МЕТОДОЛОГО- ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ СТАЛОГО ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ МАКРОСИСТЕМ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАЗУР ГАЛИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 332.12. 330. 111.4(477)

МЕТОДОЛОГО- ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ СТАЛОГО
ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ МАКРОСИСТЕМ

Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил і
регіональна економіка

Науковий керівник доктор
економічних наук, профессор

Бутко М.П.

Чернігів -2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТАЛОГО ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ МАКРОСИСТЕМ 13
1.1 Економічна сутність, роль і значення сталого просторового розвитку макросистем 13
1.2 Передумови, фактори та принципи формування сталого просторового розвитку макроструктур 30
1.3 Методичні підходи до оцінки ефективності сталого регіонального макропроцесу 46
1.4 Зарубіжний досвід просторового сталого розвитку систем вищого ієрархічного рангу 57
Висновки до розділу 1
65
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕР ТА ОСОБЛИВОСТІ СТАЛОГО ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ МАКРОСИСТЕМИ ТА ЇЇ ТРАНСФОРМАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ 69
2.1 Сукупний потенціал Поділля та його трансформаційна динаміка 69
2.2 Структурно-динамічні зрушення компонентного складу і пропорції господарської діяльності макросистеми в просторі і часі 77
2.3 Специфіка міжрегіональних інтеграційних процесів і зв’язків та нові форми територіальної організації макроструктури, їх сталий розвиток 84
2.4 Моделювання факторного впливу міжрегіональних пропорцій та рівень економічних показників макрорегіону 93
Висновки до розділу 2
104

РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СТАЛОГО ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ МАКРОСИСТЕМИ

106
3.1 Організаційно-економічні важелі забезпечення дієвого механізму сталого просторового розвитку макроструктур 106
3.2 Інвестиційно-інноваційний вектор оптимізації та ефективної діяльності макросистеми і його правове забезпечення 125
3.3 Зовнішньо-економічні відносини і екологізація як основа сталого просторового розвитку продуктивних сил макросистем 145
3.4 Стратегія сталого просторового розвитку макрорегіону та прогноз його параметричних характеристик на перспективу 162
Висновки до розділу 3 187
ВИСНОВКИ 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 199
ДОДАТКИ 218

ВСТУП

Актуальність теми. Масштабні та складні трансформаційні процеси, яких зазнає наше суспільство на сучасному етапі розвитку, різко поглибили диференціацію соціально-економічного розвитку, що найбільш чітко проявилось в регіональній економічній динаміці. Особливості та суперечливий зміст регіоналізації національної економіки в умовах посилення глобалізації потребують розробки принципово нових підходів до вироблення стратегії регіонального розвитку, формування нових прогресивних просторово-виробничих структур різного таксономічного рангу, зокрема і макросистем. Формування такої стратегії з урахуванням положень концепції поляризованого розвитку і зростання тісно пов’язано не лише з удосконаленням територіальної організації продуктивних сил, а, насамперед, із забезпеченням сталого просторового розвитку макросистем та регулюванням цих процесів з метою прискорення процесів модернізації регіональної економіки. При цьому слід зазначити, що за умов, коли підходи до сталого просторового розвитку регіонів мезорівня (областей) є достатньо розробленими та всебічно дослідженими, то макросистеми, за незначним виключенням, залишились поза увагою науковців та безпосередніх управлінців. Зазначене зумовлює доцільність системних досліджень в плані удосконалення розвитку макроструктур в міжрегіональному економічному просторі з метою підвищення їх господарської активності.
У вітчизняній науковій літературі є значний доробок щодо дослідження проблем регіонального розвитку продуктивних сил, територіальної організації виробництва. Їм присвячені роботи О.М.Алимова,О.І.Амоші, П.П.Борщевського, М.П.Бутка, П.І Гайдуцького, В.М.Геєця, С.І.Дорогунцова, М.І.Долішнього, Ф.М.Заставного, В.І.Захарченка, Т.А. Заяць, В.П.Ільчука, А.Г.Мазура, Т.В.Пепи, В.І.Пили, В.А.Поповкіна, В.І Удовиченка, В.Ф.Семенова, О.П.Сологуб, М.І.Фащевського, Л.Г.Чернюк. Щодо окремих аспектів сталого розвитку продуктивних сил, то ці питання знайшли відображення в роботах З.В.Герасимчук Б.М.Данилишина, І.К.Бистрякова, В.М.Бондаренко, В.В.Шевчука, М.Г.Чумаченка, Є.В.Хлобистова. Але, роботи, які б були присвячені виключно проблемам сталого просторового розвитку макросистем, відсутні. Тому актуальними залишаються дослідження особливостей і специфіки сталої просторової модернізації продуктивних сил макроструктур в контексті сучасної парадигми регіонального розвитку. Нерозв’язаність ряду теоретичних і прикладних питань, відсутність комплексного вивчення закономірностей і тенденцій міжрегіональної співпраці на основі узгодженої діяльності основних компонентів макроструктур обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його актуальність, мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження, проведене автором, виконувалось у відповідності з планом комплексних науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема з темою Ш-7-06 (90) «Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України (державний реєстраційний номер 1061U005191(39)), де автором обґрунтовані напрями соціально-економічного розвитку економічних районів як макросистем; в рамках Державної тематики Вінницького національного аграрного університету «Дослідження розвитку трансформаційних процесів в аграрній економіці макрорегіону Поділля» (державний реєстраційний номер 0111U004338) по підтемі «Аналіз інтеграційних процесів в АПК»; також згідно з планами науково-дослідних робіт Чернігівського державного технологічного університету МОНмолодьспорту України –«Економічний простір регіону в інтеграційній стратегії розвитку» (номер державної реєстрації 011U008150), в рамках якої дисертантом визначено методичні підходи до оцінки ефективності сталого регіонального мікропроцесу.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад сталого просторового розвитку продуктивних сил макрорегіону як цілісної, інтегрованої господарської системи, розробка практичних рекомендацій, підвищення ефективності її відтворення та використання.
Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність розв’язання таких задач:
- узагальнити та систематизувати методологічні наукові розробки з проблем сталого просторового розвитку продуктивних сил регіональних систем;
- розширити понятійний апарат щодо сталого просторового розвитку продуктивних сил макросистем;
- визначити умови та фактори, закономірності та принципи сталого просторового розвитку продуктивних сил макроструктур;
- обґрунтувати методичні підходи оцінки ефективності територіальної організації макросистем;
- провести комплексний аналіз структурно-динамічних змін та зрушень макропроцесів в системі регіональної економіки;
- запропонувати економічне районування території досліджуваної макроструктури за рівнем соціально-економічного розвитку;
- розробити організаційно-економічний механізм реалізації завдань сталого просторового розвитку на макрорівні з урахуванням завдань адміністративної реформи в Україні;
- визначити основні напрями інвестиційно-інноваційної діяльності як дієвого механізму забезпечення стійкості макропроцесу у просторі і часі;
- оцінити стан зовнішньоекономічних зв’язків та їх вплив на процеси економіко-соціо-екологічного розвитку продуктивних сил макросистеми;
- концептуально сформулювати стратегію і тактику забезпечення стійкості розвитку продуктивних сил конкретної макросистеми.
