НАРОДНА ОБРЯДОВІСТЬ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ГАЄВСЬКА Тетяна Іллівна

УДК 392 (477)(043.5)

НАРОДНА ОБРЯДОВІСТЬ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

17.00.01 - теорія та історія культури

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
Попов Б.В.,
кандидат філософських наук

КИЇВ - 2006

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП. 3
Розділ 1. Історіографія та джерельна база дослідження 69
Розділ 2. Еволюція української обрядовості в контексті історії 2939
2.1. Праукраїнські обряди дохристиянської епохи 4041
2.2. Українські обряди християнської доби 73
2.3. Звичаєвість доби атеїзму 6796

Розділ 3. Стан народної обрядовості в сучасній україні
3.1. Відродження традиційних народних
та релігійно-церковних обрядів 134119
3.2 Започаткування нових обрядів в незалежній Україні 142

ВИСНОВКИ 173175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 177

ВСТУП
Актуальність дослідження. Система цінностей, українського народу має розгалужену будову, одним з елементів якої є обрядовість. Тому цілком природно, що до обрядів впродовж століть не згасає інтерес українців з боку фахівців цілого ряду наукових дисциплін та різних видів мистецтва культурологів, етнографів і фольклористів, істориків культури і мистецтва, соціологів культури, режисерів масових свят та ін.
Як виразно світоглядний елемент культури, обряди українців впродовж усієї історії зазнавали гострого ідеологічного тиску, цензурних заборон та адміністративних переслідувань. Справжня сутність обрядів, повнота їх соціокультурних функцій викривлювалася, роль їх применшувалась або перебільшувалась як язичницькою, так і християнською та комуністичною (атеїстичною) ідеологіями. З іншого боку, і православна церква і ідеологічні інституції радянської держави усвідомлювали величезну культурну потенцію народної обрядовості і вдавалися до різних заходів з метою інтегрувати її енергетику у власні доктрини та структури. Адміністративне „насадження” нових обрядів як запозичених (з християнської Візантії, революційної Франції тощо), так і власноруч сконструйованих впитувалося в спонтанний процес еволюції народних обрядів, змінювало їх форму, трансформувало їхні сутність та призначення.
В сучасних умовах, коли Україна виходить із тривалого періоду без-державності, нищення національної культури, дослідження народної обрядовості стає особливо актуальним. Зокрема і з’ясування історичної еволюції форм та змісту українських обрядів постає як важливе наукове завдання. В активі науковців значний доробок детальні описи обрядових дійств, систематизованих за типами обрядів, ареалами, часовими інтервалами. Розроблено відповідний досить, повний категоріально-понятійний апарат. З’ясована функціональна динаміка обрядів у різних культурних контекстах. Ідентифікуючи обрядові групи з різними історичними періодами розвитку України, науковці здійснюють реконструкцію „духовного космосу” наших предків на тій або іншій часовій глибині. Проте цілісної картини еволюції української обрядовості все ще бракує. Цим і зумовлений вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота здійснена у відповідності до цільової комплексної програми культурологічних досліджень КНУКіМ, зокрема за планами науково-дослідної роботи кафедри теорії та історії культури „Художні процеси в суверенній Україні”, „Збереження й охорона історико-культурної спадщини України”, „Актуальні проблеми трансформаційних процесів в українській культурі”, постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2004 р. №1692-IV „Збереження та використання культурної спадщини на 2004-2010 рр.”, постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2005 р. №2460- IV „Про затвердження Державної програми розвитку культури України на 2005-2007рр.”
Хронологічні межі дослідження. визначаються часом існування сучасної незалежної Української держави (1991-2005 рр.). Саме цей період дає змогу виявити ключові зміни історичного розвитку обрядової сфери України, простежити особливості відродження та формування нових цінностей і норм побутової культури українців.
Джерельну базу дослідження становлять численні публікації з означеної проблеми, праці вітчизняних та зарубіжних культурологів, істориків, соціологів, філософів, мистецтвознавців тощо:
дослідження зарубіжних науковців присвячені різним аспектам становлення і функціонування обрядовості (Р.Сміта, А.Ван Геннепа, Є.Дюркгейма, Б.Малиновського, М.Еліаде, Х.Ортега-і-Гассета, Е.Берна, В.Буркерта, К.Леві-Строса, В.Тернера, Е.Лича, В.Топорова, О.Байбуріна, Ю. Бромлея, Д. Угриновича,, та ін).
