Парасочкіна, Г. О. Пономаренко. – Херсон : Чуєв С. М., 2006. – 72 с.
24. Бояров В. І. Проблемні питання розслідування хабарництва в сучасних умовах / В. І. Бояров, П. В. Шалдирван // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. – № 4. – С. 207–211.
25. Ведерников Н. Т. Личность преступника как элемент криминалистической характеристики преступления / Н. Т. Ведерников // Криминалистическая характеристика преступлений : сб. науч. тр. Всесоюзн. ин-та по изуч. причин и разраб. мер предупреждения преступности. – М., 1984. – С. 76–79.
26. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад, і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
27. Весельський В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти) / В. К. Весельський. – К. : Правник, 1999. – 126 с.
28. Владимиров В. Правильно применять закон о взяточничестве / В. Владимиров // Советская милиция. – 1961. – № 7. – С. 63.
29. Волженкин Б. В. Служебные преступления : [учеб.-практ. пособ.] / Б. В. Волженкин. – М. : Юристъ, 2000. – 367, [3] с.
30. Волобуев А. Н. Совершенствование уголовного законодательства в борьбе с организованной преступностью / А. Н. Волобуев // Криминологические проблемы совершенствования законодательства о борьбе с преступностью : материалы расширенного заседания Всесоюзного координационного бюро по криминологии (май 1988 г., г. Баку) / редкол.: Алиев И. А. (отв. ред.), Долгова А. И. (отв. ред.), Кафаров Т. М., Кафаров З. К., Мурашов В. П., Фомина С. В. – Баку : Азерб. НИИСЭ, 1988. – С. 128–132.
31. Волобуєв А. Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва / А. Ф. Волобуєв ; Університет внутрішніх справ. – Х. : Ун-т внутрішніх справ, 2000. – 336 с.
32. Волчецкая Т. С. Современные проблемы моделирования в криминалистике и следственной практике : учеб. пособ. / Т. С. Волчецкая; Калинингр. гос. ун-т. – Калининград : КГУ, 1997. – 94 с.
33. Воробей О. В. Криміналістичне дослідження паперових грошей України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / О. В. Воробей ; Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2003. – 257 с.
34. Гавло В. К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений / В. К. Гавло. – Томск : Том. гос. ун-т, 1985. – 333 с.
35. Галаган В. І. Процесуальний порядок і тактика пред`явлення для впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають : моногр. / В. І. Галаган, І. В. Басиста. – К. ; Івано-Франківськ : КНУВС, 2007. – 236 c.
36. Гельфанд И. А. Хозяйственные и должностные преступления в сельском хозяйстве / И. А. Гельфанд. – К. : МВД УССР, 1970. – 251 c.
37. Герасимов И. Ф. Проблемы взаимодействия следователя и органов дознания по раскрытию и расследованию преступлений / И. Ф. Герасимов, Е. К. Кагин // Уголовно-процессуальные и криминалистические проблемы правоприменительной деятельности : межвуз. сб. науч. тр. / редкол.: В. А. Азаров (отв. ред.), А. А. Бородич, А. Г. Гельманов,
В. В. Кальницкий, В. В. Николюк. – Омск : Ом. ВШ МВД СССР, 1989. – С. 27–31.
38. Геселев О. В. Організаційно-правові засади забезпечення прокурором взаємодії оперативних підрозділів та слідчих при виявленні, розкритті та розслідуванні злочинів у сфері службової та господарської діяльності / О. В. Геселев // Інформаційно-аналітичні матеріали щодо організації належної взаємодії підпорядкованих слідчих з оперативними підрозділами інших правоохоронних органів та експертними установами з питань оперативного супроводження досудового слідства та використання сучасних можливостей оперативно-розшукової діяльності у розкритті злочинів : методичні розробки / Управління криміналістики Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ; за заг. ред. В. О. Перча, В. В. Гриненко, Г. А. Луканьової. – К., 2010. – С. 402–412.
