Міжнародно-правове співробітництво держав у боротьбі з нелегальною міграцією

Короткий опис

З М І С Т
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………….. 3
ВСТУП …………………………………………………………………. 4
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, СКЛАД ТА КВАЛІФІКАЦІЯ НЕЛЕГАЛЬНОЇ МІГРАЦІЇ ЯК ЗЛОЧИНУ МІЖНАРОДНОГО ХАРАКТЕРУ …….. 13
1.1. Поняття, зміст та особливості нелегальної міграції…….. 13
1.2. Правова конструкція нелегальної міграції як злочину
міжнародного характеру ……………………………………… 27
1.3 Кваліфікація протиправності нелегальної міграції
в діяльності міжнародних організацій ……………………… 48
Висновки до розділу 1 ………………………………………………. 71
РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
ДЕРЖАВ У БОРОТЬБІ З НЕЛЕГАЛЬНОЮ МІГРАЦІЄЮ ………. 74
2.1 Міжнародно-правове співробітництво держав у боротьбі
з ввезенням нелегальних мігрантів по морю ……………………. 74
2.2 Інституційний механізм боротьби з нелегальною
міграцією в рамках Європейського Союзу …………………… 87
2.3. Сучасні тенденції вдосконалення національного
законодавства окремих країн у сфері боротьби
з нелегальною міграцією ………………………………………... 110
Висновки до розділу 2 ………………………………………………….. 124
РОЗДІЛ 3. УЧАСТЬ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ
СПІВРОБІТНИЦТВІ У БОРОТЬБІ З НЕЛЕГАЛЬНОЮ МІГРАЦІЄЮ 128
3.1. Особливості криміналізації нелегальної міграції в
законодавстві України …………………………………………… 128
3.2 Співробітництво України з країнами-сусідами щодо
попередження нелегальної міграції …………………………….. 147
Висновки до розділу 3 ………………………………………………….. 157
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………….. 160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………… 166

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВІС/VІS – Візова інформаційна система (Vіsa Іnformatіon System)
ГА ООН – Генеральна Асамбля ООН
ДЄС – Договір про Європейський Союз 1992 р.
ДФЄС – Договор про функціонування Європейського Союзу
Євродаку – Система ідентифікації за допомогою відбитків пальців в ЄС
Європол – Європейське поліцейське управління (European Police Office)
Євроюст – Європейська організація з співробітництва в питаннях юстиції
ЄЕС – Європейське Економічне Співтовариство
ЄС – Європейський Союз
ІКАО – Міжнародна організація цивільної авіації (International Civil Aviation Organization)
КУпАП – Кодекс України про Адміністративні Правопорушення
МВС – міністерство внутрішніх справ
МКЄМ – Міжурядовий комітет з європейської міграції
МКМ – Міжурядовий комітет з міграції
МОП – Міжнародна організація праці
МОМ – Міжнародна організація з міграції
ОБСЄ – Організація з безпеки та співробітництва в Європі
ООН – Організація Об’єднаних націй
ПВДУ – «Програма Всебічної Діяльності в Україні»
ПГБР/RABIT – Прикордонні групи швидкого реагування
ПРООН – Программа розвитку ООН
РЄ – Рада Європи
CIREFI – спеціальна група Європейської Ради
СНД – Співдружність Незалежних Держав
США – Сполучені штати Америки
УВКБ – Управління Верховного комісара ООН у справах біженців
ФМС – Федеральна міграційна служба Росії
ФРН – Федеративна республіка Німеччина
ФРОНТЕКС (FRONTEX) – Європейське агентство по керуванню оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав-членів ЄС
ЦІРЕФІ – Центр інформації, обговорення й обміну інформацією про перетинання кордонів та імміграцію ЄС
ЦРНТС/CRATE – Центральний реєстр наявних технічних засобів ФРОНТЕКС
CDEG – Керівний комітет з питань рівності між чоловіками і жінками РЄ (Steering Committee for Equality between Women and Men)
EUROSUR – Загальна система прикордонного спостереження (European Border Surveillance System)
SIRENE – Supplementary Information Request at the Nationa
SIS – Шенгенська інформаційна система (Schengen Information System)

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проблеми міграції беруть свій початок із глибокої давнини, з часів зародження людського суспільства. Тому, у певному сенсі, вся історія людства — це історія його пересування з місця на місце у пошуках кращої долі, тобто фактично історія міграційних процесів. Проблема мігрантів і міграції ніколи не втрачатиме своєї актуальності. Тому від того, наскільки вдало та безконфліктно суспільство спроможне розв’язувати цю проблему, адаптуючи новоприбульців, можливо, і залежить ступінь його цивілізованості.
Зростання чисельності населення світу сьогодні відбувається переважно за рахунок найменш розвинених країн. Звичайно, свобода пересування є одним із фундаментальних прав людини, проте його абсолютизація в сучасних умовах неможлива. Поліпшення життя індивіда здебільшого пов’язане з переселенням у країну з вищим рівнем розвитку, що не завжди збігається з інтересами цих країн. Зважаючи на існуючі обмеження щодо легального переміщення, значного поширення набула нелегальна (незаконна) міграція.
Нелегальна міграція — це передовсім нелегальна робоча сила, яка час від часу поповнювала трудові ресурси країни, виконувала роботу сезонно або заповнювала вакансії, які не користувалися попитом у населення. Водночас відсутність роботи криміналізує нелегальних мігрантів, нелегальна робота завдає шкоди економіці країни, з нелегалами пов’язує свою діяльність організована злочинність тощо. Тенденція до прозорості державних кордонів, спрощення процедури переміщення активізували нову хвилю нелегальної міграції. Надмірний допуск іммігрантів — як легальних, так і нелегальних — зменшує пропорцію корінного населення країни та загрожує розмиванням етнічної, культурної самобутності, національних і соціальних цінностей тощо.
Розвинені країни тією чи іншою мірою вже відчули негативні наслідки міграційних процесів. Застосування традиційних засобів боротьби з нелегальною міграцією не дає позитивних результатів через величезні фінансові затрати і глобальні масштаби останньої.
Після розпаду Радянського Союзу Україна зіткнулася з проблемою нелегальної міграції. Сьогодні проблеми, пов’язані з нелегальним перебуванням іноземців, наростають значно швидше, ніж їх вдається розв’язувати, і тим самим дедалі більше поглиблюються і нагромаджуються. За минуле десятиліття ми не лише стали транзитною зоною на шляху міграційних потоків, а й поступово перетворилися на країну тривалого перебування нелегальних мігрантів.
Україна належить до країн зі змішаними потоками нелегальних мігрантів: вона виступає як країною виїзду, постачання, так і країною прийняття нелегальних мігрантів. Специфіка полягає в тому, що переважно у пошуках заробітку за кордон виїжджає власне населення, яке перетворюється на нелегальних мігрантів, а іноземці, які нелегально осіли в Україні, мають на меті подальший виїзд за кордон.
Створення єдиного зовнішнього кордону ЄС перетворить нашу територію з «буферної зони» на «табір для нелегалів» з відповідними наслідками: утриманням, депортацією та запобіганням рецидиву. Поряд із цим міжнародна допомога здебільшого буде зосереджена на посиленні охорони державного кордону і частково на утриманні нелегальних мігрантів. Не важко здогадатися, що питання попередження нелегальної міграції можуть також стати міжнародним зобов’язанням України на шляху до ЄС.
Важливе значення для розробки теми дисертації мало вивчення праць із питань нелегальної міграції, написаних у різні періоди українськими та іноземними авторами.
