ОКСИФІЛЬНОКЛІТИННИЙ РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ: КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ, ПРОГНОЗ

Короткий опис

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН
ім. В.П.КОМІСАРЕНКА

На правах рукопису

КУЩАЄВА ЄВГЕНІЯ СТАНІСЛАВІВНА

УДК 616.441 006.6 07 - 08

ОКСИФІЛЬНОКЛІТИННИЙ РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ:
КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ, ПРОГНОЗ

14.01.14 — ендокринологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеню
кандидата медичних наук

Науковий керівник
КОВАЛЕНКО А.Є.
доктор медичних наук

Київ — 2008

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП .............. 5
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури
1.1. Історія вивчення Вклітинних пухлин ЩЗ та генетичні зміни за умов оксифільноклітинного раку ЩЗ .................................................11
1.2. Методи діагностики Вклітинних пухлин щитоподібної залози .............. 16
1.3. Морфологічні ознаки ОР ЩЗ ........................................................................ 18
1.4. Проблеми лікування ОР ЩЗ та його рецидивів .......................................... 20
1.5. Методи діагностики метастазів та рецидивів ОР ЩЗ ................................. 23
1.6. Питання прогнозу та віддалені результати лікування ОР ЩЗ ................... 27
РОЗДІЛ 2. Матеріали та методи
2.1. Клінічна характеристика хворих ................................................................... 31
2.2. Методи дослідження ....................................................................................... 32
РОЗДІЛ 3. Клінічна характеристика ОР ЩЗ
3.1. Клінічна характеристика оксифільноклітинного раку .................................... 35
3.2. Характеристика первинної пухлини .................................................................. 36
РОЗДІЛ 4. Діагностика оксифільноклітинного раку ЩЗ
4.1. Застосування інструментальних методів діагностики ..................................... 63
4.2. Ефективність застосування цитологічних та морфологічних методів діагностики за умов оксифільноклітинних пухлин ЩЗ .......................................... 68
РОЗДІЛ 5. Хірургічне лікування хворих на ОР ЩЗ ............................................... 92
РОЗДІЛ 6. Радіонуклідна діагностика та лікування ОР ЩЗ
6.1. Післяопераційне радіонуклідне лікування раку ЩЗ ....................................... 100
6.2.Діагностика метастазів раку ЩЗ із застосуванням 99мTcМІБІ ...................... 105
РОЗДІЛ 7. Віддалені результати лікування та прогноз за умов раку ЩЗ
7.1. Віддалені результати нагляду за умов ПР, ФР та ОР ЩЗ .............................. 124
7.2. Аналіз результатів лікування ДРЩЗ ................................................................ 132
ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ....................................... 139
ВИСНОВКИ ............................................................................................................. 153
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ........................................................................... 155
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..................................................... 156

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДРЩЖ — диференційований рак щитоподібної залози
КМКЛ №16 — Київська міська клінічна лікарня №16
КТ комп’ютерна томографія
МІ мінімальноінвазивний варіант
мтДНК — матрична ДНК
МРТ магнітнорезонансна томографія
ОПР оксифильноклітинний варіант папілярного раку
ОР — оксифільноклітинний рак (оксифильноклітинний варіант фолікулярного раку)
ПР — папілярний рак
ТАПБ тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія
ТГ — тиреоглобулін
ТТГ — тиреотропний гормон
УЗД — ультразвукове дослідження
ФР — фолікулярний рак
ШІ широкоінвазивний варіант
ЩЗ — щитоподібна залоза
AICC — American Joint Committee on Cancer (Американський комітет по раку)

ВСТУП

Актуальність теми
Проблема раку ЩЗ для населення України є надзвичайно актуальною, що пов’язано з безпрецедентною техногенною катастрофою на Чорнобильській атомній станції. Наслідки цієї катастрофи чітко просліджуються в теперішній час та залишаються тривожними у перспективі [7, 8, 19, 29, 31, 32, 33]. Враховуючи масивне забруднення оточуючого середовища радіоізотопами йоду, щитоподібна залоза виявилася однією з органів мішеней радіаційного впливу. Крім того, неможливо не відмітити підвищення уваги до проблеми ЩЗ та вдосконалення діагностичних методів, що теж призвело до збільшення виявлення даної патології [41].
Дана робота присвячена вивченню рідко зустрічаємого варіанту пухлин ЩЗ — оксифільноклітинного раку, що є цікавим в екологічних умовах, які склались на Україні.
Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози, рак із клітин Гюртле, онкоцитарний рак, Вклітинний рак — синоніми одного типу злоякісного новоутворення щитоподібної залози.
На сьогоднішній день існує багато дискутабельних відкритих питань, що стосуються цього виду пухлини. Насамперед, в літературі існують деякі неточності з назвою пухлини. Згідно останньої класифікації пухлин ЩЗ ВООЗ оксифільноклітинний рак щитоподібної залози описується як оксифільноклітинний варіант фолікулярного раку та папілярного раку щитовидної залози. Але так як оксифільноклітинний варіант папілярного раку ЩЗ зустрічається дуже рідко, в більшості наукових робіт під назвою « оксифільноклітинний рак» або «Гюртлеклітинний рак» розуміється оксифільноклітинний варіант фолікулярного раку ЩЗ [44, 45, 51, 54, 58].
Питання позиції ОР в класифікаційній системі пухлин ЩЗ є дискутабельним. На сьогоднішній день багато авторів вважають цей вид пухлини окремою нозологічною одиницею, що відрізняється від фолікулярного раку більшою агресивністю [45, 139, 183, 200]. Не всі автори поділяють таку точку зору [51, 177]. Труднощі, що виникають при вирішенні цієї проблеми, пов’язані насамперед з небагаточисельними групами хворих, що аналізуються. Це обумовлено рідкістю захворювання. З іншого боку, в багатьох наукових працях, присвячених аналізу раку ЩЗ, оксифільноклітинний рак не виділяється в окрему групу [46, 47, 54, 77, 82, 83, 95, 101, 125, 138].
Інше нерозв’язане питання - це тактика хірургічного лікування пацієнтів з оксифільноклітинним раком ЩЗ. Об’єми операції коливаються від гемітиреоїдектомії до тотального видалення ЩЗ з профілактичною центральною дисекцією шиї [50, 116, 117, 156, 177, 190, 209].
Наступна проблема - це тактика післяопераційного ведення хворих з даною патологією, що пов’язана з низькою чутливістю оксифільноклітинних пухлин до радіойоду [105, 208]. Остання обставина вимагає пошуку нових ефективних методів діагностики метастазів оксифільноклітинного раку ЩЗ.
Ефективними методами діагностики метастазів оксифільноклітинного раку ЩЗ вважаються дослідження з 99mTcMІБІ, 99mTcтетрафосміном та 18ФДГПET [158, 206].
Але перераховані методики являються відносно новими та недостатньо вивченими за умов оксифільноклітинного раку ЩЗ, особливо в Україні, де використання нових методик дуже часто обмежене недостатністю інформаційного та матеріального забезпечення. Тому вивчення можливостей доступних в Україні нових радіофармпрепаратів може підвищити якість діагностики у випадках оксифільноклітинного раку ЩЗ.
Всі дискутабельні питання стосовно оксифільноклітинного раку ЩЗ вимагають досконалого вивчення властивостей цієї пухлини та, виходячи з цього, визначення оптимальної тактики хірургічного лікування та створення алгоритму післяопераційного ведення хворих з даною патологією. Все вищеперераховане свідчить про актуальність та практичну значимість вивчення оксифільноклітинних пухлин щитоподібної залози.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Вивчення цінності радіoнуклідної сцинтіграфії для визначення метастазів при оксифільноклітинних пухлинах щитоподібної залози проводилось в рамках отриманого гранту Державного департаменту США (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів) (The programm of the bureau of educational and cultural affairs of the US Deparment of State, funded by the freedom support act and administered by IREX).

