МИТНЕ ПРОВАДЖЕННЯ НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ

Короткий опис

Національний університет
«Одеська юридична академія»

На правах рукопису

ЗОТЕНКО Оксана Олександрівна

УДК 351.713:351.813

МИТНЕ ПРОВАДЖЕННЯ НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор
ДОДІН Євген Васильович

Одеса – 2011

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ЗЕД – Зовнішньоекономічна діяльність
ЗМК – Зона митного контролю
ПКМУ – Постанова кабінету міністрів України
МКУ – Митний кодекс України
ДМСУ – Державна митна служба України
Конвенція ІМО – Конвенція про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року
Конвенція КІОТО – Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур
СМПО – Спеціалізований морський порт «Октябрський»
КТМУ – Кодекс торговельного мореплавства України
ОНП – Особиста номерна печатка
ПМК – Штамп «Під митним контролем»
ПМД – Періодична митна декларація
ЄАІС ДМСУ – Єдина автоматизована інформаційна система ДМСУ
ВМД – Вантажна митна декларація
ЕК – ВМД в режимі «експорт»
ІМ - ВМД в режимі «імпорт»
ТР – ВМД в режимі «транзит»

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….5
РОЗДІЛ 1. МИТНЕ ПРОВАДЖЕННЯ НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ ЯК САМОСТІЙНИЙ ВИД АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ………………………………………………………..…..12
1.1. Поняття адміністративного провадження…………………………….....12
1.2. Ознаки митного провадження…………………………………………..22
1.3. Правові підстави митного провадження на морському транспорті .....39
Висновки до розділу 1……….………………………………...........................56
РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ ТА СТАДІЇ МИТНОГО ПРОВАДЖЕННЯ НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ ….........................60
2.1. Поняття, зміст та особливості митного провадження на морському
транспорті…………………………………………………………………60
2.2. Організація митного провадження на морському транспорті………...88
2.2.1. Нормативно-правове визначення поняття «судно» для
митних цілей……………… ……………...……………………………..88
2.2.2. Місце і строки здійснення митних процедур на морському
транспорті в морських пунктах пропуску……………………….........98
2.3. Стадії та суб’єкти митного провадження…………………………….111
2.3.1. Попередні митні операції, що передують здійсненню митних
процедур на морському транспорті…………………………………..111
2.3.2. Подання заявки на здійснення митного контролю судна…………...115
2.3.3. Подання митним органам, у пунктах пропуску на митному кордоні
України документів, необхідних для здійснення митного контролю
та оформлення суден…………………………………………………..119

2.3.4. Створення комісії для здійснення необхідних видів контролю
та оформлення суден…………………………………………………..138
Висновки до розділу 2……….………………………………………………..147
РОЗДІЛ 3. СПЕЦИФІКА МИТНОГО ПРОВАДЖЕННЯ НА РІЗНИХ ВИДАХ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ ……..…………………………..153
3.1. Митні процедури на судні, що прибуває на митну територію, та на
судні, що вибуває за межі митної території України…………………153
3.2. Митне регулювання трансшипмента в портах України……………...162
3.3. Митні процедури при переміщенні на суднах сепараційних
матеріалів………………………………………………………………...164
3.4. Митні процедури при переміщенні через митний кордон України
суден кабатажного плавання і товарів, що переміщуються ними..….166
3.5. Митні процедури щодо суден лоцманської та інших служб порту....180
3.6. Митні процедури при переміщенні через митний кордон України
військових кораблів і суден забезпечення військово-морських сил...185
3.7. Митні процедури при переміщенні через митний кордон України
морських круїзних та пасажирських суден……………….. …………192
3.8. Митні процедури щодо суднового постачання……………………….206
Висновки до розділу 3……………………………………………………….216
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………...222
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…...……………………………232

ВСТУП
Актуальність теми
У Концепції реформування діяльності митної служби України 2010 р. зазначається, що «... проведений внутрішній та зовнішній аналіз діяльності митної служби України свідчить про наявність значних ресурсів підвищення ефективності, усталеності та надійності здійснення митної справи. Вони можуть бути використані шляхом застосування новітніх технологій інформаційного митного контролю на основі системи аналізу ризикових ситуацій, централізованого митного оформлення і широкого впровадження пост-аудит контролю» в усі різноманітні галузі та сфери митної справи Української держави. Особливо це стосується необхідності реформування організації митної справи на морському транспорті, за допомогою якого реалізуються економічні, ідеологічні, культурні, науково-дослідницькі та інші потреби держави, осіб, підприємств, організацій та інших різноманітних суб’єктів права. Як свідчить практика, митні операції та процедури в морегосподарскому комплексі досі здійснюються на підставах, які не відповідають міжнародним митним правилам, нормам та стандартам, що стримує оптимізацію міжнародного вантажообігу за участі України, використанню можливостей розвитку міжнародного туризму та інших форм сполучення, пов’язаних з морегосподарським комплексом. На жаль, щоб вирішити ці проблеми, застосовуються так звані, «методи ручного керування», про що, наприклад, свідчить розпорядження Прем’єр-міністра України про скорочення часу проведення митного огляду товарів у контейнерах на території морських портів, виданого 23 вересня 2010 р. на нараді з питань розвитку морських портів.
