МІКРООСЕРЕДКОВІ ПРОЦЕСИ В АНТРОПОГЕННИХ ЛАНДШАФТАХ ПОДІЛЬСЬКОГО ПОБУЖЖЯ

Короткий опис

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

На правах рукопису

Шмагельська Марина Олексіївна

УДК 911.3 (477.44):551.438

Мікроосередкові процеси в антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя

11.00.11 конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник:
доктор географічних наук, професор
Денисик Григорій Іванович

Вінниця 2008

Зміст

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

Розділ 1.

Конструктивно-географічні засади дослідження антропогенних мікроосередкових процесів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10

1.1.

Антропогенні мікроосередкові процеси у дестабілізова­ному середовищі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10

1.2.

Різноманіття і мозаїчність мікроосередкових процесів . . . .

13

1.3.

Класифікація антропогенних мікроосередкових процесів . .

18

1.4.

Принципи, методи і методика дослідження мікро­осередкових процесів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

21

Висновки до розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

27

Розділ 2.

Аналіз природних чинників господарського освоєння та формування мікроосередкових процесів у межах Подільського Побужжя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

28

2.1.

Просторове розташування, структура і межі Подільського Побужжя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

28

2.2.

Своєрідність природних умов і ландшафтів . . . . . . . . . . . . .

31

2.2.1.

Геокомпоненти та їх придатність до господарського освоєння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

31

2.2.2.

Ландшафти і регіональні відміни . . . . . . . . . . . . . . . .

39

2.3.

Заселення Подільського Побужжя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

46

Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

52

Розділ 3.

Антропогенні мікроосередкові процеси індикатори дестабілі­зованого середовища Подільського Побужжя . . . . . . . . . . . . . . .

53

3.1.

Антропогенні ландшафти Подільського Побужжя . . . . . . . .

53

3.2.

Мікроосередкові процеси в селитебних ландшафтах . . . . . .

56

3.3.

Мікроосередкові процеси у фонових антропогенних ландшафтах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

71

3.3.1.

Несприятливі мікроосередкові процеси у сільсько­господарських ландшафтах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

71

3.3.2.

Мікроосередкові процеси у лісових антропогенних ландшафтах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

79

3.4.

Водні антропогенні ландшафти й мікроосередкові процеси

84

3.5.

Специфіка розвитку мікроосередкових процесів у ландшафтах техногенного походження . . . . . . . . . . . . . . . . .

96

3.5.1.

Мікроосередкові процеси в промислових ландшафтах .

96

3.5.2.

Мікроосередкові процеси в дорожніх ландшафтах . .

108

3.5.3.

Белігеративні ландшафтні комплекси як унікальні мікроосередки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

113

3.6.

Мікроосередкові процеси в інших класах антропогенних ландшафтів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

120

Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

127

Розділ 4.

Стабілізація та раціональна організація функціонування мікроосередкових процесів в антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

128

4.1.

Мікроосередкові процеси як індикатори напрямів змін в антропогенних ландшафтах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

128

4.2.

Оптимізація небажаних мікроосередкових процесів на локальному рівні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

131

4.3.

Регіональні особливості оптимізації небажаних мікро­осередкових процесів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

