МІСЦЕ ВІРТУАЛЬНОЇ СКТ-ЦИСТОСКОПІЇ В ДІАГНОСТИЧНОМУ АЛГОРИТМІ РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису

Ткачов Андрій Олександрович
УДК 616.61 006.6 -073.756.8

Місце віртуальної СКТ-цистоскопії в діагностичному алгоритмі раку сечового міхура

14.01.23 променева діагностика, променева терапія
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
професор
Дикан Ірина Миколаївна

Харків 2008

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 4
Вступ 5
Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. ВІРТУАЛЬНА КТ-ЦИСТОСКОПІЯ В ДЕТЕКЦІЇ ПУХЛИН СЕЧОВОГО МІХУРА (огляд літератури) 10
1.1. Сучасний вигляд алгоритму діагностики рака сечового міхура. 10
1.2. Можливості різноманітних методик у візуалізації та визначенні стадії раку сечового міхура. 11
1.2.1. Оптична цистоскопія.... 11
1.2.2. Ультрасонография.. 13
1.2.3. Рентгенографія 14
1.2.4. Магнітно-резонансна томографія. 14
1.2.5. Спіральна комп’ютерна томографія. 15
1.3. Методика віртуальної ендоскопії 16
1.3.1. Загальна характеристика методу віртуальної ендоскопії.. 16
1.3.2. Можливості КТ-віртуальної ендоскопії у детекції пухлин сечового міхура.. ..19
Розділ 2. Матеріали та методи ВЛАСНИХ досліджень 28
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих 28
2.2. Загальна характеристика методів обстеження 32
2.3. Статистична обробка результатів досліджень 35
Розділ 3. ВИБІР ОптимальнОГО СПОСОБУ контрастування сечового міхура 37
Розділ 4. ВіртуальнЕ ЗОБРАЖЕННЯ внутрішньої поверхні
сечового міхура в нормі та при патології . 55
4.1. Нормальне внутрішнє зображення сечового міхура...55
4.2. Патологічні зміни сечового міхура 56
4.2.1. Трабекулярність стінки сечового міхура 56
4.2.2. Дивертикул сечового міхура 58
4.2.3. Зони післяопераційних втручань 59
4.2.4. Хронічний цистит 60
4.2.5. Доброякісна гіперплазія (аденома) простати 60
4.2.6. Рак передміхурової залози.63
4.2.7. Камінь сечового міхура 64
4.2.8. Уретероцеле.. 64
4.2.9. Згортки крові . 65
4.2.10. Інвазія пухлин сусідніх органів. 66
4.2.11. Пухлини сечового міхура 66
Розділ 5. Детекція та дИференціЙна діагностика пухлин
сечового міхура за допомогою ВІРТУАЛЬНОЇ
ЦИСТОСКОПІЇ 74
5.1. Можливості віртуальної цистоскопії в детекції пухлин сечового
міхура . 74
5.2. Диференційно-діагностичні критерії.. 80
Розділ 6. Місце віртуальної СКТ-цистоскопії у Діагностичному алгоритмі раку сечового міхура . 90
6.1. Загальна порівняльна характеристика віртуальної та оптичної
цистоскопії..90
6.2. Аналіз недоліків. 92
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 102
ВИСНОВКИ.114
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.115
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.117

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

ВСШ верхні сечові шдяхи
ВЦ віртуальна цистоскопія
ДГПЗ доброякісна гіперплазія простати
ДТГТ дістанційна телегамматерапія
КТ комп’ютерна томографія
МДКТ мультидетекторна комп’ютерна томографія
МПР мультипланарна реконструкція
МРТ магнітно-резонансна томографія
ОЦ оптична цистоскопія
ПЕТ позитронно-емісійна томографія
ПКР перехідно-клітинний рак
РСМ рак сечового міхура
СКТ спіральна комп’ютерна томографія
ТУР трансуретральна резекція
УЗД ультразвукова діагностика
BTA - bladder tumor antigen
CYFRA - cytokeratin fragments
FISH - fluorescent in situ hybridization
NMP - nuclear matrix protein
TRAP - telomeric repeat amplification protocol