Першими науковцями, які у своїх працях почали згадувати питання нелегальної міграції, були, наприклад, Блюнчлі Й., Мартенс Ф. Ф., Коркунов М. М., Ліст Ф., Казанський П. Є. У радянський період нашої держави різними юридичними аспектами питань міграції займалися Заячковська Ж. А., Занданов І. М., Топілін А. В., Переведенцев В. І., Матлін А. В., Рибаковський Л. Л.
Теоретичним підґрунтям цієї дисертаційної роботи слугували ґрунтовні дослідження таких вчених, як Буткевич В. Г., Буроменський М. В., Денисов В. Н., Довгерт А. С., Євінтов В. І., Колосов Ю. М., Копиленко О. Л., Лукашук І. І., Мицик В. В., Римаренко Ю. І., Тодика Ю. М., Ушаков М. О., Шемшученко Ю. С. З робіт, присвячених проблемам нелегальної міграції та опублікованих упродовж останніх десятиліть, на значну увагу заслуговують передусім праці таких фахівців, як Айрапетов В. С., Азаров М. Ю., Антонович М. М., Арутюнян Л. А., Бабенко О. Г., Баймуратов М. А., Банних В. І., Березовський І. Б., Вишневський А. Г., Вітковська Г. С., Гаврушко Ю. Ф., Коваленко В. В., Кондратьєв Я. Ю., Кривенко В. І., Малиновська О. А., Нагорний В. П., Надьон О., Науменко С. В., Новік В. О., Овсюк О. М., Олефір В. І., Піскун О. І., Плахотнюк Н. В., Прибиткова І. М., Святун О. В., Сєрова І. І., Сущенко В. Д., Талалаєв А. М., Тацій В. Я., Тішков В. О., Хомра О. У., Чехович С. Б., Шульга М. О. та інші.
Не можна оминути увагою і праці зарубіжних науковців у сфері нелегальної міграції, зокрема таких, як Мартін Д., Гудвін-Гілл Г., Плендер Р, Босвел Р., Еппл’ярд Р., Паїн Е. А., Цілевич Б., Хетевей Дж. та ін.
Водночас динамічні зміни сучасних міграційних процесів ставлять нові проблеми, що вимагають проведення спеціальних наукових досліджень, присвячених проблемі міжнародно-правового співробітництва у сфері нелегальної міграції та надають особливої актуальності кожній новій праці на цю тему, що з’являється в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Волинського національного університету імені Лесі Українки в межах міжвузівської програми «Актуальні питання реформування правової системи в Україні», а також у рамках науково-дослідної роботи «Єврорегіон Буг: передумови та стратегічні пріоритети сталого просторового розвитку» (номер державної реєстрації 0109U000580).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз правовідносин у сфері міжнародного співробітництва в боротьбі з нелегальною міграцією, надання рекомендацій щодо вжиття пріоритетних заходів, спрямованих на запобігання незаконному в’їзду, перебуванню та транзиту іноземців, участі в процесі нелегального переміщення організованої злочинності та транснаціональних злочинних угруповань, дотримання Україною міжнародних зобов’язань з цих питань, з’ясування актуальних правових питань нелегальної міграції як злочину міжнародного характеру та оцінка можливостей використання міжнародного досвіду для вдосконалення внутрішнього законодавства та національної стратегії України. Відповідно до цього увагу зосереджено на виконанні таких основних завдань:
– визначити місце і роль нелегальної міграції в системі правовідносин, що регулюють переміщення іноземців територією двох або більше держав, і встановити межі поведінки держав на предмет дотримання прав та основних свобод людини у поводженні з нелегальними мігрантами;
– проаналізувати правову конструкцію (модель) нелегальної міграції як явища міжнародно-правового характеру та визначити її складові елементи;
– розкрити правову природу, суть та особливості нелегальної міграції як злочину міжнародного характеру;
– проаналізувати сучасні тенденції криміналізації явища нелегальної міграції в національному законодавстві країн Західної Європи і США;
– дослідити ефективність міжнародного співробітництва в боротьбі з нелегальною міграцією на двосторонньому та багатосторонньому рівнях;
– визначити місце і роль міжнародних організацій у боротьбі з нелегальною міграцією;
– дослідити міжнародно-правову сутність явища реадмісії;
– розробити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України в галузі поглиблення міжнародного співробітництва в боротьбі з нелегальною міграцією.
Об’єктом дисертаційного дослідження є правовідносини суб’єктів міжнародного права в боротьбі з нелегальною міграцією на універсальному, єврорегіональному та двосторонньому рівнях.
Предметом дисертаційного дослідження є конкретні міжнародно-правові механізми у сфері протидії нелегальній міграції.
Методи і теоретична основа дослідження. Методологічне підґрунтя дисертації полягає в застосуванні під час дослідження цілого комплексу наукових методів і підходів, властивих правознавству загалом та науці міжнародного права зокрема. Для розгляду досліджуваних проблем і визначення основних напрямів розвитку міжнародно-правового співробітництва в боротьбі з нелегальною міграцією використовувався системний діалектичний підхід, а також загальна теорія наукового пізнання суспільно-правових явищ. Крім того, під час проведення дослідження застосовувалися такі наукові методи, як історичний, соціологічний, порівняльно-правовий, метод системного аналізу тощо.
Застосування історичного, формально-юридичного та порівняльно-правового методів дало можливість проаналізувати юридичний зміст універсальних, регіональних та внутрішньодержавних правових норм про боротьбу з нелегальною міграцією, а також розмежувати поняття таких категорій, як біженці та мігранти, нелегальна міграція і торгівля людьми та інші. Соціологічний метод дав змогу проаналізувати деякі причини виникнення нелегальної міграції та тенденції її розвитку. Для встановлення співвідношення міжнародних засобів боротьби в цій галузі, а також визначення відповідності законодавства України цим положенням використовувалися логіко-юридичний та порівняльно-правовий методи.
Наукова новизна і особистий внесок дисертанта характеризуються насамперед тим, що це дослідження є першою спробою висвітлити проблему боротьби з нелегальною міграцією як злочином міжнародного характеру. Новизна наукового дослідження полягає в розробці теоретичних положень, висновків та рекомендацій, найважливіші серед яких наведено нижче.
