МУЗИЧНІ ЦІННОСТІ ТА ПОТРЕБИ В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ КОНТИНУУМІ УКРАЇНИ

Короткий опис

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ ім. М. В. ЛИСЕНКА

На правах рукопису

ЛАСТОВЕЦЬКА-СОЛАНСЬКА Зоряна Миколаївна

УДК 78.01:17.022.1:008](477Ук)

МУЗИЧНІ ЦІННОСТІ ТА ПОТРЕБИ
В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ КОНТИНУУМІ
УКРАЇНИ

17.00.01 Теорія та історія культури

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник
Кияновська Любов Олександрівна
доктор мистецтвознавства,
професор

Львів 2007

ЗМІСТ

ВСТУП4

РОЗДІЛ 1. Загальнотеоретичні засади формування цінностей, потреб та інтересів.14

1.1. Ґенеза музично-соціологічної думки14
1.2. Аксіологічні категорії в структурі гуманітарних знань...............37
1.3. Термінологія та філософсько-історичні концепції потреб та інтересів....52

РОЗДІЛ 2. Особливості формування музичних ціннісних орієнтацій в Україні..65

2.1. Культурно-історичні передумови розвитку .65
2.2. Вплив соціального запиту на композиторську творчість....78
2.3. Соціокультурний контекст формування музичних потреб, запитів і цінностей в контексті процесів глобалізації.....88

РОЗДІЛ 3. Аналіз музичних запитів і цінностей у молодіжному середовищі України..107

3.1. Функції музичного мистецтва в соціальному середовищі107
3.2. Експериментальне дослідження місця музичних цінностей в системі ціннісних орієнтацій молоді...123
3.3. Перспективи застосування соціологічного аналізу музичного життя в Україні (практичний аспект).151