Мета роботи
Вивчити особливості клінічного перебігу оксифільноклітинного раку ЩЗ у порівнянні з неоксифільноклітинним фолікулярним та папілярним раком щитоподібної залози. Визначити основні прогностичні фактори захворювання, розробити раціональний лікувально-діагностичний протокол та методи спостереження хворих, що спрямовані на підвищення ефективності їх лікування.
Враховуючи вищесказане, завданнями роботи є:
1. Вивчити клінічну характеристику, ефективність діагностичних методів та тактику хірургічного лікування хворих з оксифільноклітинним раком щитоподібної залози за матеріалами КМКЛ №16 м. Києва та ДУ „Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка АМН України”.
2. Визначити тактику хірургічного лікування оксифільноклітинного раку ЩЗ.
3. Вивчити можливості радіонуклідної діагностики оксифільноклітинного раку щитоподібної залози.
4. Проаналізувати віддалені результати лікування оксифільноклітинного раку щитоподібної залози та фактори ризику, що впливають на прогноз захворювання.
5. Розробити алгоритм післяопераційного нагляду за хворими з оксифільноклітинним раком щитоподібної залози.

Об’єкт дослідження — злоякісні пухлини щитоподібної залози.

Предмет дослідження — оксифільноклітинний рак щитоподібної залози.

Методи дослідження — аналіз клінічних характеристик захворювання проводився за даними розробленої карти спостереження хворого раком щитоподібної залози; верифікація діагнозу та поширеність пухлини визначалися ультразвуковими, рентгенологічними, радіологічними, цитологічними, морфологічними методами; гормональні дослідження проводилися методом радіоімунологічного аналізу; віддалені результати лікування визначалися методом вивчення даних Національного канцеруреєстру України, даних міського Онкологічного диспансеру та Інституту онкології та радіології АМН України; вірогідність отриманих результатів досліджувалася статистичними методами.

Наукова новизна роботи
1. Вперше проведений детальній аналіз особливостей клініки, діагностики, лікування хворих з оксифільноклітинним раком у порівнянні з іншими типами ДРЩЗ. Доведено, що оксифільноклітинний рак ЩЗ є більш агресивним варіантом, що потребує окремого підходу до лікування та спостереження за хворими з даною патологією.
2. Після проведеного аналізу ефективності методів діагностики метастазів оксифільноклітинного раку ЩЗ розроблено новий метод радіонуклідної діагностики у випадках пролонгації процесу та неефективності I131.
3. Виконано вивчення факторів ризику при оксифільноклітинному раку ЩЗ.
4. Враховуючи високу агресивність оксифільноклітинного раку ЩЗ та неефективність нехірургічних методів лікування при виникненні рецидиву захворювання, розроблений алгоритм ведення хворих з даною патологією.

Практична значимість отриманих результатів
За результатами роботи були розроблені та обгрунтовані рекомендації щодо вдосконалення лікування та спостереження хворих на ОР ЩЗ. Це дозволило підвищити ефективність надання медичної допомоги таким хворим.
Розроблений та запатентований метод радіонуклідної діагностики рецидивів та метастазів оксифільноклітинного раку ЩЗ, що мають дуже низьку тропність до традиційного методу діагностики ДРЩЗ (131I). Метод дозволяє діагностувати метастатичний процес на ранній стадії, що є запорукою своєчасного лікування та без відміни тиреоїдних гормонів.

Особистий внесок здобувача
Автором самостійно обґрунтовані актуальність і необхідність проведення дослідження, його мета та завдання. Проведений аналіз наукової літератури починаючи з 1898 року. Автор дисертації є основним розробником викладених у роботі положень, висновків та рекомендацій. Автором особисто виконаний патентний пошук.
Дисертантом розроблена програма досліджень, самостійно проведений аналіз первинних даних архівного матеріалу хірургічного відділення КМКЛ №16, Інституту ендокринології та обміну речовин ім. проф. В.П.Комісаренка АМН України.
Безпосередньо здобувачем проводилося спостереження за хворими раком щитоподібної залози. Дисертант самостійно провів оперативні втручання в 30 хворих при раку щитовидної залози. Здобувачем проводилася фотозйомка, розробка карти нагляду та електронних баз даних, оформлення роботи.
Разом із науковим керівником зроблені висновки дослідження.