Уперше:
– обґрунтовано на підставі аналізу багатосторонніх міжнародних договорів у сфері міграції, а також відповідного законодавства багатьох країн стабільну тенденцію до виокремлення категорії нелегальних мігрантів із середовища іноземців, що перебувають на території країни, і встановлення для них окремого режиму, який суттєво відрізняється від інших правових режимів іноземців і пов’язаний з обмеженням свободи або депортацією нелегального мігранта;
– встановлено, що нелегальну міграцію як протиправну поведінку можна розглядати в кількох площинах: як самостійний склад злочину і як складову інших протиправних дій, таких, наприклад, як торгівля людьми, перевезення (переміщення) нелегалів тощо. Окремою категорією є злочини, які вчиняють самі нелегальні мігранти, у тому числі й ті, що вчиняються паралельно з нелегальною міграцією: перевезення наркотиків, зброї тощо;
– визначено та досліджено різні правові моделі поводження з нелегальними мігрантами на рівні держав. Відмінність між ними зумовлена історичними, політичними, економічними, соціальними та іншими аспектами. Так, у державах, де імміграція стала ринок праці час від часу вимагає додаткової дешевої робочої сили, боротьба з нелегальною міграцією, в основному зосереджена на побічних факторах (встановлення обмежень, покарання посередників тощо) і має на меті швидше обмеження потоків нелегальних мігрантів, ніж викорінення явища взагалі (напр., США). Інша модель розцінює нелегальних мігрантів як потенційну небезпеку стабільності та порядку в суспільстві (Франція, Нідерланди) і в основу боротьби з нелегальною міграцією покладає саме кримінальну та адміністративну відповідальність нелегального мігранта;
– доведено, що сучасний стан боротьби з нелегальною міграцією в Україні об’єктивно зумовлений насамперед економічними чинниками: нелегальні мігранти не спричиняють на території нашої держави жодних політичних проблем, для ринку праці частка нелегальних мігрантів в Україні не є відчутною, міжнародно-правові зобов’язання у цій сфері виконуються межах фінансових можливостей (кошти державного бюджету і допомога від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій). Активізація боротьби з нелегальною міграцією з боку нашої держави може бути пов’язана з укладанням з Європейським Союзом договору про асоціацію України або надання їй аналогічного асоціації статусу;
– встановлено, що чинне законодавство України, насамперед Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст. 202–206-1) та Кримінальний кодекс України (ст. 332), відтворює всі складники протиправної поведінки, яка підпадає під поняття «нелегальна міграція», і майже відповідає міжнародним зобов’язанням України у цій сфері. Проблема недостатньої ефективності боротьби з нелегальною міграцією в Україні пов’язана з недосконалістю механізму державного впливу безпосередньо на нелегального мігранта. Такий механізм сьогодні становить сукупність засобів правового характеру, що мають на меті змусити останнього відмовитися від незаконного переміщення з огляду на посилення режиму утримання при виявленні чи забезпечення невідворотності повернення в країну попереднього перебування із обов’язковим дотриманням гарантій прав людини, визначених Конвенцією ООН про статус біженців, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, а також іншими міжнародними зобов’язаннями України. Загроза щонайменше адміністративного арешту і добровільної депортації на сьогодні не виступають достатніми превентивними заходами в боротьбі з нелегальними мігрантами.
Дістало подальшого розвитку:
– кваліфікація нелегальної міграції як злочину міжнародного характеру, що посягає на нормальне функціонування міжнародних відносин, оскільки переміщення нелегальних мігрантів створюють загрозу національній безпеці, впливають на нормальне функціонування економіки та позначаються на криміногенній ситуації в країні, соціальній напруженості тощо;
– дослідження явища реадмісії, яку визначено як процедуру повернення, транзиту і приймання незаконних іммігрантів, яких видворяють з однієї держави і приймають в іншу на підставі міжнародної угоди;
– дослідження способу, механізму боротьби з нелегальною міграцією, що здійснюється шляхом імплементації міжнародних стандартів незалежно від джерела походження — універсальних, регіональних чи двосторонніх — у національне законодавство.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати правового аналізу, основні положення і висновки який дисертаційного дослідження можуть бути використані в подальшому розвитку науки міжнародного права в Україні, в розвитку концептуальних уявлень про міжнародне міграційне право. У практичному плані положення і висновки дисертації можуть бути використані: в навчальному процесі — при підготовці підручників, навчальних посібників та викладанні курсу міжнародного публічного права або відповідного спеціального курсу; в правотворчій роботі — при вдосконаленні норм чинного кримінального та адміністративного законодавства, питань трудової та іншої міграції тощо; у правозастосуванні — при вдосконаленні норм міжнародних договорів, належної імплементації та ефективної реалізації відповідних норм міжнародного права. Основні положення дисертації можуть бути використані в повсякденній діяльності органів державної влади щодо боротьби з нелегальної міграцією та при розробленні міжнародних договорів у цій галузі.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права юридичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Основні принципи та положення роботи репрезентувалися в рамках п’яти міжнародних науково-практичних конференцій у ВНЗ: «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 27–28 травня 2005 р., 2–3 червня 2006 р., 1–2 червня 2007 р., 30–31 травня 2008 р.); «Права людини і основоположні свободи: міжнародні стандарти та національний вимір» (м. Донецьк, 20 березня 2010 р.). Усі тези виступів опубліковано.
Результати дисертаційного дослідження використані автором при викладанні навчальної дисципліни «Міжнародне право» на юридичному факультеті та факультеті міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у п’яти статтях, надрукованих у фахових виданнях з юридичних наук.
Структура та обсяг роботи зумовлені метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 186 сторінок, список використаних джерел складає 25 сторінок і налічує 220 найменувань.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Наразі визначений, як міжнародний стандарт в галузі прав та основних свобод людини – свобода пересування поряд з правом індивіда на переміщення має враховувати також бажання приймаючої держави на допуск іноземця чи особи без громадянства на власну територію. В той же час, реалізація права держави на допуск на свою територію особи, жодним чином не посягає на свободу пересування, оскільки встановлює лише режим пересування індивіда (порядок в’їзду та перебування) не заперечуючи і не обмежуючи саму можливість переміщення. Відповідно, невиконання чи недотримання фізичною особою умов, які висуває держава щодо переміщення суперечить нормативному змісту свободи пересування і за своєю сутністю є протиправною поведінкою.
2. Аналіз міграційного законодавства багатьох країн демонструє стабільну тенденцію до виокремлення категорії нелегальних мігрантів з середовища іноземців, що перебувають на території країни і встановлення їм окремого статусу, який суттєво відрізняється від інших правових режимів. В основному, це здійснюється шляхом деталізації підстав та умов для легального перебування іноземця в країні. Особи, які не відповідають вимогам або порушують встановлений порядок в’їзду і перебування вважаються нелегалами з відповідними правовими наслідками.
3. Нелегальна міграція, є протиправною, зважаючи на те, що переміщення індивіда зумовлене виключно бажанням покращити умови існування, а не іншими причинами чи обставинами непереборної дії (напр., переслідуванням тощо) і за наявності ipso facto можливостей реалізувати це легальним шляхом, з дотриманням міграційних норм фізична особа порушує встановлені державою вимоги в’їзду та перебування. При цьому сама нелегальна міграція, як протиправна поведінка може розглядатися в двох площинах: як а) самостійний склад злочину, і як б) складова інших протиправних дій, таких наприклад як торгівля людьми, перевезення (переміщення) нелегалів тощо. Окремою категорією є злочини, які вчиняють самі нелегали, в тому числі і ті, які вчинюються паралельно з нелегальною міграцією: перевезення наркотиків, зброї тощо.
4. Ми пропонуємо наступне визначення нелегальної міграції – злочин міжнародного характеру, який посягає на нормальне функціонування міжнародних відносин, оскільки переміщення нелегалів створює загрозу національній безпеці, завдаючи шкоди нормальному функціонуванню економіки та криміногенній ситуації в країні, тощо.
5. Співробітництво держав у боротьбі з нелегальною міграцією обумовлена поважанням державного суверенітету і наслідків, які випливають з нього, дотримання міжнародних договорів, міжнародно-правовою відповідальністю тощо. Це має прояв у наступному: утримання від поведінки яка може нанести шкоду чи мати інші негативні наслідки на території іншої держави (створенні перешкод нелегальній міграції на сусідню територію), співробітництву та взаємодії відповідних органів держав щодо попередження та покарання за сприяння нелегальній міграції, репатріація нелегалів тощо.