ВИСНОВКИ..160

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................166

ДОДАТКИ.188

ВСТУП

Актуальність обраної теми. Сучасна доба висуває ряд проблем функціонування культури в суспільстві, в тому числі пов’язаних з розповсюдженням музики. В сучасному гіперінформативному просторі істотно змінюється сама ситуація поширення і рецепції музики, що виявляється у взаємодії двох полярних тенденцій: з одного боку, це тяжіння до глобалізації музичної інформації, а з другого актуалізація потреби в питомому, генетично закоріненому інтонаційному континуумі, обумовленому культурною традицією. При об’єктивно сформованій глибинній музичній ментальності, наявності багатої пісенної спадщини, спостерігається реальна перевага низькопробної продукції в засобах масової інформації, відсутність продуманої культурної політики як в загальноукраїнському, так і на регіональному рівні.
Реалізація мистецького потенціалу особистості значною мірою детермінується її ціннісними преференціями. Однак, більшість наявних розвідок не дають повного й системного уявлення щодо становлення і розвитку музичних потреб і запитів особистості, визначення їх суті та трансформації на новому етапі розвитку українського суспільства. Питання їх формування не висвітлюються достатньою мірою, як і аналіз впливу процесу професіоналізації та вікового фактору, проблемам музичних цінностей та орієнтацій досі не приділялося достатньо уваги. Тож актуальність пропонованого дисертаційного дослідження обумовлена самим сучасним культурним буттям. Відсутність продуманої соціологічної бази вивчення музичних цінностей, смаків, інтересів і потреб у вітчизняному соціумі спричинила необхідність їх глибшого аналізу.
Важливість даного дослідження зумовлюється ще й відсутністю музичних програм належного рівня у засобах масової інформації, з яких практично зникла серйозна музика. Музика, яку слухає людина, значною мірою свідчить про загальний рівень її культурно-мистецьких запитів та виховання. Оскільки сучасну українську людину оточує музичний простір, який складається переважно з взірців, позбавлених мистецької цінності, позитивного змісту та вартісного естетичного підґрунтя, неважко здогадатися про наслідки такого впливу.
У таких умовах особливої актуальності набуває дослідження музичних запитів, потреб та інтересів молоді на сучасному, пострадянському етапі розвитку українського суспільства, який характеризується суттєвими соціальними, економічними, ідеологічними й політичними зрушеннями, що відбулися в українському суспільстві наприкінці ХХ початку ХХІ ст. Слід висвітлити як позитивні осягнення, так і проблеми в галузі музичної освіти та виховання, систематизувати їх і дати належну оцінку. Наведені вище аспекти виявилися визначальним у мотивації обрання теми дисертації.
Відповідно до двох напрямів дослідження, теоретичного і емпіричного, проблеми музичних цінностей, інтересів, запитів та потреб розглядаються в поєднанні теоретичного обґрунтування з практичними результатами власного проведеного соціологічного експерименту, спрямованого на з’ясування місця, ролі та значення музичних ціннісних орієнтацій в структурі художніх інтересів молоді.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі історії музики Львівської національної музичної академії ім.М.В.Лисенка та відповідає темі №7 «Сучасна українська музика: соціокультурні аспекти дослідження» перспективного тематичного плану науково-дослідницької роботи Львівської національної музичної академії ім.М.В.Лисенка. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Львівської національної музичної академії ім.М.В.Лисенка (протокол № 3 від 24 листопада 2004 року).
Метою дисертаційної роботи є осмислення онтологічної сутності аксіологічних категорій в музикознавстві та соціології задля визначення соціокультурних функцій музики в сучасному культурному континуумі України.
Відповідно до поставленої мети, було визначено наступні завдання:
запропонувати власне тлумачення соціокультурних функцій музики, її цінності на даному історичному етапі у ракурсі поставленої проблематики;
простежити функціонування соціального запиту в творчості українських композиторів другої половини ХХ ст., враховуючи радикальні історичні зміни;
встановити особливості культурно-історичних умов формування музичних ціннісних орієнтацій в Україні;
провести детальний аналіз об’єктивних та суб’єктивних факторів, котрі формують музичні пріоритети сучасного молодого покоління, мають вплив на кристалізацію його музичних смаків, запитів та інтересів;
вивчити вплив процесу глобалізації на аксіологічні категорії у сфері музики;
визначити пріоритети музичних запитів сучасного українського студентства;
сформулювати визначення категорії цінності, ціннісних орієнтацій, потреби, запиту та інтересу на основі загальних музикознавчих та соціологічних досліджень, спираючись на теоретичне обґрунтування поданих позицій у зарубіжній і вітчизняній літературі;
накреслити конкретні рекомендації, скеровані на покращення механізму функціонування музичного мистецтва в суспільстві.
Об’єктом дисертаційної роботи є функціонування музики в сучасному культурному середовищі України.
Предмет дослідження процес формування музичних цінностей, ціннісних орієнтацій, інтересів та потреб в сучасному українському суспільстві.