145

Висновки до розділу 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

164

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

165

Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

168

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

193

Додаток А . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

193

Додаток Б. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

194

Додаток В. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

198

Додаток Г. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

202

Додаток Д. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

204

Додаток Е. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

205

Додаток Ж. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

207

Додаток З. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

209

Вступ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Дослідження динамічних процесів у розвитку геокомпонентів і ландшафтних комплексів, їх актуальних змін та пізнання закономірностей функціонування в уже змінених і теперішніх умовах є одним з основних завдань сучасних конструктивної географії та ландшафтознавства. Теоретичні дослідження, основою яких є найновіший фактичний матеріал, дали поштовх зарубіжним (В.С. Залєтаєву Росія, А. Хенрихфрайзе Німеччина та ін.) і вітчизняним (Воропай Л.І., Гуцуляку В.М., Гродзинському М.Д., Денисику Г.І., Тютюннику Ю.І., Самойленко В.М., Стефанкову Л.І. та ін.) вченим до формування концепції ландшафтно і екологічно дестабілізованого середовища як якісно особливої фази у розвитку ландшафтної сфери. Згідно з основними положеннями цієї концепції, ландшафтно і екологічно дестабілізоване середовище характеризується аномально швидкими змінами структурної організації геокомпонентів і ландшафтних комплексів та взаємозв’язків між ними. В результаті виникають нові феномени у їхній реакції на зовнішні, частіше антропогенні, впливи, що призводять до непередбачуваних трендів у розвитку середовища. В таких умовах широкого розвитку набувають мікроосередкові процеси прояв нових ландшафтних, екосистемних, енергетичних, речовинних зв’язків, що формуються у навколишньому середовищі. Їх вивчення є актуальним і перспективним. З одного боку, мікроосередкові процеси розкривають причини й механізми плинних тенденцій трансформації на локальному рівні і можливу перспективу їх регіоналізації, а з іншого, враховуючи їх індикаторне значення, відкривається шлях до управління станом навколишнього середовища і можливість попередження виникнення небажаних або агресивних процесів та явищ на ранніх стадіях їхнього розвитку.
Подільське Побужжя (у межах Хмельницької та Вінницької областей, площа 20,9 тис. км²) як регіон стародавнього, активного й різнобічного освоєння природних ресурсів є прекрасною модельною територією, де мікроосередкові процеси уже давно мають суттєвий вплив на функціонування та визначають особливості сучасного розвитку природи й потребують детальних ландшафтознавчих досліджень та розробки конструктивно географічних заходів з їхньої оптимізації.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з основними напрямами науково-дослідної роботи кафедри фізичної географії природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, зокрема Регіональне ландшафтознавство: теорія і практика”, та є складовою загальноуніверситетської наукової теми Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток” (протокол №3 від 09.11.1999р.). Матеріали дисертаційного дослідження частина держбюджетної теми Виготовлення наукового обґрунтування на створення регіонального ландшафтного парку Середнє Побужжя” (2005-2006 рр.), № державної реєстрації 0105U006377 (автором досліджені мікроосередкові процеси в проектованому парку).
Мета і завдання роботи. Метою роботи є удосконалення теоретико-методологічних засад регіональних досліджень мікроосередкових процесів, пізнання особливостей їхнього функціонування та розробка підходів до оптимізації.
Для досягнення окресленої мети вирішувалися такі наукові завдання:
удосконалити теоретико-методологічні підходи та принципи регіональних досліджень мікроосередкових процесів, доповнити їх новими методами та прийомами досліджень на прикладі окремого регіону;
дослідити та систематизувати чинники розвитку мікроосередкових процесів і на їхній основі визначити різноманіття та провести класифікацію мікроосередкових процесів;
проаналізувати історію розвитку та особливості сучасного функціонування мікроосередкових процесів в антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя;
визначити основні тренди розвитку мікроосередкових процесів на локальному й регіональному рівнях та спрогнозувати їх вплив на функціонування сучасних ландшафтів регіону;
розробити й обґрунтувати перспективні шляхи та проекти оптимізації мікроосередкових процесів у межах Подільського Побужжя.