6. В системі міжнародних нормативних актів універсального характеру, насамперед – прийнятих в рамках ООН, важливу увагу надано співробітництву країн-членів в боротьбі із злочинами, пов’язаними з нелегальним ввезенням мігрантів по морю. Центральне місце у боротьбі з нелегальним ввезенням мігрантів по морю, займає Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності, прийнята в грудні 2000 р., головне завдання якої – створити правове підґрунтя, необхідне для об’єднання зусиль держав-учасниць у боротьбі із такими злочинними посяганнями міжнародного (транснаціонального) характеру, як: участь в організованій кримінальній групі, відмивання доходів, отриманих у результаті здійснення злочинної діяльності на території кількох держав, корупція, перешкоджання здійсненню правосуддя та пов’язані з ними діяння тощо. Конвенція має складну правову конструкцію, оскільки для конкретних напрямків міжнародного співробітництва було розроблено низку протоколів, які складають її невід’ємну частину і покликані доповнити та розширити сферу її застосування. Зокрема, у питаннях нелегальної міграції таким є Протокол «Проти незаконного ввозу мiгрантiв суходолом, морем i повітрям», прийнятий резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеї від 15.11.2000 р. Цим документом додатково підтверджено, що нелегальна міграція морем безпосередньо пов’язана з транснаціональною організованою злочинністю, при чому такі її форми, як наркобізнес, торгівля людьми тощо, нероздільні з організацією нелегальної міграції.
7. Розвиток основних положень Протоколу «Проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю» на регіональному рівні реалізує Угода про співробітництво держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у боротьбі з незаконною міграцією 1998 р., яка регламентує взаємодію держав-учасниць у сфері боротьби з незаконною міграцією, а саме: міграційний контроль; облік громадян третіх держав, осіб без громадянства й громадян держав-учасниць Угоди, що незаконно перетинають кордони держав, чи незаконно перебувають на територіях Сторін, а також осіб, яким заборонений в’їзд на територію однієї зі Сторін; вироблення механізму з депортації незаконних мігрантів; гармонізація національного законодавства Сторін в сфері відповідальності незаконних мігрантів і осіб, що сприяють розвитку незаконної міграції; обмін інформацією про незаконну міграцію; підготовка та підвищення кваліфікації співробітників відповідних органів держав-учасниць, що займаються питаннями боротьби з нелегальною міграцією.
8. Розширення зовнішніх кордонів ЄС і проблема нелегальної міграції змусили Раду Європейського Союзу 28 листопада 2002 р. в єдиному «пакеті» затвердити два законопроекти, спрямовані на боротьбу з нелегальною міграцією в країни Союзу, що являють собою основи законодавства, відповідно до яких держави-члени ЄС повинні були внести виправлення у свої кримінальні кодекси й інші внутрішні закони. Перший – Директива № 2002/90/ЕС, який закріплює загальні ознаки злочинних діянь, що полягають у допомозі незаконному проникненню іноземців на територію держав-членів, і зобов’язує останні ввести адекватні санкції. Другий – Рамкове рішенням № 2002/946/JHA видане в рамках «співробітництва поліцій і судових органів у кримінально-правовій сфері», яке містить мінімальний перелік і розмір покарань (у тому числі для юридичних осіб) та правила про підвідомчість відповідних кримінальних справ.
9. Інституційний механізм боротьби з нелегальною міграцією в рамках ЄС включає наступні складові:
– взаємне визнання рішень про виселення громадян третіх країн – Директива Ради 2001/40/EC від 28 травня 2001 р.
– репатріації нелегальних іммігрантів з третіх країн, наприклад: Директива 2004/573/EC Ради «Про організацію сумісних авіарейсів для повернення нелегальних мігрантів з третіх країн»
– списки країн, чиї громадяни повинні мати в’їзні візи, і тих країн, чиї громадяни звільнені від цієї вимоги, а також Візова інформаційна система (Vіsa Іnformatіon System (VІS), яка повинна допомогти запобігти так званій «купівлі віз» (vіsa shoppіng), чи подачі заяв на одержання віз у більш ніж одній державі-члені ЄС, і покращити перевірку документів, узгодження процедур і боротьбу з нелегальною міграцією та тероризмом.
– створення спеціальних агентств, таких як Європол і Євроюст, які виконують конкретні завдання в контексті діалогу, взаємній допомозі, координують зусилля між поліціями, митницями, імміграційними службами і міністерствами юстиції країн.
– додаткові контрольні системи за переміщенням через державні кордони країн ЄС, а саме: Шенгенської інформаційної системи SISI + з інформацією біометричного характеру та Євродак – системі ідентифікації за допомогою відбитків пальців осіб, котрі шукають притулок, і нелегальних іммігрантів, створеної Регламентом Ради № 2725/2000 від 11 грудня 2000 р.
10. Дослідження законодавства окремих країн показує, що для боротьби з нелегальною міграцією інколи збільшуються обмеження і для інших категорій іноземців, зокрема, біженців, осіб що шукають притулку, в питаннях в’їзду, перебування і пересування територією держави. Ці особи до моменту вирішення їх клопотання перебувають за межами території держави, або очікують на рішення у спеціально відведених установах закритого типу. Вжиття таких заходів суттєво зменшує категорію нелегалів, які для проникнення в країну використовують легальні шляхи і за період розгляду клопотання переходять на нелегальний статус.
11. Крім того, в національному законодавстві розвинених країн, не розмежовують категорії нелегалів на тих, що мають намір залишитися, та «транзитних» нелегалів. Видається, що категорія «транзитних» нелегалів є незначною в цих країнах, а для правової кваліфікації достатньо самого факту незаконного перебування.
12. Як показує досвід боротьби з нелегальною міграцією, дуже ефективними засобами у цьому питанні є двосторонній рівень співробітництва держав завдяки якому вдається повернути нелегала в країну громадянства або попереднього перебування. Використання реадмісії (зворотного допуску) на територію як основи міжнародного співробітництва виводить боротьбу з нелегальною міграцією на якісно новий етап.
13. В Україні формування нормативної бази щодо проблем нелегальних мігрантів налічує принаймні два етапи. Перший з них припадає на період становлення української державності і завершився у 1995–1996 рр. Він характеризувався хаотичною реакцією на нові і незнайомі явища і, в основному, передбачав констатацію нелегальної міграції як протиправного явища міжнародного характеру. Другий етап розпочинається в 1997 / 2000 рр. В його основі лежать вимоги, які висувають до України держави, що потерпають через транзит нелегалів українською територією. Наша держава намагається відтворити в національному законодавстві загальні принципи боротьби з нелегальною міграцією, проте виробити чітку концепцію поведінки повністю не вдається. Сьогодні ми на порозі нового етапу боротьби з нелегальною міграцією, Особливість його полягає у переосмисленні засад та пріоритетів співробітництва держав у поводженні з нелегалами та справедливий розподіл видатків на боротьбу з нелегальною міграцією.
14. Чинне законодавство України, насамперед Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст.ст. 202 – 206-1) та Кримінальний кодекс України (ст. 332) відтворюють всі складові протиправної поведінки, яка підпадає під поняття «нелегальна міграція», і майже повністю співпадає з міжнародними стандартами в цій сфері та відповідними нормами національного законодавства багатьох європейських країн включаючи: перетин державного кордону, незаконне перебування, незаконне працевлаштування, сприяння в незаконному переміщенні тощо.
15. На нашу думку законодавство України в питаннях боротьби з нелегальною міграцією потребує суттєвого вдосконалення. Дисбаланс в концептуальних підходах до проблем нелегальної міграції та нелегальних мігрантів в українському законодавстві та законодавстві європейських країн зумовлює насичення території України нелегалами і відтворення ситуації, яка змусила країни Європи вдатися до більш жорстких заходів у поводженні з нелегалами. Відповідно необхідною є криміналізація поведінки нелегального мігранта, обмеження свободи пересування та збільшення розміру санкцій. Здійснити це можна шляхом розширення переліку злочинів і використанням, як покарання обмеження волі або прийняттям спеціального нормативного акту щодо умов та порядку депортації нелегала з обмеженням свободи від моменту затримання до моменту безпосереднього видворення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Програма дій. Адаптована на Міжнародній Конференції з питань Народонаселення та Розвитку (Каїр, 5–13 вересня 1994 р.). – К. : Фонд Народонаселення ООН, 1997. – 114 с.
