Нестерчук Владислав Іванович. Ефективність застосування драже суміші побутових алергенів у специфічній імунотерапії алергічних ринітів

Короткий опис

Нестерчук Владислав Іванович. Ефективність застосування драже суміші побутових алергенів у специфічній імунотерапії алергічних ринітів: дис... канд. мед. наук: 14.01.19 / АМН України; Інститут отоларингології ім. О.С.Коломійченка. - К., 2004

Нестерчук В.І.Ефективність застосування драже суміші побутових алергенів у специфічній імунотерапії алергічних ринітів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.19 оториноларингологія. Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України, Київ, 2004.
Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей клініко-імунологічного статусу хворих на цілорічний алергічний риніт (ЦАР), розробленню методики сублінгвальної специфічної імунотерапії (СІТ), вивченню її лікувальної ефективності СІТ у найближчому періоді та через рік після лікування у порівнянні з класичним парентеральним введенням алергенів, а також в поєднанні даних методик з попередньою імунокорекцією та без неї.
При обстеженні 120 пацієнтів Києва та Київської області, в яких діагноз ЦАР встановлений вперше, виявлені клінічні особливості перебігу.
Показано, що стан сенсибілізації у хворих на ЦАР поєднував зміни системного та місцевого імунітету (зниження кількості Т-лімфоцитів з фенотипом CD2 та зниження рівня секреторного Ig A в слині), що свідчило про доцільність проведення неспецифічної імунокорекції.
Розроблено комплексну методику лікування хворих на ЦАР, яка включає в себе сублінгвальну СІТ з використанням драже суміші побутових алергенів та попередню імунокорекцію.
Після курсу лікування виявлено зниження вираженості суб’єктивних симптомів у пацієнтів, які отримували СІТ сублігвально, а також покращення об’єктивних симптомів захворювання в більшій мірі в групах пацієнтів, яким перед курсом СІТ проведена імунокорекція.
Через рік ефект після проведеного лікування зберігся, він був стійкий у групах, в яких була проведена попередня імунокоригуюча терапія.

Особливостями перебігу ЦАР у пацієнтів, що проживають у Києві та Київській області є скарги на закладеність носа (постійну 83,3%, періодичну 16,7% пацієнтів), ринорею (74,1%), приступи чхання (73,3%) хворих, свербіння у носі (60%). Виникнення ЦАР характерно для молодих осіб віком від 18 до 40 років (85,8% з обстежених). Обтяжений алергологічний анамнез виявлений у 63,3% хворих.
При проведенні акустичної ринометрії виявляється зменшення площі мінімального поперечного перерізу порожнини носа, яка становить (0,41±0,6 см2, контрольна група 0,58±0,14 см2) та об’єму порожнини носа до 24,9±2,2 см3(контрольна група 28±2,1 см3). У 25,8% хворих спостерігався пристінковий набряк та потовщення слизової оболонки навколоносових пазух. Транспортна функція миготливого епітелію у всіх пацієнтів була порушена, показники рН носового секрету були підвищені до 8,1±0,08 (у здорових осіб 7,2±0,09), підвищена кількість еозинофілів в мазках сягала 19,9% (контрольна група 7,8%).
Імунологічний статус хворих на ЦАР характеризувався достовірним збільшенням кількості еозинофілів в слизовій оболонці носа та крові, загального Ig E та специфічних Ig E-антитіл до побутових алергенів.
Стан сенсибілізації у хворих на ЦАР поєднував зміни системного та місцевого імунітету (зниження кількості Т-лімфоцитів з фенотипом CD2 та зниження рівня секреторного Ig A в слині), що свідчило про доцільність проведення неспецифічної імунокорекції.
Розроблено комплексну методику лікування хворих на ЦАР, яка включає в себе сублінгвальну СІТ з використанням драже суміші побутових алергенів та попередню імунокорекцію.
Після курсу СІТ виявлено зниження вираженості суб’єктивних симптомів у 86,6% пацієнтів, що отримували СІТ сублінгвальним способом з імунокорекцією, у 83,3% хворих, що отримували СІТ парентеральним способом з імунокорекцією та сублінгвальним способом без імунокорекції та у 80% хворих, що отримували СІТ парентеральним способом без імунокорекції.
Через рік ефект після проведеного лікування зберігся, він був стійкий у групах, в яких була проведена попередня імунокорекція (групи 3 та 4).