Михайловська Оксана Володимирівна. Спеціальні економічні утворення як інструмент інтеграції України у світовий економічний простір

Короткий опис

Михайловська Оксана Володимирівна. Спеціальні економічні утворення як інструмент інтеграції України у світовий економічний простір: дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. - К., 2004

Михайловська О.В. Спеціальні економічні утворення як інструмент інтеграції України у світовий економічний простір. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 Світове господарство і міжнародні економічні відносини”. Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету. Київ, 2004.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню ролі та місця спеціальних економічних утворень: СЕЗ, ТПР, МТК, єврорегіонів та інших форм транскордонного співробітництва в інтеграційних процесах. На основі аналізу світового досвіду застосування СЕУ для інтеграції національних економік у світовий економічний простір розроблено класифікацію даних утворень залежно від ролі в інтеграційних процесах. Проведено ґрунтовне дослідження ефективності функціонування вітчизняних СЕУ в інтеграційних процесах. Розроблено модель інвестиційної привабливості СЕЗ та єврорегіонів, досліджено найбільш оптимальні шляхи розбудови їхньої інфраструктури. Запропоновано двовекторну модель розвитку українських СЕУ на основі їхнього поділу на дві групи за рівнем інтеграційних процесів.

Дослідження проблеми підвищення ефективності інтеграції вітчизняної економіки за допомогою системи СЕУ, проведене в роботі, дозволяє сформулювати ряд висновків.
1. Аналіз ролі СЕУ в інтеграційних процесах дає можливість класифікувати їх наступним чином:
СЕУ наднаціонального рівня інтеграції, які об’єднують різнонаціональні господарські суб’єкти світової економічної системи, є центрами випереджаючого розвитку світової економіки, впливають на напрям і темп її розвитку та створюють технологічну базу розвитку цивілізації;
СЕУ національного рівня інтеграції, що є інтеграторами національного рівня, сприяють входженню національної економіки у світову економічну систему та є центрами національного економічного розвитку, оскільки вони визначають динаміку розвитку національної економіки загалом;
СЕУ регіонального рівня інтеграції, які сприяють інтеграції регіону із рештою національної економіки, є центрами випереджаючого регіонального розвитку та задають темп і ритм розвитку економіки регіону;
2. Аналіз діяльності СЕУ в Україні в контексті інтеграційних процесів показує їх низьку ефективність. Переважна більшість СЕЗ і ТПР орієнтуються на внутрішній ринок, причому існує тенденція до зростання частки сировини і зменшення частки високотехнологічного обладнання в імпорті для більшості СЕУ. Створені технопарки існують як набір окремих інвестиційних проектів, які реалізуються у пільговому режимі та вирішують локальні завдання окремих підприємств, а не виступають центрами об’єднання науково-технічної та виробничої діяльності, через що не відіграють ролі каталізаторів інноваційних процесів у розвитку вітчизняної економіки.
3. Фактором, який впливає на швидкість еволюції СЕУ відносно рівнів інтеграції, є обсяги іноземного капіталу в національній економіці, а також його форми в такій послідовності: швидкооборотний невеликий капітал, промисловий та середньооборотний капітал як приватних інвесторів, так і, частково, корпоративний капітал. Накопичення капіталу може відбуватися як через створення СЕУ, так і через створення сприятливих економічних умов в економіці в цілому, а найбільш ефективним є поєднання обох шляхів, про що свідчить феномен південноазіатських країн.
4. Орієнтація на приплив промислового іноземного капіталу в обсягах, достатніх для початку процесів інтенсивної інтеграції у світовий економічний простір, без створення умов для функціонування швидкооборотного капіталу є концептуальною помилкою стратегії розвитку всієї системи вітчизняних СЕУ. Для забезпечення притоку невеликого приватного капіталу в сектори з найшвидшим оборотом доцільно перенести акцент на розвиток, в першу чергу, транскордонного співробітництва, яке на даний час відбувається переважно на декларативному рівні, про що свідчить зниження показників інтегрованості у світову економічну систему прикордонних західних областей та нижчі темпи їх зростання в порівнянні з аналогічними показниками решти регіонів.
5. Міжнародні транспортні коридори, яким відводиться роль інтегратора на національному рівні і, в той самий час, фактора регіонального розвитку, через непослідовність політики в їх розбудові не сприяють суттєво ані інтеграції транспортної системи України у світову транспортну мережу, ані економіки в світовий економічний простір. Факторами, що стримують розвиток вітчизняних МТК, є: нездатність прикордонних і митних служб оперативно забезпечувати перетин кордонів перевізниками; непослідовність тарифної політики, яка виявляється в тому, що тарифи на транзит територією України є нижчими, ніж в альтернативних транспортних мережах сусідніх країн, в той час як митні збори та платежі, пов’язані з перетином кордону, є значно вищими.
6. Найбільш привабливими для інвесторів є СЕУ, розташовані в промислово розвинутих регіонах. За існуючої практики залучення не малого, а середнього капіталу у високоприбуткові галузі це призводить до негативного ефекту витіснення вітчизняного капіталу з даних секторів і орієнтації на екстенсивний розвиток економіки.
7. Необхідно надати преференції прикордонним регіонам, насамперед щодо діяльності малого іноземного капіталу для забезпечення реального транскордонного співробітництва в економічній сфері. Із цією метою необхідно розширити повноваження регіональних органів влади щодо створення умов для діяльності інвесторів. Водночас, є недопустимими зміни законодавства в тих СЕУ (насамперед СЕЗ та ТПР), які вже існують.
8. За значної території більшості вітчизняних СЕУ, розвиток інфраструктури доцільно проводити шляхом створення обладнаних промислових площадок у місцях максимальної близькості до регіональних центрів інфраструктури з поступовим охопленням інфраструктурою більшості областей. З метою забезпечення фінансування створення та розвитку інфраструктури, пропонується запровадити збір на її розвиток у час отримання дозволу на діяльність в пільговому режимі із зарахуванням суми внеску до суми майбутніх пільг, з паралельним відрахуванням певної частки відсотку від продажу у фонд розвитку СЕУ.