2. Міграційні процеси в сучасному світі : світовий, регіональний та національний виміри : (понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія практика) : енциклопедія / упоряд. Ю. Римаренко ; за ред. Ю. Римаренка. – К. : Довіра, 1998. – 912 с.
3. Экономика : учебник / под ред. А.С. Булатова. 4-е изд./ А. С. Булатов. – М. : ЭкономистЪ, 2005. – 831 с.
4. Trends in International Mіgratіon: Annual Report. / Organisation for Economic Cooperation and Development. – Parіs: Organisation for Economic Cooperation and Development, 1998. – 388 p., P. 12.
5. Позняк О. Проблеми міграції та міграційної політики в Україні на сучасному етапі / О. Позняк // Зайнятість та ринок праці. – 2001. – Вип. 15. – С. 63-69.
6. UN Doc. A/CONF. 171/13. Программа действий Международной конференции по вопросам народонаселения и развития от 18 октября 1994 г. [Електронний ресурс] / ООН. – Режим доступу : www.un.org/russian/conferen/cairo_pop.pdf.
7. Соглашение об основных принципах сотрудничества в области миграции граждан государств-участников Содружества Независимых Государств (Проект). [Електронний ресурс] / СНГ. – Режим доступу : http://www.fmsmo.ru/main.php?p=2-0-9.
8. Протокол против незаконного ввоза мигрантов по суше, морю и воздуху к Конвенции Организации Объединенных Наций против транснациональной организованной преступности / ООН. // Десятый Конгресс Организации Объединенных Наций по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями : Сборник документов. – М., 2001. – С. 478-493.
9. Сєрова І. І. Міжнародно-правові механізми протидії нелегальній міграції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата юр. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / Ірина Ігорівна Сєрова. – К., 2004. – 21 с.
10. Красинец Е. С., Кубишин Е. С., Тюрюканова Е. В. Нелегальная миграция в Россию / Е. С. Красинец, Е. С. Кубишин, Е. В. Тюрюканова. – М. : Academia, 2000. – 96 с. : табл. – Библиогр. : С. 93-95.
11. Подшивалов В. Е. Незаконная миграция: Международно-правовой подход / В. Е. Подшивалов. // Правоведение. – 2002. – № 4 (243). – С. 185-192, С. 187.
12. Загальна декларація прав людини. – К. : Укр. Правнича Фундація. Вид-во Право, 1995. – 13 c.
13. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права. Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. – К. : Укр. Правнича Фундація. Вид-во Право, 1995. – 12 с.
14. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (1966 р.) // Права людини (основні міжнародно-правові документи) : зб. док. / упоряд. Ю. Качуренко. – К. : Наукова думка. 1989. – 112 с.
15. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вiд 04.11.1950. [Електронний ресурс] / Рада Європи. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004.
16. The right to freedom of movement. Decisions 1996/109. The Economic and Social Council, taking note of Commission on Human Rights decision 1996/109 of 19 April 1996. [Електронний ресурс] / The Economic and Social Council. – Режим доступу : http://www.unhchr.ch/huridocda/huridoca.nsf/2848af408d01ec0ac1256609004e770b/5611b9aeb0317e8f802566ab0038ffd6?OpenDocument.
17. Гроций Г. О праве войны и мира / Г. Гроций. – М. : Ладомир, 1994. – 657 с.
18. Ваттель Э. Право народов или принципы естественного права, применяемые к поведению и делам наций и суверенов / Эмер де Ваттель ; Пер. с фр. В. Н. Дурденевского, Ф. А. Кублицкого, Э. М. Фабрикова. – М. : Госюриздат, 1960. – 719 с.
19. Цапенко И. От иммиграционного контроля к управлению миграционными процессами / И. Цапенко // Мировая экономика и международные. отношения. – 2001. – № 10. – С. 23-33.
20. Свобода передвижения и выбора места жительства (прописка) в странах СНГ. Материалы заседаний группы экспертов 8-10 декабря 1997 г., Киев и Руководящей группы Конференции по странам СНГ 17-18 июня 1998 г. / UNHCR – Geneva : UNHCR, 1999. – 150 c.
21. Удовенко Г. Іммігранти, біженці, громадяни… / Г. Удовенко // Голос України. – 2002. – 2 березня. – С. 5.
22. Ионцев В. Международная миграция населения: теория и история изучения / В. Ионцев. – М. : Диалог-МГУ, 1999. – 276 с.
23. Нетрадиційні мігранти в Києві: семінар [Електронний ресурс] / Kennan Institute Kyiv Project. – К. : Ін-т Кеннана, Київський проект, 2000. – 32 с. – Режим доступу до журналу : http://www.kennan.kiev.ua/kkp/content/seminars/materials/2000_11_03.pdf.
24. Мiжнародна координацiя боротьби з незаконною мiграцiєю: Український контекст [Електронний ресурс] / Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України // Кордони України. Проект Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України. – Режим доступу : http://cpcfpu.org.ua/projects/borders/papers/migration/document_1.
25. Отчет и предложения «Управление процессом миграции в Харьковской области» // Представительство МОМ в Украине, 12 октября 1998. – С. 15-25.
26. Джуджа О. Міграційні процеси та злочинність в Україні : їх взаємозв’язок / О. Джуджа, А. Мозоль // Право України. – 1998. – № 7. – С. 39-41.
27. Кузьменко О. Міри відповідальності як спосіб протидії нелегальній міграції / О. Кузьменко // Право України. – 2000. – № 3. – С. 97-99.
28. Международное право. Учебник для вузов. /Отв. ред. Г. В. Игнатенко, О. И. Тиунов. – М. : НОРМА-ИНФРА, 1999. – 584 с., С. 420-421.
29. Broomhall B. International Justice and the International Criminal Court: Between Sovereignty and the Rule of Law / Bruce Broomhall. – Oxford : Oxford University Press, 2003. – 215 р.
30. Каламкарян Р. А. Принцип добросовестности в современном международном праве / Р. А. Каламкарян. – М. : Наука, 1991. – 188 с.
31. Мансуров Т. Т. Понятие и общие признаки преступлений международного характера / Мансуров Т. Т. // Юрист-международник. Всероссийский журнал международного права. – 2004. – № 1. – С. 56-61, С. 58.
32. Док. ООН А/44/456. ООН борется против терроризма. Генеральный секретарь. Доклады. Меры по ликвидации междунар. терроризма от 25 авг. 1999 г. [Електронний ресурс] / ООН. – Режим доступу : http://www.un.org/russian/terrorism/sg_reports.shtml. − Заголовок з екрану.
33. Карпец И. И. Преступления международного характера / И. И. Карпец. – М. : Юрид. лит., 1979. – 264 с.
34. Международное уголовное право: Учеб. пособие / Под общей ред. В. Н. Кудрявцева. 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Наука, 1999. – 264 с.
35. Панов В. П. Сотрудничество государств в борьбе с международными уголовными преступлениями: Учеб. пособ. / В. П. Панов. – М. : Юрист, 1993. – 160 с.
36. Леванский В. А. Моделирование в социально-правовых исследованиях / В. А. Леванский. – М. : Наука, 1986. – 158 с. – Библиогр. : С. 156.
37. Спиридонов Л. И. Социология уголовного права / Л. И. Спиридонов. – М. : Юрид. лит., 1986. – 240 с.