історико-філософські, філософсько-літературні публікації (М.Козачинського (Моральна філософія, або Етика”), Я.Домбровецького (Дніпрові камени”), Л.Барановича (Марсове поле”), І.Мазепи (Писання”), П.Орлика (Вивід прав України”) та інші);
філософсько-етичні, літературно-моральні українознавчі (і одночасно культуро-українотворчі) праці (Г.Сковороди, М.Максимовича, М.Костомарова, П.Куліша, В.Антоновича, М. Драгоманова, О.Потебні, І.Франка, І.Нечуя-Левицького, В. Хвойки);
методолого-філософські дослідження В.Винниченка, М.Возняка, Д.Донцова, А.Косіва, О.Кульчицького, Б.Кістяківського, П.Тичини, М.Хвильового, та ін;
українознавчі дослідження (О.Воропая, Ю.Бойка, І.Багряного, Є.Маланюка, С.Килимника, Митрополита Ілларіона, О.Дея, Ю.Шевельова, Д.Чижевського, Л.Костенко, І.Світличного, Д.Павличка, М.Руденка,);
історичні дослідження Д.Яворницького, Д.Дорошенка, М.Грушевського;
сучасні українознавчі праці таких авторів, як, В.Балушок, С.Безклубенка, В.Борисенко, М.Брайчевського, Ю.Вільчинського, Б.Гаврилишина, П.Гнатенка, М.Дмитренка, Г.Лозко, О.Курочкіна, Б.Попова, П.Толочко, та ін.
Безперечною заслугою кількох поколінь вітчизняних і зарубіжних дослідників по вивченню цього питання було те, що воно постало перед нами не тільки як історична хроніка, а й як збережений фольклорний матеріал.
Мета дослідження виявити динаміку народної обрядовості в сучасній Україні, з’ясувати її історичні передумови та культурні вектори подальшої еволюції.
Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:
осмислити сутність обряду як соціально-культурного феномена, з’ясувати його місце та роль у суспільному житті людей;
уточнити та здійснити смислову диференціацію ключових понять („обряд”, „ритуал” „свято”, „звичай”, „традиція”, „церемонія” тощо);
виявити особливості еволюції української обрядовості в незалежній України.
Об'єкт дослідження - обряди українського народу.
Предмет дослідження сучасна динаміка української обрядовості в історичному контексті.
Методи дослідження зумовлені специфікою предмета і ґрунтуються на засадах наукової методології соціально-гуманітарного пізнання. Застосовувалися зокрема, проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, історико-порівняльний, історико-генетичний, аналітичний та описовий методи.
Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що:
вперше в літературі предметом дослідження стала унікальна соціально-політична, історико-культурна і духовна ситуація функціонування української обрядової культури в умовах утвердження державної незалежності;
виявлено своєрідність ціннісних змістів обрядової компоненти українського національного світу як в історичній ретроспективі, так і в сучасних умовах;
уточнено ключове поняття дослідження„обряд”, проведена його смислову диференціацію щодо понять „ритуал”, „церемонія”, „свято”, „звичай”, „традиція” тощо;
виявлено специфічний внесок традиційно-обрядової культури в процес вироблення етнокультурної ідентичності, що складає неповторність української національної культури;
з’ясовано місце і роль української обрядовості в широкому контексті політико-правових, ідеологічних, соціокультурних, світоглядних процесів, пов’язаних з утвердженням ідеї незалежності України.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що основні її положення, фактичний матеріал можуть бути використані у подальших дослідженнях побутової культури українців, при підготовці загальних та спеціальних навчальних курсів: "Історія української культури", "Теорія та історія культури" тощо. Висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані при розробці й реалізації національних програм в галузі художньої культури, політико-масовій роботі, пов’язаній з розбудовою української держави, становленням в Україні сучасного громадянського суспільства.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження оприлюднювалися автором у вигляді доповідей та повідомлень на конференціях: І Культурологічні читання пам’яті Володимира Подкопаєва (м. Київ, 2002), ІІ Культурологічні читання пам’яті Володимира Подкопаєва (м. Київ, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції „Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля” (м. Київ, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Культуротворча парадигма українського націєтворення” (м.Івано-Франківськ, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Мистецька освіта та мистецтво освіти в контексті формування сталого суспільства” (м. Київ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Кобзарство в контексті становлення української професійної музичної культури” (м. Київ, 2005), Першої всеукраїнської студентської науково-практичної конференції з нагоди Міжнародного Дня студента (м. Рівне, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Духовна культура як домінанта українського життєтворення” (м. Київ, 2005), Дні науки” Київського національного університету культури і мистецтв (м. Київ, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 рр.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображені у 5 одноосібних публікаціях, що вміщені у фахових виданнях.

Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження і складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Обсяг дисертаційного дослідження 176 сторінок, список використаних джерел 297 найменувань.

Список літератури

Висновки
1. Слово „обряд” праукраїнського походження. Це скорочена форма утвореного від дієслова радити робити, лагодити, лаштувати. Термін обряд вживається для означення певної послідовності дій при виконанні певної роботи. Змістовне наповнення поняття обряд виходить від означення цим словом і терміном винайденого людьми способу (засобу) облаштування (обрядування) суспільного життя. Будучи засобом фіксації цінного досвіду суспільної свідомості, обряд відіграє і продовжує відігравати важливу функцію соціалізації підростаючого покоління, забезпечення етнічної (національної) ідентичності. Загалом же обряд це „особливий суспільний пристрій” (В.Ключевський) винайдений людьми на початку своєї історії для успішної ефективної соціалізації, згуртування; засіб фіксації суспільної свідомості, одна з форм її існування поряд з писемністю, мистецтвом. Звичаї це сукупність обрядів, що передаються від покоління до покоління (традиції).
2. Українська обрядовість, що бере свій початок у первіснообщинному суспільстві, пройшла великий історичний шлях і зазнала історичних змін. У цій еволюції можна виокремити кілька найважливіших етапів, пов’язаних із суспільно-історичними зламами дохристиянський, християнський, атеїстичний, сьогодення.
3. Для праукраїнської обрядовості, дохристиянської доби характерні три основні форми:
виробничі, пов’язані з мисливством, сільськогосподарським виробництвом, ремеслами;
суспільно-виробничі (форми урядування, самоврядування, судочинства);
так звані „магічні”, пов’язані з організацією уявного спілкування з „духами”.
4. Християнізація Київської Русі справила радикальний вплив на обрядову культуру праукраїнців. Подальша еволюція цієї сфери відбувалася в напрямі позбавлення язичницької обрядовості попереднього смислового навантаження й функціонування в якості розважального елементу. Набуття нею нового змісту в рамках православної церковної обрядовості. Це повною мірою стосується, зокрема, трансформації українських весільних, поховальних, пологових та інших обрядів сакрального характеру.
5. Нищівних руйнувань зазнала українська обрядовість у добу атеїзму. З позицій марксистського світогляду всі обряди, і церковно-релігійні, і традиційні народні постають як „пережитки” минулого у свідомості людей. Їх трактували як віджилі, архаїчні, навіть реакційні елементи побуту. Згодом, в міру усвідомлення справжньої ролі обрядів як своєрідних „суспільних пристроїв” для сприяння соціалізації та індоктринації людей, радянсько-адміністративно командна система взялась за „лицювання” традиційних та створення насадженням „своїх” обрядів. Ця нова, радянська обрядовість була покликана утверджувати, норми суспільного співжиття, прописані з комуністичних ідеологічних позицій.
6. В українському суспільстві посткомуністичного періоду, точніше, в його духовно-ціннісній сфері, виразно окреслюються три тенденції:
орієнтація на народно-традиційні цінності, зокрема, обрядовість як головну компоненту національної культури;
сповідування сучасних раціоналізованих форм світогляду, що містить повагу як до традиційної культури, так і до символіки утвердження та розвитку української державності.
відновлення у всіх сферах життя церковно-релігійної Християнської (та інших конфесій) обрядовості.
Загалом результати дослідження свідчать, що українська обрядовість, попри свою пластичність та піддатливість історичним віянням, викликам життя та ідеологічному тиску, виявляє подиву гідну стійкість в основних своїх суспільних функціях та усталених формах.

Список використаної літератури:
1. Айналов Д. История Древне Русскаго Искусства., Киевъ-Царьградъ Херсонесъ., 1919. - 113с.
2. Андрианов Н. П., Лопаткин Р. А., Павлюк В. В. Особенности современного религиозного сознания. - М.: Мысль, 1966. - 247 с.
3. Анисимов А. Ф. Этапы развития первобытной религии. - М.-Л.: Наука, 1967. - 162 с.
4. Аничков Е.В. История русской литературы. - М.: Тип-я Т-ва И.Д. Сытина, 1908. - 428 с.
5. Аничков Е.В. Язычество и Древняя Русь. - Спб., 1914. - 386с.
6. Аничков Е.В. Язычество и древняя Русь. - СПб.,1914. - 356 с.
7. Анохина Л. А., Шмелева М.Н. Быт городского населения средней полосы РСФСР в прошлом и настоящем. - М.: Наука, 1977. - 359 с.
