МУНОЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ НАСЕЛЕННЯ В СИСТЕМІ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА ІНФЕКЦІЯМИ, КОНТРОЛЬОВАНИМИ ЗАСОБАМИ ІМУНОПРОФІЛАКТИКИ

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЧУМАЧЕНКО ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 616.9 085.371 036.22: 612.017.1

ІМУНОЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ НАСЕЛЕННЯ
В СИСТЕМІ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА ІНФЕКЦІЯМИ, КОНТРОЛЬОВАНИМИ ЗАСОБАМИ ІМУНОПРОФІЛАКТИКИ

14.02.02. епідеміологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
Карабан Олег Михайлович,
доктор медичних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ

Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

6

ВСТУП

9

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

23

1.1. Імунопрофілактика як засіб управління епідемічним процесом інфекцій з аерозольним механізмом передачі

23

1.1.1. Імунопрофілактика кору. Сучасні стратегії елімінації корової інфекції

23

1.1.2. Імунопрофілактика дифтерії у різні періоди епідемічного процесу дифтерійної інфекції

33

1.1.3. Імунопрофілактика кашлюку

48

1.2. Основні імунологічні механізми формування в організмі активного штучного імунітету при імунізації вакцинними антигенами

54

1.3. Особливості імунологічного моніторингу в системі епідеміо­логічного нагляду за інфекціями, які контролюються засобами імуно­профілактики, та його удосконалення

68

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

86

2.1. Загальна характеристика об’єкту, обсягу та програми дослідження

87

2.2. Характеристика методів дослідження

90

2.2.1. Епідеміологічний метод

90

2.2.2. Серологічні методи

91

2.2.3. Імунологічні методи

93

2.2.4. Експериментальні методи на тваринах

94

2.2.5. Розрахунок комплексного індексу забруднення атмосфери

95

2.2.6. Статистичний метод

96

2.2.7. Математичне моделювання

96

РОЗДІЛ 3 ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА І ІМУНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОРОВОЇ ІНФЕКЦІЇ

98

3.1. Оцінка епідемічної ситуації щодо кору з використанням даних традиційного імунологічного моніторингу (19872005 рр.)

98

3.2. Оцінка епідемічної ситуації щодо кору в Харківській області з використанням даних традиційного імунологічного моніторингу (19942007 рр.)

118

РОЗДІЛ 4 ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА І ІМУНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИФТЕРІЙНОЇ ІНФЕКЦІЇ

138

4.1. Імуноструктура населення в досліджуваних областях щодо дифтерії й правця напередодні епідемії (19851990 рр.)

139

4.1.1. Стан активного штучного антитоксичного імунітету проти дифтерії у населення досліджуваних областей

139

4.1.2. Стан активного штучного антитоксичного імунітету проти правця у населення досліджуваних областей

151

4.2. Імуноструктура населення досліджуваних областей щодо дифтерії й правця в епідемічний період (19911998 рр.) і період зниження захворюваності на дифтерію (19992007 рр.)

153

4.2.1. Стан активного штучного антитоксичного імунітету проти дифтерії у населення досліджуваних областей

153

4.2.2. Стан активного штучного антитоксичного імунітету проти дифтерії у міського та сільського населення досліджуваних областей

161

4.2.3. Стан активного штучного антитоксичного імунітету проти дифтерії у різних вікових групах населення досліджуваних областей в епідемічний період

164

4.2.4. Стан активного штучного антитоксичного про­типравцевого імунітету у населення досліджуваних областей

167

4.3. Оцінка епідемічної ситуації в Харківській області у різні періоди епідемічного процесу дифтерійної інфекції

171

4.3.1. Кількісна характеристика проявів епідемічного процесу дифтерійної інфекції в Харківській області

171

4.3.2. Аналіз захворюваності на дифтерію серед міського та сільського населення

175

4.3.3. Аналіз захворюваності на дифтерію серед дитячого та дорослого населення Харківської області

176

4.3.4. Аналіз імуноструктури населення Харківської області щодо дифтерійної інфекції та правця

178

4.3.5. Аналіз розповсюдженості носійства Corynebacterium diphtheriae в Харківській області

180

4.4. Реалізація феномена Беринга при маніфестації дифтерійної інфекції

182

РОЗДІЛ 5 ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА І ІМУНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАШЛЮКОВОЇ ІНФЕКЦІЇ

201

5.1. Оцінка епідемічної ситуації щодо кашлюку в Харківській області

201

5.2. Порівняльна оцінка гуморального протикашлюкового імунітету у хворих на кашлюк і здорових дітей, які мешкають у Харківській області

207

5.3. Оцінка протикашлюкового імунітету у дитячого населення в Харківській області

213

5.4. Оцінка епідемічної ситуації щодо кашлюку в м. Харкові (19942007 рр.)