.
Об’єкт дослідження. Система економічних, екологічних та соціальних відносин процесного забезпечення сталого просторового розвитку та ефективного функціонування продуктивних сил макросистем.
Предмет дослідження. Сукупність теоретичних, методичних і практичних питань просторового розвитку продуктивних сил макроструктур в умовах посилення інтеграційних процесів.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну базу дисертаційного дослідження склали фундаментальні положення економічної теорії і регіоналістики, теорії економічного відтворення та сталого розвитку, праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань сталого просторового розвитку, удосконалення трансформаційних процесів в економіці та управлінні, теорія і практика розвитку і розміщення продуктивних сил.
В процесі наукового дослідження для вирішення поставлених задач були використані такі методи: системно-структурного аналізу при дослідження тенденцій розвитку складових макрорегіональних господарських систем; монографічний при визначені направленості та ефективності трансформаційних процесів на макрорівні; економіко-статистичний при обґрунтовані і встановлені зв’язків між господарюючою діяльністю, соціальним розвитком та станом природно-ресурсного і виробничого потенціалів в макросистемі; економічного моделювання при прогнозуванні та розробці рекомендацій по раціоналізації процесів відтворення і прийняття управлінських рішень; картографічний для наочного відображення структурно-динамічних зрушень при дослідженні соціально-економічних проблем сталого просторового розвитку макросистем.
Інформаційну базу дисертаційного дослідження склали законодавчі та нормативно-правові акти України, аналітичні матеріали Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства аграрної політики та продовольства, інших центральних органів виконавчої влади, статистичні матеріали Державної служби статистики України, Концепція державної регіональної політики, методичні матеріали і рекомендації установ і організацій економічного профілю, періодичні видання по проблематиці регіонального розвитку.
Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі проведено теоретико-методологічне обґрунтування та вирішення завдань формування стратегії сталого просторового розвитку продуктивних сил макросистем в умовах модернізації економіки України.
Найбільш суттєвими науковими результатами, які отримані особисто здобувачем і характеризуються новизною, є наступні:
вперше:
запропонована і доведена доцільність створення і організаційно-управлінського оформлення комплексних макросистем, які структурно і функціонально об’єднують природно-ресурсний, виробничий і людський потенціали споріднених регіональних мезосистем обласного рівня на певній території, взаємообумовлена діяльність яких забезпечує синергічний ефект, активізацію залучення в інноваційну сферу інвестиційних ресурсів, раціональне природокористування та гармонізацію соціальних відносин;
удосконалено:
наукові засади та понятійний апарат сталого просторового розвитку, визначено економічну сутність таких понять, як «міжрегіональний економічний простір», «міжрегіональний розвиток» та «макроструктура». Остання, як основа становлення територіально-виробничих систем для формування корпоративно-коопераційного каркасу просторової системи інвестиційно-інноваційної спрямованості;
сукупність принципів формування систем сталого просторового розвитку продуктивних сил макросистем
методологічні підходи до розробки соціально-економічних основ сталого просторового розвиток продуктивних сил макросистем, які, на відміну від існуючих, базуються на системі інтеграції відносин суспільного виробництва і розглядаються як структура, яка створює можливості для оптимального співвідношення між економічним ростом, нормалізацією стану довкілля та зростанням добробуту населення;
методичні основи економічної оцінки передумов та чинників просторової організації продуктивних сил макроструктур, які у порівнянні з діючими враховують особливості відтворювальних процесів в макрорегіонах та імперативи сталого розвитку територій в умовах модернізації регіональних економічних відносин;
оцінку сукупного потенціалу макросистем та ефективного його використання, яка доповнює існуючі положення формування нових форм територіальної організації, а також визначення цільових орієнтирів і параметрів сталого просторового розвитку, екологізації економічних відносин на основі гармонізації державних і регіональних інтересів;
визначення характеру і особливості структурно-динамічних зрушень компонентного складу продуктивних сил макроструктур в просторі і часі, які включають авторські підходи до виокремлення пріоритетів з врахуванням ресурсних обмежень, ендогенних і екзогенних впливів;
принципово нові теоретичні і практичні підходи до соціально-економічної модернізації території макрорівня, які, на відміну від існуючих розробок, базувались як на оцінці показників соціально-економічного характеру так і з додатковим включенням параметричних характеристик екологічності, оптимальності і продуктивності;
одержало подальший розвиток:
зміст і напрями інвестиційно-інноваційної діяльності як основи посилення інтеграційних процесів та сталого просторового розвитку систем макрорівня;
основні підходи до забезпечення субрегіональних зв’язків на території задля підвищення її конкурентоспроможності в рамках мегасистеми та посилення позиціонування на внутрішньому і зовнішньому ринках;
процес формування організаційно-економічного механізму сталого просторового розвитку макросистем з визначенням конкретних заходів та інструментарію по базовим його складовим блокам;
обгрунтуваення створення Ради міжрегіонального розвитку з визначенням завдань, змісту та функцій її діяльності;
складові активізації зовнішньоекономічної та маркетингової діяльності в макроструктурах та обґрунтування рішень в управлінні господарським комплексом з орієнтацією на підвищення економічної ефективності його функціонування;