8. Аптекман Д. М. Причины живучести религиозного обрядокрещения в современных условиях // Вопр. философии. - 1965. - № 3. - С. 85 - 86.
9. Артюx Л. Ф. Їжа і харчування в Київській Русі // Етнографія Києва й Київщини: Традиції й сучасність: Зб. ст. - К., 1986. - С. 76 77.
10. Арутюнов С А. Народы и культуры. Развитие и взаимодействие. - М., 1989. - 243с.
11. Арутюнов С.А. Этнографическая наука и изучение культурной динамики // Исследование по общей этнографии: Сб.ст./ АН СССР; Ин-т этнографии им. Миклухо Маклая. - М.: Наука, 1979. 278 с.
12. Атеистический словарь/А. И. Абдусамедов, Р. М. Алейник, Б. А. Алиева и др.; Под общ. ред. М. П. Новикова. - М.: Политиздат, 1986. - 512 с.
13. Атеїзм і культурний прогрес. - К.: Наук. думка, 1977. - 359 с.
14. Афанасьев А.Н. Древо жизни. - М.: Наука, 1982. - 520с
15. Афанасьев Ю. Н. Фернан Бродель и его видение истории //Фернан Бродель. Структури повседневности: возможное и невозможное. - М., "Прогресе". - 1986
16. Ахрыменка П. П. Вусна паэтычная творчасць дакласавага грамадства // Беларуская вусна паэтычная творчасць / Пад рэд. праф. М. Р. Ларчанкі. М. Вышейш.школа, 1966.- 187с.
17. Бабич Н.М. Місце української народної балади у фольклорній традиції Донеччини (Порівняльний аспект). - Донецьк: ДонНУ, 2000. - 100 с.
18.
19. Бандрівський М. Сварожі ліки. - Львів: Логос, 1992. - 101 с.
20. Барташевіч Г. А. Магічнае слова: Вопыт даследавання светапагляднай і мастацкай асновы замау. - Минск, 1990. - 187с.
21. Бевз О.А. Львівський літопис і Острозький літописець. - К., 1971.- 75с.
22. Безклубенко С. Етнокультурологія. Критичний аналіз наукових засад. - К., 2002. - 222с.
23. Безклубенко С. Політекономія мистецтва. К., 2004.- 261с.
24. Бергсон А. Собрание сочинений: В 4-х т. Т. 1.-М.: Московс. клуб, 1992. - 336 с.
25. Богословские труды. - М.: Изд. Моск. патриархии, 1977. - Сб. 17.
26. Болтарович З. Українська народна медицина. - К. Абрис, 1994. - 319с.
27. Борисенко В. К. Сімейно-побутові звичаї та обряди трудящих Киева//Свята та обряди трудящих Киева. - К., 1983. - С. 181-211.
28. Борисенко В. Обряди життєвого циклу людини // Холмщина і Підляшшя. - К., 1997. - С.280309.
29. Борисов В., Чубинский П. Календарь Юго-Западного края на 1873 год.-К., 1872.-с.
30. Боровский Я.Е. Мифологический мир Древних Киевлян. - К.:Наукова думка, 1982. - 104с.
31. Боплан Г.Л. де. Опис України. Пер. Я.І.Кравця, З.П.Борисюк — К., 1990.- 425с.
32. Бочковський О.І. Наука про націю та її життя.-Нью - Йорк, 1958. 79с.
33. Брак у народов Центральной и Юго-Восточной Европы. - М.: Наука,1988. - 238с.
34. Бромлей Ю. В. Новая обрядность - важный компонент советского образа жизни // Традиционные и новые обряды в быту народов СССР. - М., 1981. - С. 5 - 28.
35. Будина О. Р., Шмелева М. Н. Традиция в культурно-бытовом развитии современного русского города // Сов. этнография. - 1982. - № 6. - С. 31 - 34.
36. Булавцева З. С. Католическая интерпретация роли женщины в церкви и обществе//Вопр. науч. атеизма. - 1975. - Вып. 19. - С. 224 - 236.
37. В поисках новых подходов//Коммунист. - 1988. - № 1. - С. 76 - 87.
38. Ван Геннеп А. Обряды перехода.-М: Восточная л-ра, 1999. - 198с.
39. Веденин Ю. А. Проблемы формирования культурного ландшафта и его изучения // Известия АН СССР. - 1990.-№ 1. - 517с.
40. Вересаев В. В. Об обрядах старых и новых. Еще об обрядах/ Вступ. ст. Р. А. Лопаткина //Вопр. науч. атеизма. - 1986. - Вып. 34. - С. 271 - 297.