Апробація результатів дисертації
За результатами досліджень, що включені до дисертаційної роботи, були зроблені доповіді на: науковій конференції Інституту нейрохірургії АМН України (Київ, 2002); Міжнародному конгресі ендокринних хірургів (Уппсала, Швеція, 2004); 10 Конгресі світової федерації Українських лікарських товариств (Чернівці, 2004); симпозиумі «Проблеми діагностики, лікування, ендокринної патології та її ускладнень у осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» (Київ, 2004); симпозиумі «Проблеми діагностики, лікування, ендокринної патології та її ускладнень у осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» (Київ, 2005); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні проблеми ядерної медицини" (Чернігів, 2005); міжнародному симпозиумі „Сучасні технології у тиреоїдній хірургії” (Галле, Німеччина, 2006); міжнародному конгресі Європейського Товариства ендокринних хірургів (Краків, Польща, 2006).
Апробація дисертації проведена на сумісному засіданні Вченої ради Інституту ендокринології та обміну речовин ім. проф. В.П.Комісаренка АМН України з кафедрою ендокринології Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця та кафедрою ендокринології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України 17.04.2007 р.

Публікації
За темою дисертації опубліковано 11 наукових робіт, з яких 8 статей, 2 тез доповідей, та 1 патент. У вітчизняних виданнях опубліковано 8 наукових праць та 3 іноземних виданнях. Десять наукових робіт опубліковано у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг роботи
Повний обсяг дисертації становить 176 сторінок машинопису.
Дисертація складається із вступу, 7 розділів, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Робота ілюстрована 7 малюнками, 31 фотографією та 44 таблицями, які займають 40 сторінок. Список літератури містить 210 джерел, у тому числі 41 кирилицею та 169 латиницею.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Оксифільноклітинний рак за даними дослідження зустрічається у 2,05% випадків серед всіх видів карцином ЩЗ і по клінічному перебігу вірогідно відрізняється від ПР та ФР ЩЗ: старшим середнім віком пацієнтів; високим рівнем локальної екстратиреоїдної інвазійності; більшою частотою лімфогенного та віддаленого метастазування; резистентністю до I131-діагностики і терапії; більш частим метастазуванням у післяопераційному періоді.
2. Аналіз тактики хірургічного лікування пухлин щитоподібної залози за останні 10 років показав збільшення радикалізму операцій. У випадках оксифільноклітинного раку ЩЗ, враховуючи різке погіршення прогнозу при появі метастатичного процесу, обґрунтованим є тотальне екстрафасціальне видалення ЩЗ з профілактичною центральною дисекцією шиї та модифікованою дисекцією - при наявності підтверджених під час операції метастазів.
3. У випадках метастазів оксифільноклітинного раку ЩЗ радіойодтерапія є малоефективною у зв’язку з низькою чутливістю пухлин до I131 (≈ 10%). Ефективним методом діагностики метастазів ОР ЩЗ є подвійна сцинтиграфія з 99mТспертехнетатом та 99mТсMIBI у поєднанні з визначенням рівню ТГ. Застосування даного методу дозволяє діагностувати йод-негативні метастази ОР на ранньому етапі та своєчасно проводити лікування.
4. Аналіз результатів післяопераційного спостереження показав, що у хворих на ОР ЩЗ частота метастазів та рецидивів є більшою (11,4%), ніж у пацієнтів з ПР (3,8%) та ФР (3,8%) ЩЗ. Період виникнення метастазів ОР після операції є значно коротшим (1,5 років) у порівнянні з ПР (1,9 років) та ФР (2,5 років) ЩЗ. Летальність серед хворих з ОР ЩЗ виявилась найвищою (4,5%) порівнюючи з ПР (0,6%) та ФР ЩЗ (0,7%).
5. Серед факторів ризику, що вірогідно впливають на прогноз при ОР ЩЗ, є розповсюдження первинного вогнища за межі ЩЗ (Т4), виражена судинна та капсулярна інвазія (ШІ варіант) та наявність метастазів на момент первинного лікування.
6. Враховуючи особливості клінічного перебігу ОР ЩЗ, розроблено алгоритм лікування та післяопераційного спостереження хворих на ОР, що включає тотальне видалення ЩЗ, абляцію залишкової тканини з 131I та подальшим спостереженням за хворими з визначенням рівня ТГ, а/т до ТГ, виконанням УЗД шиї, КТ та/або МРТ та подвійної сцинтиграфії з 99mТспертехнетатом і 99mТсMIБI.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При цитологічному діагнозі «фолікулярна неоплазія» на доопераційному етапі рекомендується ретельне УЗД регіонарних зон лімфовідтоку для планування об’єму операції, враховуючи схильність ОР до лімфогенного метастазування.
2. При експрес-гістологічному дослідженні „оксифільноклітинна неоплазія” рекомендується екстрафасціальна гемітиреоїдектомія з видаленням перешийка та щитоподібно-язикової зв’язки. При встановленні заключного морфологічного діагнозу „оксифільноклітинний рак” необхідною є остаточна тиреоїдектомія.
3. Необхідно вказувати в клінічному діагнозі оксифільноклітинну природу пухлини для планування подальшого лікування та спостереження.
4. Не дивлячись на низьку чутливість метастазів ОР до 131I, післяопераційна 131I-абляція залишкової тканини необхідна для збільшення ефективності використання рівня ТГ та антитіл до ТГ, як ефективного маркера пухлинного процесу.