215

РОЗДІЛ 6 РОЗРОБКА НОВОГО МЕТОДУ ІМУНОЛОГІЧНОГО МОНІ­ТОРИНГУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ НА ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИНАХ

222

6.1. Оцінювання захищеності тварин на моделі дифтерійної інфекції

223

6.2. Оцінювання захищеності тварин на моделі кашлюкової інфекції

228

РОЗДІЛ 7 СТАН НАПРУЖЕНОСТІ АКТИВНОГО ІМУНІТЕТУ ПРОТИ ДИФТЕРІЇ, ПРАВЦЯ І КОРУ В ГРУПАХ РИЗИКУ ЗА ДАНИМИ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

233

7.1. Епідеміологічне дослідження імунності проти дифтерії підлітків у закритому колективі в умовах інтенсивної циркуляції Corynebacterium diphtheriae

233

7.2. Динаміка імунної відповіді при імунізації проти кору дітей з патологією нервової системи

238

7.3. Характеристика гуморальної імунної відповіді у дітей з ураженнями нервової системи при вакцинації проти дифтерії та правця

245

7.4. Екологічна оцінка популяційного імунітету протикорової інфекції в м. Харкові

248

7.4.1. Вплив атмосферного повітря на стан протикорового імунітету мешканців м. Харкова

248

7.4.2. Стан протикорового імунітету у населення Рівненської області, що зазнала дії радіації

252

7.5. Формування популяційного імунітету проти дифтерії в умовах великого промислового регіону

256

7.6. Оцінка напруженості протидифтерійного й протиправцевого імунітету в дітей дошкільного віку, що проживають на територіях з різним ступенем екологічного забруднення

260

РОЗДІЛ 8 УДОСКОНАЛЕННЯ ІМУНОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ В СИСТЕМІ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА ІНФЕКЦІЯМИ, ЯКІ КОНТРОЛЮЮТЬСЯ ЗАСОБАМИ ІМУНОПРОФІЛАКТИКИ

265

8.1. Принципи організації і схема імунологічного моніторингу в системі епідеміологічного нагляду за інфекціями, які контролюються імунопрофілактикою

265

8.1.1. Теоретичні, методичні й організаційні основи імунологічного моніторингу

266

8.1.2. Принципи проведення імунологічного моніторингу в системі епідеміологічного нагляду за інфекціями, які контролюються імунопрофілактикою

273

8.1.3. Контроль щепленості населення в системі імунологіч­ного моніторингу при інфекціях, контрольованих засобами імунопрофілактики

274

8.1.4. Контроль імунності і захищеності населення в системі імунологічного моніторингу при інфекціях, контрольованих засобами імунопрофілактики

277

8.2. Автоматизована інформаційна система епідеміологічного нагляду за інфекційною захворюваністю

279

8.3. Імітаційне моделювання динаміки епідемічного процесу на базі сучасних математичних технологій з використанням нового методу імунологічного моніторингу