38. Наумов А. В. Состав преступления и квалификация содеянного / А. В. Наумов. // Советская юстиция. – 1985. – № 2. – С. 18-21.
39. Преступления международного характера // Международное право. Словарь-справочник. / В. Н. Додонов, В. П. Панов, О. Г. Румянцев. – М. : ИНФРА-М, 1997. – С. 254.
40. Конвенция МОТ № 97 «О трудящихся-мигрантах» (1949 г.) (Пересмотренная) / Международная организация по миграции // Сборник международных правовых документов, регулирующих вопросы миграции. – М. : Международная организация по миграции, 1994. – С. 192-205.
41. Конвенция МОТ № 143 «О злоупотреблениях в области миграции и об обеспечении трудящимся-мигрантам равенства возможностей и обращения» (1975 г.) / Международная организация по миграции // Сборник международных правовых документов, регулирующих вопросы миграции. – М. : Международная организация по миграции, 1994. – С. 212-218.
42. Нелегальная эмиграция // Международное право. Словарь-справочник. / В. Н. Додонов, В. П. Панов, О. Г. Румянцев. – М. : ИНФРА-М, 1997. – С. 185.
43. Уголовная юстиция: проблемы международного сотрудничества: Международный научно-исследовательский проект. – М. : Издательство БЕК, 1994. – 296 с.
44. Постанова Кабінет міністрів України від 27 лютого 1999 р. № 273 «Про затвердження Програми боротьби з нелегальною міграцією на 1999-2000 роки» [Електронний ресурс] / Кабінет міністрів України. – Режим доступу до тексту : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=273-99-%EF.
45. Надьон О. Нелегальна міграція: міжнародні та національні правові проблеми / О. Надьон // Право України. – 2004. – № 6. – С. 13-17.
46. Радецький В. Деякі аспекти сучасного процесу нелегальної міграції в Україні / В. Радецький // Адвокат. – 2000. – № 1. – С. 14-17.
47. Мозоль А. Характеристика і аналіз міграційного законодавства та міграційних процесів в Україні / А. Мозоль // Право України. – 2001. – № 4. – С. 118-123
48. Подшивалов В. Незаконная миграция: международно-правовой подход / В. Подшивалов // Правоведение. – 2002. – №. 4. – С. 185-192.
49. Кузьменко О. Боротьба з нелегальною міграцією в Україні / О. Кузьменко // Вісник Української Академії державного управління. – 1999. – № 4. – С. 283-287.
50. Діяльність Прикордонних військ України з протидії нелегальній міграції за 2001 р. // Аналітичний довідник, 2001. – К., 2001 – С. 21-54.
51. Литвин М. Спільними зусиллями проти незаконної міграції / М. Литвин // Урядовий кур’єр. – 2003. – 2 (4 січня). – С. 5.
52. Землянський Ю. Науково-дослідний інститут “Проблеми людини”. Антитерористичний центр при СБ України, Одеська національна юридична академія. Тероризм і боротьба з ним / Ю. Землянський. – К., 2000 – Т. 19. – С. 45–50.
53. Кримінальний Кодекс України від 05.04.2001 р. / Верховна Рада України // Офіційний Вісник України. – 2001. – № 21. – С. 1-335.
54. Репецкая А. Транснациональная организованная преступность: характеристика, причины, стратегии контроля / А. Репецкая. – Иркутск : Изд-во ИГЭА, 2001. – 234 с.
55. Святун О. В. Європейські механізми боротьби із торгівлею людьми : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 “Міжнародне право” / О. В. Святун. – К., 2005. – 23 c.
56. Станкунене В. Нелегальная миграция и утечка умов в Литве : результаты исследований 90-х гг. / В. Станкунене, А. Сипавичене, Д. Турейките // Миграция в СНГ и Балтии : через различия проблем к общему информационному пространству : материалы конференции. – М. : Издательское товарищество “Адаманть”, 2001. – С. 23-35.
57. Ходов Л. Экономика международной миграции самодеятельного населения (мировой и российский аспекты) / Л. Ходов. – М. : Международный университет (в Москве), 2001. – 53 с.
58. Бонифаци К., Строцца С. Опыт легализации нелегальных мигрантов в Италии [Електронний ресурс] / Коррадо Бонифаци, Сальваторе Строцца // Отечественные записки. – Режим доступу до журналу : http://www.strana-oz.ru/?numid=19&article=917.
59. Корнієнко М. Протидія організованій злочинності в країнах ЄС та США / М. Корнієнко. – К. : НТВ “Правник”, 2002. – 292 с.
60. Платонов А. Поліпшення системи запрошення іноземних громадян з метою запобігання нелегальній міграції / А. Платонов // Фахова підготовка іноземних громадян в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. матеріалів ІІ Міжнарод. наук.-практ. конф. – К. : вид-во Європ. Ун-ту, 2004. – С. 101-107.
61. Олефір В. Адміністративно-правове регулювання протидії нелегальній міграції та торгівлі людьми: монографія / В. Олефір. – К. : Друкарня МВС України, 2004. – 308 с.
62. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності вiд 15.11.2000 р. [Електронний ресурс] / Організація Об'єднаних Націй. – Режим доступу до тексту : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_789.
63. Закон України вiд 04.02.2004 р. «Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю)» / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 19. – С. 263.
64. Протокол проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності вiд 15.11.2000 р. [Електронний ресурс] / Організація Об'єднаних Націй. – Режим доступу до тексту : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_790.
65. IOM in facts. International Organization for Migration. – Geneva. 1994. – 14 р.
66. Піскун О. Основи міграційного права : порівняльний аналіз : навч. посібник / О. Піскун. – К. : “МП Леся”, 1998. – 360 с.
67. Статут Міжнародної організації з міграції від 14 листопада 1989 р. / Міжнародна організація міграції // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 41. – С. 301-321.
68. Закон України вiд 11.07.2002 р. «Про прийняття Статуту Міжнародної організації з міграції та Змін до Статуту» / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 41. – С. 301.
69. Міжнародна організація з міграції. Проблеми міграції // Український інформаційно-аналітичний журнал. – 1997. – № 1(2). – С. 34-45.
70. World Migration Report 2008: Managing Labour Mobility in the Evolving Global Economy / International Organization for Migration. – Geneva : International Organization for Migration, 2008. – 562 р.
71. Ульянова Н. Міжнародна організація праці і її конвенції / Н. Ульянова. – К. : Наук. думка, 1964. – 234 с.
72. Форми міжнародних економічних відносин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bizlib.info/text/Econom/me/ lazebnik/str/2–3.html. − Заголовок з екрану.
73. Сєрова І. І. Міжнародно-правові механізми протидії нелегальній міграції : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.11 / Сєрова Ірина Ігорівна. – К., 2003. – 193 с.
74. Информационный документ. Верховный Комиссар ООН по делам беженцев. – Женева. 1993. – Февраль. – 12 с.
75. Новік В. Державна політика і регулювання імміграційних процесів в Україні: аналітичне дослідження / В. Новік. – К. : Компанія ВАІТЕ, 1999. – 216 с.
76. Гутерріш оприлюднив план дій для захисту прав у міграційних переміщеннях [Електронний ресурс]. / УВКПБ. // Новини УВКПБ. – 10 липня 2006 р. – Режим доступу: http://www.unhcr.org.ua/news.php?in=1&news_id=90&lang=u. − Заголовок з екрану.
77. Шреплер Х.-А. Международные организации: Справочник / Х.-А. Шреплер. Пер. с нем. С. А. Тюпаева. – М. : Международные отношения, 1995. – 320 с.
