Міклуха Олеся Леонідівна. Облік та аудит надзвичайних доходів і витрат підприємств

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГІВЕЛЬНО - ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

МІКЛУХА ОЛЕСЯ ЛЕОНІДІВНА

УДК 657. 21 (043.3)

ОБЛIК ТА АУДИТ НАДЗВИЧАЙНИХ ДОХОДІВ І ВИТРАТ ПIДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
професор, доктор економічних наук
Мних Євген Володимирович

Київ - 2006

ЗМІСТ

Вступ

3

Розділ 1
Економічна характеристика надзвичайних доходів і витрат як об’єктів обліку і аудиту діяльності суб’єктів господарювання

11

1.1. Зміст, об’єкти і суб’єкти надзвичайних подій у практиці діяльності суб’єктів господарювання

11

1.2. Класифікація надзвичайних подій, надзвичайних доходів і витрат підприємств

44

Висновки до розділу 1

64

Розділ 2
Організація і методика обліку надзвичайних доходів і витрат

66

2.1. Організація обліку надзвичайних доходів і витрат

66

2.2. Методика обліку надзвичайних доходів і витрат

77

2.3. Розкриття інформації про надзвичайні події у фінансовій звітності

98

Висновки до розділу 2

108

Розділ 3
Методика аудиту надзвичайних доходів і витрат

112

3.1. Загальна характеристика процесу аудиту надзвичайної діяльності

112

3.2. Аналітичні процедури в аудиті надзвичайних доходів і витрат

128

Висновки до розділу 3

164

Висновки

167

Список використаних джерел

173

Додатки

186

ВСТУП

Актуальнiсть теми. Ефективний розвиток та економічне зростання підприємств України значною мірою пов’язані з вдосконаленням форм і методів бухгалтерського обліку і аудиту. У системі управлінського і фінансового обліку діяльності господарюючих суб’єктів важливе місце посідає облік та аудит надзвичайних доходів і витрат. Дані категорії є новими для господарської практики України, а тому не до кінця розробленими в теоретичному аспекті.
У результаті надзвичайних подій щоденно в Україні виникають надзвичайні ситуації, внаслідок яких ускладнюються умови виробництва. Відшкодування надзвичайних витрат підприємств відбувається в основному за рахунок державних коштів: підприємства України у 2001 році отримали 2254,9 млн.грн. надзвичайних доходів, у 2002 році 184,3 млн.грн., а у 2003 році 79,6 млн.грн. Необхідно зауважити, що постраждалі підприємства не в змозі за рахунок цих коштів відновити звичайну діяльність, оскільки їх надзвичайні витрати в останні роки перевищують надзвичайні доходи.
Зміст надзвичайних доходів і витрат не розкривається достатньо у чинних документах, які регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку і звітності в Україні, у зв’язку з чим виникають проблеми, пов’язані з їх обліком, відображенням у звітності і аудитом. Сьогодні принципи і методика обліку та аудиту надзвичайних подій набувають все більшої значимості в економічній науці і практиці у зв’язку з явними тенденціями до їх зростання як у всьому світі, так і в Україні зокрема. В економічній літературі теоретичним і практичним проблемам обліку і аудиту надзвичайних доходів і витрат приділяється увага в роботах Н.Алпатової, Л.Алексеюка, Ф.Бутинця, В.Батіщева, М.Білухи, С.Голова, Р.Грачової, Н.Горицької, С.Зубілевич, В.Задорожного, Л.Кіндрацької, М.Кужельного, І.Лазаришиної, Є.Мниха, Г.Нашкерської, М.Пушкаря, В.Рудницького, В.Сопка, І.Солодченко та ін.
Разом із тим, глибокі і всебічні теоретичні дослідження в даній області обліку та аудиту відсутні. Вивчення наукових праць і практика господарської діяльності свідчать про те, що і досі залишаються дискусійними безліч теоретичних положень, а цілий ряд принципово важливих питань, пов’язаних з обліком та аудитом надзвичайних доходів і витрат підприємств потребують суттєвого вдосконалення. На даний час у бухгалтерському обліку та аудиті надзвичайних доходів і витрат існують такі ключові проблеми:
відсутність чіткого розподілу сфер звичайної і надзвичайної діяльності зумовлює складність застосування положень бухгалтерського обліку стосовно надзвичайних подій;
відсутність класифікації надзвичайних подій, надзвичайних доходів і надзвичайних витрат для потреб бухгалтерського обліку та аудиту;
неузгодженість критеріїв визначення надзвичайних доходів і надзвичайних витрат, а також інших категорій, пов’язаних із надзвичайною діяльністю підприємства, у чинних нормативних документах з бухгалтерського обліку, що призводить до різного трактування їх складу і сутності;