287

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ ДАНИХ

296

ВИСНОВКИ

308

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

312

ДОДАТКИ

366

Додатки АУ Акти впровадження результатів докторської дисертації

366

Додатки ФХ Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір

388

Додатки Ц Ю Патенти України

391

ВСТУП

Проблема захворюваності населення на інфекції, проти яких існують засоби імунопрофілактики, потребує удосконалення епідеміологічного нагляду (ЕН), оскільки в останні роки реєструється захворюваність серед щепленого населення.
В цей час у практиці охорони здоров’я для прогнозування захворюваності застосовують дані про охоплення щепленнями населення та наявність захисних рівнів специфічних антитіл у зразках сироваток крові людей. Програма контролю імунності населення розроблена у 80-ті роки минулого сторіччя. За цей час у медичну практику втілені нові вакцинні препарати, неодноразово змінювався календар профілактичних щеплень. В імунології появилися нові дані про розвиток тимчасової толерантності, яка може розвиватися в імунізованих організмах. Розроблені нові методи імунологічної діагностики.
За достатньо тривалий період часу змінилися соціально-екологічні умови життя населення, з’явилися нові фактори впливу на імунологічну реактивність населення та епідемічний процес. Прояви епідемічного процесу інфекцій, контрольованих імунопрофілактикою, в умовах масової вакцинації живими, вбитими вакцинами та анатоксинами також змінилися.
У нових соціально-екологічних і епідеміологічних умовах між захворюваністю населення і охопленням щепленнями та імунністю, може не бути сильного кореляційного зв'язку. Появились дані, що імунність не завжди гарантує відсутність захворювання. Це диктує пошук нових методичних підходів до оцінки захищеності населення і прогнозування динаміки епідемічного процесу та створення нової системи імунологічного моніторингу при проведенні епідеміологічного нагляду за інфекціями.
Актуальність теми. Найціннішим для людини є право на життя і здоров’я, які певною мірою залежать від якості проведення профілактичних заходів, серед яких специфічна імунопрофілактика є найбільш успішним, ефективним і дешевим медико-профілактичним засобом. Однак в сучасних умовах, незважаючи на успіхи у боротьбі з хворобами, що контролюються засобами імунопрофілактики, ці інфекції залишаються значною проблемою національних служб охорони здоров’я внаслідок їх негативного впливу на здоров’я населення та економіку держави.
Європейське регіональне бюро ВООЗ у програмному документі «Здоров’яХХІ: основи політики досягнення здоров’я для всіх у Європейському регіоні ВООЗ» визначила пріоритетні завдання щодо зниження захворюваності на інфекції, проти яких існують засоби імунопрофілактики [1]. В Україні була створена Національна програма імунопрофілактики населення на 20022006 рр., затверджена Постановою Кабміну від 24.10.2002 р. №1566. Завдяки цій Програмі було збільшено охоплення щепленнями населення цільових груп. Однак, незважаючи на це, в Україні і сусідніх країнах протягом останніх десятиріч відбувались суттєві підйоми захворюваності на дифтерію, кір, які набували характер епідемії (90-ті рр. ХХ ст. епідемія дифтерії, кінець 2005 початок 2007рр. епідемія кору тощо) та реєструвались летальні випадки від кашлюку, дифтерії, кору тощо [210]. При цьому в епідемічний процес залучалося щеплене населення [5, 1214]. Тому пошук нових методів запобігання епідемій і захворюваності є актуальним для України. На сьогодні найбільш ефективним профілактичним засобом інфекцій з аерозольним шляхом передачі є специфічна імунопрофілактика. Але поняття станів «щеплений» та «імунний», з одного боку, і «захищений» з другого, не завжди збігаються, тому не можна робити висновки про захищеність населення тільки на підставі даних про їх щепленість [1517]. Розвиток промисловості, нових технологій, що ведуть до забруднення оточуючого середовища, збільшення користування автомобільним транспортом, техногенні аварії та катастрофи, хронічні та гострі захворювання негативно впливають на стан імунної системи людини, тому раніше щеплені можуть втрачати захисний рівень специфічних антитіл і залучатись до епідемічного процесу [14, 1820]. Для прогнозування захворюваності та динаміки епідемічного процесу необхідні відомості про дійсну захищеність від інфекцій (або сприйнятливість) щепленого населення. Але комплексні багатоаспектні дослідження з вивчення дійсної захищеності населення в ув'язуванні з проявами епідемічного процесу інфекцій, що контролюються імунопрофілактикою, раніше не проводилися. Між тим для здійснення якісної та ефективної системи епідеміологічного нагляду, а саме його найбільш суттєвого компоненту імунологічного моніторингу, вони є необхідними.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у межах Державних програм імунопрофілактики населення 19932000 рр. (затверджена Постановою Кабміну за №288 від 21.04.1993 р.), 20022006рр. (затверджена Постановою Кабміну від 24.10.2002 р. №1566); науково-дослідних робот, які проводились на кафедрі епідеміології Харківського державного медичного університету: «Особливості проявлення епідемічного процесу дифтерійної інфекції по Харківському регіону на фоні імунопрофілактики дитячого та дорослого населення» 19972000 рр. №ДР 01980002614, «Стан післящеплювального імунітету проти кашлюку, кору, дифтерії та епідемічного паротиту в умовах впливу деяких факторів екзогенного та ендогенного генезу» 20012003 рр. (№ДР 0101U001908), «Удосконалення епідеміологічного нагляду за інфекціями, керованими засобами специфічної профілактики у Харківському промисловому регіоні України» 20042006 рр. (№ ДР 0104U002232), «Характеристика епідемічного процесу корової інфекції в період елімінації та стан вакциноіндукованого протикорового імунітету у різних вікових групах населення Харківської області» 20072009 рр. (№ДР 0107U001386), договорів про наукове співробітництво «Исследование и разработка научных и методо­логических основ построения программно-алгоритмического обеспечения автоматизированной информационной системы эпидемиологического надзора за инфекционной заболеваемостью» (№ ДР 0101U001358) 20072008рр., згідно з Положенням та планами роботи Східно-Південного Харківського опорного пункту Українського центру державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України з вивчення популяційного імунітету проти інфекцій (дифтерії, правця, кору), які керуються засобами специфічної профілактики, населення семи областей України.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в удосконаленні імунологічного моніторингу в системі епідеміологічного нагляду за інфекціями, що контролюються засобами імунопрофілактики, шляхом розробки та впровадження нового методичного прийому оцінки імунності і захищеності населення (на прикладі к