Методологічна база. Для розв’язання поставлених завдань обрано комплексний системний підхід. Серед теоретичних методів досліджень застосовано: музикознавчий для аналізу творчості українських композиторів другої половини ХХ ст., аксіоматичний для побудови наукової теорії, гіпотезу та припущення для осмислення фактичного матеріалу, перевірки отриманих результатів на практиці та їх уточнення, історичний для дослідження виникнення, розвитку і формування описуваних процесів та виявлення внутрішніх і зовнішніх зв’язків і закономірностей, системний підхід для комплексного опрацювання музикознавчої, культурологічної, філософської, соціологічної та довідкової літератури, аналіз і синтез для дослідження властивостей і відношень як складових частин предмету, так і в його цілісності, метод моделювання на прикладі запропонованої ідеальної моделі суспільних функцій музики, перенесеної на дані емпіричного дослідження.
Використано такі методи емпіричного дослідження, які передбачають процес накопичення фактів: спостереження для систематичного і цілеспрямованого вивчення об’єкта, порівняння для встановлення подібності та відмінностей досліджуваних явищ, експеримент для перевірки правильності теоретичних побудов проведено роздаткове анкетування студентів вищих навчальних закладів України та статистично опрацьовано отримані дані.
Теоретичною базою дослідження стали розвідки вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені проблемам цінностей в музикознавстві, соціології та інших науках, ціннісного підходу в музиці, соціальних функцій музики в суспільстві. Була взята також до уваги і міра розробленості окресленої ціннісної проблематики у вітчизняній гуманітарній науці. Позитивно, що українські науковці ставлять акцент на соціогуманітарній традиції української культури загалом (Н.Черниш [171], В.Танчер [137], В.Піча [129] та ін.).
Теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження становлять праці з питання ролі та функцій музичного мистецтва в сучасному суспільстві (Й.Кресанека, Н.Харнонкурта, С.Павлишин, С.Шипа, Л.Кияновської та ін.). Важливим джерелом були дослідження В.Яніва, М.Костомарова, М.Шлемкевича, С.Кримського С.Людкевича, О.Бенч-Шокало, Л.Кияновської, В.Шейка, В.Шаяна, В.Ващенюка, Я.Якубяка, С.Гатальської, Л.Сокурянської, О.Кислової та ін., присвячені культурно-історичним умовам формування музичних ціннісних орієнтацій в Україні, а також беруться до уваги міркування з цього приводу М.Колесси, Г.Ващенка, Б.-І.Антонича.
Концептотворчими для аналізу ціннісного підходу в музиці стали узагальнення Т.Чередниченко та ін., при дослідженні глобалізаційних процесів у ситуації постмодернізму визначальними виявились праці О.Шпенглера, Х.Ортеґи-і-Ґассета, К.Ясперса, Ж.Бодрійяра, Ф.Ліотара, П.Сорокіна, комплексні розробки Т.Гуменюк, Б.Сюти, І.Чернової, С.Удовіка, О.Тарасової, В.Попова, В.Лук’янця, О.Соболя та ін.
Особливу вагомість мала методологічна база наукових праць, присвячена аксіологічним проблемам соціології Ф.Знанецького, У.Томаса, К.Клакхона, Т.Парсонса, М.Вебера, Е.Дюркгейма, Ф.Адлера, Р.Інглехарта, М.Рокіча, Ш.Шварца, А.Маслоу, А.Здравомислова, В.Ядова, А.Ручки, Є.Головахи, В.Танчера, А.Маковецькиого, Н.Черниш та ін.; висвітленню окремих аспектів музичної соціології Т.Адорно, К.Бляукопфа, С.Ерліха, Д.Кадвелла, Р.Фіннеган, П.Олівера, Я.Спінка, І.Супічіча, Б.Шеффера, Р.Інґардена, З.Лісси, А.Сохора, О.Бурліної, О.Фарбштейна, В.Фоміна, Л.Кадцина, Ю.Капустіна, О.Костюка, Б.Слющинського, О.Семашка, С.Грици, Л.Черкашиної та ін.
У більшості розвідок основна увага приділяється дослідженню теоретичних аспектів природи цінностей, потреб та інтересів, а особливостям формування музичних ціннісних орієнтацій не надається вдосталь значення, передусім в умовах трансформації суспільства, оминаються питання впливу музики на суспільну свідомість, соціального генезису музичних цінностей.
Як загальну рису більшості наявних досліджень можна відзначити недостатній рівень комплексної охопленості явища, певну однобічність підходу, подекуди акцент на класовій спрямованості утворення музичних цінностей, визначальна роль у яких відводиться політично-ідеологічним чинникам. Недостатня увага приділяється факторам, що впливають на процес подальшої реалізації музичних уподобань.
Незважаючи на значний науковий доробок, спостерігається брак досліджень предметного втілення категорії музичних потреб, структури музичних цінностей, їх ролі та значення у становленні особистості на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Ситуація ускладнена і з того огляду, що основні теоретичні праці з музичної соціології провідних вчених світу мало доступні широкому загалу, хоча за посередництвом Інтернету зараз вони більш доступні, аніж колись.
Відсутні концептуальні роботи і глибинний аналіз даної проблеми, що поєднував би в собі висвітлення теоретичних, методологічних та практичних сторін: зокрема, у нелегкому пошуку власної автентичності музична соціологія в Україні потребує вироблення власної методологічної бази, новітнього понятійно-категоріального апарату. Недостатній рівень наукової розробки проблеми підтверджується також реальним станом забезпеченості музичною інформацією нашого суспільства у ЗМІ.
Пропонована тема потребує нових досліджень, які б характеризувались комплексним підходом до аналізу оціночних суджень реципієнтів з галузі музики, органічним поєднанням емпіричних досліджень з теоретичними узагальненнями з метою знаходження нових ефективних шляхів і підходів до управління процесом формування музичних смаків і запитів, що дасть можливість глибше пізнати даний процес.