Такими одноразовими актами неможливо покращати ситуацію, що склалася на митницях, які здійснюють діяльність на об’єктах морегосподарського комплексу країни і тому виникла потреба у терміновій розробці правового забезпечення оптимізації митних операцій на морському транспорті країни, яке знайшло би своє втілення у новому Митному кодексі, проекти якого вже розроблюються довгий час. А це обумовлює необхідність глибокого вивчення ефективності сучасного стану такого забезпечення та розробки науково-обгрунтованих рекомендацій щодо її підвищення шляхом прискорення митних операцій, прозорості прийняття рішень при мінімізації фінансових та часових витрат на їх проведення. Тому, тема дисертаційного дослідження є досі важливою та актуальною.
Теоретичною підставою дослідження є наукові положення, що стосуються правозастосовної діяльності органів виконавчої влади, теорії адміністративного процесу та його структури, що містяться у працях
В.Б. Авер’янова, Д.М. Бахраха, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, С.В. Ківалова, Ю.М. Козлова, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, Н.Г. Салищевої, В.Д. Сорокіна, В.К. Шкарупи, Х.П. Ярмакі, а також фахівців у галузі митно-правової науки О.П. Гребельника, Ю.М. Дьоміна, А.В. Мазура, П.В. Пашка, Д.В. Приймаченка, В.В. Прокопенка та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної програми Одеської національної юридичної академії на 2006–2010 рр. «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті (державний реєстраційний номер 0106U004970)» та плану роботи кафедри морського та митного права на 2010 рік «Визначення шляхів підвищення ролі норм морського, митного та інформаційного законодавства для подальшого забезпечення економічної незалежності України у ХХІ столітті».
Тема дисертаційного дослідження затверджена 10.04.2006 р., (протокол № 5 на засіданні Вченої ради Д 41.086.01 в Одеській національній юридичній академії.
Мета і завдання дослідження полягають у комплексному розгляді теоретичних і практичних проблем митного провадження на морському транспорті, аналізу змісту стадій цього провадження щодо окремих об’єктів цієї галузі транспорту, на підставі чого сроблено спробу визначити прогалини у сучасному стані правового регламентування цих видів митного провадження та запропонуванні шляхи їх ліквідації. Тому пошукувачем було поставлено такі завдання:
визначити місце митного провадження на морському транспорті в структурі митного провадження, його співвідношення з іншими видами митного провадження в адміністративному процесі;
надати визначення поняття «митне провадження», розкрити його зміст та стадії здійснення;
визначити місце митного провадження на морському транспорті в структурі митного провадження, з’ясувати його специфіку, особливості змісту стадій, об’єктів, осіб цього провадження, форм та методів його здійснення;
з’ясувати відповідність правової бази, що регламентує митне провадження на морському транспорті сучасним потребам, підвищення ефективності діяльності морського транспорту та запропонувати заходи щодо її покращення;
дослідити механізм здійснення митного провадження на морському транспорті та рекомендувати заходи щодо підвищення його ефективності.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при переміщенні вантажів та інших предметів через митний кордон України морським транспортом.
Предметом дослідження є сучасний стан митного провадження на морському транспорті та визначення шляхів його оптимізації.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети, визначених завдань, об’єкта і предмета дослідження. Їх застосування має комплексний характер, обумовлений сукупністю методів і прийомів пізнання: діалектичного методу, методу порівняння, спеціально-юридичного методу, системного, формально-логічного, логіко-семантичного та методу моделювання. За допомогою діалектичного та системного методів з’ясовано особливості та закономірності розвитку митного провадження на морському транспорті, системні зв’язки процедури здійснення митного контролю та оформлення морського транспорту з іншими соціальними явищами у площині широкого кола суспільних відносин, які виникають в процесі їх здійснення. Формулювання конкретних рекомендацій щодо вдосконалення митного контролю та оформлення морського транспорту, як митно-процедурного провадження, проводилось на основі діалектичного методу та методу моделювання. Аналіз та дослідження чинного законодавства, що регламентує порядок здійснення митних процедур на морському транспорті, базувався на використанні системного, формально-логічного і порівняльного методів. Формально-логічний метод використовувався як універсальний спосіб аргументації. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понятійного апарату, який застосовано у дослідженні.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим в Україні комплексним дослідженням специфіки митно- процедурного провадження на морському транспорті, яке регламентується нормами адміністративно-процесуального, митно-процесуального та митно-процедурного права. У результаті здійсненого дослідження отримано такі основні наукові результати:
уперше:
визначено поняття, ознаки, сутність митно-процедурного провадження як виду адміністративного неюрисдикційного провадження;
розглянуто сутність та співвідношення понять «митний контроль», «митне оформлення», «митна процедура», «митно-процедурне провадження» стосовно переміщення товарів та інших матеріальних об’єктів засобами морського транспорту;
обґрунтовано пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів митного законодавства та Митного кодексу України, зокрема щодо: а) попередніх митних операцій на морському транспорті; б) кола суб’єктів цього провадження, їхнього статусу, особливостей їх взаємовідносин;
в) структури митного провадження на морському транспорті в залежності від об’єктів, що підлягають митному контролю та оформленню;
г) стадій здійснення митного провадження на морському транспорті із зазначенням пропозицій щодо їх уніфікації відповідно до положень Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 р.; д) необхідності і доцільності включення до структури митного провадження на морському транспорті провадження щодо «суднових припасів» та матеріалів сепарації; ж) введення в митне законодавство України поняття «вільна практика»;
удосконалено понятійний апарат митного законодавства України з питань митного контролю та оформлення морського транспорту, а саме щодо понять: «митний контроль на морському транспорті», «митне оформлення на морському транспорті», «митне провадження», «митно-процедурне провадження», «митне провадження на морському транспорті»;
набули подальшого розвитку:
теза щодо можливості розширення структури адміністративного процесу шляхом включення до нього нових видів провадження;
положення щодо можливості зміни кількості (зменшення, збільшення) стадій адміністративного провадження, оскільки, визначаючи адміністративно-процедурний характер митного провадження на морському транспорті, вони доповнюються ще однією стадією – попередніми митними операціями;
пропозиції щодо необхідності удосконалення форм, обсягу та засобів здійснення митного контролю та митного оформлення на морському транспорті.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення дисертаційного дослідження, висновки та пропозиції
створюють фундамент для подальшого дослідження теорії і практики вибору шляхів оптимізації правового стану митного провадження на морському транспорті.