недосконалість Плану рахунків у частині відображення надзвичайних доходів і надзвичайних витрат, яка проявляється у недостатній аналітичності відповідних субрахунків;
не опрацьовані підходи до організації і методики аудиту надзвичайної діяльності; відсутня єдина комплексна методика аналізу надзвичайних доходів і надзвичайних витрат, що ускладнює використання аналітичних процедур при аудиті надзвичайної діяльності.
Вищенаведені проблеми та їх актуальність зумовили вибір теми дисертації, її мету, завдання і напрямки дисертаційного дослідження.
Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996-XIV та Державної Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706. Обраний напрямок досліджень пов¢язаний з науково-дослідними роботами, виконаними кафедрою бухгалтерського обліку та аудиту НУВГП, за темою „Методика визначення результативних показників по природоохоронних бюджетних програмах” (державний реєстраційний номер 0105U006393). Автор особисто розробив пропозиції і рекомендації щодо удосконалення методики аналізу надзвичайних доходів і витрат.
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розвитку теорії та удосконаленні практики обліку й аудиту надзвичайних доходів і витрат підприємства в умовах ринкового механізму регулювання економіки, для визначення оптимальних управлінських рішень з метою мінімізації втрат і збитків від надзвичайних подій. Реалізація мети дисертаційної роботи передбачає необхідність вирішення таких завдань:
узагальнити та систематизувати теоретичні положення у визначенні економічних категорій надзвичайна ситуація”, надзвичайна подія”, „надзвичайна діяльність”, надзвичайні витрати”, надзвичайні доходи”;
дослідити критерії визнання надзвичайних подій, надзвичайних доходів і витрат в бухгалтерському обліку;
запропонувати класифікацію надзвичайних подій, надзвичайних доходів і витрат для потреб бухгалтерського обліку та аудиту;
розробити пропозиції щодо вдосконалення організації і методики бухгалтерського обліку надзвичайних доходів і витрат;
проаналізувати чинну методику формування і відображення у фінансовій звітності надзвичайних доходів і витрат та надати пропозиції щодо вдосконалення складу та змісту форм фінансової звітності в частині надзвичайної діяльності;
запропонувати методику аудиту надзвичайних доходів і витрат, дослідити особливості використання аналітичних процедур при аудиті надзвичайної діяльності;
Об¢єктом дослідження є надзвичайні доходи і витрати підприємств різних галузей національної економіки України.
Предметом дослідження є теоретичні засади та чинна практика бухгалтерського обліку і аудиту надзвичайних доходів і витрат.
Методи дослідження. У ході роботи над дисертацією використовувалися фундаментальні принципи системного підходу, загальнонаукові принципи та методи: абстракції, аналізу і синтезу, моделювання, порівняння при формулюванні сутності досліджуваних категорій; економіко-статистичні методи обробки інформації: методи угрупування при опрацюванні класифікаційних ознак надзвичайних подій, надзвичайної діяльності, надзвичайних доходів і витрат; балансовий, середні та відносні величини, індексний метод, динамічних рядів, графіків при розробці методики застосування аналітичних процедур в аудиті надзвичайної діяльності.
Теоретичною та методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання, економічна теорія, системний аналіз. У роботі використані і досліджені праці вітчизняних та зарубіжних учених з даної проблематики, законодавчі акти, нормативні документи, інструктивні матеріали з питань економічної політики, вдосконалення господарських механізмів та управління підприємством.
Обробка даних та розрахунок показників дослідження виконано за допомогою персонального комп¢ютера з використанням пакета EXCEL для Windows та професійної програми 1С-Бухгалтерія.
Наукова новизна результатів дослідження, що подається на захист, полягає в уточненні теоретичних основ формування надзвичайних доходів і витрат та розробці методичних рекомендацій щодо вдосконалення бухгалтерського обліку й аудиту надзвичайної діяльності в сучасних умовах функціонування підприємств різних галузей.
У процесі дослідження отримані такі наукові результати:
Вперше:
систематизовано методологічні засади визнання надзвичайних доходів і витрат підприємства, що дало змогу розробити класифікацію надзвичайних доходів і витрат для потреб бухгалтерського обліку та аудиту;