Наявний науковий доробок слід було б доповнити дослідженням з музичної протосоціологічної традиції в Україні, висвітленням невідомих чи заборонених праць соціологів українського походження із даної проблематики з раніше недоступних фондів репресованої літератури, а також пересадити на рідний ґрунт кращі напрацювання та теоретико-практичні досягнення світових вчених з соціології музики. З іншого боку, існуючий зарубіжний теоретико-методологічний доробок не дозволяє повною мірою задовольнити запити і потреби сучасної практики, тому такої актуальності набувають у даний час саме експериментальні дослідження.
Наукова новизна дослідження. Ряд матеріалів дисертаційної роботи вводяться в науковий обіг вперше. Це сприяє збагаченню наявного знання як з музичної соціології, так і з питань міждисциплінарних контактів між різними галузями наукового пізнання. У дисертації вперше дається визначення категорії музичної цінності, інтересу і потреби в ракурсі музикознавчого й соціологічного вчення, з’ясовуються соціокультурні функції музики в сучасному духовному просторі України на межі тисячоліть, пропонуються конкретні рекомендації для застосування соціологічного аналізу сучасного музичного життя, виявлено тенденції розвитку вітчизняної музичної соціології, охарактеризовано специфіку молодіжної слухацької аудиторії на основі проведеного соціологічного анкетування.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період 2004-2007 рр., який окреслює якісно новий етап розвитку українського суспільства, пов'язаний із глобалізацією, зміною суспільної свідомості, ціннісних орієнтацій та стрімким розвитком інформаційних технологій.
Практичне значення отриманих результатів. Оскільки представлена робота містить у собі два ракурси теоретичний, що стає науковим підґрунтям для дослідження, та експериментальний, то отримані тут результати та описані положення суттєво доповнюють існуючі наукові уявлення про музичні ціннісні орієнтації та рівень музично-естетичного виховання сучасної молоді України. Дисертація містить важливий матеріал для розвитку та вдосконалення музичної соціології на українському ґрунті.
Результати дослідження можна застосовувати при укладанні навчальних програм з музичної соціології, музичної психології, культурології, у міждисциплінарних семінарах і колоквіумах з спорідненої тематики, для розробки культурної стратегії окремих міст та регіонів, у практичній роботі викладачів і студентів різних навчальних закладів.
Апробація результатів дисертаційного дослідження відбувалась в обговореннях на засіданні кафедри історії музики Львівської національної музичної академії ім.М.В.Лисенка. Основні теоретичні та методичні положення дисертаційного дослідження були винесені у формі доповідей на:
міжнародні конференції «Українська культура в контексті світових глобалізаційних процесів» (Київ, 2004), «Молодіжна політика: проблеми і перспективи» (Дрогобич, 2004), «Людина і музика» (Львів, 2005), ювілейній конференції, присвяченій 250-річчю від дня народження В.А.Моцарта «В.А.Моцарт: погляд з ХХІ століття» (Львів, 2006);
Всеукраїнські конференції: «Молоді музикознавці України» (Київ, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006), «Музичне мистецтво: проблеми сучасності» (Київ, 2005), «Музикознавчі студії 2005» (Львів, 2005), «Музикознавчі студії 2007» (Львів, 2007), «Духовна культура України: традиції і сучасність» (Київ, 2007);
студентські наукові конференції «Музика Тисячоліття» (Львів, 2000, 2001); і міжвузівські науково-практичні конференції «Українські композитори дітям» (Дрогобич, 2004).
Публікації. За темою дисертації опубліковано сім статей у збірках, шість з яких затверджені ВАКом України:
1. Ластовецька З.М. Спроба дослідження музичних запитів, інтересів і цінностей в студентському середовищі України // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія мистецтвознавство. Львів, 2004. Вип. 4. С. 94 101.
2. Ластовецька З.М. Деякі проблеми соціокультурного аналізу музичного життя (за матеріалами англійських та американських соціокультурних досліджень) // Українське музикознавство: Науково-методичний збірник. Київ: НМАУ ім. П. І.Чайковського, 2005. Вип. 34. С. 33 41.
3. Ластовецька З.М. Проблема музичних потреб, запитів і цінностей у студентському молодіжному середовищі України (спроба соціокультурологічного аналізу) // Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. Київ: ДАКК КІ МКіТУ Міленіум, 2005. Вип. 7. С.140 148.
4. Ластовецька З.М. Функція музики в англійському модерністичному романі (на прикладі романів «Контрапункт» О.Хакслі, «Улісс» Дж.Джойса, оповідання «Струнний квартет» В.Вулф) // Музичне мистецтво: Зб. наук. статей. Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД»,2005. Вип. 5. С. 114 124.
5. Ластовецька З.М. Творчість В.А.Моцарта в системі естетичних запитів, інтересів та потреб української студентської молоді // Вольфґанґ Амадей Моцарт: погляд з ХХІ сторіччя. / Наукові збірки Львівської державної музичної академії ім. М.В.Лисенка. Львів:Сполом, 2006. Вип. 13. С. 61 65.
6. Ластовецька З.М. Проблема музичних ціннісних орієнтацій молоді в умовах сьогодення // Музичне мистецтво: проблеми сучасності. Серія: Наукова думка молодих / Науковий вісник НМАУ ім.П.І.Чайковського. Київ, 2006. Вип. 64. Кн. 1. С. 147 154.
7. Ластовецька З.М. Музичні смаки і потреби молоді в контексті глобалізаційних процесів України // Українська культура в контексті світових глобалізаційних процесів. Київ, 2005. С. 232 242.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел у кількості 288 позицій (з них 191 українською, російською, 97 англійською, німецькою, польською мовами) та додатків на 20 сторінках.

