НЕКАРАЛЬНИЙ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ВПЛИВ НА НЕПОВНОЛІТНІХ В УКРАЇНІ (кримінологічні засади)

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

ВЕЧЕРОВА ЄВГЕНІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 343.915 (477)

НЕКАРАЛЬНИЙ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ВПЛИВ НА НЕПОВНОЛІТНІХ В УКРАЇНІ
(кримінологічні засади)

Спеціальність 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Орловська Наталя Анатоліївна
кандидат юридичних наук,
доцент

Одеса – 2010
ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….............3

Розділ І. Поняття, правова природа та історичні витоки некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні
1.1. Поняття та правова природа некарального кримінально-правового впливу
на неповнолітніх …………………………………………………....................11
1.2. Ретроспективний аналіз некарального кримінально-правового впливу на
неповнолітніх ………………………………………………………………….32
Висновки до розділу І………………………………………………………………...48
Розділ ІІ. Характеристика елементів некарального кримінально-правового
впливу на неповнолітніх в Україні
2.1. Форми та заходи некарального кримінально-правового впливу на
неповнолітніх ………….………………………………………………………52
2.2. Об’єкт некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх…..67
2.3. Суб’єкти некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх...83
Висновки до розділу ІІ………………………………………………………………..98
Розділ ІІІ. Некаральний кримінально-правовий вплив на неповнолітніх: зарубіжний досвід та перспективи для України
3.1. Некаральний кримінально-правовий вплив на неповнолітніх в основних кримінально-правових системах сучасності………………………………..102
3.2. Функціональність та ефективність як передумови розвитку некарального
кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні………………118
3.3. Некаральний вплив у контексті модернізації кримінально-правового
реагування на злочинність неповнолітніх в Україні……………………….137
Висновки до розділу ІІІ……………………………………………………………...167
Висновки…………………………………………………………………………….174
Список використаних джерел…………………………………………………….183
Додатки………………………………………………………………………………226
Вступ

Актуальність теми дослідження. Попередження злочинності неповнолітніх засобами кримінального права є перспективним напрямком сучасних досліджень у галузі кримінології, адже криза покарання, з якою система протидії злочинності стикнулася останнім часом, викликає необхідність дещо переглянути традиційні підходи до ролі та значення кримінального закону.
Нагальна потреба в модернізації кримінально-правового впливу на неповнолітніх, який би відповідав соціально-психологічним та економічним реаліям сьогодення, визнається не лише світовою громадськістю (зокрема, Дванадцятий Конгрес ООН з попередження злочинності та кримінального правосуддя, Сальвадор, Бразилія, 12-19 квітня 2010 р.), а й на державному рівні, що вбачається з наявності в нормативно-правовому полі України таких офіційних документів, як, наприклад, Концепція реформування кримінальної юстиції України, затверджена Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. №311, Закон України «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 р.» від 5 березня 2009 р., Наказ Міністерства юстиції України «Про утворення робочої групи» від 27 травня 2010 р. №491/7, яким передбачено утворення робочої групи з впровадження системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні.
На дисертаційному рівні деякі питання некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх вивчалися в руслі психологічних наук - Н.В. Гресою (2008 р.), О.М. Павлик (2005 р.), в руслі медичних наук – О.О. Зайцевим (2005 р.), Р.І. Ісаковим (2006 р.), Г.М. Кожиною (2006 р.), О.О. Несен (2002 р.); в руслі педагогічних наук – П.В. Вівчар (1999 р.), І.І. Парфанович (2002 р.); в руслі юридичних наук - Ю.А. Абросімовою (2009 р.), Р.І. Благутою (2006 р.), О.І. Бугерою (2006 р.), В.М. Бурдіним (2002 р.), І.П. Васильківською (2001 р.), Т.О. Гончар (2005 р.), Т.Л. Кальченко (2004 р.), А.О. Клевцовим (2009 р.), С.М. Корецьким (2003 р.), Н.М. Крестовською (2008 р.), Н.М. Пісоцькою (2001 р.), О.О. Севериним (2009 р.), О.С. Стеблинською (2008 р.), Н.Б. Хлистовою (2008 р.), П.В. Хряпінським (2010 р.), О.О. Ямковою (2004 р.), Н.В. Яницькою (2000 р.).
В окресленій сфері важливе значення мають наукові розробки таких дослідників у галузі кримінального права, кримінології та кримінально-виконавчого права, як С.М. Абєльцев, І.С. Андріїв, Ю.М. Антонян, Л.В. Багрій-Шахматов, Ю.В. Баулін, Н.Л. Березовська, Дж. Брейтуейт, О.М. Ведерникова, Ю.В. Голік, В.В. Голіна, Б.М. Головкін, Л.В. Головко, І.М. Горбачова, Т.А. Денисова, А.І. Долгова, В.М. Дрьомін, В.К. Дуюнов, В.П. Ємельянов, А.П. Закалюк, А.Ф. Зелінський, Г. Зер, Д.З. Зіядова, Л.М. Карнозова, В.М. Коган, О.В. Козаченко, Н. Крісті, В.М. Кудрявцев, О.М. Литвак, Н.О. Лопашенко, В.В. Мальцев, Е.Б. Мельникова, В.О. Меркулова, Г.М. Міньковський, Ф.К. Набіуллін, Н.А. Орловська, Т.П. Папкова, Ю.Є. Пудовочкін, М. Райт, А.В. Савченко, Т.Є. Семікоп, М.Г. Сорочинський, Є.Л. Стрельцов, М.С. Таганцев, А.П. Тузов, В.О. Туляков, Д.А. Шестаков, Н.С. Юзікова, Д.В. Ягунов та ін.
Однак у більшості робіт проблематика некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх висвітлювалася, як правило, в кримінально-правовому ракурсі. Внаслідок чого важливі для розуміння цього феномену аспекти залишаються недостатньо дослідженими або недослідженими взагалі. Зокрема до таких малорозроблених проблем належать кримінологічні засади, з вивченням яких невід'ємно пов'язане пізнання сутності некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх, характеристика його елементів, функціональне призначення, критерії оцінки ефективності, основні напрямки модернізації тощо.
