НЕСПЕЦИФІЧНИЙ ВИРАЗКОВИЙ КОЛІТ: ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИЧНОЇ ТА ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

НОСОВА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 616.348 - 002 - 079 - 08

НЕСПЕЦИФІЧНИЙ ВИРАЗКОВИЙ КОЛІТ: ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИЧНОЇ ТА ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ

14.01.36 гастроентерологія

ДИСЕРТАЦІЯ
На здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Головченко Олександр Іванович,
доктор медичних наук

Вінниця - 2008

ЗМІСТ

стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ НЕСПЕЦИФІЧНИМ ВИРАЗКОВИМ КОЛІТОМ

12

1.1. Епідеміологія та етіопатогенез неспецифічного виразкового
коліту

12

1.2. Клініка, діагностика та лікування неспецифічного виразкового
коліту

22

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

42

2.1. Клінічний метод обстеження

43

2.2. Лабораторні методи дослідження

45

2.3. Ендоскопічний метод дослідження

47

2.4. Морфологічні дослідження

48

2.5. Рентгенологічний метод дослідження

49

2.6. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини
2.7. Метод статистичної обробки досліджень

49
49

РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ
ХВОРИХ НА НЕСПЕЦИФІЧНИЙ ВИРАЗКОВИЙ КОЛІТ

51

3.1. Загальна характеристика хворих на неспецифічний виразковий коліт та особливості перебігу захворювання у обстежених паціентів

51

3.2. Роль клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження в діагностиці неспецифічного виразкового коліту

56

РОЗДІЛ 4. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ БАЗОВОЇ ТЕРАПІЇ В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА НЕСПЕЦИФІЧНИЙ ВИРАЗКОВИЙ КОЛІТ

69

4.1. Оцінка ефективності терапії стандартними дозами месалазину у хворих із дистальною формою неспецифічного виразкового коліту

69

4.2. Оцінка ефективності терапії стандартними дозами месалазину у хворих з лівостороннім і тотальним неспецифічним виразковим колітом

75

4.3. Оцінка ефективності терапії глюкокортикостероїдами у пацієнтів, у яких при лікуванні стандартними дозами месалазину не було досягнуто клініко-ендоскопічної ремісії.

81

РОЗДІЛ 5. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ АНТИЦИТОКІНОВОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА НЕСПЕЦИФІЧНИЙ ВИРАЗКОВИЙ КОЛІТ

89

5.1. Оцінка ефективності застосування антицитокінової терапії у хворих без попереднього призначення курсу базової терапії

89

5.2. Оцінка ефективності застосування антицитокінової терапії у хворих із недосягнутою клініко-ендоскопічною ремісією після проведеної базової терапії

94

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

103

ВИСНОВКИ

124

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

126

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

127

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ

АЛТ аланінамінотрансфераза
АСТ аспартатамінотрансфераза
5-АСК 5-аміносаліцилова кислота
ВАШ візуальна аналогова шкала
ВМКЦЦРМОУ Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону Міністерства Оборони України
ГКС глюкокортикостероїди
ДПК дванадцятипала кишка
ЕІ ендоскопічний індекс
ІКА індекс клінічної активності
ІЛ інтерлейкіни
КРР колоректальний рак
НВК неспецифічний виразковий коліт
НЗЗК неспецифічні запальні захворювання кишечнику
СРБ С-реактивний білок
СО слизова оболонка
Тц Т цитотоксичні лімфоцити
Тх Т хелпери -регуляторні лімфоцити
УЗД ультразвукове дослідження
ФЕГДС фіброезофагогастродуоденоскопія
ФКС фіброколоноскопія
ФНП-α фактор некрозу пухлин -α
ХК хвороба Крона
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
ШОЕ швидкость осідання еритроцитів
ШКТ шлунково-кишковий тракт
ANCA anti neutrophil cytoplasmic antybody
Іg імуноглобуліни