5. У післяопераційному періоді для своєчасної діагностики метастатичного процесу необхідний постійний УЗД моніторинг та контроль рівню ТГ навіть при негативних результатах 131I-сцинтиграфії.
6. Подвійну сцинтиграфію, що включає дослідження з 99mТсMIБI та 99mТспертехнетатом, рекомендовано застосовувати при наявності високого рівня ТГ, відсутності антитіл до ТГ та негативній 131I-сцинтиграфії, та у пацієнтів групи „високого ризику” при наявності 131I- негативної сцинтиграфії, будь-якого рівню ТГ та наявності антитіл до ТГ, так як останні різко знижують інформаційну цінність рівня ТГ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аветісян К.Л., Самойлов А.А., Гульчий Н.В., Яровой А.О. Аспирационная биопсия щитовидной железы: клинические аспекты цитологических иследований. // Укр Мед Часопис. — 2002. — Т. 3, № 29. — C. 121126.
2. Аветісян К.Л., Самойлов А.А., Гульчий Н.В., Яровой А.О. Интраоперационная диагностика патологии щитовидной железы: шестилетний опит специализированой клиники. // Укр Мед Часопис. — 2001. — Т. 6, № 26. — С. 125131.
3. Акимова Р.Н. Роль нейроэндокринных нарушений в развитии рака щитовидной железы: Дис дра мед. наук: 14.01.14. — К., 1972. — 138 с.
4. Алешин Б.В., Губский В.И. Гипоталамус и щитовидная железаю — М.: Медицина, 1983. — 184 с.
5. Блохин Н.Н., Петерсон Б.Е. Клиническая онкология. — М.: Медицина, 1979. — 696 с.
6. Богданова Т.И. Рак щитовидной железы у детей и подростков Украины и его морфологическая характеристика после аварии на Чернобыльской АЭС: Дис дра мед. наук: 14.01.14. — К., 1996. — 248 с.
7. Богданова Т.И. Статистика и морфологическая характеристика рака щитовидной железы у детей и подростков Украины после аварии на Чернобыльской АЭС // Эндокринология. — 1996. — Т. 1, № 1. — С. 4963.
8. Богданова Т.И., Козырицкий В.Г., Тронько Н.Д. Патология щитовидной железы у детей. — К.: Чернобыльинтеринформ, 2000. — 158 с.
9. Божок Ю.М. Цитологическая диагностика рака щитовидной железы: сегодняшний день и перспективы // Лаб диагн. — 1999. — № 2. — С. 4751.
10. Валдина Е.А. Заболевания щитовидной железы (Хирургические аспекты). — М.: Медицина, 1993. — 223 с.
11. Гнатышак А.И. Рак щитовидной железы. — К:, Госмедиздат, 1962. — 176 с
12. Гульчій М.В., Аветісян К.Л., Степаненко А.П., Демидюк О.П., Цимбалюк С.М., Романова Н.П., Кущаєва Є.С, Хірургічні аспекти поєднання раку щитоподібної залози та доброякісних форм зобу. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. — К., 2002. — Т.10, №4. — С.969975.
13. Гульчий Н.В., Аветисян К.Л., Яровой А.О., Демидюк А.П. Аутоиммунный тиреоидит и рак щитовидной железы: клиникоморфологические аспекты сочетанной патологии. // Укр Мед Часопис. — 2001. — T. 3, №. 23. — C.8487.
14. Гульчий Н.В., Степаненко А.П., Аветисян К.Л., Кущаева Е.С., Сташук А.В. Сочетание морфологически различных видов рака щитовидной железы: четырнадцать наблюдений. Науковопрактична конференція з міжнародною участю „Онкологія ХХI” ( Київ, 910 жовтня, 2003 рік) С. 183185.
15. Демидчик Е.П. Рак щитовидной железы: (Эпидемиология, диагностика и лечение) // Дис... дра мед. наук: — Минск., 1986. — 337 с.
16. Демидчик Е.П., Цыб А.Ф., Лушников Е.Ф. Рак щитовидной железы у детей (последствия аварии на Чернобыльской АЭС). — М.: Медицина, 1996. — 208 с.
17. Комиссаренко И.В., Рыбаков С.И., Богданова Т.И., Коваленко А.Е., Кваченюк А.Н., Козырицкий В.Г., Чернышев С.В., Зурнаджи Л.Ю. Клиникоморфологическая характеристика и тактика хирургического лечения папиллярного рака щитовидной железы у детей и подростков // Междунар Журнал Рад Мед. — 2001. — Т. 3, № 12. — С. 212.
18. Комиссаренко И.В., Тронько Н.Д., Большова Е.В., Коваленко А.Е. Хирургическое лечение рака щитовидной железы у детей // Мат. симпозиума с международным участием "Злокачественные опухоли головы и шеи у детей". — М., — 1993. С. 53.
19. Комісаренко І.В., Рибаков С.Й., Коваленко А.Є. Хірургічне лікування раку щитоподібної залози після аварії на Чорнобильській АЕС // Віс Наук Досл. — 2001. — № 4. — С. 5153.
20. Комісаренко І.В., Рибаков С.Й., Коваленко А.Є., Лисенко О.Г., Богданова Т.И., Большова О.В. Досвід хірургічного лікування злоякісних новоутворень щитовидної залози у дітей та підлітків // Ендокринологія. — 1996. — Т. 1, № 1. — С. 4148.
21. Комиссаренко И.В., Рыбаков С.И., Коваленко А.Е., Лысенко А.Г., Демченко Н.П., Кваченюк А.Н. Современные подходы и перспективы лечения рака щитовидной железы // Врач Дело. — 1995. — № 912. — С. 2326.
22. Коняев В.Т., Попов В.Н., Мамонов В.С. Диагностическая ценность ультразвукового исследования у больных с узловыми образованиями щитовидной железы. Современные аспекты хирургической эндокринологии. — Саранск, 1997. — С.141143.
23. Морозов М.А., Багрова Е.Н., Васьков В.М. Возможности пункционной биопсии в диагностике заболеваний щитовидной железы. // Хирургия эндокринных желез. — СПб., 1995. — С.9294.
24. Мишкін К., Амирова Н.М., Черныщев Н.В., Решетов Г.Н. Проблемы и итоги хирургического лечения при раке щитовидной железы. // Актуальные вопросы диагностики и лечения злокачественных опухолей головы и шеи. — М:, 1991. — С. 130132.