41. Винайдення традиції / За ред. Е.Гобсбаума та Т.Рейнджера; Пер. з англ. - К.: Ніка-Центр, 2005. - 448с. - (Серія „Зміна парадигми”; Вип.8).
42. Виноградова Л. Н. Заговорные формулы против детской бессонницы как тексты коммуникативного типа // Исследования в области балтославянской культуры. Заговор. - М., 1993.- 215с.
43. Відділ рукописних фондів ІМФЕ, ф. 28-2, од. зб. 66, арк. 11-18.
44. Відділ рукописних фондів ІМФЕ, ф. 28-2, од. зб. 66, арк. 12.
45. Відділ рукописних фондів ІМФЕ, ф. 28-2, од. зб. 66, арк. 1.
46. Відділ рукописних фондів ІМФЕ, ф. 14-2, од. зб. 392, арк. 295.
47. Відділ рукописних фондів ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 577-579, арк. 12.
48. Відділ рукописних фондів ІМФЕ, ф. 28-2, од. зб. 66, арк. 2.
49. Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології. - К.: Мистецтво, 1995. - 336с.:іл.
50. Возняк М. Народний календар з Овруччини 50-х рр. XIX ст. в записі Михайла Пйотровського // Древляни. - Вип. 1. - Львів, 1996. - С 322 - 323;
51. Воропай О. Звичаї нашого народу // Етнографічний нарис. К.: АВПТ Оберіг”, 1993.-589с.
52. Гаврилюк Е.Є. Рослинна символіка в контексті української календарної обрядовості: проблема семантико-функціонального аспекту: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. н.- К., 1999.- 19с.
53. Гаджиева С. Семья и брак у народов Дагестана в XIX - начале XX в. - М.: Наука, 1985. - 358 с.
54. Гараджа В. И. Научный атеизм в свете задач совершенствования социализма//Вопр. науч. атеизма. - 1986. - Вып. 34. - С. 6 - 25.
55. Геродот. Історії в дев'яти книгах / Пер., передм. та примітки А.О.Білецького. - К.: Наук. думка, 1993. 572с.
56. Голіченко Т.С. Слов'янська міфологія та антична культура. - К.: Наук. думка, 1994. - 91с.
57. Голодний М. Радянське законодавство про релігійні культи.-К. Полытвидав., 1974.-132с.
58. Homo Necans //Жертвоприношение: Ритуал в культуре и искусстве от древности до наших дней.-М: Языки русской культуры, 2000.- 534с.
59. Гордиенко Н. С. Крещение Руси: факты против легенд и мифов. - Л.: Лениздат, 1986. - 287 с.
60. Гордиенко Н. С. Современное православие. - Л.: Лениздат, 1987. - 304 с.
61. Горовий В. Н. Релігійна обрядовість: тенденції змін і шляхи подолання. - К.: Т - во «Знання» УРСР, 1985. - 32 с.
62. Грабович Г. Шевченко як міфотворець: Семантика символів у творчості поета/ Пер. з англ. С.Павличко. - К.: Радянський письменник, 1991. - 212с.
63. Гримич М.В. Інститут власності у звичаєво-правовій культурі українців XIX - початку XX ст. - К., 2004. - 588с.
64. Гринченко Б. Д. Предисловие // Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. - Вып. ІІІ. - Т.3. Песни.- Чернигов: Тип.губерн Земства, 1899 - 765с..
65. Гром О. Еротична символіка в контексті весільного обряду Західного Полісся // Полісся: Етнікос. Традиції, культура / В.Давидюк та ін- НАН України ін-т., Луцьк.:Веха, 1997 - 262с.
66. Грушевський М. Історія української літератури: В 6-ти т. - Т. 1/ Упор. В. В. Яременко; Авт. передм. П. П. Кононенко; Приміт. Л. Ф. Дунаєвська. К. Либідь, 1993.- 389с.
67. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. - М.: Рус. язык, 1978. - Т. 1. - 699 с.
68. Декреты Советской власти, т. IV. М.Госполитиздат, 1968. -731с.
69. Декреты Советской власти: В 13-ти т.-Т. 1.-М.,1957.-626 с.
70. Демьянов А. И. Религиозность: тенденции и особенности проявления (соц.-психол. анализ). - Воронеж: Изд-во Воронежс. ун-та, 1984. - 184 с.
71. Донини А. Люди, идолы и боги. - М.: Политиздат, 1966. - 368 с.
72. Драгоманов М. Малорусские народные предания и рассказы. - К., 1876. -188с.