ВСТУП

Актуальність теми. Постійний інтерес до вивчення неспецифічного виразкового коліту (НВК) пов’язаний із зростанням захворюваності даною патологією в усьому світі. Хоча вона зустрічається у будь-якому регіоні нашої планети, частіше нею хворіють в економічно розвинутих країнах [29, 135]. Така ситуація можливо зумовлена антропогенним забрудненням біосфери та навколишнього середовища, урбанізацією, збільшенням впливу несприятливих зовнішніх чинників, кількості алергенів у їжі, високим ступенем сенсибілізації населення, особливостями харчування та іншими причинами, що зрештою призводить не тільки до зростання частоти НВК, а й до збільшення кількості випадків важких, поширених форм хвороби, позакишкових уражень і ускладнень [23, 38].
Хоча за рівнем захворюваності НВК значно поступається іншим гастроентерологічним захворюванням, за важкістю перебігу, частотою ускладнень та летальністю він займає одне з провідних місць у структурі захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) [117, 124].
Незважаючи на тривалу історію вивчення НВК, етіологія захворювання на даний час нез’ясована. Остаточно не вивчені механізми формування запальної реакції в кишечнику, які спричиняють порушення функцій органа, а також захисні механізми, які обмежують процес ушкодження і допомагають репарації слизової оболонки (СО) [27, 63, 161]. Різноманітність клінічної картини, переважання на певних етапах захворювання позакишкових проявів, відсутність специфічних методів діагностики часто призводять до великої кількості діагностичних помилок, що в свою чергу збільшує тривалість періоду з моменту виникнення перших симптомів захворювання до постановки правильного діагнозу [40, 139, 148]. При цьому в умовах неадекватно здійснюваного лікування збільшується ймовірність ускладнень, інвалідизація пацієнтів працездатного віку, кількість летальних випадків [47, 52, 59].
Публікації, присвячені різним аспектам терапії НВК, багаточисельні. Наявність великої кількості пропонованих схем лікування значною мірою свідчить про невдоволення дослідників досягнутими результатами. Навіть найсучасніші методи терапії часто дають незадовільні результати. Це змушує дослідників знову і знову повертатись до пошуку схем лікування, які б дозволяли підвищити ефективність терапії [29, 118]. При цьому якщо при легких варіантах перебігу виразкового коліту ефективність існуючих (стандартних) схем терапії, як правило, задовольняє клініцистів, то при середньому чи важкому ступеню - лікувальний ефект загальноприйнятих схем є недостатнім. Хворі часто виявляються резистентними до здійснюваної терапії, а досягнута ремісія в них нетривала. Ця обставина також спонукає до пошуку альтернативних варіантів лікування середньоважкого ступеня виразкового коліту. В практичній медицині часто виникає питання, чи необхідно застосовувати терапію після досягнення ремісії з метою її збереження. Значну роль при цьому відіграє та обставина, що ремісію важко визначити і охарактеризувати клінічно, оскільки і при клінічній ремісії ендоскопічно чи морфологічно у значної кількості пацієнтів виявляються чіткі ознаки запалення або виявляються зміни лабораторних показників, які свідчать про активність запалення.
Таким чином, велика соціальна значущість проблеми НВК, необхідність індивідуалізації лікування, важливість подальшого пошуку оптимальних, науково обґрунтованих лікувальних підходів до терапії, роблять проведення даного дослідження актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано у відповідності до Програми фундаментальних та прикладних наукових робіт Міністерства оборони України, Державної програми будівництва та розвитку Збройних Сил України та згідно з планами проведення науково-дослідних робіт Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України в межах науково-дослідних робіт, що виконувалися в Українській військово-медичній академії (шифр «Здоров’я»), номер державної реєстрації (НДР) №0104U008763 «Епідеміологія, перебіг та фармакотерапія захворювань внутрішніх органів у військовослужбовців, у тому числі за умов впливу шкідливих факторів».
Мета дослідження: оптимізація методів діагностики шляхом визначення в сироватці крові рівня медіатору запалення ФНП-α та оцінка ефективності стандартних схем лікування і схем із застосуванням протизапальної антицитокінової терапії у вигляді інгібітора запалення - ФНП-α в лікуванні хворих на НВК середнього ступеня важкості.
Завдання дослідження:
1. Виявити особливості перебігу, клінічних ознак, лабораторних, ендоскопічних, морфологічних, імунологічних показників, стану мікрофлори товстого кишечнику при НВК.
2. Оцінити ефективність застосування базової терапії в стандартних дозах в лікуванні хворих із середнім ступенем важкості при різній локалізації НВК та виявити пацієнтів, які не досягли клініко-ендоскопічної ремісії.
3. З’ясувати ефективність застосування антицитокінової терапії в лікуванні хворих на НВК середнього ступеня важкості, які не досягли клініко-ендоскопічної ремісії при застосуванні базової терапії в стандартних дозах і без неї.
4. Дослідити рівні ФНП-α в сироватці крові та оцінити їх діагностичну та прогностичну цінність в лікуванні хворих на НВК.
Об’єкт дослідження: НВК у хворих із середнім ступенем перебігу захворювання.
Предмет дослідження: клінічні симптоми, стан клініко-лабораторних, ендоскопічних, морфологічних, імунологічних змін, мікрофлори кишечнику, результати комплексного лікування.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведена порівняльна оцінка ефективності стандартних схем базового лікування в лікуванні хворих на НВК середнього ступеня важкості, з різною локалізацією патологічного процесу та схем лікування із залученням протизапальної антицитокінової терапії, у вигляді інгібітора важливого медіатора запалення - ФНП-α.
Уперше доведено, що застосування антицитокінової терапії у пацієнтів з НВК середнього ступеня важкості призводить до швидшого настання клініко-ендоскопічної ремісії, ніж під час застосування стандартних схем базового лікування, та обґрунтована доцільність застосування ремікейду у хворих на НВК до призначення базової терапії.
Встановлено, що підвищений рівень в сироватці крові ФНП-α є діагностичним маркером розвитку патологічного процесу навіть при наявності клініко-ендоскопічної ремісії, що може призводити до швидкого рецидиву захворювання.
Практичне значення отриманих результатів. Доведена доцільність застосування антицитокінової терапії, яка призводить до швидшого настання клініко-ендоскопічної ремісії у хворих на НВК середнього ступеня важкості, порівняно із стандартними схемами базової терапії. Встановлена доцільність визначення ФНП-α в сироватці крові, як прогностичного фактору в діагностиці та лікуванні цих хворих..
Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику роботи гастроентерологічних та терапевтичних відділень лікарень міст Харкова (акт від 10.04.06), Донецька (акт від 17.11.06), Дніпропетровська (акт від 03.09.06), Вінниці (акт від 29.11.07), Полтави (акт від 24.11.06), Запоріжжя (акт від 05.06.06), Одеси (акт від 14.07.06), Тернополя (акт від 31.10.06 та 11.12.06), Херсона (акт від 21.09.06), Хмельницька (акт від 14.03.07), Судака (акт від 11.05.06).
Результати досліджень використовуються у навчальному процесі кафедри терапії та сімейної медицини факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету, кафедри військово-профілактичної медицини Української військової академії м. Києва, кафедри військової терапії Української військової академії м. Києва, кафедри гастроентерології Харківської медичної академії післядипломної освіти, кафедри терапії та гастроентерології Запорізької медичної академії післядипломної освіти, кафедри післядипломної освіти лікарів-терапевтів Української медичної стоматологічної академії м. Полтава, кафедри терапії факультету післядипломної освіти Тернопільського державного медичного університету.
Особистий внесок дисертанта. Здобувачем самостійно здійснено узагальнення та аналіз наукової і патентної літератури з обраної теми, визначено методичний підхід до вирішення поставлених задач, формулювання мети та завдань, самостійно проведено відбір хворих, їх комплексне обстеження, власноручно виконано ендоскопічне дослідження (зокрема, фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС), фіброколоноскопію (ФКС), призначено курси лікування та оцінено їх ефективність. Самостійно проведений аналіз одержаних результатів, їх математичну обробку, сформульовані основні положення дисертації, висновки та практичні рекомендації. Самостійно здійснено впровадження одержаних результатів та їх апробацію. Автор самостійно готувала дані для публікації, виступала на конференціях, оформляла дисертаційну роботу та автореферат.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на 16 наукових форумах, зокрема, на Фальк симпозіумі №135: «Immunological Diseases of Liver and Gut» (Прага, 2003); ІІІ Українському конгресі гастроентерологів (Дніпропетровськ, 2005); науково-практичній конференції: «Новітні технології у медицині» (Вінниця, 2005); науково-практичній міжнародній конференції: «Інноваційні технології у сучасній медицині» (Донецьк, 2005); науково-практичній конференції: «Актуальні питання госпітальної та військової терапії» (Київ, 2006); науково-практичному симпозіумі: «Езофаго-гастро-рН-моніторинг та ізотопні дихальні тести в сучасній гастроентерології» (Вінниця, 2006); науково-практичній конференції: «Щорічні терапевтичні читання: терапевтична клініка від науки до практичної охорони здоров'я» (Харків, 2006); науково-практичній конференції: «Актуальні питання гастроентерології і лікувального харчування» (Дніпропетровськ, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції (з міжнародною участю): «Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині» (Харків, 2006); науково-практичній конференції: «Шляхи оптимізації діагностики і лікування патології органів травлення поєднаної з захворюваннями інших внутрішніх органів у практиці сімейного лікаря» (Тернопіль, 2006); науково-практичній конференції: «Актуальні питання фармакотерапії у загальній практиці сімейній медицині» (Вінниця, 2006); Українській ревматологічній школі: «Безпека та ефективність фармакотерапії в ревматології: перспективи імунобіологічних препаратів» (Київ, 2007); науково-практичному симпозіумі: «Новітні перспективні технології діагностики та контролю лікування захворювань органів травлення» (Вінниця, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю: «Сучасна гастроентерологія і гепатологія: фундаментальні і прикладні аспекти» (Полтава, 2007); 13-ій щорічній науково-практичній конференції військових гастроентерологів: «Вересневі зустрічі» (Вінниця, 2007); міжобласній науково-практичній конференції: «Діагностика і терапія поєднаних хвороб органів травлення» (Тернопіль, 2007); науково-практичній конференції «Щорічні терапевтичні читання: теоретичні та клінічні аспекти діагностики і лікування внутрішніх хвороб» (Харків, 2008).
Публікації результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені в 10 наукових публікаціях, з них 4 у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 тези у матеріалах і збірниках конференцій та конгресів, 2 методичні рекомендації для лікарів.

