Носкова Маргарита Вячеславівна Теорія і практика використання дистанційного навчання у професійному розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти

Короткий опис

Носкова Маргарита Вячеславівна, доцент кафедри педагогіки та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка». Назва дисертації: «Теорія і практика використання дистанційного навчання у професійному розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти». Шифр та назва спеціальності 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Докторська рада Д 35.052.24 Національного університету «Львівська політехніка»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
НОСКОВА МАРГАРИТА ВЯЧЕСЛАВІВНА
УДК 37.018.43:373/.378-051(043.5) ДИСЕРТАЦІЯ
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
У ПРОФЕСІЙНОМУ РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ
СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
13.00.04 Теорія і практика професійної освіти
Подається на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
М.В. НОСКОВА
Львів - 2024

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ 2
ABSTRACT 11
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА 21
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 31
ВСТУП 34
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ 54
1.1. Теорії та принципи використання дистанційного навчання у
професійному розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти .... 54
1.2. Аналіз поняттєво-категоріального апарату дослідження 93
1.3. Стан вивчення проблеми використання дистанційного навчання у
професійному розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти .... 120
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 139
РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ 142
2.1. Міжнародний досвід цифровізації освітнього процесу та розвитку цифрової компетентності педагогів закладів загальної середньої освіти.. 143
2.2. Досвід використання дистанційного навчання у професійному
розвитку вчителів розвинутих країн світу 157
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 183
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ 185
3.1. Нормативно-правові підстави використання дистанційного навчання у професійному розвитку вчителів закладів загальної
середньої освіти України 188
3.2. Роль закладу загальної середньої освіти у впровадженні
дистанційного навчання у освітній процес та професійний розвиток педагогів 220
3.3. Реалізація освітньої політики щодо професійного розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти у сфері цифрової компетентності та
навичок використання технологій дистанційного навчання 242
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 259
РОЗДІЛ 4. СИСТЕМА ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ 262
4.1. Концепція системи використання дистанційного навчання у
професійному розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти... 263
4.2. Організаційно-педагогічні умови функціонування системи використання дистанційного навчання у професійному розвитку
вчителів закладів загальної середньої освіти 282
4.3. Модель системи використання дистанційного навчання у
професійному розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти 297
4.4. Методика організації та проведення курсів підвищення кваліфікації для вчителів закладів загальної середньої освіти з використанням
дистанційного навчання 322
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4 369
РОЗДІЛ 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА АПРОБАЦІЯ СИСТЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ 373
5.1. Організація та експериментальна перевірка ефективності системи використання дистанційного навчання у професійному розвитку
вчителів закладів загальної середньої освіти 373
5.2. Аналіз результатів експериментальної перевірки ефективності
системи використання дистанційного навчання у професійному розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти, їх валідності та надійності 405
5.3. Актуальні проблеми використання дистанційних технологій у освітньому процесі та професійному розвитку педагогів, які потребують
подальшого дослідження 412
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5 415
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 418
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 427
ДОДАТКИ 508

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми професійного розвитку вчителів ЗЗСО з використанням ДН у системі освіти України. Розглянуто феномен використання ДН у професійному розвитку вчителів ЗЗСО як педагогічну проблему, представлено авторську концепцію системи використання ДН у професійному розвитку вчителів ЗЗСО та результати її експериментальної апробації.
Одержані результати дають підстави сформулювати відповідні висновки та рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Розглянуто сучасний стан ДН в українській освіті з позиції соціально- філософського підґрунтя феномену ДН як педагогічної технології та форми навчання. Проаналізовано сучасні концепції, принципи й погляди на професійний розвиток вчителів ЗЗСО у цифровому суспільстві. Досліджено сутність теорій ДН, які мали ключовий вплив на його подальший розвиток та сучасний стан. Наукові розвідки, присвячені проблемі ДН за період з кінця 90-х рр. ХХ ст. і до 2022 року, засвідчили характерні зацікавлення науковців у певних часових проміжках, виокремлено 5 періодів наукових досліджень, проаналізовано найбільш вагомі наукові розвідки кожного з них.