Повний обсяг дисертації становить 207 сторінок (основного тексту 165 сторінок). Дослідження містить малюнки на 17 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Музична соціологія, як відносно молода і особлива галузь наукового пізнання, яка знаходиться на перетині різних наук, лише починає спинатися на ноги. Вона переживає нині етап свого утвердження в українському музикознавчому просторі, що супроводжується систематизацією досліджень з питань соціологічного усвідомлення та пізнання музичної дійсності, формуванням понятійно-термінологічного апарату. Одним із пріоритетних напрямків постає розставлення аксіологічних акцентів з позиції музичної соціології, тим паче, що через музичне мистецтво консолідується в навколишній культурний соціум, який залишається відкритим щодо остаточних висновків.
При виробленні власної дефініції ключових понять дисертації (музичні цінності, інтереси, запити, потреби тощо) враховувався широкий контекст їхньої соціологічної, психологічної, філософської, культурологічної та естетичної інтерпретації.
У дисертації на підставі системного аналізу наведене теоретичне узагальнення вирішення наукової проблеми, що виявляється у формуванні категорій цінності, ціннісних орієнтацій, потреби та інтересу на ґрунті провідних соціологічних та музикознавчих досліджень. Доводиться, що практика функціонування класичного музичного мистецтва в суспільстві супроводжується значним зниженням інтересу в пересічного слухача до класичної музики за умов нової культурної парадигми, її витісненням із ЗМІ пластом розважальної популярної музики.
В результаті порівняння еволюції категорій цінності, потреби та інтересу на різних етапах розвитку вперше пропонується теоретичне формулювання цих категорій, розроблено теоретичне підґрунтя для виявлення особливостей культурно-історичних умов формування музичних ціннісних орієнтацій в Україні. Творчість українських композиторів другої половини ХХ ст. розглядається як продукт соціальної діяльності мистця.
Простежено вплив глобалізації на встановлення музичних оціночних суджень особистості; доведено вплив об’єктивних та суб’єктивних факторів, роль мас-медіа у кристалізації музичних смаків сучасного українського студентства. Теоретично обґрунтовано та реально перевірено доцільність застосування в сучасних культурно-мистецьких реаліях соціологічного аналізу музичного буття, конкретно-емпіричних типів досліджень. Основним теоретичним здобутком є вперше виведені соціокультурні функції музичного мистецтва.
Дисертаційне дослідження дало змогу виокремити головні ідеї роботи, резюмувати їх та сформулювати такі висновки:
1. Спираючись на загальні музикознавчі та соціологічні дослідження, пропонується визначення музичної цінності як поглибленого інтересу слухача до того чи іншого музичного явища, яке набуває для нього важливого змісту і здатне вплинути на його ставлення до відображення реального і духовного світу в його художній ієрархії; музичної потреби як пріоритетів у виборі тих чи інших музичних творів для задоволення та компенсації певних індивідуальних вимог; музичного інтересу як внутрішньої готовності індивідуума до знайомства з тим чи іншим музичним твором в очікуванні певних (позитивних) вражень від нього.
2. Встановлено, що друга половина ХХ ст. в українській музичній культурі характеризувалася занепадом набутих перед цим духовних цінностей, викоріненням національних традицій, тотальною комуністичною ідеологізацією, відсутністю свободи творчості, появою під впливом офіційної доктрини великої кількості соціально заанґажованих композицій.
3. Зниження інтересу до класичної музики у навколишньому гіперінформативному соціокультурному просторі відбувається значною мірою під впливом ЗМІ, які шляхом масового тиражування пропагують виключно популярну розважальну музику, створюючи орієнтацію на фактор її моди та соціальний престиж, а також через брак адекватного музичного-естетичного виховання. В такій ситуації спостерігається ескалація поверхових шлягерів естрадної музики, мінімальна зацікавленість іншими музичними стилями і напрямками, стереотипізація музичної свідомості. Констатуються суттєві зміни в курсах викладання музики в школах, які не передбачають глибшого вивчення обрядів та звичаїв.
4. На підставі отриманих даних говориться про ознаки девальвації, деформації культурних цінностей в окремих верствах стратифікованого українського суспільства, що відбувається під впливом широкомасштабних глобалізаційних процесів, зменшення ролі традиційних соціокультурних парадигм, швидкої зміни пульсу та динаміки соціального життя. У співвідношенні «глобалізація периферизація глокалізація» відсутня певна задана константність, домінанта лише одного чи іншого ракурсу прочитання. Нові потреби зумовлюють зміни й трансформацію всередині самої культурної системи, в якій останнім часом посилилась залежність від економічних та ідейно-політичних чинників.
5. Гадається, що на даному історичному етапі музичне виховання мало б виконувати такі соціокультурні функції у становленні особистості: етичну (морально-виховну, естетичну і пізнавальну), соціально-об’єднуючу (репрезентативну, патріотичну, суспільно-комунікативну), корегуючу (автокоригуючу і терапевтичну), компенсаторну (розважальну та комунікативну).
6. Констатується, що на сучасному етапі домінує модерністичний та постмодерністичний ціннісний дискурс. Поряд з виникненням нових культурних орієнтирів в українському музичному просторі спостерігається певна нівеляція смаків слухачів, зниження активності сприйняття, відчуження слухача від серйозної музики, модернізація ціннісних орієнтацій, з іншого боку стандартизація музичних уподобань.
7. Взірці елітарної культури, які формують і примножують національні надбання, неспроможні конкурувати з продуктами стандартизованої масової культури, яка купується і «споживається» широкими верствами населення. Бо коло споживачів високого мистецтва кількісно доволі обмежене, воно розраховане на індивідуальний особистісний контакт у порівняно невеликих залах, на відміну від деперсоніфікованих масових видів мистецтва, котрі за допомогою маніпуляції свідомості задовольняють потреби «мільйонів» на багатотисячних концертних площадках.