РОЗДІЛ 1
СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ У ПАЦІЄНТІВ З
НЕСПЕЦИФІЧНИМ ВИРАЗКОВИМ КОЛІТОМ

1.1. Епідеміологія та етіопатогенез неспецифічного виразкового коліту

Неспецифічний виразковий коліт (НВК) відноситься до групи неспецифічних запальних захворювань кишечнику (НЗЗК). Це хронічне дифузне запалення СО товстої кишки з наявністю гнійно-виразкових уражень нез’ясованої етіології, для якого є характерним розвиток різноманітних кишкових і позакишкових ускладнень [47, 82].
Відповідно до даних І.Л. Халіфа (2004), частота випадків НВК у Північній Європі становить 11,4 на 100 тисяч населення на рік, у країнах Південної Європи 8,0 на 100 тисяч населення на рік. При цьому НВК може починатися у будь-якому віці, а чоловіки і жінки хворіють майже однаково часто [136].
У той же час, деякі іноземні автори стверджують, що середній показник частоти НВК у Європі коливається в межах від 28 до 117 випадків на 100 тисяч населення. Також доводиться, що НВК зустрічається частіше у чоловіків, ніж у жінок, і пік захворюваності припадає на вік 20-40 років. Одночасно стверджується, що за останній час намічається тенденція до зростання випадків НВК у дітей і осіб старших 50 років [22, 74, 136, 178, 196].
Згідно досліджень інших російських вчених, захворюваність НВК у Російській Федерації за останні роки становить 30,1 на 100 тисяч населення. При цьому зареєстровано збільшення в 1,9 разу даної патології в порівнянні з 1996 роком [70]. Таку різницю між показниками поширеності даної патології у європейських і російських учених можна пояснити недостатньо високим рівнем діагностики і тривалими термінами постановки правильного діагнозу в Росії [14, 129].
В Україні захворюваність патологією шлунково-кишкового тракту за останні 10 років збільшилась на 42,2% [8, 26]. Однак у вітчизняній науковій літературі систематизовані дані про розповсюдження НВК відсутні [70].
НВК частіше зустрічається у міських мешканців. Деякі автори стверджують, що чим більше місто, тим вища захворюваність на НВК [178, 195]. Значно частіший рівень захворюваності на НВК у містах пов’язують з порушенням екології у мегаполісах [12, 132, 152]. Однак інші автори вважають, що значне забруднення повітря, води, запиленість хоча і можуть впливати на частоту виникнення НВК, але ці фактори не є визначальними [127, 166, 228].
Отже, остаточної відповіді, чи страждають мешканці міст на НВК частіше, ніж сільське населення, у науковій літературі не знайдено.
Багато науковців стверджують, що особливості харчування є фактором ризику у виникненні НВК [18, 185, 216]. Зниження в раціоні харчових волокон, харчування продуктами, які містять різні консерванти, ароматизатори, харчові барвники і домішки, розпушувачі, призводять до виникнення нових алергенів, які викликають в організмі різноманітні реакції [18, 179]. На фоні алергії ризик виникнення НВК збільшується [101, 111, 175]. Тобто збільшення кількості алергенів у їжі, яке обумовлено сучасними особливостями харчування, можна вважати одним із факторів ризику виникнення НВК [17, 42, 50, 101].
Одночасно деякі дослідники висловлюють припущення про роль підвищеного споживання цукру і продуктів, які містять рафіновані вуглеводи, у виникненні НВК [186, 196]. У той же час не доведено сприятливого впливу дієти, яка не містить цукру, на перебіг цього захворювання [18].
У деяких літературних джерелах звертається увага на тривале, часто необмірковане, приймання різних медикаментів, особливо пероральних контрацептивних засобів, які сприяють виникненню НВК [197, 198].
Також розглядається питання про вплив куріння при НВК [47, 136, 201, 251]. При цьому, у злісних курців НВК зустрічається рідше, ніж у некурців [226].
Однак роль нікотину та фармацевтичних препаратів як причини виникнення НВК остаточно не доведена [47, 74, 201, 226].
Інфекційна теорія походження НВК дискутується в літературі вже досить давно [11, 22, 54, 95, 96]. Багато дослідників стверджують, що існує можливість безпосереднього ушкодження або токсичний вплив бактерій чи вірусів на СО товстої кишки [4, 24, 92]. У літературі обговорюється питання про роль Mycobacterium paratuberculosis, Listeria monocytogenes, а також віруса кору в якості можливого етиологічного фактора НВК, але переконливих доказів їх ролі при цьому захворюванні не отримано [69, 184]. Відмічається роль Clostridium difficile у розвитку НВК, оскільки деякі засоби, зокрема антибіотики та оральні контрацептиви, здатні викликати клостридіальну інфекцію [19, 47, 66, 197, 219]. При цьому виробляється велика кількість ентеротоксинів, здатних ініціювати хронічне запалення в кишечнику. У деяких дослідженнях показана роль бактерій виду Cаmpilobacter, Proteus, Іersinia в підтримці хронічного запалення в кишечнику [1, 136]. Існує погляд, що дані мікроорганізми здатні моделювати місцеву імунну відповідь у кишечнику, що може призвести до розвитку запального процесу в СО [66, 109, 206]. Деякі автори у своїх роботах висловлюють думку про існування ще не відкритого збудника даної патології [161, 169, 177, 208].
У патогенезі НВК важливу роль можуть відігравати антитіла до інфекційного або паразитарного фактора [92, 109]. Інтоксикація продуктами життєдіяльності бактерій здатна пригнічувати метаболічну і секреторну активність клітин кишкового ендотелію, знижуючи при цьому резистентність слизового бар’єру [4, 95, 184].
Отже, на даний час немає підстав беззастережно вважати інфекційну теорію патогномонічним етиологічним фактором НВК, оскільки так і не встановлено специфічного збудника даної патології [6, 32, 146], однак дослідження в цьому напрямку є достатньо багатообіцяючими.
Багато авторів спостерігали наявність дисбіотичних порушень у більшості хворих на НВК [144, 184]. При цьому у виникненні і підтримці хронічного запалення у кишечнику дисбіозу відводиться особлива роль, оскільки мікрофлора товстої кишки є одним з факторів, який також забезпечує нормальне функціонування слизового бар’єру кишечнику [9, 48, 95] та впливає на загальну і місцеву імунну відповідь [4, 92, 109]. При НВК розвивається неконтрольована агресія проти власної тканини кишечнику з провідною роллю порушення синтезу інгібіруючих і модулюючих цитокінів у першу чергу інтерлейкінів (ІЛ) 2 і 10 [21, 47, 163, 167] та збільшується кількість активних В і Т - лімфоцитів у власній пластинці СО товстої кишки і розвивається активне запалення [3, 42, 50, 163].
Дисбіотичні розлади при НВК можуть проявлятися не стільки порушенням видового спектру і кількості мікробних популяцій, скільки порушенням метаболічної і ферментативної активності флори з пониженням її антибактеріальних властивостей, що обумовлює порушення у системі господар мікрофлора [144]. При цьому лікування дисбіотичних порушень у хворих на НВК призводить до позитивного клінічного ефекту [9, 32, 117]. В деяких дослідженнях розглядається позитивна дія пробіотиків, які містять Escherichia coli штам Nissle 1917, у підтримці клінічної ремісії НВК, а також можливість зменшення дози стероїдів при лікуванні цих пацієнтів [208]. Існує думка, що можливим механізмом позитивної дії при призначенні пробіотиків є продукція антимікробних речовин, відновлення рівноваги мікробної флори кишки, запуск протизапальних реакцій в епітелії кишечнику і в імунному апараті СО [57, 119, 175]. Бактеріями, здатними інгібірувати синтез ІЛ, можуть бути не тільки транзитні, але й облігатні мікроорганізми, такі як Esherichia coli зі зміненними ферментативними властивостями, а також Біфідобактерії і Лактобацили, які є основними у складі облігатної товстокишкової флори [19, 176, 177, 208]. При зниженні їх рівня виникає дисбаланс у системі цитокінів, що може привести до розвитку хронічного запалення [21].
Таким чином, мікрофлора, що входить до складу товстокишкового слизового бар’єру, може відігравати значну роль у патогенезі НВК. А при порушенні його функції може спричинити виникнення та підтримку хронічного запалення у кишечнику [3, 22, 184, 243].
Одним з основних реалізуючих патогенетичних механізмів при НВК є порушення в системі імунітету [50, 60, 117, 133]. Іму