ВСТУП

Актуальність теми
Проблема раку сечового міхура, який може за короткий час спричинити стійку інвалідизацію або смерть пацієнта, залишається однією з найбільш актуальних у сучасній онкоурології. Захворюваність на злоякісні новоутворення сечового міхура в Україні в 2003 склала 4801 випадків (10 випадків на 100 тис. населення) та посіла 10-е місце в структурі загальної онкологічної захворюваності. Кількість зареєстрованих смертей із цієї причини зросла до 2575 (5,4 на 100 тис.). Згідно з даними ВООЗ у 2005 р. в Європі діагностовано 109021 нових випадків раку сечового міхура; у США, за даними American Cancer Society за той же час 63210.
Згідно загальновизнаних сучасних рекомендацій із загальної діагностики раку сечового міхура, «золотим стандартом» не лише виявлення, а й верифікації захворювання є трансуретральна резекція/біопсія екзофітної частини пухлини. Променевим методам дослідження приділяється увага переважно у визначенні стадії інвазивних форм раку.
З появою технології віртуальної ендоскопії (D.J.Vining еt al., 1994) ситуація дещо змінилась. Запропонована в 1996 р. віртуальна цистоскопія (ВЦ) (D.J.Vining еt al., 1996; Y.Narumi еt al., 1996) спочатку здобула визнання як альтернативний спосіб обстеження пацієнтів з порушенням прохідності уретри. В останнє десятиріччя, завдяки вдосконаленню програмного забезпечення постпроцесингу на сучасних спіральних рентгенівських комп’ютерних томографах, ВЦ за інформативністю впритул наблизилась до традиційної оптичної цистоскопії, переважаючи останню мінімальною інвазивністю та відсутністю контакту лікаря із фізіологічними середовищами пацієнта(T.M.Bernhardt, 2003; A.Ch.Tsili, 2004; W.J.Fu, 2005).
На даний час у науковій літературі досить детально відображені можливості метода в детекції пухлин сечового міхура, описані і його основні недоліки неможливість візуалізації дрібних змін слизової оболонки та її кольорових характеристик (S.Jaume, 2003; K.D.Hopper, 2000). Проте, залишаються недостатньо визначеними критерії віртуального цистоскопічного зображення в нормі та патології, яка являє собою не лише власне захворювання сечового міхура, а і його патологічні зміни спричинені враженням суміжних органів. Мало уваги приділяється можливостям виявлення інфільтративних форм раку сечового міхура за допомогою ВЦ, питанням диференційної діагностики захворювань доброякісної та злоякісної природи (J.K.Kim, 2002; G.Regine, 2003). Не склалося й єдиної точки зору що до оптимальних способів контрастування сечового міхура та методики обстеження хворого у відповідності до певної клінічної ситуації. І, нарешті, залишаються дискутабельними інформативність віртуальної цистоскопії та її місце діагностичному алгоритмі раку сечового міхура (J.R.Fielding, 2002; S.H.Song, 2001).
Все вищевикладене обумовлює необхідність і актуальність дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Роботу виконано у відповідності з планами науково-дослідних робіт Харківської медичної академії післядипломної освіти за № Державної реєстрації 0100 UK 004264.

Мета дослідження
Мета дослідження підвищення ефективності діагностики раку сечового міхура шляхом застосування віртуальної СКТ- цистоскопії.

Завдання дослідження
Для досягнення поставленої мети необхідно виділити наступні завдання:
1. Оптимізувати методику СКТ- віртуальної цистоскопії та визначити оптимальний спосіб штучного контрастування сечового міхура.
2. Визначити критерії незміненої слизової оболонки сечового міхура та розробити для віртуальної цистоскопії семіотику окремих патологічних процесів.
3. Визначити діагностичну інформативність СКТ- віртуальної цистоскопії при раку сечового міхура.
4. Визначити диференціально-діагностичні критерії раку сечового міхура для віртуальної цистоскопії.
5. Розробити науково обґрунтований алгоритм діагностики раку сечового міхура із застосуванням СКТ- віртуальної цистоскопії.

Об’єкт дослідження
Об’єктом дослідження були пацієнти із захворюваннями сечового міхура та суміжних органів.

Предмет дослідження
Предметом дослідження явилися пухлини та не пухлинні захворювання сечового міхура.
Контрольна група
Контрольну групу склали особи, у яких у процесі обстеження патологічних змін сечового міхура та суміжних органів виявлено не було.