Виходячи з цього, є необхідність дослідження кримінологічних засад некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні, у тому числі для вироблення рекомендацій по вдосконаленню законодавчого регулювання й практики застосування останнього.
Викладеними обставинами визначений вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність, теоретичне та практичне значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження ґрунтується на основних положеннях Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. №1767. Робота відповідає плану наукових досліджень кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Одеської національної юридичної академії на 2006-2010 рр. «Актуальні проблеми вивчення та попередження злочинності та кримінологічного обґрунтування удосконалення системи кримінальної юстиції в Україні» і є складовою частиною планів науково-дослідних робіт, які здійснюються Одеською національною юридичною академією у відповідності до теми «Традиції та новації в сучасній українській державності та правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексна розробка кримінологічних засад некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні та вироблення основних напрямків його вдосконалення.
Виходячи з обумовленої мети, були поставлені наступні завдання:
сформулювати понятійно-категоріальний апарат дослідження та надати визначення некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх;
з’ясувати правову природу некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх;
визначити історичні витоки досліджуваного феномену;
охарактеризувати форми, заходи, об'єкт та суб'єкти некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні;
дослідити закономірності розвитку некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в основних кримінально-правових системах сучасності;
визначити функціональне призначення некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх, сформулювати критерії оцінки ефективності та проаналізувати її (ефективність) відповідно до висунутих критеріїв;
запропонувати шляхи вдосконалення заходів та суб'єктів некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні;
визначити місце некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх у процесі подальшого реформування системи кримінальної юстиції в Україні.
Об’єктом дослідження є некаральний кримінально-правовий вплив на неповнолітніх як певна цілісність та суспільні відносини, що виникають у зв’язку з ним.
Предметом дослідження є кримінологічні засади некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні.
Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є загальні закони наукового пізнання, фундаментальні положення теорії та історії держави і права, соціології, кримінального права, кримінології та інших юридичних наук. Методологія зазначеної роботи ґрунтується також на загальних і спеціальних методах пізнання. Так, за допомогою діалектичного методу з’ясовано поняття та правову природу некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх. Історико-правовий метод сприяв його ретроспективному аналізу. Методом системного аналізу некаральний кримінально-правовий вплив на неповнолітніх досліджений як складова впливу, що здійснюється на підставі кримінального закону. Структурно-функціональним методом вивчалися форми, заходи, об’єкт та суб’єкти некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх як його елементи, було встановлено їх значення у розумінні некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх як цілісного утворення. Догматичний (формально-логічний) метод використано для тлумачення положень чинного законодавства України та іноземних держав щодо регламентації форм, заходів та суб’єктів некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх. З використанням порівняльно-правового методу було показано досвід його законодавчого регулювання в основних кримінально-правових системах сучасності. Статистичний метод збору й аналізу інформації задіяний для вивчення показників злочинності неповнолітніх, судової практики щодо застосування заходів некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх. Конкретно-соціологічний – у процесі анкетного опитування, інтерв’ювання, аналізу матеріалів кримінальних справ.
Емпіричну базу дослідження становлять дані офіційної статистичної звітності за період з 1992 по 2009 рр. про стан злочинності неповнолітніх в Україні та заходи кримінально-правового впливу, які до них застосовувалися; матеріали вибірково досліджених 372 архівних кримінальних справ, розглянутих протягом 2006-2008 рр. судами Одеської, Миколаївської, Житомирської, Вінницької та Львівської областей щодо 418 неповнолітніх. Автором також представлено результати анкетування, проведеного серед 608 спеціалістів у галузі права (правозастосувачів: адвокатів, суддів, працівників органів прокуратури) та 450 осіб, які не мають спеціальної юридичної освіти, в різних регіонах України (Одеська, Миколаївська, Житомирська, Вінницька та Львівська області) та результати неформального інтерв’ювання 15 неповнолітніх правопорушників, що стоять на обліку в кримінальній міліції у справах дітей ГУМВС України в Одеській області, до яких застосовувалися ті чи інші форми некарального кримінально-правового впливу і 28 співробітників кримінальної міліції у справах дітей ГУМВС України в Одеській області. Загальна кількість проанкетованих становить 1058 осіб, всього проінтерв'ювовано 43 особи. Крім того, в роботі використаний особистий досвід дисертанта під час роботи в адвокатурі та суді.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є першим в українській кримінологічній науці дослідженням кримінологічних засад некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх, оскільки у цьому контексті дана наукова проблематика спеціально не вивчалася.
За результатами здійсненого дослідження сформульовано та науково обґрунтовано нові положення і висновки, найбільш вагомими з яких є:
уперше:
з позицій кримінологічного аналізу кримінального закону запропонований підхід до некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх як до цілісного явища, що об’єктивується в реальній дійсності в певних формах та заходах і відзначається специфікою об’єкта та суб’єктів впливу;
запропоновано авторське визначення некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх як активної діяльності передбачених у кримінальному законі державних органів та установ, інститутів громадянського суспільства та окремих громадян по застосуванню до неповнолітніх, що володіють всіма ознаками суб’єкта злочину, певних правообмежень, які не містять елементів кари;
з’ясовано правову природу некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх, котра полягає у тому, що, з одного боку, він, як і покарання, є правовим наслідком вчиненого злочину, передбачений в законі, який встановлює підстави та порядок його застосування, призначається судом, а з іншого, хоча й пов'язаний з певними правообмеженнями, однак стимулює активну позитивну посткримінальну поведінку у правопорушників, формує в них соціально корисну мотивацію та може переслідувати ряд завдань, не характерних для покарання (відновлення, компенсація, безпека, перевиховання тощо);
надано характеристику елементів некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні на сучасному етапі;
проаналізовано функціональність некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх та запропоновані критерії оцінки його ефективності;
запропоновані основні напрямки по вдосконаленню законодавчого регулювання некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні;
охарактеризовано значення некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх у контексті реформування системи кримінальної юстиції в Україні;
удосконалено:
понятійний апарат кримінологічної та кримінально-правової науки шляхом встановлення співвідношення категорії «некаральний кримінально-правовий вплив» з такими категоріями, як «попередження злочинності», «кримінальна відповідальність», «кримінальне переслідування», «припинення кримінального переслідування», «альтернативи кримінального переслідування», «кримінально-правові імунітети», «інститут обмеження дії законодавства про кримінальну відповідальність», «обставини, що виключають злочинність діяння»;
кримінологічні характеристики злочинної активності неповнолітніх на підставі узагальнення статистичних даних МВС України та Верховного Суду України про стан злочинності неповнолітніх в Україні і заходи кримінально-правового впливу, які до них застосовуються;
набули подальшого розвитку:
концепція багатоколійності кримінально-правового впливу;
теоретичний аналіз напрямків реформування системи кримінальної юстиції в Україні.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, викладені в дисертаційному дослідженні, можуть знайти використання у:
науково-дослідницькій діяльності - з метою подальшого розвитку таких напрямків кримінологічних досліджень, як кримінологія кримінального закону, ювенальна кримінологія;
навчальному процесі – при викладанні курсів «Кримінологія», «Кримінальне право України» (Загальна частина), а також при підготовці відповідних навчальних видань, коментарів та методичних рекомендацій;
правотворчості – для підготовки змін і доповнень до чинного законодавства кримінально-правового напрямку (лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України №04-19/14-1488 від 2 липня 2010 р.). Практичне значення полягає також у тому, що отримані результати можуть стати корисними судовим і правоохоронним органам як рекомендації стосовно реалізації діючого законодавства.
