Міщенко Ірина Іванівна. Трансформація європейських художніх течій в образотворчому мистецтві Буковини кінця ХІХ - першої половини ХХ століття (до 1940 року)

Короткий опис

Міщенко Ірина Іванівна. Трансформація європейських художніх течій в образотворчому мистецтві Буковини кінця ХІХ - першої половини ХХ століття (до 1940 року) : Дис... канд. наук: 17.00.05 2009

Міщенко І.І. Трансформація європейських художніх течій в образотворчому мистецтві Буковини кінця ХІХ першої половини ХХ століття (до 1940 року). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.05 образотворче мистецтво Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2009.
У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний культурологічний аналіз художнього процесу на Буковині в кінці ХІХ у першій половині ХХ ст., виявлено провідні тенденції та специфіку його розвитку в європейському мистецькому контексті. Висвітлено вплив на формування образотворчості Буковини навчальних закладів Західної Європи, вивчено історію виникнення і принципи функціонування художніх товариств, музейних установ, окреслено значення їх діяльності у розвитку мистецтва краю, проаналізовано публікації, присвячені митцям та художнім подіям. Розкрито передумови виникнення та специфіку інтерпретації у буковинському образотворчому мистецтві різноманітних стилів і напрямів, характерних для європейського мистецтва зазначеного часу (академізм, модерн, експресіонізм); класифіковано їх прояви, простежено взаємодію загальних рис стилю та естетичних уподобань окремих майстрів.

У висновках узагальнено основні положення дисертаційного дослідження:

Художній процес на теренах Буковини у нечисленних розвідках науковців розглянутий фрагментарно, в них часто відсутній аналіз причин виникнення і шляхів розвитку тих чи інших явищ в образотворчому мистецтві Буковини.
У культурно-мистецькому житті Буковини можна виділити два періоди з відмінною історико-політичною ситуацією, яка вплинула і на розвиток мистецтва. Протягом 17741918 рр., коли Буковина була коронною землею Австро-Угорщини, значним був вплив на формування мистецтва краю австрійської культури. У 191840 рр. Буковина входила до складу Румунії, що спричинилося до змін, зокрема, у питаннях отримання професійної освіти. Найпопулярнішими на той час були паризькі приватні заклади, зокрема, Академія Жюльєна та Школа Лоранса.
На межі ХІХХХ ст. на теренах краю відбулося формування мережі мистецьких і ремісничих навчальних закладів та майстерень, як державних, так і приватних.
У культурному процесі регіону значну роль відігравали національні, освітні та музейні товариства, які ставили собі за мету вивчення й популяризацію етнографічної і мистецької спадщини, влаштовуючи виставки сучасних художників, виробів традиційних промислів, друкуючи результати наукових розвідок.
У художньому житті Буковини значимими були численні мистецькі спілки: "Товариство прихильників мистецтва на Буковині"; "Товариство прихильників мистецтва у Чернівцях"; "Товариство митців і любителів пластичних мистецтв на Буковині", які сприяли об’єднанню митців, захисту їх професійних інтересів та популяризації образотворчості й художнього ремесла серед широких верств населення. Буковинські товариства митців активно співпрацювали з австрійськими, передовсім, віденськими об’єднаннями, а окремі з чернівецьких авторів були членами віденських угруповань, а згодом спілок художників Румунії, Франції та Німеччини.

Відмітними ознаками мистецького процесу в краї кінця ХІХ першої половини ХХ ст. були його мобільність, інтенсивність виставкової діяльності та поява численних публікацій, які можна означити як мистецьку критику.
Процеси, що відбувалися в буковинському мистецтві, мали витоки у культурі Європи, а художні стилі й течії останньої, завдяки тісним зв’язкам між окремими митцями і товариствами в цілому, були визначальними для розвитку буковинської образотворчості кінця ХІХ першої половини ХХ ст. Проте, процес засвоєння тих чи інших новацій нерівномірно проявився у різних видах мистецтва. В той час, як творча практика віденських архітекторів, пропонована ними естетична програма і художні рішення одразу ставали надбаннями чернівецьких будівничих, в образотворчому мистецтві часто спостерігалися певний консерватизм та дещо запізніле засвоєння новітніх тенденцій. Характерним було і поєднання у творчості окремих авторів різних стильових проявів, іноді в рамках одного твору.
Вивчення творчої біографії багатьох буковинських митців змінює усталене уявлення про мистецтво краю як суто академічне і дозволяє стверджувати, що в образотворчості Буковини досліджуваного часу існували яскраві прояви художніх стилів і напрямів, характерних для культурного розвитку всієї Європи, зокрема, модерну та експресіонізму.