НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА Нib-ІНФЕКЦІЄЮ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ВАКЦИНОПРОФІЛАКТИКИ

Короткий опис

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДУ „ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО”

На правах рукопису

Маркович Ірина Григорівна

УДК 616.98-036.22-084:579.843.94:615.371

НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ
ЗА Нib-ІНФЕКЦІЄЮ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ВАКЦИНОПРОФІЛАКТИКИ

14.02.02 Епідеміологія

Дисертація
на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Поліщук Олена Іванівна, доктор медичних наук,
старший науковий співробітник

Київ 2008

ЗМІСТ
Стор.

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1
ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА HIB-ІНФЕКЦІЇ.
1.1.Специфічна профілактика гемофільної інфекції.
1.2.Епідеміологічний нагляд за бактеріальними менінгітами..

11
25
35

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..................................................
2.1.Характеристика об’єкту.....................................................................
2.2.Характеристика використаних методів............................................
2.2.1.Ретроспективний епідеміологічний аналіз....................................
2.2.2.Дослідження реактогенності вакцин для профілактики гемофільної інфекції.............................................................................................
2.2.3.Мікробіологічні методи..................................................................
2.2.4.Статистичні методи........................................................................

40
40
42
42

42
45
46

РОЗДІЛ 3
ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕМОФІЛЬНОЇ ІНФЕКЦІЇ..
3.1.Аналіз епідемічного процесу гемофільних менінгітів у структурі бактеріальних менінгітів в м.Києві за 19962006 роки.......................................................................................................................
3.2.Аналіз поширеності носоглоткового носійства гемофільної палички серед дітей молодшого віку м. Києва.................................................
3.3.Медико-соціологічні аспекти гемофільної інфекції за даними анкетування медичних працівників та населення м.Києва................................................................................................................

50

51

76

82

РОЗДІЛ 4
ВИВЧЕННЯ ДІЇ ВАКЦИН ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ
Ніb-ІНФЕКЦІЇ......................................................................................................
4.1.Дослідження реактогенності гемофільних вакцин..........
4.2.Вплив щеплень проти Ніb-інфекції на рівні носоглоткового носійства...............................................................................................................
4.3.Вплив щеплень проти гемофільної інфекції на захворюваність гострими респіраторними захворюваннями дітей досліджуваної групи......................................................................................................................

98
98

105

114

РОЗДІЛ 5
РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗАГЕМОФІЛЬНОЮІНФЕКЦІЄЮ...................................................................

120

ЗАКЛЮЧЕННЯ....................................................................................................

134

ВИСНОВКИ..........................................................................................................

143

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................

146

ДОДАТОК А.
Анкета спостереження за дитиною щепленою проти гемофільної інфекції..

178

ДОДАТОК В
Щоденник спостереження за вакцинованим.

179

ДОДАТОК C
Анкета соціологічного опитування батьків ..

180

ДОДАТОК D
Анкета соціологічного опитування медичних працівників.

183

ДОДАТОК F.
Алгоритм дій медичних працівників при проведенні дозорного епідеміологічного нагляду..

187

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АКДП

− кашлюково − дифтерійно − правцева вакцина

БМ

− бактеріальний менінгіт

ВДШ

− верхні дихальні шляхи

ВІЛ

− вірус імунодефіциту людини

ВООЗ

− Всесвітня організація охорони здоров’я

ГРВІ

− гострі респіраторно-вірусні інфекції

ДДЗ

дитячий дошкільний заклад

ДЕН

− дозорний епідеміологічний нагляд

ЕН

− епідеміологічний нагляд

ЕП

− епідемічний процес

ІПВ

− інактивована поліомієлітна вакцина

ЛПЗ

− лікувально-профілактичний заклад

МІ

− менінгококова інфекція

МОЗ

− Міністерство охорони здоров’я

ОПВ

− оральна поліомієлітна вакцина

ПВР

− післявакцинальна реакція

ПВУ

− післявакцинальне ускладнення

ПЛР

− полімеразна ланцюгова реакція

СЕС

− санітарно-епідеміологічна станція

ЦСЕС

Центральна санітарно-епідеміологічна станція

СМР

− спинномозкова рідина

Hib

− Haemophilus influenzae серотипу b
(гемофільна паличка типу b)