В результатів експерименту доведено, що спостерігається гіпертрофія насамперед розважально-гедоністичної функції музичного мистецтва, на відміну від морально-виховної чи пізнавальної, а звідси обмежуються духовні потреби особистості, які виступають квінтесенцією культури загалом. В такій атмосфері постають проблеми з утвердженням духовних цінностей, національно-конотованого світоглядного змісту.
8. Активний розвиток музичної соціології в Україні міг би забезпечити більш точні та глибші уявлення про сучасне музичне життя. Ці знання могли б знадобитися при розв’язанні проблем планування і управління музичною освітою, а розробка ієрархії музичних цінностей та класифікація смакових установок потрібні для побудови слухацької типології.
Нова соціокультурна дійсність вимагає від музикантів для успішної популяризації своєї творчості застосування нових підходів, в т.ч. теоретично обґрунтованих, міждисциплінарних, інноваційних, інтегративних, включаючи маркетингові технології, ефективне залучення спонсорів і меценатів, створення власного бренду, активного поширення музичного продукту шляхом відео-, аудіозаписів, на касетах, CD і DVD, буклетах тощо, адже теперішній час характеризується ескалацією музично-технічних засобів.
Підсумовуючи результати дисертаційної роботи в цілому, автор сподівається, що запропонована в дисертації модель музичних потреб і запитів та висновки конкретно-соціологічного дослідження розширять апарат вивчення культурних реалій сьогодення, а висновки дадуть поштовх для створення нових комплексних досліджень з питань на кшталт «музика і суспільство», «роль і статус класичної музики у ХХІ ст.», «роль ЗМІ в утворенні музичного образу світу та інформаційному полі світової музичної культури» тощо.
У зв’язку із заглибленням у тему роботи постають нові наукові завдання. Перспективними щодо подальшої наукової розробки музично-соціологічної тематики позначаються наступні напрямки досліджень:
§ еволюція музично-соціологічних поглядів як в Україні, так і в окремих представників музикознавчої думки у еміграції;
§ місце музичних цінностей в структурі ціннісних орієнтацій представників різних вікових категорії, різноманітних соціальних і професійних стратифікацій (не лише молоді, але й інших вікових груп);
§ аналіз безпосереднього впливу політичних, економічних, соціально-психологічних факторів сучасного суспільства й конкретно-історичних обставин на музичне життя країни, їхнє відображення в музичних творах;
§ актуальність об’єднання зусиль соціологів і музикознавців задля створення єдиної термінологічної бази з музичної соціології, розробки структури і проблем курсу;
§ соціологічні форми усвідомлення музичного життя і культури в музикознавстві різних років (включно до сьогодення);
§ специфіка впливу глобалізованого суспільства та безпосереднього соціального середовища на формування структури особистості й ціннісних музичних орієнтацій у майбутніх композиторів;
§ проблема формування національного характеру та національно визначених світоглядних уявлень у підростаючого покоління на початку ХХІ ст. крізь призму глобалізаційних процесів;
§ проблема впливу генетично обумовленої національної традиції, а звідси вищої ідеї служіння нації на вибір сучасними композиторами певних жанрів, форм, сюжетно-тематичної фабули, засобів виразності тощо;
§ порівняльний аналіз стану музичних цінностей і потреб студентської молоді в Україні з становищем у інших країнах (в тому числі і з студентами європейських країн, США);
§ інтеграція світової музичної класики в сучасному середовищі та формування інноваційних методів поширення класичної музики серед найширших пластів соціуму;
§ музичні ціннісні орієнтації як фактор адаптації особистості до навколишнього світу;
§ дослідження соціального становища музикантів в Україні, суспільного ставлення до цієї професії і її популярність крізь призму потрібності та заанґажованості музикантів на даному етапі;
§ становище української музичної соціології в загальноєвропейському та світовому контексті.
Думається, що деякі ідеї дисертації можуть привернути увагу представників інших спеціальностей, сприяючи тим самим посиленню зв’язків між представниками суміжних галузей наукового пізнання. Положення роботи можуть бути використані в розробці програм для музичної соціології, культурології, соціології мистецтва, соціології молоді, а також у практичних заняттях з цих дисциплін. Матеріали дослідження можуть знайти широке застосування в сфері маркетингу і менеджменту культури.
Викладені вище міркування переконливо ілюструють, як важливо враховувати соціально-культурну обумовленість реалій сьогодення. Таким чином, щоб не опинитись на марґінезі соціального і культурного поступу, варто впровадити в життя і реалізувати в розмаїтих формах мистецького буття українські музично соціологічні дослідження як теоретичного, так і суто практичного спрямування, які сприяли б належній популяризації існуючих шедеврів української музичної культури минулого і сучасності та інспірували б появу нових. Можливо, цьому прислужить і пропоноване дисертаційне дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авербах Е. Концертные музыкальные жанры на телевидении // Музы ХХ века. М., 1978. С. 191-214.
2. Алан Г.Джонсон. Тлумачний словник з соціології / Пер. з англ. За наук. ред. В.Ісаїва, А. Хоронжого. Львів: Видав. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. 480с.
3. Андреєва О.В. Дослідження цінностей: методичні підходи М. Рокіча та Ш.Шварца. // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. Харків: видав. Центр Харківського націон. ун-ту ім. В.Н. Каразіна, 2002. С. 87-90.
4. Андреева Е., Фаустова Э. Студент в мире музыки: ценностные ориентации студентов в сфере музыки. Взгляд социолога. // Московский музыковед: Сб.науч трудов / Сост. и ред М.Е. Тараканов. М.: Музыка, 1990. Вып. 1. С.235-253.
5. Афасижев М.Н. Эстетические потребности человека. М., 1979. 256 с.
6. Баб’юк Л. Естетичні погляди С.Людкевича // Творчість Станіслава Людкевича. Львів, 1995. С. 4-24.
7. Барток Б. Влияние народной музыки на современную профессиональную музыку // Бела Барток: Сборник статей. М., 1977. С. 258-261.
8. Безгін І.Д. Мистецтво і ринок: Нариси. К.: Компас, 2005. 544 с.
9. Беллаг К. Музика с социологической точки зрения. СПб, 1896. 63 с.