формування стратегії розвитку макросистем, яка базується на конкретизованих в часі соціально-економічних ефектах з метою покращення життєдіяльності населення.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність одержаних результатів полягає в розробці основ сталого просторового розвитку продуктивних сил макрорегіонів з урахуванням стартових передумов та особливостей функціонування складових системи. Основні положення, викладенні автором в дисертації, доведені до рівня методичних розробок та практичних рекомендацій. Вони призначені для використання в практиці управління регіональним розвитком макроструктур, створюють підґрунтя для подальших досліджень проблем сталого просторового розвитку макропроцесів в контексті адміністративної реформи в Україні. Результати дисертаційного дослідження можуть знайти застосування органами місцевої влади і місцевого самоуправління при розробці цільових програм, прогнозів соціально-економічного розвитку та окремих цільових проектів. Основні положення дисертаційного дослідження були використанні в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України при розробці комплексних фундаментальних тем ( довідка № 01-11/633 від 04.11.2010р.), в Головному управлінні економіки Вінницької області (довідка № 1971-03 від 06.01 2012р.), в Донецькій дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України при досліджені і розробці стратегії розвитку галузі природних наук (довідка №60 від 11.03.2012р.), а також в Дніпропетровській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України (довідка № 47 від 06.03.2012р.). Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Київського університету ринкових відносин при підготовці лекційних і практичних завдань з курсів «Макроекономіка», «Регіональна економіка», «Мікроекономіка» ( довідка № 264/1 від 16.09.2011р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною та завершеною науковою працею, в якій викладено результати авторських розробок щодо обґрунтування теорії та практики розвитку продуктивних сил макросистем, методичних підходів до оцінки рівня сталого просторового розвитку і ефективності їх функціонування в умовах посилення інтеграційних процесів. Наукові положення, які виносяться на захист, одержані автором самостійно і є його особистим внеском в економічну науку. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані ті положення і ідеї, які отримані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на 7 міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, а саме: “Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації” (Вінниця, 2009 рік); “Трансформаційні реформи та антикризовий потенціал економіки в постсоціалістичних країнах” (Вінниця, 2009 рік); “Тенденції української економіки: виклики кризи і глобалізації” (Київ, 2010 рік); «Проблеми регіонального розвитку в контексті європейсько-азіатської інтеграції» (Вінниця. 2010р.); “Актуальні проблеми формування законотворчості на етапі економічної стабільності української державності” (Вінниця, 2011 рік); “Методичні основи впровадження інноваційних методів навчання у ВНЗ” (Вінниця, 2011 рік); “Україна та ЄС: виклики кризи та глобалізації” (Київ, 2012 рік);
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 16 наукових праць загальним обсягом 5,2 д. а., у тому числі належить особисто автору 5,0 д.а., з них 9 статей – у наукових фахових виданнях, 7 тез доповідей на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації становить 198 стор. Комп’ютерного тексту, що містить 10 таблиць та 16 рисунків, з яких 7 займають всю площу сторінки. Список використаних джерел, що включає 216 найменувань, викладено на 18 стор., додатки – на 21 стор.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Динамічний та ефективний розвиток продуктивних сил країни та її регіонів, вектор на включення країни у світогосподарський простір потребує пошуку нових підходів і розробки обґрунтованих заходів щодо удосконалення просторового розвитку у контексті сучасної регіональної парадигми та загальноєвропейських принципів регіоналізації суспільного виробництва.
Просторовий розвиток означає комплекс організаційних дій по управлінню елементами та зв’язками територій, систему дій і політик, направлених на оптимізацію просторових змін, забезпечення сталого просторового розвитку продуктивних сил. Політика сталого просторового розвитку приймає до уваги комплексну взаємодію між різноманітними сферами діяльності і намагається досягнути всеоб’ємного прогресу, зменшуючи вплив таких ефектів, як деградація і експлуатація природного середовища.
2. Ефективний розвиток продуктивних сил країни, їх оптимальне розміщення та раціональне використання можливе за умови підвищення ефективності відтворювальних процесів не лише у регіональному, але й у міжрегіональному просторі як бази формування спільного національного ринку. Міжрегіональна збалансованість, формування та розвиток і ефективне функціонування макросистем сприяє вирішенню такої важливої територіальної задачі як подолання невідповідності між природним і трудовим потенціалами та їх територіальною організацією в єдиному економічному просторі країни.
Основу економічного простору країни формують регіональні підпростори, які, в свою чергу, є складовими більшої за масштабом, складністю і функціональним призначенням регіональної структури –міжрегіонального простору.
Міжрегіональний економічний простір можна визначити як інтегровану систему, як сукупність ресурсів і суб’єктів господарювання, відносин між ними, які формують відповідні сфери діяльності в процесі економічного відтворення, забезпечують суспільне виробництво, обмін, розподіл і споживання матеріальних благ на певних однорідних і близько розташованих територіях. Процес його розвитку –це розвиток системи відносин щодо розміщення множини економічних об’єктів на певній території, утворення обґрунтованих форм їх комплексування - макроструктур та організації взаємодії між ними.
Оптимальним масштабом по досвіду зарубіжних країн для господарської практики можна вважати макросистему територією, яка включає в наших умовах 2-3 області. Структурно-функціональний її зміст в межах міжрегіонального простору полягає в тому, що макросистема являє собою сукупність розташованих на її території соціального, господарського, природно-ресурсного і адміністративного та інших потенціалів. В сучасних умовах соціально-економічного розвитку нашої країни таким макроструктурам відповідає крупний економічний район.
3. В дисертації розкрита сутність та властивості макросистем як інтегрованих утворень, що структурно і функціонально об’єднують природно-ресурсний, виробничий і соціальний потенціали близько розташованих регіональних мезосистем обласного рівня на певній території, взаємообумовлена і тісно пов’язана діяльність яких забезпечує синергічний результат, наплив і збільшення обсягів цілеспрямованих інвестицій в інноваційну сферу, одержання додаткового економічного ефекту. Доведена доцільність створення і організаційно-управлінського оформлення таких структур в контексті реформи територіально-адміністративного устрою як бази формування виробничо-територіальних комплексів і основи побудови корпоративно-коопераційного каркасу сталого просторового розвитку продуктивних сил країни.
4. Розкриті передумови формування макросистем, комплекс факторів, які впливають на цей процес, зокрема виробничого, соціального, демографічного, науково-технічного, інфраструктурного, екологічного характеру з виокремленням групи екзогенного і ендогенного напряму.
