ОЦІННИЙ ТЕЗАУРУС АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: КОГНІТИВНИЙ І ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТИ

Короткий опис

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БЄССОНОВА ОЛЬГА ЛЕОНІДІВНА

УДК 81'37:81'276.3-055.1 : 81’276.3-055.2 = 111

ОЦІННИЙ ТЕЗАУРУС АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: КОГНІТИВНИЙ І ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора філологічних наук

Науковий консультант
Каліущенко Володимир Дмитрович
доктор філологічних наук, професор

Донецьк - 2002

ЗМІСТ
ВСТУП..... 5
РОЗДІЛ 1. КАТЕГОРІЯ ОЦІНКИ В КОГНІТИВНОМУ АСПЕКТІ...... 21
1.1 . Когнітивний підхід до тлумачення значень мовних одиниць..... 21
1.2 . Когнітивні основи семантики слова. Категоризація
дійсності за допомогою оцінної лексики......... 28
1.3 . Теорія оцінки. Оцінка як лінгвокультурологічна категорія... 39
1.4 . Типи аксіологічної шкали як елемента структури категорії оцінки.. 44
1.5 . Концептуальне моделювання оцінного значення... 49
1.6 . Фрейми як структури репрезетації аксіологічних знань. Фрейм оцінки.. 54
Висновки до розділу 1.... 61

РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ОЦІННОГО
ТЕЗАУРУСА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ...... 65
2.1. Проблеми тезаурусного опису лексики...... 65
2.2. Підстави концептуалізації значеннєвого простору оцінного
тезауруса. Загальна характеристика оцінного тезауруса англій-
ської мови............. 70
2.3. Характеристика концептів психо-емоційної сфери людини 82
2.4. Характеристика загальнооцінних концептів... 110
2.5. Характеристика соціальних концептів 118
2.6. Характеристика біологічних концептів.. 124
2.7. Характеристика концептів якостей, рис характеру людини . 127
2.8. Характеристика концептів стану ..136
2.9. Характеристика концептів дії 141
2.10. Характеристика концептів відносин, стосунків. 145
2.11. Характеристика параметричних концептів... 148
2.12. Характеристика сенсорних концептів 155

2.13. Характеристика гендерних концептів жіноче / жіночість” і чоловіче / мужнє”.. 156
2.14. Попередні висновки 159

Висновки до розділу 2.. 161

РОЗДІЛ 3. ВИРАЖЕННЯ ОЦІНКИ ОДИНИЦЯМИ РІЗНИХ ЧАСТИН МОВИ.................................................................................. 170
3.1. Залежність ступеня оцінної насиченості від місця частин мови на аксіологічній шкалі. 170
3.2. Оцінні іменники в когнітивному аспекті....... 181
3.2.1. Концептуальний аналіз семантики абстрактних оцінних іменників 183
3.2.2. Лексична полісемія абстрактних оцінних іменників....... 200
3.2.3. Нестандартні оцінні найменування особи: структурно-семантична характеристика... .. 202
3.3. Оцінний компонент у семантиці дієслова. Семантичні типи оцінних дієслів.... 210
Висновки до розділу 3. 234

РОЗДІЛ 4. ГЕНДЕРНИЙ КОМПОНЕНТ СЕМАНТИКИ ЛЕКСИЧНИХ
ОДИНИЦЬ. ГЕНДЕРНА ОЦІНКА... 241
4.1. Співвідношення понять біологічна стать” категорія роду” гендер”.
Гендерна оцінка. .................................................................................... 243
4.2. Етичні підстави гендерної оцінки..... 253
4.3. Оцінні стереотипи: соціальна категоризація і соціальне значення.
Когнітивний аспект створення стереотипів..... 264
4.4. Відображення гендерного аспекту в лексикографічних джерелах. Жіноча” лексикографія .. 278
4.5. Способи вираження оцінки в мовленнєвій поведінці чоловіків і жінок 287
Висновки до розділу 4 .. 302

РОЗДІЛ 5. ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ ОЦІННОГО ТЕЗАУРУСА: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ........ 309
5.1. Методика експерименту ... .. 311
5.2. Результати експерименту... 312
5.2.1. Ієрархія жіночих і чоловічих цінностей.... 313
5.2.2. Гендерна характеристика ядерних концептів оцінного тезауруса
англійської мови ....316
5.2.3. Аксіологічна характеристика гендерного концепту жіноче / жіночість”
..321
5.2.4. Аксіологічна характеристика гендерного концепту чоловіче /
мужнє”..... 326
5.2.5. Соціальні ролі чоловіків і жінок.... 331
5.2.6. Гендерні стереотипи..... 336
5.2.7. Аксіологічні особливості мови жінок і чоловіків.......... 341
5.3. Розгляд отриманих даних....... 352
5.3.1. Ієрархія жіночих” і чоловічих” цінностей у комунікативній поведінці чоловіків і жінок.... 352
5.3.2. Вербалізація ядерних концептів оцінного тезауруса чоловіками та жінками. 359
5.3.3. Концепти чоловіче / мужнє” і жіноче / жіночість” у комунікативній
поведінці жінок і чоловіків. 363
5.3.4. Відображення соціальних ролей чоловіків і жінок у їхній комунікативній
поведінці..... 369
5.3.5. Гендерні стереотипи та їх вербалізація у мові чоловіків та жінок 373
5.3.6. Аксіологічні особливості мови жінок і чоловіків........ 375
Висновки до розділу 5.. 383