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження є комплексним підходом до розв’язання актуальної проблеми: оптимізації діагностики у хворих на НВК на основі визначення в сироватці крові рівня медіатору запалення ФНП-α та підвищення ефективності лікування пацієнтів із середнім ступенем важкості захворювання шляхом застосування протизапальної антицитокінової терапії у вигляді інгібітора ФНП-α.
1. Перебіг захворювання у хворих на НВК характеризувався розбалансованістю імунного статусу та гіперпродукуванням одного з протизапальних цитокінів - ФНП-α.. Не виявлено суттєвої кореляції між неспецифічними показниками запальної реакції організму, зокрема СРБ та ФНП-α (r= - 0,399, р>0,05). При цьому у обстежуваних реєструвались переривисте ураження слизової оболонки (14,3%) та параректальні нориці (7,1%). У більшості пацієнтів розвивалися дисбіотичні зміни, які супроводжувалися зниженням кількості облігатної флори та збільшенням показників факультативних бактерій.
2. При застосуванні стандартних доз препаратів месалазину в обстежуваних пацієнтів виявлено, що клініко-ендоскопічної ремісії у пацієнтів із дистальною формою НВК було досягнуто тільки у 40,0% хворих і у 30,0% - пацієнтів із лівостороннім та тотальним колітом (р<0,05). При аналізі частоти нормалізації комплексу даних, який включає індекси клінічної, ендоскопічної активності, а також клініко-лабораторні показники, на фоні лікування не встановлено суттєвого збільшення кількості хворих з нормалізацією вказаного комплексу (р>0,05).
3. В обстежуваних пацієнтів після застосування ГКС, ремісії було досягнуто тільки у 50,0% хворих (р<0,05). При аналізі частоти нормалізації комплексу даних, який включає індекси клінічної, ендоскопічної активності, а також клініко-лабораторні показники, на фоні лікування встановлено збільшення кількості хворих з нормалізацією вказаного комплексу (р<0,05).
4. Після застосування антицитокінової терапії клініко-ендоскопічна ремісія була досягнута у 80,0% пацієнтів (р<0,05). При аналізі частоти нормалізації комплексу даних, який включає індекси клінічної, ендоскопічної активності, а також клініко-лабораторні показники, на фоні лікування встановлено збільшення кількості хворих з нормалізацією вказаного комплексу (р<0,05).
5. ФНП-α можна розглядати, як прогностичний фактор в досягненні та тривалості ремісії у хворих на НВК. Після досягнення клініко-ендоскопічної ремісії, на фоні стандартної терапії, рівень ФНП-α залишався суттєво підвищеним у 90,0% хворих із проктитом (94,50±50,40 pg/ml, р<0,05) та у 90,0% (96,16±46,26, (р<0,05) із лівостороннім та тотальним колітом. При цьому рецидив захворювання настав на протязі року після закінчення терапії у всіх пацієнтів. Тривала ремісія (більше року) відзначалась у всіх пацієнтів із нормальним рівнем ФНП-α після завершеного курсу лікування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адлер Г. Болезнь Крона и язвенный колит. - М.: ГЕОТАР Мед.,2001.-500 с.
2. Алиева Э.И., Румянцев В.Г. Болезнь Крона у детей // Педиатрия. - 2001. - № 6. - С.75-79.
3. Андрейчин М.А., Чоп’як В.В., Господарський І.Я. Клінічна імунологія та алергологія. Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. 372 с.
4. Анохина Г.А., Скопиченко С.В. Современные аспекты микроэкологического дисбаланса, профилактика и лечение // Журнал практ. лікаря. - 2001. - №3. - С.28-33.
5. Аруин Л.И., Капуллер Л.А., Исаков В.А. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника. - М.: Триада-Х, 1998. - 496с.
6. Арутюнян В.М., Григорян Э.Г., Акопян Г.С. Патогенез и особенности клинического течения неспецифического язвенного колита и болезни Крона в сочетании с периодической болезнью // Росс. журнал гастроэнт., гепатолог., колопроктолог. - 2003. - №3. - С.71-74.
7. Асанин Ю.Ю. Сравнительный анализ новых возможностей фармакотерапии неспецифического язвенного колита и пути совершенствования оценки его активности: Дис.:канд.мед.наук: 14.00.05. - С.-Петерб.,2004. - 165 с.
8. Бабак О.Я. Досягнення і перспективи розвитку сучасної гастроентерології // Сучасна гастроентерологія. - 2000. - №1. - С.11-16.
9. Бабак О.Я. Сучасна фармакотерапія дисбактеріозу кишечнику: Метод. рекомендації. - Харків,1999. - 27с.
10. Белоусова Е.А. Воспалительные заболевания толстой кишки как предракового состояния // Росс. журнал гастроэнт., гепатолог., колопроктолог. - 2002. - №4. - С. 56-63.
11. Белоусова Е.А., Златкина А.Р. Синдром диареи в практике гастроэнтеролога: патофизиология и дифференцированный подход к лечению // Фарматека. - 2003. - №10. - С.65-71.
12. Белоусова Е.А. Теория воспалительных заболеваний кишечника: настоящее и будущее // Врач. - 2002. - №1. - С.7-9.
13. Белоусова Е.А. Фармакотерапия и алгоритм лечения болезни Крона легкой и средней степени тяжести с позиций медицины, основанной на доказательствах // Фарматека.-2004. - №3. - С. 8-18.
14. Белоусова Е.А. Язвенный колит и болезнь Крона.- М.: Триада, 2002. - 127с.
15. Береза Н.М. Роль біопрепаратів у комплексі аутолімфокінотеропії при неспецифічному виразковому коліті // Гастроентерологія : Респ. міжвід. зб. - Вип.31. - Дніпропетровськ, 2000. - С. 539-545.
16. Болезнь Крона у детей / Водилова О., Халиф И., Мазанкова Л., Лебедева С. // Врач. - 2004. - № 8. - С.26-28.
17. Бушенева В.А. Лечение больных с неспецифическим язвенным колитом, осложненным анемией, эмбриональными клеточными суспензиями, содержащими стволовые клетки гемопоэза // Сучасна гастроентерологія. - 2001. - №2(4). - С.64-68.
18. Ванханен В.В., Ванханен В.Д. Учение о питании.- Донецк: Донеччина, 2000. - 352с.