Апробація результатів дослідження. Положення та результати дисертації було повідомлено на 25 науково-практичних семінарах та конференціях у 2006-2010 рр., зокрема: Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів «Проблеми імплементації міжнародних норм кримінально-правового напрямку в національні законодавства. Перші юридичні читання» (17 лютого 2006 р., м. Одеса); Міжнародній конференції «Роль Центрів відновного правосуддя в системі ювенальної юстиції» (19-20 квітня 2007 р., м. Київ); VII сесії Санкт-Петербурзької школи молодих викладачів кримінального права та кримінології (25-30 червня 2007 р., м. Санкт-Петербург, РФ); ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні» (30-31 травня 2008 р., м. Острог); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Реформування сучасної правової системи» (10-11 квітня 2009 р., м. Донецьк); Міжнародній науковій Інтернет-конференції «Проблеми реформування кримінальної юстиції: український контекст та міжнародний досвід» (25 лютого - 5 березня 2010 р., м. Луганськ).
Результати дослідження також обговорювалися на засіданнях кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Одеської національної юридичної академії і застосовувалися при викладанні курсу «Кримінологія» за темою «Вивчення та протидія злочинності неповнолітніх».
Публікації. Основні результати дослідження містяться у 27 наукових працях, 6 з яких розміщені у збірниках наукових статей, що входять до переліку фахових наукових видань, затверджених ВАК України, 2 – у науково-практичних журналах, 19 – у матеріалах до конференцій та семінарів.
Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (392 найменування) і семи додатків. Загальний обсяг роботи складає 232 сторінки, із них обсяг основного тексту – 182 сторінки, обсяг використаних джерел – 43 сторінки, додатків – 7 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Некаральний кримінально-правовий вплив на неповнолітніх - це різновид некарального кримінально-правового впливу, під яким слід розуміти активну діяльність передбачених у кримінальному законі державних органів та установ, інститутів громадянського суспільства та окремих громадян по застосуванню до неповнолітніх, що володіють всіма ознаками суб’єкта злочину, певних правообмежень, які не містять елементів кари.
2. З одного боку, він, як і покарання, є правовим наслідком вчиненого злочину, передбачений в законі, який встановлює підстави та порядок його застосування, призначається судом, а з іншого, хоча й пов'язаний з певними правообмеженнями, однак стимулює активну позитивну посткримінальну поведінку у правопорушників, формує в них соціально корисну мотивацію та може переслідувати ряд завдань, не характерних для покарання (відновлення, компенсація, безпека, перевиховання тощо).
Некаральний кримінально-правовий вплив на неповнолітніх є комплексним утворенням, що об’єктивується в реальній дійсності у формах та заходах і відзначається специфікою об’єкта та суб’єктів впливу.
Форми некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх - це способи існування та реалізації його заходів.
Формами некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх є звільнення від кримінальної відповідальності й звільнення від покарання та його відбування.
Заходи некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх – це конкретні різновиди правообмежень, які деталізують кожну з форм некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх.
Некаральний кримінально-правовий вплив на неповнолітніх в Україні у формі звільнення від кримінальної відповідальності включає в себе наступні заходи некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх: звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України), звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК України), звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК України), звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ч. 1 ст.97 КК України), а також спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені в нормах Особливої частини КК України (ч. 3 ст. 263 КК України, ч. 4 ст. 289 КК України, ч. 4 ст. 309 КК України, ч. 4 ст. 311 КК України, ч. 5 ст. 321 КК України).
Некаральний кримінально-правовий вплив на неповнолітніх в Україні у формі звільнення від покарання та його відбування включає в себе наступні заходи некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх: звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ч. 1 ст. 105 КК України) та звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 104 КК України).
Об’єктом некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх є певна вікова група осіб, соціально-психологічні особливості якої знаходять свою реалізацію в сукупності правопорушень (злочинності) неповнолітніх.
Суб’єктами некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні є передбачені в кримінальному законі державні органи та установи, інститути громадянського суспільства та окремі громадяни, які приймають безпосередню участь у реалізації некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх.
3. Ретроспективний аналіз некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх дозволяє стверджувати, що у нашій державі він має глибокі історичні витоки та свою самобутність.
4. Основні проблеми заходів некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні у контексті його форм полягають у наступному:
неповнолітні у віці від 14 до 15 років (а це понад 24% від усіх неповнолітніх правопорушників в нашій державі) з формальних підстав позбавлені права на застосування некарального кримінально-правового впливу у формі звільнення від кримінальної відповідальності;
законодавцем встановлені різні форми некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх, у межах яких є можливим застосування примусових заходів виховного характеру, у той же час, самі примусові заходи виховного характеру однакові у всіх випадках; оціночний елемент у нормах, які стосуються деяких примусових заходів виховного характеру, створює небезпеку суб’єктивізму, може сприяти порушенням закону й призвести до зниження їх ефективності; примусові заходи виховного характеру не мають спрямованості на залагодження конфлікту, у їх межах не використовуються повною мірою ті можливості, які надає психокорекційна робота;
значними кримінологічними недоліками звільнення від відбування покаранням з випробуванням є істотне звуження кола обов'язків і правообмежень, що можуть бути покладені на засуджених, неналежне інформування суду про соціальну та індивідуальну характеристику особи винного, недосконалість контролю за поведінкою неповнолітніх, до яких застосовується даний захід.