78. Піскун О. Становлення міграційної політики України / О. Піскун // Проблеми міграції. – 1997. – № 1. – С. 4-7.
79. Дудар О. Нагальні проблеми ефективності координації заходів щодо протидії нелегальній міграції / О. Дудар // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією. – 2003. – № 7. – С. 23-29.
80. Діяльність Ради Європи щодо забезпечення рівноправності жінок та чоловіків відповідно до стратегічних цілей Пекінської та Віденської програм дій [Електронний ресурс] / Council of Europe. – Режим доступу : http://www.coe.kiev.ua/hr/equal/EG(96)%20I%20rev.htm.
81. Treaty constituting the European Coal and Steel Community / European Coal and Steel Community // Treaty constituting the European Coal and Steel Community and connected documents. Luxembourg: Publishing Services of the European Communities, complex pagination, 1951. – Р. 1-90.
82. Treaty establishing the European Economic Community / European Economic Community // Treaty establishing the European Economic Community and connected documents. Luxembourg: Publishing Services of the European Communities, 1957 [s.d.]. – Р. 5-183.
83. Geddes A. The Politics of Migration and Immigration in Europe / A. Geddes. – L. : Thousand Oaks ; New Delhi : SAGE Publications, 2003. – 220 p.
84. Koslowski R. European Union Migration Regime, Established and Emergent / R. Koslowski // Challenge to the nation-state: Immigration in the Western Europe a. the U.S. / еd. by Joppke Chr. – Oxford : Oxford Univ. press, 1998. – P. 153-190.
85. Population and Migration in the European Union / Еd.by P.Rees. J. Stillwell, A. Convey, M. Kupiszevski. – Chichester : John Wiley and Sons, 1996. – 222 р.
86. Баронін А. Вплив юридичного врегулювання кордонів Євросоюзом в політичному процесі інтеграції України / А. Баронін // Право України. – 2003. – № 2. – С. 34-36.
87. Andreas P. Redrawing the Line : Borders and Security in Twenty-first Century / P. Andreas // International Security. – 2003. – Vol. 28, № 2. – P. 78-111.
88. Council Framework Decision on the Strengthening of the penal framework to prevent the facilitation of unauthorized entry. Transit and residence / European Union // Official Journal. – L 328. – 2002. – 5 December. – P. 1-3.
89. Товт М. Нелегальна міграція та біженці як субрегіональна проблема та шляхи її подолання // Міжнародна конференція «Євроатлантична інтеграція України: регіональний вимір», (Львів, 20–21 березня 2003 р.) / М. Товт. – Львів, 2003. – С. 28-35.
90. Матеріали конференції міністрів з питань запобігання нелегальній міграції // Проблеми міграції. – 1998. – № 1. – С. 17-19.
91. Пирожков С. Концептуальні підходи до формування системи національної безпеки України / С. Пирожков // Стратегічна панорама. – 2003. – С. 93-106.
92. Павло Шишолін, Сергій Дмитров. Держава починається з кордону [Електронний ресурс] / П. Шишолін, С. Дмитров // Міжнародна безпека. – № 1. – Жовтень 1999. – Режим доступу до статті : http://www.niss.gov.ua/Tasko/015.htm.
93. Гасымов Н. Международные принципы сотрудничества государств в борьбе с преступностью / Н. Гасымов // Российский следователь. – 2002. – № 6. – С. 21–23.
94. Бекяшев Д. Международно-правовые аспекты незаконного ввоза мигрантов по морю / Д. Бекяшев // Тезисы докладов участников научной конференции “Актуальные проблемы развития международного права”. – М. : МГЮА, 2006. – 235 с.
95. Бекяшев Д. Незаконный ввоз мигрантов по морю : международно-правовые аспекты / Д. Бекяшев // Lex Russica. Научные труды МГЮА. – 2006. – № 4. – С. 34-41.
96. Поліщук О. Міжнародно-правові питання протидії нелегальній міграції морським шляхом / О. Поліщук. // Зовнішня торгівля : право та економіка. – К. : Укр. Академія зовнішньої торгівлі, 2007. – № 2 – С. 81-84.
97. Репецкая А. Л. Транснациональная организованная преступность : автореф. дис. … докт. юрид. наук : спец. 12.00.11 “Международное право” / А. Л. Репецкая. – М., 2001. – 22 с.
98. Салимов К. Н. Современные проблемы терроризма / К. Н. Салимов. – М. : Щит, 2000. – 216 с.
99. Сандугей А. Н. Преступность иностранных граждан и ее предупреждение органами внутренних дел : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 “Международное право” / А. Н. Сандугей. – М., 2001. – 20 с.
100. Мiжнародна координацiя боротьби з незаконною мiграцiєю: Український контекст [Електронний ресурс] / Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України // Кордони України. Проект Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України. – Режим доступу : http://cpcfpu.org.ua/projects/borders/papers/migration/document_1.
101. Европейское право. Учебник для вузов. / Под общ. ред. Л. М. Энтина. – М. : Издательство НОРМА, 2008. – 960 с.
102. Муравйов В. І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика) / Віктор Іванович Муравйов. – К. : Академ-Прес, 2002. – 426 с.
103. Муравйов В. І. Право Європейського Союзу // Міжнародне публічне право : Навч. посібник / А. І. Дмитрієв, В. І. Муравйов, Відп. редактори Ю. С. Шемшеченко, Л. В. Губерський. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 640 с., С. 472-531.
104. Опришко В. Ф., Омельченко А. В., Фастовець А. Ф. Право Європейського Союзу. Загальна частина. Підучник для студ. вищих навч. закладів / Відп. ред. Віталій Федорович Опришко. – К. : КНЕУ, 2002. – 450 с.
105. Петров Р. А., Опейда З. Й. та ін. Вступ до права Європейського Союзу: Навч. посібник / [Р. А. Петров, З. Й. Опейда, Д. Е. Федорчук, А. О. Вакуленко] Донецький національний ун-т. – Донецьк : ДонНУ, 2001. – 248 с.
106. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навч. посіб. / В. Кернз, Пер. з англ. B. C. Ісаковича. – К. : Т-во "Знання", КОО, 2002. – 381 с.
107. Татам А. Право Європейського Союзу. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Алан Татам, Переклад з англ. В. Муравйова. – К. : "Абрис", 1998. – 424 с.
108. Хартли Т. К. Основы права Европейского Сообщества / Т. К. Хартли, Пер. с англ. – М. : Закон и право, Юнити, 1998. - 703 с.; Топорнин Б. Н. Европейское право: Учебник / Борис Николаевич Топорнин. – М. : Юристъ, 1998. – 456 с.
109. Основополагающие акты Европейского Союза: учредительные документы Европейского Союза, Хартия Европейского Союза об основных правах, Лиссабонский договор 2007 г. с комментариями / Отв. редактор Кашкин С. Ю. – М. : Инфра-М, 2008. – 704 с.
110. Муравйов В. І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика) / Віктор Іванович Муравйов. – К. : Академ-Прес, 2002. – 426 с.
111. Хорольский Р. Б. Особливості конституційного права держав-членів ЄС // Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / Р. Б. Хорольский, За заг. ред. В.О. Ріяки. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – С. 236-253.
112. Георгиев Д. Европейската икономическа общност: международно-правна характеристика / Денчо Георгиев. – София: Изд. на БАН, 1986. – 283 с.
113. Энтин М. Л. Суд Европейских сообществ: правовые формы обеспечения западноевропейских интеграций / М. Л. Энтин. – М. : Меж. отнош., 1987. – 176 с., С. 31.
