Міщенко Ігор Віталійович. Еферентна роль різних органів і тканин в регуляції гуморальних захисно- пристосувальних систем (антиоксидантної, гемостазу та фібринолізу) в нормі та патології

Короткий опис

Міщенко Ігор Віталійович. Еферентна роль різних органів і тканин в регуляції гуморальних захисно- пристосувальних систем (антиоксидантної, гемостазу та фібринолізу) в нормі та патології : дис... д-ра мед. наук: 14.03.04 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2006.

Міщенко І.В.Еферентна роль різних органів і тканин в регуляції гуморальних захисно-пристосувальних систем (антиоксидантної, гемостазу та фібринолізу) в нормі та патології. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.04 патологічна фізіологія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006.
Дисертація присвячена проблемі еферентної ролі різних органів і тканин у регуляції гуморальних захисно-пристосувальних систем при деяких хворобах у людей, експериментальних патологічних процесах у тварин та в людей і тварин у нормі. Доведено, що головний мозок, міокард, шлунок, скелетні м’язи, артеріальні судини різних регіонів організму відіграють окрему, специфічну роль у регуляції антиоксидантної, гемостатичної та фібринолітичної систем крові при різній експериментальній патології у тварин (емоційно-больовому стресі, безантиоксидантному раціоні, надмірному фізичному навантаженні, неповній ішемії головного мозку та його реперфузії, ішемії міокарда), а також у людей і тварин у різних фізіологічних умовах. Доведено, що зміни та перерозподіл антиоксидантних, гемостатичних і фібринолітичних властивостей цих органів мають значення в патогенезі ішемічної хвороби мозку (ішемічний інсульт), ішемічної хвороби серця (інфаркт міокарда), виразкової хвороби шлунка в людей. Доведена роль судинної стінки як еферентного регулятора антиоксидантної системи, гемостазу та фібринолізу у хворих людей на прикладі ішемічної хвороби мозку (ішемічний інсульт) і гіпертонічної хвороби та у здорових людей при різних м’язових навантаженнях (оздоровчого характеру та тих, що викликають утомленість).