Об’єкт, предмет досліджень. Об’єкт дослідження мікроосередкові процеси в антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя.
Предмет дослідження чинники й закономірності формування, структура, функціонування та напрями оптимізації мікроосередкових процесів Подільського Побужжя.
Теоретико-методологічною основою дослідження є напрацювання та ідеї вітчизняних та зарубіжних вчених географів та ландшафтознавців: Гуцуляка В.М., Гродзинського М.Д., Денисика Г.І., Залєтаєва В.С., Коваль­чукаІ.П., Кузьміної Ж.В., Мількова Ф.М., Новікової Н.М., Пащенка В.М., Самойленка В.М., Стефанкова Л.І., Шищенка П.Г.
Методи досліджень. У дисертаційній роботі, як головні, використані конструктивно-науковий ландшафтознавчий підхід та принципи комплексності і природно-антропогенного сумісництва, а також групи: а)загальнонаукових (ретроспективний, системний, структурний), б)дисци­плінарних (аналіз літературних джерел, природних аналогій, картографічних, польових ландшафтознавчих досліджень), в)міждисциплінарних (моделю­вання, ГІС технологій (GIS based analysis), районування) методів.
Вихідними матеріалами для дисертаційної роботи слугували матеріали різноманітних установ та організацій, зокрема Державних управлінь охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій та Вінницькій областях, фондові джерела обласних архівів регіону дослідження та Державного архіву України, щорічники Довкілля України”, а також власні експедиційні дослідження упродовж 2002-2008 років.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
вперше:
досліджені мікроосередкові процеси у межах окремо взятого регіону;
проведена класифікація мікроосередкових процесів та досліджено чинники, що зумовлюють їхнє різноманіття;
проаналізовано розвиток мікроосередкових процесів в антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя;
удосконалено:
аналіз чинників й закономірностей формування та функціонування мікроосередкових процесів;
підходи та методи оптимізації мікроосередкових процесів на локальному та регіональному рівнях;
розробку проектів оптимізації мікроосередкових процесів;
отримали подальший розвиток:
теоретико-методологічні засади регіональних ландшафтознавчих і конструктивно-географічних досліджень мікроосередкових процесів;
методика обґрунтування проектів раціонального використання мікроосередків та оптимізації небажаних процесів характерних для них.
Практичне значення одержаних результатів роботи. Результати, одержані в ході дисертаційного дослідження розкрили специфіку формування, розвитку й функціонування мікроосередкових процесів в антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя, визначили їхню роль та значення у майбутньому господарському освоєнні регіону. Вони можуть бути використані при розробці регіональних природоохоронних та екологічних програм розвитку, в обласних управліннях з охорони навколишнього природного середовища як перспективний план дій, що націлений на оптимізацію сучасних ландшафтів.
Теоретико-методичні результати дослідження впроваджено в навчальний процес підготовки фахівців на природничо-географічному факультеті Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського при викладанні курсів Фізична географія України”, Географія Вінницької області”, Природнича географія Поділля”, Антропогенне ландшафтознавство”, формуванні та виконанні науково-дослідної тематики.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій наведено результати власних досліджень автора щодо розробки теоретико-методичних основ регіональних досліджень мікроосередкових процесів; на основі власних польових досліджень укладено велико- і дрібномасштабні карти, розроблено основні напрями оптимізації мікроосередкових процесів у межах Подільського Побужжя.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та результати проведених досліджень доповідались та обговорювались на щорічних звітних наукових конференціях викладачів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського у 2002-2008 роках, наукових форумах міжнародного й регіонального рівнів, а саме: Міжнародній конференції Регіональні екологічні проблеми” (Київ, 2002); Другому всеукраїнському науковому семінарі Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика” (Тернопіль, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції Географічна наука і освіта в Україні” (Київ, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції Природничі науки в закладах освіти України: дослідження, впровадження та перспективи” (Умань, 2005); Міжнародній науковій конференції, присвяченій 130-річчю заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та 60-річчю створення кафедри фізичної географії (Чернівці, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність” (Умань, 2007); Третій Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 130-літньому ювілею академіка Степана Рудницького (Тернопіль, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції Історична географія: початок ХХІ ст. (Вінниця, 2007)”; Другій Міжнародній науково-практичній конференції Географія та екологія: наука і освіта” (Умань, 2008).