Результати дослідження можуть бути використані у:
науково-дослідній діяльності – при дослідженні теоретичних аспектів адміністративно-правового регулювання здійснення митного провадження на морському транспорті;
нормотворчій діяльності – при підготовці змін і доповнень до чинного законодавства у галузі митної справи;
навчальному процесі – при викладанні навчальної дисципліни «Митне право», «Адміністративно-процесуальне право» в юридичних вузах, при підготовці підручників із відповідної дисципліни.
Низка пропозицій, які містяться в роботі, можуть бути використані в процесі удосконалення адміністративно-процедурних чинників митного законодавства, його систематизації та модернізації.
Апробація результатів дослідження. Основні висновки і положення дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на: Міжнародній науково-практичній конференції «Другі Прибузькі юридичні читання» «Право ХХІ століття: становлення та перспективи розвитку» (Навчальний центр ОНЮА, м. Миколаїв, 2007 р.); Міжнародній
науково- практичній конференції «Сучасні проблеми, тенденції і перспективи розвитку права в Україні» (Одеська національна юридична академія, м. Одеса, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правового регулювання організації та здійснення митної діяльності» (Академія митної служби України, м. Дніпропетровськ, 2009 р.).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у 4 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Серед проблем митного регулювання його адміністративно-процедурна діяльність є пріоритетною. Сучасна модель функціонування митної служби світового зразка – це збалансоване поєднання у своїй діяльності заходів, спрямованих на спрощення митних процедур та мінімізацію національних бар’єрів на шляху міжнародної торгівлі, й заходів забезпечення контролю за переміщенням товарів на рівні, який дозволятиме здійснювати реалізацію національних економічних інтересів держави та забезпечувати її безпеку.
У дослідженні розв’язано наукове завдання – дослідити чинний порядок та організаційно-правові засади здійснення митного провадження на морському транспорті. У результаті дослідження сформовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій щодо внесення змін і доповнень до митного законодавства України, яке регламентує порядок здійснення митних процедур на морському транспорті, а саме:
1. Адміністративне провадження являє собою нормативно урегульований комплекс взаємопов’язаних та взаємообумовлених процесуальних дій повноважень суб’єктів із розгляду та вирішення індивідуальних управлінських справ та прийняттю адміністративно-правових актів.
2. Щодо з’ясування питання про співвідношення понять «провадження» і «процедура», то ці поняття можуть співвідноситись як статика і динаміка. Тобто процедура – це встановлений порядок розгляду та розв’язання справи (модель провадження ), а провадження – це вже власне розгляд та розв’язання справи.
«Провад¬ження» і «процедура» мають надто багато спільних ознак і не можуть бути змістовно відокремлені одне від одного. Тому ло¬гічним було б вважати, що процедура – це формально визна¬чені порядок і умови вчинення дій учасниками процесу на пев¬ній стадії або етапі адміністратцвного процесу, на певному ча¬совому відтинку щодо забезпечення, вирішення конкретних адміністративних справ, способів процесуального оформлення розгляду справи та їх фіксації. Тобто процедура не є обов’язковою складовою адміністративного процесу і, разом з тим, процедура – це дії, а процес – це послідовність цих дій.
Отже, у найбільш широкому розумінні конкретна юридична процедура – це нормативно визначений порядок діяльності, що спрямований на досягнення певного юридичного результату.
3. У сфері митної справи застосовуються адміністративні провадження як процедурні так і юрисдикційні:
а). митно-процедурні, які стосуються:
митного регулювання акредитації;
прийняття актів управління;
митного оформлення (декларування);
митного контролю;
видачі ДМСУ ліцензій (копій ліцензій, дублікатів ліцензій);
контрольно – перевірочної роботи (дотримання суб’єктами ЗЕД законодавства України з питань митної справи);
б). митно-юрисдикційні, які стосуються:
справ про порушення митних правил;
оскарження рішень митних органів;
скарг і заяв громадян;
справ про дисциплінарні проступки.
Цей перелік не є вичерпним, однак може розглядатись як орієнтовний.
4. У межах здійснюваного митного-юрисдикційного провадження митні органи вирішують специфічні завдання провоохоронного характеру, які спрямовані на вирішення певного спору між суб’єктами митних правовідносин і, як правило, пов’язані з притягненням до адміністративної або дисциплінарної відповідальності. Часто в таких правовідносинах відсутня рівність сторін, тому такі відносини можна назвати владовідносинами. Як правило, результатом митного-юрисдикційного провадження є судове рішення або постанова митного органу, рідко наказ юбо ухвала. Регламентується митно – юрисдикційна діяльність Митним кодексом, Кодексом адміністративного судочинства, Адміністративно-процесуальним кодексом та Трудовим кодексом.