25. Олійник В.А., Епштейн О.В., Рибаков С.Й., Тронько М.Д., Божок Ю.М., Богданова Т.І., Устименко Г.Я. Особливості діагностики та лікування раку щитовидної залози після аварії на Чорнобильській АЕС. — методичні рекомендації. — Київ, 1994. — 12с.
26. Олейник В.А., Безверхая Т.П., Эпштейн Е.В., Божок Ю.М. Диагностика рака щитовидной железы // Проблемы эндокринологии. — 1995. — № 5. — С. 3741.
27. Пачес А.И., Пропп Р.М. Рак щитовидной железы. М.: Центр внедрения достижений науки и техники., 1995. — 370 с.
28. Пинский С.Б., Дворниченко В.В., Белобородов В.А. Опухоли щитовидной железы. Иркутск: Полиграфический центр РиЭЛ”. — 1999. — 320 с.
29. Тронько Н.Д., Богданова Т.И. Рак щитовидной железы у детей Украины (последствия Чернобыльской катастрофы). — К: Чернобыльинтеринформ, 1997. — 200 с.
30. Тронько Н.Д., Богданова Т.И. Современные представления о канцерогенезе щитовидной железы // Журнал Академії медичних наук України. — 1999. — № 3. — С. 503.
31. Тронько Н.Д., Богуславский В.П., Присяжнюк А.Е., Большова Е.В. Частота рака щитовидной железы и ее эпидемиологические детерминанты: роль ионизирующего излучения // Проблемы эндокринологии. — 1994. — № 3. — С. 5559.
32. Тронько Н.Д., Богданова Т.И., Большова Е.В., Кравченко В.И., Рыбаков В.И., Олейник В.А., Эпштейн Е.В., Комисаренко И.В., Марков В.В., Терещенко В.П., Чернобров А.Д., Бирюков А.Г., Лихтарев И.А., Гулько Г.М., Соболев Б.Г., Кайро И.А. Заболеваемость и клиникоморфологическая характеристика рака щитовидной железы детей и подростков в Украине после Чернобыльской аварии. // Доклад на экспертном совещании ВОЗ по раку щитовидной железы. (Украина, Киев, 1821.10.93). — Женева, 1993. — 17с.
33. Тронько Н.Д., Олейник В.А., Рыбаков С.И. Диагностика, профилактика и лечение заболеваний щитовидной железы у лиц, подвергшихся радиационному воздействия в результате аварии на Чернобыльской АЭС. Метод. рекомендации. К.: 1991. — 12 с.
34. Тронько Н.Д., Терещенко В.П. Система учета и диспансеризация больных с эндокринной патологией после аварии на ЧАЭС // Журнал практического врача. — 1996. — № 4. — С. 49.
35. Тронько Н.Д., Эпштейн Е.В., Олейник В.А. Щитовидная железа. Чернобыльская катастрофа. К., — 1995. — С. 456458.
36. Фадеєв В. Вузлові утворення щитоподібної залози: міжнародні алгоритми та вітчизняна клінічна практика. // Врач. — 2002. N 7. — C. 1216.
37. Филатов А.А., Ветшев П.С., Ахмедова Ф.Б.. Лучевая диагностика узловых поражений щитовидной железы. // Медицинская радиология и радиационная безопасность. — 2002. — T. 47, № 6. — C. 6368.
38. Черенько М.П., Ігнатовский Ю.В., Антонів В.Р., Черенько С.М. Стан захворюваності на зоб та рак щитовидної залози, їх діагностика та лікування // Клінічна хірургія. — 1996. — № 10. — C.1619.
39. Эпштейн Е., С. Матящук, Е. Шелковой. Стратегия и тактика лечения больных с узловой патологией щитовидной железы. (Часть 3. Показания к хирургическому лечению. Дискуссия). // Ліки України. — 2005. — T.5, N 94. — C. 4044.
40. Эпштейн Е.В., Олейник В.А., Имшенецкий П.В. Тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия щитовидной железы. Метод. Рекомендации. МЗ Украины НИИЭиОВ. Киев: 1992. — 9 с.
41. Эпштейн Е.В., Матящук. Ультразвуковая диагностика заболеваний щитовидной железы.К:, 2004. — 278 С.
42. Alsanea O. Clark O. Familial thyroid cancer // Cur Op Oncol. — 2001. — Vol.13. — P. 4451.
43. Amrikachi M., Ramzy I., Rubenfeld S., Wheeler T. Accuracy of thyroid fineneedle aspiration of thyroid. A review of 6226 cases and correlation with surgical or clinical outcome. // Arch Pathol Lab Med. — 2001. — Vol. 125. — P. 484488.
44. Arganini M., Behar R., Wu T. Hurthle cell tumors: a twentyfivetear experience // Surgery. — 1986. — Vol.100. — P. 11081114.
45. Azadian A., Rosen I., Walfish P., Asa S. Management considerations in Hurthle cell carcinoma // Surgery. — 1995. — Vol.118. — P. 711715.
46. Bacourt F., Asselain B., Savoie JC. Multifactorial study of prognosis factors in differentiated thyroid carcinoma and a reevaluation of the important of age. // World J Surg. — 1986. — Vol. 73. — P.274.
47. Baldet L. The management of thyroid cancer in Europe in 1988. Results of an international survey. // Acta Endocrinol. — 1989. — Vol. 120. — P. 547558.
48. Baloch Z., LiVolsi V. Encapsulated follicular variant of papillary thyroid carcinoma with bone metastases. // Mod Pathol. — 2000. — Vol. 13. — P. 861865.
49. Beierwaltes W., Rabbani R., Dmuchowski C. et al. An analysis of „ablation of thyroid remnants with I131 in 511 patients from 19471984: experience at University of Michigan. // J Nucl Med. — 1984. — Vol. 25. — P. 1287.
50. Besic N., Hocevar M., VidergarKralj B. Prognostic Factors and Therapy in Hurthle Cell Thyroid Carcinoma: Analysis of the Diseasefree Interval // Materials of 74th Annual Meeting of the American Thyroid Association, (1013 Oct 2002). — P. 176.
51. Bhattacharyya N. Survival and prognosis in Hurthle cell carcinoma of the thyroid gland // Arch Otolaryngol Head Neck Surg. — 2003. — Vol. 129. — P. 207210.
52. Blount C.L., Dworkin H.J. F18 FDG Uptake by recurrent Hurthle cell carcinoma of the thyroid using highenergy planar scintigraphy // Clin Nucl Med. — 1996. — Vol. 21. — P.831833.
