Мозгальова Наталія Георгіївна. Формування музичного мислення майбутнього вчителя музики в процесі інструментальної підготовки

Короткий опис

Мозгальова Наталія Георгіївна. Формування музичного мислення майбутнього вчителя музики в процесі інструментальної підготовки: Дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2002. - 202, 23 арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 181-202

Мозгальова Н.Г. Формування музичного мислення майбутнього вчителя музики в процесі інструментальної підготовки. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання музики і музичного виховання. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2003.
Дисертація присвячена проблемі формування музичного мислення майбутнього вчителя в процесі інструментальної підготовки. В ній визначено сутність, структурні компоненти музичного мислення вчителя та педагогічні умови його формування.
Теоретично доведено, що ефективність та художньо-педагогічні взаємодії формування музичного мислення підвищиться, якщо забезпечити поступовий розвиток творчої самостійності студентів в процесі поетапної інструментальної підготовки, що базується на інтенсифікації інтерпретаторської діяльності. Експериментально перевірено методику, яка забезпечує ефективне формування музичного мислення може бути використана викладачами музично-педагогічних факультетів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування музичного мислення студентів, що виявляється у педагогічному обгрунтуванні змісту і структурних компонентів музичного мислення, визначенні педагогічних умов, встановленні критеріїв та рівнів його сформованості в процесі інструментальної підготовки.
Результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої методики і дозволили зробити такі висновки:
1. Музичне мислення є якісною мірою професіоналізму майбутнього вчителя музики, визначаючи вектор його потреб, мотивів, установок, інтересів, переконань. Теоретичний аналіз філософських, психолого - педагогічних та музикознавчих підходів до визначення поняття мислення” підтвердив, що музичне мислення є складним соціально та історично зумовленим функціональним комплексом музично-пізнавальних здібностей, які забезпечують продуктивність музично-творчої діяльності вчителя, вимагають цілеспрямованого розвитку на основі принципу цілісного поєднання таких компонентів: мотиваційно-потребового, емоційно-почуттєвого, творчо-діяльнісного, когнітивно-операційного, оцінювально-орієнтаційного.
2. У дослідженні виявлено, що значущим фактором формування музичного мислення є активне включення студента в процес інструментальної підготовки, яка найбільш сприяє індивідуальному та професійному зростанню особистості і є необхідною складовою фахової підготовки майбутнього вчителя музики.
3. На основі матеріалів дослідження обгрунтовано, що критеріальними показниками сформованості музичного мислення студентів є змістові параметри визначених компонентів, а саме: мотиваційно-потребового (спрямованість мотивів), емоційно-почуттєвого (емпатичне проникнення в художній світ автора творів); когнітивно-операційного (повнота мистецького тезаурусу); оцінювально-орієнтаційного (компетентність та аргументованість); творчо-діяльнісного (ступінь самостійності та незалежності мислення).
Відповідно до визначених критеріальних показників, внаслідок педагогічної діагностики зазначеного феномена у переважної більшості студентів музично-педагогічного факультету було виявлено середній рівень сформованості музичного мислення.
4. У результаті дослідження розроблено та апробовано методику формування музичного мислення, що проходила за 4 етапами (інформативно-комунікативним, комунікативно-творчим, самостійним, творчо-самостійним), кожен з яких характеризувався певними цілями і завданнями, особливостями змісту, відповідними методами організації навчально-професійної діяльності студентів. Загальною метою, що об’єднувала усі етапи експериментальної роботи, був розвиток складових компонентів музичного мислення. В її основу покладена взаємодія різних засобів педагогічного впливу: підготовчі вправи творчого спрямування; формуючі заходи п’ятьох типів, вибір навчального матеріалу зі спеціально розробленого репертуарного списку; аналіз виконавської майстерності видатних музикантів; фіксація власних надбань в період педагогічної практики; вивчення науково-методичної літератури та її опрацювання; творчі заняття (рольові педагогічні ігри, діалог, дискусії, співбесіда з проблеми розвитку музичного мислення; моделювання педагогічних ситуацій; педагогічна виконавська практика; класні прослуховування (спосіб контролю та перевірки). Використання цих засобів здійснювалось за допомогою відповідно згрупованих методів, а їх впровадження сприяло формуванню всіх компонентів музичного мислення.
5. Експериментально доведено, що ефективність формування музичного мислення студентів в процесі інструментальної підготовки забезпечується дотриманням таких взаємопов’язаних педагогічних умов: створення відповідної настроєності (установки) на осмислення і виконання музичного твору; забезпечення взаємодії мистецтв в процесі інструментальної підготовки; оволодіння мислительними операціями аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення: розширення мистецького тезаурусу; інтенсифікація інтерпретаторської діяльності; стимулювання творчої самостійності студентів. Остання з перелічених умов є провідною, оскільки забезпечує прояв і розвиток не тільки пізнавальних, а й комунікативних, креативних, рефлексивних професійних особистісних якостей вчителя музики.
6. Аналіз даних проведеного експерименту підтверджує результативність поетапного формування музичного мислення студентів, загальна стратегія якого передбачає послідовне включення у самостійну роботу в процесі інструментальної підготовки, що дозволяє сповна виявити і розкрити творчі можливості, оскільки гнучка стимуляція з боку вчителя на різних етапах спонукає до виявлення більшого ступеня самостійності, творчого пошуку, оригінальності.
7. Одним з шляхів розвитку музичного мислення майбутнього вчителя музики ми вважаєм варіативне поєднання індивідуальної, групової і колективної форми організації навчально-виховного процесу. Індивідуальна форма навчання сприяє розвитку емоційного, когнітивного, оцінювального компонентів музичного мислення. Групова і колективна форми найбільш оптимальні для формування мотиваційно-потребового і творчо-діяльнісного компонентів, створюють умови для особистої взаємодії, розширюють мотиви професійного самовдосконалення. Участь у виконавській практиці дає можливість кожному в реальній дійсності усвідомити свої можливості, побачити проблеми і недоліки, накреслити шляхи їх подолання.
Проблема формування музичного мислення студентів музично-педагогічних факультетів не обмежується цим дослідженням. Численні аспекти даної проблеми потребують свого подальшого дослідження та вирішення. Серед них: з’ясування можливостей формування музичного мислення засобами інших видів музичної діяльності, підготовка майбутніх вчителів до організації музично-пізнавальної діяльності школярів.