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 4,2 д.а., з них 8 статей у виданнях, що включені ВАК України до переліку фахових видань, 7 тез доповідей у матеріалах наукових конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 212 сторінок (149 сторінок друкованого тексту основної частини), 32 рисунків, 9 таблиць, 8 додатків. Список використаних джерел налічує 305 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1.Сучасне екологічно дестабілізоване середовище характеризується аномально швидкими змінами структурної організації природних систем і міжсистемних зв’язків. В умовах зростаючих впливів на них людського суспільства, як реакція, виникають, активно й повсюдно розвиваються нові явища антропогенні мікроосередки та процеси, що зумовлені їхнім функціонуванням. Це не що інше, як первинний, зародковий прояв нових ландшафтних, екосистемних, енергетичних, речовинних зв’язків, що формуються у природному середовищі. У зв’язку з цим, дослідження антропогенних мікроосередкових процесів є важливим методологічним і методичним засобом пізнання процесів, що функціонували і проявляються зараз у дестабілізованому природному середовищі. Особливо це стосується регіонів, де антропогенне навантаження досягло або досягає критичного стану.
2.Антропогенні мікроосередки та процеси, що проявляються в них, надзвичайно різноманітні. Різноманіття антропогенних мікроосередкових процесів дає змогу розділити їх на групи за чинниками, що зумовлюють їхній розвиток, походженням, характер прояву, динаміку, тривалість, щільність в середині контуру, площу, ступінь загрози, індикаційні властивості тощо. При цьому важливим є встановити достовірними чи недостовірними, як індикатори навколишнього середовища, є ці мікроосередкові процеси. Різноманіття мікроосередкових процесів дає можливість виділити їх в окремий клас з подальшим виокремленням підкласів, типів і видів.
3.Подільське Побужжя як регіон стародавнього (палеоліт 150-10 тис. років тому), активного (7-6 тис. до н.е.) та різнобічного (усі види господарської діяльності) освоєння є прекрасним полігоном для вивчення мікроосередкових процесів як індикаторів розвитку сучасного дестабілізованого природного середовища. Встановлено, що ступінь антропогенізації природних районів Подільського Побужжя краще відображати через райони співвідношення натуральних і антропогенних ландшафтних комплексів, тоді як мікроосередкові процеси (індикати) показують у бажаному чи небажаному напрямі це відбувається.
4.Найбільш активно небажані мікроосередкові процеси зараз розвиваються у селитебних ландшафтах Подільського Побужжя та ландшафтах техногенного походження: промислових і дорожних. До цієї групи мікроосередків поступово наближаються й рекреаційні. У фонових антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя, сільськогосподарських та лісових, активно розвиваються лише мікроосередки типу ландшафтно-інженерних систем (меліоративних систем, теплиць тощо), а у мікроосередках, де антропогенні процеси поступово затухають, починають розвиватись відновлювані природні процеси, що відображає загальну тенденцію прогресивного розвитку процесів остепніння лучних угруповань заплави регіону. Стабілізуються лише белігеративні мікроосередки. Найбільш екологічно небезпечним є активізація розвитку процесів у тафальних мікроосередках.
5.Переважно активний розвиток антропогенних мікроосередкових процесів у межах Подільського Побужжя, врешті-решт, призводить до повної трансформації окремих геокомпонентів і ландшафтних комплексів та зміни їхньої структури. Об’єднуючись, мікроосередки з небажаними процесами можуть переростати в локальні, а потім і регіональні, формуючи передумови екологічних криз. У зв’язку з цим, процеси у мікроосередках, особливо екологічно нестабільних регіонів, можуть бути використані як індикатори характеру майбутніх регіональних змін навколишнього середовища, а також стати новою основою для виявлення основних напрямів глобальних змін ландшафтної оболонки.
6.Розробку заходів з оптимізації небажаних мікроосередкових процесів, зумовлених антропогенними чинниками, доцільно проводити в два етапи: а)підготовка індивідуальних мікропроектів стабілізації процесів у мікроосередках, де вони розвиваються в небажаних напрямах (при наявності часу і коштів - можна в усіх); б) на основі індивідуальних мікропроектів розробка регіональних проектів окремих територій (Подільське Побужжя, Середнє Придністров’я, загалом Поділля), що виокремлюються якимись специфічними особливостями природних умов або антропогенного впливу. При цьому, в обох випадках обов’язковим є врахування наявних в регіонах структурних частин екомереж.