53. Bomanji J., Gacinovic S., Gaze M. et al. Recurrent follicular carcinomaoxyphilic cell type (Hurthle cell carcinoma) of the thyroid, imaging with iodine131 and technetium — 99mtetrofosmin before and after radiotherapy // Br J Rad. — 1998. — Vol. 71. — P.8789.
54. Brennan M., Van Heerden J., McConahey W. Follicular thyroid cancer treated at the Mayo Clinic, 1946 through 1970: initial manifestation, pathologic finding, therapy, and outcome. // Mayo Clin Proc. — 1991. — Vol. 66. — P. 1122.
55. Briele В., Hotze A., Kropp J. Comparison of 201 Tl and 99mTcMIBI in the followup of differentiated thyroid carcinomas. // Nuclearmedizin. — 1991. — Vol. 30. — P. 115124.
56. Cady B. Predictors of thyroid tumor aggressiveness. // Clark O., Duh Q., eds. Textbook of Endocrine Surgery. Philadelphia: WB Saunders. — 1997. — P. 197204.
57. Сар F., Ryska A., Penochkova P. et al. Sensitivety and specifity of fineneedle aspiration biopsy of the thyroidism clinical point of view. // Clin. Endocr. — 1999. — Vol. 51. — P.56095615.
58. Carcangiu M., Bianchi S., Savino D., Voynick I., Rosai J. Follicular Hurthle cell tumors of the thyroid gland // Cancer. — 1991. — Vol.68. — P. 19441953.
59. Casara D., Rubello D., Saladini G. et al. Clinical approach in patients with metastatic diferentiated thyroid carcinoma and negative ¹³¹I whole body scintigraphy: importance of 99mTcMIBI scan combined with high resolution neck ultrasonography. // Tumori. — 1999. — Vol. 85. — P. 122127.
60. Chen H., Nicol T.L., Udelsman R. Follicular lesions of the thyroid. Does frozen section evaluation alter operative management. // Ann Surg. — 1995. — Vol. 222. — P. 101106.
61. Cheung С., Ezzat S., Ramyar L. Molecular basis of Hurthle cell papillary thyroid carcinoma // J Clin Endocrinol Metab. — 2000. — P.85. — P.878882.
62. Chow S., Law S., Mendenhall W., Au S., Yau S., Yuen K., Law C., Lau W. Follicular thyroid carcinoma. Prognostic factors and the role of radioiodine. // Cancer. — 2002. — Vol. 95. — P. 488498.
63. Chou F.F., SheenChen S.M., Chen Y.S. Hyperthyroidism and concurrent thyroid cancer. // Int Surg. — 1993. — Vol. 78. — P. 343.
64. Clark O., Duh Q.Y. Textbook of Endocrine Surgery. — Philadelphia: W.B. Saunders. 1997. — 688 P.
65. Clark O., Gerald L. Thyrotropin receptor adenylate cyclase system in Hurthle cell neoplasms // J Clin Endocrinol Metab. — 1985. — Vol. 61. — P. 775779.
66. Clark O.H., Noguchi S. Thyroid cancer. Diagnosis and treatment. — St. Louis: Quality Medical Publishing, — 2000. — 447 P.
67. Clark O, Siperstein A. Commentary. Surgery of thyroid gland. // Rossi R., Caddy B. Surgery of the thyroid and parathyroid glands. — Toronto: WB Saunders. — 1991. — P. 207214.
68. Cooper S., Schneyer C. Follicular and Hurthle cell carcinoma of the thyroid // Endocrinol Metab Clin North Am. — 1990. — Vol. 19. — P. 577591.
69. Cor A. Proliferative activity of Hurthle cell thyroid tumors. // Oncology. — 1999. — Vol. 57. — P. 1722.
70. Cuello C., Correa P., Eisenberg H. Geographic pathology of thyroid carcinoma // Cancer. — 1969. — Vol. 23. — P. 230239.
71. Dahl L., Myssiorek D., Heller K. Hurthle cell neoplasms of the thyroid. // Laryngoscope. — 2002. — Vol. 112. — P. 178180.
72. 261 Danese D., Gardini A., Farsetti A., Sciacchitano S., Andreoli M., Pontecorvi A. Thyroid carcinoma in children and adolescents // Eur J Pediatr. — 1997. — Vol. 156. — P. 190194.
73. Decaussin M., Berhard M., Adeleine P. Thyroid carcinoma with metastases // Am J Surg Pathol. — 2002. — Vol. 26. — P.10071015.
74. Dor P. Diagnosis and treatment of differentiated carcinoma of the thyroid gland (letter) // Acta Chir Beig — 1995. — Vol. 95. — P. 301302.
75. Dottorini ME., Assi A., Sironi M. Multivariate analysis of patients with medullar thyroid carcinoma. // Cancer. — 1996. — Vol.77. — P. 15561565.
76. Eddy D.M. Screening for cancer: therapy analyses and design. — New Jersey: PrenticeHall, 1980. — P. 5863.
77. Emerick G., Duh Q., Siperstein A., Burrow G., Clark O. Diagnosis, treatment, and outcome оf follicular thyroid carcinoma. // Cancer. — 1993. — Vol. 72. — P.32873295.
78. Erickson L., Jin L., Goellner J. Pathologic features, proliferative activity, and cyclin D1 expression in Hurthle cell neoplasms of the thyroid // Mod Pathol. — 2000. — Vol. 13. — P.186192.
79. Esik O., Nemeth G., Eller J. Prophylactic external irradiation in differentiated thyroid cancer: a retrospective study over a 30year observation period. // Oncology. — 1994. — Vol. 51. — P.372379.
80. Evans H., VassilopoulouSellin R.. Follicular and Hurthle cell carcinoma of the thyroid. A comparative study // Am J Surg Pathol. — 1998. — Vol. 22. — P.15121520.
81. Farahati J., Reiners C., Stuschke M., Muller S., Stuben G., Sauerwein W. Differentiated thyroid cancer with perithyroidal tumor infiltration. // Cancer. — 1996. — Vol. 77. — P.172180.
82. Farrar W., Cooperman N., James A. Surgical management of papillary and follicular carcinoma of the thyroid. // Ann Surg. — 1980. — Vol. 192. — P.701704.
83. FeldtRasmussen U. Management of Thyroid Carcinoma. — Rotterdam: Merck KGaA,1999. — 12 P.