Охарактеризована з розкриттям сутнісних ознак і змісту система принципів формування систем сталого просторового розвитку продуктивних сил макросистем, зокрема пріоритетного характеру - соціальне спрямування, функціональної інтеграції, комплексність, системність, динамічність, ієрархічність, сталісь, пропорційність, гнучкість регіонального управління, а також показники і критерії оцінки цієї системи, що дозволяє здійснити взаємозв’язок та збалансованість економічних, соціальних та екологічних проблем розвитку макроструктур;
5. Розроблені методичні основи економічної оцінки передумов та чинників просторової організації продуктивних сил макроструктур, аналізу ситуаційних варіантів, їх поєднання з врахуванням особливостей відтворювальних процесів в макрорегіонах, узагальнення імперативу сталого просторового розвитку в умовах становлення нового типу економічних відносин;
Запропоновані і досліджені базові положення, оцінку сукупного потенціалу макросистем та ефективного його використання, виявлення специфіки інтеграційних процесів в цих структурах і формування нових форм територіальної організації, а також визначення цільових орієнтирів і параметрів сталого просторового розвитку на основі поєднання державних і регіональних інтересів;
6. Проведений кількісний і якісний аналіз стану розвитку продуктивних сил Подільського макрорегіону, зокрема природно-ресурсного, визначений рівень соціально-економічного розвитку макрорегіону, його основних складових виробничого, визначено характер і особливості структурно-динамічних зрушень компонентного складу продуктивних сил макроструктур в просторі і часі, виокремлено пріоритети з врахуванням необхідності реформування господарських структур та природно-ресурсних обмежень, ендогенних і екзогенних впливів; включення значень екологічності, оптимальності і продуктивності;
7. Підтверджена доцільність і необхідність інвестиційно-інноваційного вектору в забезпечені сталого просторового розвитку продуктивних сил макросистеми, розширення змісту і напрямів інвестиційно-інноваційної діяльності як основи посилення інтеграційних процесів та сталого просторового розвитку систем макрорівня, основні підходи до забезпечення цих процесів на території макрорегіону задля підвищення конкурентоспроможності і виходу на світові ринки;
Необхідним є побудова національної господарської моделі, зорієнтованої на забезпечення економічного зростання інноваційного типу, що потребує реалізації наступних завдань: розвитку конкурентоспроможного середовища і великих корпорацій, здатних до концентрації і перерозподілу коштів у пріоритетні сфери діяльності; забезпечення пріоритетності розвитку освіти, науки і технологій; широкої інтеграції в глобальну інноваційну сферу, світову торгівлю наукоємними товарами та інтелектуальною власністю. Головними цілями інноваційного розвитку країни та її макрорегіонів визначено: підвищення ролі наукових та технологічних факторів у подоланні кризових явищ у соціально-економічному розвитку країни; збереження, ефективне використання та розвиток власного науково-технічного потенціалу; технічне переобладнання та структурна перебудова виробництва; збільшення експортного потенціалу; збереження довкілля та ефективне використання природних ресурсів; розвиток людини, захист її здоров’я та середовища проживання, створення умов для високопродуктивної творчої праці.8. Розглянуто процес формування організаційно-економічного дієвого механізму сталого просторового розвитку макросистем з визначенням конкретних заходів та інструментарію за основними його складовими блоками з виокремленням пріоритетів.
9. Розроблені шляхи забезпечення зовнішньоекономічної діяльності в макроструктурах та обґрунтування рішень в управлінні виробничими процесами з орієнтацією на підвищення економічної ефективності;
10. Обгрунтовані основні напрями екологізації виробництва в макросистемі. Екологізація просторового розвитку продуктивних сил – це процес удосконалення територіальної організації продуктивних сил регіональних систем, спрямована на максимізацію економічних результатів через оптимізацію еколого-економічних взаємин природних і суспільних компонентів продуктивних сил разом із комплексним фінансовим, адміністративно-правовим та науково-інформаційним забезпеченням цього процесу.
Механізм екологізації виробничої і невиробничої діяльності регіональних включає: інтеграцію екологічного компоненту у програму соціально-економічного розвитку держави; екологізацію структурної перебудови економіки; стимулювання розвитку ринків екологічних послуг,
екологічно чистої продукції, технологій і обладнання; врахування екологічного фактору при здійсненні приватизації; створення системи інституціональної підтримки екологізації виробничої і не виробничої діяльності, включаючи екологічне нормування, сертифікацію, аудит, експертизу тощо; екологізацію законодавства та правової бази.
11. Підтверджується положення про можливість перетворення макрорегіонів в одиниці майбутнього територіально-адміністративного устрою держави. Мова йде про створення макрорегіонів на зразок західноєвропейських, здатних здійснювати розширене відтворення на підконтрольних їм територіях. Передбачається в управлінському аспекті формування в макрорегіонах організаційних структур типу Рад міжрегіонального розвитку, які , оцінюючи стан соціально-економічного розвитку макрорегіону, будуть координувати завдання просторового розвитку макросистем, забезпечувати погодження державних і регіональних інтересів, організовувати розробку в реалізацію програм розвитку регіонів та проводити їх експертизу. Розвиток і організаційно-управлінське оформлення макросистем як відносно відокремлених регіональних структур буде характеризувати базисний прояв трансформації соціально-економічного розвитку, створюючи передумови для нового районування в межах адміністративної реформи, оновлення регіональної економіки.
12. Обгрунтовані концептуальні підходи до формування стратегії сталого просторового розвитку макросистем. Стратегія просторового розвитку макросистеми – це комплексний план, спрямований на досягнення довготермінової мети, що включає напрями, завдання та пріоритети сталого просторового розвитку господарюючих суб’єктів макроструктури і комплекс відповідних заходів, дій та рішень. Головна її мета– це орієнтир діяльності, сенс розвитку регіональних систем макроструктури, забезпечення тривалого всебічного прогресу складових і всієї макросистеми, що виходять з усвідомлення причин виникнення і закономірностей розвитку.
Основними завданнями стратегії сталого просторового розвитку макрорегіонів і країни в цілому можна визначити:
– стабільне нарощування обсягів виробництва у кожній регіональній системі макрорегіону, раціоналізація структури господарського комплексу макросистеми на основі ефективного використання наявного пpиpодно-pесуpсного, виробничо-технічного та трудового потенціалу;
- техніко-технологічне оновлення та модернізація виробництва в основних галузях виробничої спеціалізації регіональних господарських систем як складових макроструктури;
- удосконалення структури агропромислового виробництва у всіх регіональних системах, поглиблення його спеціалізації і територіальної організації;
- підвищення рівнів соціально-економічного розвитку макрорегіону та ефективності територіального поділу праці, раціоналізації розселення;
– посилення соціальної орієнтації розвитку суспільного виробництва, забезпечення державних соціальних стандартів та гарантій соціального захисту населення;
– збереження навколишнього середовища, поліпшення довкілля у районах високого забруднення, зокрема у великих промислових агломераціях;
- формування та становлення нових прогресивних організаційних форм і видів ринкового типу в макрорегіонів – кластерів, стратегічних альянсів, промислово-фінансових груп, технополісів, технопарків, наукових центрів;
– удосконалення територіальної структури та просторової організації господарства, оптимізація систем розселення, особливо в сільській місцевості в напрямі розвитку сільських територій;
- регулювання внутрішніх і зовнішніх міграційних потоків з врахуванням підвищення зайнятості населення і зростання рівня доступу до матеріальних благ.
13. Що стосується Подільського макрорегіону, то першочерговим завданням стратегії сталого його просторового розвитку є реструктуризація економічної бази із створенням умов для диферсифікації на новій техніко-технологічній базі. Це, насамперед, відноситься до промислового і агропромислового сектора господарського комплексу Поділля, а також до такого важливого напряму як структурні зрушення в промисловому комплексі за рахунок зростання питомої ваги машинобудування і промисловості будівельних матеріалів.