Список використаних джерел

1. Алаев Э.Б. Экономико-географическая терминология / Э.Б.Ала­ев. М.: Мысль, 1977. С.82-83.
2. Антонович В.Б. Древности юго-западного края / В.Б.Антонович. СПб, 1896. С.64-73.
3. Антропогенні географія й ландшафтознавство в ХХ і ХХІ століттях: [зб. наук. праць] Вінниця: Гіпаніс, 2003. 240с.
4. Арманд А.Д. Самоорганизация и саморегулирование геогра­фических систем / А.Д. Арманд. М.: Наука, 1988. 261с.
5. Арманд Д.Л. Историческое прошлое современной природы лесостепных и степных районов и его значение в развитии засухи и эрозии / Д.Л.Арманд // Значение научных идей В.В.Докучаева для борьбы с засухой и эрозией в лесостепных и степных районах СССР. М.: Изд-во АН СССР, 1955. С.7-38.
6. Арманд Д.Л. Наука о ландшафте: Основы теории и логико-математические методы / Д.Л. Арманд. М.: Мысль, 1975. 287с.
7. Археологія Української РСР. К.: Наукова думка, 1971. Т.1 451с.; 1971. Т.2. 502 с.; 1975. Т.3. 504 с.
8. Ахмедова Е.А. Региональный ландшафт: история, экология, композиция / Е.А.Ахмедова. Самара: Самарское кн. изд-во, 1991. 245с.
9. Багалій Д.І. Нарис історії України: Доба натурального господарства / Д.І.Багалій. К.: Час, 1994. 288 с.
10. Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХХХ ст.: Історіографія. Бібліографія. Матеріали / Л.В.Баженов. Кам’янець-Поділь­ський, 1993. 480 с.
11. Баранович А.И. Украина накануне освободительной войны середины ХVІІ в. / А.И.Баранович. Москва: Изд-во АН СССР, 1959. 209с.
12. Батюшков П.Н. Подолія: Историческое описание / П.Н.Батюш­ков. СПб, 1891. С.3-68.
13. Безбородько М.І. Петрогенезис і петрогенетична карта кристалічної смуги України / М.І.Безбородько. К.: Вид-во Укр. АН, 1935. 389с.
14. Бейдик О.О. Боплан і його «Опис України» / О.О.Бейдик // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2003, вересень. №34-35. С. 2-5.
15. Белая О.П. Генетические особенности серых лесных почв Правобережной и Левобережной лесостепи Украины и их изменение под влиянием сельскохозяйственного использования: автореф. дисс. на соиск. науч. степени канд. с/х наук / О.П.Белая. К., 1964. 24с.
16. Берг Л.С. Географические зоны Советского Союза: в 2-х т. / Л.С.Берг М.: ОГИЗ, 1947. Т.1. 397с.
17. Берг Л.С. Географические зоны Советского Союза: в 2-х т. / Л.С.Берг М.: Географгиз, 1952. Т.2. 510с.
18. Берлянт А.М. Картографический метод исследования / А.М.Бер­лянт. М.: Изд-во МГУ, 1978. 254с.
19. Беручашвили Н.Л. Четыре измерения ландшафта / Н.Л.Беруча­швили. М.: Мысль, 1986. 182с.
20. Бируля О. Ріка Бог та її сточище: матеріали до гідрології ріки та використання її енергії / О.Бируля. Вінниця: Б.в., 1928. 94 с.
21. Бондарчук В.Г. Геологія України / В.Г.Бондарчук. К.: Вид-во АНУРСР, 1959. С. 196-247.
22. Боплан Г.Л. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн / Гійом де Левасер Боплан / [Пер. з фр.] К.: Наук. думка, 1990. 256 с.
23. Боряк Г.В. Акти адміністративних межувань кінця ХІVсер. ХVІ ст. і реконструкція адміністративно-територіального поділу земель / Г.В.Боряк // Історико-географічне вивчення природних та соціально-економічних процесів на Україні. К.: Наукова думка, 1988. С.89-94.
24. Боряк Г.В. Ревізії та люстрації українських староств кінця ХVсер. ХІV ст. / Г.В.Боряк // Географічний фактор в історичному процесі. К.: КГУ, 1990. С.145-155.
25. Булатов В.И. Вопросы теории и практики изучения антропогенных ландшафтов / В.И.Булатов // Прикладные аспекты изучения современных ландшафтов. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1982. C. 15-21.
26. Бураков В.И. Сельскохозяйственный ландшафт как реальность / В.И.Бураков // Вестн. Харьк. у-та. 1984. №264. С. 44-46.
27. Бурдейний В.А. Вінницька область: географічний нарис / В.А.Бур­дейний, М.Б. Рубін. Київ: Рад. школа, 1967. 165с.
28. Величко С.В. Давньоруські та давні українські літописи / С.В.Величко. К.: Дніпро, 1991. Т.2. 642с.
29. Вендров С.Л., Дяконов Н.Н. Водохранилища и окружающая среда / С.Л. Вендров, Н.Н. Дяконов. М.: Наука, 1976. С. 7-12.
30. Веприк Н. Досвід природокористування в умовах реформування сільського господарства (на прикладі Буковини) / Н.Веприк // Ландшафти і сучасність. Вінниця: Гіпаніс, 2000. С.234-239.
31. Взаимодействие общества и природы в процессе общественной эволюции: [сб. научн. трудов]. М.: МГУ, 1981. 190с.