5. У межах здійснюваного митного-процедурного провадження митні органи вирішують виконавчо-розпорядчі та консультативно-дорадчі (інформування громадскості, суб’єктів ЗЕД…) завдання, а саме правозастосовчу функцію держави. У митно-процедурній діяльності відсутній спірний характер відносин між суб’єктами і як результат завжди відсутній імперативний (владний) характер відносин, в яких суб’єкт влади (державний орган) підпорядковує іншого суб’єкта. Результатом митно-процедурного провадження є облік, контроль та перевірка, прийняття рішення та надання дозволу або заборони певних дій у вигляді застосування митного забезпечення, прийняття акту, протоколу, розпорядження, наказу. А отже, митно-процедурне провадження завжди супроводжується документуванням. Регламентується: митним, адміністративним, податковим, цивільним та ін. законодавством.
6. Сформовано визначення «митне провадження» – адміністративно- юрисдикційна або адміністративно-процедурна діяльність митних органів, спрямована на забезпечення здійснення митної справи.
7. Митні процедури на морському транспорті – це операції (дії) пов’язані:
із здійсненням митного контролю за переміщенням морського транспорту і товарів, що переміщуються ним;
із здійсненням митного оформленням морського транспорту і товарів, що переміщуються ним;
із справлянням передбачених законом податків і зборів при переміщенням морського транспорту і товарів, що переміщуються ним.
8. Сформовано визначення «митно-процедурне провадження» – адміністративно-процедурна діяльність митних органів, пов’язана із реалізацією виконавчо-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій держави у зв’язку із здійсненням управлінської діяльності в галузі митної справи України, яка має дозвільний характер і супроводжується документуванням.
9. Сформовано визначення «митне провадження на морському транспорті» – це операції (дії), пов’язані з проведенням митного контролю за переміщенням морського транспорту і товарів, що переміщуються ним, митного оформленням цих транспортних засобів і товарів, а також пов’язані з цим нарахування і стягнення передбачених законодавством податків і зборів, що здійснюються митними органами України цілодобово, у пунктах пропуску через державний кордон України в межах зон митного контролю та у встановленому порядку, відповідно до Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон втомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними.
10. Жоден нормативний документ митного законодавства не містить уніфікованого визначення судна. Тому митним органам для цілей митного контролю й митного оформлення варто керуватися визначеннями, наведеними у Кодексі торговельного мореплавства України, постанові Кабінету міністрів України від 24.12.2003 р. № 1989 «Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними» та міжнародних конвенціях, до яких приєдналась Україна. Таким чином, з метою удосконалення регулювання правовідносин, які виникають при здійсненні митних процедур на морському транспорті необхідно доповнити митне законодавство правовим визначенням уніфікованого поняття судна (як водного транспортного засобу з урахуванням права власності – українське, закордонного плавання; призначення – вантажні, пасажирські, тощо) і внести відповідні зміни в Митний кодекс України та накази Державної митної служби України.
11. Провадження щодо здійснення митних процедур на морському транспорті складається з таких стадій: а) попередні митні операції, яка містить етапи: подання заявки на здійснення митного контролю прибуття/вибуття судна, перевірка наявних орієнтувань на судно, подання документів необхідних для митного контролю та оформлення судна; б) митний контроль судна, яка містить етапи: документальний контроль, установлення плану огляду судна, безпосередній огляд судна, завершення митного огляду й підведення його підсумків в) завершення митних процедур і засвідчення поданих документів особистим номерним забезпеченням; г) формування суднової справи. Усі стадії взаємопов’язані і взаємозумовлені. У визначених митним законодавством випадках митний огляд судна може не проводитись.
12. Попередні операції – логічний початок здійснення митних процедур на морському транспорті. Цю стадію слід вважати ексклюзивною в адміністративному провадженні, оскільки жодне з інших адміністративних проваджень не має так звану «попередню стадію». Таким чином, доцільно було б доповнити: ст. 92 МКУ «Подання документів митним органам у пунктах пропуску на митному кордоні України» абзацом 2 із таким змістом: «Якщо здійснюється переміщення через митний кордон України транспортних засобів, митний орган у пункті пропуску на митному кордоні України перевіряє інформацію щодо наявних орієнтувань на даний вид транспорту та вантаж, який воно перевозить». А в ст. 93 «Повідомлення митних органів про намір ввезти товари на митну територію України та про намір вивезти товари за межі митної території України» замінити абзац 4: «Положення цієї статті не застосовуються до морських, річкових та повітряних суден, які перетинають митну територію України без зупинки в порту чи аеропорту, розташованому на митній території України» словами: «У разі переміщення через митний кордон України водного транспорту капітан судна або агентська організація подає заявку затвердженої форми на здійснення митного контролю прибуття/вибуття судна, а також комплект товаротранспортних документів, необхідних для здійснення митних процедур».
13. Оскільки Україна є учасником Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 р., митним органам слід враховувати у своїй роботі стандартні вимоги, що пред’являються цією Конвенцією до переліку документів та відомостей у цих документах, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення прибуття/вибуття суден закордонного плавання, а також те, що положення Конвенції є частиною національного законодавства України.
14. Сепараційні матеріали (матеріали кріплення) – використовуються для забезпечення безпеки мореплавства при навантаженні і транспортуванні вантажів суднами закордонного плавання.
На теперішній час у більшості митних органів України матеріали сепарацій не декларуються, що у першу чергу пов’язане з відсутністю встановленого Держмитслужбою порядку їх оформлення.
Таким чином, необхідно розробити порядок здійснення митного контролю і митного оформлення матеріалів сепарації, який має бути максимально спрощеним з урахуванням положень чинного митного законодавства України (наприклад, як це здійснюється в Миколаївській митниці).