Первинним щодо розуміння злочинності неповнолітніх як прояву соціально-психологічних особливостей даної вікової групи та її сучасних тенденцій є не статистичний контекст (тобто зареєстровані злочини), а аналіз особистісної специфіки цієї вікової групи.
Кримінальні поведінкові орієнтації неповнолітніх – наслідок деформацій процесу первинної соціалізації, який відбувається переважно під впливом трьох основних інститутів: сім'ї, мікросоціального оточення (малих соціальних груп), ЗМІ і пов'язані з маргінальністю їх соціального оточення. Через нестійкість психіки та несформований світогляд кримінальна активність неповнолітніх не є ознакою стійкої приналежності до субкультури, а носить стихійний, випадковий характер, тобто неповнолітні правопорушники це, як правило, «випадкові» делінквенти; більшість злочинів підлітків заздалегідь не готується: умисел вчинити злочин виникає раптово, під впливом ситуації, що склалася; неповнолітні часто вчиняють злочини з неусвідомленими мотивами; вони в більшій мірі, ніж правослухняні підлітки, проявляють конформізм, легко піддаються переконанню та навіюванню, частіше наслідують кримінальні зразки поведінки.
Система суб’єктів некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх може характеризуватися як така, що побудована на засадах двоколійності та включає в себе як державні, так і недержавні суб’єкти. При цьому, інститути громадянського суспільства та окремі громадяни в жодному разі не позбавляють некаральний кримінально-правовий вплив на неповнолітніх публічності, оскільки їх участь носить субсидіарний характер, а повноваження є делегованими з боку держави.
Суб’єктів некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні набагато більше, ніж закріплено в КК України (єдиному джерелі кримінального права); мають місце різночитання у назвах суб'єктів; фрагментарність правового регулювання повноважень недержавних суб’єктів некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх.
5. Існують наступні типи кримінально-правових систем: романо-германський, англо-американський, мусульманський, соціалістичний та постсоціалістичний.
До особливостей некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх у романо-германському та англо-американському типах кримінально-правових систем належать наступні: неповнолітні практично виведені із загальнокримінального правового поля; серед кримінально-правових заходів впливу першочергове значення мають некаральні заходи; широко використовується позасудове врегулювання кримінально-правових конфліктів; роль держави в цих процедурах та реалізації відповідних заходів порівняно незначна; велика увага приділяється захисту прав та інтересів потерпілого.
Релігійний чинник є невід’ємним елементом некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх у мусульманському типі кримінально-правових систем.
Ідеологічна складова є частиною визначення характеру некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх у соціалістичному типі кримінально-правових систем.
Самобутність некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх у постсоціалістичному типі кримінально-правових систем полягає в такому: єдиним джерелом кримінального права є кримінальний кодекс, а норми про кримінальну відповідальність неповнолітніх виокремлені в самостійні розділи КК; одним із заходів кримінально-правового впливу, що не є покаранням і застосовується виключно до неповнолітніх, є примусові заходи виховного характеру; некаральний кримінально-правовий вплив утворюють дві форми (звільнення від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання), кожна з яких включає до свого складу певну сукупність заходів, котрі їх деталізують.
6. На сучасному етапі немає підстав пов`язувати попереджувальну функцію кримінального закону виключно або переважно з покаранням, особливо коли йдеться про неповнолітніх. Некаральний кримінально-правовий вплив може використовуватися як засіб попередження злочинів неповнолітніх за рахунок своїх сутнісних аспектів, спрямованих на активне стимулювання суспільно корисної мотивації посткримінальної поведінки в правопорушників.
Висновок про ступінь ефективності некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх можна зробити за допомогою наступних критеріїв:
- стан рецидивної злочинності неповнолітніх;
- забезпечення інтересів потерпілих;
- витратність (вартість) некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх порівняно з каральним впливом;
- громадська думка про некаральний кримінально-правовий вплив на неповнолітніх;
- відповідність основним принципам кримінального права;
- узгодженість із міжнародно-правовими стандартами щодо особливостей кримінально-правового впливу на неповнолітніх правопорушників.
Некаральний кримінально-правовий вплив сприяє вирішенню завдань, пов’язаних з попередженням вчинення повторних злочинів з боку неповнолітніх; реалізації реституційного потенціалу по відношенню до конкретних потерпілих; зменшує обсяг державних витрат на реалізацію покарання, реінтегрує неповнолітніх правопорушників у суспільство та дозволяє направити ресурси силових структур на розслідування і судовий розгляд більш складних справ. Емпіричні дослідження підтверджують, що громадськість толерантно ставиться до протиправних дій неповнолітніх правопорушників та висловлюється за широке використання по відношенню до них некарального впливу. Некаральний вплив допомагає реалізувати такі основні принципи кримінального права, як принцип справедливості, гуманізму, економії кримінальної репресії, диференціації кримінально-правового впливу та заохочення у практиці застосування кримінального закону і узгоджується із загальновизнаними міжнародно-правовими стандартами в сфері поводження з неповнолітніми, що вчинили злочини.
7. Для вдосконалення заходів некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні пропонуємо:
встановити для неповнолітніх правопорушників більш пільгові умови застосування такої форми некарального кримінально-правового впливу, як звільнення від кримінальної відповідальності, які б поширювалися як на злочини невеликої тяжкості, так і на умисні злочини середньої тяжкості, вчинені даним контингентом уперше (в межах цієї форми йдеться про заходи некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх, передбачені Загальною частиною КК України, що можуть бути застосовані як до неповнолітніх, так і до дорослих осіб);
викласти ст. 105 КК України в наступній редакції:
«1. Неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
2. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру:
1) застереження;
2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд батьків-вихователів, прийомної сім'ї, педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
4) покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку й має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
5) залучення неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку, до робіт на користь потерпілої особи або територіальної громади, що не є шкідливими та небезпечними для його здоров’я;
6) відвідування занять з психологом;
7) направлення неповнолітнього до центру медико-соціальної реабілітації.