32. Винокур І.С. Історія та культура черняхівських племен Дністровсько-Дніпровського межиріччя ІІ-V ст. н. е. / І.С. Винокур. К.: Наукова думка, 1975. 67с.
33. Винокур І.С. Історія лісостепового Подністров’я та Південного Побужжя / І.С. Винокур. К.: Вища школа, 1985. 124с.
34. Вишневський В.І. Річки і водойми України. Стан і використання / В.І.Вишневський. К.: Віпол, 2000. 376с.
35. Водохранилища и их воздействия на окружающую середу. М.: Наука, 1986. 367с.
36. Военно-статистическое обозрение Российской империи: Подольская губерния. СПб., 1843. Т.2. С. 5-104.
37. Воловик В.М. Ландшафтознавчий аналіз рекреаційних умов та ресурсів Східного Поділля: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук / В.М.Воловик. К.: 1997. 24с.
38. Воловик В.М. Рекреаційні ландшафти / В.М.Воловик // Середнє Побужжя / [за ред. Г.І. Денисика]. Вінниця: Гіпаніс, 2002. С. 216 234.
39. Воловик В.М. Ландшафтна структура штетлів” Поділля / В.М.Воловик // Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. Вінниця, 2003. Вип.5 С.48-56.
40. Воропай Л.И. Роль антропогенного фактора в развитии геогра­фической оболочки / Л.И.Воропай. Черновцы: Изд-во ЧГУ, 1975. 74с.
41. Воропай Л.И. Антропогенные процессы, их роль в формировании территориальной географической структуры / Л.И.Воропай // Физ. география и геоморфология. 1986. Вып. 33. С.12-17.
42. Воропай Л.И. Подольское Побужье / Л.И.Воропай, Ф.Е.Петрунь // Физико-географическое районирование Украинской СССР. К: Изд-во КГУ, 1968. С. 247-260.
43. Воропай Л.И. Селитебные геосистемы физико-географических районов Подолии: учебное пособие / Л.И.Воропай, М.Н.Куница. Черновцы: ЧГУ, 1982. 91с.
44. Галаган А.А. Ландшафтно-геохимические исследования миграции тяжёлых металлов в лесостепных ландшафтных комплексах Украины / А.А.Галаган // Укр. геогр. журнал. 1993. №2 С. 32-35.
45. Генсірук С.А. Лісові ресурси України, їх охорона та використан­ня/ С.А.Генсірук, В.С.Бондар. Київ: Наукова думка, 1973. 526 с.
46. Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / [ред. О.М.Мари­нич та ін.]. К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1993.
47. Географічний фактор в історичному процесі: [зб. наук. праць]. К.: КГУ, 1990. 180с.
48. Географія Вінницької області / [за ред. Г.І.Денисика, Л.Ф.Жов­нір]. Вінниця: Гіпаніс, 2004. 308 с.
49. Географія і сучасність: [зб. наук. праць]. К.: В-во НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2003. Вип. 10. 359с.
50. Геоэкологические подходы к проектированию природно-технических геосистем. М.: б.и., 1985. 235 с.
51. Геренчук К.И. Вопросы среднемасштабного картирования ландшафтов / К.И.Геренчук // Науч. зап. Львов. ун-та. [Серия геогр. наук]. 1957. Том 40, вып. 4. Львов: изд-во Львов. ун-та. С.102-113.
52. Геренчук К.І. Природно-географічний поділ Львівського та Подільського економічних районів / К.І.Геренчук, М.М.Койнов, П.М.Цись. Львів: ЛДУ, 1964. 220с.
53. Геренчук К.І. Польові географічні дослідження / К.І.Геренчук, Е.М.Раковська, О.Г.Топчієв. К.: Вища школа, 1975. 248 с.
54. Геродот із Галікарнасу. Скіфія: найдавніший опис України з V ст. перед Христом. К.: Довіра, 1992. 72 с.
55. Гетьман В. Історичні етапи і типи природокористування на території Степового Придніпров’я / В.Гетьман // Ландшафти і сучасність. Вінниця: Гіпаніс, 2000. С.228-231.
56. Голубін Ю.Г. Ставкове господарство в басейні Південного Бугу / Ю.Г.Голубін // Вісник метеорології та гідрології. 1937. №4. С. 34-41.
57. Гольтенберг Л.А. Картографический метод в историко-географическом исследовании / Л.А.Гольтенберг, Б.Г.Малкович // Историческая география / [под ред. В.А.Герасимова]. М.: МГУ, 1976. С. 17-19. (Серия 9.)
58. Горленко В.Ф. Народна землеробна техніка українців: історико-етнографічна монографія / В.Ф.Горленко, І.Д.Бойко. К.: Наукова думка, 1971. 170 с.
59. Городецький С.В. Сільське господарство Поділля перед світовою війною / С.В.Городецький. Вінниця: б.в., 1929. 114 с.
60. Гринченко О.С. Изменение численности и видового разнообразия в условиях развития гидроморфных микроочаговых процессов / О.С.Грин­ченко// Микроочаговые процессы индикаторы дестабилизированной среды. М.: РАСХН, 2000. С. 48-54.
61. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології / М.Д.Гродзинсь­кий. К.: Либідь, 1993. 224 с.
62. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень / М.Д.Гродзинський. К.: Либідь, 1995. 233 с.
63. Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір: у 2-х т. / М.Д.Гродзинський. К.: Київський ун-т, 2005. Т.1. 431с.; Т.2. 503 с.
64. Груздева Л.П. Развитие микроочаговых процессов в растительном покрове подзоны широколиственно-хвойных лесов за историческое время Л.П.Груздева // Микроочаговые процессы индикаторы дестабилизирован­ной среды. М.: РАСХН, 2000. С. 77-85.
65. Гудзевич А.В. Природно-заповідна Вінниччина / А.В.Гудзевич. Вінниця, 2002. 147с.
66. Гульдман В.К. Подольская губерния: Опыт географо-статистиче­ского описания / В.К. Гульдман. Каменец-Подольский, 1889. 414 с.
67. Гульдман В.К. Памятники старины в Подолии: материалы для составления археологической карты / В.К. Гульдман. Каменец-Подольский, 1901. 294с.
68. Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Великая степь / Л.Н. Гумилев. М.: Мысль, 1997. 764с.
69. Гурова Д. Історико-географічний аналіз змін ландшафтів Запорізької області / Д. Гурова // Ландшафти і сучасність. Вінниця: Гіпаніс, 2000. С.231-234.
70. Гусєв С.О. Трипільська культура Середнього Побужжя рубежу ІVІІІтис. до н.е. / С.О. Гусєв. Вінниця, 1995. 112с.
71. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія. Геохімічний аспект: навч. посібник / В.М. Гуцуляк. Чернівці: Рута, 2002. 272с.
72. Данилов Л.Г. Клімат Поділля / Л.Г.Данилов // Інформ. бюлет. Укрмету. К., 1924. 50с.
73. Дашкевич Я.Р. Україна на картах ХІV-ХVІ ст. Стан і проблематика досліджень / Я.Р. Дашкевич // Історико-географічне вивчення природних та соці­ально-економічних процесів на Україні. К.: Наукова думка, 1988. С. 94-100.
74. Дашкевич Я.Р. Східне Поділля на картах ХІV ст. / Я.Р. Дашкевич // Географічний фактор в історичному процесі. К.: КГУ, 1990. С.155-169.
75. Дашкевич Я.Р. Східне Поділля на картах ХVІ ст. / Я.Р. Дашкевич // Історико-географічні дослідження на Україні. К.: Наук. думка, 1992. С. 13-21.
76. Денисик Г.И. Этапы картографического изучения горно­промышленных ландшафтов / Г.И. Денисик // Прикладные аспекты изучения современных ландшафтов. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1982. C. 107-115.
77. Денисик Г.И. Опыт историко-географического анализа ранних этапов формирования техногенных ландшафтов Правобережной Украины / Г.И. Дени­сик // География и природные ресурсы. 1991. №2. С.124-130.
78. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України / Г.І.Денисик. Вінниця: Арбат, 1998. 292 с.
79. Денисик Г.І. Природнича географія Поділля / Г.І. Денисик. Вінниця: ЕкоБізнесЦентр, 1998. 184 с.
80. Денисик Г.І. Подільське Побужжя / Г.І.Денисик, В.Є.Любченко. Вінниця: ЕкоБізнесЦентр, 1999. 96 с.
81. Денисик Г.І. Нариси з антропогенного ландшафто­знавства / Г.І.Денисик, В.М.Воловик. Вінниця: Гіпаніс, 2001. 170 с.
82. Денисик Г.І. Лісополе України / Г.І.Денисик. Вінниця: Тезис, 2001. 284с.
83. Денисик Г.І. Дорожні ландшафти Поділля / Г.І.Денисик, О.М.Валь­чук. Вінниця: Теза, 2005. 256с.
84. Денисик Г.І. Селитебні ландшафти Поділля / Г.І.Денисик, О.І.Бабчинська. Вінниця: Теза, 2006. 256с.
85. Денисик Г.І. Лісостепові полісся // Г.І.Денисик, О.П.Чиж. Вінниця: Теза, 2007. 210с.
86. Денисик Г.І. Водні антропогенні ландшафти Поділля / Г.І.Денисик, Г.С.Хаєцький, Л.І.Стефанков. Вінниця: Теза, 2007. 216с.
87. Динамика географических систем: [сб. науч. трудов]. М.: Изд-во МГУ, 1983. 81с.
88. Докучаев В.В. Наши степи прежде и теперь / В.В.Докучаев. М.: Географгиз, 1948. 64с.
89. Докучаев В.В. Учение о зонах природы / В.В.Докучаев. Москва: Географгиз, 1948. 64с.
90. Докучаев В.В. Преобразование природы степей. Работы по исследованию почв и оценке земель: сочинения / В.В.Докучаев М.: Изд-во АН СССР, 1951. Т.6. 595с.
91. Дроздов К.А. Элементарные ландшафты среднерусской лесо­степи/ К.А.Дроздов. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1991. 176с.
92. Єськов А.С. Геродот відкриває таємниці: Версії / А.С.Єськов. [4-е вид.] Д., 2002. 251с.
93. Экономическая оценка земель Винницкой области. Винница: Укрземпроэкт, 1988. 31с.
94. Жекулин В.С. Историческая география ландшафтов / В.С.Жеку­лин. Новгород: НГПИ, 1972. 228с.
95. Жекулин В.С. Историческая география: Предмет и методы / В.С.Жекулин. Л.: ЛГПИ, 1975. 62с.
