Никитюк Тетяна Леонтіївна. Інвестиційна діяльність у Волинському регіоні 20-30-х років ХХ століття: історико-економічний аналіз

Короткий опис

Никитюк Тетяна Леонтіївна. Інвестиційна діяльність у Волинському регіоні 20-30-х років ХХ століття: історико-економічний аналіз : Дис... канд. екон. наук: 08.01.04 / Луцький держ. технічний ун-т. Кафедра теорії економіки та менеджменту. — Луцьк, 2006. — 210арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 176-192

Никитюк Т.Л. Інвестиційна діяльність у Волинському регіоні 2030-х років ХХ століття: історико-економічний аналіз. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.04 Економічна історія та історія економічної думки. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Київ, 2006.
У дисертації здійснено системний історико-економічний аналіз інвестиційної діяльності на Волині міжвоєнного періоду. Виділено чинники, які формували інвестиційний клімат регіону. Проаналізовано вплив аграрної перебудови на активізацію інвестиційної діяльності, виділено гальмуючі чинники інвестиційної привабливості промислового сектору. Встановлено роль системи управління як основного суб’єкта інвестиційних відносин, здійснено оцінку способів фінансування інвестицій, проаналізовано джерела їх покриття. Виділено пріоритетні напрямки інвестиційної діяльності та їх результативність для господарського комплексу краю у 2030-ті роки ХХ ст.

У процесі дисертаційного дослідження поставленої мети було досягнуто. Здійснено системний історико-економічний аналіз інвестиційної діяльності у Волинському регіоні у 2030-х роках ХХ ст. Це дозволило сформулювати висновки, що відображають вирішення завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети:

Аналіз ресурсного потенціалу та господарської структури показав, що у 2030-х роках ХХ ст. Волинь володіла значними людськими та природними багатствами земельними, лісовими та мінеральними. Однак упродовж міжвоєнного періоду край відчував нестачу фінансових ресурсів, проблеми у комунікаційному та інфраструктурному забезпеченні. Під впливом цих неоднорідних чинників відбувалося формування інвестиційного клімату Волинський регіону.
Автором проаналізовано вплив на інвестиційний клімат Волині не лише регіональних, але й загальнодержавних чинників. Зокрема, наголошено, що знижували інвестиційну активність у регіоні економічні кризи та часті зміни керівників центральних органів влади.
У ході дослідження аграрної перебудови виділено паралельно-послідовний характер її проведення, розрахований на тривалу перспективу та поетапне формування агропромислового комплексу. Успіхи реформування, які проявилися у середині 1930-х років, пожвавили інвестиційну діяльність не лише у сільському господарстві, а й інших сферах економіки краю.
У дисертації доведено, що інвестиційну привабливість волинської промисловості упродовж міжвоєнного періоду знижувала його недосконала організаційна структура, слабка підприємницька діяльність місцевого населення та відсутність достатніх грошових ресурсів на капіталовкладення.

У ході дослідження встановлено, що в умовах незначної приватної ініціативи в галузі інвестування у Волинському регіоні 2030-х років ХХ ст. роль основного суб’єкта інвестиційних відносин взяла на себе система управління. Найбільш активним учасником інвестиційних процесів виступали органи місцевого самоврядування. Структуризації управління у середині 1930-х років, а також утворення Економічних комітетів, які займалися розробкою багаторічних планів інвестиційних заходів, покращили інвестиційний клімат на Волині та сприяли формуванню інвестиційних пріоритетів.
Аналіз інвестиційних заходів, проведених у 192030-х роках на Волині, показав, що фінансування капіталовкладень здійснювалося за рахунок грошових і трудових ресурсів. Залучалися грошові капітали в основному шляхом кредитування, лише незначна частка надходила у вигляді безповоротної допомоги. Одним з недоліків міжвоєнного кредитування була відсутність достатнього досвіду як з боку кредитних установ, так і з боку позичальників, що спричинило на початку 1930-х років зростання кредитної заборгованості. Однак владі вдалося у досить стислі терміни подолати цю монетарну кризу. Дослід її реалізації є цікавим та корисним в умовах формування діяльності сучасних банківських установ. Нестачу грошових ресурсів у міжвоєнний період компенсували використанням безоплатної праці місцевого населення або шарварків. Однак цей досвід доводить, що зловживати безплатною працею людей не можна, оскільки це може викликати громадянське протистояння.
Проаналізовано джерела покриття інвестованих капіталів у міжвоєнний період на Волині. Доведено, що фінансування в основному здійснювалося через мережу державних банків та фондів. Значний інтерес для сучасників представляють види кредитів (зокрема під заставу зерна, інвестиційний тощо), а також система наповнення коштами спеціалізованих фондів та здійснення ними цільового фінансування інвестиційних програм.
Показано, що певною альтернативою державним фінансовим інституціям були дрібні кредитні установи кооперативного типу. Упродовж міжвоєнного періоду на Волині кредитна кооперація не набула значного розвитку і виконувала переважно посередницькі функції між банками та користувачами їх послуг. Все ж, навіть такий обмежений досвід функціонування кредитної кооперації, може бути використаний для пожвавлення кооперативного руху в сучасних умовах.

9. У ході дослідження виділено пріоритетні напрямки інвестиційної діяльності, а саме: аграрній, комунікаційній, будівельній, промисловій та соціальній сфери. Цінним для сучасного переосмислення є господарський досвід міжвоєнних інвестиційних заходів на Волині у сенсі їх комплексного проведення. Зокрема, реалізація інвестиційної програми передбачала три ключові моменти, а саме: формування сприятливої громадської думки, шляхом проведення пропагандистської та освітньої кампанію; створення планової, кошторисної та іншої документації (іноді із використанням альтернативних варіантів); власне виконання інвестиційних заходів шляхом залученням усіх доступних регіональних ресурсів та джерел фінансування. Реалізація інвестиційних проектів до 1939 р. не була завершена, однак економічне життя Волинського регіону істотно змінилося.