39. Гончаренко В. И. Понятие криминалистической характеристики преступлений / В. И. Гончаренко, Г. А. Кушнир, В. Л. Подпалый // Криминалистика и судебная експертиза : респ. межвед. науч.-метод. сб. – Вып. 33. – К. : Вища школа, 1986. – С. 3–8.
40. Гора І. В. Криміналістичні експертизи та дослідження, що проводяться у системі правоохоронних органів України : наук.-практ. посіб. / І. В. Гора, В. А. Колесник. – К. : Академія СБУ, 1999. – 80 с.
41. Горпинюк О. П. Інформація як предмет складів злочинів, що посягають на приватність [Електронний ресурс] / О. П. Горпинюк // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 229–234. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10goppnp.pdf.
42. Григорьев А. Коррупция–2010 / А. Григорьев ; Голос Америки : Анализ и перспективы. – 26 октября 2010. – Режим доступа: http://www.voanews.com/russian/news/Analysis-and-perspectives/Corruption-Report-2010-10-26-105798228.html.
43. Гришин Б. С. Оперативные мероприятия и первоначальные следственные действия по делам о взяточничестве, связанном с хищением социалистической собственности : дисс. ... канд. юрид. наук /
Б. С. Гришин. – М. : ВШ МВД СССР, 1959. – 214 с.
44. Гуров А. И. Профессиональная преступность : Прошлое и современность / А. И. Гуров. – М. : Юрид. лит., 1990. – 301, [2] с.
45. Данилюк М. І. Подальший етап розслідування корупційних злочинів / М. І. Данилюк // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2011. – № 1 (2). – С. 293–299.
46. Даньшин М. В. Класифікація способів приховування злочинів у криміналістиці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / М. В. Даньшин ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2000. – 19 с.
47. Денисюк С. Ф. Обыск в системе следственных действий (Тактико-криминалистические проблемы) : науч. практ. пособ. / С. Ф. Денисюк, В. Ю. Шепитько ; Национальная юридическая академия Украины
им. Ярослава Мудрого, НИИ изучения проблем преступности АПрН Украины. – Х. : Консум, 1999. – 159 с.
48. Долгова Л. И. Определение коррупции и законодательство о борьбе с ней / Л. И. Долгова // Коррупция и борьба с ней / Российская криминологическая ассоциация, Научно-исследовательский институт проблем укрепления законности и правопорядка, Владивостокский центр по изучению организованной преступности ; ред. кол. : В. В. Астанин и др. – М. : Российская криминологическая ассоциация, 2000. – 320 с. – С. 3–26.
49. Драпкин Л. Я. Практикум по расследованию взяточничества / Л. Я. Драпкин и др. ; Министерство высшего и специального образования РСФСР. Свердловский юридический институт им. Р. А. Руденко. – Свердловск, 1985. – 57 с.
50. Дудоров О. О. Проблемні питання кримінальної відповідальності за одержання хабара : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. О. Дудоров ; Київ. ун-т. ім. Т. Шевченка. – К., 1994. – 23 с.
51. Дулов A. В. Основы расследования преступлений, совершенных должностными лицами : моногр. / А. В. Дулов. – Минск : Университетское, 1985. – 168 с.
52. Ермолович В. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений : моногр. / В. Ф. Ермолович. – Мн. : Амалфея, 2001. – 304 с.
53. Журавлев С. Ю. Расследование экономических преступлений / С. Ю. Журавлев. – М. : Юрлитинформ, 2005. – 491, [2] с.
54. Зав’ялов С. М. Спосіб вчинення злочину: сучасні проблеми вивчення та використання у боротьбі зі злочинністю : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / С. М. Зав’ялов; НАВСУ. – K., 2005. – 232 с.
55. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 07.04.2011 р. № 3207-VI // Голос України вiд 15.06.2011 р. – № 107.
56. Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.02.1993 р. № 3781-XII [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3781-12.
57. Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23.02.1993 р. № 3782-XII [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3782-12.
58. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» від 28.11.2002 р. № 249-IV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України: Законодавство. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/249-15.
59. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI // Голос України вiд 15.06.2011 р. – № 107.
60. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р. № 2135-XII [Електронний ресурс] / Верховна Рада України: Законодавство. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2135-12.