19. Водилова О.В., Мазанкова Л.Н., Халиф И.Л. Клинические варианты болезни Крона в детском возрасте // Рос. вестник перинаталогии и педиатрии. 2005. - №4. С.18-22.
20. Водилова О.В., Мазанкова Л.Н., Халиф И.Л. Особенности течения болезни Крона в детском возрасте // Росс. журнал гастроэнт., гепатолог., колопроктолог. - 2003. - №6. - С.69-73.
21. Воробьев Г.И., Михайлов Т.Л., Костенко Н.В. Хирургическая тактика при болезни Корона в форме илеоколита, осложненного инфильтратом и кишечными свищами // Матер. 5-ой Всероссийской конфер. с междунар. участ. «Актуальные проблемы колопроктологии». Ростов, 2001. С.42-45.
22. Воспалительные заболевания кишечника у детей / Яблокова Е.Н., Горелов А.В., Ратникова М.А., Сичинава И.В., Грамматопуло М.Н., Полтнянко Е.Ю., Борисова Е.В. // Педиатрия. - 2006. №5. - С.99-102.
23. Гастроентерологія / Харченко Н.В., Бабак О.Я. - К: - 2007. - 720с.
24. Гидаятов А.А., Алияева С.А. Поражение верхнего отдела желудочно-кишечного тракта у больных неспецифическим язвенным колитом // Клин. Медицина. 2003. - №5. С.40-43.
25. Голофеевский В.Ю., Герасимова А.В., Ситкин С.И. Опыт применения высоких доз масалазина (салофалька) при лечении тяжелых вариантов обострения язвенного колита // Гастроэнтерол. Санкт-Петербурга.- 2002.-№4.- С.20-21.
26. Голубчиков М.В. Статистичний огляд захворюваності населення України на хвороби органів травлення // Сучасна гастроентерологія і гепатол. - 2000. - №1. - С.17-20.
27. Голышева С.Л., Григорьева Г.А. Качество жизни как критерий эффективности ведения больных неспецифическим язвенным колитом и болезнью Крона // Врач. - 2006. №7. - С.15-16.
28. Гравировская Н.Г. Внекишечные проявления неспецифического язвенного колита // Матер. ІІ з'їзду колопроктологів України за міжнар. участю, 1-2 листопада 2006 р., Львів. 2006. С. 35-36.
29. Григорьева Г.А., Мешалкина Н.Ю. Об алгоритмах диагностики и лечения осложненных форм неспецифического язвенного колита и болезни Крона // Тер. архив. - 2005. - т.77. - № 8. - С.48-55.
30. Григорьева Г.А., Мешалкина Н.Ю., Репина И.Б. Неспецифический язвенный колит и болезнь Крона: диагностика и лечение осложненных форм // Клин. перспективы гастроэнтерол., гепатолог. - 2002. - №5. - С.34-37.
31. Гюльмамедов П.Ф. Иммунологические показатели у стомированных больных с болезнью Крона толстой кишки как один из критериев к выполнению восстановительных операций // Матер. ІІ з'їзду колопроктологів України за міжнар. участю, 1-2 листопада 2006 р., Львів. 2006. С.41-45.
32. Дегтярева И.И. Заболевания органов пищеварения. - Киев, 2000. - 321с.
33. Дейнеко Н.Ф. Клинико-морфологические критерии и базисная терапия неспецифического язвенного колита // Врач. практика. 2001 .-№3. - С.40-42.
34. Денисов Л.Н., Лобарева Л.А. Роль витаминов-антиоксидантов и селена в процессах свободно-радикального окисления и их значение в ревматологии // Международ. мед. журнал.-1998.-№5.-С.449-453.
35. Денисова М.Ф. Клинико-параклинические особенности неспецифического язвенного колита у детей // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. - 2000. - №1. - С.42-44.
36. Дзяк Г.В., Залевський В.І., Степанов Ю.М. Функціональні захворювання кишечника (діагностика та лікування): Навчально-методичний посібник. Дніпропетровськ: ПП «Ліра ЛТД», 2004, - 200
37. Діагностична і лікувальна єндоскопія травного каналу / Грубнік В.В., Хімакович В.И., МельниченкоЮ.А.,Тумак И.М.- Львів: Видавництво Мс, 2003. - 208с., 621 іл.
38. Дорофєєв А.Є. Клініко-патогенетична характеристика неспецифічного виразкового коліту з позакишковими ураженнями та оптимізація його терапії: Автореф. дисд-ра мед. наук.: 14.01.36. - Дніпропетровськ, 2004. - 39с.
39. Дорофеев А.Э. Стабилизирующее влияние препарата ”Салофальк” на слизистый барьер толстой кишки у больных неспецифическим язвенным колитом // Сучасна гастроентерологія. 2006. - №2(28). С.40-44.
40. Дорофеев А.Э. Щодо питань класифікації позакишкових уражень у хворих з неспецифічним виразковим колітом // Гастроентерологія: Міжвідом.зб. - Вип. 36. - Дніпропетровськ, 2005. - С.395-404.
41. Дорофеев А.Э. Эффективность применения бисмофалька и его влияние на слизеобразование у пациентов с неспецифическим язвенным колитом // Сучасна гастроентерологія. - 2003. - №4(14). - С.21-24.с.
42. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. М.:ООО «Мед. информац. агенство», 2003. 604 с.
43. Жуков Б., Сухобоков А. Ксеноспленотерапия в комплексном лечении больных неспецифическим язвенным колитом // Врач. - 2006. №12. - С.47-49.
44. Запальні захворювання кишкивника 2007 досягнення у дослідженнях та клінічній практиці: Congress Report Falk Symposium № 159 / Дагли Ю., Мансаріс Дж., Шьольмеріх Й., Тьоцун Н. // Falk Gastro Review J. 2007. Vol.3. P.16-18.
45.Застосування антибактеріальних препаратів у лікуванні хронічних запальних захворювань кишок / В.І. Мамчин, В.Ю. Пироговський, Р.К. Палієнко, О.І. Тарахонич, С.О. Злобенець // Матер. ІІ з'їзду колопроктологів України за міжнар. участю, 1-2 листопада 2006 р., Львів. 2006. С.73-76.
46. Захараш М.П., Кравченко Т.Г. Базисная терапия неспецифического язвенного колита и болезни Крона: современный взгляд на проблему // Сучасна гастроентерол. - 2002. № 2(8). - С.18-23
47. Захараш М.П. Неспецифический язвенный колит и болезнь Крона важнейшая проблема современной колопроктологии // Клінічна хірургія. 2006. - №6. С. 40-44.
48. Звягинцева Т.Д. Дисбактериоз тонкой кишки: синдром чрезвычайного бактериального роста // Сучасна гастроентерологія.- 2002. - №3. - С.30-34.
49. Звягінцева Т.Д., Гріднева С.В. Сучасні підходи до діагностики хронічних захворювань кишечнику // Український терапевтичний журнал. - 2005. - №2. - С.44-47.
