Микитчик Ольга Сергіївна. Розвиток координаційних здібностей стрибунів у воду 5-7 років на етапі початкової підготовки

Короткий опис

Микитчик Ольга Сергіївна. Розвиток координаційних здібностей стрибунів у воду 5-7 років на етапі початкової підготовки : дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.01 / Дніпропетровський держ. ін-т фізичної культури і спорту. — Д., 2007. — 177арк. — Бібліогр.: арк. 156-172

Микитчик О.С. Розвиток координаційних здібностей стрибунів у воду 5-7 років на етапі початкової підготовки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 Олімпійський і професійний спорт Національний університет фізичного виховання і спорту, Київ, 2006.
Дисертація присвячена актуальній проблемі для складнокоординаційних видів спорту, а саме проблемі розвитку координаційних здібностей 5-7-річних стрибунів у воду, які знаходяться на етапі початкової підготовки.
В роботі вперше визначені специфічні та неспецифічні для стрибунів у воду засоби розвитку координаційних здібностей, які необхідні для успішного навчання юних спортсменів базовим елементам „школи” стрибків у воду, та встановлені особливості їх оптимального співвідношення; обґрунтована та розроблена програма цілеспрямованого розвитку координаційних здібностей 5-7-річних стрибунів у воду, яка базується на врахуванні рівня їх моторики та особливостей оптимального співвідношення специфічних та неспецифічних тренувальних засобів. Доповнені відомості про рівень прояву координаційних здібностей 5-7-річних стрибунів у воду на етапі початкової підготовки. Набуто подальшого розвитку знання щодо: необхідного рівня прояву специфічних та неспецифічних координаційних здібностей для успішного навчання юних спортсменів базовим елементам „школи” стрибків у воду; оптимізації обсягів тренувальних навантажень з загальної та допоміжної фізичної підготовки 5-7-річних стрибунів у воду, які тренуються на етапі початкової підготовки відповідно до особливостей їх моторики.

1. Аналіз даних літературних джерел свідчить, що в стрибках у воду недостатньо обґрунтовані рекомендації з використання методичних прийомів щодо визначення завдань розвитку координаційних здібностей. В той же час узагальнення наукових досліджень з питань розвитку цих здібностей у 5-7-річних стрибунів у воду, дозволило встановити, що сучасні особливості їх розвитку вимагають розширення кількості досліджень, які б стосувалися оптимального підходу до вибору засобів їх розвитку, рекомендацій з використання методичних напрямків, які повинні сприяти підвищенню рівня провідних фізичних якостей в стрибках у воду.
2. Тестування по закінченню педагогічного експерименту встановило, що 75% спортсменів експериментальної групи вже переважно мали середній та вищий за середній рівні розвитку здібностей до орієнтування у просторі, до статичної рівноваги та загальної координованості рухів. При цьому рівень оволодіння ними базовими елементами «школи» виду спорту був більш досконалим ніж у контрольної групи. Отже наявний розвиток координаційних здібностей є достатнім для ефективного оволодіння базовими елементами „школи” у відповідності до чинної «Програми для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл та шкіл вищої спортивної майстерності».
3. Проведені дослідження визначили рівень моторики юних стрибунів у воду, які тільки почали займатися цим видом спорту. З’ясовано, що при складанні рухових тестів 75% юних стрибунів у воду мають низький рівень розвитку координаційних здібностей. Це стало підставою для розробки програми, що спрямована на підвищення рівня цих вагомих для стрибків у воду фізичних якостей.
4. Розроблена програма цілеспрямованого розвитку координаційних здібностей, яка ґрунтується на засадах оптимального співвідношення специфічних і неспецифічних для стрибунів у воду засобів розвитку цих здібностей, та дозоляє враховувати рівень моторики сучасних юних спортсменів і вимоги чинної Навчальної програми.
Запропоновано інше співвідношення годин на різні види підготовки, яке дозволило досягти більш істотних приростів показників моторики стрибунів експериментальної групи у порівнянні з контрольною, які тренувалися згідно чинної Навчальної програми. Так, на 1-му році навчання на загальну підготовку нами пропонується відводити 107 навчальних годин (34%), на допоміжну 100 годин (32%), на спеціальну 35 годин (11%), а на 2-му році навчання на загальну 117 годин (28%), на допоміжну 125 годину (30%) та на спеціальну 98 годин (24%). При цьому 96 (23%) та 76 (18%) годин, відповідно, на 1-му та 2-му роках навчання слід відводити на навчання плаванню, теоретичну та виховну роботу та на здачу контрольних нормативів.
5. Впровадження авторської програми дозволило підвищити в цілому рівень координаційних здібностей стрибунів у воду на 61%, а рівень їх рухових можливостей на 60% (р<0,05). Величина приросту конкретних координаційних здібностей коливалися в межах від 52% (здібність до оцінки динамічних параметрів рухів) до 86% (здібність до рівноваги).
6. Застосування авторської програми також сприяло значному покращенню рівня загальної фізичної підготовленості юних стрибунів у воду, а саме: швидкісних можливостей на 64%, швидкісно-силових можливостей на 40%, силових можливостей на 74%, загальної витривалості та силової витривалості на 60% та 63%, відповідно (р<0,05).
Дослідженнями встановлено, що в експериментальній групі вищий за середній рівень загальної фізичної підготовленості спостерігався у 43% дітей, а середній у 57%. У спортсменів контрольної групи цей показник був значно нижчим: нижчий за середній рівень був відмічений у 19% дітей, середній у 73% та вищий за середній лише у 8%.
7. Розроблені практичні рекомендації з оптимізації навчально-тренувального процесу стрибунів у воду на етапі початкової підготовки, основою для яких стали експериментально обґрунтовані блоки тренувальних засобів, що сприяють розвитку окремих координаційних здібностей і навчанню основам „школи” стрибків у воду, відповідно до вимог «Програми для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл та шкіл вищої спортивної майстерності».
Подальше перспективне дослідження проблем комплексного розвитку координаційних здібностей на етапах багаторічної підготовки в стрибках у воду має включати відомості про найприорітетніші з них та враховувати особливості використання специфічних та неспецифічних для стрибунів у воду засобів їх розвитку.