Hib-інфекція

− інфекція, спричинена Haemophilus influenzae серотипу b

ВСТУП

Актуальність теми. Захворювання, етіологічним чинником яких є Haemophilus influenzae серотипу b (так звані Ніb-інфекції), менш відомі широкому медичному загалу, ніж інші інфекції, але є небезпечнішими, ніж більшість із них, зокрема, для дітей віком до 5 років. За оцінкою ВООЗ, Ніb-інфекція зумовлює в світі 3 млн. важких захворювань щорічно, з яких близько 700 тисяч закінчуються летально.
У сучасний період відомо більше 20 різних клінічних форм цієї інфекції, з яких найбільш тяжкий перебіг мають менінгіт, септицемія, пневмонія, епіглотит. Із загальної кількості дітей, захворілих на Hib-менінгіт, 1030% помирає, а серед тих, що вижили, у 1035% випадків виникають інвалідизуючі невроло-гічні ускладнення. Більш того, Hib також є основним серотипом H. influenzae, який викликає тяжку інвазивну форму пневмонії у дітей раннього віку з летальністю до 25%. Hib-пневмонії виникають у 410 разів частіше, ніж Hib-менінгіт, однак діагностується значно гірше. Hib є однією з провідних причин септицемії та епіглотиту, які також мають тяжкий перебіг та можуть призвести до смерті інфікованої дитини. У розвитку загострень хронічного бронхіту, на долю Hib припадає близько 30% від загальної кількості всіх інфекційних чинників загострень [48, 56, 277].
Накопичений досвід свідчить, що єдиним ефективним захистом дітей від 3 місяців до 5 років проти Hib-інфекції є вакцинація з використанням кон’югованих вакцин на основі капсульного полісахариду бактерій. Саме завдяки імунізації дитячого населення, впровадженій на сьогодні більш, ніж у 85 переважно розвинених країнах світу, в яких захворюваність лише на Hib-менінгіт у довакцинальний період коливалась від 21 до 100 випадків на 100 тис. дітей віком до 5 років, вдалося знизити захворюваність на 9095%, носійство на 60%, сформувати специфічний колективний імунітет [103, 303]. Позиція ВООЗ (2007 р.) щодо кон’югованих вакцин проти гемофільної інфекції типу b полягає в тому, що відсутність даних про захворюваність не повинна спричинювати затримку впровадження Hib-вакцин у програми планової імунізації, особливо в країнах, де в частині регіонів встановлена висока захворюваність на Hib-інфекцію.
В Україні протягом тривалого часу Hib-інфекції були предметом лише поодиноких наукових досліджень. За даними офіційної реєстрації останніх років, можливим було тільки визначення частки Hib серед бактеріальних менінгітів (БМ), яка, навіть за умови бактеріологічної розшифровки захворювань на рівні 1350%, складає 23%. Оскільки на підставі клінічних проявів етіологічний діагноз встановити важко, більшість випадків інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів (ВДШ) залишаються без етіологічного підтвердження, що утруднює визначення особливостей та активності епідемічного процесу Hib-інфекції. Таким чином, в Україні існує нагальна потреба у розробці системи епідеміологічного нагляду (ЕН) за менінгітами та іншими клінічними формами Hib-інфекції з метою встановлення реальної картини щодо поширеності цих захворювань в Україні, розробки та оцінки ефективності профілактичних та протиепідемічних заходів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження є фрагментом планових науково-дослідних робіт лабораторії загальної мікробіології Державної установи „Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України”:
-№ державної реєстрації 0104U000214 „Вивчення біологічних властивостей музейних та актуальних штамів умовно-патогенних мікроорганізмів збудників опортуністичних інфекцій, оцінка ефективності нових лікувально-профілактичних засобів”;
-№ державної реєстрації 0106U011335 „Дослідження біологічних властивостей, які визначають адаптивні можливості збудників опортуністичних, в тому числі внутрішньолікарняних інфекцій, на сучасному етапі епідемічного процесу”.
Здобувач був виконавцем окремих фрагментів названих робіт.
Мета дослідження. Наукове обґрунтування системи епідеміологічного нагляду за Ніb-інфекцією на основі вивчення епідеміологічних характеристик Ніb-інфекції, бактеріальних менінгітів нез’ясованої етіології та ефективності застосування вакцинопрофілактики.
Для реалізації вказаної мети поставлені такі завдання:
1.Оцінити ефективність системи епідеміологічного нагляду за Ніb-інфекцією та бактеріальними менінгітами в довакцинальний період та на початку впровадження вакцинопрофілактики.
2.Вивчити поширеність носоглоткового носійства гемофільної палички, зокрема типу b, серед дітей віком до 5 років та персоналу дитячих спеціалізованих закладів.
3.Проаналізувати вплив вакцинації на рівні носоглоткового Ніb-носійства серед дітей молодшого віку.
4.Дослідити реактогенність кон’югованих полісахаридних моновакцин для профілактики Ніb-інфекції.
5.Вивчити захворюваність на інфекції органів дихання дітей молодшого віку до- та в динаміці після вакцинації.
6.Дослідити обізнаність медичних працівників та батьків щодо Ніb-інфекції та її вакцинопрофілактики.
7.Розробити підходи до створення системи епідеміологічного нагляду за Ніb-інфекцією.
Об’єкт дослідження. Епідемічний процес Ніb-інфекції, епідеміологічний нагляд, вакцинопрофілактика Ніb-інфекцій.
Предмет дослідження. Захворюваність на Ніb-менінгіти, бактеріальні менінгіти; носоглоткове носійство Ніb; серологічне типування виділених штамів H.influenzae; захворювання органів дихання у дітей молодшого віку; прояви побічної післявакцинальної дії; обізнаність медичних працівників щодо Ніb-інфекції.