73. Драчковська О. Зрадливий коханцю, бійся Маланки // Карпати.- 2004.-№ 1.
74. Дюркгейм Э. Элементарные формы религиозной жизни //Мистика. Наука. Религия. Классики мирового религиоведения: Антология. - М.: Канон+, 1998.- 432с.
75. Етнографія Киева і Київщини. Традиції й сучасність. - К.: Наук. думка, 1986. - 271 с.
76. Жигульский К. Праздник и культура. - М.: Прогресс, 1985. - 336 с.
77. Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии / Под ред. В. Иванова. - Т. І. - Х., 1898.- 28с.
78. Жирнова Г. В. Брак и свадьба русских горожан в прошлом и настоящем. - М.: Наука, 1980. - 150 с.
79. Закович Н.М. Советская обрядность и духовная культура. - К.: Наук. думка, 1980. - 221 с.
80. Заломов П. «Одно мы с ним! Он с нами неделим!»//Коммунист. - 1979. - № 6. - С. 39-43.
81. Збенович В.Г. Раннетрипольские племена на территории Украины: Дис. на соискание ученой степени д. ист. н. - К., 1985. - 420 с.
82. Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография. - М.: Наука, 1991- 507с.
83. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. - К.: Молодь, 1989. - 228 с.
84. Зоц В.А.Православие и культура: факты против домыслов. - К., Политиздат Украины, 1986. - 223с., 8 л.илл.
85. Иванов П. Игры крестьянских детей в Купянском уезде. - Х., 1889.
86. Ігнатов В.О. Соціально-політичні традиції та інновації в етничному житті \ Феномен нації: основи життєдіяльності. К., 1998. С.40
87. Ипатьевская лЂтопись. (Полное собрание русскихъ лЂтописей. томъ второй). С. - Петербургъ, 1908.-75с.
88. Исаевич С. Малорусские народные игры окрестностей Переяслава // Киевская старина. - 1887. - № 6 7.
89. Іларіон Митрополит. Дохристиянські вірування українського народу. - К.: Обереги, 1992. - 422 с.
90. Історія релігії в Україні. Дохристиянські вірування. Прийняття християнства /За ред. Б.Лобовика. - К.: Наук.думка, 1996. - Т.І. - 373 с.
91. Кагаров Є. Форми та елемети народньої обрядовости. Відбитки з часопису // Первісне громадянство та його пережитки на Україні. - К. Всеукр.АН, 1928.-Вип.1.- 39с.
92. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы // Исторические корни и развитие обычаев.-М.: Изд-во «Наука», 1978. 295с.
93. Кедров К. Наш современник Василий Ключевский // Известия. - 1988. - 9 янв.
94. Келембетова В. Ю. Побут і релігійні пережитки.-К.Наукова думка, 1974.-192с.
95. Келембетова В. Ю. Соціально-побутові функції радянської обрядовості - К.: Наук, думка, 1984. - 191 с.
96. Кессарийский П. Готская война// Сб. док. по социально-экономической истории Византии. - М.: Наука, 1950. - С.73 - 79.
97. Киев в 1684—85 годах по описанню служилого інноземца Патрика Гордона. Киев. 1875, с 19.
98. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. - К.: Обереги, 1994. - Кн.1. - 393 с.; Кн.2. - 525 с.
99. Ключевський В. Курс русской истории// Сочинения: В 8-ми т. Т.3. - М.Госполитиздат, 1957. 426с.
100. Княжеский З. Обычаи болгар при свадьбе, рождении и крещении детей и погребении // Прибавления к „Журналу Министерства народного просвещения”. 1847
101. Кожемяко В., Лебанидзе Г. Во дни торжеств // Правда. - 1983. - 28 сент.
102. Койта К. К. В поисках истины. - Минск: Беларусь, 1982. - 158 с.
103. Колесса Ф. Українська усна словесність. - Львів, 1938.-248с.
104. Колядки та щедрівки. - К.: Наук. думка, 1965. - 804 с.
105. Конкретные исследования современных религиозных верований (методика, организация, результаты). - М.: Мысль, 1967. - 244 с.
106. Конституція України ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30
107. Кононенко П. Свою Україну любіть. - К.: Твім інтер, 1996. с.
108. Корионов В. Предисловие // Фрикке Д. 1 Мая: история, традиция, борьба. - М.Политиздат, 1986. - 255с.
109. Костенко Л. Гуманітарна аура нації або Дефект головного дзеркала. - К.Виддім „КМАcademia”, 1999.-31с.
110. Костенко Л. Хліборобські звичаї та обряди на Київщині // Українська культова архітектура у світовому контексті. - К., 2001. - С.197202.