3. До неповнолітнього, засудженого до позбавлення волі за вчинення злочину середньої тяжкості та звільненого судом від покарання, крім примусових заходів виховного характеру, передбачених частиною другою цієї статті, також може бути застосований примусовий захід виховного характеру у вигляді направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.
4. До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у частині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2, 3 частини другої цієї статті (крім передачі неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють), становить від одного місяця до двох років при вчиненні злочину невеликої тяжкості та від шести місяців до трьох років – при вчиненні злочину середньої тяжкості. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пункті 5 частини другої цієї статті, становить від двадцяти до вісімдесяти годин і не може перевищувати двох годин на день. Строк заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 6, 7 частини другої цієї статті, встановлюється з урахуванням специфічних потреб неповнолітніх правопорушників, однак він не може перевищувати двох років.
5. Суд може також визнати за необхідне залучити до здійснення примусових заходів виховного характеру й інших суб’єктів, передбачених у четвертій та п’ятій частинах статті 104 КК України».
Підвищенню ефективності такого заходу некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх, як звільнення від відбування покарання з випробуванням, мають сприяти розширення переліку обов’язків і правообмежень, що покладаються на неповнолітніх правопорушників (за рахунок таких з них, як, наприклад, продовження чи скорочення строку випробування; обов’язок поступити на роботу або навчання; відшкодувати заподіяний збиток; не відвідувати певні місця; утримуватися від спілкування в тій або іншій формі з певними особами; заборона виходити з будинку в певний час доби; обмеження дозвілля), створення в Україні ювенальної пробації, а також більш активна діяльність служб у справах дітей та судових вихователів.
Для вдосконалення діяльності суб’єктів некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні пропонуємо:
передбачити в нормах КК України систему суб’єктів некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх, яка б базувалася на засадах «двоколійності» та включала в себе як державні органи та установи, так і інститути громадянського суспільства та окремих громадян; при цьому всі суб’єкти мають бути зафіксовані в тих статтях КК України, де йдеться про відповідні заходи некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх, а не в окремій статті;
ліквідувати різночитання у назвах суб'єктів, прогалини в правовому регулюванні повноважень недержавних суб’єктів некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх;
викласти ч. 4 ст. 104 КК України в наступній редакції:
«У разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням контроль за ним, крім органів, передбачених в частині другій статті 76 КК України, може здійснюватися службами у справах дітей, судовими вихователями, кримінальною міліцією у справах дітей, центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та їх спеціалізованими формуваннями, фахівцями з соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю»;
доповнити ст. 104 КК України ч. 5 наступного змісту:
«Суд також має право покласти на педагогічний або трудовий колектив, об'єднання громадян, благодійні, релігійні організації, юридичних та фізичних осіб, які надають соціальні послуги сім'ям, дітям та молоді, волонтерів у сфері соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов’язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи».
8. Некаральний кримінально-правовий вплив на неповнолітніх є підґрунтям для становлення та розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, забезпечує впровадження ідей відновного правосуддя в національну кримінально-правову систему, заохочує застосування різних моделей примирення між неповнолітнім правопорушником та потерпілим, а у випадку створення двох паралельно діючих кодексів - Кримінального кодексу України та Кодексу України про кримінальні проступки – стане цілком адекватним засобом попередження таких проступків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абельцев С.Н. Личность преступника и проблемы криминального насилия / С.Н. Абельцев. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 207 с.
2. Абросімова Ю.А. Злочинність неповнолітніх та запобігання їй на регіональному рівні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Ю.А. Абросімова. - Дніпропетровськ, 2009. – 22 с.
3. Александров Ю.В., Антипов В.И., Володько Н.В. и др. Уголовное право Украины : Общая часть. Учебник / Отв. ред. Кондратьев Я.Ю. / Под ред. Клименко В.А., Мельника Н.И. - К. : Атіка, 2002. - 448 с.
4. Анденес И. Наказание и предупреждение преступлений / И. Анденес. - М. : «Прогресс», 1979. - 262 с.
5. Андріїв І. Програми запобігання злочинності неповнолітніх у країнах Европейського Союзу / І. Андріїв // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : Матеріали VIIІ регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2002 р. - 2002. - С. 262-264.
6. Андріїв І. Скандинавська модель запобігання злочинності неповнолітніх та молоді / І. Андріїв // Вісник Львівського ун-ту. Серія юридична. - 2000. - Вип. 35. - С. 454-458.
7. Анисимов Д.И. Значение уголовно-правового воздействия для обеспечения эффективности уголовно-правового запрета / Д.И. Анисимов // Уголовно-правовой запрет и его эффективность в борьбе с современной преступностью / Сборник научных трудов под ред. д.ю.н., проф. Н.А. Лопашенко. – Саратов, Саратовский Центр по исследованию проблем организованной преступности и коррупции : Сателлит, 2008. - С. 82-85.
8. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) Ин-т Европы / Э. Аннерс. - М. : Наука, 1996. - 395 с.
9. Антонян Ю.М. Криминология. Избранные лекции / Ю.М. Антонян. - М. : «Логос», 2004.- 448 с.
10. Антонян Ю.М., Еникеев М.И., Эминов В.Е. Психология преступления и наказания / Ю.М. Антонян, М.И. Еникеев, В.Е. Эминов. – М. : Изд-во «ПЕНАТЕС-ПЕНАТЫ», 2000. - 369 с.
11. Ахметшин Х.М., Ахметшин Н.Х., Петухов А.А. Современное уголовное законодательство КНР / Х.М. Ахметшин, Н.Х. Ахметшин, А.А. Петухов. - М. : ИД «Муравей». - 432 с.
12. Ахтирська Н.М., Марчук Ф.М. Громадські роботи як вид кримінального покарання та засіб превенції / Н.М. Ахтирська, Ф.М. Марчук // Вісник Верховного Суду України. – 2007. - №7. - С. 43-48.