Список літератури

ВИСНОВКИ

В дисертації представлено теоретичне узагальнення, епідеміологічне, імунобіологічне обґрунтування і нове вирішення наукової проблеми, що полягає в удосконаленні епідеміологічного нагляду за інфекціями, які контролюються засобами імунопрофілактики, на основі створеної системи імунологічного моніторингу, яка включає розроблену нову методику визначення захищеності від інфекцій з урахуванням груп, територій, факторів ризику та прогнозування розвитку епідемічного процесу на основі імітаційного математичного моделювання епідемічного процесу та нових інформаційних технологій.
1. Визначено, що благополучна епідемічна ситуація щодо кору, дифтерії, кашлюку пов’язана з проведенням масової імунопрофілактики, але, незважаючи на проведення щеплень, виявлена циклічність виникнення спалахів і маніфестних форм захворювань з періодами повної відсутності захворюванос­ті, які перевищують максимальний інкубаційний період, і неоднорідность епідемічного процесу по території. У сучасних умовах розвитку епідемічного процесу діюча система імунологічного моніторингу не дозволяє адекватно і достовірно прогнозувати динаміку епідемічного процесу та його кількісні і якісні особливості. Показники щепленості і імунності дозволяють тільки орієн­товно судити про особливості епідемічного процесу і сприйнятливість населен­ня. Для більш об’єктивного і точного уявлення про епідемічну ситуацію і прогнозування розвитку епідемічного процесу необхідно дослідити захище­ність населення проти бактеріальних і вірусних інфекцій, які контролюються засобами імунопрофілактики.
2. Встановлені закономірності сучасного етапу розвитку епідемічного процесу та особливості імуноструктури населення щодо кору в умовах масової імунопрофілактики живою коровою вакциною у період 19872007 рр., які поля­гають у зниженні захворюваності внаслідок високої щепленості (9099 %) та значної імунності (80%) населення. В досліджуваних областях показники інтен­сивності епідемічного процесу в один і той же рік розрізнялись у 4,014,5 разів і коливались від 4,43 до 18,0 на 100 тис. населення у міжепідемічний період (1989 р.) і від 8,05 до 116,54 на 100 тис. населення в епідемічний період (2006р.). Захворюваність дитячого населення перевищувала захворюваність дорослих, найбільша кількість неімунних виявлялась серед дітей до одного року (44,9%).
3. Виявлені особливості епідемічного процесу та імуноструктури населення щодо дифтерії в умовах масової імунопрофілактики дифтерійним анатоксином у складі комбінованих вакцин у різні за інтенсивністю періоди епідемічного процесу (19872007 рр.), котрі характеризуються широкою циркуляцією збудника дифтерії і проявляються в післяепідемічний період спорадичною захворюваністю переважно дорослого населення і носійством дитячого. Встановлена невідповідність між високими показниками щепленості (90 %) і низькими показниками імунності (6570 %) населення.
4. Охарактеризовані основні закономірності проявів епідемічного процесу та особливості імуноструктури населення Харківського промислового регіону щодо кашлюку в період масової імунопрофілактики вбитою корпускулярною вакциною у період 19872007 рр., які полягають у зниженні показників захворюваності за рахунок високих показників щепленості (90 %) дитячого населення. Питома вага імунних до кашлюку дітей з віком знижується, досягає мінімального рівня у 69 років і складає (18,0±3,5)%.
5. Доведено, що показники щепленості та імунності в сучасних умовах розвитку епідемічного процесу не дозволяють цілеспрямовано (раціонально) планувати заходи щодо підвищення епідеміологічної ефективності профілак­тики інфекцій та прогнозувати розвиток епідемічного процесу. Необхідним елементом подальшого моніторування імуноструктури населення є визначення якісних і кількісних показників захищеності, які, на відміну від щепленості, встановлюють відсоток осіб, які не відповідають на потрапляння збудника маніфестацією клінічних ознак при розвитку інфекційного процесу.