Проведено контент-аналіз базових понять дослідження, а саме: трактувань дефініцій «професіоналізм», «професійний розвиток», «цифрові технології» та уточнення понять «дистанційне навчання» «професійний розвиток вчителя», «готовність вчителя до використання ДН». Виявлено розбіжності у трактуванні поняття «дистанційне навчання» в українській і закордонній науках, підкреслено багатоаспектність його тлумачення як форми здобуття знань (освіти), особливу організацію інноваційного освітнього процесу, технологію та спосіб надання освітніх послуг та (або) організації самоосвіти за допомогою цифрових технологій та сформульовано визначення ДН на сучасному етапі розвитку освіти. Акцентовано увагу на особливостях, проблемах впровадження і використання ДН в системі освіти України, динаміці змін у трактуванні ДН у законодавчих та нормативно- правових актах та в дослідженнях українських науковців за 30 років. Розглянуто та проаналізовано базові теорії ДН. Встановлено вплив теорій біхевіоризму, когнітивізму, конструктивізму та конективізму на процес використання ДН у професійному розвитку вчителів.
Проаналізовано законодавчу й нормативну базу України, що врегульовує процеси цифровізації та використання ДН у професійному розвитку вчителя. Констатовано, що за часи незалежності в Україні прийнято низку нормативних і законодавчих актів, які легалізовували ДН як форму навчання, однак його розвиток гальмувався рядом об’єктивних і суб’єктивних факторів. Пандемія COVID-19 продемонструвала хибність обраних раніше підходів до впровадження та розвитку ДН в освітньому процесі й у професійному розвитку педагогів, оголила проблеми цифровізації, впровадження технологій ДН у ЗЗСО України. Однак за останні три роки в країні прийнято ряд законодавчих і нормативних актів щодо розвитку процесів цифровізації, ДН, створені й функціонують дистанційні програми для ліквідації цифрових розривів громадян.
Названо найпоширеніші суб’єкти надання освітніх послуг, які здійснюють професійний розвиток педагогів України дистанційно (Дія.Освіта, Prometheus, EdERA, Освіторія, На Урок, Всеосвіта, «Уміти», ТзОВ «Академія цифрового розвитку», Центр розвитку кадрового потенціалу Сумського національного університету, ЦІОТ). Виявлено, що в Україні державна освітня політика щодо використання ДН в освітньому процесі та професійному розвитку вчителів ЗЗСО зараз перебуває на стадії активного розвитку, однак сталої стратегії досі не розроблено.
2. Вивчено закордонний досвід впровадження ДН в освітній процес закладів освіти та професійний розвиток педагогів, а саме: США, Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Польщі та Естонії. Виявлено, що країнах створено власні моделі формування цифрової грамотності та компетентності педагогів, що ґрунтуються на національних традиціях і менталітеті, однак враховують світові тенденції, досвід педагогів у використанні цифрових технологій, технічне оснащення ЗЗСО; розроблено державні плани цифровізації системи освіти.
Паралельно з розвитком цифрових навичок та компетентностей вчителів відбувається оновлення технічного парку шкіл, діють довгострокові програми із забезпечення педагогів та учнів сучасною комп’ютерною технікою, в університетах діють освітні програми, які готують майбутніх педагогів до використання ДН. На державному рівні запроваджено єдині вимоги до рівня цифрової грамотності та компетентності педагогів, наприклад, у ЄС прийнято Рамку цифрових компетентностей педагогів, яка виокремлює 6 сфер застосування та 22 компетенції, якими повинен володіти кожен педагог.