13. Багрій-Шахматов Л.В. Соціально-правові проблеми кримінальної відповідальності та форми її реалізації. Загальна частина : Курс лекцій / Л.В. Багрій-Шахматов. – Одеса : АО БАХВА, 1996. -192 с.
14. Балобанова Д.А. Эффективность закона при установлении уголовно-правового запрета / Д.А. Балобанова // Правовые проблемы противодействия организованной преступности : Сб. науч. статей / Под ред. М.Ф. Орзиха, В.Н. Дремина. - Библиотека журнала «Юридический весник». – Одесса : Феникс, 2005. - С. 27-32.
15. Баулин Ю.В. Причинение вреда с согласия «потерпевшего» как обстоятельство, исключающее преступность деяния / Ю.В. Баулин. – Х. : Изд-во «Кроссроуд», 2007. – 96 с.
16. Беличева С.А. Основы превентивной психологии / С.А. Беличева. - М., 1993. - 359 с.
17. Беляев Н.А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации / Н.А. Беляев. - Л. : ЛГУ, 1986. – 176 с.
18. Березовський А.А. Кримінологічні основи амністії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / А.А. Березовський. - Одеса, 2007. - 19 с.
19. Бехруз Хашматулла. Ісламські традиції права : Монографія / Хашматулла. Бехруз – Одеса : Юридична література, 2006. – 296 с.
20. Благута Р.І. Психологічні засади профілактики делінквентності неповнолітніх : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / Р.І. Благута. – К., 2006. –19 с.
21. Боровиков С.А. Принудительные меры воспитательного воздействия в отношении несовершеннолетних как альтернатива уголовному наказанию : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / С.А. Боровиков. - М., 2007. - 18 с.
22. Брейтуэйт Дж. Преступление, стыд и воссоединение / Пер. с англ. Н.Д. Хариковой ; Под общ. ред. М.Г. Флямера ; Комм. д.ю.н., профессора Я.И. Гилинского / Дж. Брейтуэйт. - М. : МОО Центр «Судебно-правовая реформа», 2002. - 310 с.
23. Бугера О.І. Проблеми використання засобів масової інформації для запобігання злочинів серед неповнолітніх : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О.І. Бугера. – К., 2006. – 22 с.
24. Бурдін В. Проблеми визначення кримінально-значимої періодизації віку особи / В.М. Бурдін // Вісник Львівського університету. Серія юридична. - 2002. - Вип. 37. - С. 417-423.
25. Бурдін В.М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні : Монографія / В.М. Бурдін. - К. : Атіка, 2004. - 240 с.
26. Васильєв А.А. Психічні аномалії неповнолітніх та їх вплив на кримінальну відповідальність / А.А. Васильєв // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. - 2003. - №3. - С. 271-276.
27. Васильківська І. Запобігання злочинності неповнолітніх в Україні: деякі аспекти / І.П. Васильківська // Право України. - 2004. - №1. - С. 95-98.
28. Васильківська І.П. Кримінологічні аспекти сімейного виховання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / І.П. Васильківська. – К., 2000. - 18 с.
29. Ведерникова О.Н. Основные криминологические системы современности (сравнительный анализ) / О.Н. Ведерникова // Государство и право. - 2002. - №10. - С. 32-40.
30. Ведерникова О.Н. Современные тенденции развития ювенальной юстиции за рубежом / О.Н. Ведерникова // Российская юстиция. - 2005. - №3. – С. 43-47.
31. Ведерникова О.Н. Современные уголовно-правовые системы : типы, модели, характеристика / О.Н. Ведерникова // Государство и право. - 2004. - №1. - С. 68-76.
32. Ведерникова О.Н. Теория и практика борьбы с преступностью в Великобритании / О.Н. Ведерникова. М. : Российская криминологическая ассоциация. - 2001. - 344 с.
33. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел]. - К. ; Ірпінь : ВТФ „Перун”, 2001. - 1440 с.
34. Вечерова Е.Н. К вопросу о становлении и развитии системы ювенальной юстиции в Украине / Е.Н. Вечерова // Вестник Одесской адвокатуры. - 2007. - №3. - С. 42-44.
35. Вечерова Є.М. Вплив на неповнолітніх у контексті кримінально-правових систем сучасності / Є.М. Вечерова // Теорія та методологія порівняльного правознавства у кримінально-правовій сфері : матеріали міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів, 23 травня 2008 р. – О. : Астропринт, 2008. - С. 246-248.
36. Вечерова Є.М. Деякі аспекти визначення об'єкта некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх / Є.М. Вечерова // Правове життя сучасної України : Тези доповідей Міжнар. наук. конф. професорсько-викладацького і аспірантського складу (м. Одеса, 21-22 травня 2010 р.). – О. : Фенікс, 2010. - С. 552-554.
37. Вечерова Є.М. Деякі аспекти мотиваційної характеристики корисливої кримінальної активності неповнолітніх / Є.М. Вечерова // Кримінологія в Україні та протидія злочинності : [зб. наук. статей]. - Б-ка журн. «Юридичний вісник». – О. : Фенікс, 2008. - С. 201-206.
38. Вечерова Є.М. Деякі аспекти ювенальної пробації в контексті некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні / Є.М. Вечерова // Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики : Матеріали наук.-практич. конф. (м. Одеса, 9 жовтня 2009 р.). – О., 2009. - С. 42-44.
39. Вечерова Є.М. Деякі особливості кримінально-правового впливу на неповнолітніх в країнах Європи / Є.М. Вечерова // Європейське і національне кримінальне право: шляхи та перспективи розвитку : матеріали Міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів. - О., 2007. - С. 134-135.
40. Вечерова Є.М. Деякі питання кримінальної політики України щодо неповнолітніх / Є.М. Вечерова // Законодавство кримінально-правового напрямку: стратегія, тактика, техніка. Шості юридичні читання : матеріали наук. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених (ОНУ ім. І.І. Мечникова, 24 квітня 2009 р.). – О. : Астропринт, 2009. - С. 11-13.