Методи дослідження
Дослідження ґрунтується на даних спіральної комп’ютерної томографії в режимі віртуальної цистоскопії, виконаної пацієнтам із підозрою на рак сечового міхура. Інформативність методу оцінювалась на підставі порівняння результатів променевого дослідження, оптичної цистоскопії, гістологічного дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів
Уперше продемонстровано залежність інформативності віртуальної СКТ- цистоскопії від загального стану пацієнта, функції нирок, ємкості сечового міхура, прохідності уретри. Доведено необхідність адаптації методики штучного контрастування сечового міхура до конкретної клінічної ситуації. На підставі порівняльного аналізу результатів віртуальної та оптичної цистоскопії відокремлено СКТ - ознаки незміненої слизової оболонки сечового міхура, систематизовано семіотику патологічних процесів злоякісної та не злоякісної природи, розроблено диференційно-діагностичні критерії епітеліальних злоякісних новоутворень.

Практичне значення отриманих результатів
Результати дослідження дозволили розробити оптимальний алгоритм діагностики раку сечового міхура з використанням віртуальної СКТ-цистоскопії.
Систематизовані найоптимальніші методики формування зображення при різноманітній патології сечового міхура, конституційних та клінічних особливостях пацієнтів. Розроблена методика первинного подвійного контрастування порожнини сечового міхура.
Результати роботи впроваджені в повсякденну клінічну практику урологічних та рентгенологичних відділень стаціонарів м.Харкова та м.Алчевська (Алчевська міська лікарня).

особистий внесок здобувача
Ідея і загальна концепція роботи належать автору. Дисертаційна робота виконана автором самостійно на базі урологічного та діагностичного відділень Алчевської міської лікарні. Підбір пацієнтів, оптична цистоскопія, оцінка аксіальних сканів, мультипланарної реконструкції та віртуальної цистоскопії проведені автором особисто. Розроблені диференційні критерії для більшості об’ємних утворень. Проведений аналіз отриманих даних щодо інформативності методу, вивчена сучасна література із цієї проблеми, розроблений алгоритм використання віртуальної цистоскопії в діагностиці раку сечового міхура.

Апробація результатів дисертації
Матеріали дисертації оприлюднені, обговорені та доповідалися на науково-практичній конференції „Онкологическая урология: от научных исследований к клинической практике” (Москва, 2004), XIII науково-практичній регіональної конференції урологів з міжнародною участю „Инфекция в урологии” (Харків, 2005), IV міжнародному урологічному симпозіумі „Диагностика и лечение рака мочевого пузыря” (Н.Новгород, 2005), XIV науково-практичної регіональної конференції урологів з міжнародною участю „Современные достижения онкоурологии” (Харків, 2006), Українській науково-практичній конференції „Стандартизація рентгенологічного, комп’ютерно-томографічного та магнітно-резонансного досліджень в діагностиці захворювань органів та систем” (Вінниця, 2006), українському конгресі радіологів УКР’2006 (Київ, 2006). Дисертаційна робота обговорена на засіданні кафедри урології ХМАПО.

Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт, з них 4 у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, 8 в матеріалах і тезах доповідей Конгресів, З'їздів і конференцій.

Структура дисертації
Текст дисертації викладений на 127 сторінках машинописного тексту. Складається з вступу, 6 розділів, аналізу та узагальненню результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який містить 107 джерел (14 кирилицею і 93 латиною). Робота ілюстрована 46 рисунками, містить 24 таблиці.

Список літератури

Висновки
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання підвищення ефективності діагностики раку
сечового міхура шляхом застосування віртуальної СКТ-цистоскопії.
1. Віртуальна СКТ-цистоскопія є інформативним методом візуалізації об’ємних утворень сечового міхура. При висоті понад 5 мм вони виявляються у 100% спостережень. Точність методу становить 90,7%, специфічність - 85,3%, чутливість - 92,4%.
2. Неможливість адекватного відображення кольорових та структурних особливостей досліджуваної поверхні не дозволяє використовувати віртуальну цистоскопію як самостійний спосіб диференційної діагностики об’ємних утворень сечового міхура. Проте, комплексна оцінка віртуальних та двовимірних СКТ-зображень дозволяє підвищити показник специфічності метода від 85,3% до 92,7%.
3. Розроблено спосіб первинного подвійного контрастування порожнини сечового міхура, який дозволяє уникнути зайвого опромінення пацієнтів завдяки обмеженню показань до поліпозиційного сканування.
4. Оптимальний спосіб контрастування сечового міхура залежить від конкретної клінічної ситуації, а його вибір є індивідуальним у кожного пацієнта. Розроблено алгоритм вибору способу контрастування в залежності від характеру росту пухлини, фізіологічного об’єму сечового міхура, загального стану пацієнта, необхідності дослідження верхніх сечовивідних шляхів, стану функції нирок та прохідності уретри.
5. Віртуальна СКТ-цистоскопія поступається традиційній оптичній в оцінці кольорових характеристик та дрібних структурних змін досліджуваної поверхні. Натомість променевий метод дослідження надає достатню інформацію про стадію, просторову орієнтацію злоякісного новоутворення, його співвідношення із трикутником Льєто та вічками сечоводів, що дозволяє визначити показання для трансуретральної резекції сечового міхура та здійснити віртуальне планування хірургічного втручання.
6. Визначене місце віртуальної СКТ-цистоскопії у діагностичному алгоритмі раку сечового міхура. Доведено, що використання цього методу доцільне у пацієнтів з симптомним перебігом захворювання та у хворих, яким проведення оптичної цистоскопії неможливе на етапі первинної діагностики пухлини.

