Нгуєн Тхі Тху Лінь. Інтеграційна політика В'єтнаму в умовах економічної глобалізації

Короткий опис

Нгуєн Тхі Тху Лінь. Інтеграційна політика В'єтнаму в умовах економічної глобалізації. : Дис... канд. наук: 08.00.02 2007

Нгуєн Тхі Тху Лінь. Інтеграційна політика В’єтнаму в умовах економічної глобалізації. Рукопис.
Дисертація на здобуття ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02. світове господарство і міжнародні економічні відносини. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ, 2007.
Дисертація присвячена аналізу теоретико-методологічних та практичних аспектів формування інтеграційної політики В’єтнаму в умовах економічної глобалізації.
Значну увагу приділено дослідженні сутності, особливостям та взаємодії інтеграційної політики з економічною політикою держави, оцінці ролі інтеграційної політики для країн, що розвиваються, в сучасних умовах розвитку міжнародних економічних відносин.
Проаналізовано інтеграційний процес у Південно-Східній Азії на прикладі АСЕАН, а також проведено ретроспективний аналіз зміни економічної сутності інтеграційної політики В’єтнаму з кінця 19 ст. до сьогодення. З’ясовано, що головною сферою реалізації інтеграційної політики країни є зовнішньоекономічна діяльність, де відображаються усі результати прийнятої інтеграційної стратегії. Окрім того, головним механізмом, за допомогою якого досягаються поставлені задачі, є торговий, оскільки якою б не була інтеграційна стратегія, вона в першу чергу, впливає саме на торгову сферу. За допомогою регресійно-кореляційного аналізу була оцінена торгова діяльність В’єтнаму, розкриті сильні та слабкі її сторони, запропоновано подальший план розширення та зміни структури торгівлі В’єтнаму для ефективної реалізації прийнятої в країні мультилатеральної інтеграційної політики.

Проведене у дисертації теоретичне узагальнення концептуальних підходів, наукових гіпотез та сучасних теорій міжнародної економічної інтеграції та інтеграційної політики у контексті сучасних умов глобалізації дає можливість зробити низку висновків та рекомендацій, які характеризуються науковою новизною, мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення.

Результатом уповільнення процесу міжнародної економічної інтеграції та багатосторонньої торгово-інвестиційної лібералізації є активізація дій регіональних угруповань з розширення географічних меж та збільшення своїх повноважень, а також підвищення ролі та підсилення пріоритетності інтеграційної політики для країн, що розвиваються, яка визначається як система заходів (законів, адміністративних рішень) у сфері економічної інтеграції з метою цілеспрямованого впливу держави на розвиток інтеграційного процесу, реалізацію макроекономічних цілей з поступовою гармонізацією та уніфікацією торгової, валютно-фінансової та кредитної системи країни у рамках регіонального об’єднання.
Інтеграційна політика має двоїстий характер. Вона може бути як взаємодоповнюючою, так і визначальною складовою економічної політики у залежності від ступеня взаємовпливу в середині інтеграційного об’єднання. Для В’єтнаму інтеграційна політика повинна стати домінуючою складовою при формуванні економічної політики країни, оскільки такі країни, що розвиваються, як В’єтнам, не мають важелів впливу на розвиток світової економіки, а можуть лише адаптовувати свої економіки до умов, які на сьогодні диктують регіональні угрупування, міжнародні організації та найрозвинутіші країни світу.