Загальні висновки. 389
Список використаних джерел.. 399

Додатки.. 454

ВСТУП

Дисертація присвячена комплексному аналізу когнітивного та гендерного аспектів оцінного тезауруса англійської мови, а саме дослідженню особливостей вербалізації оцінного значеня в поняттях, що складають ціннісну систему носіїв англійської мови. Оцінний тезаурус розглядається з точки зору прояву такого соціолінгвістичного параметра, як гендер.
Дослідження виконано в руслі синергетичного підходу, який є інтрегрованим підходом до вивчення та опису мови та мовлення. Синергетика це не нова наука, але новий об’єднуючий науковий напрямок, мета якого визначення спільних ідей, методів, закономірностей в різних галузях точних, природознавчих та гуманітарних наук” [292, с. 3]. Синергетичність у цій роботі полягає у спробі проаналізувати такий складний феномен, як оцінний тезаурус англійської мови з різних сторін, а саме описати її когнітивний аспект та гендерний параметр. Це обумовлює застосування методів, якими традиційно оперують когнітологія, соціолінгвістика, психолінгвістика.
Спостереження над мовним матеріалом свідчать про взаємодію семантичних і когнітивних процесів, при цьому когнітивні процеси є пріоритетними. Під семантичними процесами розуміються процеси вербалізації, що виражають відношення знак референт”. Когнітивні процеси відбуваються в мозку людини при відображенні процесів і явищ реальної дійсності та їхній концептуалізації. У результаті цього створюються концептуальні структури, що несуть певне знання, яке іноді виходить за межі чистої семантики. Знання, відбите концептуальними структурами, ширше за значення. Таким чином, когнітивна парадигма наукового знання, що дозволяє описати зв’язок мови з пізнавальними процесами, є найбільш оптимальним підходом до опису такого комунікативно значущого угруповання лексичних одиниць, як оцінний тезаурус мови.
Коли йдеться про оцінку, то в картині світу” пріоритетним стає людський фактор. Значення оцінки різко зростає, коли вона стосується світу людини або подій, що пов’язані з людиною. При цьому оцінного змісту набувають і слова, які самі по собі не містять оцінку. Поряд із традиційною цитаделлю мовознавства - вивченням мови як системи (коду”) ... швидко зростає розуміння важливості саме феномену мовлення з усе глибшим урахуванням активного людського, психологічного, соціального, етичного, культурного факторів” [3, с. 93]. Детермінованість оцінки цими факторами зумовлена тим, що людська діяльність не мислиться без суспільства, в якому мовна особистість, що є суб’єктом або об’єктом оцінки, існує, і, зрештою, оцінка зумовлюється стереотипами, у тому числі гендерними, отже гендерний параметр мовної особистості помітно впливає на сприйняття нею ціннісної картини світу.
У вивчення оцінки доклали зусилля багато філософів, логіків, лінгвістів [234, 14, 270, 93, 184, 209, 83, 130, 218, 351, 16, 18, 48, 61, 70, 71, 122, 123, 148, 154, 167, 168, 272, 273, 274, 275, 276, 294, 513 та ін.]. Різні аспекти категорії оцінки не раз бували об’єктом їх уваги. Накопичено значний емпіричний матеріал і сформовані певні напрямки дослідження оцінної семантики в англійській, французькій, іспанській, німецькій, російській мовах. У більшості лінгвістичних досліджень, присвячених категорії оцінки, в центрі уваги були питання, пов’язані з типами оцінних значень і засобами їх вираження [312, 70, 71, 89, 226, 166, 335 337, 145, 146, 150, 139, 214, 249, 293], розглядався зв'язок оцінки з модальністю [70, 145, 267, 311], особливості функціонування оцінних висловлювань у різних типах текстів [142, 298, 137, 206, 56, 355, 102, 119, 349, 243], теорія аргументації та аксіологія [27], культурологічний аспект оцінки [232], логіко-філософські концепції оцінки розглядалися в працях В.Василенка, А.Івіна, С.Анісімова та інших [122, 123 та ін.]. У теоретичних дослідженнях, пов’язаних з лінгвістичними оцінками, приділяється постійна увага вивченню крупних одиниць, зокрема, оцінного дискурсу [188, 206, 18, 70,71]. Щодо когнітивних процесів, що лежать в основі оцінних значень й оцінного дискурсу, вони почали вивчатися нещодавно [21 24, 106, 232].
Водночас теорія оцінки не має завершеної репрезентації, що викликає необхідність продовження розробки пов’язаних з нею проблем у межах когнітивної парадігми. Слід також враховувати той факт, що дослідження останніх років, намічаючи нову теоретичну й практичну базу для вивчення категорії оцінки, створюють умови для переосмислення на більш високому рівні раніше накопичених фактичних та теоретичних даних. Оцінна лексика недостатньо описана як системне явище особливо в аспекті антропоцентризму, а також з культурологічних і когнітивних позицій. В аспекті антропоцентризму, розробка приниципів якого послідовно здійснювалася Г.Вежбицькою, Дж.Лакоффом, Б.О.Серебренніковим, В.М.Телією, Г.А.Уфімцевою, О.С.Кубряковою, Ю.М.Карауловим, Ю.С.Степановим, Г.Г.Почепцовим, у центрі уваги дослідників знаходяться різні параметри людської особистості, в тому числі мовна картина світу, мовна особистість, мовленнєва поведінка індивіда.
Дослідження оцінних одиниць лексичного рівня в межах системно-структурної парадигми, з урахуванням досягнень когнітивного підходу, дає можливість об’єднати на єдиній концептуальній основі мовні та позамовні знання мовної особистості. Як антропоцентрична категорія, оцінка залежить від відповідності нормам, принципам, які діють у певній мовній спільноті. У повсякденній свідомості універсальність категорії оцінки невід’ємна від національної специфіки сприйняття світу. Оцінка характеризується низкою критеріїв, які віддзеркалюються через певну національну культуру і набувають особливої ціннісної значущості, що знаходить висвітлення і вираження в мові, зокрема, в її оцінному тезаурусі.
Актуальним є створення структурної моделі вербалізованих ціннісних знань про світ, тобто того фрагмента картини світу, який пов’язаний з оцінкою. Ця модель універсума може бути репрезентована у вигляді тезауруса. Таким чином, пропонуємий синергетичний підхід до розгляду оцінного тезауруса англійської мови дозволяє вперше у вітчизняній германістиці системно висвітлити його сутність, а також здійснити спробу розробити теорію інтерпретації механізмів когнітивного осмислення оцінного тезауруса англійської мови з урахуванням гендерного параметру мовної особистості.