6. На підставі даних експериментальних досліджень на лабораторних тваринах створено новий методичний прийом визначення захищеності організму, патогенетичною основою якого є компенсація патогенної дії антигенів збудника в строки інкубаційного періоду і який полягає в оцінці визначених в терміни інкубаційного періоду після введення вакцини (ревакцинація) рівнів специфічних антитіл проти кору, дифтерії, правця, кашлюку, і, якщо вміст у сироватці крові специфічних антитіл перевищує захисний рівень (титр антитіл 1:40 при дифтерії, 1:20 при правці, 1:10 при кору, 1:160 при кашлюку), організм вважається захищеним від інфекції.
7. В обмеженому епідеміологічному спостереженні в групах і на територіях ризику визначені критерії захищеності та імунності населення від інфекцій, що контролюються засобами імунопрофілактики. Імунність організму оцінюється за рівнями титрів специфічних антитіл. Захищеність організму від маніфестних форм інфекції визначається порівнянням титрів антитіл до ревакцинації та після неї чи в терміни інкубаційного періоду відповідної інфекції (кір 1014днів, дифтерія 57днів, кашлюк 1420 днів) після ревакцинації. В проведених епідеміологічних спостереженнях показники захищеності перевищували показники імунності і складали 92,096,0 % проти 73,880,0 %.
8. Обґрунтована нова технологія проведення імунологічного моніторингу в системі епідеміологічного нагляду за інфекціями, що контролюються засобами імунопрофілактики. Узагальнено теоретичні, методичні і організаційні основи імунологічного моніторингу. Створено структурно-логічну схему організації і проведення імунологічного моніторингу при контрольованих інфекціях, на підставі чого здійснюється прогнозування розвитку епідемічного процесу, приймається адекватне управлінське рішення і контролюється епідемічна ситуація.
9. Створено програмно-алгоритмічне забезпечення, що дозволило удоско­налити методику проведення ретроспективного та оперативного епідеміологіч­ного аналізу за інфекціями, що контролюються імунопрофілактикою, своєчасно виявляти виникнення неблагополучних тенденцій у динаміці епідемічного процесу, що є науковою підставою для прийняття управлінських рішень, спрямованих на попередження виникнення і (або) підйому захворюваності.
10. Розроблені імітаційні моделі епідемічного процесу дифтерійної і корової інфекції з використанням нового методу імунологічного моніторингу дозволяють отримувати більш об’єктивну достовірну інформацію щодо існуючої епідемічної ситуації і факторів, що впливають на неї, а також прогнозувати розвиток епідемічного процесу.
11. Удосконалена система епідеміологічного нагляду за інфекціями, що контролюються імунопрофілактикою, на основі нової системи імунологічного моніторингу, нових інформаційних технологій епідеміологічного аналізу та прогнозування динаміки параметрів епідемічного процесу. Розроблені способи та програмні продукти пройшли перевірку та реєстрацію в Державному департаменті інтелектуальної власності України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Global Immunization Vision and Strategy 2006-2015 : GIVS. WHO. Unisef, 2005. 84 p.
2. Деміховська О. В. Епідемія дифтерії в Україні: підсумки та узагальнення / О. В. Деміховська, Л. М. Чудна // Український медичний часопис. 1999. № 3 (11), V / VI. С. 5658.
3. Деміховська О. В. Мінливість епідемічного процесу дифтерії як результат взаємодії соціальної та біологічної підсистем : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.02.02 «Епідеміологія» / О.В.Деміховська. К., 1999. 36 с.
4. Оксіюк В. Г. Особливості епідемічного процесу дифтерії та шляхи удосконалення заходів специфічної профілактики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.02.02 «Епідеміологія» / В. Г. Оксіюк. К., 1999. 34 с.
5. Анастасій І. А. Перебіг дифтерії у щеплених : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.13 «Інфекційні хвороби» / І.А. Анастасій. К., 2002. 19 с.
6. Полукчи О. К. Роль імунних, аутоімунних та метаболічних розладів у патогенезі дифтерії та їх корекція : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.01.13 «Інфекційні хвороби» / О. К. Полукчи. К., 2005. - 37 с.
7. Коломійцева Г. М. Удосконалення тактики вакцинопрофілактики кору, епідемічного паротиту і краснухи у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.02.02 «Епідеміологія» / Г. М. Коломійцева. К., 2007. 22 с.
