Наврузов Михайло Борисович. Оксидантно-антиоксидантний та біоенергетичний гомеостаз у хворих з ішемічним інсультом у ході лікування

Короткий опис

Наврузов Михайло Борисович. Оксидантно-антиоксидантний та біоенергетичний гомеостаз у хворих з ішемічним інсультом у ході лікування : дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / АМН України; Інститут неврології, психіатрії та наркології. - Х., 2005

Наврузов М.Б. Оксидантно-антиоксидантний і біоенергетичний гомеостаз у хворих з ішемічним інсультом у ході лікування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 нервові хвороби Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2005.
На основі комплексного клініко-параклінічного та біохіміко-біофізичного дослідження 127 хворих з ішемічним інсультом в гострому періоді розроблені критерії діагностики та прогнозування перебігу захворювання з урахуванням ЕЕГ-, УЗДГ- і КТ-показників, стану оксидантно-антиоксидантної системи й біоенергетичного гомеостазу.
Доведено, що в умовах гострої церебральної ішемії спостерігається інтенсифікація ВРО ліпідів, накопичення первинних і вторинних продуктів ПОЛ, виснаження АОС, зміна пулу амінокислот з дисбалансом між збудливими й гальмівними НАК у бік переважання першої, що обумовлює важкість стану хворих. Виявлені біохімічні зрушення сприяють порушенню структурно-функціональної цілісності біомембран, зміні ядерно-мембранного потенціалу (зменшенню електронегативності ядер клітин), що свідчить про стійке порушення гомеостазу та біоенергетичних процесів, погіршення фізичного стану організму в цілому. Патогенетично обґрунтовано та доведено ефективність диференційованого застосування в гострому періоді ішемічного інсульту комплексу препаратів антиоксидантної, антигіпоксантної, мембраностабілізуючої дії (актовегін, семакс), що сприяло мінімізації неврологічного дефіциту і структурно-функціонально-метаболічних порушень.

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового задавдання по вивченню стану оксидантного, нейромедіаторного та біоенергетичного гомеостазу в гострому періоді ішемічного інсульту різного ступеня тяжкості в процесі розробленої та патогенетично обґрунтованої лікувальної тактики.
При комплексному клініко-інструментальному обстеженні виявлений тяжкий перебіг гострої церебральної ішемії у хворих з лівопівкульовою та стовбуровою локалізацією вогнища. Несприятливою прогностичною ознакою у хворих з ішемічним інсультом тяжкого та вкрай тяжкого ступеня була стійка повільнохвильова дельта- і тета-активність на фоні низькоамплітудної ЕЕГ. Вираженість УЗДГ-патернів у вигляді асиметрії мозкового кровотоку і ознак одно- й двосторонніх стенозів знаходилася в прямо пропорційній залежності від ступеня тяжкості ішемічного інсульту.
У всі терміни спостереження, починаючи з першої доби, у хворих з ішемічним інсультом спостерігалося порушення процесів ВРО ліпідів із збільшенням вмісту прооксидантів (підвищення рівнів ДК на 118,1% і МДА на 57,7%). Була виявлена прямопропорційна залежність між тяжкістю стану хворих та рівнем ДК і зворотнопропорційна залежність між вмістом МДА і ступенем тяжкості хворих.
У всіх хворих з гострою церебральною ішемією антиокислювальний захист здійснювався переважно за рахунок ферментативної ланки АОС (підвищення активності пероксидази) і був більш виражений у хворих у відносно задовільному стані. При тяжкому та вкрай тяжкому ступені ішемічного інсульту в першу добу захворювання була виявлена помірна активація ферментативних резервів антиоксидантної системи (підвищення активності пероксидази на 55,3% і 6,8% відповідно) з прогресуючим зниженням її активності до 21-ї доби, що було прогностично несприятливою ознакою.
У всіх хворих з ішемічним інсультом хемілюмінесцентним методом виявлена активація первинних вільнорадикальних процесів у першу добу гострої церебральної ішемії, про що свідчило підвищення спонтанної та Н2О2-індукованної ХЛ в 2,5 і в 2,7 рази відповідно. До 21-ї доби захворювання у хворих з відносно задовільним станом і станом середньої тяжкості спостерігалося зниження вираженості процесів ВРО ліпідів, а у хворих з тяжким та вкрай тяжким станом їх прогресивне зростання, що свідчило про виснаження захисних резервів організму.
Оцінка кінетики Fe-індукованої ХЛ виявила у першу добу гострої церебральної ішемії дисбаланс про- і антиоксидантної систем, про що свідчило підвищення розрахункового інтегрального показника в 1,4; 2,5; 2,3 і 2,9 рази у хворих з відносно задовільним, середньотяжким, тяжким та вкрай тяжким станом відповідно. Несприятливою прогностичною ознакою стало подальше підвищення розрахункового інтегрального показника на 21-у добу ішемічного інсульту в 1,3 і 1,6 раза щодо показника у 1-у добу захворювання, що спостерігалося у хворих з тяжким та вкрай тяжким станом відповідно.
У всіх хворих з ішемічним інсультом було виявлено порушення рівнів нейромедіаторних амінокислот (аспартату, глутамату, ГАМК) у всі терміни дослідження. Показником дисбалансу збудливих і гальмівних НАК при гострій церебральній ішемії стало підвищення співвідношення глутамат/ГАМК в 1,5; 1,2 та 1,4 раза у хворих з середньотяжким, тяжким та вкрай тяжким станом відповідно.
При дослідженні ядерно-клітинного потенціалу встановлено зворотнопропорційну залежність між тяжкістю гострої церебральної ішемії і відсотком електронегативності ядер клітин букального епітелію. Виявлено зниження показника відсотка ЕНЯ букального епітелію у хворих з ішемічним інсультом на 69%, 56% і 29% в 1-у, 7-у і 21-у добу відповідно, що свідчило про стійке порушення гомеостазу і біоенергетичних процесів і погіршенні загального стану організму.
Застосування комплексу препаратів нейрометаболічної, антиоксидантної та антигіпоксантної дії (10% розчин актовегіну і 1% розчин семаксу) сприяло прискоренню регресу неврологічної симптоматики, поліпшенню стану оксидантного і біоенергетичного гомеостазу, що було більш виражено у хворих з відносно задовільним станом та станом середнього ступеня тяжкості.