Дисертація відповідає профілю комплексної теми наукового дослідження факультету романо-германської філології Донецького національного університету Діахронічне, типологічне і контрастивне дослідження лексики і словотвору германських, романських і слов’янських мов” (номер держреєстрації 0101U005390).
Мета роботи розкрити сутність та створити комплексну модель тезауруса оцінної лексики англійської мови та описати його когнітивний та гендерний аспекти. Реалізація цієї мети передбачає розв’язання наступних завдань:
- визначити особливості когнітивного підходу у вивченні лексичних одиниць, в значеннях яких наявна сема оцінки;
- встановити сутність оцінного тезауруса як системної їєрархії, що віддзеркалює особливості ціннісної картини світу мовного співтовариства;
- розглянути основні проблеми тезаурусного опису мовних одиниць, визначити специфіку концептуалізації значеннєвого простору оцінного тезауруса, виявити базові оцінні концепти, набори їх основних ознак і ключових слів;
- здійснити системний концептуальний опис структури оцінного тезауруса англійської мови в контексті його частиномовної характеристики;
- з’ясувати особливості прояву оцінного компонента в структурі значення різних частин мови, описати їх семантичні типи, розглянути специфіку їх розташування на аксіологічній шкалі;
- визначити гендерну оцінку, на матеріалі словникової та текстової вибірок виявити оцінні мовні засоби, що позначають чоловіків та жінок, описати специфіку оцінних мовних засобів, які використовуються чоловіками й жінками;
- провести аналіз й описати сучасний стан проблеми відображення гендерного аспекту в лексикографічних джерелах;
- встановити когнітивну сутність оцінних стереотипів, що знаходять відображення в ціннісній картині світу мовної особистості;
- розробити методику когнітивного і гендерного аналізу базових концептів, що складають оцінний тезаурус мови й описати засоби їх вираження з урахуванням гендерного параметру;
- на основі даних лінгвістичного експерименту дослідити способи вираження оцінки чоловіками і жінками;
- виявити системні кореляції мовної і соціальної структури, кореляції між лінгвістичними явищами та чинниками суспільного життя, а саме гендером комунікантів.
Об’єктом дослідження є оцінний тезаурус англійської мови, який є складовою частиною словникового складу мови і містить систематизовану інформацію про предметні й абстрактні поняття, що мають ціннісну значущість для мовної особистості.
Предмет дослідження когнітивний та гендерний аспекти оцінного тезауруса англійської мови, що відбиваються у його концептуальній організації та комунікативній поведінці носіїв англійської мови.
Методологічною основою роботи стали теорія лінгвістичної оцінки О.В.Куніна, а саме, визначення оцінки як об’єктивно-суб’єктивного та суб’єктивно-об’єктивного ставлення людини до об’єкта, що виражене мовними засобами експліцитно чи імпліцитно” [167, 168], теорія природної морфології В.У.Дресслера [109] і В.Майєрталера [495 - 497], ідеї лінгвокультурологічного опису Г.Вежбицької [60, 61], О.І.Чередниченка [328, 329], ідеї гендерного аналізу мовних явищ А.Кіріліної [137, 138]. В основу розуміння концепту покладені ідеї О.С.Кубрякової, Ю.С.Степанова, Р.Джакендоффа [157 - 162, 449, 276]. Концепт кваліфікується як набір смислів, якими оперує людина в процесі своєї ментальної діяльності й пізнання світу, і уявлення, відповідно до яких концептуальні структури стоять між словами та екстралінгвістичною дійсністю. Концепти дозволяють зберігати знання про світ і є елементами, що конструюють концептуальну систему, допомагають класифікувати інформацію в певні категорії та класи. Значення мовних виразів дорівнюють концептам або концептуальним структурам, що ними виражаються [449]. Когнітивний підхід припускає розуміння концептів, що складають оцінний тезаурус англійської мови, як оперативних одиниць свідомості, а у випадку їх об’єктивації мовними формами, як значень мовних знаків. Застосування когнітивного підходу потребує врахування не лише теоретичного, але й повсякденного пізнання, що ґрунтується на сприйнятті - основі усіх процесів, які пов’язані зі знанням і способами його здобуття. Аксіологічний, ціннісний досвід є одним з найважливіших у пізнавальній діяльності людини. Він впливає на тип мислення та духовну сферу життя людини. Сьогодні лінгво-психологічний напрямок когнітивної лінгвістики є напрямком образного експерієнціалізму; в ньому спираються на дані природної категорізації світу та вивчають особливості наївної картини світу, повсякденної свідомості. В центрі уваги знаходиться співвідношення лінгвістичних даних з психологічними, урахування експериментальних даних. Приймаються до уваги дані о формуванні концептів” [162]. Таким чином, когнітивна семантика, в руслі якої виконано цю роботу, пов’язана з експериєнціальним підходом, який враховує не лише особливості теоретичного пізнання, але й повсякденного пізнання когніції, яка на відміну від традиційного логічного підходу забезпечує глибокий й природній опис значень слів. Тобто когнітивний підхід дозволяє розкрити нові відношення на новому рівні тезаурусної класифікації мовних явищ в теорії пізнання мови й світу через мову.
Гендер може бути визначений як елемент сучасної наукової моделі людини, що відбиває соціокультурні аспекти статі, які фіксуються мовою” [137, с. 12]. Гендер розглядається як один із параметрів людської особистості, що включає в себе не тільки стать як біологічну субстанцію, але і як культурно зумовлений розумовий конструкт. Термін гендер покликаний виключити біологічний детермінізм, який вкладений у поняття sexus і приписує всі соціокультурні розбіжності, пов'язані зі статтю, універсальним природним чинникам” [137, с.12]. Гендер виявляється у стереотипах і в мовленнєвій поведінці людей. Вивчення ролі статі у розвитку культури, її символічного і знакового вираження у філософії, історії, мові, літературі та мистецтві дозволяє досліджувати нові аспекти розвитку суспільства, краще усвідомлювати суть процесів, що відбуваються. Гендерний аналіз дає можливість відійти від традиційних трактувань мовних явищ, а також описати мовний матеріал, що складає оцінний тезаурус, з погляду уявлень про поняття чоловіче” і жіноче”, що є компонентами культури суспільства і піддаються постійним змінам у ході історичного розвитку.