61. Закон України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю)» від 04.02.2004 р. № 1433-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 19. – Ст. 263.
62. Законы Ману / АН СССР, Ин-т востоковедения ; пер. [с санскрит.] С. Д. Эльмановича, провер. и испр. Г. Ф. Ильиным ; [предисл. Г. Ф. Ильина]. – М. : Наука : Науч.-изд. центр «Ладомир», 1992. – 359,[2] с.
63. Замминистра Богдан: Антикоррупционные успехи Грузии воспринимают слишком однозначно : интервью [Електронний ресурс] // Новости Украины и мира – ЛИГА. Новости ; Информационное агентство ЛIГАБiзнесIнформ. – 10.12.2010 р. – Режим доступа: http://news.liga.net/interview/NI100091.html.
64. Збірник методичних розробок управління криміналістики Генеральної прокуратури України / Управління криміналістики Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України. – К., 2008. – 378 с.
65. Здравомыслов Б. В. Должностные преступления : понятие и квалификация / Б. В. Здравомыслов. – М. : Юрид. лит., 1975. – 168 c.
66. Зуйков Г. Г. Методологическое значение изучения способов совершения преступлений / Г. Г. Зуйков // Криминалистика : учебник / Аханов В. С., Белкин Р. С., Зуйков Г. Г., Лавров В. П., и др.; под ред.: Белкин Р. С., Зуйков Г. Г. – М. : НИиРИО ВШ МВД СССР, 1969. – Т. 1 –
376 c. – С. 57–72.
67. Зуйков Г. Г. Поиск преступников по признакам способов совершения преступлений : учебное пособие / Г. Г. Зуйков. – М. : НИиРИО ВШ МВД СССР, 1970. – 191 c.
68. Иванов В. Д. Понятие и виды стадий преступной деятельности / В. Д. Иванов // Правоведение. – 1992. – № 6. – С. 86–89.
69. Истархов В. А. Удар русских богов / В. А. Истархов. – [4. изд.]. – [СПб] : ЛИО «Редактор», [2001]. – 407 c.
70. Ищенко Е. П. Криминалистическая алгоритмизация: теоретические предпосылки / Е. П. Ищенко, К. О. Сливинский // Академический юридический журнал. – 2001. – № 4. – С. 45–51.
71. Калужна О. М. Поняття предмета посягання як елемента криміналістичної характеристики фальшивомонетництва / О. М. Калужна // Актуальні проблеми криміналістики : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 25–26 верес. 2003 р.) / ред. кол.: М. І. Панов, В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова та ін. – Х. : Гриф, 2003. – С. 146–149.
72. Карагодин В. Н. Способы сокрытия преступления, их криминалистическое значение, методы распознавания и преодоления : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. юрид наук : 12.00.09 «Уголовный процесс ; Судоустройство; Прокурорский надзор ; Криминалистика» / В. Н. Карагодин. – Свердловск, 1982. – 20 с.
73. Карамзин Н. М. История государства Российского : в 12 т. / Н. М. Карамзин ; [отв. ред. А. Н. Сахаров; АН СССР]. – М. : Наука, 1989 –. – Т. 2–3. – М. : Наука, 1991. – 828,[1] с.
74. Карнеева Л. М. Проблемы нормативного регулирования взаимодействия следователей и оперативных работников органов внутренних дел / Л. М. Карнеева // Проблемы предварительного следствия. – Вып.10. – Волгоград, 1980. – С. 3–15.
75. Карпов Н. С. Криміналістичні засади вивчення злочинної діяльності : моногр. / Н. С. Карпов. – К. : Вид-во Семененко, 2007. – 522 с.
76. Карпюк Г. Боротьба з хабарництвом: здобутки і тенденції [Електронний ресурс] / Г. Карпюк // Дзеркало тижня. – 2010. – № 28. – Режим доступу: http://dt.ua/LAW/borotba_z_habarnitstvom_zdobutki_i_ tendentsiyi-60809.html.