3. Досліджено роль ЗЗСО у впровадженні ДН в освітній процес та професійний розвиток вчителя. З’ясовано, що розвиток ДН у ЗЗСО залежить від рівня цифрової грамотності педагога, його готовності впроваджувати технології ДН у професійну діяльність, що зумовлює використання ДН у професійному розвитку вчителя. Для оволодіння технологіями ДН педагогів може спонукати: розвиток ЄЕОС у закладі освіти; підтримка вчителів адміністрацією шкіл та колегами в опануванні технології ДН; бажання ЗЗСО змінюватись відповідно до реалій цифрового суспільства, визначати стан готовності ЗЗСО до цифрових трансформацій, використовувати для цього апробовані, надійні та валідні інструменти, наприклад, SELFIE; системна робота ЗЗСО для розвитку технічної бази закладу освіти, робочого місця педагогів. Проаналізовано сучасний стан цифровізації ЗЗСО, який засвідчив, що Україна має якісне покриття дротовим та мобільним інтернетом і кількість користувачів постійно зростає, населення має достатню кількість ґаджетів, щоб навчатись дистанційно. Натомість якість і кількість технічного парку ЗЗСО в Україні відстає від загальноукраїнської статистики і потребує глибокого технічного оновлення, а також зміни освітньої політики з позиції 100% забезпечення технікою та ресурсами ЗЗСО за рахунок держави на позицію гнучкого поєднання державних ресурсів, особистих ресурсів користувачів, ресурсів благодійних фондів тощо. Підкреслено важливість продуманої освітньої політики щодо впровадження і використання ДН на всіх щаблях керування освітою. Як приклад такої політики представлено досвід реалізації регіональних освітніх проєктів Львівської області.
4. Розроблено і теоретично обґрунтовано авторську концепцію системи використання ДН у професійному розвитку вчителів ЗЗСО, її мету, завдання, законодавчо-нормативну базу та результат реалізації. Описано концептуальні підходи в побудові системи (синергетичний, діяльнісний, компетентнісний, технологічний, андрагогічний, особистісно-орієнтований, системний), обґрунтовано їх вибір. Створено модель системи використання ДН у професійному розвитку вчителів ЗЗСО, що складається з блоків (мотиваційно-цільового, методологічного, технічного, змістового, організаційно-діяльнісного та результативно-аналітичного). Описано й обґрунтовано складники кожного блоку, їх місце у створеній моделі, відображено безпосередній та опосередкований зв’язок між блоками. У мотиваційному блоці сформульовано мету створеної системи - розвивати цифрову грамотність і компетентність вчителів ЗЗСО та їхню готовність використовувати ДН у професійному розвитку та професійній діяльності, яка досягається через реалізацію концептуальних методологічних підходів, загальних і специфічних принципів (науковості, послідовності розвитку, безперервності, системності процесу, інноваційного розвитку, моделювання індивідуальної траєкторії розвитку, творчості, саморозвитку та самооцінювання). Технічний блок містить опис та обґрунтування вибору дистанційної платформи, інструментів і ресурсів, які забезпечують функціонування створеної системи, її технічного облаштування та супроводу. Змістовий блок представляє навчально-методичне забезпечення для дистанційного професійного розвитку педагогів ЗЗСО, а саме: опис професійної програми підвищення кваліфікації педагогів ЗЗСО, її структури та наповнення (робочі програми та навчально-методичне забезпечення дистанційних курсів). Організаційно-діяльнісний блок моделі системи складається з трьох складників: 1) етапи забезпечення безперервності процесу професійного розвитку вчителів ЗЗСО з використанням ДН (аналітичний, активного навчання, впровадження, апробації та результативний); 2) шляхи організації використання ДН у професійному розвитку вчителя ЗЗСО (на робочому місці вчителя, у неформальних професійних об’єднаннях, під час професійного саморозвитку або на курсах підвищення кваліфікації), 3) зміст компонент професійного розвитку вчителів ЗЗСО щодо використання ДН у професійній діяльності: професійно- технічної та особистісно-розвивальної. Результативно-аналітичний блок моделі відображає систему оцінювання використання ДН у професійному розвитку вчителя ЗЗСО: діагностичне оцінювання на початковому етапі, моніторинг, поточне оцінювання на етапі активного навчання та професійного розвитку і підсумкове оцінювання на завершальному етапі професійного розвитку.