15. У результаті порівняння положень нормативно-правових актів національного законодавства з основними положеннями розділу 3 Додатку Е Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур 1973 року (і коментарів до неї) з’ясовується, що діючі нормативно-правові акти Держмитслужби, які регулюють порядок митного контролю і митного оформлення суден каботажного плавання (ст.129 Митного кодексу України «Митний контроль каботажних суден»), не відповідають вимогам положень розділу 3 Додатку Е Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур. А саме, митним законодавством України, не врегульовано: особливостей митного статусу товарів, які можуть перевозитися каботажем; не передбачено оформлення в каботаж суден на підставі одного документа – Генерального дозволу; не визначено поняття «судно каботажного плавання», оскільки відсутнє визначення каботажного перевезення та ін..
16. МКУ залишив поза сферою свого регулювання одну невелику але дуже важливу частину водного транспорту – лоцманську службу. Вона зараз регулюється Наказом Державної митної служби України від 17.09.2004 р. № 678 «Про затвердження Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними» тобто відомчим нормативним актом. Його положення не узгоджені з центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту, якому підпорядкована державна лоцманська служба. Більше того, у ньому не встановлено порядок дій митного органу щодо здійснення митного контролю за лоцманською службою під час виконання нею завдань проведення судна закордонного плавання при його прибутті / вибутті в/за межі митної території України.
17. Положення нормативно-правових актів, які регламентують порядок митних процедур на військових кораблях, дають підстави зробити такі висновки:
положеннями закону України від 22.02.2000 р. «Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України» та Постанови Кабінету міністрів України від 16.05.1996 р. № 529 «Про затвердження Правил плавання і перебування в територіальному морі, внутрішніх водах, на рейдах та в портах України іноземних військових кораблів» щодо звільнення іноземних військових кораблів від митного огляду не передбачено статтями Митного кодексу України.
Держмитслужба не має спільних нормативних документів з іншими органами державної виконавчої влади України (органами Державної прикордонної служби України, Міноборони України, Служби безпеки України) в яких би було закріплено порядок взаємодії між ними при здійсненні контролю за перебуванням іноземних військових кораблів (суден) в територіальних і внутрішніх водах України;
митне оформлення військових кораблів (суден) пов’язане з проблемами застосування заходів тарифного регулювання. Згідно з пунктом 14 Порядку оформлення військової техніки і військових транспортних засобів, які перетинають митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 18.01.2003 р. № 63, податки і збори під час митного оформлення військової техніки стягуються в порядку, визначеному законодавством, а це означає, що такі податки і збори сплачуються у повному обсязі із Державного бюджету, і знову ж таки митниця перераховує ці кошти у державний бюджет. Крім того, митне оформлення іноземних військових кораблів (суден) проводиться в режимі тимчасового ввезення/вивезення. Застосування цього митного режиму регламентоване Стамбульською конвенцією 1990 року і главою 34 Митного кодексу України «Тимчасове ввезення (вивезення)». У Стамбульській конвенції вказано випадки ввезення товарів (транспортних засобів) із повним звільненням від оподаткування. Але жоден з них не можна застосувати до тимчасового ввезення іноземних військових кораблів. Неможливо посилатися у цьому випадку для звільнення від оподаткування і на положення статті 206 Митного кодексу України «Товари, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування». У зв’язку із цим виникає питання про законодавчі підстави звільнення від оподаткування іноземних військових кораблів (суден) при їх оформленні в режимі тимчасового ввезення на митну територію України. Таким чином, необхідно доповнити перелік товарів, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування, наведений у ст. 206 МКУ товарами військового призначення та товарами подвійного використання.
18. Митним законодавством України не враховано всіх особливостей здійснення митного контролю та оформлення пасажирських і круїзних суден, які передбачені в Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур. Зокрема, відсутні у митному законодавстві відповідні визначення: «пасажирське судна» та «круїзне судно» для митних цілей. Також жоден нормативно-правовий акт митного законодавства України не містить положень щодо заходів, які сприяли б уникненню формальностей та запобіганню необгрунтованих затримок пасажирських і круїзних суден при здійсненні митного контролю та оформлення. А це, насамперед, тому, що в митному кодексі України глава 16 «Митні процедури на морському і річковому транспорті» присвячена митним процедурам на морському транспорті взагалі (містить лише загальні положення щодо здійснення митного контролю та оформлення суден). Жодної статті яка стосувалась б порядку й особливостей здійснення митного контролю та оформлення пасажирських і круїзних суден в ній немає. У Порядку, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 24.12.2003 р. № 1989 та в Інструкції, затвердженій наказом Держмитслужби від 17.09.2004 р. № 678, які фактично є єдиними номативно-правовими актами, що регламентують порядок здійснення митних процедур на пасажирських та круїзних суднах, специфіки здійснення таких процедур не відображено. А отже, необхідно доповнити митне законодавство відповідними положеннями, які рекомендуються Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур, а також доповнити главу 16 Митного кодексу України статтями, які регламентували би порядок і специфіку здійснення митних процедур на пасажирських і круїзних суднах.
З іншого боку, можна сміливо стверджувати, що вимоги спеціального додатку J розділу 1 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур повністю відображено в Інструкції, затвердженій наказом Держмитслужби від 17.09.2004 р. № 678 і внесено як зміни до цієї Інструкції наказом Держмитслужби від 10.10.2007 р. № 842.
19. Митне законодавство, що регламентує порядок здійснення митних процедур щодо суднового постачання не врегулювало:
порядок декларування суднового постачання у випадку, якщо воно закуповується адміністрацією судна, а не судновим постачальником;
обсяги норм суднового спорядження, запасних частини, суднових припасів, які підлягають митному оформленню без декларування;
відмінності процедури декларування та митного оформлення суднового постачання від процедури декларування та митного оформлення звичайного комерційного експорту товарів;
строк подання ВМД на суднові припаси: до вибуття судна, на момент вибуття судна і можливість подання декларації після вибуття судна.