8. Романенко Т. А. Удосконалення системи епідеміологічного нагляду за кором на етапі елімінації даної інфекції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.02.02 «Епідеміологія» / Т. А. Романенко К., 2007. 22 с.
9. Семенов Б. Ф. Подъем заболеваемости коклюшем на фоне массовой вакцинации. Гипотезы, объясняющие этот феномен / Б. Ф. Семенов, Н.С.За­харова, И. К. Мазурова // Журн. микробиологии. - 2003. - № 6. С. 7073.
10. Чудная Л. М. Характеристика эпи­де­мического процесса коклюша и его профилактика в Украине. / Л. М. Чудная, О. П. Сельникова, Л. С. Красюк // Кашлюк: епіде­міологія, клініка та профілактика сучасний стан. К., 2004. С. 6066.
11. Аналіз захворюваності на дифтерію серед дитячого населення м.Києва / Ю. Д. Гоц, М. М. Колесніков, Н. О. Павлова [та ін.] // Дитячі інфекції. Укр. міжвідомча збірка. 1999. № 25. С. 38.
12. Устінова Л. А. Визначення ефективності профілактичних заходів проти дифтерії та удосконалення епідеміологічного нагляду за цією інфекцією в Збройних силах України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.02.02 «Епідеміологія» / Л. А. Устінова. К., 2002. 20 с.
13. Мохорт Г. А. Прояви епідемічного процесу дифтерії в сучасних умовах і шляхи удосконалення епідеміологічного нагляду : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.02.02 «Епідеміологія» / Г.А.Мохорт. К., 200. 20 с.
14. Петрусевич Т. В. Причини захворювань на дифтерію у щеплених : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.02.02 «Епідеміологія» / Т. В. Петрусевич. К., 2004. 20 с.
15. Руководство к практическим занятиям по эпидемиологии инфекционных болезней : [учебное пособие / ред. В. И. Покровский, Н.И.Брико]. [2-е изд.]. М. : ГЭОТАР-Медиа, 2007. 768 с.
16. Карабан О. М. Імунопрофілактика заразних хвороб : [навч. посіб.] / Карабан О. М., Чумаченко Т. О., Багмут І. Ю. Харків : Золоті сторінки, 2003. 97 с.
17. Імунопрофілактика в практиці сімейного лікаря : [навч. посіб.] / А.П. Подаваленко, Т. О. Чумаченко, В. І. Задорожна, І. С. Кратенко. - Харків : Фоліо, 2008. 224 с.
18. Карабан О. М. Стан штучного імунітету до кору і правцю у дітей під впливом перенесених хвороб та його епідеміологічне значення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.02.02 «Епідеміологія» / О. М. Карабан К., 1994. 36 с.
19. Колесникова І. П. Вплив гострої пневмонії, гострого бронхіту та гострого обструктивного бронхіту на рівень напруженості післявакцинального протикорового імунітету : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.02.02 «Епідеміологія» / І. П. Колесникова. К., 1997. 18 с.
20. Савилов Е. Д. Особенности инфекционной патологии у детей в усло­виях техногенного загрязнения атмосферного воздуха / Е. Д. Савилов, С.В.Ильина, В. Т. Киклевич // Гигиена и санитария. - 2002. - № 1. С. 31-33.
21. Karaban O. M. Measles. Epidemiology and Prophylaxis : manual for medical students and interns / Karaban O. M., Chumachenko T. A., Siritsa A. V. - Kharkov : Kontur, 2006. 84 p.
22. Організація і проведення імунологічного моніторингу за інфекціями, які контролюються засобами специфічної профілактики (дифтерія, правець, кашлюк та кір) : [метод. вказівки МВ 9.9.5-128-2006, затв. Наказом МОЗ України № 441 від 04.07.06] / Т. О. Чумаченко, Л. Г. Верезуб, О.Б.Колоколова, М. М. Колесніков. К., 2006. 32 с.
23. Імунопрофілактика інфекційних хвороб у дітей з порушеннями у стані здоров’я та запобігання поствакцинальних ускладнень (методичні рекомендації) : метод. рекомендації / [Л. І. Чернишова, Ф. І. Лапій, А.П.Подаваленко та ін.]. К., 2005. 26 с.
24. Методика профілактичного застосування декаметоксіну в вогнищах дифтерійної інфекції / Ю. Л. Волянський, Е. М. Палій, Т. О. Чумаченко [та ін.] // Інформаційний лист МОЗ України № 190 - 94.
25. Про поліпшення аналізу носійства токсигенних і нетоксигенних корінебактерій дифтерії / Т. О. Чумаченко, Л. Г. Мироненко, М. М. Колесніков [та ін.] // Інформаційний лист МОЗ України № 63 - 2000.
26. Заходи щодо поліпшення специфічної імунопрофілактики дифтерії у дітей, хворих на бронхіальну астму / О. М. Карабан, С. Г. Усенко, Т.О.Чумаченко // Інформаційний лист МОЗ України №268 - 2003.