Дисертація містить теоретичні узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми в установленні ролі різних органів і тканин (головного мозку, серця, шлунка, скелетних м’язів, судин) як еферентних регуляторів гуморальних захисно-пристосувальних систем (антиоксидантної, гемостазу та фібринолізу). Ці органи вивільняють у кров прооксиданти, антиоксиданти, активатори й інгібітори агрегації тромбоцитів, згортання крові та фібринолізу, що має значення в патогенезі деяких хвороб у людей, розвитку експериментальної патології у тварин та в людей і тварин у нормі. Спрямованість цих реакцій має перерозподільний характер та може бути неоднаковою при деяких хворобах, в експериментальних моделях патології та у фізіологічних умовах.
1. При безантиоксидантному раціоні харчування у тварин відбуваються інтенсифікація ПОЛ (ПРЕ зростає з 12,60±0,97 до 26,00±1,53%, Р<0,001, приріст ТБК-активних продуктів - із 0,72±0,03 до 1,36±0,05 мкмоль/л еритроцитів, Р<0,01), зниження рівня антиоксидантного захисту (активність СОД знижується з 2,25±0,18 до 1,48±0,12 одиниць активності, Р<0,01), посилення агрегаційних та прокоагулянтних властивостей крові, виснаження фібринолізу. Еферентна роль сірої речовини головного мозку, мозкових судин, міокарда та слизової оболонки шлунка в цих умовах неоднакова. Слизова оболонка шлунка посилює агрегацію тромбоцитів, а міокард та мозкові судини мають антиагрегаційну активність. Сіра речовина головного мозку, мозкові судини, слизова оболонка шлунка посилюють прокоагулянті властивості, міокард послаблює їх.
2. Емоційно-больовий стрес у тварин викликає активацію ПОЛ та зниження активності АОС, що призводить до посилення агрегації тромбоцитів, згортання крові та фібринолізу. В регуляції цих взаємовідносин між ПОЛ, активністю АОС, гемостазом та фібринолізом активну роль відіграють тканини головного мозку, міокарда та слизової оболонки шлунка. Зміни вищевказаних процесів у слизовій оболонці шлунка відіграють певну роль у патогенезі утворення виразок на ній.
3. При експериментальній неповній ішемії головного мозку у тварин спостерігається активація ПОЛ, агрегації тромбоцитів та згортання крові. При цьому активність ПОЛ зростає у тканинах мозку і його судинах, міокарді, слизовій оболонці шлунка та не змінюється в нирках. Активність СОД знижується в мозку, його судинах, міокарді та нирках і не змінюється у шлунку. Мозкові тканини і судини посилюють свої антиагрегаційні властивості при ішемії мозку, а міокард та слизова шлунка, навпаки, посилюють агрегацію тромбоцитів. Прокоагуляційні властивості мозку, його судин, міокарда не змінюються, а слизової шлунка послаблюються.
При реперфузії після ішемії головного мозку підвищується в крові активність антиоксидантних ферментів (СОД, каталаза, відновлений глутатіон), що викликає нормалізацію агрегації тромбоцитів та згортання крові. Після реперфузії головного мозку в ньому залишається підвищеним ПОЛ за зростання в тканинах головного мозку та його судинах активності антиоксидантних ферментів, що супроводжується нормалізацією їхніх тромбоцитоактивних і прокоагулянтних властивостей.
4. При фізичному навантаженні регуляція ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу залежить від його режиму. Так, при адаптованих, циклічного характеру фізичних навантаженнях рівень реакцій ПОЛ у крові знижується (ПРЕ з 13,00±1,70 до 8,30±0,54 %, Р<0,05, приріст ТБК-активних продуктів з 1,15±0,12 до 0,37±0,08 мкмоль/л еритроцитів, Р<0,05), а при надмірному навпаки (ПРЕ зростає до 15,00±0,50 %, приріст ТБК-активних продуктів до 1,90±0,14 мкмоль/л еритроцитів, Р<0,01). У різних органах при фізичному навантаженні процеси ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу змінюються також по-різному. Посилення в крові та тканинах процесів ПОЛ і гемостазу є факторами, які пришвидшують розвиток втоми скелетних м’язів, а зростання активності АОС та зниження процесу гемокоагуляції збільшують працездатність м’язів та перешкоджають розвитку втоми в них.
5. При ішемічній хворобі головного мозку (ішемічному інсульті) в еритроцитах людей підвищуються перекисна резистентність, рівень ТБК-активних продуктів, окисленого глутатіону і знижується активність СОД, що призводить до посилення агрегації тромбоцитів, згортання крові та сповільнення фібринолізу. Ці зміни значною мірою обумовлені посиленням проагрегаційних (кут агрегації тромбоцитів під впливом тканин мозку здорових людей - 48,57±5,90 град., у хворих 61,73±1,69, Р<0,01), прокоагулянтних (час рекальцифікації плазми - 18,40±1,20 сек. та 12,10±1,10 сек. відповідно, Р<0,01) та антифібринолітичних (час фібринолізу - 140,0±10,40 хв. та 196,12±8,42 хв. відповідно, Р<0,05) властивостей сірої речовини головного мозку, що впливає на патогенез ішемічної хвороби мозку.
6. При ішемічній хворобі серця (інфаркт міокарда) в людей та експериментальній ішемії міокарда у тварин (щурів) посилюються перекисний гемоліз еритроцитів, накопичення ТБК - активних продуктів у них, знижується активність відновленого глютатіону та СОД. Ці зміни супроводжуються активацією процесу агрегації тромбоцитів, згортання крові та пригніченням фібринолізу. В міокарді різко активуються процеси ПОЛ і знижуються його антиоксидантні властивості. Коронарні судини і ділянки міокарда із зони ішемії мали невиразні антиагрегаційні, прокоагулянтні та фібринолітичні властивості в порівнянні з неушкодженими ділянками міокарда. Така реакція свідчить про вивільнення з них факторів, які регулюють процеси агрегації тромбоцитів, згортання крові та фібриноліз у крові при цій патології.
7. При виразковій хворобі шлунка в людей відбувається посилення реакцій ПОЛ та зниження активності АОС, що супроводжується зростанням агрегації тромбоцитів, згортання крові та пригніченням фібринолізу. У слизовій оболонці шлунка з виразкової ділянки підвищений рівень приросту ТБК-активних продуктів на 69% та знижена активність СОД на 25,8%. Така ділянка слизової оболонки має виразні тромбоцитоактивні та антифібринолітичні властивості. Паралелізм змін у крові та слизовій оболонці шлунка, з одного боку, доводить, що вона може брати участь у регуляції захисних систем крові (антиоксидантної, гемостазу та фібринолізу), а з іншого, свідчить про важливу роль цих систем у патогенезі утворення виразок.
8. Судинна стінка у хворих на гіпертонію, ішемічний інсульт, які займались адекватними фізичними навантаженнями, а також у здорових людей, які виконували фізичні навантаження різної інтенсивності може виділяти у кров продукти переокислення, гемостазу, фібринолізу й антиоксидантні ферменти.
У хворих на гіпертонічну хворобу зменшується виділення із судинної стінки антиоксидантів, інгібіторів агрегації тромбоцитів, але збільшується вивільнення прооксидантів, прокоагулянтів та активаторів фібринолізу, а у хворих на ішемічний інсульт відбувається виділення із судинної стінки прооксидантів, активаторів агрегації тромбоцитів та фібринолізу, що впливає на патогенез цих хвороб.
Під дією фізичного навантаження адаптованого характеру у хворих на гіпертонічну хворобу із судинної стінки зменшується виділення прооксидантів та проагрегантів, але збільшується надходження антиоксидантів, інгібіторів згортання крові й активаторів фібринолізу. Тому такий вид фізичного навантаження у хворих на гіпертонічну хворобу можна розглядати як немедикаментозний засіб регуляції перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту, гемостазу та фібринолізу.
9. У тварин та людей у фізіологічних умовах існують видові особливості АОС, гемостазу та фібринолізу. Інтенсивність ПОЛ та активність АОС впливають на стан гемостазу і фібринолізу. У людини, щурів та морських свинок на фоні вираженої антиоксидантної активності крові спостерігається низький рівень пероксидації. Високий рівень перекисного окислення ліпідів та низька активність антиоксидантної системи у кролів супроводжуються підвищенням агрегаційних і коагуляційних властивостей крові та низьким рівнем фібринолізу. Вказані реакції крові залежать від особливостей цих властивостей у різних органах, які різні також й у парних органах (півкулях мозку, скелетних м’язах).
10. Одержані дані можуть бути враховані при експериментальному моделюванні різних патологічних процесів з урахуванням перебігу реакцій ПОЛ, АОС, судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу, фібринолізу як у крові, так і в окремих органах (у парних справа і зліва), а також виду експериментальних тварин.
У клінічних умовах вони можуть бути використані для оцінки процесів ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу залежно від локалізації патології (головний мозок, серце, шлунок, кровоносні судини, скелетні м’язи, в парних органах справа і зліва).
У спортивній медицині - при індивідуальному підборі та оцінці виду фізичного тренування, адаптаційного періоду, втоми, а також у курсі лікувальної фізкультури в плані профілактики та в немедикаментозній корекції хвороб головного мозку, серця, шлунка, кровоносних судин.