Результатом функціонування розробленої системи є сформована (розвинута) готовність вчителів ЗЗСО до використання ДН у професійному розвитку та професійній діяльності. Одержаний результат стає стартовим для нового циклу професійного розвитку вчителів ЗЗСО, адже цифрові технології постійно удосконалюються, а безперервність професійного зростання є обов’язковою умовою для професійної діяльності вчителя.
5. Для визначення стану готовності вчителів ЗЗСО до використання ДН у професійному розвитку та професійній діяльності, одержання об’єктивних, вимірюваних, валідних результатів визначено критерії (мотиваційний, когнітивно- процесуальний, конструктивно-технологічний) та рівні (низький, середній, достатній, високий) їх оцінювання. Кожен критерій містить показники для встановлення рівня готовності вчителів ЗЗСО до використання ДН у професійному розвитку та професійній діяльності. Показники мотиваційного критерію засвідчують рівень мотивації вчителя до використання ДН у професійному розвитку і професійній діяльності, рівень знань вчителів про ДН, базові знання з є- дидактики та е-методики; навички проведення дистанційного уроку - показники когнітивно-процесуального критерію, а рівень цифрової грамотності і компетентності вчителя - показники конструктивно-технологічного критерію. Визначено рівні готовності вчителів ЗЗСО до використання ДН у професійному розвитку і професійній діяльності: низький, середній, достатній та високий, а також граничні кількісні показники для кожного з рівнів.
Показники мотиваційного критерію сформовано на основі анкети для вчителів європейського інструменту визначення готовності закладу освіти до цифрової трансформації SELFIE. Оцінювання здійснено за бальною шкалою за допомогою опитування вчителів на початку та після завершення навчання. Показники когнітивно-процесуального і конструктивно-технологічного критеріїв створено на основі Професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» та Концептуально-референтної Рамки цифрової компетентності педагогічних й науково-педагогічних працівників. Для визначення показників сформованості (розвитку) когнітивно-процесуального і конструктивно-технологічного критеріїв оцінювання готовності вчителів ЗЗСО до використання ДН у професійному розвитку використано метод співставлення та аналізу двох нормативних документів за таким алгоритмом: 1) визначення ключових показників, пов’язаних з рівнем цифрової грамотності та компетентності вчителя у Професійному стандарті вчителя; 2) систематизація і структурування одержаних показників у групи когнітивно-процесуального та конструктивно-технологічного критеріїв; 3) встановлення релевантності показників Професійного стандарту вчителя та компонентів Рамки; 4) визначення відповідного дескриптора Рамки, який детермінує рівень сформованості або розвитку обраного нами показника Професійного стандарту вчителя; 5) з’ясування ваги кожного з показників з урахуванням ваги відповідного дескриптора(ів) Рамки.
6. Функціонування розробленої системи використання ДН у професійному розвитку вчителів ЗЗСО можливе за умови реалізації організаційно-педагогічних та технічних умов, які є наскрізними для всієї моделі і взаємодіють зі всіма її блоками. Визначено організаційно-педагогічні умови дотримання законодавчих і нормативних актів, що регламентують процес професійного розвитку вчителів й використання ДН у ЗЗСО; формування та розвитку внутрішньої і зовнішньої мотивації вчителя, що забезпечує стійку потребу у розвитку професійних компетентностей у сфері ДН; 3) сприяння формуванню у закладі освіти дієвої команди активних педагогів, які зацікавлені у розгортанні та розвитку ЄЕОС, що забезпечує реалізацію набутих навичок та компетентностей використання ДН у професійній діяльності та професійному розвитку; 4) набуття та розвитку в педагогів ЗЗСО технічних навичок роботи з базовим програмним забезпеченням та облаштуванням робочого місця вчителя технічними засобами; 5) набуття і розвитку у вчителів ЗЗСО теоретичних знань та практичних навичок щодо особливостей ДН, е-методики та е-дидактики, їх використання у викладанні шкільних предметів. До технічних умов, які не належать до сфери розв’язання в рамках проведеного дослідження, але окреслені нами як важливі, відносимо наявність у вчителів ЗЗСО підключення до інтернету, наявність ґаджетів, що уможливлюють реалізацію визначених організаційно-педагогічних умов, наявність у ЗЗСО ЄЕОС та здійснення професійного розвитку за допомогою ДН.