Методи дослідження: епідеміологічні, бактеріологічні, серологічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні на моделі м.Києва встановлено частку Hib-менінгітів в етіологічній структурі бактеріологічно розшифрованих менінгітів, ураженість населення різних вікових груп, динаміку та сезонність Hib-менінгітів. Визначено, що групою ризику щодо розвитку Hib-менінгітів є діти віком від 0 до 2 років. Статистично доведено, що недостатня бактеріологічна розшифровка БМ безпосередньо пов’язана із недооцінкою етіологічної ролі Hib у розвитку цієї патології.
Вперше в Україні проведено порівняльне вивчення реактогенності двох моновакцин для профілактики Hib-інфекції та оцінено їх безпеку.
Встановлено, що імунізація дітей призводить до достовірного зниження носоглоткового носійства Hib у 16,7 разів через 6 місяців після завершення первинного комплексу вакцинації (p<0,01) та до зменшення захворюваності дітей на інфекції органів дихання у 1,5 раз (p<0,05). Це опосередковано свідчить про можливу етіологічну роль Hib у розвитку цих захворювань, оскільки бактеріологічна розшифровка інших, крім менінгіту, клінічних форм Hib-інфекції не проводиться.
На підставі аналізу медико-соціологічного дослідження серед медичних працівників та батьків, обґрунтовано необхідність поліпшення їх обізнаності щодо Hib-інфекції та засобів її профілактики, як заходу підвищення ефективності програм імунопрофілактики.
Вперше в Україні розроблено підходи до створення системи епідеміологічного нагляду за Hib-інфекцією.
Практичне значення одержаних результатів. Показано, що удосконалення лабораторної діагностики бактеріальних менінгітів найбільше необхідно для повноти виявлення захворювань Hib-етіології.
Доведено інформативність визначення рівнів носоглоткового носійства, як показника поширеності Hib-інфекції серед різних вікових і соціальних груп населення та ефективності специфічної профілактики.
Показано безпечність кон’югованих полісахаридних моновакцин для профілактики Hib-інфекції, які вперше застосовувались для щеплень дітей в Україні.
Визначені напрямки проведення просвітньої роботи серед медпрацівників та населення для підвищення ефективності імунопрофілактики.
Розроблено схеми рутинного та дозорного епідеміологічного нагляду за Hib-інфекцією на моделі м. Києва.
Результати роботи використано при підготовці інформаційних листів та пам’яток для фахівців лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних закладів м. Києва (№4391 від 20.07.06 р., № 5093 від 05.07.07р. та №7029 від 07.09.07 р.), а також при проведенні міських семінарів за участю лікарів-епідеміологів, інфекціоністів, педіатрів, терапевтів, імунологів та бактеріологів (25.10.2006 р., 12.12.2006 р. та 24.05.2007 р.).
Рекомендації щодо удосконалення порядку проведення щеплень та ЕН за Ніb-інфекцією були враховані при складанні нового календаря щеплень, затвердженого Наказом МОЗ України №48 від 03.02.2006 р. „Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів”, та увійшли до наказу МОЗ України №159 від 02.04.2007 р. „Про порядок організації дозорного епідеміологічного нагляду за бактеріальними менінгітами та рентгенологічно підтвердженими пневмоніями в період впровадження імунізації проти Ніb-інфекції”.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено епідеміологічний аналіз захворюваності на Ніb-інфекцію та БМ в м. Києві за 275 статистичними звітами про інфекційні захворювання за 19962006 роки. У 295 дітей молодшого віку проаналізовано захворюваність на інфекції органів дихання (за історіями розвитку дитини форма 112/о), організовано та проведено бактеріологічні дослідження більше 600 змивів носоглотки. Здійснено серотипування більше 120 штамів H. influenzae. Проведено спостереження за 304 щепленими дітьми за розробленими особисто автором щоденниками за побічною дією Ніb-вакцин. За складеною автором схемою анкетовано 310 респондентів з числа медичних працівників та батьків. Самостійно здійснено узагальнення матеріалу, статистичну обробку отриманих даних, інтерпретацію результатів та спільно з науковим керівником сформульовано висновки. Особистий внесок автора при підготовці матеріалів до опублікування становить значну частину.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи було висвітлено на: нараді з актуальних питань роботи бактеріологічних лабораторій установ державної санепідслужби МОЗ України (Хмельницький, 12 червня 2005 р.), нараді з актуальних питань роботи епідеміологічних відділів і вірусологічних лабораторій установ державної санепідслужби МОЗ України (Вінниця, 31 жовтня 1 листопада 2006 р.), 9-й підсумковій науково-практичній конференції (Харків,2006р.), науково-практичній конференції „Вакцино-профілактика керованих інфекцій та її безпека” (Київ, 1314 квітня 2006 р.), науково-практичній конференції „Епідеміологія, сучасні методи діагностики та профілактики гострих інфекцій дихальних шляхів” (Київ, 78 лютого 2007 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, із них 4 − у наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.
Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 145 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, 5 додатків, ілюстрована 7 таблицями і 53 рисунками. Список використаної літератури містить 321 джерело (62 вітчизняних, 259 зарубіжних авторів, у тому числі країн СНД).