114. Papaconstantinou H. Free Trade and Competition in the EEC. Law, Policy and Practice / Papaconstantinou Helen. – L. : Routledge. – 1988. – 220 p.
115. Louis J.-V. The Community legal order / Jean-Victor Louis. – Brussel : Office for Official Publications of the European Communities ; Lanham, MD : UNIPUB, 1990. – 200 p.
116. Opperman T. Europarecht : Ein studienbuch / T. Oppermann. – München : Verlag C. H. Beck, 1991. – 787 s.
117. Колодкин Р. А. Фрагментация международного права / Р. А. Колодкин. // Московский журнал международного права. – 2005. – № 2. – С. 38-39.
118. Договоры, учреждающие Европейские сообщества и некоторые касающиеся их акты. – М. : Юрист, 1999. – 134 с.
119. The Hague Programme: strengthening freedom, security and justice in the European Union / European Union // Official Journal. – C 53. – 3.3.2005. – Р. 1-15.
120. Council Directive 2002/90/EC of 28 November 2002 defining the facilitation of unauthorised entry, transit and residence / European Union // Official journal. – L 328. – 5.12.2002. – P. 17-18.
121. 2002/946/JHA: Council framework Decision of 28 November 2002 on the strengthening of the penal framework to prevent the facilitation of unauthorised entry, transit and residence / European Union // Official Journal. – L 328. – 5.12.2002. – P. 1-3.
122. Joint action of 21 December 1998 adopted by the Council on the basis of Article K.3 of the Treaty on European Union, on making it a criminal offence to participate in a criminal organisation in the Member States of the European Union / European Union // Official Journal. – L 351. – 29.12.1998. – Р. 1-4.
123. Council Directive 2001/40/EC of 28 May 2001 on the mutual recognition of decisions on the expulsion of third country nationals / European Union // Official Journal. – L 149. – 02.06.2001. – Р. 34-37.
124. Council Decision 2004/573/EC of 29 April 2004 on the organisation of joint flights for removals from the territory of two or more Member States, of third-country nationals who are subjects of individual removal orders / European Union // Official Journal. – L 261. – 6.08.2004. – Р. 28-36.
125. Договор о создании Европейского Союза (Маастрихстский договор) / European Union // Сборник международных правових документов, регулирующих вопросы миграции. – М. : Международная организация по миграции, 1994. – С. 147-151.
126. Ходжиев А. А. Правовые основы и механизмы противодействия нелегальной иммиграции в Европейском Союзе : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 “Международное право” / А. А. Ходжиев. – Казань, 2008. – 24 с.
127. Council Decision of 28 February 2002 setting up Eurojust with a view to reinforcing the fight against serious crime (2002/187/JHA) / European Union // // Official Journal. – L 063. – 6.3.2002. – P. 1-4.
128. Council Regulation (EC) № 871/2004 of 29 April 2004 concerning the introduction of some new functions for the Schengen Information System, in particular in the fight against terrorism/ European Union // Official Journal. – L 162. – 30.4.2004. – P. 29–31.
129. Council Decision 2005/211/JHA of 24 February 2005 concerning the introduction of some new functions for the Schengen Information System, in particular in the fight against terrorism / European Union // Official Journal. – L 68. – 15.3.2005. – P. 44-48.
130. Council Decision 2004/512/EC of 8 June 2004 establishing the Visa Information System (VIS) / European Union // Official Journal. – L 213 – 15.06.2004. – Р. 5-8.
131. Council Regulation (EC) № 2725/2000 of 11 December 2000 concerning the establishment of "Eurodac" for the comparison of fingerprints for the effective application of the Dublin Convention / European Union // Official Journal. – L 316.– 15.12.2000. – Р. 1-11.
132. EP, Committee on Civil Liberties and Internal Affairs : Report on the draft Council conclusions on the organisation and development of CIREFI (C4–0008/95) A4–0186/95, 20.6.95, Rapp : Ms Hedy d’Ancona ; EP resolution A4–0186/95 PE193.734, adopted 22.9.95 / [Електронний ресурс] / European Union. – Режим доступу : http://www.fecl.org/circular/3803.htm.
133. Council Regulation (EC) № 2007/2004 of 26 October 2004 establishing a European Agency for the Management of Operational Cooperation at the External Borders of the Member States of the European Union / European Union // Official Journal. – L 349. – 25 November – 2004. – P. 22-24.
134. Regulation (EC) № 863/2007 of the European Parliament and of the Council of 11 July 2007 establishing a mechanism for the creation of Rapid Border Intervention Teams and amending Council Regulation (EC) № 2007/2004 as regards that mechanism and regulating the tasks and powers of guest officers / European Union // Official Journal. – L 199. – 1.7.2007. – P. 30-39.
135. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and social Committee and the Committee of the Regions Preparing the next steps in border management in the European Union of 13.2.2008 (COM(2008) 69 final). [Електронний ресурс] / European Union. – Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:52008SC0153:EN:HTML.
136. Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council of […] amending Regulation (EC) No 562/2006 as regards the use of the Visa Information System (VIS) under the Schengen Borders Code /* COM/2008/0101 final/ [Електронний ресурс] / European Union. – Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:52008PC0101:EN:HTML.
137. Communication of 13 February 2008 from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions : Examining the creation of a European border surveillance system (EUROSUR) (COM(2008) 68 final). [Електронний ресурс] / European Union. – Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:52008SC0152:EN:HTML.
138. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and social Committee and the Committee of the Regions Report on the evaluation and future development of the FRONTEX Agency of 13.2.2008 (COM(2008) 67 final). [Електронний ресурс] / European Union. – Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:52008SC0150:EN:HTML.
139. Англо-русский словарь. / Сост. Проф. В.К.Мюллер. – М. : Госиздат, 1962. – 815 с.
140. Соглашение о партнерстве и сотрудничестве, учреждающее партнерство между Российской Федерацией, с одной стороны, и Европейскими Сообществами и их государствами-членами, с другой стороны // Дипломатический вестник. – 1994. – № 15/16. – С. 29-59.
141. Герасимов С. А. Реадмиссия: конституционно-правовые основы возвращения незаконных иммигрантов в государства их происхождения : конституционно-правовые основы возвращения незаконных иммигрантов в государства их происхождения. Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Сергей Александрович Герасимов. – М., 2005. – 170 с.
142. Галенская Л. Н. Правовое положение иностранцев в СССР / Л. Н. Галенская. – М. : Междунар. отношения, 1982. – 160 с.
143. Klaczynski M. Readmission agreements concluded by Poland / M. Klaczynski // Polish-German Seminar on the International Law. – Krakow, 1997. – Р. 33-42.
144. EU: Mass deportations by charter flight - enforcement and resistance // Statewatch bulletin. – 2003. – Vol. 12. – № 2. – Р. 35-44.
145. Абашидзе А. Г., Киселева Е. В. Реадмиссия в отношениях России и ЕС. Перспективы заключения соглашения / Аслан Георгиевич Абашидзе, Елена Вячеславовна Киселева // Обозреватель–Observer. – 2004. – № 2. – С. 48-53.
146. Угода між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб вiд 18.06.2007 [Електронний ресурс] / European Union. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_851.
147. Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про реадмісію вiд 22.12.2006 [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=643_337.
148. Герасимов С. А., Белянская Л. И., Акимова С. А. Правовые основы реадмиссии : учебное пособие / С. А. Герасимов, Л. И. Белянская, С. А. Акимова ; Под ред. И. Н. Глебова, А. С. Прудникова. – М. : Юнити-Дана, Закон и право, 2010. – 160 с., Библиогр. : с. 95-105.
149. European Council Meeting i