Практичні рекомендації

1. Віртуальну СКТ-цистоскопію слід застосовувати у пацієнтів, що мають клінічні прояви захворювання (макрогематурія, об’ємне утворення у проекції сечового міхура, дизурічні розлади, що не пов’язані з первинним запальним процесом).
2. На етапі збору „сирих” даних слід використовувати методику тонких зрізів: товщина скану не більше 3 мм, інкримент 1,5 1,9, пітч 1,5.
3. Вибір способу контрастування повинен залежати від декількох факторів: характеру росту пухлини, фізіологічної ємкості сечового міхура, загального стану пацієнта, необхідності дослідження верхніх сечовивідних шляхів, стану функції нирок, прохідність уретри. При використанні ретроградного введення контрасту для запобігання ускладнень слід дотримуватись правил катетеризації та застосовувати гелі з антисептичною та знеболювальною дією.
4. Для отримання якісного зображення слід забезпечити контрастний градієнт між порожниною та стінкою сечового міхура більше 100 HU. Адекватна інтерпретація віртуального зображення можлива при умові оптимального розправлення органу. Остання умова також запобігає виникненню „артефактів руху”.
5. Уникнути появи „дихальних” артефактів при використанні тонких зрізів можливо, відмовившись від затримки вдиху. На наш погляд, слід обмежитись рекомендаціями не робити значних коливань передньою стінкою живота. Оптимальним засобом вирішення цієї проблеми є використання мультидетекторних томографів.
6. При контрастуванні за допомогою повітря для вирішення проблеми залишкової сечі доцільно використовувати поліпозиційне сканування.
7. Максимальні показники інформативності методу у детекції пухлин сечового міхура можливі при спільній оцінці двовимірних та тривимірних сканів.
8. Зіставлення лінійних розмірів, форми пухлини та потовщення стінки сечового міхура дозволяють прогнозувати Т-стадію в об’ємі, необхідному для планування трансуретральної резекції.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Shvarts O., Han K., Seltzer M., Pantuck A., Belldegrun A. Positron Emission Tomography in Urologic Oncology //Cancer Control. - 2002. Vol. 9, №4. P.335-342.
2. Williams A. D., Cousins C., Soutter W. P., Mubashar M. et al. Detection of pelvic lymph node metastases in gynecologic Malignancy а сomparison of CT, MR Imaging, and positron emission tomography //AJR. - 2001. Vol.177. P.343-348.
3. Kundra V., Silverman P.M. Imaging in the Diagnosis, Staging, and Follow-Up of Cancer of the Urinary Bladder //AJR. - 2003. Vol.180. P.1045-1054.
4. Macvicar A.D. Bladder cancer staging // BJU International. - 2000. - Vol. 86, Suppl.1. - P.111122.
5. Переверзев А.С., Петров С.Б. Опухоли мочевого пузыря. - Харьков: Факт, 2002. 303 с.
6. Steinberg G.D. Bladder cancer. 2005 http://oascentral.emedicine.com
7. Sonpavde G. Current evaluation methods and standard of care // Postgraduation medicin. 2005 - Vol. 118(4) - online article.
8. Little B. Non-invasive methods of bladder cancer detection // International Urology and Nephrology. - 2003. Vol.35. P. 331343.
9. Kitamura H., Tsukamoto T. Early bladder cancer: concept, diagnosis and management //International journal clinical oncology. 2006. Vol.11. P.28-37.
10. Saad A., Hanbury D.C., McNicholas T.A., Boustead G.B. et al. A study comparing various noninvasive methods of detecting bladder cancer in urine //BJU International. - 2002. Vol. 89. P.369 372.
11. Smith S.D., Wheeler M.A., Plescia J., Colberg J.W. et al. Urine detection of survivin and diagnosis of bladder cancer //Journal of the American Medical Association. 2001. Vol.285. P.324328.