Список літератури

ВИСНОВКИ
У роботі наведено вирішення актуальної наукової задачі розроблено систему епідеміологічного нагляду за інфекціями, спричиненими бактеріями Н.іпflиепzае типу b, що ґрунтується на оцінці ефективності діючої системи епідеміологічного нагляду за бактеріальними менінгітами, визначенні поширеності Hib-інфекції серед дітей молодшого віку та вивченні клініко-епідеміологічної ефективності вакцинопрофілактики.
1.Епідемічний процес бактеріальних менінгітів у м. Києві, як прикладу урбанізованого мегаполісу, характеризувався протягом 19962006 рр. спорадичною захворюваністю (4080 випадків на рік) із показниками від 0,9 до 2,8 на 100 тисяч населення; превалюванням у віковій структурі захворюваності дитячого населення − від 54,3 до 77,0% всіх випадків; вираженою зимово-весняною сезонністю; періодичними підйомами захворюваності на Ніb-менінгіти кожні 34 роки.
2.Встановлено, що протягом десятирічного періоду спостереження в етіології бактеріальних менінгітів у дорослих переважали менінгококи, пневмококи, стафілококи та стрептококи, а у дітей − менінгококи, пневмококи та Ніb. Показники захворюваності на Ніb-менінгіти серед дітей до 1 року складали 4,310,9; 12 років − 2,25,1; 36 років − 0,94,1 та 714 років − 0,3 випадків на 100 тисяч дітей відповідної вікової групи. Групою ризику щодо розвитку Ніb-менінгітів є діти віком 02 роки.
3.Доведено низьку інформативність існуючої системи ЕН за Ніb-інфекцією за рахунок недостатньої етіологічної розшифровки бактеріальних менінгітів, яка не перевищує 6070% випадків. Серед бактеріологічно підтверджених бактеріальних менінгітів у м. Києві Ніb-етіологію встановлено у 2,89,5% випадків. Водночас визначено наявність сильного прямого корелятивного зв'язку (r=0,71±0,15) між якістю бактеріологічної діагностики та показниками захворюваності на Ніb-менінгіти: чим більше реєструється бактеріальних менінгітів невстановленої етіології, тим більшою серед них є частка захворювань спричинених Н. іпfluеnzае типу b. Бактеріологічна розшифровка та реєстрація інших клінічних форм Ніb-інфекції взагалі не проводиться.
4.Результати аналізу анкетування медичних працівників та батьків засвідчили недостатню обізнаність щодо Hib-інфекцій та засобів їх профілактики. Менше половини респондентівбатьків (45,7±3,8%) вважають, що достатньо поінформовані про гемофільну інфекцію; 63,4±3,6% респондентів знають про щеплення як метод боротьби з Hib, майже 10±2,3% дали негативну відповідь, лише половина анкетованих знають про використання вакцини в Україні.
5.Встановлено, що вакцинація дітей раннього віку проти Ніb-інфекції дозволила знизити рівні носоглоткового бактеріоносійства Н. іпfluеnzае типу b у 5 разів через 1 місяць після щеплень та у 16,7 разів − через 6 місяців при початковому середньому рівні Ніb-носійства 11,6±1,9% серед дітей та 6,3±3,1% серед персоналу дитячих закладів.
6.Визначено, що протягом року після проведення щеплень проти Ніb-інфекції захворюваність дітей на інфекції органів дихання з урахуванням 9 нозологічних форм знизилась у 1,5 раз (p<0,05), що опосередковано свідчить про роль Ніb у розвитку цих захворювань.
7.Постмаркетингове використання двох моновакцин для профілактики Ніb-інфекції засвідчило задовільний профіль їх реактогенності: сумарна кількість місцевих та загальних реакцій становила 5,9±1,4%, при відсутності сильних реакцій у післявакцинальному періоді.
8.Науково обґрунтовано та розроблено систему епідеміологічного нагляду за Ніb-інфекцією, запропоновано модель дозорного епідеміологічного нагляду, яка включає збір та аналіз інформації щодо захворюваності на Ніb-інфекцію дітей віком до 5 років, вдосконалення її лабораторної діагностики, контроль ефективності профілактичних заходів, включаючи проведення вакцинопрофілактики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Айдыралиева Ч. Эпидемиология Hib в странах Европейского региона ВОЗ // WHO Regional Office for Europe. Vaccine preventable deseases and immunization programme. − К., 2006. −15 с.
2.Актуальні питання вакцинопрофілактики інфекційних хвороб у дітей. Навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл. III−IY рівнів акредитації. Сміян І.С., Волянська Л.А., Горішня І.Л. та ін. − Т.: Укрмедкн., 2001. − 143с.