84. Franceschi S., Boyle P., Maisonneuve P., La Vecchia C., Burt A.D., Kerr D.J., Mc Farlane G.J. The epidemiology of thyroid carcinoma // Critical rev oncogen. — 1993. — Vol. 4. — P. 2552.
85. Franssila K., Ackerman L., Brown C., Hedinger C. Follicular carcinoma // Semin Diagn Pathol. — 1985. — Vol. 2. — P. 101122.
86. Frazzel E., Duffy B. HurthleCell cancer of the thyroid // Cancer. — 1951. — Vol. 4. — P.952956.
87. Foster J. Morbidity and mortality after thyroidectomy. // Surg Gynecol Obstet. — 1978. — Vol. 146. — P. 423429.
88. Fridrich L., C.Vessa, C.Landoni, G.Lucignani, R.Moncayo, D.Kendler, G.Riccabona and F.Fazio. Wholebody scintigraphy with 99mTcMIBI, 18FFDG and I131 in patients with metastatic thyroid carcinoma. // Nucl Med Commun. — 1997. — Vol. 18. — P. 39.
89. Gardner R., Tuttle R., Burman K. et al. Prognostic importance of vascular invasion in papillary thyroid carcinoma. // Arch Otolaryngol Head Neck Surg. — 2000. — Vol. 126. — P. 309312.
90. Gibb G.K., Pasieka J.L. Assessing the need for frozen section: still a valuable tool in thyroid surgery. // Surgery. — 1995. — Vol. 118. — P. 10051009.
91. Gimm O. Thyroid cancer // Cancer Lett. — 2001. — Vol. 163. — P. 143156.
92. Gimm O. Dralle H. Diagnosis and therapy of sporadic and familial medullar thyroid carcinoma. // Oncologe. — 1997. — Vol. 3 — P.3237.
93. Goldstein N., Czako P., Neill J. Metastatic minimally invasive (encapsulated) follicular and Hurthle cell thyroid carcinoma: a study of 34 patients // Modern Pathol. — 2001. — Vol. 13. — P. 123130.
94. Grant C.S. Operative and postoperative management of the patients with follicular and Hurthle cell carcinoma: do they differ? // Surg Clin North Am. — 1995. — Vol. 75. — P. 395403.
95. Grebe S. Hay I. Follicular thyroid cancer // Endocrinol Metab Clin North Am. — 1995. — Vol. 24. — Vol. 4. — P. 761801.
96. Grossman R., Clark O. Hurthle cell carcinoma // Cancer Control. — 2001. — Vol. 4. — P. 1316.
97. Grunwald F., Menzel C., Bender H., Palmedo H., Willkomm P., Ruhlmann J., Franckson T., Biersack HJ. Comparison of 18FDGPET with 131iodine and 99mтсsestamibi scintigraphy in differentiated thyroid cancer. // Thyroid. — 1997. — Vol. 7. — P. 327335.
98. Grunwald F., Scyomburg A., Bender H. Fluorine18 fluorodeoxyglucose positron emission tomography in the followup of differentiated thyroid cancer // Eur J Nucl Med. — 1996. — Vol. 23. — P. 312319.
99. Gundry S.R., Burney R.E., Thompson N.W., Lloyd R. Total thyroidectomy for Hurthle cell neoplasm of the thyroid // Arch Surg. — 1983. — Vol. 118. — P. 529532.
100. Gutman P., Henry M. Fine needle aspiration cytology of the thyroid. Clin. Lab. Med. — 1998. — Vol. 18. — P. 461481.
101. Gyory F., Lukacs G., Nagy E.V., Juhasz F., Mezosi E., Szakall S., Math J., Balazs G. Differentiated thyroid carcinoma: prognostic factors // Magy Seb. — 2001. — Vol. 54. — P. 6974.
102. Harach H.R., Escalante D.A., Onativia A., Lederer Outes J., Saravia Day E., Williams E.D. Thyroid carcinoma and thyroiditis in an endemic goiter region before and after iodine prophylaxis. // Acta Endocr (Copenh). — 1985. — Vol. 108. — P. 5560.
103. Harness K., Thompson N., McLeod M., Pasieka J., Fukuuchi A. Differentiated thyroid carcinoma in children and adolescent. // World J Surg. — 1992. — Vol. 16. — P. 547554.
104. Hay I.D., G.B.Thompson, C.S.Grant, E.J.Bergstralh, C.E.Dvorak, C.A.Gorman, M.S.Maurer, B.McIver, B.P.Mullan, A.L.Oberg, C.C.Powell, J.A.van Heerden, J.R. Goellner. Papillary Thyroid CarcinomaManaged at the Mayo Clinic during Six Decades (19401999): temporal trends in initial therapy and longterm outcome on 2444 consecutively treated patients. // World J Surg. — 2002. — Vol. 26. — P. 879885.
105. HarEl G., Hadar T., Segal K. Hurthle cell carcinoma of the thyroid gland. A tumor of moderate malignancy // Cancer. — 1986. — Vol. 57. — P. 16131617.
106. Haugen BR., Lin EC. Isotope imaging for metastatic thyroid cancer. // Endocrinol Metab Clin North Am. — 2001. — Vol. 30. — P.469493.
107. Herrera F., Hay J., Wu P. Hurthle cell (oxyphilic) papillary thyroid carcinoma: a variant with more aggressive biologic behavior // World J Surg. — 1992. — Vol. 16. — P.669675.
108. Hedinger, Сhr.: Histological Typing of Thyroid Tumors. BerlinHeidelberg: SpringerVerlag, 1988. — Р.78
109. Hoos A., Stojadinovic A., Singh B. Clinical significance of molecular expression profiles of Hurthle cell tumors of the thyroid gland analyzed via tissue microarrays // Am J Pathol. — 2002. — Vol. 160. — P. 175183.
110. Hsu C., Liu F., Yen R., Kao C. Tc99m MIBI SPECT in detecting metastatic papillary thyroid carcinoma in patients with elevated human serum thyroglobulin levels but negative I131 whole body scan. // Endocr Res. — 2003. — Vol. 29. — P. 915.
111. Hunt J., Tomesko M., LiVolsi V. Molecular evidence of anaplastic transformation in coexisting welldifferentiated and anaplastic carcinoma of the thyroid // Am J Surg Pathol. — 2003. — Vol. 27. — P. 15591564.