Опис оцінної семантики з когнітивних та гендерних позицій ускладнює проблема виявлення лінгвокультурних феноменів на лексичному рівні, що пов'язано з необхідністю визначення і застосування адекватних методів їхнього тлумачення й інтерпретації. Мета і завдання зумовили застосування взаємодоповнювальних методів і методик: методу семантичного аналізу, аналізу словникових дефініцій, контекстуального аналізу, методу асоціативного експерименту, кількісного аналізу, концептуального аналізу, що дозволяє розкрити через значення мовних одиниць зміст концептів. Комбінування методів збільшує імовірність одержання науково достовірних результатів і практичну значущість дослідження, відкриваючи шлях для більш багатої і точної інтерпретації. Слід зазначити, що квантитативний метод дозволяє відбити ряд важливих сторін мовленнєвої діяльності, які неможливо виявити за допомогою суто якісного аналізу.
Матеріал дослідження склали вибірки оцінних лексичних одиниць з англійських тлумачних, ідеографічних, енциклопедичних, двомовних словників, словників сленгу, а також приклади з текстів англомовної художньої літератури XX століття, англомовної преси й публіцистики загальним обсягом 20 тисяч сторінок.
Запропонована у роботі методика виділення лексичних одиниць, що входять до складу оцінного тезауруса англійської мови, включає кілька етапів. На першому етапі роботи був виділений попередній набір базових оцінних концептів, які склали оцінний тезаурус англійської мови. У базову словникову вибірку ввійшли оцінні іменники, прикметники, дієслова, прислівники, отримані методом суцільної вибірки з ідеографічного словника Longman Lexicon of Contemporary English. Базова вибірка (5 тисяч одиниць) була доповнена за допомогою Rоgеt's II Electronic Thesaurus (ще 2620 одиниць). На другому етапі був використаний метод словникових дефініцій, що тлумачать значення компонентів оцінних концептів. Для цього використовувався ряд найбільш авторитетних тлумачних словників англійської мови. До бази аналізу також залучалися приклади з художніх та публіцистичних текстів, а саме різні за змістом висловлювання чоловіків та жінок, що містять оцінку.
У межах дослідження проводився лінгвістичний експеримент, у ході якого були цілеспрямовано опитані 100 носіїв англійської мови (анкета наводиться у Додатках А і Б). Результати опитування покладені в основу опису базових концептів оцінного тезауруса англійської мови та специфіки вираження оцінки в комунікативній поведінці жінок і чоловіків носіїв англійської мови.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше оцінний тезаурус англійської мови розглянуто в аспекті взаємодії з таким соціолінгвістичним параметром, як гендер, розроблено та апробовано методику вивчення базових концептів у складі оцінного тезауруса природної мови, розглянуто їх відображення в комунікативній поведінці чоловіків та жінок. Оцінний тезаурус англійської мови концептуально систематизовано у вигляді мережної структури на основі принципу ядерності / периферійності вузлів, здійснено спробу вирішити проблему того, як багаторівнева структура прототипних концептів відбивається в лінійному характері словникової дефініції.
Отримані результати відбиті в наступних положеннях дисертації, що виносяться на захист:
Отримані результати відбиті в наступних положеннях дисертації, що виносяться на захист:
1. Зареєстрована в семантиці мови інформація, пов'язана з категорією оцінки, являє собою комунікативно значущу площину мовної картини світу, яка зафіксована в оцінному тезаурусі англійської мови. Оцінний тезаурус англійської мови в структурі мовної картини світу збігається з тим фрагментом концептуальної картини світу, який можна назвати ціннісною картиною світу. Структура узуальної оцінки репрезентована у вигляді фрейму з наступними слотами: 1) суб'єкт оцінки, 2) предмет оцінки, 3) характер оцінки, 4) підстава оцінки.
2. Оцінний тезаурус це сукупність лексичних одиниць, семантика яких відбиває взаємозв’язок відображення гносеологічних категорій субстанції, процесуальності й ознаки з віддзеркаленням того фрагмента усвідомлюваної мовною спільнотою позамовної дійсності, що пов’язаний з уявленнями про цінності за ознакою добрий / поганий”. Систематизація аксіологічної лексики у вигляді оцінного тезауруса об’єктивує ціннісну картину світу, що є фрагментом картини світу взагалі.
3. Базовий оцінний тезаурус англійської мови складає не менш 7620 лексичних одиниць, які створюють 91 групу. 7592 одиниці створюють 90 груп, які формують окремі концепти. Одна група репрезентована оцінними одиницями, які залишилися за межами класифікації, тому що їх семантика не відповідає жодній із запропонованих ознак або кількість одиниць потенційно можливих груп не відповідає мінімальній кількісній межі. Оцінний тезаурус англійської мови є, в основному, негативно маркованим. Мова докладніше, більш різноманітними засобами диференціює негативне, погане, ніж позитивне, добре. В семантиці оцінного тезауруса англійської мови ідентичні в теорії природної морфології поняття семантичне просте / складне” та семантичне вихідне / похідне” не збігаються. Семантично простішими є негативні” концепти, що зумовлено особливостями сприйняття мовної особистості. Семантично вихідною є ознака добре, позитивне”.
4. Оцінний тезаурус як системно структурована мережна модель плану змісту предметної сфери, що найбільш адекватно відбиває ієрархію цінностей мовної спільноти, характеризується іконічністю, наявністю ядра і периферії, концептуальних універсалій. 11 вузлів мережної моделі оцінного тезауруса створені групами концептів (концепти психо-емоційної сфери людини, загальнооцінні концепти, соціальні концепти, біологічні концепти, концепти якостей, рис характеру людини, концепти стану, концепти дії, концепти відносин, стосунків, параметричні концепти, сенсорні концепти, гендерні концепти), що включають до своєї структури лексичні одиниці, у значенні яких міститься сема оцінки. Ядерними є щонайменше 28 концептів (наприклад, love ‘любов’, admiration ‘замилування’, right ‘правильний’, wrong ‘неправильний’, evil ‘зло’ (загальна оцінка), good ‘добро’ (загальна оцінка), law, order ‘закон, порядок’, power ‘влада’, appearance ‘зовнішність’, lie, treachery ‘неправда, зрада’, honesty, loyalty ‘чесність, вірність’, communicating ‘спілкування’, death ‘смерть’, war ‘війна’, strength ‘сила’, easy ‘ле