Основними пріоритетами сталого просторового розвитку Подільського регіону можна визначити: зміцнення економічної бази макроструктури за рахунок виваженої реструктуризації та реорганізації її регіональних систем;
всебічний розвиток людського потенціалу; розширення з покращенням якісних характеристик виробничої і соціальної інфраструктури; активізація інвестиційно-інноваційної діяльності в основних сферах діяльності макрорегіону; ширше впровадження ресурсо- і матеріалозберігаючих технологій з метою збереження навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки; розвиток міжнародного та транскордонного співробітництва; посилення використання рекреаційного потенціалу макрорегіону; підвищення конкурентоспроможності господарського комплексу макросистемі та її регіональних структур.
Реалізація вказаних пріоритетів в рамках стратегії сталого просторового розвитку продуктивних сил Подільського макрорегіону, на яку передбачається виділення 26 млрд. грн., забезпечить створення високоефективного господарського комплексу на основі узгодженої діяльності його регіональних структур, забезпечить приріст валового регіонального продукту на 58%, інвестицій в основний капітал – на 78%, зростання доходів населення - на 57%, розширить участь в міжрегіональних і міждержавних структурах, сприятиме активізації міжрегіональної інтеграції, переводу господарського комплексу макрорегіону на рейки економічного зростання задля підвищення добробуту населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический справочник. / Алаев Э.Б. - М.: Мысль, 1993.-350 с.
2. Алаев Э.Б. Эффективность комплексного развития экономического района /Алаев Э.Б.. - М.: Наука, 1985.-185 с.
3. Алимов О.М. Технології управління стратегічним потенціалом розвитку України /Алимов О.М.,Климов О.М.,Микитенко В.В. // Національне господарство України: теорія та практика управління: Зб. наук. праць ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/NacGosp/index.html
4. Анализ и прогнозирование экономики региона / Под ред. В.П. Чичканова и П.А. Минакера. – М.: Наука, 1984. – 269 с.
5. Анософф Й. Стратегическое управление: сокр. пер. с англ. / Науч. ред. й автор предисл. Л.И. Евенко. – М.: Экономика, 1989.- 519 с.
6. Антонюк В.П. Формування та використання людського капіталу в Україні: соціально-економічна оцінка та забезпечення розвитку: /Антонюк В.П.- Інститут економіки промисловості НАН Украииы. –Донецьк, 2007. – 348с.
7. Багров М.В. Регіональна геополітика сталого розвитку./Багров М.В-. К.: Либідь, 2002. – 253с.
8. Балабанова Л. Маркетинг: підруч. / Балабанова Л. - 2-ге вид. – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 647 с.
9. Барановський В. До концепції переходу України на модель сталого розвитку /Барановський В.- // Економіка України. - 2001. - №7. - С. 78-83.
10. Барський Ю.М. Фінансові інструменти стимулювання сталого розвитку регіону./Барський Ю.М.,Поліщук В.Г. Економічні науки. Серія «Облік і фінанси»: Зб. Наук. праць Луцького національного технічного університету. – 2010. – Випуск 7 (25), Ч. 4. – С. 7–9.
11. Быстряков И.К. Эколого-экономические проблемы развития производительных сил (теоретические й методологические аспектьі) /Быстряков И.К. - К.: ООО Междунар. фин. агенство, 1997. - 225 с.
12. Бистряков І.К. Економічнпий простір: аспекти методологічного визначення. / Бистряков І.К,. Чернюк Л.Г. - К.- РВПС України НАНУкраїнт, 2006.- 56с.
13. Бистряков І.К.. Проблеми управління інноваційним підприємництвом екологічного спрямування / Бистряков І.К., Біловодська О.А., Божкова В.В., Боронос В.Г., Волк О.М. - Сумський держ. ун-т ; НДІ економіки розвитку / – Суми: Університецька книга, 2007. – 512c
14. Бандур С.І. Сучасна регіональна соціально-економічна політика держави: теорія, методологія, практика./ Бандур С.І., Заєць Т.А., Терон І.В. – К.: Вид. ПК “Принт експрес”, 2002. – 250 с.
15. Бельгисова К.В. Институциональные условия устойчивого развития регионов // Известия Российского госуд. педагогического университета им. А.И. Герцена, 2009. – № 96. – С. 81-85.
16. Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України /Білорус О.Г. – К.: “Батьківщина”. Броди “Просвіта”, 2001. – 302 с.
17. Благун І.С. Моделювання сталого розвитку регіон / Благун І.С., Сисак Л.І., Солтисік О.О.- Прикарпатський національний ун-т ім. Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2006. – 166с.
18. Борщук С. Концепція сталого розвитку і проблеми оптимізації еколого-економічних систем /Борщук С.,Загорський В. // Регіональна економіка, 2005. – №3. – С. 113-119.
19. Букринський Б.В., Харічків С.К. Специфічні домінанти стратегії стійкого регіонального розвитку // Економіка промисловості. – 2002. - № 3. – С. 24-29.
20. Буркинський Б.В., Харічков С.К., Уманець Т.В., Герасимчук З.В., Хумарова Н.І., Вахович І.М. Економічне оновлення регіону: аналіз ситуацій та рішення: [кол. монографія] / НАН України; Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень / Б.В. Буркинський (кер. авт. кол. та заг. ред.), С.К. Харічков (кер. авт. кол. та заг. ред.). – О.: [ІПРЕЕД НАН України], 2008. – 493с.
21. Бубенко П.Т. Інституційна динаміка просторової організації економічного розвитку . /Губенко П.Т. – Харків: ХНАМГ. 2008.- 295с .
22. Бутко М. П. Залучення інвестицій зовнішньоекономічної діяльності в Україні: сучасний стан і перспективи / Бутко М. П. // Финансовые рынки и ценные бумаги. – 2007. – № 18. – С. 6–10.
23. Бутко М.П. Теоретичні засади економічного зростання в умовах глобалізації та регіоналізації // Регіональна економіка – 2003. – №. 4. – С. 36 43.
24. Бутко М.П. Регіональні особливості економічних трансформацій в перехідній економіці /Бутво М.П., К.: Знання України, 2005. -476с.
25. Бутко М.П.Електронне урядування в Україні: стан та перспективи. Вісник Чернігівського держ. технол. університету. Серія «Економічні науки», № 4(54). 2011. – С.362-368.
26. Бутко М.П. Інвестиційна домінанта сталого розвитку регіону в умовах інтеграції: монографія /Бутко М.П., Акименко О.Ю. - НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2009. – 232с.
27. Ванеев Г.В. Метасистемный поход к оценке уровня развития регионов.// Региональная экономика и соціологія. 2005, № 1 – С. 4-11.
28. Вахович І.М. Фінансова політика сталого розвитку регіону: методологія формування та механізми реалізації: монографія / Вахович І.М., Луцький держ. технічний ун-т. – Луцьк: Надстир`я, 2007. – 496c.