41. Вечерова Є.М. Деякі питання реформування кримінально-правового впливу на неповнолітніх / Є.М. Вечерова // Реформування сучасної правової системи : Збірник тез Міжнар. наук.-практич. конф. студентів, аспірантів і молодих учених. – Донецьк : Друк-Інфо, 2009. - С. 84-86.
42. Вечерова Є.М. Деякі проблеми конструювання критеріїв ефективності заходів кримінально-правового впливу на неповнолітніх / Є.М. Вечерова // Південноукраїнський правничий часопис. - 2008. - №3. - С. 51-52.
43. Вечерова Є.М. До питання про основні напрямки модернізації кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні / Є.М. Вечерова // Запорізькі правові читання : Тези доповідей щорічної Міжнар. наук.-практич. конф., м. Запоріжжя, 15-16 травня 2008 р.– Запоріжжя : ЗНУ, 2008. - С. 363-366.
44. Вечерова Є.М. До питання про характер кримінально-правового впливу на злочинність неповнолітніх в контексті «євразійської» правової сім'ї / Є.М. Вечерова // Ювенальна політика та ювенальна юстиція в сучасній державі : матеріали Міжнар. наук. конф. 21-22 вересня 2007 р., Одеса. – О. : Фенікс, 2007. - С. 287-292.
45. Вечерова Є.М. Кримінально-правовий вплив: поняття та відмежування від суміжних категорій / Є.М. Вечерова // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні : матеріали ІХ Всеукраїнської наук.-практич. конф. (30-31 травня 2008 р.). – Острог : Видавництво НУ «Острозька академія», 2008. - С. 225-228.
46. Вечерова Є.М. Кримінально-правовий вплив на неповнолітніх в Україні: деякі проблеми ефективності / Є.М. Вечерова // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – О. : Юрид. л-ра, 2009. - Вип. 47. - С. 161-165.
47. Вечерова Є.М. Кримінально-правовий вплив та кримінальна відповідальність: проблеми розмежування / Є.М. Вечерова / ІІ Міжнар.наук.-практ. Інтернет-конф. Розвиток держави та права в сучасних умовах: досвід, реалії, перспективи, 15 квітня 2010 р., м. Луганськ / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http : // www. // jurlugansk. ucoz. оrg / publ / 21-1-0-132.
48. Вечерова Є.М. Насильство стосовно неповнолітніх як мотиваційний чинник їх асоціальної активності / Є.М. Вечерова // Південноукраїнський правничий часопис. - 2009. - №1. - С. 30-32.
49. Вечерова Є.М. Неповноліття в контексті кримінально-правового впливу на особу / Є.М. Вечерова // Сучасний правопорядок: національний, інтегративний та міжнародний виміри : тези Міжнар. наук.-практич. конф. – О. : Фенікс, 2008. - С. 208-210.
50. Вечерова Є.М. Особливості злочинності неповнолітніх як передумова для застосування некаральних заходів кримінально-правового впливу / Є.М. Вечерова // Правове життя сучасної України : тези доповідей Всеукраїнської наук. конф. – О. : Фенікс, 2008. - С. 412-413.
51. Вечерова Є.М. Покарання, кара та кримінально-правовий вплив: питання співвідношення / Є.М. Вечерова // Південноукраїнський правничий часопис. - 2008. - №4. - С. 94-96.
52. Вечерова Є.М. Пом’якшення кримінально-правової репресії як напрямок попередження злочинності неповнолітніх / Є.М. Вечерова // Визначальні тенденції ґенезу державності і права : зб. наук. праць міжнар. наук.-практич. конф. – Миколаїв : Іліон, 2007. - С. 648-650.
53. Вечерова Є.М. Природа некаральних заходів кримінально-правового впливу на злочинність / Є.М. Вечерова // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. - О. : Юрид. л-ра, 2007. – Вип. 32 – С. 360-364.
54. Вечерова Є.М. Проблеми правової регламентації суб'єктів некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх в Україні / Є.М. Вечерова / Міжнар. наук. Інтернет-конф. Проблеми реформування кримінальної юстиції: український контекст та міжнародний досвід, 25 лютого - 5 березня 2010 р., м. Луганськ / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http : // www. // jurlugansk. ucoz. оrg/publ/internet_konferencija_po_ugolovnoj_justicn.
55. Вечерова Є.М. Суб’єктна характеристика некарального кримінально-правового впливу на неповнолітніх (за результатами інтерв’ювання) // Є.М. Вечерова // Держава і право: de lege praeterita, instante, futura : Матеріали Міжнар. наук.-практич. конф. Миколаїв : Іліон, 2009. - С. 319-320.
56. Вечерова Є.М. Сучасні тенденції судової практики України у сфері застосування до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру / Є.М. Вечерова // Правове життя сучасної України : Тези доповідей Міжнар. наук. конф. професорсько-викладацького і аспірантського складу. – О. : Фенікс, 2009. - С. 605-606.
57. Вівчар П.В. Особливості морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніях : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. педагог. наук : спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / П.В. Вівчар. - Тернопіль, 1999. - 17 с.
58. Власов И.С., Меньших А.А. Уголовное производство по делам несовершеннолетних в зарубежных странах (Германия, Франция) / И.С. Власов, А.А. Меньших // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. - 2006. - №2. - С. 94-119.
59. Волкотруб С.Г. Імунітет і проблеми його захисту в кримінальному судочинстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / С.Г. Волкотруб. – Х., 2003. – 14 с.
60. Волошин В.М. Уголовно-правовая политика России в отношении несовершеннолетних правонарушителей и роль ответственности в ее реализации: : автореф. дис. на соиск. учен. степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / В.М. Волошин. – Екатеренбург, 2008. - 42 с.
61. Гальперин И.М. Наказание : социальные функции, практика применения / И.М. Гальперин. - М. : Юрид. лит., 1983. - 208 с.
62. Гилинский Я. Криминология. Курс лекций / Я. Гилинский – СПб : Питер, 2002. - 384 с.
63. Голик Ю.В. Метод уголовного права / Ю.В. Голик // Журнал российского права. - 2000. - № 1. - С. 69-75.
64. Голіна В., Ємельянов В., Петрук П. Проблеми боротьби зі злочинністю неповнолітніх з психічними аномаліями / В. Голіна, В. Ємельянов, П. Петрук // Право України. - 2005. - №10. - С. 74-76.