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Необхідність системного дослідження оцінного тезауруса з позицій новітніх здобутків вітчизняного та зарубіжного мовознавства зумовила розгляд його когнітивного та гендерного аспектів. Суть когнітивного підходу до мови ґрунтується на переконанні, що мовні засоби є відображенням когнітивних структур. Результат переробки інформації про відображення реального світу у свідомості людини фіксується в картині світу, причому концептуальна картина світу і мовна картина світу знаходяться в складних відносинах перетинання і накладення. Мовна картина світу являє собою сукупність знань про світ, зафіксованих у лексиці, фразеології, граматиці.
Зареєстрована в семантиці мови інформація, пов'язана з категорією оцінки, являє собою комунікативно значущу область мовної картини світу, що називається оцінним тезаурусом англійської мови. Охоплюючи різні сфери діяльності людини, оцінний тезаурус англійської мови складає когнітивно-семантичну систему значень, у якій концентруються практичний оцінний досвід людини, уявлення про цінності, норми, відповідності загальноприйнятим соціальним стандартам, тобто все те, що можна визначити як ціннісну картину світу мовного співтовариства.
Оцінний тезаурус англійської мови характеризується системністю, ієрархічністю, іконічністю, наявністю ядра і периферії, концептуальних універсалій, наявністю ядра і периферії, ієрархічністю, різним ступенем семантичної близькості одиниць, що входять у нього, розмитістю границь периферії. У контексті когнітивного підходу семантика оцінного тезауруса може бути репрезентована у вигляді мережної моделі. Його репрезентація у вигляді мережної моделі концептів, тлумачення яких здійснювалося за допомогою аналізу їх фреймової структури, є спробою вирішити проблему того, як багаторівнева структура прототипних концептів відбивається в лінійному характері словникової дефініції.
2. Інваріантним ядром і центральним поняттям оцінного тезауруса є людина. Центральне місце людини визначається тим, що з нею пов’язана переважна кількість лексико-семантичних або тематичних груп, з іншими групами вона пов’язана прямо або посередньо. Оцінний тезаурус складають аксіологічні та параметричні концепти, виділені на підставі значущості об’єкта для суб’єкта, тобто прагматичної значущості об’єкта, яка реалізується у формах цінності й міри. Підставою аксіологічної оцінки є прагматична значущість у формі цінності, підставою параметричної оцінки є параметричні ознаки явищ та об’єктів, а саме величина, розмір, інтенсивність, сила, кількість, якість та ін. параметри, які одержують нормативно-соціальную оцінку мовців.
3. В мережній моделі оцінного тезауруса англійської мови, який складається приблизно з 90 концептів, виділяються ядерні концепти й периферійні концепти. На основі кількісного критерію до ядерних можна віднести приблизно 28 концептів. Мережна модель оцінного тезауруса може бути репрезентована у вигляді чотирьохрівневої ієрархії цінностей. Визначено чотири аксіологічних рівні ієрархії цінностей, а саме: сенсорні, життєві, духовні, абсолютні. Слід зазначити особливий характер загальнооцінних концептів good ‘добро’ - evil ‘зло’, які пронизують усі рівні аксіологічної ієрархії, крім найвищого рівня абсолютних цінностей. Аналіз матеріалу показав, що ядро концептуальної структури категорії оцінки складають частотно вживані слова з прямим значенням, які є ближчими до когнітивного прототипу. Найбільшими вузлами у мережній моделі оцінного тезауруса є вузли концептів психо-емоційної сфери людини (1506 одиниць), концептів якостей, рис характеру людини (1393 одиниці), параметричних концептів (1100 одиниць). В деяких вузлах тезауруса простежується наявність концептів-опозицій. Це свідчить про полярність когнітивного сприйняття відповідних ментальних просторів мовною особистістю. Ядерний сектор оцінного тезауруса представлений семантично простими поняттями, що кодуються, в основному, за допомогою непохідних ключових лексичних одиниць.
4. Критерії базового концепту можуть носити як психолінгвістичний, так і лінгвістичний характер. Прототипні базові концепти характеризуються тим, що:
- мають високий ступінь важливості для мовної особистості, входять до складу базового когнітивного досвіду, пізнаються першими у процесі оволодіння як першою, так і другою мовою;
- мають менш складні, ніж небазові концепти, структурно-семантичні характеристики та групуються навколо однієї чи двох ядерних немаркованих лексичних одиниць, базове значення яких є однаковим у багатьох мовах;
- поняття, яке вони позначають, має менш складні умови свого виникнення;
- мають високу частотність уживання (проте, є винятки; як показав аналіз матеріалу, базовий концепт не завжди має більш численне, ніж небазовий концепт, лексичне наповнення);
- базові концепти є семантично простими, отже, кодуються простіше, ніж небазові концепти, тобто є немаркованими, а також домінують у моделях полісемії;
- їхнє лексичне вираження фіксується, в основному, прикметниками та іменниками, рідше дієсловами та прислівниками. Це свідчить про те, що англійській мові властиво застосування іменних частин мови (іменника, прикметника) в процесі оцінної номінації. Таким чином, частиномовна система є когнітивним відображенням семантичних класів лексичних одиниць, а саме, такого комунікативно значущого комунікативного угруповання слів, як оцінний тезаурус англійської мови
5. У частиномовній структурі оцінного тезауруса англійської мови превалюють прикметники (37% від загальної кількості) та іменники (36% від загальної кількості). Прислівники та дієслова складають 15% та 12% відповідно. Вочевидь, наявним є інтегративне використання ознакових та неознакових частин мови. Вивчення частиномовного аспекту оцінного тезауруса показує, що основною функцією іменників є оцінне найменування об'єкта в широкому розумінні. Семантика оцінних прикметників визначається в межах ноетичних просторів якості, властивості, як і прикметників загалом, і має ознаковий характер. Особливістю оцінного значення прикметників є їх більш високий ступінь прототипності у порівнянні з оцінними іменниками й дієсловами, що виявляється в меншій маркованості ад’єктивних форм. Дієслово є носієм динамічних, а прикметник постійних ознак, отже, на когнітивному рівні вони є глибинно подібними одиницями-виразниками динамічних і статальних ознак. Ознака, яка виражається дієсловом, є більш динамічною у порівнянні з ознакою, що виражається прикметником, динаміка якого виявляється в градації цієї ознаки.
Спостереження над частиномовними особливостями оцінних концептів дозволяють сформулювати наступні імплікації:
- якщо в структурі концепту переважають іменники, то активність дієслів у семантиці таких концептів буде високою;
- якщо в структурі концепту превалюють прикметники, то участь дієслів у формуванні семантики концепту буде обмежена.