деталізовано функції бухгалтерії при проведенні підприємством надзвичайної діяльності, на основі чого розроблено основні положення щодо роботи працівників бухгалтерії в умовах попередження надзвичайних подій або ліквідації їх наслідків, які можуть бути включені до посадових інструкцій;
у контексті розробки аналітичних процедур, для застосування їх при аудиті надзвичайної діяльності, запропонована методика аналізу надзвичайних доходів і витрат на рівні підприємства та регіону, коефіцієнти, які дозволять отримати якісну інформацію стосовно впливу надзвичайних подій на фінансовий стан підприємства; розроблена економіко-математична модель залежності фінансового стану підприємства від факторів, пов’язаних із його надзвичайною діяльністю, запропоновано спосіб оцінки впливу ризику надзвичайних подій на можливі доходи підприємства.
Удосконалено:
теоретичні положення понятійного апарату щодо надзвичайної діяльності на основі принципів обліку та звітності, запропоновані визначення категорій, що доречно застосувати у нормативних документах з бухгалтерського обліку, обґрунтована необхідність застосування для підприємства, яке постраждало від надзвичайних подій, наступних критеріїв для класифікації надзвичайних витрат: структура, мета, напрямки, ступінь погашення, елементи; для класифікації надзвичайних доходів виокремлена групувальна ознака за джерелами відшкодування;
методику обліку і аудиту надзвичайних доходів і витрат підприємства, що знайшло вирішення у визначенні впливу на формування надзвичайних доходів і витрат фактів господарської діяльності, які підлягають обліку під час ліквідації наслідків надзвичайної події; запропоновані спеціальні форми відомостей для аналітичного обліку надзвичайних доходів і витрат; виділені етапи аудиту надзвичайної діяльності, особливості планування, внесені пропозиції щодо форми і змісту аудиторського висновку при аудиті надзвичайних доходів і витрат; вдосконалені аналітичні процедури в частині аудиту надзвичайної діяльності.
Дістало подальшого розвитку:
теоретична направленість бухгалтерського обліку і аудиту надзвичайних доходів і витрат, що знайшла своє вирішення у конкретизації мети, завдань, способів організації процесу обліку і аудиту надзвичайної діяльності підприємства; визначенні напрямків впливу надзвичайних доходів і витрат на господарську діяльність підприємства, які є найбільш вагомими для кожної категорії користувачів бухгалтерської й аналітичної інформації;
обґрунтована необхідність запровадження у системі рахунків субрахунків для обліку надзвичайних доходів за джерелами відшкодування, для надзвичайних витрат за напрямками здійснення витрат, а не за видами надзвичайних подій;
структура і зміст окремих показників форм фінансової звітності і приміток, зокрема, запропоновані шляхи для забезпечення узгодженості підходів при відображенні надзвичайних подій у звіті про фінансові результати та звіті про рух грошових коштів, пропонується форма таблиці, яку, при необхідності, підприємство, що постраждало від надзвичайної події, може включати до Приміток фінансової звітності;
на основі вивчення можливостей комп’ютерних програм щодо відображення інформації про надзвичайну діяльність підприємства запропонована інформаційна модель комплексної оцінки фінансово-економічного стану підприємства, яке перебувало під впливом надзвичайної події.
Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці науково-обгрунтованих методичних рекомендацій для підприємств різних галузей, що сприятимуть підвищенню аналітичності облікових даних, своєчасному формуванню необхідної інформації для прийняття управлінських рішень.
Комплекс методик і рекомендацій, наданих в дисертації, дозволяє збагатити практику конкретними пропозиціями щодо обліку та аудиту надзвичайних доходів і витрат підприємств, які знаходились під впливом надзвичайної події. Результати проведеного дослідження можуть бути використані для вдосконалення чинних нормативних документів у частині обліку надзвичайної діяльності, при розробці галузевих інструкцій з бухгалтерського фінансового та внутрішньогосподарського обліку підприємств та в навчальному процесі.