29. Вачевський М.В. Маркетинг для менеджера / Вачевський М.В. – К.: Правіка, 2008.-174с.
30. Вебер М. Избранные произведения. – М.: Прогресс, 1990. – 118 с.
31. Волошин В.В., Трегобчук В.М. Концептуальні засади сталого розвитку регіонів України // Регіональна економіка. – 2002. - № 1. – С. 7-22.
32. Войчак А.В. Маркетинговый менеджмент / Войчак А.В. – К.:КНЭУ, 2005.- 297с.
33. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста: Научная мысль как планетное явление /Вернадський В.И.. - М: Наука, 1977. - С. 20-204.
34. Гальчинський А.С. Україна: поступ в майбутнє. /Гальчинський А.С. – К.: Основи, 1999. – 220 с.
35. Гальчинський А.С. Суперечності реформ: у контексті цивілізаційного процесу. / Гашльчинський А.С. - К., 2001. - 248 с.
36. Герасимчук З.В.. Екологічва безпека регіону: діагностика і механізм забезпечення./ Герасимчук З.В.. Олексик А.О.- Луцьк, «Настир»я, 2007. -218 с.
37. Глобалізація і безпека розвитку (О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко, Гончаренко та ін.). – К., 2002. – 734 с.
38. Голубков Е.П. Маркетинг: стратегії, плани, структура /Голубков Е.П. - М.: Дело, 2007. – 316с.
39. Гордієнко К.Д. Економічний тлумачний словник: понятійна база законодавства України у сфері економіки. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНТ, 2007. – 359с.
40. Горячук В.Ф. Оцінка конкурент неспроможності регіонів України на основі результативного підходу./ Регіональна економіка. -2011, № 1. - С.39-46.
41. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики. Учебное пособие./ Гранберг А.Г. – М., 2000. – 494 с.
42. Гринів, Л. С. Екологічна економіка : навч. посібн. / Л. С. Гринів. – Львів : Вид-во «Магнолія 2006», 2010. – 464 с.
43. Грицай О.В. Центр и периферия в региональном развитии. /Грицай О.В., Йоффе Г.В., Трейвиш А.И. - М.: Наука. - 1991. - 167 с.
44. Гусєв В. Державна інноваційна політика: аспект інтернаціоналізації // Економіка України, 2003. - № 6. – с. 83.
45. Гонта О.І. Політика транснаціоналізації економіки регіонів: теорія, методологія, практика. Чернігів.: Вид. Чернігівського ЦНТЕІ, 2008. -496с.
46. Данилишин Б.М. Эколого-экономические проблемы обеспечения устойчивого развития производительных сил Украины. - К.: СОПС НАН Украины, 1996. – 270с.
47. Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Фащевський М.І. Просторова організація продуктивних сил України: мезо- та мікрорегіональний рівень. – Вінниця: Книга-Вега, 2007. – 572с.
48. Данилишин Б.М., Шостак Л.Б. Устойчивое развитие в системе природно-ресурсных ограничений. - К.: СОПС НАН Украины, 1999. - 367 с.
49. Данилишин Б.М., Корецький М.Х., Дацій О.І. Інвестиційна політика в Україні. – Донецьк: «Юго-Восток, Лтд». 2006. – 292с.
50. Данилишин Б.М., Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. Навч. посібник. –Ніжин: ТОВ вид-во «Аспект-Поліграф», 2007. - 688с.
51. Денисенко М. Можливості активізації інвестування в сучасних умовах // Економіка України, 2003. – № 1. с. 31.
52. Долан Э.Д., Линдсей Д.Е. Рынок: макроэкономическая модель. – С. Пб.: Наука, 1992. – 496 с.
53. Долішній М.І., Вовкевич С.Н. Глобалізація і регіональні детермінанти ренаціоналізації // Регіональна економіка. – 2001. - № 3. – С. 7-2.
54. Долішній М.І., Побурко Я.О., Карпов В.І. Про рівномірність економічного розвитку регіонів України // Регіональна економіка, 2002. – №2. – С. 7-17.
55. Долішній М.І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХ1 століття: Нові пріоритети. К.; Наукова думка, 2006.- 511с.
56. Дорогунцов С., Федорищева А. Державне регулювання техногенно-екологічної безпеки в регіонах України // Економіка України. - 2002. - № 4. -С. 70-77.
57. Дорогунцов С., Федорищева А. Экологические аспекты развития и размещения производительных сил Украины // Экономика Украины. – 2002. - № 10. – С. 65-71.
58. Дорогунцов С.І., Борщевський П.П., Данилишин Б.М. Удосконалення управління природокористування в АПК. – К.: Урожай, 1992. – 128 с.
59. Дрига С.Г. Мале підротємництво України: становлення, механізм управління та підтримки. К.. 2009. -442с.
60. Дорогунцов С.І., Чернюк Л.Г., Борщевський П.П., Данилишин Б.М., Фащевський М.І. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України. – К.: “Нічлава”, 2002. – 690 с.
61. Дубровен А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности / Дубровен А.П. - Минск: Финансы, учет, аудит, 2007. – 280 с.
62. Єрмакова О.А. Регіон як самостійний суб’єкт міжнародних економічних відносин// Актуальні проблеми економіки. – 2010. № 4. – С.169-175ю.
63. Єрохин С.А. Структурна трансформація національної економіки. –К.: «Світ знань», 2002. – 528с.
64. Жарова Л.В., Хлобыстов Е.В., Чернова Т.Л. Эколого-экономические основы устойчивого развития производительных сил региона (на примере Автономной Республики Крым) / Отв. ред. М.Г. Никитина. – Симферополь: Издательство «Таврия», 2009. – 192с.
65. Заяць С. Рейтингова оцінка соціальної привабливості регіонів України // Статистика України. - 1999. - №3. - С. 22-25.)
66. Заболотний Г.М.,Захарченко В.І.,С тупницький А.М. Ринкова трансформація економіки регіону, Підручник. Вінниця: ТОВ «Консоль», 2012. -536с.
67. Заболоцький Б.Ф. Економічна самодостатність регіону // Регіональна економіка. – 2001. - № 1. – С. 40-50.
68. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. // Відомості Ради України. – 1997. - № 24. – С. 379-429.
69. Закон України “Про підприємництво” № 698-ХІІ від 07.0.1991 р. // Відомості Ради України. - № 4. – С. 354-360.
70. Закон України “Про інвестиційну діяльність” № 1560-ХІІ від 18.09.1991 р. // Відомості Верховної України. – 1991. - № 47. – С. 1351-1358.
71. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. – К., 1991.
72. Закон України «Про основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» // Відомості Верховної Ради України, 1998. – № 38-39. – ст. 248.