77. Катаев Н. А. Коррупция : [Уголов.-правовой и криминол. аспекты : учеб. пособ.] / Н. А. Катаев, Л. В. Сердюк; [Вост. экстер. гуманитар. ун-т, Уфим. высш. шк. МВД Рос. Федерации]. – Уфа : ВЭГУ : УВШ МВД РФ, 1995. – 107 с.
78. Кауфман Д. Корупція в тумані двозначності / Д. Кауфман // Політика і час. – 1998. – № 1. – С. 58–65.
79. Квициния А. К. Взяточничество и борьба с ним / А. К. Квициния. – Сухуми : Алашара, 1980. – 183 с.
80. Киренко С. Г. Проблеми боротьби з організованою злочинністю та корупцією в Україні / С. Г. Киренко // Юриспруденція: теорія і практика. – 2007. – № 7. – C. 26–36.
81. Кириченко В. Ф. Виды должностных преступлений по советскому уголовному праву / В. Ф. Кириченко. – М. : АН СССР, 1959. – 184 с.
82. Кирпичников А. И. Взятка и коррупция в России / А. И. Кирпичников. – СПб : Альфа, 1997. – 352 с.
83. Кирсанов З. И. Криминалистическое учение о механизме преступления и его отражении : [лекция] / З. И. Кирсанов. – М., 1994. – 32 с.
84. Кирюшина О. М. Предварительное расследование по делам о взяточничестве : процессуал. и такт. аспекты : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / О. М. Кирюшина. – М., 1997. – 204 с.
85. Клак І. І. Хабарництво: від минулого до сьогодення / І. І. Клак // Бюлетень з обміну досвідом роботи. – 2007. – № 168. – С. 122.
86. Когутич I. I. Криміналістика: особливості методики розслідування окремих видів злочинів : текст лекцій / I. I. Когутич. – Львів : Тріада плюс, 2006. – 456 с.
87. Колесниченко A. H. К вопросу о понятии способа совершения преступления в криминалистике / A. H. Колесниченко, A. H. Савченко // Вопросы криминалистики и судебной експертизы : материалы науч. конф. – Сб. 2. – Душанбе, 1962. – С. 59–63.
88. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений : учеб. пособ. / А. Н. Колесниченко, В. Е. Коновалова. – Х. : Юрид. ин-т, 1985. – 93 с.
89. Комиссаров В. С. Уголовно-правовые аспекты борьбы с коррупцией / В. С. Комиссаров // Вестник Московского университета. Сер. 11. Право. – 1993. – № 1. – С. 26–30.
90. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 49.
91. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності // Офіційний вісник України вiд 19.04.2006 р. – № 14. – С. 340. – Ст. 1056. – Код акта 35837/2006.
92. Коновалова В. Е. Правовая психология : учеб. пособ. / В. Е. Коновалова. – [2. изд., исправ. и доп.]. – Х. : Консум, 1997. – 159 с.
93. Кофанов А. В. Криміналістика: питання і відповіді : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / А. В. Кофанов [та ін.] ; Нац. акад. внутр. справ. – К. : Центр учб. літ., 2011. – 279 с.
94. Краснобаев Ю. И. Понятие предмета советской криминалистики : история и современное состояние проблемы : автореф. дисс. на соискание научной степени канд. юрид. наук : 12.00.09 «Уголовный процесс ; Судоустройство; Прокурорский надзор ; Криминалистика» / Ю. И. Краснобаев. – М., 1976. – 23 с.
95. Криминалистика : [учеб. для вузов по направлению и спец. «Юриспруденция» / А. А. Беляков, И. Ф. Герасимов, А. Н. Гусаков и др.]; под ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина. – М. : Высш. шк., 1994. – 527, [1] с.
96. Криминалистика : учеб. / [А. А. Беляков, В. И. Брылев, М. Х. Валеев и [др.] ; под ред. И. Ф. Герасимова и Л. Я. Драпкина. – [2. изд., перераб. и доп.]. – М. : Высш. шк., 2000. – 671, [1] с.
97. Криминалистика : учеб. / [А. Ф. Волынский, Т. В. Аверьянов, И. Л. Александрова и др.] ; под ред. А. Ф. Волынского. – М. : ЮНИТИ : Закон и право, 1999. – 615 с.