3.Бабич Е.М., Макаренко К.Н., Васильева И.Б. Пути повышения эффективности противоэпидемических мероприятий при гнойных менингитах // Детские инфекции. К., 1985. вып. 15. С.7880.
4.Бектимиров Т.А. Рекомендации ВОЗ по профилактике гемофильной инфекции тип b // Бюлл. Вакцинация. − М., 2003. − №2(26). − С. 4−5.
5.Белоконева О. Нужна ли прививка от менингококковой инфекции? // Наука и жизнь. − 2004. − №1. − С. 30−32.
6.Беляков В.Д. Эпидемиологический надзор − основа современной организации противоэпидемической работы // ЖМЭИ. − 1992. − №8. − С.53−56.
7.Био Мерье О.О.О., Москва Лабораторная диагностика инфекции, вызываемой Haemophilus influenzae типа b // Сб. труд. научно-практ. конфер. − М., 1998. − С. 39.
8.Боронина Л.Г., Жуков С.А., Лисицина Л.И. К вопросу о совершенствовании микробиологической диагностики Haemophilus influenzae при гнойных менингитах у детей // Тез. док. ІІ Всесоюзн. конф. „Актуальные вопросы клинической микробиологии в неинфекционной патологии”. М. 1988, Ч. І. С.6162.
9.Боронина Л.Г. Особенности биологических свойств of Haemophilus influenzae типа b // Сб. труд. научно-практ. конфер. Пастер Мерье Коннот. − М., 1998. − С. 12−13.
10.Брико Н.И. Достижения и перспективы иммунопрофилактики инфекционных болезней // Медицинская сестра. − М., 2005. − №1 − С. 2−5.
11.Венгеров Ю.Я., Белобородов В.Б., Бронякин Ю.В. Клинические особенности менингококковых и пневмококковых менингитов // Сов. Медицина. − 1989. − №11. − С. 104−106.
12.Вакцинопрофилактика. Настоящее и будущее // Учайкин В.Ф., Шамшева О.В. − М.: Гэотар−мед., 2001. − 399 с.
13.Вакцини GSK: безпека, якість, ефективністью // Гриневич О. Медицина світу. − (Довідник). − Львів, 2002. − 115 с.
14.Владыко А.С., Петкевич А.С. Проблемы и перспективы индивидуальной вакцинации // Медицинские новости. − Минск, 2002. − №4. − С. 3−6.
15.Влияние вакцинопрофилактики на эпидемический процесс управляемых инфекций в Российской Федерации // Эпидемиология и инфекционные болезни. − М., 2002. − № 2. − С. 6−11.
16.Галазка А. Менингококковые инфекции и борьба с ними с помощью менингококковых полисахаридных вакцин // Бюлл. ВОЗ, 1982. − т.60. №1. − С. 25-30.
17.Глиненко В.М., Фирсова С.Н., Королева И.С. Роль Haemophilus influenzae типа b в этиологической структуре гнойных бактериальных менингитов // Эпидемиология и инфекционные болезни. − М., 2001. − №4. − С. 17−19.
18.Горбунов М.А., Павлова Л.И., Чупринина Р.П. Результаты регистрации клинических испытаний вакцины Акт-ХИБ (производства фирмы «Пастер Мерье Коннот», Франция) //Сб. труд. научно-практ. конфер. Пастер Мерье Коннот. − М., 1998. − С. 50−52.
19.Горбунов С.Г., Орлова Е.В., Захарова Н.И. Результаты динамического наблюдения за детьми раннего возраста в закрытом коллективе, иммунизированными вакциной „Акт-Хиб” // Бюлл. Вакцинация. − М., 2003. − №2(26). − С. 6−7.
20.Гришин С.И., Халабуда И.З. Применение статистических методов при анализе инфекционной заболеваемости // Метод. письмо. − К., 1969. − 30с.
21.Громашевский Л.В. Общая эпидемиология // Медицина. − М., 1965. − 290с.
22.Далматов В.В. Серологический мониторинг в системе эпидемиологического надзора за инфекциями, управляемыми средствами иммунопрофилактики // Эпидемиология. Вакцинопрофилактика. − М., №5(18). − 2004. − С.16−20.
23.Далматов В.В., Обухова Т.М., Стасенко В.Л. Эпидемиологический надзор и социально-гигиенический мониторинг в системе управления здоровьем населения // Эпидемиология и инфекционные болезни. − 2005. − №2. − С.34−38.
24.Демина А.А., Покровский В.Й., Ильина Т.В. Этиология гнойных бактериальных менингитов // ЖМЭИ. − М. − 1984. − № 12. − С. 32−36.
25.Демина А.А., Ильина Т.В. Специфические латекс-препараты в этиологической диагностике гнойных бактериальных менингитов // ЖМЭИ. − М., 1985. − №11. − С. 3−6.
26.Демина А.А., Покровский В.И., Самсонова И.М. Заболевание, обусловленное Haemophilus influenzae типа b и вакцинопрофилактика этой инфекции // Микробиология − М., 1996. − №5. − С. 99−104.
27.Демина А.А. Эпидемиология инвазивных форм заболеваний, обусловленных H. influenzae type b // Междунар. Мед. Журн. − М., 1998. −№4. − С. 315−322.
28.Демина А.А. Эпидемиологический надзор и прогноз // Бюлл. Вакцинация. −М., 1999. − №2. − С. 5.
29.Демина А.А., Спирихина Л.В. Ніb-инфекция: мери борьбы и профилактики // Эпидемиология и инфекционные болезни. − М., 2001. − №3. − С.52−56.