96. Жекулин В.С. Историческая география и геоекология: грани сотруд­ничества / В.С.Жекулин // География и современность. 1988. №4. С.9-22.
97. Жупанський Я.І. Історія географії в Україні: навч. посібник / Я.С.Жупанський. Львів: Світ, 1997. 264 с.
98. Заец И.И. Древнее земледелие среднего течения Южного Буга во 2-й половине ІV тис. до н.е.: автореф. дисс. на соиск. науч. степени канд. истор. наук: спец. 07.00.26 / И.И.Заец. Моск. гос. пед. ин-т. М., 1975. 19 с.
99. Заєць І.І. Охорона посівів та врожаю зернових землеробами трипілля/ І.І.Заєць, Б.С.Жураковський // Подільська старовина. Вінниця: Віноблдрукарня, 1993. С. 78-97.
100. Заєць І.І. Трипільська культура на Поділлі / І.І.Заєць. Вінниця, 2001. 184с.
101. Залетаев В.С. Структурная организация экотонов в контексте управления / В.С.Залетаев // Экотоны в биосфере. М.: РАСХН, 1997. С. 11-19.
102. Залетаев В.С. Анализ экологической дестабилизации природной среды как путь познания деструктивных и созидательных процессов в природно-антропогенных системах / В.С.Залетаев // Землевладение и глобаль­ные проблемы современности. М.: ИГ АН СССР, 1998. С.99-101.
103. Залетаев В.С. Аридизация и остепнение речных пойм в субгумидном и семиаридном поясах Евразии / В.С.Залетаев, Л.И.Стефан­ков//Микроочаговые процессы индикаторы дестабилизированной среды. М.: РАСХН, 2000. С.18-25.
104. Залетаев В.С. Микроочаговые экологические кризисы как индика­торы трендов измененной среды / В.С.Залетаев // Микроочаговые про­цессы индикаторы дестабилизированной среды. М.: РАСХН, 2000. С.8-9.
105. Заповідне Поділля: краєзнавчі нариси / [за ред. Г.І.Денисика, В.Є.Любченка] Вінниця: Тезис, 2000. 104с.
106. Заповідні об’єкти Вінниччини. Вінниця: Велес, 2005. 104 с.
107. Зильбер Г.А. К истории развития ландшафтов Юго-западной части Волыно-Подолии / Г.А.Зильбер // Науч. зап. Львов. гос. ун-та. Сер. геогр. наук. Львов: Изд во ЛГУ, 1957. Том 40. Вып. 4. С. 215-231.
108. Золотарёв Л.М. Записки военной статистики России / Л.М.Золота­рёв. СПб, 1885. Т.1. 196 с.
109. Изюмский В.С. Лиственные леса Украины / В.С.Изюмский. К.: Наукова думка, 1987. С. 74-82.
110. Іванов Е. Ландшафти гірничопромислових територій / Е.Іванов. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 2007. 394 с.
111. Ізмаїльський О.О. Як висох наш степ (1892) / О.О.Ізмаїльський. Харків: б.в., 1950. 96с.
112. Індустріальна спадщина в культурі і ландшафті. К.: ДАКККІМ, 2005. Вип. 2. 100с.
113. Исаченко А.Г. Прикладное ландшафтоведение / А.Г.Исаченко. Л.: ЛГУ, 1976. 152с.
114. Исаченко А.Г. Методы прикладных ландшафтных исследований / А.Г.Исаченко. Л.: Наука, 1980. 222с.
115. Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды / А.Г.Исаченко. М.: Высшая школа, 1989. 264с.
116. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое райони­рование / А.Г.Исаченко. М.: Высшая школа, 1991. 366с.
117. Историческая география / [под ред. В.А.Герасимова]. М.: МГУ. 1976. 90 с.
118. Історико-географічне вивчення природних та соціально-економіч­них процесів на Україні: [зб. наук. пр.] К.: Наукова думка, 1988. 112с.
119. Історико-географічні дослідження на Україні: [зб. наук. пр.]. К.: Наукова думка, 2001. 234с.
120. Історична географія: початок ХХІ сторіччя. Вінниця: Теза, 2007. 292с.
121. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник. К.: Либідь, 2002. 430с.
122. Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область. К.: Вид-во АН УРСР, 1972. 778с.
123. Кириков С.В. Человек и природа степной зоны: конец Х середина ХІХ в. / С.В.Кириков М.: Наука, 1983. 125с.
124. Киричок Е.И. Микропроцессы под кроной можжевельника в онтогенезе / Е.И.Киричок // Микроочаговые процессы индикаторы дестабилизированной среды. М.: РАСХН, 2000. С. 98-104.
125. Кіку І.О. Актові книги як джерело історико-географічних дослід­жень/ І.О.Кіку // Історико географічні дослідження на Україні. К.: Наукова думка, 1992. С. 25-35.
126. Клеопов Ю.Д. До історії рослинного вкриття України / Ю.Д.Клео­пов// Четвертинний період. К.: Вид-во АН УРСР, 1930. Вип. 1-2. С. 123-150.
127. Ковалишин Д. Питання об’єкта і предмета дослідження у фізичній географії / Д.Ковалишин // Вісн. Львів. у-ту. Серія географічна. Львів, 2004. Вип. 31. С. 119-125.
128. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз / І.П.Ковальчук. Львів: Інститут українознавства, 1997. 440с.