Запропоновані рекомендації набули практичного втілення в діяльність підприємств і установ м. Рівне: пропозиції щодо застосування аналітичних процедур для оцінки фінансового стану підприємства, яке перебувало під впливом надзвичайної події, розробки моделі прогнозного аналізу з метою визначення ризику можливих втрат від надзвичайних подій, використовуються при розрахунках кредитоспроможності позичальників комерційних банків, що здійснювали надзвичайну діяльність, при визначенні ризикованості кредитування підприємств різних галузей та регіонів з врахуванням ризику надзвичайної події Рівненською філією Акціонерного банку „Мрія” (довідка № 09-15-214 від 15.09.05 р.), Аудиторська фірма „Гарант перший” використовує у практичній роботі методику обліку і аудиту надзвичайних доходів і витрат підприємства (довідка № 9/1 від 16.09.05 р.), прийняті до впровадження розробки щодо вдосконалення організації і методики обліку і фінансової звітності підприємств, що перебували під впливом надзвичайних подій „ЗАТ Ей­-І-Ес Рівнеенерго” (довідка № 167 від 01.09.05 р.), запропонована методика аналізу надзвичайних доходів і витрат на основі узагальненої статистичної інформації розглянута Головним управлінням статистики у Рівненській області і рекомендована до використання у інформаційно-аналітичній роботі органів державної статистики (довідка № 16-01/510 від 11.10.05 р.). Теоретичні висновки, науково-практичні рекомендації та інші результати дослідження використовуються у навчальному процесі при читанні лекцій, проведенні семінарських занять з дисциплін „Звітність підприємств”, „Фінансовий облік”, „Аудит”, Економічний аналіз”, „Фінансовий аналіз” у Національному університеті водного господарства та природокористування (довідка № 1316 від 30.11.05 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Теоретичні узагальнення, положення, висновки, рекомендації та пропозиції отримані автором самостійно.
Апробацiя результатiв дисертації. Основні положення й результати дисертації доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції у Дніпропетровському національному університеті в 2001 р. („Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону”); на міжнародній науково-практичній конференції у Львівській комерційній академії в 2003 році („Облік, аналіз і аудит у сучасному бізнесі”); на Всеукраїнській науково-практичній конференції у Дніпропетровському національному університеті в 2004 р. („Бухгалтерський облік та фінансова звітність як інструменти контролю”).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 11,46 друк. арк., з яких 6 робіт у наукових фахових виданнях (2,04 друк. арк.), 3 - у збірниках за матеріалами конференцій (0,72 друк. арк.), також видана монографія (8,7 друк. арк.).
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту дисертації викладений на 163 сторінках і містить 32 таблиці на 23 сторінках, 34 рисунки на 21 сторінці, 8 формул. Список використаних джерел налічує 146 найменувань на 13 сторінках. У роботі є 14 додатків обсягом 14 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальнено і вирішено наукову задачу, яка полягає у недосконалості існуючої методики та організації бухгалтерського обліку й аудиту надзвичайних доходів і витрат суб’єктів господарювання. В результаті виконання дисертаційної роботи обґрунтовані пропозиції з удосконалення бухгалтерського обліку надзвичайних доходів і витрат, фінансової звітності підприємств, що перебували під впливом надзвичайних подій, викладена методика проведення аудиту надзвичайних доходів і витрат.
Проведене дисертаційне дослідження дає змогу зробити такі висновки:
1. Відсутність єдиного підходу при визначенні сутності надзвичайної ситуації та надзвичайної події вказує на необхідність, враховуючи змістову характеристику, побудови моделі взаємозв’язку надзвичайної ситуації та події. Це дозволяє встановити відмінність між звичайною і надзвичайною діяльністю, яка полягає в тому, що метою звичайної діяльності є прибуток, а метою надзвичайної діяльності відновлення звичайної діяльності підприємств в обсягах, не менше тих, що були до надзвичайної події, або недопущення чи мінімізація впливу надзвичайних подій на звичайну діяльність. Надзвичайна діяльність підприємства може бути достатня або недостатня для відновлення звичайної діяльності.
Запропоновані визначення основних досліджених категорій, дана їх економічна характеристика як об’єктів обліку і аудиту.
Зазначені теоретичні розробки дозволяють узгодити нормативні документи різних органів державної влади, сприяють гармонізації бухгалтерського обліку і міжнародних стандартів, збільшують релевантність інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень, пов’язаних з надзвичайною діяльністю підприємства.