6. Частиномовний фактор не впливає на знак оцінки в семантиці концепту. Більшість концептів розташовані на протилежних полюсах аксіологічної шкали з ухилом вбік негативної оцінки. Результати аналізу підтверджують тенденцію в мові докладніше диференціювати негативне, погане, ніж позитивне, добре. Положення слів на оцінній шкалі пов’язане з аксіологічним принципом, відповідно до якого оцінна насиченість слів пропорційна ступеню взаємодії з людським фактором.
7. Спроба розглянути оцінний тезаурус з урахуванням такого соціолінгвістичного параметру, як гендер, свідчить про те, що словникова оцінка є взагалі гендерно нейтральною. Гендерна оцінка не є однаково релевантною в сферах, пов'язаних з поняттям людина”. Як показує аналіз лексичних одиниць, що склали матеріал словникової вибірки, найбільша гендерна диференціація спостерігається в концептах Вік”, Зовнішність”, Стосунки в родині”, Професія”. Найменша диференціація спостерігається за ознаками соціально-майнового положення, національної приналежності, світогляду, фізичного й емоційного стану. Концепт sex ‘секс’, а також вузол концептів femininity жіноче / жіночість” / masculinity чоловіче / мужнє” є найбільш диференційованими у гендерному відношенні. Однією з характерних рис розглянутого матеріалу є те, що позитивно оцінюються лише такі жіночі” ознаки, як зовнішність, вік. Головною семантичною ознакою, за якою формується негативна оцінка, є ознака поведінка”, особливо сексуальна поведінка. Мовний матеріал відбиває міцно закріплені концептуальні моделі, в яких знак плюс” супроводжує поняття чоловік”, а знак мінус” невід’ємна властивість жінки. Ці концептуальні моделі виникли на більш ранніх стадіях розвитку суспільства з патріархальним ладом, а зараз пов’язані з ними стереотипи змінюються вбік їхньої нейтралізації за ознакою чоловіче” - жіноче”.
Мова закріплює гендерні асиметрії не тільки семіотично, але і граматично, що виражається у відсутності формотворення жіночого роду чи існуванні окремих термінів для позначення осіб жіночої статі. Форма вираження роду впливає на спосіб утворення номінацій особи за статтю. Якщо референт позв’язаний з найменуванням особи, то вибір граматичного роду займенника, прикметника, в основному, визначається біологічною статтю референта. Навмисне уживання форм, граматичний рід яких суперечить біологічній статі, створює значну експресивну забарвленість висловлювання.
8. Роль гендерного фактора в реалізації оцінки є значною в силу соціально-історичного і культурно-естетичного характеру впливу оточуючої дійсності на діяльність мовної особистості. Гендерний підхід у цілому припускає, що розбіжності в поведінці та сприйнятті чоловіків і жінок визначаються не стільки їхніми фізіологічними особливостями, скільки такими соціальними факторами, як виховання і розповсюдженими в кожній культурі уявленнями про сутність чоловічого і жіночого. Звести гендерні розбіжності лише до біологічного поділу статей означає обґрунтовувати гендерну асиметрію. Як показують спостереження, різниця в поведінці, здібностях і соціальних оцінках у різних людей не передається в спадщину біологічним шляхом, тобто не закріплюється в генах, тому що спосіб успадкування, набутий у результаті соціального розвитку, є більш гнучким, прогресивним, ніж біологічний, і в більшій мірі може забезпечити прогрес людини, її реагування на зміни природного і соціального середовища. Існує безліч розбіжностей на всіх рівнях комунікації. Вони впливають на розуміння в тому випадку, якщо соціальна і мовленнєва поведінка співрозмовника розглядається тільки через призму власної поведінки. Чекання, що виявляється у взаємодіючих партнерів, пов’язане, в першу чергу, з їх власною комунікативною концепцією, тому при аналізі необхідно також враховувати не лише індивідуальні особливості мовленнєвої поведінки, але й соціально-культурні традиції мовної спільноти.
Будь-яке суспільство характеризується своєю комунікативною ситуацією, властивою йому соціально-функціональною стратифікацією мови, де деякі особливості мовленнєвої поведінки жінок на відміну від мовленнєвої поведінки чоловіків виявляються завжди. Гендерна опозиція не завжди може бути застосована до пояснення й інтерпретації всієї складності та багатогранності системи мови. Разом з тим вплив гендера не можна недооцінювати, оскільки дихотомія чоловіче” / жіноче” знаменує собою взаємодію природного (системи мови) і вторинного (структури мови, за допомогою якої вона пред’явлена користувачам, і на яку величезний вплив має культура даного мовного співтовариства). Незважаючи на біологічну основу статі гендер конструюється культурою він не є наслідком статі й зовні не фіксується як стать. Культура трансформує біологічну стать і перетворює її в гендер і культурні концепти чоловіче” і жіноче”.
9. Аналіз способів вираження гендерної оцінки дозволяє зробити висновок про відсутність різкої границі між чоловічим” і жіночим” аксіологічним мовленням. Зазначені особливості розглядаються як тенденції вживання. Таким чином, при дослідженні дихотомії чоловіче” / жіноче” необхідно виділяти два шари інформації: специфічний і універсальний. Кожний з цих шарів пов'язаний із впливом на формування мовного висловлювання ряду характеристик індивідів: нейрофізиологічих, психічних та інших біологічних, а також із впливом соціальних та економічних чинників. Універсальною є однакова пряма функціональної залежності оформлення чоловічого” і жіночого” мовленнєвого висловлювання від таких аргументів, як вік, освіта, виховання, соціальний статус, професія, економічне становище. Гендерна диференціація більшою мірою репрезентована на фонологічному і дискурсивному рівнях і в меншій мірі на лексико-синтаксичному. На фонологічному рівні це виявляється в тембрі й силі голосу, темпі мовлення, мелодійності, виразності, чіткості артикуляції; на лексичному у різній тематиці повідомлень, що зумовлено актуалізацією різних асоціативних полів мовної картини світу, уживанням стилістично й емоційно забарвленої, а також експресивної лексики, у різному ступені прояву оцінки, що асоціюється з відповідними гендерними стереотипами; на синтаксичному рівні у розгорненні чи згорнутості висловлювання, ступені дескриптивності й еліптичності висловлювань, характері афірмативності й імперативності, частоті вживання питальних конструкцій; на дискурсивному у виборі комунікативних стратегій, ступені категоричності й домінуючому характері висловлювання, прагненні до компромісу чи конфронтації, конфлікту чи до його запобігання, ступені впевненості, ввічливості, кооперативності чи конкуренції.