98. Криминалистика : учеб. / [Агафонов В. В., Бурнашев Н. А., Волков Е. А. и др.] ; под ред. А. Г. Филиппова. – [3-е изд., перераб. и доп. ]. – М. : Спарк, 2004. – 750 с.
99. Криминалистика : учеб. / [Т. С. Волчецкая, В. Я. Колдин, Н. П. Яблоков и др. ] ; под ред. Н. П. Яблокова. – [2. изд., перераб. и доп. ]. – М. : Юристъ, 1999. – 716 с.
100. Криминалистика : учеб. / Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Россинская Е. Р. ; под ред. Р. С. Белкина. – М. : Норма-Инфра-М, 2001. – 990 с.
101. Криминалистика : учеб. / Б. Е. Богданов, А. Н. Васильев, В. Я. Колдин и др. ; отв. ред. А. Н. Васильев. – М. : МГУ, 1971. – 564 с.
102. Криминалистика : учеб. / Бахин В. П., Белкин Р. С., Быков В. М., Виницкий Л. В., и др. – Т. 2. – М. : ВЮЗШ МВД СССР, 1988. – 454 c.
103. Криминалистика : учеб. / под ред. В. А. Образцова ; М-во общего и проф. образования РФ, Моск. гос. юрид. академия. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристь, 2001. – 760 с.
104. Криминалистика : учебник для средних юридических учебных заведений / Е. М. Лифшиц (рук. авт. кол.), П. Н. Аленичев, Р. С. Белкин ; под ред. Р. С. Белкина ; МВД СССР. – М. : Юрид. лит., 1974. – 670 с.
105. Криминалистическая энциклопедия / авт.-сост. Р. С. Белкин. – М. : Бек, 1997. – 339,[2] с.
106. Криміналістика : підруч. / за ред. П. Д. Біленчука. – [2-ге вид., випр. і доп.]. – К. : Атіка, 2001. – 544 с.
107. Криміналістика : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / В. М. Глібко [та ін.] ; ред. В. Ю. Шепітько ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – [2-ге вид., переробл. і допов.]. – К. : Ін Юре, 2004. – 728 с.
108. Криміналістика. Академічний курс : підруч. / Т. В. Варфоломеєва, В. Г. Гончаренко, В. І. Бояров [та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 504 с.
109. Кримінальне право України : Особлива частина : підруч. / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін. ; за ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [2-е вид., перероб. і доп. ]. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
110. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III [Електронний ресурс] / Верховна Рада України : Законодавство. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
111. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р.
№ 4651-VI // Голос України від 19.05.2012 р. – № 90-91.
112. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р.
№ 1001-05 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України: Законодавство. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1001-05 (1002-05, 1003-05).
113. Крылов И. Ф. Криминалистическая характеристика и её место в системе науки криминалистики и вузовской программе / И. Ф. Крылов // Криминалистическая характеристика преступлений : сб. науч. тр. / Всесоюз. ин-т по изуч. причин и разраб. мер предупреждения преступности; [редкол.: В. В. Клочков (отв. ред.) и др.]. – М. : Всесоюз. ин-т по изуч. причин и разраб. мер предупреждения преступности, 1984. – С. 31–34.
114. Кузьмічов В. С. Криміналістика : навч. посіб. / В. С. Кузьмічов, Г. І. Прокопенко ; заг. ред. В. Г. Гончаренко, Є. М. Моісеєв ; Національна академія внутрішніх справ України. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 366 с.
115. Курс уголовного права : в 5-ти т. / Моск. гос. ун-т
им. М. В. Ломоносова. Юрид. фак. ; под ред. Н. Ф. Кузнецовой,
И. М. Тяжковой. – М. : Зерцало-М, 2002. –.– Т. 5 : Особенная часть /
[М. Н. Голоднюк, В. И. Зубкова, В. С. Комиссаров и др.] ; под ред.
Г. Н. Борзенкова, В. С. Комиссарова. – 2002. – IX, 502 с.
