Невойт Ганна Володимирівна. Клінікопатогенетичне обгрунтування застосування глутаргіну при алкогольній хворобі печінки

Короткий опис

Невойт Ганна Володимирівна. Клінікопатогенетичне обгрунтування застосування глутаргіну при алкогольній хворобі печінки : Дис... канд. наук: 14.01.02 2004

Невойт Г.В. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування глутаргіну при алкогольній хворобі печінки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 внутрішні хвороби. Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2004.
В дисертації розглянуті питання підвищення ефективності лікування хворих на алкогольну хворобу печінки шляхом застосування глутаргіну та його комбінацій з традиційними гепатопротекторними засобами.
Встановлено, що глутаргін в лікуванні хворих на алкогольну хворобу печінки виявляє виражений детоксикаційний і білковосинтетичний ефекти, позитивний вплив на обмін колагену, підвищує резистентність гепатоцитів і сприяє досягненню клініко-біохімічної ремісії захворювання. Результати застосування глутаргіну та його комбінацій з традиційними гепатопротекторними засобами на основі есенціальних фосфоліпідів і силімарину оцінювались у 157 хворих на алкогольну хворобу печінки на стадії хронічного гепатиту в порівняльному аспекті. Отримані дані обґрунтовують доцільність застосування глутаргіну в комплексній терапії алкогольної хвороби печінки.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні патогенетичного лікування алкогольної хвороби печінки шляхом призначення в якості гепатопротекторного засобу препарату глутаргіну (L-аргініну L-глутамату) на підставі механізмів розвитку захворювання.

У хворих на алкогольну хворобу печінки на стадії хронічного гепатиту легкого і середнього ступеня активності спостерігається значне пригнічення детоксикуючої функції печінки за одночасної інтенсифікації процесів ПОЛ на фоні інгібування активності антиоксидантної системи організму. Активація процесів ПОЛ знаходиться у прямій залежності із проявами цитолітичного (r=+0,7) і імуно-запального (r=+0,54) синдромів, що може бути чинником прогресування захворювання.
Алкогольна хвороба печінки на стадії хронічного гепатиту супроводжується зниженням в 1,5 рази активності орнітиндекарбоксилази крові при відсутності достовірних змін вмісту загального білка, що відображає наявність виражених порушень білковосинтетичної функції печінки на ранніх стадіях захворювання. Підвищення в крові вмісту вільного оксипроліну взаємопов’язане з інтенсифікацію процесів фібротизації печінки.

Глутаргін у хворих на алкогольну хворобу печінки на стадії хронічного гепатиту виявляє: високу клінічну ефективність; потужний дезінтоксикаційний ефект; антиоксидантні властивості, за ступенем виразності яких він займає проміжне місце між гепатопротекторами на основі есенціальних фосфоліпідів та силімарину; збільшення резистентності гепатоцитів, прояви імуно-запального синдрому, за якими співвідноситься із ними; стимуляцію білковосинтетичної функції, за якою їх перевершує; позитивний вплив на обмін колагену, за яким співставляється із силімариновмістким гепатопротектором, перевершуючи есенціальні фосфоліпіди.
Застосування глутаргіну у комбінації з гепатопротекторами на основі есенціальних фосфоліпідів дозволяє підвищити ефективність лікування алкогольної хвороби печінки за рахунок більш значного впливу на клінічні прояви захворювання, цитолітичний синдром і резистентність гепатоцитів ніж монотерапія препаратами, а також потенціює антифіброгенну дію есенціальних фосфоліпідів.
Застосування комбінації глутаргіну із силімариновмістким гепатопротектором у хворих на алкогольну хворобу печінки виявляє найвиразніший вплив на клініко-лабораторні показники: нормалізує стан детоксикуючої і білково-синтетичної функцій гепатоцитів, процесів ПОЛ і АОС; за ступенем позитивного впливу на обмін колагену перевершує результати монотерапії препаратами.