30.Девяткина Н.П., Ильина Т.В., Королева Й.С., Мартьнов Ю.В. Особенности заболеваемости гнойными менингитами, вызванными S. рпеumопіае и Haemophilus influenzae // Микробиология. − М., 1984. − №12. − С. 5−12.
31.Девяткина Н. П. Гнойные бактериальные менингиты пневмококковой и гемофильной этиологии // Фельдшер и акушерка. 1991. №4. С. 912.
32.Деконенко Е. Бактериальные менингиты // Врач. − М., 2001. − № 6.− С.21−23.
33.Дельвиг А.А. N. meningitidis от антигенной структуры к новому поколению вакцин // Медицина. − М., 2000. − 250 с.
34.Эпиднадзор за ВИЧ/СПИДом в Украине (1987-2000гг.) // Сборник МЗ Украины, Украинский Центр профилактики и борьбы со СПИДом, ЮНЭЙДС. − К., 2000. − 125 с.
35.Закордонець Л.В. Наслідки гнійних менінгітів у дітей: / Автореф. дис. канд. мед. наук. 140110. МОЗ України. Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. − К., 2004. − 20 с.
36.Заргарян О.П. Гемофильная флора носоглотки в норме й при острой респираторной патологии: Автореф. дис канд. мед. наук: 030007 // КИЭИБ им. Л.В.Громашевского. − К., 1983. − 25с.
37.Зубков М.Н., Гугуцидзе Е.Н., Ноников В.Е. Роль St. Pneumoniae и Haеmophilus influenzae в этиологии острых пневмоний у лиц пожилого возраста // ЖМЭИ. − 1984. − №4. − С. 67−70.
38.Зубков М.Н., Гугуцидзе Е.Н., Ноников В.Е. Эпидемиологические аспекты антибиотикорезистентности клинических изолятов Haеmophilus influenzae // Пульмонология. − М., 1995. − № З. − С. 89−93.
39.Зуева Л.П., Яфаев Р.Х., Еремин С.Р. Эпидемиологическая диагностика. − СПб: ГОУВПО СПбГМА им. И.И.Мечникова, 2003. − 264 с.
40.Імунопрофілактика інфекційних хвороб і організація її проведення. Посіб. для мед. фак. та лікарів−інтернів за фахом «Епідеміологія» // МОЗ України. Нац. мед. Ун-т ім. О.О.Богомольця. Каф епідеміології; За ред. Ю.Д. Гоца. − К., 1999. − 48с.
41.Иммунопрофилактика инфекционных болезней и организация ее проведения // Пособие НМУ им. А.А.Богомольца. Каф.эпидемиологии, Центр. метод. каб. по высш. мед.образованию. Подгот.: Н.А.Павлова и др. − К., 1999. − 47 с.
42.Каспарова Т.Ю. Статистические методы в эпидемиологическом анализе. − М., 1994. − С. 13−15.
43.Катосова И.К., Чыныева Д.К., Сатгаров Г.Н. Этиология острых и хронических бронхолегочных заболеваний у детей. // ЖМЭИ. − 1983. − №11. − С. 52−56.
44.Катосова Л.К., Наймушина Н.Б., Саттаров Г.Н. и др. Особенности носительства Нi, S. pneumonia и сравнительная характеристика штаммов, выделенных от здоровых и больных острыми и хроническими респираторными заболеваниями // Микробиология. −1986. − №1. − С.14−19.
45.Катосова Л.К. Особенности носительства Haеmophilus influenzae и S. pneumonia // Вопросы охраны материнства и детства. − М., 1987. − №8. − С.9−14.
46.Катосова Л.К. Этиологическая структура острых и хронических респираторных заболеваний // Детский доктор. − М., 2000. − №3. − С. 63−64.
47.Климанская Е.В., Лекомцева Ф.С. Антибактериальная терапия бронхолегочных заболеваний у детей // Педиатрия. −1981. − №1. − С.41−43.
48.Козлов Р.С. Инфекции дыхательных путей и антибактериальная терапия: что нужно помнить каждому врачу? // Здоров’я України. − 2007. − №1(158). − С. 40−41.
49.Комаровский Е. Менингит это страшно! // Мир семьи. − К., 2004. − №10. − С. 48−50.
50.Кононенко В.В., Муравская Л.В., Новикова О.В. и др. Поражение нервной системы при Haemophilus influenzae-инфекции у взрослых // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. − М., 1990. − №2. − С.94−97.
51.Кононенко В.В., Руденко А.О., Василенко Л.Г. Влияние Haemophilus influenzae на состояние ЦНС // Журнал практичного лікаря. − К., 2001. − №2. − С. 27−32.
52.Королева И.С., Лыткина И.Н., Чистякова Г.Г. и др. Влияние вакцинации против H. Influenzae тип b на уровень назофарингеального носительства // Эпидемиология и инфекционные болезни. − 2000. − №3. − С. 15−19.
53.Королева И.С., Лыткина И.Н., Чистякова Г.Г. Влияние вакцинации против H. іnfluenzae тип b (вакциной Акт-ХИБ) на уровень назофарингеального носительства и заболеваемость гнойно-септическими инфекциями // Эпидемиология и инфекционные болезни. −2002. − №5. − С.23−27.