7. Розроблено робочі програми й навчально-методичне забезпечення дистанційних курсів, семінарів і тренінгів професійної програми підвищення кваліфікації педагогів ЗЗСО «Професійний розвиток педагога ЗЗСО», що у комплексі на практиці реалізує професійний розвиток вчителів ЗЗСО з використанням ДН за змодельованою системою. Професійна програма містить 1 обов’язкову компоненту та 11 вибіркових компонент, кожна з яких пропонує вчителям ЗЗСО 30-годинні дистанційні курси підвищення кваліфікації. Кожен дистанційний курс, тренінг або семінар має чітку структуру, пропонує три форми навчання: очне, очно-дистанційне та дистанційне. Навчання на курсах організоване та відбувається на базі ЦІОТ. Описано змістове наповнення та методику викладання авторського дистанційного курсу «Основи створення дистанційного курсу на Moodle» як приклад навчально-методичного забезпечення дистанційного курсу підвищення кваліфікації, у якому реалізована розроблена авторська система професійного розвитку вчителів ЗЗСО з використанням ДН.
8. Здійснено експериментальну апробацію розробленої системи використання ДН у професійному розвитку вчителів ЗЗСО, у якому добровільно взяли участь слухачі авторського дистанційного курсу «Основи створення дистанційного курсу на Moodle» (1471 педагог ЗЗСО). Учасників експерименту не відбирали за фахом, статтю, стажем, посадою, вони представляють різноманітні ЗЗСО (за місцем знаходження; за наповнюваністю учнями; за рівнем освіти). До експерименту було залучено 679 (46 %) вчителів, які викладають предмети гуманітарного циклу, 161 (11 %) вчитель предметів естетичного циклу, 401 (27 %) вчитель предметів природничого циклу, 230 (16 %) вчителів точних дисциплін. За результатами вхідного опитування і тестування визначено їх стартовий рівень готовності до використання ДН у професійному розвитку, а також розподілено на експериментальні групи ЕГі (624 особи) та ЕГ2 (847 осіб). Під час відбору враховували наявність/відсутність у вчителя досвіду використання дистанційних платформ; роботи у ЄЕОС; використання у освітньому процесі різноманітних цифрових інструментів та ресурсів; розуміння вчителем сутності ДН. Незважаючи на кількісну відмінність сформованих груп, їх якісний склад на старті експерименту був ідентичним.
Результати експерименту засвідчили значний ріст показників високого рівня ГВДН за всіма критеріями. Так, показники достатнього та високого рівнів сформованості КПК на ФЕЕ зросли у ЕГ1 на 20,51 % та 34,94 % відповідно, а у ЕГ2 на 29,52 % та 24,91 % відповідно. Якісні зміни у показниках КТК найбільш яскраво проявились в учасників ЕГ2, ФЕЕ виявив позитивну динаміку змін, зокрема достатній та високий рівень продемонструвало на 56,32 % та 11,22 % учасників більше ніж на КЕЕ. Ріст готовності та якісні зміни показників МК виявився також у збільшенні кількості педагогів, які демонструють високий рівень вмотивованості до використання ДН, а саме кількість осіб з високим рівнем сформованості заданого критерію на ФЕЕ у ЕГ1 склав на 29,17 % більше ніж на КЕЕ і на 31,53 % більше таких педагогів виявилось у ЕГ2. Одержані результати перевірені методом математичної статистики (критерій узгодженості Пірсона /2), що підтвердило валідність результатів.