10.Бенч-Шокало О.Г. Український хоровий спів: Актуалізація звичаєвої традиції: Навч. посіб. К.: Ред. журн. «Укр. Світ»,, 2002. 440 с.
11.Борінштейн Є.Р. Особливості соціокультурної трансформації сучасного українського суспільства. Одеса: Астропринт, 2006. 400 с.
12.Боса Л. Трансформація соціалізації молоді у 20-30 роках // Українська культура в контексті світових глобалізаційних процесів. К., 2005. С. 14-26.
13.Бурлачук В.Ф. «Символическое не значит больше ничего». Концепция символа в социологии Ж. Бодрийяра // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. Харків: видав. Центр Харківського націон. ун-ту ім. В.Н. Каразіна, 2002. С. 70-74.
14.Бурлина Е. О понятии «музыкальный интерес» // Музыка в социалистическом обществе: Сб. статей / Сост. А.А. Фарбштейн. Л.: Музыка, 1975. Вып. 2. С. 63-73.
15.Бурлина Е. Учащаяся молодежь как объект музыкально-эстетического воспитания // Музыка в социалистическом обществе: Сб. статей. / Сост.А.А.Фарбштейн. Л.: Музыка, 1977. Вып. 3. С. 53-69.
16.Бычков Ю.Н. Введение в музыкознание. Курс лекций. Тема 2. Музыкальная культурология (вып. 1.) / РАМ им. Гнесиных. М., 2000. 128 с.
17.Васюріна А.О. Соціально-естетичний аналіз масової музичної культури: Дис. канд. філ. наук: 09.00.08 / Київський університет ім. Т.Шевченка. К.,1996. 183 с.
18.Ващенюк В. Культура як ціннісна база формування світогляду молоді // Людський інтелект: Філософсько-методологічні дослідження / Філософські пошуки. Львів: CogitoАхілЦентр Європи, 1998. Вип. І (V-VI). С. 240-246.
19.Выготский Л. Психология искусства. М.: Искусство, 1965. 378 с.
20.Гатальська С.М. Філософія культури. Підручник. К.: Либідь, 2005. 328с.
21.Головинский Г. Актуальные проблемы эмпирической социологии (вместо предисловия) // Московский музыковед: Сб. науч трудов. / Сост. и ред. М.Е.Тараканов. М.: Музыка, 1990. Вып. 1. С. 233-235.
22.Головинский Г. Средства массовой коммуникации в социологическом обществе и воспитание слушателя // Музыкальный современник: Сб. статей. М., 1979. Вып. 3. С.265-274.
23.Горюхина Н. Национальный стиль: понятие и опыт анализа //Проблемы музыкальной культуры. К.: Муз. Україна, 1989. С. 52-64.
24.Гошовский В. Социологический аспект музыкальной этнографии // Българско музикознание / Българска Академия на Науките. София, 1985. Год. ІХ. Кн. 4. С. 3-19.
25.Грица С. Соціологічний напрямок в етномузикології // Трансмісія фольклорної традиції: Етномузикологічні розвідки. К.-Тернопіль: Астон, 2002. С. 81-100.
26.Гриценко О. Культура і влада. Теорія і практика культурної політики в сучасному світі. К.: УЦКД, 2000. 228 с.
27.Гудимова С.А. Музыкальная эстетика / РАН. ИНИОН. Центр гуманит. науч.-информ. исслед.; Отв. ред. Галинская И.Л.. М., 1999. 283 с.
28.Гуменюк Т.К. Жак Деррида и постмодернистское мышление. К.: Норапринт, 1999. 325 с.
29.Гуменюк Т.К. Із століття в століття: парадигмальний вибір в естетичній теорії // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. праць КНУ ім. Т. Шевченка. К., 2001. Вип. VI, ч. І. С. 56-69.
30.Гуменюк Т.К. Постмодерністська естетика: до визначення питання // Українське музикознавство. К., 2000. Вип. 29. С. 236-244.
31.Гуменюк Т.К. Трансформація свідомості і постмодерний світ // Актуальні філософські і культурологічні проблеми сучасності. К., 2001. С. 85-90.
32.Гуменюк Т. Эстетика постмодернизма. Конец стиля? // Стиль музичної творчості: естетика, теорія, виконавство: науковий вісник НМАУім.П.І.Чайковського. К., 2004. Вип. 37. С. 13-20.
33.Гундорова Т. Слідами Адорно: масова культура й кіч // Критика. 2005. Січень лютий. С. 32-37.
34.Довга Л. До питання про барокову ментальність українців //Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей. К., 1992. Т.І. С. 104-116.
35.Дряпіка В.І. Орієнтації студентської молоді на цінності музичної культури: Соціально-педагогічний аспект / АПН України, Інститут педагогіки. К.:Держ. Центр Укр. вид-во; Кіровоград, 1997. 215 с.
36.Дряпіка В.І. Теорія і практика формування ціннісних орієнтацій педагога-музиканта: Навчальний посібник для студентів мистецьких спеціальних вищих навчальних закладів. К., Кіровоград, 2000. 227 с.
37.Дуков В., Осокин Ю., Соколов К., Хренов Н. Введение в социологию искусства. СПб.: Алетейя, 2001. 356 с.
38.Жеребятнікова І.В. Методологічні проблеми соціологічного вивчення процесу цілепокладання // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. Харків: видав. Центр Харківського націон. ун-ту ім. В. Н. Каразіна, 2002. С. 91-94.
39.Жоль К.К. Соціологія: Навч. посібник. К.: Либідь, 2005. 440 с.
40.Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період. К.: Либідь, 1993. 124 с.
41.Загайкевич М. Композитор і час // Творчість С.Людкевича. К., 1979. С. 3-15.
42.Задерацкий В. Семантическое поле музыки в прошлом и настоящем // Проблемы национальных музыкальных культур на рубеже третьего тысячелетия. Минск, 1999. С. 5-19.
43.Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. М.: Политиздат, 1986. 223 с.
44.Зинькевич Е. Динамика обновления. К.: Муз. Україна, 1986. 184 с.
45.Ингарден Р. Исследования по эстетике. М., 1962. 572 с.
46.Иовса О. Н.Лысенко о задачах искусства // Украинское музыковедение. К.,1966. С. 142-148.
47.Ионин Л.Г. Социология культуры. М.: Логос, 1996. 280 с.
48.Каган М.С. Социальные функции искусства. Л.: Знание, 1978. 35 с.
49.Кадцын Л.М. Музыкальное искусство и творчество слушателя. М.: Высшая школа, 1990. 303 с.
50.Капустин Ю. Массовые средства распространения музыки и некоторые проблемы современного исполнительства // Дирижерское исполнительство. М.: Музыка, 1975. С. 552-562.
51.Капустин Ю. Музыкант-исполнитель и публика. Л.: Музыка, 1985. 160 с.
52.Кечхуашвили Г.Н. К проблеме психологии восприятия музыки (О внемузыкальных представлениях в эстетическом восприятии музыки) // Вопросы музыкознания. М., 1960. Т. 3. С. 302-323.
53.Кияновська Л. Мирослав Скорик: творчість мистця у дзеркалі епохи. Львів: Сполом, 1998. 216 с.
54.Кияновська Л. Син століття Микола Колесса в українській культурі ХХ віку: Сім новел з життя артиста. Львів, 2003. 294 с.
55.Кобрин Н. Суспільні функції музики (на прикладі музичної культури Галичини 20-30-х років ХХ ст.) // Київське музикознавство: Зб. статей / Упор.О.М. Жарков. К., 2000. Вип. 3. С. 87-94.