50. Земсков А.М., Земсков В.М., Караулов А.В. Клиническая иммунология: учебное пособие для студентов мед. вузов. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2005320с.
51. Златкина А.Р., Белоусова Е.А. Внекишечные проявления болезни Крона // Росс. журнал гастроэнт., гепатолог., колопроктолог. - 2000. - №10(6).- С.60-
52. Златкина А.Р. Современная терапевтическая тактика воспалительных заболеваний кишечника // Consilium Medicum. - 2004. - Т.6,№1.
53. Зубова С.Г., Окулов В.Б. Молекулярные механизмы действия фактора некроза опухолей и трансформирующего фактора роста в процессе ответа макрофага на активацию // Иммунология. - 2001. - №5. - С.85-87.
54. Ивашкин В.Т., Комаров Ф.И., Рапопорт С.И. Краткое руководство по гастроэнтерологии.- М.: Издательский дом М Вести, 2001. 458c.
55. Ивашкин В.Т., Шифрин О.С. Современные подходы к лечению болезни Крона // Росс. журнал гастроэнт., гепатолог., колопроктолог. -2002. - №2. - С. 67-72.
56. Иоффе А. Ю. Дисплазия как показание к оперативному лечению неспецифического язвенного колита и болезни Крона // Сучасна гастроентерологія. - 2005. - №3(28). - С.8-10.
57. Іоффе О.Ю., Задорожна Т.Д. Імуногістохімічні особливості маркерів проліферації та апоптозу при неспецифічному виразковому коліті // Лабораторна діагностика. 2005. - №1(31). С.50-53.
58. Иоффе А.Ю. Сравнительная иммуногистохимическая характеристика неспецифического язвенного колита и болезни Крона // Лікарська справа. 2005. - №5-6. С. 33-35.
59. Иоффе А.Ю., Ткач С.М., Кузенко Ю.Г. Современные стратегии предупреждения и раннего выявления колоректального рака у больных с воспалительными заболеваниями кишечника // Сучасна гастроентерологія. - 2005 - №2(22). - С.96-100.
60. Казмирчук В.Е., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія і алергологія. Вінниця: Нова Книга, 2006. 528 с.
61. Карпухин О.Ю. Оптимизация методов диагностики и комплексного лечения больных неспецифическим язвенным колитом: Дис. док.мед.наук: 14.00.27. - Казань, 2002. - 190 с.
62. Клиническая колопроктология: Руководство для врачей / П.Г. Кондратенко, Н.Б. Губергриц, Ф.Э. Эллин, Н.Л. Смирнов. Х.: Факт, 2006. 385 с.
63. Клинико-морфологическая характеристика сегментарного поражения при язвенном колите / Воробьев Г.И., Халиф И.Л., Малахова Н.С., Капуллер Л.А., Васильченко А.В., Михайлова Т.Л., Головенко О.В. // Клин. медицина. - 2007. № 1. - С.44-47
64. Клинико-эндоскопические особенности неспецифического язвенного колита и болезни Крона у детей / Богомолов А. Р., Волков А. И., Копейкин В.И., Федулова О.И. // Рос. педиатрический журнал. - 2002. - №6. - С.4-5.
65. Коган Е.Н. Патоморфология предрака // Росс. журнал гастроэнт., гепатолог., колопрктолог. - 2002. - №5. - С.54-58.
66. Корнеева О.Н., Ивашкин В.Т. Антибиотикоассоциированные колиты: патоморфология, клиника, лечение // Рос. журнал гастроэнтер., гепатолог., колопрокт. - 2007. т.17. - №3. - С.65-70.
67. Коррекция нарушений водно-электролитного балланса у больных, оперированных по поводу неспецифического язвенного колита / Вересов К.В., Хачатурова Э.А., Ерошкина Т.Д., Селова Г.Н., Савушкин А.В., Блинова О.В., Боликов К.В. // Вестник интенсивной терапии. - 2007. №2. - С.32-35.
68. Королюк И.П., Поляруш Н.Ф. Современные рентгеноконтрастные методы исследования в диагностике болезни Крона тонкой кишки // Рос. журнал гастроэнтер., гепатолог., колопрокт.- 2005.- т.15.- №3. С.85-91.
69. Кушнир И.Э. Болезнь Крона: клинические проявления, диагностика, терапия // Врач.практика. 2000. - №3. С.63-67.
70. Кушнир И.Э. Перспективы диагностики и лечения воспалительных заболеваний кишечника // Врачебная практика. - 2002. - №3. - С.102-107.
71. Кушнир И.Е. Запальні захворювання кишечнику в практиці сімейного лікаря // Сімейна медицина. 2006. №2. С.7-10.
72. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel.К.: Морион, 2000. 320 с.
73. Лебедев К.А., Понянкина И.Д. Иммунная недостаточность (выявление и лечение). М.: Мед. книга, Н. Новгород: Издат.НГМА, 2003. 443 с.
74. Логинов А.С., Парфенов А.И. Болезни кишечника: руководство для врачей. - М.: Медицина, 2000. - 632с.
75. Лозинська М.Р., Лозинський Ю.С., Поспітіль Ю.О. Генеалогічний аналіз сімей та вивчення особливостей хромосом псевдополіпів у пацієнтів із запальними захворюваннями товстої кишки // Матер. ІІ з'їзду колопроктологів України за міжнар. участю, 1-2 листопада 2006 р., Львів. 2006. С. 67-73.
76. Лопаткина Т.Н., Моисеев С.В. Ингибиторы фактора некроза опухоли - a в лечении воспалительных заболеваний кишечника // Клин. фармак. и терапия - 2007. - т.16. - №2. - С.63-68.
77. Лоранская И.Д. Неспецифические колиты и синдром раздраженной толстой кишки: патогенетические механизмы воспаления, диагностика и прогноз: Дисс. докт. мед. наук: 14.00.05., 14.00.15. - М., 2001. - 188с.
78. Маев И.В., Гаджнева Н.Г. Рациональность антихеликобактерной терапии в лечении эрозивно-язвенных поражений гастродуоденальной слизистой у больных с воспалительными заболеваниями кишечника // Клин. медицина. - 2005. - №1. - С.46-49.
79. Маржатка З. Терминология, определения терминов и диагностические критерии в эндоскопии пищеварительного тракта (Эндоскопия пищеварительного тракта: номенклатура OMED). М.:Межд.Мед.Издат., 1996. 143с.
80. Михайлова А.А. Миелопептиды и их роль в функционировании иммунной системы // Иммунология. - 2001. - №5. - С.16-18.
81. Морозова Н.А., Белоусова Н.В., Златкина А.Р. Общие и индивидуальные черты HLA фенотипа больных с язвенным колитом и болезнью Крона // Рос. журнал гастроэнтер., гепатолог., колопрокт.- 2002. - т.ХІІ, №5. - Приложение 17. - С.57.
