Нужина Наталія Володимирівна. Циркадна динаміка структурних змін гіпоталамо-гіпофізарно-гонад- ної системи та епіфіза птахів при введенні мелатоніну та блокаторів дофамінових рецепторів

Короткий опис

Нужина Наталія Володимирівна. Циркадна динаміка структурних змін гіпоталамо-гіпофізарно-гонад- ної системи та епіфіза птахів при введенні мелатоніну та блокаторів дофамінових рецепторів : Дис... канд. наук: 14.03.09 - 2005.

НУЖИНА Н.В. Циркадна динаміка структурних змін гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи та епіфіза птахів при введенні мелатоніну та блокаторів дофамінових рецепторів.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.11.-цитологія, клітинна біологія, гістологія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.
У дослідженні на 5-тижневих самцях Coturnix coturnix japonica показано, що введення мелатоніну справляє неоднаковий вплив на структурно-функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи птахів в різний час доби. Введення мелатоніну вдень стимулює гонадотропоцити гіпофіза та гонади, при чому в цьому задіяні як D1-, так і D2дофамінові рецептори. Тоді як, вранці, ввечері та вночі мелатонін пригнічує гонади, і це відбувається різними шляхами. Так, гальмівна дія екзогенного мелатоніну на репродуктивну систему вранці опосередкована його стимулюючим ефектом на виділення дофаміну, який в подальшому діє як через D1-, так і через D2-рецептори; ввечері через D1дофамінові рецептори; а вночі в гальмівній дії мелатоніну дофамінергічна система не задіяна.
Введення мелатоніну приводить до збільшення ядер нейроцитів СХЯ гіпоталамуса вранці, вдень та ввечері, а до збільшення ядер пінеалоцитів епіфіза птахів вдень, ввечері та вночі. При чому ввечері активуючий вплив мелатоніну на морфологічний стан епіфіза опосередкований переважно D1дофаміновими рецепторами, а вночі D2-рецепторами.

Екзогенний мелатонін у дозі 10 мкг/ 100 г маси тіла справляє неоднаковий вплив на гіпоталамо-гіпофізарно-гонадну систему птахів в різний час доби. Введення мелатоніну вранці, ввечері та вночі викликає пригнічення гонад, а введення його вдень стимуляцію гонад.
Гальмівна дія екзогенного мелатоніну на репродуктивну систему вранці опосередкована його стимулюючим ефектом на виділення дофаміну, який в подальшому діє як через D1-, так і через D2-рецептори.
Виявлено можливість екзогенного мелатоніну збільшувати площу перетину ядер гонадотропоцитів аденогіпофіза та діаметр сім’яних канальців вдень опосередковано як D1-, так і D2дофаміновими рецепторами.
Встановлено, що ввечері в реалізації гальмівного впливу екзогенного мелатоніну на гонади беруть участь D1дофамінові рецептори.
Виявлено, що введення мелатоніну вночі приводить до не опосередкованого дофаміновими рецепторами зменшення сім’яних канальців.
Введення мелатоніну приводить до збільшення ядер нейронів СХЯ гіпоталамуса вранці, вдень та ввечері, а до збільшення ядер пінеалоцитів епіфіза птахів вдень, ввечері та вночі.
Активуючий вплив екзогенного мелатоніну на морфологічний стан епіфіза ввечері опосередкований переважно D1дофаміновими рецепторами, а вночі D2-рецепторами. Блокада D1дофамінових рецепторів R(+)-SCH-23390 гідрохлоридом призводить до зниження активності пінеалоцитів і розвитку деструктивних змін.