2. Класифікуючи надзвичайні події, доречно використовувати ознаки: час виникнення, склад, масштаб, вплив на види діяльності підприємства, елементи фінансової звітності.
Надзвичайні події можуть класифікуватись як непередбачені або як події після дати балансу, але події після дати балансу та непередбачені події не обов’язково є надзвичайними.
Надзвичайні витрати можуть бути класифіковані за ознаками: структура, мета, напрямки, ступінь погашення, елементи.
Джерела фінансування надзвичайних витрат пропонуємо поділяти на власні кошти підприємства, позики і надзвичайні доходи. Визначені особливості використання резервів для ліквідації наслідків надзвичайних подій впливають на формування надзвичайних доходів, які можуть включати відшкодування страховими організаціями (якщо підприємство застраховане від надзвичайної події), відшкодування з бюджету (якщо надзвичайна подія класифікована як подія загальнодержавного рівня, місцевого чи регіонального), благодійні внески (отримані для покриття надзвичайних витрат підприємства), відшкодування, сплачені особами, винними у пожежі, техногенній аварії тощо.
Класифікація надзвичайних доходів і витрат дає можливість систематизувати дані, отримані бухгалтерією під час надзвичайної діяльності, прискорити і спростити облікові й аудиторські процедури.
3. Рекомендуємо передбачити в обліковій політиці підприємств функції бухгалтерії під час надзвичайної діяльності з відновлення втрачених даних, коригування облікових показників у зв’язку зі змінами, які відбулись у вартості активів, забезпечення поточного облікового процесу в період ліквідації наслідків надзвичайної події; включити до посадових інструкцій основні положення щодо роботи працівників бухгалтерії в умовах надзвичайної діяльності підприємства, що надасть можливість упорядкувати роботу бухгалтерії, підвищити рівень організації та методології обліку надзвичайних доходів і витрат, забезпечити відповідність роботи бухгалтерії встановленим нормам і правилам в екстремальних умовах і передбачити раціональні методи облікового процесу стосовно надзвичайних подій.
4. Недоліком субрахунків рахунку „Надзвичайні витрати” є групування за видами надзвичайних подій, а не надзвичайних витрат, тому доречно їх скоригувати, поклавши в основу групування напрямок здійснення: втрати активів від надзвичайної події, яка вже відбулась, затрати на ліквідацію наслідків надзвичайних подій, затрати на попередження надзвичайних подій.
Недоліком субрахунків рахунку „Надзвичайні доходи” є невизначеність різниці між ними. Пропонуємо згрупувати їх за джерелами відшкодування надзвичайних витрат: відшкодування страхових організацій, з бюджету, інші відшкодування, що дозволить визначати за даними обліку напрямки і розміри грошових надходжень від надзвичайної діяльності, спростить заповнення Звіту про фінансові результати.
У зв’язку з потребою у додатковій інформації щодо складу надзвичайних доходів і витрат підприємства, запропоновані спеціальні форми відомостей для їх аналітичного обліку.
5. При визначенні категорій користувачів бухгалтерської й аналітичної інформації щодо надзвичайних доходів і витрат, виявлено, що висвітлення у компонентах фінансової звітності інформації про надзвичайні події не цілком відповідає їх потребам, містить певні протиріччя, які ускладнюють процес заповнення. Тому запропоновано внести зміни до Положень бухгалтерського обліку „Звіт про фінансові результати” і „Звіт про рух грошових коштів”, „Примітки”, з метою покращення структури вказаних звітів. Розглядались такі шляхи вирішення проблеми: включення до Положень бухгалтерського обліку класифікації надзвичайних надходжень і видатків за видами діяльності або зміни у формуванні статей, що стосуються надзвичайних подій у Звіті про фінансові результати, для чого розроблена класифікація надходжень і видатків грошових коштів від надзвичайної діяльності підприємства, а також сформований вдосконалений у частині надзвичайних статей, Звіт про фінансові результати. Будь-який із запропонованих варіантів дозволить усунути недоліки формування вказаних звітів. Пропонується форма таблиці, яку при необхідності підприємство, що постраждало від надзвичайної події, може включати до Приміток.