82. Недифференцируемый колит: клиническая картина, дифференцируемый диагноз, лечение и прогноз / Головенко О.В., Михайлова Т.А., Капуллер Л.Л., Веселов В.В., Халиф И.Л. // Росс. журнал гастроэнт., гепатолог., колопроктолог. - 2003. - №3. - С. 56-60.
83. Недифференцируемый неспецифический колит: диагностические и клинические аспекты / Головенко О.В., Капуллер Л.Л., Михайлова Т.Л., Румянцев В.Г., Веселов В,В., Корнева Т.К., Васильченко А.В. // Росс. журнал гастроэнт., гепатолог., колопроктолог. - 2001. - № 5. - С.65-69.
84. Недифференцированные формы воспалительных заболеваний кишечника / Никулина И.В., Белоусова Е.А., Златкина А.Р., Некифоров П.А. // Росс. журнал гастроэнт., гепатолог., колопроктолог. - 2001. - Т.11. - №5.- Прим. 15.- С.56.
85. Низов А.А. Характеристика некоторых форм неспецифического язвенного колита и обоснование его современной терапии: Дис. канд.мед.наук: 14.00.05.- Рязань, 2001.-172с.
86. Никитина Н., Белоусова Е., Максимова И. Болезнь Крона с локализацией процесса в тонкой кишке // Врач. - 2002. - № 2. - С.21-23.
87. Новик А.А., Ионова Т.И. Исследование качества жизни в медицине / Под ред.Ю.Л. Шевченко. М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. С.12-14.
88. Овечкина Н.Р., Мазанкова Л.Н., Пыков М.И. Новые критерии ультразвуковой диагностики у детей с воспалительными заболеваниями кишечника // Рос. вестник перинаталогии и педиатрии. 2006. т. 51. - №4. С.34-37.
89. Осадчук А.М., Осадчук М.А. Морфофункциональное обновление эпителиальных клеток толстой кишки и апудоцитов в патогенезе и прогнозировании течения неспецифического язвенного колита // Клин. медицина. - 2006. т. 84. - С.35-39.
90. Особенности ведения неспецифического язвенного колита и болезни Крона в период беременности и родов / Румянцев В.Г., Макацария А.Д., Михайлов Т.Л., Турков О.Н. // Рос. мед. журнал. 2006. - №4. С.38-41.
91. Павленко В.В., Ягода А.В. Продукция интерлейкина мононуклеарами периферической крови больных язвенным колитом // Рос. журнал гастроэнтер., гепатолог., колопрокт. - 2002 .- №5. - С.37-40.
92. Парфенов А.И., Екисенина Н.И., Мазо В.К. Барьерная функция желудочно-кишечного тракта // Тер. архив. - 2000. - №2. - С.64-66.
93. Парфенов А.И. Проблемы патогенеза, диагностики и фармакотерапии воспалительных заболеваний кишечника // Consilium medicum, прилож. Гастрэнтерология. 2003. - №1. С.18-23.
94. Парфенов А.И. Основные нправления и перспективы лечения воспалительных заболеваний кишечника // Тер. архив. 2007. т. 79. - №8 С.5-9
95. Парфенов А.И. Энтерология.- М.:Триада-Х, 2002. - 744с.
96. Парфенов А.И. Энтерология на рубеже ХХ и ХХI веков // Росс. журнал гастроэнт., гепатолог., колопроктолог. - 2004. - №3. - С.41-44.
97. Пасиешвили Л.М., Бобро А.Н., Лазуткина Е.А. Некоторые аспекты диагностики и лечения больных с синдромом раздраженного кишечника // Сучасна гастроентерологія. - 2004. - №6(20). - С.12-16.
98. Пасиешвили Л.М., Железнякова Н.М. Нарушение регуляции иммунных процессов у больных хроническим колитом // Український терапевтичний журнал. - 2004. - №3. - С.85-87.
99. Пасиешвили Л.М. Возникновение вторичной иммунной недостаточности и ее роль в течении хронических воспалительных заболевания кишечника // Сучасна гастроентерологія.- 2002.- №2.- С.16-17.
100. Пасиешвили Л.М., Супрун Е.В. Роль иммунных нарушений в формировании хронических воспалительных заболеваний кишечника // Врач. практика. - 2001. - №3. - С.37-39.
101. Паттерсон Р., Грэммер Л.К., Гринберг П.А. Аллергические болезни: диагностика и лечение.- М.: ГЕОТАР Мед., 2000. - 768 с.
102. Передерий В.Г., Ткач С.М., Пекрестова Е.А. Потенциальные «ловушки» в дифференциальной диагностике синдрома раздраженной кишки // Сучасна гастроентерологія. - 2004. - №4(18). - С.26-32.
103. Першко А.М. Клинико-морфологические варианты неспецифического язвенного колита: прогнозирование течения и нове подходы к терапии (клинико-экспериментальное исследование): Дис. докт.мед.наук: 14.00.05.- С.-Петерб., 2000.-322с.
104. Першко А.М., Самедов Б.Х. Современные концепции медикаментозной терапии неспецифического язвенного колита // Гастробюллетень.- 2001.- №1.-С7-9.
105. Покровский Г.А., Хачатурова Э.А., Вересов К.В. Интенсивная терапия больных неспецифическим язвенным колитом и болезнью Крона, осложненных кровотечением, токсической дилатацией, перфорацией толстой кишки / Вестник интенсивной терапии. - 2004. - №1. - С.36-39.
106. Полуектова Е.А. Лечение болезни Крона // Клин. перспективы гастроэнтерол., гепатолог. - 2002. - №2. - С.34-37.
107. Поляруш Н.Ф., Исаев В.Р.Федорина Т.А. Динамическое наблюдение болезни Крона // Хирургия. Журнал им. Н.И.Пирогова. - 2001. - №3. - С.55 - 57.
108. Портной Л.М., Исаков В.А., Казанцева И.П. Современная лучевая болезнь Крона тонкой кишки // Вестник рентгенологии и радиологии. - 2001. - № 5. - С. 33 - 40.
109. Порушення мікробіоценозу товстої кішки і метаболічні аспекти його впливу на формування патогенетичних механізмів захворювань внутрішніх органів / Дегтярьова І.І., Скрипник І.М., Скопіченко С.В., Селюк М.М. // Гастроентерологія: Респ. міжвід.зб. - Вип. 31. - Дніпропетровськ, 2000. - С.88-97.
110. Проницаемость защитного барьера кишечника у больных ревматическими заболеваниями, длительно получающих нестероидные противовоспалительные препараты / Муравьев Ю.В., Лебедева В.В., Маза В. К., Гмошинский И.В. // Клин. фармакол. и терапия. - 2003. - №1. - С.23-26/.
111. Пыцкий В.И. Атопия и группа атопических и псевдоатопических заболеваний // Тер.архив. - 2000. - №10. - С.31-36.