12. Возианов А.Ф., Романенко А.М., Клименко И.А. Предрак и ранние формы рака мочевого пузыря. К.: Здоров’я, 1994. 224 с.
13. Kausch I., Doehn C., Jocham D.. Recent improvements in the detection and treatment of nonmuscle-invasive bladder cancer //Expert Rev Anticancer Ther. 2006. Vol.6 (9). P.1301-1311.
14. Schmidbauer J., Loidl W., Marberger M. Flexible hexyl-aminolevulinate fluorescence cystoscopy in detecting high risk bladder cancer /Program and abstracts of the American Urological Association Annual Meeting. - San Antonio, Texas, 2005. Abst.855.
15. Sachs M.D., Daniltchenko D.I., Riedl C.R. et al. Fluorescence detection with 5-aminolevulinic acid (ALA) reduces the risk of tumor recurrence and progression in patients with superficial bladder cancer: 5 year results of a prospective randomized trial /Program and abstracts of the American Urological Association Annual Meeting. - San Antonio, Texas, 2005. Abst. 912.
16. Коваль Г.Ю., Сиваченко Т.П., Загородська М.М. та ін. /За ред. Г.Ю. Коваль Г.Ю. Променева діагностика. 1998. - Том 1. С. 527 с.
17. Pavlica P., Gaudiano С., Barozzi L. Sonography of the bladder //World. J. Urol. 2004. - Vol. 22. P.328334.
18. Brun B., Gammelgaard J., Christoffersen J. Transabdominal dynamic ultrasonography in detection of bladder tumors //J.Urol.- 1984. Vol.132. P.1920.
19. Rosi P., Parziani S., Di Stasi S.M., Mearini E., Giurioli A., Cavilli P. Ultrasonografia versus endoscopia nel follow-up dopo TUR di neoplasie vescicali superficiali. Studio comparative //Acta Urol. Ital. 1989. Vol.4. - P. 605-608.
20. Mitterberger M., Pinggera G.M., Neuwirt H., Maier E. et al. Three-dimensional ultrasonography of the urinary bladder: preliminary experience of assessment in patients with haematuria //BJU International - Online Early.
21. Пытель А.Я., Пытель Ю.А.. Рентгенодиагностика урологических заболеваний. Москва: Медицина, 1966. 480 с.
22. Зедгенидзе Г.А., Куликов В.А., Мардынский Ю.С. Лучевая диагностика и лучевая терапия рака мочевого пузыря. Москва:Медицина, 1984. 245 с.
23. Dyer R.B., Chen M.Y., Zagoria R.J. Intravenous Urography: Technique and Interpretation //RadioGraphics. 2001. Vol.21. P.799824.
24. Amis E.S. Epitaph for the Urogram //Radiology. 1999. Vol.213. P.639-640.
25. Palma L.D. What is left of i.v. urography? //Eur. Radiol. 2001. Vol.11. P.931-939.
26. Sonpavde G. Bladder cancer update: current evaluation methods and standard of care // Posgrad. Med. 2005. Vol. 118 (5) - online article.
27. Etemand A., Brems-Dalgaard E., Thomsen H.S. Outcome of intravenous urography in the year 2000 //Abdom Imaging. 2003. Vol.28. P.226-229.
28. Brehmer M. Imaging for microscopic haematuria //Current opinion in Urology. 2002. Vol.121. P.155-159.
29. Enver M.K., Miller P.D., Chinegwundon F.I. Upper tract surveillance in primary bladder cancer follow-up //BJU International. 2004. Vol. 94. P.790-794.
30. Barentsz J.O., Jager G.J., Witjes J.A., Ruijs J.H. Primary staging of urinary bladder carcinoma: the role of MRI and a comparison with CT //Eur. Radiol. 1996. Vol.6. P.129-133.
31. Kim B., Semelka R.C., Ascher S.M., Chalpin D.B., Carroll P.R., Hricak H. Bladder tumor staging: comparison of contrast-enhanced CT, T1- and T2-weighted MR imaging, dynamic gadolinium-enhanced imaging, and late gadolinium-enhanced imaging //Radiology. 1994. Vol.193. P.239-245.
