Миронов Віктор Вікторович. Економіко-організаційні основи оптимізації зрошуваного і богарного землеробства Автономної Республіки Крим

Короткий опис

Миронов Віктор Вікторович. Економіко-організаційні основи оптимізації зрошуваного і богарного землеробства Автономної Республіки Крим : Дис... канд. наук: 08.07.02 2002

Миронов В.В. Економіко-організаційні основи оптимізації зрошуваного і богарного землеробства Автономної Республіки Крим. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Миколаївська державна аграрна академія, Миколаїв, 2002.
Узагальнені наукові основи меліорації земель і її ефективність, особливості економічної оцінки меліоративних заходів, організаційно-економічні особливості реформування агропромислового комплексу в умовах великих зрошувальних систем.
Розкриті основні причини різкого скорочення виробництва сільськогосподарської продукції в період реформування АПК (1990-2000 рр.), низькоефективного використання земельних і водних ресурсів, матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств і всього водогосподарського комплексу, запропоновані шляхи і резерви по вирішенню проблем.
Удосконалена методика визначення тарифів за водопостачання і розрахунків вартості води з урахуванням інтересів державних організацій і приватного товаровиробника. Науково-обгрунтована необхідність широкого використання поверхневих способів поливу, що дає значний економічний ефект.
Опрацьовані моделі науково-обгрунтованих польових і кормових сівозмін для степової зони півдня України. Запропоновані основні шляхи оптимізації співвідношення зрошуваних і богарних земель, що обумовлено раціональним використанням усіх наявних ресурсів, особливо резервів поливної води для земель-супутників”. Проведено техніко-економічне обгрунтування зрошувальних мереж і різних типів водоймищ.

1. Степова зона Автономної Республіки Крим характеризується значним біокліматичним потенціалом, родючими грунтами і, водночас, несприятливим водним режимом для вирощування сільськогосподарських культур. Освоєння Північно-Кримського каналу та його оптимальний рівень експлуатації відкрили великі потенційні можливості розвитку агропромислового комплексу Криму. Разом з тим, за останні дев’ять років в АПК Криму відбулася глибока деформація сільськогосподарського виробництва. Середньорічне виробництво валової продукції в усіх категоріях господарств скоротилось на 63,5%.
2. Порушення комплексного, системного підходу в управлінні меліорацією в останні роки супроводжувалось значним зниженням рівня використання поливних земель і продуктивності зрошувальної води. Якщо у 1990 році на зрошення сільськогосподарських культур було використано 2542,4 млн.м3води, то у середньому за 1999-2000 рр. лише 1081,9 млн.м3. Одночасно мали місце погіршення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств і водогосподарських організацій, дефіцит і висока вартість енергоносіїв, машин, устаткування, добрив і хімічних засобів захисту рослин, пасивність в освоєнні і впровадженні енерго- і ресурсозберігаючих технологій. Як результат, врожайність практично усіх сільськогосподарських культур знизилася за дев’ять років у 2-5 разів.
3. Проведений аналіз і розрахунки по удосконаленню методики визначення оптимального водокористування, включаючи тарифи на водоподачу і вартість води, переконливо свідчать про необхідність більш широкого застосування поверхневих способів поливу, що забезпечує значний економічний ефект у порівнянні з вирощуванням сільськогосподарських культур без зрошення (на 100 га прибавка валової продукції у грошовому виразі сягає 28,90 тис.грн). В умовах дефіциту енергоресурсів і їх високої вартості у підприємствах достатню економічну ефективність забезпечують всі три запропоновані різновидності поверхневого способу поливу.
4.В 1999-2000 рр. резерви зрошувальної води від загальної водоподачи в АР Крим складали 54,9% проти 41,8% в 1990 р. Це обумовлено і вкрай значним скороченням об’ємів додаткового зрошення. Площа земель-"супутників" з 65,8 тис. га зменшилась до 3,2 тис. га або більш ніж у 20 разів. При цьому водоподача на зрошувані землі за дев’ятирічний період зменшилась на 57,4 %, а на землі-супутники” на 97,3 %.
5. Енергозбереження в нинішніх умовах є важливим фактором ефективності функціонування підприємств. Розроблені моделі науково обгрунтованих польових і кормових сівозмін для степової зрошуваної зони півдня України, критерієм оцінки яких є енергетичні показники, за нашими дослідженнями забезпечують найбільший вихід сукупної валової і чистої енергії з одиниці площі в семипільній сівозміні за рахунок вирощування на одній і тій же площі двох врожаїв на рік зернових і пожнивних кормових.
6. Дослідження і розрахунки свідчать про необхідність оптимізації співвідношення зрошуваного і богарного землеробства, що обумовлено прагненням раціонального використання усіх наявних ресурсів у зрошуваному комплексі: земельних, водних, трудових, матеріальних, енергетичних та ін. Ця позиція закріплюється не тільки короткостроковим економічним ефектом, отриманням значної додаткової сільськогосподарської продукції, але й поліпшенням екологічного стану степової зони Криму. Розробки свідчать, що на зрошуваних масивах з зерно-кормовими сівозмінами на кожний гектар основного (регулярного) зрошення необхідно мати 0,68 га богарних площ додаткового зрошення і, в залежності від наявних резервів зрошувальної води, 0,9 га в овоче-кормовій сівозміні. На рисових зрошувальних системах на кожний гектар основного зрошення доцільно мати до 4 га прилеглих богарних площ за рахунок резервів води від основного зрошення.
7. З метою комплексного ресурсозбереження для великих зрошувальних систем Криму розроблені рекомендації з техніко-економічного обгрунтування додаткової зрошувальної мережі до основної. Враховуючи значний досвід застосування її в ряді сільськогосподарських підприємств, проведена оптимізація різних варіантів влаштування її складових.
8. Основні положення наших розробок пройшли перевірку у виробничих умовах агрофірми "Дружба народів" Червоногвардійського району та сільськогосподарських підприємствах Червоноперекопського району АР Крим і забезпечили додаткове одержання продукції на суму від 131 до 289 грн. з кожного поливного гектару.