27. Вакцинопрофілактика кору у дітей і підлітків, хворих та перехворілих на туберкульоз / Г. В. Сіріца, О. М. Карабан, Т. О. Чумаченко // Інформаційний лист МОЗ України №9 - 2008.
28. Эпидемиологический надзор за корью в условиях плановой иммунизации живой коревой вакциной : [метод. указания для студентов, субординаторов, врачей-интернов медико-профилактического и лечебного факультетов] / Т. А. Чумаченко, О. М. Карабан, Э. И. Федоров, В. Н. Козько - Харьков : ХМИ, 1992. - 24 с.
29. Эпидемиологический надзор за дифтерией : метод. указания для студентов, субординаторов, врачей-интернов медико-профилактического и лечебного факультетов / [Т. А. Чумаченко, О. М. Карабан, В. Д. Черненко и др.]. - Харьков : ХМИ, 1992. - 23 с.
30. Карабан О. М. Види імунобіологічних препаратів для активної імунізації : метод. вказівки [для лікарів-інтернів та для самостійної роботи студентів медичних факультетів] / О. М. Карабан, Т. О. Чумаченко. Харків, 2007. 20 с.
31. Karaban O. M. Current epidemiology and prevention of measles : manual for students / Karaban O. M., Chumachenko T. A., Siritsa A. V. Kharkov : KSMU, 2007. 20 p.
32. Состояние активного искусственного противокоревого иммунитета у детей 6-летнего возраста в одном из районов г. Харькова / О. М. Карабан, Т.А. Чумаченко, С. Н. Рундина [и др.] // Вестник проблем современной медицины. - 1993. - Вып. 1. - С. 79-82.
33. Антитоксический противодифтерийный иммунитет в коллективе с высокой циркуляцией коринебактерий дифтерии / Т. А. Чумаченко, Л.Г.Мироненко, Л. А. Ждамарова [и др.] // Вестник проблем современной медицины. - 1994. - Вып. 2. - С. 24-27.
34. Карабан О. М. Состояние активного искусственного иммунитета к дифтерии у детей 6-летнего возраста в одном из районов г. Харькова / О.М.Карабан, Т. А. Чумаченко, Л. В. Малая // Вестник проблем современной медицины. - 1994. - Вып. 2. - С. 105-107.
35. Мироненко Л. Г. К проблеме иммунологического мониторинга при дифтерийной инфекции / Л. Г. Мироненко, Т. А. Чумаченко // Експеримен­тальна і клінічна медицина. - 1999. - № 2. - С. 69-71.
36. Чумаченко И. В. Применение автоматизированной системы при организации эпидемиологического надзора за инфекционной заболеваемостью / И. В. Чумаченко, Т. А. Чумаченко, Р. В. Бочаров // Украïнський журнал медич­ної техніки і технології. 2000. - № 1, 2. С. 90-92.
37. Мироненко Л. Г. Шляхи вдосконалення мікробіологічного моніторингу в системі епідеміологічного спостереження за дифтерійною інфек­цією / Л. Г. Мироненко, Т. О. Чумаченко // Ліки України. - 2000. - № 11.- С.58-59.
38. Мироненко Л. Г. Информативность гематологических индексов при различных формах дифтерийной инфекции / Л. Г. Мироненко, Т. А. Чумаченко, Ю. В. Мироненко // Лабораторная диагностика. - 2000. - № 4. - С. 33-35.
39. Мироненко Л. Г. К вопросу о диагностической ценности реакции пассивной гемагглютинации при дифтерийной инфекции / Л. Г. Мироненко, Т.А. Чумаченко // Медицина сьогодні і завтра. - 2001. - № 1. - С. 54-55.
40. Чумаченко Т. А. Иммунопрофилактика дифтерии в период эпидемического распространения инфекции / Т. А. Чумаченко // Експери­мен­тальна і клінічна медицина. 2001. - № 2. С. 21-24.
41. Чумаченко Т. О. Характеристика гуморальної імунної відповіді у ді­тей з ураженнями нервової системи при ревакцинації проти дифтерії та правця / Т. О. Чумаченко // Медицина сьогодні і завтра. 2001. - № 2. С. 123-125.
42. Мироненко Л. Г. Лейкоцитарный индекс интоксикации при дифтерийной инфекции / Л. Г. Мироненко, Т. А. Чумаченко // Вісник Сумсько­го державного університету. - 2001. № 11 (32). С. 96-98.
43. Чумаченко Т. А. Системный подход к организации иммуноло­гического мониторинга за инфекциями, контролируемыми средствами иммунопрофилактики / Т. А. Чумаченко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2002. - № 1. С. 97-100.
44. Чумаченко Т. А. Методологические особенности иммунологического мониторинга в системе эпидемиологического надзора за инфекциями, контролируемыми иммунопрофилактикой / Т. А. Чумаченко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2002. - № 2. С. 84-87.