10. Прийом лінгвістичного і психолінгвістичного експерименту це один із прийомів антропологічного вивчення мови, що звернений не тільки до мовної здатності носія мови, але і до метамовної свідомості, виявляючи знання (оцінки, думки, судження) носія мови про його мовлення. Звертання до метамовної свідомості зумовлено антропоцентризмом як одним з найважливіших принципів побудови мовної системи. Ціннісна картина в уявленні жінок і чоловіків носіїв однієї мови збігається лише загалом і носить досить індивідуальний характер у різних респондентів. Різниця в концептуальному баченні цінностей пов'язана, в першу чергу, зі статтю інформантів. Ця різниця пов'язана не з біологічними особливостями, а із закоріненим у свідомості суспільства історичним поглядом на роль чоловіків і жінок у суспільному житті, з культурологічними особливостями цього соціуму. Таким чином, семантичне наповнення оцінних концептів є індивідуальним і залежить від статі респондентів, віку, рівня освіти, професії, особистих інтересів. Перетинання значеннєвого простору концептів спостерігається в ключових словах концептів, які є найбільш протипними представниками значеннєвої структури. Отже, сприйняття прототипної частини оцінного тезауруса англійської мови є спільним для всіх носіїв англійської мови. Підтверджено гіпотезу про єдину загальнолюдську” картину світу носіїв англійської мови, аксіологічний сектор якої вербалізується в оцінному тезаурусі. Гендерна опозиція чоловіче” / жіноче” не є фундаментальним, основним принципом семантики й людського пізнання. Це введена в мову система, за допомогою якої аналізуються різні прояви гендера в мові. Семантична структура конституентів опозиційної пари зумовлена культурними уявленнями, а не природними фактами. Кожне мовне співтовариство має свою комунікативну структуру, що ґрунтується на системі соціальних ролей, норм та цінностей, і втілюється в мовленнєвій поведінці носіїв мови.
Не виявлено кардинальної різниці у типі мислення (чоловічого і жіночого) всередині одного мовного співтовариства і культурологічного простору. Гендерні стереотипи виникають над біологічно-статевою реальністю і відбивають сукупність біологічних ознак, соціальних ролей, особливостей психіки й поведінки, властивих представникам цієї статі в межах цієї культури. У ході експерименту виявлені кореляції уявлень про соціальні ролі й стереотипи чоловіків і жінок, що поділяються на два типи: професійні та сімейні. У мовленнєвій повединці носіїв англійської мови відбувається акцентуація наступних стереотипів: для жінок зовнішність, їхні соціальні ролі, поведінка, захоплення; для чоловіків соціальні ролі, захоплення, ставлення до жіночої сексуальності, власна висока сексуальність, агресивність.
Результати експерименту свідчать про подібність комунікативної поведінки чоловіків і жінок, що виявляється в більшості реакцій на задані стимули. Чоловічий і жіночий стилі існують тільки в стереотипній формі як свідчення гендерних розбіжностей. В основі цих стереотипних розбіжностей лежать різні системи ціннісної орієнтації. Таким чином, у мовленнєвій поведінці чоловіків і жінок існують реальні розбіжності, що, певною мірою, можуть бути пояснені більш низьким суспільним статусом жінок і в цілому гендерною асиметрією, що виявляється в дискримінаційному положенні жінок.
Подолання розбіжностей когнітивного сприйняття один одного представниками обох статей криється:
- по-перше, у більшій поінформованості один про одного;
- по-друге, в усвідомленні того реального факту, що свідомість жінки змінилася, і вона не може миритися з роллю, яка відводиться їй, лише хранительки домашнього вогнища;
- по-третє, у зміні ставлення до статусу жінки в суспільстві, що, безумовно, відіб’ється в мовленнєвій поведінці всіх членів мовної спільноти.
11. У дисертації запропоновано метод опису відображення в мові ціннісних систем на прикладі окремо взятої мови. Метою дослідження було виявлення основних складових ціннісної системи носіїв англійської мови, загальних і специфічних особливостей цієї системи в жінок і чоловіків з урахуванням деяких додаткових соціолінгвістичних характеристик віку, освіти, соціального статусу. Достатньо перспективним є застосування цього методу в кроскультурних дослідженнях, оскільки він сприяє поясненню різного ступеня прояву гендерного аспекту категорії оцінки в різних мовних системах, а, отже, і в різних культурних соціумах. Деякі гендерологи [82] вважають, що кроскультурні порівняння неможливі в принципі, тому що припускають накладання західної системи культурних координат на суспільства, побудовані за абсолютно іншими принципами й тому вони не піддаються опису в термінах західної науки. Проте номінативна система мов неоднаково наповнює оцінні концепти, а мовленнєва поведінка чоловіків і жінок може розрізнятися в залежності від норм відповідної культури, тому порівняльний опис цих основних ціннісних концептів може пролити світло на універсальні характеристики, що є загальнолюдськими, а також виявити відмінності, зумовлені специфікою структури досліджуваної мови, а також менталітетом мовного співтовариства. Особливо перспективним є подальші розвідки з позиції теорії мовної особистості, що дозволяє охопити всі характеристики індивіда, що беруть участь у породженні та сприйнятті осмисленого тексту. У зв'язку з обмеженістю досліджень, в яких мовленнєва поведінка мовця розглядалася б у соціолінгвістичному контексті, використання як основи рольової теорії”, що має своє джерело в теорії соціалізації особистості, також є перспективним в аспекті аналізу особливостей чоловічого і жіночого сприйняття світу та їхнього відображення в концептуальній картині світу особливо в порівняльному плані.
Слід зазначити, що мислення людини дуже образне і специфічне. Воно може накладати відбиток культурологічного характеру навіть на універсальний досвід і універсальні цінності. У цьому розумінні моральні принципи, що знаходять відображення в оцінному тезаурусі мови, є не життєвими канонами, а радше підсумком досвіду, який здобувається щоденно і на якому ґрунтується система цінностей мовної спільноти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акуленко В.В. Функциональное описание языка и вопросы изучения функционально-семантических полей // Романские и германские языки (функциональный и лингвометодический аспекты описания). Сб. науч. тр. - Киев: Наукова думка, 1985. С. 5 17.
2. Акуленко В.В. Категория количества в современных европейских языках. К., 1990. 284 с.
3. Акуленко В.В. Українська мова в Європейському контексті (проблеми розвитку мовленнєвої комунікації) // Мовознавство. 1998. - № 2 3. С. 91 97.
4. Алпатов В.М. Из истории изучения частей речи // Части речи: Теория и типология. М.: Наука, 1990. С. 6 24.
5. Алтабаева Е.В. Ментальный концепт желание” в национальной картине мира // Тезисы докладов Международной научной конференции Язык и культура”. Москва. 14 17 сентября 2001 г. Москва, 2001. С. 86 87.
6. Альошина І.Г. Структурно-семантична характеристика дієслів дінамічної просторової локалізованості у французькій мові (у зіставленні з українською): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.17 / Донецький державний університет. Донецьк, 2000. 20 с.
7. Английский лексикон в когнитивно-дискурсивной парадигме. Сборник научных трудов МГЛУ. Вып. 457. Москва, 2001. 167 с.
8. Апресян Ю.Д. О языке толкований и семантических примитивах // Изв. РАН. Сер. литературы и языка. 1994. Т. 53. - № 4. С. 27 - 39.
9. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. 1995. - № 1. С. 37 - 67.
10. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Т.2: Интегральное описание языка и системная лексикография. М.: Школа Языки русской культуры”, 1995. 768 с.
11. Апресян Ю.Д. Избранные языки и системная лексикография. М.: Школа Языки русской культуры”, 1995. 768 с.
12. Апресян Ю.Д. Лексические синонимы // Лексическая семантика: Синонимические средства языка / Избранные труды. - Т. 1. М.: Школа Языки русской культуры”, Изд. фирма Восточная лит-ра” РАН, 1995. С. 216 255.
13. Апресян Ю.Д. Новый объяснительный словарь синонимов: концепции и типы информации // Новый объяснительный словарь синонимов русского языка / Проспект. Под общ. рук. ак. Ю.Д.Апресяна. М., 1995.
14. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. М.: Мысль, 1984. Т.3. 613 с., Т.4. 830 с.
15. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл: Логико-семантические проблемы. М.: Наука, 1976. 383 с.
16. Арутюнова Н.Д. Аксиология в механизмах жизни и языка // Проблемы структурной лингвистики, 1982. М.:Наука, 1984. С. 5 - 24.
17. Арутюнова Н.Д. Аномалии и язык. К проблеме языковой картины мира” // Вопросы языкознания. 1987. - № 3. С. 3 - 20.
18. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. 2-е изд., испр. М.: Языки русской культуры”, 1999. I XV, 896 с.
19. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронежского госуд. ун-та, 1996. -104 с.
20. Бакушева Е.М. Социолингвистический анализ речевого поведения мужчин и женщин (на материале французского языка): Дис канд. филол. наук: 10.02. 05 / МГЛУ. М., 1995. 197 с.
21. Баранов А.Н. Аксиологические стратегии в структуре языка (паремиология и лексика) // Вопросы языкознания. 1989. - № 3. С. 74 - 90.
22. Баранов А.Н. Когнитивный статус естественноязыковой оценки (к типологии языковых стратегий оценивания) // Формальные и неформальные рассуждения. Труды по искусственному интеллекту: Ученые зап. Тартуского гос. ун-та. Вып. 84. Тарту: Тартуский гос. ун-т, 1989. С. 5 - 23.
23. Баранов А.Н. Лингвистическая теория аргументации (когнитивный подход): Автореф. дис. д-ра филол. наук. М., 1990. 30 с.
24. Баранов А., Сергеев В. Когнитивные механизмы онтологизации знания в зеркале языка // Ученые записки Тартуского университета. - Вып.793, 1987 - С. 21 - 41.
25. Батлер Д. Гендерное беспокойство // Антология гендерной теории. Минск: Пропилеи, 2000. С. 297 346.
26. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історикотипологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект: Монографія. - Херсон: Айлант, 2002. - 368 с.
27. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: Киевск. ун-т им. Т.Шевченко, 1997. 300 с.
28. Бєлова А.Д. Мовні картини світу: принципи утворення та складові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Збірник наукових статей. Випуск 7. / Відп. ред. Н.М.Корбозерова. К.: КНЛУ, 2001. С. 26 30.
29. Бєлова А.Д. Лексична семантика і міжкультурні стереотипи // Мовні і концептуальні картини світу. Зб.наук. праь. - № 7. Київ, 2002. С. 43 54.
30. Беляевская Е.Г. Семантическая структура слова в номинативном и коммуникативном аспектах: (когнитивные) основания семантической структуры слова: Дис. д-ра филол. наук: 10.02.04 / МГЛУ. - Москва, 1991 364 с.
31. Бентам И. Избранные сочинения Иеремии Бентама / Пер. по англ. изд. Боуринга и франц. Дюмона. Спб.: Рус. книжная торговля, 1867. Т.1. 678 с.
32. Бессонова О.Л. Типы аксиологической шкалы как элемента структуры категории оценки // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. праць. - Випуск 2 / Ред. кол.: В.Д.Каліущенко (відп. ред.) та ін. Донецьк: ДонДУ, 1999. С.33 36.
33. Бессонова О.Л. К вопросу о различных подходах к классификации частей речи // Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції Україна Греція: історична спадщина і перспективи співробітництва”. Маріуполь: Маріупольський гуманітарний інститут, 1999. С. 34 38.
34. Бессонова О.Л. Когнитивный подход к толкованию оценочных значений языковых единиц // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. Випуск 1. - 2000. - С. 119 127.
35. Бєссонова О.Л. До питання про положення частин мови на аксіологічній шкалі // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. - Випуск 3 / Редкол. : О.С.Онищенко та ін. К.: НБУВ, 2000. С. 334 342.
36. Бессонова О.Л. Оценочные абстрактные существительные в когнитивном аспекте // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Серія романо-германська філологія. - № 500. 2000. С. 27 34.
37. Бессонова О.Л. Гендер и лексикография // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. Випуск 1. - 2001. - С. 42 49.
38. Бессонова О.Л. Оценочные стереотипы в контексте гендерных исследований // Нова філологія. 2001. - № 1 (10). Запоріжжя: ЗДУ, 2001. С. 41 57.
39. Бессонова О.Л. Мужская и женская этика как основание гендерной оценки // Наука і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. К.: Логос, 2001. Том ХХVIІІ. С. 3 - 15.
40. Бессонова О.Л. Концепты женское” и мужское” в английском языке // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. Випуск 2. - 2001. - С. 42 49.
41. Бессонова О.Л. Проблема отражения гендерного аспекта значения в женской” лексикографии // Праці наукової конференції професорсько-викладацького складу Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за період 1999-2000 рр.: Зб. наук. праць / Редколегія: В.Д.Каліущенко (відп. ред.) та ін. Донецьк: ДонНУ, 2001. С. 5 7.
42. Бессонова О.Л. Грамматический род в гендерном аспекте // Діахронічне, типологічне і контрастивне дослідження германських, романських і слов’янських мов (семантика й словотвір): Матеріали міжнародної наукової конференції (24 - 25 квітня 2001 року) / Ред. колегія: Ш.Р.Басиров, В.Д.Каліущенко, А.А.Пузік, Л.М.Ягупова. Відп. ред. В.Д.Каліущенко. Донецьк: ДонНУ, 2001. С. 26 31.
43. Бєссонова О.Л. Способи вираження оцінки й оцінні стратегії в мовленнєвій поведінці чоловіків та жінок // Нова філологія. 2002. - № 3 (14). Запоріжжя: ЗДУ, 2002. С. 41 48.
44. Бєссонова О.Л. Ціннісна картина світу: гендерний аспект // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. праць. - Випуск 6 / Ред. кол.: В.Д.Каліущенко (відп. ред.) та ін. Донецьк: ДонНУ, 2002. С. 23 28.
45. Бессонова О.Л. Гендерные концепты и ценностная картина мира в английском и украинском языках // Форма, значение и функции единиц языка и речи: Материалы докл. международной научной конференции, Минск, 16 17 мая 2002 г.: В 3 ч. / отв. ред. Н.П.Баранова, А.В.Зубов, З.А.Харитончик, Е.Г.Задворная и др. Минск: МГЛУ, 2002. Ч.3. С. 104 105.
46. Бирвиш М. Семантика // Новое в зарубежной лингвистике. Вып.X. Лингвистическая семантика. Москва: Прогресс, 1981. С. 350 368.
47. Бовуар С. де. Второй пол. Т.1 и 2. М. СПб., 1997. 832 с.
48. Богуславский В.М. Типология значений образных средств выражения оценки внешности человека: Автореф. дис д-ра филол. наук: 10.02.01 / Институт русского языка им. А.С. Пушкина. М., 1995. 53 с.
49. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2000. 123 с.
50. Бондарко А.В. К истолкованию понятия функция // Изв. АН СССР. Сер. литературы и языка. - 1987. - Т. 46. - № 3. С. 195 206.