6. Відсутність методичних рекомендацій з аудиторської перевірки підприємств, які потерпіли від надзвичайних подій, зумовлює необхідність їх опрацювання. Виявлено, що аудит надзвичайних доходів зосереджується на цільовому використанні одержаних з різних джерел коштів для робіт з попередження надзвичайних подій або ліквідації їх наслідків, при аудиті надзвичайних витрат досліджується: правильність визначення елементів надзвичайних витрат, фактична наявність необоротних і оборотних активів після надзвичайної події, витрачання запасів і грошових коштів під час робіт з попередження або ліквідації наслідків надзвичайної події, списання необоротних і оборотних активів через ушкодження або втрати, списання запасів відповідно до норм їх витрачання під час робіт з попередження або ліквідації наслідків надзвичайної події.
Розроблена структура методичної моделі аудиту надзвичайних доходів і витрат, висвітлені питання його організації, типові процедури, програма аудиту надзвичайної діяльності, запропоновані тести внутрішнього контролю для оцінки ступеня впливу надзвичайної події на діяльність підприємства.
На вид аудиторського висновку при аудиті надзвичайної діяльності впливає можливість відновити втрачені облікові документи, впевненість аудитора у достовірності відновлених документів.
7. Застосування відповідних прийомів аналізу операцій, пов’язаних з надзвичайними подіями, ув’язано з етапами аудиту надзвичайної діяльності: перший етап планування, на якому також визначають величину впливу надзвичайних доходів і надзвичайних витрат на фінансові результати і фінансовий стан підприємства; на другому етапі здійснюється вивчення, оцінка і тестування системи внутрішнього контролю з метою визначення ступеня достовірності документального оформлення операцій надзвичайної діяльності; на третьому етапі відбувається підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку після надзвичайної події шляхом отримання аудиторських свідчень щодо реальності і величини надзвичайних витрат; четвертий етап заключні процедури, де оцінюються отримані свідчення, здатність підприємства продовжити свою діяльність після надзвичайної події, останній етап формування аудиторського висновку. Це дозволило запропонувати алгоритм виявлення помилок, пов’язаних з надзвичайною діяльністю, в обліку і звітності.
8. У контексті дослідження аналітичних процедур для використання їх при аудиті надзвичайної діяльності запропонована класифікація аналізу надзвичайних подій, виявлені його мета і завдання, визначена методика аналізу надзвичайних доходів і витрат на рівні підприємства та регіону, фінансові коефіцієнти, що дозволяють отримати якісну інформацію відносно впливу надзвичайних подій на фінансовий стан підприємства; сформована економіко-математична модель залежності фінансового стану підприємства від факторів, пов’язаних з надзвичайною діяльністю.
Залежно від результатів аналізу, враховуючи обмеження, що виникли в запасах, грошових коштах, основних засобах, запропонований алгоритм вибору стратегічної моделі поведінки підприємства в умовах надзвичайної діяльності, який дозволяє оцінити ефективність впровадження капіталоємних та некапіталоємних заходів з нейтралізації негативних явищ та тенденцій, запропонувати консервативну або активну модель побудови подальшої господарської діяльності підприємства.
9. З метою визначення ризику можливих втрат від надзвичайних подій, для уточнення даних аналізу, сформовано матрицю регіонального ризику надзвичайних подій з врахуванням чинників геологічного характеру. Зручність запропонованої методики полягає в тому, що її можна застосувати як для визначення ризику певного виду надзвичайної події в даному регіоні, так і для визначення ризику від сумарного впливу різних видів надзвичайних подій.
Для оцінки впливу ризику від надзвичайних подій на можливі доходи підприємства, запропоновано визначити середньоквадратичне відхилення, при коригуванні значення стандартного відхилення щодо вірогідності надзвичайних подій на території реалізації проекту. Врахування коефіцієнта ризику від надзвичайних подій, притаманного конкретному регіону, дозволить реальніше оцінити очікувану цінність можливих вигод.
10. На основі комп’ютерної технології запропонована інформаційна модель комплексної оцінки фінансово-економічного стану підприємства, яке перебувало під впливом надзвичайної події. Вихідний документ результату комплексної оцінки дозволяє визначити позитивні і негативні тенденції, рекомендації для оптимізації фінансового стану.