65. Голіна В.В., Головкін Б.М. Особистість неповнолітнього злочинця : сучасний кримінологічний портрет (на матеріалах м. Харкова) / В.В. Голіна, Б.М. Головкін // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2006. - №1. - С. 42-53.
66. Головизнина М.В. Преступность несовершеннолетних, ювенальная юстиция и восстановительное правосудие в Италии / М.В. Головизнина // Вопросы ювенальной юстиции. - 2007. - №1. - С. 44-51.
67. Головкін Б.М. Крадіжка як найтиповіший злочин неповнолітніх / Б.М. Головкін // Часопис Київського університету права. - 2004. - №1. - С. 82-88.
68. Головко Л.В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве / Л.В. Головко - СПб. : Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. - 544 с.
69. Гончар А. Революция, или как воровать безнаказанно / А. Гончар // Юридическая практика. - 2007. - №5. - С. 3-8.
70. Гончар Т.О. Неповнолітній як суб’єкт відповідальності за кримінальним правом України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Тетяна Олександрівна Гончар. - Одеса, 2005. - 215 с.
71. Гончар Т.О. Примусові заходи виховного характеру як альтернатива покаранню / Т.О. Гончар // Проблеми правової соціалізації молоді в сучасних умовах розвитку українського суспільства : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (14-15 липня 2006 року) / За заг. ред. докт. пед. наук Яворської Г.Х., канд. юрид. наук Цимбалюка М.М. – Одеса : ГУ МВС України в Одеській області, 2006. - С. 94-102.
72. Горбачова І.М. Заходи безпеки в кримінальному праві (порівняльний аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / І.М. Горбачова. - Одеса, 2008. – 19 с.
73. Горьковая И.А. Личность подростка-правонарушителя / И.А. Горьковая. - СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2005. - 234 с.
74. Греса Н.В. Психологічні чинники усвідомлення вини неповнолітніми злочинцями : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психолог. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / Н.В. Греса. – Х., 2008.- 22 с.
75. Гумирова Г.Ф. Правовые и психологические аспекты оптимизации исправления осужденных к лишению свободы несовершеннолетнего возраста : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Г.Ф. Гумирова. - Самара, 2009. - 21 с.
76. Гущина Н.А. Поощрительные нормы российского права: теория и законодательная практика / Н.А. Гущина. - СПб. : Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. - 294 с.
77. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности : Пер. с. фр. В.А. Туманова / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози. - М. : Междунар. отношения, 1999. - 400 с.
78. Дані офіційної статистики Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http : // www. mvs. gov. ua / mvs / control/mvs/control/main/uk/publish/article/170319;jsessionid=B519F76C9D1B0B3F383AD4CC464C538E.
79. Двенадцатый конгресс ООН по предупреждению преступности и уголовному правосудию [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http : // www. sartraccc. ru/i. php?oper=read_file&filename=Pub_inter/12congress.htm.
80. Декрет Совета Народных Комиссаров РСФСР «О комиссиях для несовершеннолетних». - СУ РСФСР. - 1918. - №16. - Ст. 227.
81. Декрет Совета Народных Комиссаров УССР «Об ответственности несовершеннолетних». - СУ и РРКП. - 1920. - №15. - Ст. 281.
82. Денисова Т.А. Покарання : кримiнально-правовий, кримiнологiчний та кримiнально-виконавчий аналiз : Монографiя / Т.А. Денисова. – Запорiжжя : КПУ, 2007. - 288 с.
83. Дитяча безпритульність та бездоглядність. Стан, причини та майбутні перспективи : за результатами соціологічного дослідження серед дітей-вихованців притулків, інтернатів, благодійних громадських організацій, реабілітаційних центрів м. Одеси та Одеської області / Семікоп Т.Є., Труханов Г.Л., Костюк О.І., Запорожцева Г.Є, Фомін Є.В., Тимчик І.А. – Одеса : СПД Кіров В.І., 2008 р. - 65 с.
84. Долгова А.И. Криминология.-2-е изд., изм. и доп. / А.И. Долгова. - М. : Норма, 2006. - 352 с.
85. Дремин В.Н. Изучение криминогенного влияния ранее судимых лиц на несовершеннолетних / В.Н. Дремин // Проблемы социальной законности. - Вып. 9. – Х., 1982. - С. 142-145.
86. Дремин В.Н. Лишение свободы в механизме уголовно-правового воздействия на несовершеннолетних преступников / В.Н. Дремин // Ювенальна політика та ювенальна юстиція в сучасній державі : Матеріали Міжнар. наук. конф. 21- 22 вересня 2007 р., Одеса / За заг. ред. проф. Ю.М. Оборотова ; ОНЮА. – Одеса : Фенікс, 2007. - С. 310-315.
87. Дремин В.Н. Маргинальная личность : проблемы самоидентификации и насилие в семье / В.Н. Дремин // Матеріали 1 Міжнародного науково-практичного семінару. – Одеса : Одеський інститут внутрішніх справ, 1999. – С. 53-57.
88. Дремин В.Н. О механизме криминогенного влияния ранее судимых лиц на несовершеннолетних / В.Н. Дремин // Вопросы теории и практики предупреждения преступлений : Межвузовский сборник научных статей. – Барнаул : изд. Алт. ун-та. - 1986. - С. 126-134.
89. Дремин В.Н. Общение несовершеннолетних с ранее судимыми лицами как криминогенный фактор / В.Н. Дремин // Причины отдельных видов преступности и проблемы борьбы с ними. Сборник научных трудов. - М., 1989. - С. 162-167.
90. Дрьомін В.М. Зменшення тюремного населення : пошук нових шляхів / В.М. Дрьомін // Актуальні проблеми політики. – 2001. – Вип. 10-11. – С. 238-244.
91. Дрьомін В.М. Інститут пробації в зарубіжному законодавстві / В.М. Дрьомін // Вісник прокуратури. – 2001. – № 3. – С. 97-101.
92. Дрьомін В.М. Культурологічний механізм формування кримінального середовища неповнолітніх / В.М. Дрьомін // Охорона дитинства. Дитяче право : теорія, досвід, перспективи. Матеріали конференції, Одеса, Ю