112. Рахманов С.Т., Наврузов Б.С., Ахмедов М.А. Тактика лечения больных с дистальной формой неспецифического язвенного колита // Матер. ІІ з'їзду колопроктологів України за міжнар. участю, 1-2 листопада 2006 р., Львів. 2006. С.88-90.
113. Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов пищеварения / Под ред. О.Я. Бабака, Н.В. Харченко // Справочник «VADE MECUM Доктор Гастроентеролог». Киев: ООО «ОИРА «Здоров’я України», 2005. 320с.
114. «Редкие» болезни тонкой кишки: почему их редко и поздно диагностируют? / Калинин А.В., Буторова Л.И., Вертелецкий В.В., Долинский А.Г., Мирошниченко Г.Т., Семенцов П.Н. // Клин. перспективы гастроэнтерол., гепатолог. 2003. - №2. - С.15-22.
115. Рентгеноконтрастные маркеры в оценке моторной функции толстой кишки при хроническом запоре / Кальченко И.И., Михайлова Т.Л., Румянцев В.Г., Тихонов А.А., Ачкасов С.И. // Рос. журнал гастроэнтер., гепатолог., колопрокт.- 2002.- №1.- С.50-57.
116. Родонежская Е.В. Поражения суставов как внекишечные проявления воспалительных заболеваний кишечника // Сучасна гастроентерологія. - 2003. - №1(21). - С.53-58.
117. Румянцев В.Г. Болезни толстой кишки и аноректальной области. М.: Анахарсис, 2007. 224 с.
118. Румянцев В.Г. Новое в диагностике и лечении воспалительных заболеваний кишечника: один из примеров прогресса медицины ХХІ столетия // Тер. архив. 2006. - №2. С.76-81.
119. Румянцев В.Г., Рогозина В.А. Стандартные и нетрадиционные подходы к терапии язвенного колита // Фарматека. 2003. - №10(73). С.72-79.
120. Румянцев В.Г. Старые и новые стероиды в лечении воспалительных заболеваний толстой кишки // Фарматека. 2002. - № 9. С.47-52.
121. Румянцев В.Г. Стратегия медикаментозной терапии язвенного колита (обзор иностранной литературы) // Тер. архив. 2003. - № 2. С.77-81.
122. Руководство по исследованию качества жизни в медицине / А.А. Новик, Т.И. Ионова. СПб, М.: Олма-Пресс, 2002. С.18-21.
123. Рукшина О.А., Першко А.М., Самедов Б.Х. Прогностическая значимость структурних изменений слизистой оболочки толстой кишки у больных неспецифическим язвенным колитом // Гастроэнтерол. Санкт-Петербурга. - 2003. - №2-3. - С.142.
124. Сергиенко Е.И. Значение определения провоспалительных цитокинов для диагностики и оценки активности язвенного колита // Сучасна гастроентерологія. - 2004. - №4(18). - С.59-63.
125. Ситкин С.И., Голофеевский В.Ю. Стандартная терапия воспалительных заболеваний кишечника // Гастроэнтерол. Санкт-Петербурга. - 2004. -№1. - С.27-29.
126.Смикодуб А. И., Бушнева В.А. Лечение воспалительных заболеваний кишечника в терапевтической практике // Сучасна гастроентерологія. - 2001. - №1(3). - С.52-57.
127. Состояние и пути оптимизации гастроэнтерологической помощи населению крупного промышленного региона / Нагорная А.М., Слабкий Г.А., Грузева Т.С., Степаненко А.В. - Гастроентерологія: Респ. межвід. зб. - Вип.31. - Дніпропетровськ, 2000. - С.12-18.
128. Стивен Эванс, Пол Дж. Сиклитира. Диагностика и лечение болезни Крона и язвенного колита // Леч.врач.- 2001. - №5-6. - С.30-37.
129. Сучасні методи дослідження в гастроентерології: Методичний посібник / Ю.М. Степанов, М.Б. Щербиніна, І.М. Кононов, В.І. Залевський, С.В. Косинська, І.Я. Будзак. Дніпропетровськ: Типографія Свідлер, 2006. 155с.
130. Тополян А.А., Френдлин И.С. Клетки иммунной системы. - СПб, 2000. - 237 с.
131. Трансформация клинических диагнозов у больных с неспецифическими воспалительными заболеваниями кишечника / Воробьев Г.И., Головенко О.В., Капуллер Л.Л., Михайлова Т.Л., Халиф И.Л. // Росс. журнал гастроэнт., гепатолог., колопроктолог. - 2004. - №5. - С.82-87.
132.Ю. Успенская ,Г . Григорьева , А. Никонов. Язвенный колит и болезнь Крона у женщин репродуктивного возраста. \ Врач. 2007 . - № 1 Р. 19-23
133. Фарелл Р., Пепперкорн М. Язвенный колит. // Межд. мед. журнал.- 2003.- т. 6, №1.- С. 73-80.
134. Френдлин И.С. Паракринные и аутокринные механизмы цитокиновой иммунорегуляции // Иммунология .- 2001. - №5. - С.4-7.
135. Халиф И.Л. Лечебная тактика при язвенном колите // Рос. журнал гастроэнтер., гепатолог., колопрокт. 2006. - №3. - С.58-61.
136. Халиф И.Л., Лоранская И.Д. Воспалительные заблевания кишечника (неспецифический язвенный колит и болезнь Крона) клиника, диагностика, лечение. М.: «Миклош», 2004., - 88с.
137. Халиф И.А. Ремикейд: лечение болезни Крона в третьем тысячелетии // Росс. журнал гастроэнт., гепатолог., колопроктолог. - 2003. - №3. - С.62-65.
138. Харченко Н.В. Внекишечные проявления язвенного колита // Журн. практ. лікаря. - 2001. - №3. - С.34-38.
139. Харченко Н.В. Классификация, особенности течения, алгоритмы диагностики заболеваний кишечника // Сучасна гастроентерологія. - 2005. - №1(21). - С.33-41.
140. Харченко Н.В. Синдром диареи // Doctor (журнал для практикующих врачей). - 2002.- №2. - С.20-25.
141. Хвороби органів травлення (діагностика і лікування) / Григор’єв П.Я., Стародуб Є.М., Яковенко Е.П., Гаврилюк М.Є., Шостак С.Є. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. 448с.
142. Хворостинка В.М., Фещенко І.О., Сокруто О.В. Характеристика імунних порушень у хворих на хронічний коліт та можливості їхньої медикаментозної корекції // Сучасна гастроентерологія. - 2004. - №6(20). - С.58-61.
143. Хендерсон Д.М. Патофизиология органов пищеварения / Пер. с англ. - М.-СПб: Бином Невский Диалект, 1997. - 287с.
144. Циммерман Я.С. О сущности понятия «дисбактериоз (дисбиоз) кишечника» и правомерности использования этого термина // Рос. журнал гастроэнтер., гепатолог., колопрокт.- 2000.- №1.-С.81-83.
145. Шипулин В.П. Воспалительные заболевания кишечника: новые подходы к терапии // Провизор. - 2002. - №5.