116. Кустов А. М. Теоретические основы криминалистического учения о механизме преступления / А. М. Кустов ; под ред. Р. С. Белкина; Акад. МВД России. – М. : Акад. МВД России, 1997. – 227 с.
117. Кучерявый Н. П. Ответственность за взяточничество по советскому уголовному праву / Н. П. Кучерявый. – М. : Госюриздат, 1957. – 187 с.
118. Кушниренко С. П. Особенности расследования взяточничества : учеб. пособ. / С. П. Кушниренко ; Санкт-Петербургский юридический институт Генеральной прокуратуры РФ. – СПб, 2002. – 108 с.
119. Лавров В. П. Криминалистическая теория временных отношений / В. П. Лавров // Криминалистика : в 3 т. / гл. ред.: Р. С. Белкин и др. ; Акад. МВД Рос. Федерации. – М. : Акад. МВД РФ, 1995 –.– Т. 1: История, общая и частные теории / [Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, И. А. Возгрин и др.] ; под ред. Р. С. Белкина и др. – М. : Акад. МВД РФ, 1995. – 278, [1] с. – С. 203–230.
120. Лавров В. П. Учение о способе преступления. Криминалистическая характеристика преступления / В. П. Лавров // Курс лекций по криминалистике / под ред. А. Ф. Волынского. – Вып. 10. – М. :
ЮИ МВД РФ, 1999. – С. 75–84.
121. Лапин В. О. Методика расследования преступных посягательств на жизнь, здоровье, честь, достоинство и имущество лиц, выявляющих и расследующих налоговые правонарушения : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / В. О. Лапин. – М., 2005. – 250 с.
122. Ларин А. М. Криминалистика и паракриминалистика / А. М. Ларин. – М. : Бек, 1996. – 179 с. – С. 116–127.
123. Лашко Н. Н. Криминалистическая характеристика и первоначальный этап расследования взяточничества и коррупции : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Н. Н. Лашко ; Моск. гос. ун-т
им. М. В. Ломоносова. – М., 2001. – 218 с.
124. Лехин И. В. Словарь иностранных слов / [под ред. И. В. Лехина, Ф. Н. Петрова]. – [4 изд., перераб. и доп.]. – М. : Гос. изд-во ин. и нац. словарей, 1954. – 854 с.
125. Лившиц Е. М. Тактика следственных действий / Е. М. Лившиц, Р. С. Белкин. – М. : Новый юристъ, 1997. – 176 с.
126. Ліщенко В. М. Доказування на досудових стадіях кримінального процесу у справах про одержання хабара : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / В. М. Ліщенко ; Нац. акад. внутр. справ. – К., 2011. – 20 с.
127. Лопашенко Н. А. Взяточничество: проблемы квалификации / Н. А. Лопашенко // Правоведение. – 2001. – № 6. – С. 105–116.
128. Лопушинський І. П. Конфлікт інтересів на державній службі: проблеми законодавчого врегулювання в Україні / І. П. Лопушинський // Наукові праці : науково-методичний журнал. – Т. 130. Вип. 117. Державне управління. – Миколаїв : ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – 164 с. – С. 11–18.
129. Лубин А. Ф. Методология криминалистического исследования механизма преступной деятельности : дисс. … д-ра юрид. наук : 12.00.09 / А. Ф. Лубин. – Нижний Новгород, 1997. – 337 с.
130. Лузгин И. М. Способ сокрытия преступления и его криминалистическое значение / В. П. Лавров, И. М. Лузгин. – М. : Юрид. лит, 1980. – 340 с.
131. Лукомський В. С. Кримінальна відповідальність за дачу хабара та посередництво в хабарництві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. С. Лукомський ; Інстит. держ. і права АН України – К., 1996. – 28 с.
132. Лук’янчиков Є. Д. Пред’явлення для впізнання : навч. посіб. / Є. Д. Лук’янчиков, О. М. Моісєєв ; Донецький ін-т внутрішніх справ. – Макіївка : Графіті, 1998. – 104 с.