56.Ковалінас М. Три краплі у морі пошуків музичного сенсу // Слово, інтонація, музичний твір: Зб. статей / Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського / Упор. В.Г. Москаленко. К.: НМАУ ім. П.І. Чайковського, 2003. Вип. 27. С. 85-94.
57.Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів, 2000. 285 с.
58.Контексты современности: актуальные проблемы общества и культуры в западной социальной теории: Хрестоматия / Пер. с англ. Казань: ФортДиалог, 1995. 122 с.
59.Корнієнко Н. Культура і нелінійний” світ: нові підходи // Українська художня культура: Навч. посібник за ред. І.Ляшенка. К.: Либідь, 1996. С. 365-389.
60.Костюк О. До проблеми музичних смаків радянського слухача // Сучасна українська музика: Зб. статей / За ред. Л.Б.Архімович, Н.О.Горюхіної, В.Д.Довженко. К.: Мистецтво, 1965. С. 28-47.
61.Костюк О.Г. М.В.Лисенко про суспільно-виховні функції музики // Микола Лисенко борець за народність і реалізм у мистецтві. К., 1965. С. 17-30.
62.Костюк О.Г. Сприймання музики і художня культура слухача. К.: Наукова думка, 1965. 124 с.
63.Котлер Ф. Основы маркетинга. М.: Ростингэр, 1996. 704 с.
64.Кремлев Ю.А. Познавательная роль музыки. М.: Музгиз, 1963. 60 с.
65.Кримський С. Культура як світ людини // Мистецькі обрії’2003: Альманах: Науково-теоретичні праці та публіцистика. К.: КНВМП «Символ-Т», 2004. С. 275-286.
66.Круглый стол композиторов (материалы ІХ конференции Международного общества по музыкальному воспитанию ИСМЕ) // Музыкальное воспитание в современном мире. IX ISME. М., 1973. С. 173-188.
67.Култыгин В.П. Тенденции в европейской социологической теории начала ХХІ века / Социс. 2001. № 8. С. 21-31.
68.Культурологія та мистецтвознавство: Зб. статей / Київське музикознавство / Т.Гуменюк (ред.). К.: КДМУ ім. Р.М.Глієра, 2003. Вип. 9. 204 с.
69.Кульчицький О. Світовідчування українця // Українська душа. К., 1992. С.48-65.
70.Ластовецька З.М. Деякі проблеми соціокультурного аналізу музичного життя (за матеріалами англійських та американських соціокультурних досліджень) // Українське музикознавство: Науково-методичний збірник. К.: НМАУ ім.П.І.Чайковського, 2005. Вип. 34. С. 33 41.
71.Ластовецька З.М. Музичні смаки і потреби молоді в контексті глобалізаційних процесів України // Українська культура в контексті світових глобалізаційних процесів. К., 2005. С. 232. 242.
72.Ластовецька З.М. Проблема музичних потреб, запитів і цінностей у студентському молодіжному середовищі України (спроба соціокультурологічного аналізу) // Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. К.: Міленіум, 2005. Вип. 7. С. 140 148.
73.Ластовецька З.М. Проблема музичних ціннісних орієнтацій молоді в умовах сьогодення // Музичне мистецтво: проблеми сучасності. Серія: Наукова думка молодих / Науковий вісник НМАУ ім. П. І.Чайковського. К., 2006. Вип.64. Кн. 1. С. 147 154.
74.Ластовецька З.М. Творчість В.А.Моцарта в системі естетичних запитів, інтересів та потреб української студентської молоді // Вольфґанґ Амадей Моцарт: погляд з ХХІ сторіччя. Наукові збірки Львівської державної музичної академії ім. М.В.Лисенка. Львів: Сполом, 2006. Вип. 13. С. 61-65.
75.Леш С. Соціологія постмодернізму / Пер. з англ. Ю.Олійника. Львів: Кальварія, 2003. 344 с.
76.Лисенко М.В. Про народну пісню і про народність в музиці. К., 1955. 66 с.
77.Литвин-Кіндратюк С. Етноестетична компетентність особистості в умовах глобалізації // Українська культура в контексті світових глобалізаційних процесів / Гол. ред. Г. Скрипник. К., 2005. С. 242-251.
78.Любан-Плоцца Б. Музыка и психика. К.: Изд. дом «АДЕФУкраина», 2002. 200 с.
79.Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії / Упор., вступ. ст., прим. З.Штундер. К.: Муз. Україна, 1973. 519 с.
80.Ляшенко І.Ф. Музика в житті людини. К.: Муз. Україна, 1967. 2-е вид. 207 с.
81.Ляшенко І.Ф. Музика в системі естетичного виховання. К., 1975. 48 с.
82.Ляшенко І.Ф. Народність і національна характерність музики. К., 1957. 92с.
83.Ляшенко І.Ф. Соціальні функції музичного мистецтва в системі соціалістичного способу життя. К., 1978. 24 с.
84.Мазепа Л. Сторінки музичного минулого Львова (з неопублікованого). Львів: Сполом, 2001. 280 с.
85.Макарова Л.Г. Психологічні особливості сприймання музичних творів молодшими школярами: Автореф. дис к-та психол. наук: 19.00.07 / Інт. психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2005. 20 с.
86.Макарова Л.Г. Розвиток адекватного сприймання музики у молодших школярів. К.: Міленіум, 2004. 84 с.
87.Маркова Е.Н. Вопросы теории исполнительства. Одесса: Астропринт, 2002. 127 с.
88.Массовая информация и общественное мнение молодежи / В.Л.Оссовский и др.; Отв. ред. В.Л.Оссовский. К.: Наукова думка, 1990. 288 с.
89.Матонис В.П. Музыка в системе эстетического воспитания: Автореф. дис д-ра философ. наук: 09.00.04. М., 1990. 41 с.
90.Медушевский В. К теории коммуникативной функции // Советская музыка. 1975. № 1. С. 21-27.
91.Медушевский В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. М.: Музыка, 1976. 254 с.
92.Мистецтво і виховання творчої особистості: Зб. наук. праць / Київська державна консерваторія ім. П.І.Чайковського / Ред. кол.: І.А.Котляревський (відп. ред.) та ін. К., 1988. 108 с.
93.Михайличенко О.В. Музично-естетичне виховання дітей та молоді в Україні (друга половина ХІХ початок ХХ ст.). К.: Видав. центр КДЛУ, 2000. 340с.
94.Музыкальная социология: начало пути // Музыкальная жизнь. М.:Сов.композитор, 1989. № 3. С. 1-2.
95.Набок И.Л. Идеологическая функция музыки. Л.: Музыка, 1987. 78 с.
96.Назайкинский Е. О психологии музыкального восприятия. М.: Музыка, 1972. 383 с.
97.Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. К.: Мистецтво, 1981. 288 с.
98.Научитель О. Ціннісні орієнтації студентів та психологічні фактори їх формування // З орієнтацією на людину ХХІ століття: філософські, психологічні і педагогічні роздуми / Філософські пошуки Львів: CogitoАхілЦентр Європи, 1999. Вип. ІХ. С. 39-46.
99.Онеггер А. Я композитор // О музыкальном искусстве. Л.: Музыка, 1985. 2-е изд. 216 с.
100. Оністрат К.В. Місце цінностей досягнення в структурі ціннісних орієнтацій українського студентства. // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. Харків: видав. Центр Харківського націон. ун-ту ім. В.Н. Каразіна, 2002. С. 574-577.
101.&nbs