32. Tekes A., Kamel I., Imam K., Szarf G. et al. Dynamic MRI of Bladder Cancer: Evaluation of Staging Accuracy //Am.J.Roentgenol. 2005. Vol. 184 (1). P.121-127.
33. Amendola M., Glazer G., Grossman H.B and al. Staging of bladder carcinoma: MRI-CT-surgical correlation //Am.J.Roentgenol. 1986. Vol. 146. P.1179-1183.
34. Тюрин И.Е. Компьютерная томография органов грудной полости. - СПб.: ЭЛБИ-СПб. 2003.- 371с.
35. Рогожин В.О., Розенфельд Л.Г., Пилипенко М.І. Деякі особливості застосування спіральної комп’ютерної томографії //Радіологічний вісник. 2005. - № 2. С. 6-11.
36. Рогожин В.О. Перспективи розвитку комп’ютерної і магнітно-резонансної томографії //Радіологічний вісник. 2004. - № 4 (8). С. 9-12.
37. Noroozian M., Cohan R.H., Caoili E.M., Cowan N.C. et al. Multislice CT urography: state of the art //The British Journal of Radiology. 2004. Vol.77. P.7486.
38. Kawashima A., Vrtiska T.J., LeRoy A.J., Hartman R.P. et al. CT Urography //RadioGraphics. - 2004. Vol.24. P.3558.
39. Caoili E.M., Cohan R.H., Inampudi P., Ellis J.H. et al. MDCT Urography of Upper Tract Urothelial Neoplasms //AJR. 2005. Vol.184. P.1873-1881.
40. Macvicar A.D. Bladder cancer staging //BJU International. - 2000. - Vol. 86, Suppl. 1. P.111 122.
41. Матвеев Б.Н., Фигурин К.М., Карякин О.Б. Рак мочевого пузыря. - Москва, 2001. 240 с.
42. Коган М.И., Перепечай В.А. Современная диагностика и хирургия рака мочевого пузиря. - Ростов-на-Дону, 2002. 235 с.
43. Vining D.J. Virtual colonoscopy //Gastroenterol.Endosc.Clin.North.Am. 1997. Vol.7. P.285-291.
44. Hara A.K., Johnson C.D., Reed J.E. et al. Detection of colorectal polyps by computed toniographic colography: feasibility of a novel technique // Gastroeimierology. - 1996. Vol.10. P.284-290.
45. Vining D.J., Liu K., Choplin R.H., Haponik E.F. Virtual bronchoscopy. Relationships of virtual reality endobronchial simulations to actual bronchoscopic findings //Chest. - 1996. Vol.109. P.549 - 553.
46. Nicola M.D., Salvolin L. Virtual endoscopy of nasal cavity and paranasal sinuses // Eur. J. Radiology. 1997. Vol.24. P.175-180.
47. Frankentaler R., Moharir V., Kikinis R., P van Kipshagen et al. Virtual otoscopy //Comput. Otolaryngol. 1998. Vol.31. P.383-392.
48. Chou Ch.P., Huang J.S., Wu M.T., Pan H.B. et al. CT Voiding Urethrography and Virtual Urethroscopy: Preliminary Study with 16-MDCT //AJR. 2005. Vol.184. P.1882-1888.
49. Kim J.K., Cho K.S. CT urography and virtual endoscopy: promising imaging modalities for urinary tract evaluation //British Journal of Radiology. 2003. Vol. 76. P.199-209.
50. Barbalias G.A., Liatsikos E.N., Kagadis G.C., Karnabatidis D. et al. Ureteropelvic junction obstruction: an innovative approach combining metallic stenting and virtual endoscopy //J. Urol. 2002. Vol. 168(6). P.2383-2386.
51. Beer A., Saar B., Rummeny E.J. Tumor of the urinary bladder: technique, current use and perspective of MR and CT Cystography //Abdom Imaging. 2003. Vol.28. P.868-876.
52. Vining D.J., Celfand D.W., Bechtold R.E., Scharling E.S. et al. Technical feasibility of colon imaging with helical CT and virtual reality //AJR. - 1994. Vol. 162(suppl). P.104. (abstr)
53. Parkins T. Computer lets doctor fly through the virtual colon //J. NatI. Cancer. Inst. 1994. Vol. 86. P.1046-1047.
54. Woodhouse C.E. Friedman J.L. In vitro air-contrast-enhanced spiral 3D CT (virtual colonoscopy) appearance of colonic lesions //Radiology. - 1995. Vol. l97(P). P.50. (abstr)
55. Vining D.J. Teigen E.L. Stews D., Vanderwerken B. et al. Virtual colonoscopy: a 60-second colon examination