Інтеграційний процес в АСЕАН за останні декілька років відчутно активізувався. Поява плану щодо створення нового Економічного співтовариства Східної Азії за участю країн АСЕАН, Японії, Південної Кореї та Китаю виводить це інтеграційне об’єднання на якісно новий рівень взаємовідносин.
Аналізуючи історичний процес міжнародної економічної інтеграції В’єтнаму можна чітко виділити етапність формування його інтеграційної політики: етап колоніальної інтеграційної політики (період колонізації В’єтнаму Францією з другої половини ХІХ ст. по 1945 р.); інтеграційна політика в рамках РЕВ (1975 1985 рр.); інтеграційна політика на початку нового курсу „Оновлення” (1986 1990 рр.) та мультилатеральна інтеграційна політика (з 1991 р.).
Аналіз форм та етапів інтеграційної політики дає можливість зробити висновок, що мультилатеральна інтеграційна політика В’єтнаму, базуючись на концепції «летючих гусей», яка притаманна країнам АТР та концепції поглиблення інтеграційних зв’язків (АСЕАН) за своєю суттю є різношвидкісною з елементами гнучкої асиметрії.
Нова політика «Оновлення» В’єтнаму позитивно вплинула та впливає на економічну ситуацію в країні. Основана на інтеграційній стратегії, яка спрямована на розширення та диверсифікацію міжнародних економічних відносин із зовнішнім світом, вона допомогла країні поступово та без шоку для національного господарства провести економічну та структурну реформу, які, у свою чергу, дали можливість національній економіці досягнути високих темпів зростання. З покращенням економічної ситуації в країні укріплюється політична роль країни в регіоні та світі, що дозволяє В’єтнаму бути активнішим та самостійнішим при веденні переговорних процесів у рамках програм співробітництва, як регіональних угруповань, так і міжнародних організацій. Ефективність та успішність проведення економічної політики, основаної на інтеграційній політиці, підкріплює позицію країни на світовій арені для збільшення шансу отримати вигідніші умови при вступі до інтеграційного угруповання або розширенні існуючого інтеграційного об’єднання.
Експортно-імпортна структура В’єтнаму є характерною для країн, що розвиваються, які перебувають на етапі індустріалізації та модернізації національної економіки. В експорті домінують ресурсномісткі на низькотехнологічні товари, для виробництва яких В’єтнам має виявлені порівняльні переваги, а у імпорті технічна продукція, транспорті засоби, товари базового виробництва, хімічна продукція та мінеральне паливо. Однак чітка мета в`єтнамського уряду досягнути рівня економічного розвитку більш розвинутих країн Південно-Східної Азії дає зрозуміти, що треба змінити існуючу структуру зовнішньої торгівлі, тобто поступово збільшувати частку науко- та капіталомісткої продукції, які мають високу додану вартість. При цьому збереження визначеної частки трудомістких виробництв має сенс для вирішення проблеми безробіття, оскільки збільшення безробіття може привести до соціальної напруги та втрати політичної стабільності, яка є, безумовно, сильною стороною в`єтнамської економіки на сьогоднішній день.
Прямий економічний ефект від участі в АСЕАН, яке є першим інтеграційним об’єднанням, у якому бере участь В’єтнам є незначним через початково низьку частку взаємної торгівлі, однак непрямі матеріальні вигоди є достатньо відчутними. Це, по-перше, значна лібералізація торгової політики, по-друге, більш ефективне розміщення ресурсів серед внутрішніх виробництв, по-третє, АСЕАН може слугувати плацдармом для в`єтнамських компаній на початку конкурентної боротьби за майбутніх споживачів.
Вступ до СОТ можна справедливо назвати однією з основних стратегічних цілей інтеграційної політики В’єтнаму, а її досягнення досить сильно впливають на стратегію економічної політики. Незважаючи на можливі негативні наслідки вступу до СОТ, оцінка економічних результатів доцільності є більш вагомою. Серед можливих вигод можна назвати експансію експортних товарів, підвищення привабливості країни для іноземних інвесторів, отримання доступу до Механізму вирішення суперечок у рамках СОТ та можливість брати участь у формуванні нових міжнародних правил торгівлі.
З досвіду економічного розвитку В’єтнаму можна з впевненістю стверджувати, що тільки зі становленням ринкових відносин, відкритістю національного господарства світовій економіці, ефективним та раціональним управлінням факторами виробництва, чітким виконанням законодавства та цілей інтеграційної політики можна розраховувати на економічний успіх інтеграційного процесу.