Підсумовуючи проведене дослідження, можемо зробити висновок, що у сфері здійснення митного провадження на морському транспорті існує ряд прогалин, обумовлених як невідповідністю нормативно-правових актів митного законодавства України міжнародним правилам та стандартам в цій галузі так і недосконалістю організаційних підстав здійснення митно-процедурного провадження. Отримані результати дослідження спрямовані на вирішення зазначених проблем, що з одного боку, дозволить підвищити ефективність організації і здійснення митного провадження на морському транспорті як невід’ємного, важливого елемента загальної митної справи України, а з другого – служитиме гарантією прав, свобод і законних інтересів суб’єктів митних правовідносин на даному виді транспорту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Афінська конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 року: із змінами і доповненнями, внесеними Протоколом від 19 листопада 1976 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zako№1.rada.gov.ua/cgi-bi№/laws/mai№.cgi?№reg=995
2. Гаазькі - вісбі правила 1979 року / у кн.: Стівен Міллз і Асоціація клубів взаємного страхування Північної Англії. Коносаменти – керівництво до хорошої практики. – О: ЗАТ «Плаське», 2000. – С. 97-101.
3. Конвенція про уніфікацію деяких правових норм відносно коносаментів 1924 року / у кн.: Стівен Міллз і Асоціація клубів взаємного страхування Північної Англії. Коносаменти – керівництво до хорошої практики. – О.: ЗАТ «Плаське», 2000. – 359 с.
4. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про морське перевезення вантажів 1978 р. (Гамбурзькі правила) від 31.03.1978 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zako№1.rada.gov.ua/cgibi№/laws/mai№.cgi?№reg=995_391
5. Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбульска конвенція) від 26.06.1990 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 36 – Ст. 2445. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//zako№1.rada.gov.ua/cgi-bi№/laws/mai№.cgi?№reg=995_472
6. Міжнародна конвенція про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах від 21.10.1982 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 12. – Ст. 789.
7. Міжнародна конвенція про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 8. – Ст. 492.
8. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zako№.rada.gov.ua/cgi-bi№/laws/mai№.cgi?№reg=995_643
9. Конституція України: Закон України від 28.06.96 р. – № 254/96-ВР. Із зм. і доп., внес. Законом України від 08.12.04 р. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст. 44.
10. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38-39. – Ст. 288 ( відповідно з урахуванням змін – ЗУ 24.12.2002 № 2 348-ІV; ЗУ 27.11.2003 № 21344-ІV; ЗУ 22.12.2005 № 3269- ІV).
11. Кодекс торговельного мореплавства України: Закон України від 23.05.1995 р. № 176/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №№ 47, 48, 49, 50, 51, 52 – Ст. 349.
12. Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року: Закон України від 03.06.1999 р. № 728-14 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 31. – Ст. 254.
13. Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур: Закон України від 05.10.2006 р. № 227-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 48. – Ст. 476.
14. Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення: Закон України вiд 24.03.2004 р. № 1661-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 371.
15. Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського
права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції
Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року: Закон України від 03.06.1999 р. № 728-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 31. – Ст. 254.
16. Протокол про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур // Офіційний вісник України. – 2006. – № 43. – Ст. 2865.
17. Про зовнішньоекономічну діяльність: 3акон України від 16.04.1991 р. № 959-ХП // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 29. – Ст. 377.
18. Про єдиний митний тариф: 3акон України від 05.02.1992 р. № 2097-ХП // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 19. – Ст. 259.
19. Про державний кордон України: Закон України від 04.11.1991 р. № 1777-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 2. – Ст .5.
20. Про транспорт: Закон України від 10.11.1994 р. № 232/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 446.
21. Про внесення змін до Митного кодексу України: проект Закону України від 16.07.2009 р. № 2778 // Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 38-39, Ст. 288; 2003 р., № 4, Ст. 32; № 6, Ст. 51; 2004 р., № 17-18, Ст. 250; № 19, Ст. 276; 2005 р., № 1, Ст. 9; № 3, Ст. 77; № 7-8, Ст. 162; № 17, Ст. 267; № 18-19, Ст. 267; № 26, Ст. 348; 2006 р., № 8, Ст. 93; № 9, Ст. 96; № 10-11, Ст. 96; № 15, Ст. 130; № 22, Ст. 195; 2007 р., № 3, Ст. 28; № 7-8, Ст. 66; № 12, Ст. 105; 2008 р., № 5-6, Ст. 78.
22. Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур: Закон України № 227-У від 05.10.2006 р. // Урядовий кур’єр. – 2006. – № 205.
23. Про ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору: Закон України від 20.04.2004 р. № 1683-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 32. – Ст. 388.
24. Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України: Закон України від 22.02.2000 р. № 1479-14 // Відомості Верховної Ради України. – 1993 р. – № 36. – Ст. 374. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.№au.kiev.ua.
25. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 10 червня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 24. – Ст. 11.
26. Протокол про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 26 червня 1999 р. (у тому числі Додатки І, ІІ , ІІІ) // Офіційний вісник України. – 2006. – № 43. – Ст. 2865.
27. Про участь України у формуванні Єдиного економічного простору (ЄЕП) з Республікою Білорусь, Республікою Казахстан, Російською Федерацією та розвитку взаємовигідного економічного співробітництва: Проект постанови Верховної Ради України від 09.02.2010 р. № 6049. [Электронний ресурс]. – Режим доступа: www. rada.gov.ua
28. Про прийняття Україною Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року з поправками: ПКМУ від 21 вересня 1993 р. № 775 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 8. – Ст. 492.
29. Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними: ПКМУ від 24.12.2003 р. № 1989 // Урядовий кур’єр. – 2003. – 30 груд.
30. Про затвердження Порядку пропуску яхт через державний кордон України: ПКМУ від 29.08.2002 р. № 1274 // Урядовий кур’єр. – 2002. – 11 верес.
31. Про здійснення попереднього документального контролю у пунктах пропуску через державний кордон України: ПКМУ від 13.04.2005 р. № 269 // Урядовий кур’єр – 2005. – 16 квіт.
32. Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон: ПКМУ від 03.08.2000 р. № 1203 (із зм. і доп.) // Офіційний вісник України. – 2000 – № 32. – Ст. 325.
33. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 1989 від 24.12.2003 р.: ПКМУ від 05.03.2009 р. № 279 // Урядовий кур’єр. – 2009. – 2 квіт.
34. Про затвердження Порядку створення зон митного контролю та їх функціонування і Порядку надання дозволу на розміщення у зонах митного контролю споруд та об’єктів інфраструктури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України: ПКМУ від 25.12.2002 р. № 1947 // Урядовий кур’єр. – 2003. – 04 січ.
35. Про внесення змін до Порядку та умов подання періодичної митної декларації: ПКМУ від 21.01.2010 р. № 62 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 5. – Ст. 209.
36. Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів: ПКМУ від 18 січня 2003 р. № 93 // Урядовий кур’єр. – 2003. – 29 січ.
37. Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами за встановленою формою у разі переміщення ними через митний кордон України предметів: ПКМУ від 15.07.1997 р. № 748 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 29. – Ст. 33.
38. ро перелiк документiв, необхiдних для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України: ПКМУ від 01.02.2006 р. № 80 // Урядовий кур’єр. – 2006. – 08 лют.
39. Про затвердження Порядку митного оформлення військової техніки та військових транспортних засобів, які перетинають митний кордон України: ПКМУ від 18.01.2003 р. № 63 // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www. rada.gov.ua.
40. Про затвердження Правил плавання і перебування в територіальному морі, внутрішніх водах, на рейдах та в портах України іноземних військових кораблів: ПКМУ від 16.05.1996 № 529 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zako№1.rada.gov.ua/cgi-bi№/laws/mai№.cgi?№reg=529-96-%EF
41. Про забезпечення лоцманської проводки та регулювання руху суден в територіальних, внутрішніх водах і на внутрішніх водних шляхах України: наказ Міністерства транспорту України від 15.04.2004 р. № 312 // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www. rada.gov.ua.
42. Про затвердження загальних вимог до облаштування пунктів пропуску через державний кордон: ПКМУ від 17.08.2002 р. № 1142 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 34. – Ст. 1580.
43. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2003 p. № 1989: ПКМУ від 6.06 2007 р. № 811 // Офіційний вісник України. –2007. – № 43. – Ст. 1722.
44. Про затвердження Порядку суднового постачання в морських і річкових портах України, відкритих для заходу суден закордонного плавання: ПКМУ від 05.08.2009 р. № 846 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 61. – Ст. 2160.
45. Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю: ПКМУ від 18.09.2010 р. № 751 // Митна газета. – 2010. – № 18. – С. 3-6.
46. Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні: ПКМУ від 22.06.1999 р. № 1109 (із зм. і доп., внес. постановами КМУ від 19.08.2002 р. № 1217, від 04.09.2003 р. № 1402) // Таможенные аспекты логистики: практические рекомендации по организации работы грузового таможенного комплекса с использованием механизма «единого окна» / [Баязитов Л.Р., Егоров А.Б., Платонов О.И., Шейко А.П.] – К.: АЛЛЕГО – ПЛАСКЕ, 2009. – 568 с., ил. – (Внешняя торговля: упрощение процедур). – С. 375-386.
47. Про затвердження Типового положення про регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті: ПКМУ від 23.07.2009 р. № 801 // Таможенные аспекты логистики: практические рекомендации по организации работы грузового таможенного комплекса с использованием механизма «единого окна» / [Баязитов Л.Р., Егоров А.Б., Платонов О.И., Шейко А.П.] – К.: АЛЛЕГО – ПЛАСКЕ, 2009. – 568 с., ил. – (Внешняя торговля: упрощение процедур). – С. 417-422.
48. Про затвердження Положення про державну санітарно – епідеміологічну службу України: ПКМУ від 19.08.2002 р. № 1218 // Таможенные аспекты логистики: практические рекомендации по организации работы грузового таможенного комплекса с использованием механизма «единого окна» / [Баязитов Л.Р., Егоров А.Б., Платонов О.И., Шейко А.П.] – К.: АЛЛЕГО – ПЛАСКЕ, 2009. – 568 с., ил. – (Внешняя торговля: упрощение процедур).– С. 375-386.
49. Про здійснення екологічного контролю у зоні діяльності митниць призначення та відправлення: ПКМУ від 26.10.2001 р. № 1429 // Таможенные аспекты логистики: практические рекомендации по организации работы грузового таможенного комплекса с использованием механизма «единого окна» / [Баязитов Л.Р., Егоров А.Б., Платонов О.И., Шейко А.П.] – К.: АЛЛЕГО – ПЛАСКЕ, 2009. – 568 с., ил. – (Внешняя торговля: упрощение процедур). – С. 518-524.