73. Закономерности и факторы развития экономических районов СССР / отв. ред. Фейгина Я.Г. – М.: Наука, 1965. – 268 с.
74. Захарченко В.І. Трансформаційні процеси у промислових територіальних системах України. –Вінниця: Гіпаніс, 2004.- 248с.
75. Інноваційна стратегія українських реформ / Гальчинський А.С., Геєць А.К., Семиноженко В.П. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
76. Інноваційна парадигма соціально-економічного розвитку України. –к.: РВПС Українпи НАН України. 2006. -480с.
77. Инвестиционные решения и управление НТП. – Сумы: ИТД «Университетская книга». ООО «КИК Деловые перспективы». 2005.- 158с.
78. Касич А.О. Структурні характеристики зовнішньої торгівлі України (А.О.Касич, С.В.Дідур // Актуальні проблеми економіки.- 2007. - № 3.- С.14-25.
79. Кистанов В.В. Территориальная организация производства (отраслевой, районный и народнохозяйственный аспекты). – М.: Экономика, 1981. – 232с.
80. Коломийчук В.С. Стратегічні засади соціально-економічного розвитку регіону. – Тернопіль: Укрпедкнига, 2002, 277 с.
81. Крайник О.П. Системний підхід до регулювання соціально-економічним розвитком регіону // Регіональна економіка № 1, 2002, с. 158-166.
82. Клюев Н.П. Совершенствование природопользования и охрана окружающей среды // Известия РАН, сер. геогр. - 1992. - №1. - С. 41-48.
83. Колосовский Н.Н. Основы экономического районирования. – М.: Политиздат, 1958. – 200 с.
84. Колосовский Н.Н. Теория экономического районирования. - М.: Мысль, 1969.-336 с.
85. Коломицева О.В. Стратегія структурних змін економіки регіонів: методологія і практика. – Черкаси; Брама-Україна, 2010. – 372с.
86. Комеліна О.В. Стратегія трансформації інноваційно-інвестиційного простору України: теорія, мктолодогія і пракктиква. К.: ТОВ «ДКС центр», 2010. -486с.
87. Кондратьев Н.Д. Основные проблемы экономической статики и динамики. – М.: Наука, 1991. – 567 с.
88. Конкурентоспроможність регіонів України: методологія і практика / за ред.. д.е.н. Чернюк Л.Г./ - К.: РВПС України НАН України, 2010. – 108с.
89. Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підвищення / за ред.. д.е.н. І.В.Крючкової/. .К.: Основа, 2007. -488с.
90. Конкурентоспроможність національної економіки / за репд. Б.Є.Кваснюка/. – Кю: Фенікс, 2005. -582с.
91. Концепція державної регіональної політики України: Схвалена Указом Президента України 25.05.2001 р. // Офіційний вісник України. - 2001. - № 22.-С. 983.
92. Лексин И. Территориальное устройство государства: попытка реализации системной методологии анализа // Российский экономический журнал № 1, 2003, стр. 55-75.
93. Лексин В., Швецов В. Общероссийские реформи и территориальное развитие. Статья третья. Региональные программы в новейшей реформационной ситуации // Российский экономический журнал. - 2000. -№8.-С. 23-36.
94. Литовка О.П., Новиков Э.А. Природно-ресурсный потенциал региональных социально-экономических комплексов. - Л.: Наука, 1991.-128с.
95. Леонтьев В.В. Межотраслевая экономика: Пер. с англ. / Научн. ред. и автор предисл. А.Г. Гранберг. – Экономика, 1997. – 479 с.
96. Ляшенко В.І., Макогон Ю.В. До питання про необхідність багатовекторного міжрегіонального та транскордонного економічного співробітництва // Регіональна економіка № 1, 2002, стор. 99-107.
97. Луцишин П. Географія продуктивних сил Польщі (П.Луцишин, Д.Клімонт, С.Федонюк). – Луцк.: Вега, 2000ю – 357с.
98. Лузан Ю.Я. Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку агропромислового виробництва України: Монографія. – К.: ННЦ ІАЕ України, 2010. – 472 с.
99. Макроекономічне моделювання та короткострокове прогнозування. – Ін-т економічного прогнозування, К., 2000, 336 с.
100. Мазур А.Г.Регіональна економіка: проблеми відтворення і управління - Вінниця, ВАТ 2.Облдрукарня, 2000.- 226с.
101. Мазур А.Г. Регіональна парадигма суспільного розвитку. Вінниця.:Книга-Вега, 2007. -165с.
102. Мазур А.Г., Пепа Т.В., Поліщук О.Ю.,Мазур С.А. Трансформаційна динаміка структурного розвитку регіонів України. – Вінниця: Вінницька газета, 2010. -274с.
103. Мазур А.Г. Проблематика економічного районування в сучасному регіональному вимірі. Зб наук. пр. Вінницького нац. аграр. Університету. Серія «Економічні звуки», Вип.. 2 (53). Т.3, 2011.- С.3-11.
104. Мазур А.Г. Оцінка конкурентоспроможності регіонів в умовах глобальних економічних змін. Зб. наук. пр. Вінницького нац. аграр. університету. Серія «Економічні науки», Вип.. 4(55). Т.2, 2011. – С. 3-12
105. Мазур А.Г. Міжрегіональний економічний розвиток та проблематика його регулювання / А.Г.Мазур, Т.В.Колесник, О.Г.Підвальна, О.Г.Заболотний. Вінниця, «Вінницька газета», 2011. – 212с.
106. Мазур Г.О. Информационное обеспечение функционирования украинского рынка корпоративных ценных бумаг. Стратегічний розвиток Вінниччини: Економічне зростання та інтеграція. – Вінниця: Вінницький інститут економіки, 2006. – С. 155 – 161.
107. Мазур Г.О. Особливості державної інвестиційної політики України. Економіка ринкових відносин. Науковий журнал Київського університету ринкових відносин. № 2 (2) – К., 2008. – С. – 77-84.
108. Мазур Г.О. Розширення економічних зв’язків регіону через залучення іноземного капіталу. Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. ДНУ Дніпропетровськ, 2008. – Вип. 246. Том 3 С. 709-715.
109. Мазур Г.О. Механізм організаційно – правового забезпечення інвестиційної діяльності в регіоні. Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. Вінниця, 2009. – Вип. 37. Том 2 – С. 93-100.
110. Мазур Г.О. Особливості сучасного інтеграційного процесу та його основні тенденції. Регіональні бізнес – економіка та управління. Науковий, виробничо – практичний журнал. Вінниця, 2009. Вип.. 1(21) – С. 27 – 33.
111. Мазур Г.О. Розвиток підприємництва в м. Вінниця та характерні його особливості. Економіка ринкових відносин. Науковий журнал Київського університету ринкових відносин. Київ, 2010. № 5-6. – С. 341 – 345.