54.Королева И.С., Лыткина И.Н., Блистинова З.А. Влияние вакцинации против H. influenzae тип b (вакциной Акт-ХИБ) на уровень назофарингеального носительства и заболеваемость гнойно-септическими инфекциями // Материалы VII съезда Всероссийского общества эпидемиологов, микробиологов и паразитологов. − М., 2002. − Т.2. − С.188−189.
55.Королева, И.С., Белошицкий Г.В., Свистунова Т.С. Влияние ранней антибиотикотерапии гнойных менингитов на результативность бактериологичекой диагностики // Эпидемиология и инфекционные болезни. − 2002. − №4. − С. 37−41.
56.Королева И.С., Белошицкий Г.В., Чистякова Г.Г., Быкова Р.Н. Эпидемиологический надзор за гнойными бактериальными менингитами // Эпидемиология и инфекционные болезни. − М., 2004. − № 3. − С. 21−25.
57.Королева И.С. Актуальные вопросы эпидемиологии и вакцинопрофилактики гнойных бактериальных менингитов // Эпидемиология и вакцинопрофилактика. − 2005. − №2(21). − С. 26−30.
58.Королева И.С., Белошицкий Г.В. Менингококковая инфекция и гнойные бактериальные менингиты // ООО „Медицинское информационное агентство”. − М., 2007. − 112 с.
59.Корчинський М.Ч., Гудзенко О.А., Шестакова І.В. Активна вакцинопрофілактика інфекційних хвороб у дітей − запорука здоров’я нації. // Сучасні інфекції. − К., 2003. − № 1. − С. 96−10 .
60.Костинов М.П., Малеев В.В. Hib-инфекция: вопросы вакцинопрофилактики // М., 1998. − 90 с.
61.Костинов М.П., Осипова Е.Ю. Практический опыт сочетанного применения вакцины „Акт-ХИБ” − оценка реактогенности // Сб. труд. научно-практ. конфер. Пастер Мерье Коннот. − М., 1998. − С. 54−55.
62.Костюкова Н.Н., Назаренко Г.И., Кишкун А.А. Этиологическая структура острых гнойных менингитов и методы их микробиологической диагностики // Клиническая лабораторная диагностика. − М., 2001. − №8. − С. 25−32.
63.Крамарєв С.О., Чернишова Л.І. Бактеріальні менінгіти у дітей (клініка, діагностика та лікування) // Журнал практичного лікаря. − К., 2002. − №6. − С. 24−28.
64.Крамарєв С.О., Закордонець Л.В., Мартинюк В.Ю. та ін. Стан нервової сиcтеми у дітей після перенесеного гнійного менінгіту // Перинатологія та педіатрія. − К., 2002. − №1. − С. 44−46.
65.Крамарєв С.О. Гемофільна інфекція // Украинская медицинская газета. − К., 2007. − №9. − С. 8.
66.Кузнецова Т.А., Катосова Л.К., Ходиев Э.М. Частота выделения H. influenzae типа b у больных с пневмониями // Медицинский журнал Узбекистана. − 1989. − №9. − С. 12−14.
67.Кузнецова Т. А. Оптимизация диагностической й терапевтической тактики при острои пневмонии у детей раннего возраста // Автореф. дисс докт. мед. наук. − М., 1992. − 14 с.
68.Куртасова Л.М., Рузаева Л.А., Двоеконко А.А. Оценка эффективности вакцины Акт-Хиб у детей из группы риска // Бюлл. Вакцинация. − 2003. − №2(26). − С. 8−9.
69.Лаврова И.Г., Майстрах К.В. // Социальная гигиена и организация здравоохранения. − М., 1987. − 263 с.
70.Лобзин Ю.В. Гемофильная инфекция // Руководство по инфекционным болезням, С-Петербург.- „Фолиант”. − 2000. − 932 с.
71.Лукачев, И.В., Костинов М.П., Шабалина С.В. Иммуностимуляция бактериальными вакцинами при патологии органов дыхания // Эпидемиология и инфекционные болезни. − М., 2003. − №3. − С. 49−53.
72.Лукачев И.В., Костинов М.П., Шабалина С.В. и др. Клинический эффект вакцинации препаратами PNEUMO-23 и АСТ-HIB детей, страдающих бронхиальной астмой // Педиатрия: Журн. им. Г.Н. Сперанского. − М., 2005. − №3. − С. 74−77.
73.Лыткина И.Н., Чистякова Г.Г., Королева И.С. Профилактика бактериальных гнойных менингитов у детей в Москве // Бюлл. Вакцинация. − М., 1999. − №2. − С. 11.
74.Лыткина И.Н., Волкова Н.А. Оценка эффективности некоторых современных препаратов при проведении неспецифической профилактики ОРВИ в детских организованных коллективах // Детские инфекции. − М., 2004. − т. 3. − № 4. − С. 49−54.
75.Листи інформаційні ЦСЕС МОЗ України „Про стан захворюваності та лабораторної діагностики БГМ в Україні”(за 1996−2006 роки). − Київ.
76.Маричев І.Л., Біломеря Т.А., Брижата С.І. Результати вивчення імунологічної ефективності вакцин проти кору, епідемічного паротиту, краснухи (Тримовакс) у Донецькій області // Дитячі інфекції: Укр. міжвід. зб. − К. 2001. Вип. 21. С. 7987.
77.Маричев І.Л., Процап О.І., Чудна Л.М. Імуногенність вакцин, їх оцінка // Інфекційні хвороби. − Т., 2003. − № 2. − С. 15−18.
78.Маркович І.Г., Брич О.І., Поліщук О.І. Вплив специфічної імунізації дітей дошкільного віку на носоглоткове носійство Hamophilus influenzae типу b // Охорона здоров’я України. − К., 2007. − №1(25). − С. 214−215.