133. Лунеев В. В. Коррупция: политические, экономические, организационные и правовые проблемы / В. В. Лунеев // Коррупция: политические, экономические, организационные и правовые проблемы : сб. мат. межд. науч.-практ. конференции (г. Москва, 9–10 сентября 1999 г.) / под ред.: Лунеев В. В. – М.: Юристъ, 2001. – С. 17–38.
134. Люїс Ф. Світове явище / Ф. Люїс // Кур’єр ЮНЕСКО (корупція). – 1996, серпень. – С. 5–7.
135. Лямин М. В. Использование криминалистических методов при расследовании взяточничества в правоохранительных органах : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / М. В. Лямин. – Саратов, 2003. – 231 с.
136. Макаренко Є. І. Огляд місця події / Макаренко Є. І., Негодченко О. В., Тертишник В. М. ; Дніпропетров. юрид. ін-т МВС України. – Дніпропетровськ : Дніпропетров. юрид. ін-т МВС України, 2001. – 162 с.
137. Максимов С. В. Коррупция. Закон. Ответственность / С. В. Максимов. – М. : ЮрИнфоР, 2000. – 142 с.
138. Маркєєва О. Д. Антикорупційна політика в Україні: проблеми та перспективи / О. Д. Маркєєва // Стратегічні пріоритети. – 2011. – №2 (19). – С. 150–155.
139. Машков С. А. Раскрытие и расследование фактов взяточничества с использованием результатов оперативно-розыскной деятельности : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / С. А. Машков. – Иркутск, 2004. – 218 с.
140. Мельник М. І. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми протидії корупції : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08 / М. І. Мельник ; Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2002. – 506 с.
141. Мельник М. І. Хабарництво: загальна характеристика, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства / М. І. Мельник. – К. : Парламентське видання, 2000. – 256 с.
142. Мельник М. Механізм корумпованих відносин / М. Мельник // Право України. – 2001. – № 4. – С. 105–109.
143. Михайленко Д. Г. Підстави кримінальної відповідальності за хабарництво (давання та одержання хабара) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Д. Г. Михайленко ; Одеська національна юридична академія. – О., 2009. – 263 с.
144. Михайлов В. И. Освобождение от ответственности при вымогательстве или даче взятки / В. И. Михайлов // Законодательство. – 2000. – № 9. – С. 29.
145. Мишков Я. Є. Методика розслідування хабарництва : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Я. Є. Мишков ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2005. – 179 с.
146. Навроцький В. О. Кримінальне право України. Особлива частина : курс лекцій / В. О. Навроцький. – К. : Знання, КОО, 2000. – 771с.
147. Наказ Міністерства юстиції України від 30.07.2010 р. № 1722/5 «Про затвердження переліків рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз» [Електронний ресурс] / Верховна Рада України: Законодавство. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v1722323-10.
148. Народная энциклопедия научных и прикладных знаний /
[с предисл. проф. В. Я. Данилевского]. Т. 1 ; Харьков. о-во распространения в народе грамотности. – М. : И.Д. Сытин, 1910–1912. – 24. – Общественно-юридический : [Полутом 1]. – 1911. – XV, 328 с.
149. Настільна книга слідчого / М. І. Панов [та ін.] ; голов. ред. В. Я. Тацій ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – К. : Ін Юре, 2003. – 720 с.
150. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – [3-тє вид., переробл. та доповн.] / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Атіка, 2005. – 1064 с.
151. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у 2 т. – [3-є вид., перероб. і доп.] / за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – Т. І. – 832 с.
152. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи». Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 р. № 1202 // Офіційний вісник України від 19.11.2010 р. – № 86. – С. 233. – Ст. 3067. – Код акта 53365/2010.
153. Невмержицький Е. В. Корупція як соціально-політичне явище: особливості проявів і механізми подолання в сучасній Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / Е. В. Невмержицький ; Ін-т держ. і права НАН України – К., 1999. – 19 с.
154. Образцов В. А. Теоретические основы раскрытия преступлений, связанных с ненадлежащим исполнением профессиональных функций в сфере производства / Образцов В. А. – Иркутск : Иркут. ун-т, 1985. – 108 с.
155. Огляд місця події при розслідуванні о