111. Костомаров М.І. Соловецькі чудотворці Савватій і Зосима // Наука і суспільство. - 1989. - № 10.-51-53.
112. Косуха П. И. Наши праздники и обряды. - К.: О - во «Знание» УССР, 1987. - 48 с.
113. Косуха П. И. Об особенностях и основных тенденциях развития новой обрядности в современных условиях // Традиции, обряды, современность. - К., 1983. - С. 196 - 207.
114. Котляревський А. О погребальных обычаях языческих славян. - М., 1868.- 252 +38с.
115. Краткий психологический словарь. - М.: Политиздат, 1985. - 431 с.
116. Крип'якевич І. Саранча на Україні у XI-XVIII століттях // Вісник природознавства. - 1928. - № 3/4. - С. 183 - 192.
117. Кудряшов Г. Е. Динамика полисинкретической религиозности. - Чебоксары: Чувашс. кн. изд - во, 1974. - 355 с.
118. Культура жизнеобеспечения и этнос. Опыт этнокультурологического исследования (на материалах армянской сельской культури). Ереван: Изд - во АН Армянской ССР, 1983. 319с.
119. Курочкин А.В. Растительная сиволика календарной обрядовости украинцев // Обряды и обрядовый фольклор.-М.: Изд-во «Наука», 1982.-С.139 162с.
120. Курочкін О. В. До історії сватання на Україні // Народна творчість та етнографія. - 1971. - № 4. - С. 76 81.
121. Курочкін О. Українці в сім’ї європейській // Звичаї, обряди, свята.-К.: Вид-во „Бібліотека українця”, 2004.- 248с.
122. Курочкін О.В. Новорічні свята українців: традиції і сучасність.- К.: Наук. Думка, 1978.-246с.
123. Лебедев А. А., Цветков В. А. Главный фактор. - М.: Политиздат, 1987. - 95 с.
124. Леви-Стросс К. Первобытное мышление.- М.: Республика, 1994.- 384с.
125. Ленцман Я. Происхождение христианства. - М.: Изд - во АН СССР, 1960. - 266 с.
126. Летописи Белорусско-Литовские // Полное Собрание русских летописей. АН СССР ин-т истории СССР Т.35., М.:Из-во «Наука»., 1980.- 340с.
127. Летіла сорока по зеленім гаю: дитячі та молодіжні українські народні ігри / Упор. та авт. прим. Г. В. Довженок. - К., 1990. 188с.
128. Лисенко М. Молодощі: Зб. танків та веснянок (Гри весняні, дитячі, дівочі, жоночі і мішані). - К., 1875.-128с.
129. Лич Э. Культура и коммуникация.-М.: Восточная л-ра, 2001. - 142с.
130. Літопис Самійла Величка // Київ. - 1986. - № 10. - 135с.
131. Лобовик Б. А. Религиозное сознание и его особенности. - К.: Наук. думка, 1986. - 247 с.
132. Лозко Г. Українське язичництво. - К.: Укр. центр духовної культури, 1994. 96с.
133. Лопаткин Р. А., Фурсин И. И. Социалистическая обрядность и ее роль в атеистическом воспитании населения. - М.: Знание, 1979. - 64 с.
134. Львовская летопись: Науковий сборник, издаваемый литературным обществом Галицко-русской матицы/ Введение, примечания и заключение А. С. Петрушевича.- Львов, 1868.-С. 255 - 294.
135. Львовская русская летопись: Русский исторический сборник, издаваемый Обществом истории и древностей российских/ Ред. проф. Погодин.-Т. 3.-Кн. 3.- М., 1839.-С. 233 - 267.
136. Мазаєв А. И. Праздник как социально-художественное явление.- М.Наука, 1978.-392с.
137. Максимович М. Дні та місяці українського селянина: пер. з рос. - К., Обереги, 2002. - 189с.
138. Маланюк Є. Книга спостережень. - К.: Атіка, 1995. - 235 с.
139. Малиновский Б. Избранное: Динамика культуры.-М.: РОССПЭН, 2004. - 959 с.
140. Малиновский Б. Магия, наука и религия.-М.: Рефл - бук, 1998. - 304 с.
141. Маркевич Н. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. - К.Добровольное о-во любит.книжки УССР, 1991, 1860.-174с.
142. Марков С. М. Зачем человеку исповедь? - М.: Политиздат, 1978. - 87 с.
143. Матяс Д. М. Приспособленческие тенденции в современном католицизме. - Минск: Наука и техника, 1981. - 216 с.