79.Маркович І.Г., Колос Л.А., Носенко Г.А., Гунько С.Г. Бактеріальні гнійні менінгіти в м. Києві // Матеріали робочої наради-семінару з актуальних питань роботи бактеріологічних лабораторій. - Хмельницький, 2005. − С.49−50.
80.Маркович І.Г., Колос Л.А., Кракович А.В. Проблема діагностики гнійних бактеріальних менінгітів, зокрема спричинених гемофільною паличкою типу b, а також проведення шеплення проти Hib- інфекції // Матеріали семінару з актуальних питань роботи епідеміологічних відділів і вірусологічних лабораторій установ державної санепідслужби МОЗ України. − Вінниця, 2006. − С.64−65.
81.Маянский А.Н. Микробиология для врачей (очерки патогенетической микробиологии) // Нижегородская гос. Мед.акад. − Н.Новгород: НГМА. −1999. − 392 с.
82.Медуницын Н.В. Побочное действие вакцин // Биопрепараты. − 2001. − №9. − С. 10−12.
83.Медуницын Н.В Лечебные вакцины и иммунотерапия инфекционных болезней // Эпидемиология и инфекционные болезни. − 2002. − №4. − С.52−56.
84.Медуницын Н.В. Вакцинология // М.: Триада−Х., 2004. − 446 с.
85.Менінгококова інфекція та бактерійні менінгіти: клініка, діагностика та інтенсивна терапія: Метод. Рек./ІЕІХ ім. Л.В.Громашевського, Укр. Центр наук. Мед. Інформації та патент.-ліценз. Роботи; Уклад.: В.В.Кононенко, О.О. Крамарєв, Л.П.Ярош, Л.В.Муравська та ін.. − К., 2004. − 32 с.
86.Менингиты и энцефалиты // Лобзин Ю.В., Пилипенко В.В., Громыко Ю.Н. − Фолиант. − 2001. − 123 с.
87.Методические рекомендации для микробиологов «Выделение, идентификация и определение чувствительности к антибиотикам Haemophilus influenzae» // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. − М., 2000. − Т.2. С. 93−109.
88.Мотлохова О.В. Клініко-імунологічні показники та морфологічні зміни органів імунної системи при бактерійних менінгітах та менінгоенцефалітах: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.03 // АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. − К., 2004. − 20 с.
89.Мохорт Г.А., Колос Л.А., Маркович І.Г. Епідеміологічний нагляд за гнійними бактеріальними менінгітами в м.Києві в 1991-2004рр. // Эпидемиология, экология и гигиена. Сб. матер. 9-й итоговой научн.-практ. конфер. − Харьков, 2006. − С. 15−18.
90.Наймушина Н. Б. Клиническая оценка роли гемофильной палочки в развитии острых заболеваний дыхательных путей у детей // Автореф. дисс... канд. мед. наук. − М. − 1986. − С. 14.
91.Насыров Р.А., Маньков М.В. Патоморфология менингитов, вызванных гемофильной палочкой у детей // Архив патологии. − М., 2003. − т.65. − №2. − С. 21−24.
92.Николаева А.Ю., Шамшева О.В. Пути оптимизации иммунного ответа на вакцинацию у часто болеющих детей // Детские инфекции. − М. − 2004. − №4. − С. 38−40.
93.Нормативные документы // Бюлл. Вакцинация − М., 2003. − №2(26). − С.3−4.
94.„О профилактике гемофильной инфекции” // Письмо МОЗ Российской Федерации №2510/10099−97-352 от 30.12.97г.
95.Омельяненко, О.В., Коржинський Ю.С., Голик Р.Г. Діагностика та лікування гнійного менінгіту у новонароджених дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. − К., 2001. − №4. − С. 80.
96.Онищенко Г.Г. Иммунопрофилактика как инструмент сохранения здоровья населения и увеличения продолжительности жизни // Эпидемиология и инфекционные болезни. − М., 2004. − №6. − С. 4−8.
97.Осипова Т.Ф. Клінічна і морфологічна характеристика, діагностика та лікування бактеріальних менінгітів у новонароджених дітей // Автореф. дис... канд. мед. наук. НМУ ім. О.О. Богомольця. − К., 2001. − 20 с.
98.Отчет ВОЗ об экспресс-оценке бремени Hib-обусловленных болезней в Украине // К., 2004. − 55 с.
99.Пахомов Д.В., Снегова Н.Ф., Костинов М.П. Вакцинопрофилактика гемофильной b инфекции у детей от ВИЧ-инфицированных матерей и у ВИЧ-инфицированных детей // Детские инфекции. − М., 2005. − т.4. − №2. − С. 60−64.
100.Петров Р.В., Свердлов Е.Д., Семенов Б.Ф. и др. Конъюгированные полимер-субъединичные иммуногены и вакцины // Вестник Российской Академии медицинских наук. − М., 2003. − № 1. − С. 10−15.
101.Покровский В.И. Пути оптимизации эпидемиологического надзора за инфекционными болезнями в стране // ЖМЭИ. − 1986. − №11. − С. 3−7.
102.Покровский В.И. Инфекции, обусловленные H. influenzae type