50. Про організацію роботи органів, що здійснюють контроль товарів і транспортних засобів за принципом «єдиного офісу» під час переміщення їх через митний кордон України: Розпорядження КМУ від 01.03.2007 р. № 78-р. // Таможенные аспекты логистики: практические рекомендации по организации работы грузового таможенного комплекса с использованием механизма «единого окна» / [Баязитов Л.Р., Егоров А.Б., Платонов О.И., Шейко А.П.] – К.: АЛЛЕГО – ПЛАСКЕ, 2009. – 568 с., ил. – (Внешняя торговля: упрощение процедур). – С. 210.
51. Про затвердження Інструкції про організацію митного контролю та митного офорлення суден і товарів, що переміщуються ними ( із зм., внес. згідно з наказом ДМСУ № 842 від 10.10.2007): наказ ДМСУ від 17.09.2004 р. № 678 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 84. – Ст. 3118.
52. Про затвердження Часових нормативів виконання контрольним операцій посадовими особами, які здійснюють контроль осіб, товарів і транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України: наказ Державної митної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства культури і туризму України, Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 28.11.2005 р. № 1167/886/824/643/655/424/858/900 // Митна газета. – 2006. – № 1-2. – С. 25-31.
53. Про затвердження Концепції створення, упровадження і розвитку системи аналізу та керування ризиками та Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю: наказ ДМСУ від 27.05. 2005 р. № 435 // Таможенный брокер. – 2005. – № 7. – С. 7-10.
54. Про внесення зміни до наказу Держмитслужби від 27.05.2005 р. № 435: наказ ДМСУ від 30.03. 2006 р. № 255 // Митна газета. – 2006. – № 7. – С. 15-18.
55. Про введення в дію Типового положення про тимчасову зону митного контролю: наказ Київської регіональної митниці від 26.12.2005 р. № 1257 // Митна газета. – 2006. – № 1-2. С. 16.
56. Про затвердження Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними: наказ ДМСУ від 17.09.2004 р. № 678 // Таможенный брокер. – 2004. – № 11. – С. 45-46.
57. Про затвердження Порядку ведення обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах: наказ ДМСУ від 31.05.1996 р. № 237 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uapravo.№et/data/base56/ukr56532.htm
58. Про затвердження Правил оформлення вантажних перевізних документів на перевезення морським транспортом: наказ Міністерства транспорту і зв’язку України від 13.12.04 № 1098 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 52. – Ст. 3468.
59. Про затвердження Положення про державну морську лоцманську службу: наказ Міністерства транспорту України від 11.09.2000 р. № 498 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1809.
60. Про затвердження Порядку взаємодії митних і податкових органів при здійсненні державного контролю за експортом окремих видів товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності: Наказ ДМСУ, Держподатадміністрації України від 12.07.2004 р., № 512/387 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 30. – Ст. 2035.
61. Про затвердження Інструкції про порядок заповнення
вантажної митної декларації від 09.07.1997 р. № 307 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 40. – Ст. 120.
62. Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення
військової техніки та військових транспортних засобів, що перетинають
державний кордон України з метою використання їх при проведенні
заходів оперативно-тактичного характеру: наказ ДМСУ від 01.12.2003 р. № 812 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 51. – Ст. 2715.
63. Про затвердження Правил плавання і лоцманського проведення суден
у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-Лиманському та Херсонському морському каналах: наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 01.08.2007 р. № 655 // Відомості Міністерства транспорту та зв’язку України. – 2007. – № 19. – С. 250.
64. Про затвердження Положення про державних річкових лоцманів: наказ Міністерства транспорту України від 14.01.2002 р. № 11 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 6. – Ст. 253.
65. Про затвердження Інструкції про постійне нанесення маркування розпізнавального номера на судна, які мають право плавання під Державним Прапором України: наказ Міністерства транспорту України від 11.06.2004 р. № 159 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 374.
66. Про затвердження положення про систему управління безпекою судноплавства на морському та річковому транспорті: наказ Міністерства транспорту України від 20.11.2003 р. № 904 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Ст. 493.
67. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення митного оформлення транзитних вантажів: Закон України від 01.06.2010 р. № 2300-VI // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www. rada.gov.ua.
68. Про затвердження Порядку прийняття рішення про здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, а також нарахування й унесення плати за таке митне оформлення: наказ ДМСУ від 04.12.2003 р. № 833 // Митний кодекс України та нормативно- – правові акти, що регулюють його застосування: зб. документів / Упоряд.: П.В. Пашко, В.П. Науменко. – К.: Знання, 2004. – 1173 с. – ( серія «Митна справа в Україні»). – С. 951-957.
69. Порядок прийняття рішення про здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, а також нарахування й унесення плати за таке митне оформлення у новітній редакції: Про внесення змін до деяких наказів Державної митної служби України: наказ ДМСУ від 24.12.2008 р. № 1454 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 6. – Ст. 184.
70. Про затвердження Порядку прийняття митними органами погодженого рішення про місце здійснення митного оформлення товарів: наказ ДМСУ від 09.11.2004 р. № 801 // «Підготовка та підвищення кваліфікації митних брокерів і декларантів»: зб. нормат. документів і відомчих роз’яснень. Підготовлено за сприяння Південної митниці та за інформаційно- методичною підтримкою Академії митної служби України: У 2 т. (Вип. 2-й). – Том 1. – О.: ЗАТ «ПЛАСКЕ», 2010. – 508 с. – Том 2. – О.: ЗАТ «ПЛАСКЕ», 2010. – 544 с. – (серія «Митна справа в Україні»). Т. 2. – С. 336-341.
71. Про запровадження єдиної форми заяви підприємства, подання якої митному органу передує митному оформленню товарів і транспортних засобів: наказ ДМСУ від 09.08.2005 р. № 735 // Митна газета. – 2005. – № 19