45. Мироненко Л. Г. Дифтерийное бактерионосительство в закрытом коллективе / Л. Г. Мироненко, Т. А. Чумаченко // Эпидемиология и инфекцион­ные болезни. - 2002. - № 3. С. 20-22.
46. Чумаченко Т. А. Динамика иммунного ответа при иммунизации против кори детей с патологией нервной системы / Т. А. Чумаченко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2002. - № 3. С. 112115.
47. Чумаченко Т. А. Оценка гуморального иммуни­тета к дифтерии и столбняку у родильниц и новорожденных детей / Т. А. Чумаченко, Л.Г.Мироненко // Проблеми медичної науки та освіти. - 2002. - № 4. - С.35-37.
48. Иммуноструктура населения Левобережной Украины к дифтерии и столбняку / Т. А. Чумаченко, Л. Г. Мироненко, О. Б. Колоколова [и др.] // Сучасні інфекції. - 2003. - № 1. С. 47-51.
49. Чумаченко Т. А. Прогнозирование исходов дифтерийной инфекции с использованием гематологических индексов / Т. А. Чумаченко, Л. Г. Миро­ненко, Ю. В. Мироненко // Лабораторна діагностика. 2003. № 3. С. 24-27.
50. Чумаченко Т. О. Зміни напруженості імунітету проти кору у дітей з вірусним гепатитом А / Т. О. Чумаченко, О. М. Карабан, В. І. Макарова // Експериментальна і клінічна медицина. 2004. № 2. С. 9193.
51. Заболеваемость коклюшем и циркуляция бордетелл в Харьковской области / Т. А. Чумаченко, Л. Г. Верезуб, О. Б. Колоколова [и др.] // Медицина сьогодні і завтра. 2004. № 2. - С. 113117.
52. Чумаченко Т. А. Принципы организации иммунологического мониторинга в системе эпидемиологического надзора за инфекциями, контролируемыми иммунопрофилактикой / Т. А. Чумаченко // Експеримен­тальна і клінічна медицина. 2005. - № 1. С. 114119.
53. Корь: популяционный иммунитет и заболеваемость / Т. А. Чума­ченко, О. Б. Колоколова, Н. Н. Герасюта [и др.] // Медицина сьогодні і завтра. 2005. № 2. С. 117121.
54. Стан специфічного імунітету у дітей після Чорнобильської катастрофи / А. П. Подаваленко, Т. О. Чумаченко, А. П. Рєзников [та ін.] // Дов­кілля та здоров’я. - 2005. - № 4 (35). С. 6-8.
55. Сирица А. В. Состояние искусственного активного иммунитета к кори у детей, получающих превентивное лечение туберкулеза / А. В. Сирица, Т. А. Чумаченко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2006. - № 3. - С.104107.
56. Чумаченко Т. О. Комп’ютерне моделювання епідемічного процесу дифтерійної інфекції / Т. О. Чумаченко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2007. - № 1. - С. 121-125.
57. Проблемы реализации стратегического плана борьбы с корью и врожденной краснухой в г. Харькове / Т. А. Чумаченко, А. В. Советникова, О.П. Лешко [и др.] // Медицина сьогодні і завтра. - 2007. - № 1. С. 96101.
58. Чумаченко Т. А. Проблема элиминации кори в Украине / Т. А. Чу­маченко, О. Б. Колоколова, Л. Г. Верезуб // Детские инфекции. 2007. Т. 6, №3. С. 3538.
59. Мироненко Л. Г. Деякі аспекти ретроспективного аналізу при дифтерійній інфекції / Л. Г. Мироненко, Т. О. Чумаченко // Дитячі інфекції : Укр. міжвідомча збірка. - 1999. - Вип. 26. - С. 23-28.
60. Чумаченко Т. О. Імунологічні критерії маніфестації дифтерійної інфекції / Т. О. Чумаченко, Л. Г. Мироненко, Ю. В. Мироненко // Дитячі інфекції : Укр. міжвідомча збірка. - 2000. - Вип. 27. - С. 42-46.
61. Чумаченко Т. А. Особенности организации иммунопрофилактики в закрытых учреждениях для детей с патологией / Т. А. Чумаченко // Гигиена населенных мест. 2001. - Вып. 38. С. 389-392.
62. Чумаченко Т. А. Целесообразность вакцинации детей с хрони­ческой патологией / Т. А. Чумаченко // Актуальные проблемы медицины и биологии. 2002. № 1. - С. 340-344.
63. Колоколова О. Б. Оцінка показників гуморального імунітету у дітей з кашлюковою інфекцією / О. Б. Колоколова, Т. О. Чумаченко, Л. Г. Верезуб // Дитячі інфекції. 2002. - Вип. 29. С. 53-63.
64. Чумаченко Т. А. Оценка коллективного противодифтерийного и противостолбнячного иммунитета у детей в различных экологических условиях / Т. А. Чумаченко, А. П. Подаваленко // Гігієна населених місць. 2003. - Вип.41. С. 314-318.
65. Чумаченко Т. А. Иммунопрофилактика залог эпидемического благополучия / Т. А. Чумаченко, И. С. Кратенко, Т. И. Тонкошкур /