144. Мейс Д. Комунізм пострадянського періоду // Політична думка. 1997. - №4.- С.50-60.
145. Мигович И. И. Преступный альянс: О союзе униатской церкви и украинского буржуазного национализма. - М.: Политиздат. 1985. - 190 с.
146. Милорадович В. П. Народные обряды и песни Лубенского уезда, Полтавской губернии, записанные в 1888 - 1895 г. // Сборник Харьковского исторического общества. - Т. 10. - 1897. - С. 1-223. - [Oкрема відбитка: Х., 1897. - 223 с].
147. Минкявичюс Я. В. Решение национального вопроса и его влияние на процесс секуляризации // Атеизм в СССР: становление и развитие. - М., 1986. - 238 с.
148. Мифы народов мира//Энциклопедия. - М.Сов.Энциклопедия, 1982. - Т. 2. 719с.
149. Мосс М. Социальные функции священного. - СПб.: Евразия, 2000. - 448 с.
150. Музалева Р. П. Из опыта работы службы семьи // Атеистическое воспитание в семье. - К., 1984. - С. 188 - 192.
151. Мушинка М. Володимир Гнатюк. Життя та його діяльність в галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства. Париж - Нью-Йорк Сідней - Торонто, 1987. - 332 с.
152. Народні пісні в записах Івана Манжури / Упор., передм. та прим. Л. С. Каширіної. - К., 1974.-351с.
153. Настольная книга атеиста /С. Ф. Анисимов, Н. А. Аширов, М. С. Беленький и др.; Под общ. ред. С. Д. Сказкина. - М.: Политиздат, 1981. - 448 с.
154. Настольная книга пресвитера. - М.: Изд. ВСЕХБ, 1982. - 241 с.
155. Настольная книга священнослужителя. - М.: Изд. Моск. патриархии, 1977. - Т. 1. - 767 с.; 1983. - Т. 4. - 824 с.
156. Немиро О. Художественное оформление массовых праздников// Искусство.-1965.-№ 3.- С.19.
157. Никольский В. Нравы и обычаи жителей села Владыкина//Пензенс. епарх. ведомости. - 1883. - № 8. - С. 14.
158. Новик Е.С. Обряд и фольклор в сибирском шаманизме // Опыт сопоставления структур.- М., 2004. - 304 с.
159. Новикова М. Прасвіт українських замовлянь // Українські замовляння / Упор. М. Н Москаленко; Авт. передм. М. О. Новикова. - К., 1993. - С. 7 - 29.
160. Носова Г. А. Язычество в православии. - М.: Наука, 1975. - 151 с.
161. Обряды и обрядовый фольклор / Отв. ред. В. К. Соколова. - М.: Наука, 1982. - 280 с.
162. Огієнко І. І. Українська церква: Нариси з історії Української Православної Церкви: У 2 т.: Т. l — 2. — К.: Україна, 1993. — 284 с.
163. Ожегов С. И. Словарь русского языка. - М.: Рус. язык, 1985. - 797 с.
164. Онищенко А. С. Атеистическая работа в семье: содержание, опыт, проблемы // Атеистическое воспитание в семье. - К., 1984. - С. 19 - 34.
165. Онищенко А. С. Формировать, утверждать научное мировоззрение // Коммунист Украины. - 1988. - № 4. - С. 55 - 63.
166. Опортуністи зривають роботу курсу // За комуністичні кадри. -1931. - №12.(10 березня)
167. Павленко Ю.В. Передісторія давніх русів у світовому контексті. - К.: Фенікс, 1994. - 398 с.
168. Паозерский М. Русские святые перед судом истории. - М.-СПб., 1923. - 348 с.
169. Парфьонова О.І. Традиції в моральній культурі українського народу (друга половина ХІХ ХХ ст.): Автореф. дис. ... канд. іст. н.-К., 2004.-19с.
170. Патерик Києво-Печерський / Упор., адаптув. укр. мовою, склала дод. і прим. І. Жиленко; Відп. Ред. В.М.Колпакова. - 2 - е вид. - К., 2001. - 348 с.
171. Первісна культура.-М.: Изд-во полит. Л-ры, 1989. - 573 с.
172. Первомаю - 100 лет//Наука и религия. - 1986. - № 5. С. 19
173. Перезовський І. П. Українська народна творчість (20-30 рр. XX ст.).- К., 1973.-с.
174. Петров В. Український фольклор. (Заговори, голосіння, обрядовий фольклор народно-календарного циклу). - Мюнхен, 1947.-238с.
175. Писманик М, Г. Индивидуаль