112. Мазур Г.О. Особливості економіко – математичного моделювання маркетингових рішень в управлінні виробничим процесом. /Шньорко В.М., Мазур Г.О./ «Економіка регіону: структура, особливості, динаміка розвитку». Науковий вісник Вінницького кооперативного інституту. Вінниця, 2010. – С. 446 – 449.
113. Мазур Г.О. Теоретична сутність маркетингової діяльності та її особливості в ринкових відносинах. Економіка ринкових відносин. Науковий журнал Київського університету ринкових відносин. Київ, 2011. № 7. – С. 214 – 218.
114. Мазур И.И., Иванов О.П. Опасные природные процессы. – М.: Экономика, 2004. – 701с.
115. Макконел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципи, проблемы и политика. В. 2.: Пер. с англ. 11-го изд. Т. 1. – М.: Республика, 1992. – 399 с.
116. Макогон Ю.В.Підсумки перших пріоритетних кроків України на шляху виходу із кризи та стратегія розвитку //Стратегічні пріоритети – К., 2011.- № 1(18).- С.10-12.
117. Максимова Т.С. Моделирование социально-экономического развития региона. – Луганск: Издательство ВНУ, 2001, 140 с.
118. Марчук Е.К. Украина: новая парадигма прогресса: Аналитическое исследованиею – К.: Аваллон, 2001, 222 с.
119. Методологічні засади адміністративно-територіальної реформи в країні: соціально-економічний аспект. К.: 2Основи». 2011. -152с.
120. Методологічні засади комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів. РВПС України НАН України. – К.; 1998. –161с.
121. Методологічні засади адміністративно-територіальної реформи в Україні: соціально-економічні аспекти. К.: «Основа», 2011.- 152с.
122. Моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів України за 2009 р. – К., 2010. – 158. с.
123. Мочерний С. Моделі трансформаційних процесів економіки (теоретично-методологічні аспекти) // Економіка України. – 2000. - № 2. – С. 13-22.
124. Масловська Л.Ц. Сталий розвиток продуктивних сил регіонів: теорія, методологія, практика: Монографія. - К.: КНТЕУ, 2003. - 365 с.
125. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З Державне регулювання економіки / За ред. Михасюка І. – Львів: Українські технології, 1999. – 639с.
126. Модернізація України – наш стратегічний вибір: Щорічне Послання Президента до Верховної Ради. –К., 2011.-416с.
127. Мюрдаль Г. Современные проблемы «третьего мира». – М.: Прогресс, 1972. – 667 с.
128. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003, - 348 с.
129. Наше общее будущее. Доклад международной комиссии по окружающей среде и развитию / Пер. с англ. – М.: Наука, 1988. – 141 с.
130. Невелев О.М., Данилишин Б.М. Сталий розвиток регіону. Стратегічні напрями та механізми. – К., 2002 – 127 с.
131. Основы инновационного менеджмента: Теория и практика / Под ред. П.Н. Завлина и др. – М.: АО “НПО “Издательство”Экономика”, 2000. – с. 91.
132. Некрасов Н.Н. Региональная экономика: Изд. 2-е. – М.: Экономика, 1978. – 226с.
133. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України (з основами теорії). – К.: Знання, 1998. – 416 с.
134. Панасюк Б.Я. Прогнозування та регулювання розвитку економіки. – К.: Поліграфкнига, 1998. – 303 с.
135. Пила В.І., Чмир О.С. Спеціальні (вільні) економічні зони: теорія і практика. – К.; Держ. торг.-ек. ун-т, 1998. – 328 с.
136. Пепа Т.В. Сучасна парадигма регіонального розвитку продуктивних сил економічного простору України . - Черкаси: Вертиком. 2012.- 530 с.
137. Пепа Т.В. Регіональна динаміка і трансформація економічного простору України.-Черкаси: Брама-України. 2006.- 440с.
138. Пепа Т..В., Ярош О.М.,Швець П.А.Регіональні особливості формування потенціалу продуктивних сил та шляхи забезпечення його зростання. –К.: РВПС України НАН України. 2009. -57с
139. Пепа Т.В.Фінансове забезпечення сталого просторового розвитку продуктивних сил України. Наук. зб. «Актуальні проблеми розвитку економіки регіону», Вип. 7,Т.1. Івано-Франківськ, 2012.- С.1467_154.
140. Пешко А.В. Формування і розвиток реальної економіки в Україні. – Ужгород: Патент, 2005ю -231 с.
141. Пискулова Н. Экологическая политика как фактор международной конкурентоспособности государств // Мировая экономика и международные отношения. - 2000. - №7. - С. 48-53.
142. Поповкін В.А. Регіонально-цілісний підхід в економіці. - К.: Наукова думка, 1993.-220с.
143. Послання Президента України до Верховної Ради України. “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 рр.” – К.: Держкомстат, 2001.
144. Послання Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році”. – К.: Держкомстат, 2003. – 478 с.
145. Портер М. Международная конкуренция: конкурентные преимущества стран: Пер. с англ. / Под ред. В.Д. Щетинина. – М.: Международные отношения, 1993. – 896 с.
146. Пробст А. Вопросы размещения социалистической промышлености. – М.: Наука, 1971. – 379 с.
147. Правова база з питань екології та охорони природного середовища. Збірник правових актів / Укладач Камлик М.І. - К., 2001. - 632 с.
148. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, В.С. Міщенко. - К.: РВПС України НАН України, 1999. –716 с.
149. Природно-ресурсна сфера України: проблеми сталого розвитку і трансформацій / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України / Б.М. Данилишин (ред.). – К.: ЗАТ "Нічлава", 2006. – 704с.
150. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України… 23 березня 2000 р. // Офіційний вісник України. - 2000. - № 16. - С. 21 -31.
151. Про Концепцію державної регіональної політики: Указ Президента від 25 травня 2001 року № 341 // Офіційний вісник Украї ни. -2001. - № 22. – Ст. 983.
152. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України. 21 травня 1997 р. // Офіційний вісник України. - 1997. - №25. - С. 20-78.
153. Про місцеві державні адміністрації: Закон України... 9 квітня 1999 р. // Голос України. - 1999. - 12 травня. - С. 7-9.
154. Проект Закону України «Про стратегію сталого розвитку України», розроблений Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. – К., 2004.
155. Програма дій ”Порядок денний на XXI століття”: Схвалена конф. ООН з навкол. середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (Саміт “Планета Земля” 1992 р.). - К.: Інтелсфера, 2000.
156. Реймерс Н.Ф. Природопользование, Словар-сравочник.- М., 1990. – 605с.
157. Регіонально-просторові системи України: методологія і сучасна практика формування. К.: РВПС України НАН України, Черкаси: Бра