112. Ito T., Seyama T., Iwamoto K.S., Mizuno T., Tronko N.D., Komissarenko I.V., Cherstovoy E.D., Satow Y., Takeichi N., Dohi K., Akiyama M. Activated RET oncogene in thyroid cancers of children from areas contamined by Chernobyl accident // Lancet. — 1994. — Vol. 344. — P. 259.
113. Iwata M., Kasagi K., Misaki T., Matsumoto K., Lida Y., Ishimori T., Nakamoto Y., Higashi T., Konishi J. Comparison of wholebody 18FDG PET, 99мTcMIБI SPECT, and posttherapeutic 131INa scintigraphy in the detection of metastatic thyroid cancer. // Eur J Nucl Med Mol Imaging. — 2004. — Vol. 31. — P. 491498.
114. Jarlov A., Hegeus L., Glorup T., Hansen J. Observer variation in the clinical assessment of the thyroid gland. // J Inter Med. — 1991. — Vol. 229. — P. 159161.
115. Katoh R., Harach H., Williams E. Solitary, multiple, and familial oxyphyll tumours of the thyroid gland // J Pathol. — 1998. — Vol. 186. — P. 292299.
116. Kebebew E., Clark O. Differentiated thyroid cancer: complete” rational approach // World J Surg. — 2000. — Vol. 24. — P. 942951.
117. Khafif A., Khafif R., Attie J. Hurthle cell carcinoma: a malignancy of lowgrade potential // Head Neck. — 1999. — Vol. 21. — P. 506511.
118. Kingstone G.W., Bugis S.P., Davis N. Role of frozen section and clinical parameters in distinguishing benign from malignant follicular neoplasms of the thyroid. // Am J Surg. — 1992. — Vol. 164. — P. 603605.
119. Kini S.R., Miller J.M., Hamburger J.I. Cytophology of Hurthle cell lesions of the thyroid gland by the fine needle aspiration. // Acta Cytol. — 1981. — Vol. 25. — P. 647652.
120. Kim G., Fallon J., Batheja N. Hurthle cell carcinoma with cardiac metastasis // Thyroid. — 2000. — Vol. 10. — P. 443444.
121. Koike E, Yamashita H, Noguchi S, Murakami T, Ohshima A, Maruta J, Kawamoto H, Yamashita H. Effect of combining ultrasonography and ultrasoundguided fineneedle aspiration biopsy findings for the diagnosis of thyroid nodules. // Eur J Surg. — 2001. — Vol. 167. — P.65661.
122. Kroll TG, Sarraf P, Pecciarini L, Chen CJ, Mueller E, Spiegelman BM, Fletcher JA. PAX8PPARgamma1 fusion oncogene in human thyroid carcinoma. // Science. — 2000. — Vol. 25б. — P. 135760.
123. Kuma K., Matsuzuka P., Kobayashi A. Outcome of long stading solitary thyroid nodules. // World J Surg. — 1992. — Vol. 16. — P. 583588.
124. Kushchayeva Y.S., Duh Q.Y., Kebebew E., Clark O.H. Prognostic indications for Hurthle cell cancer // World J Surg. — 2004. — Vol. 28. — P. 12661270.
125. Lang W., Choritz H., Hundeshagen H. Risk factors in follicular thyroid carcinomas // Am J Surg Pathol. — 1986. — Vol. 10. — P.246255.
126. Lawrence W., Kaplan B. Diagnosis and management of patients with thyroid nodules. Review. // J Surg Oncol. — 2002. — Vol. 80. — P.157170.
127. Lee M., Ross D., Fineneedle biopsy of cervical lymph nodes in patients with thyroid cancer: prospective comparison of cytopathologic and tissue marker analysis. // Radiology. — 1993. — Vol. 187. — P.851854.
128. Lewinski A., Ferenc T., Sporny S., Jarzab B. Thyroid carcinoma: diagnostic and therapeutic approach; genetic background (review) // Endocrine Regulations. — 2000. — Vol. 34. — P.113.
129. LiVolsi V. Papillary neoplasm of the thyroid: pathologic and prognostic features. // Am J Clin Pathol. — 1992. — Vol. 97. — P.426435.
130. LopezPenabad L., Chiu A.C., Hoff A.O. Prognostic factors in patients with Hurthle cell neoplasm of the thyroid // Cancer. — 2003. — Vol. 97. — P. 11861194.
131. Lucas A., Llatjos M., Salinas I., et al. Fineneedle aspiration cytology of nodular thyroid disease. Value of reaspiration. // Eur J Endocrinol. — 1995. — Vol.132. — P.677680.
132. Mai K., Khanna P., Yazdi H. et al. Differentiated thyroid carcinoma with vascular invasion: a comparative study of follicular, Hurthle cell and papillary thyroid carcinoma. // Pathology. — 2002. — Vol. 34. — P. 239244.
133. Marvin L., Rallison M.D., Brown M. Natural history of thyroid abnormalities: prevalence, incidence, and regression of thyroid diseases in adolescents and young adults // Th Amer Y Med. — 1991. — Vol. 91. — P. 363370.
134. Masood S., Auguste L., Westwrband A. et al. Differential oncogenic expression in thyroid follicular and Hurthle cell carcinomas // Am J Surg. — 1993. — Vol. 166. — P. 366368.
135. Massin, JP, Savoie JC, Garnier H. Pulmonary metastases in differentiated thyroid carcinoma. // Cancer. — 1984. — Vol. 52. — P.982.
136. Maximo V., SobrinchoSimoes M. Hurthle cell tumor of the thyroid. A review with emphasis on mitochondrial abnormalities with clinical relevance // Virchows Arch. — 2000. — Vol. 437. — P. 107115.
137. Maximo V., Soares P., Lima J. Mitochondrial DNA somatic mutations (point mutations and large deletions) and mitochondrial DNA variants in human thyroid pathology. a study with emphasis on Hurhtle cell tumors // Am J Pathol. — 2002. — Vol. 160. — Vol. 5. — P. 18571865.
138. Mazzaferre E., Jhiang S. Longterm impact of initial surgical and medical therapy on papillary and follicular cancer. // Am J Med. — 1994. — Vol. 97. — P.418428.
139. McDonald M., Sanders L., Silverman M. Hurthle cell carcinoma of the thyroid gland: prognostic factors and results of surgical treatment // Surgery. — 1996. — Vol. 120. — P. 10001005.
140. McHenry C., Sandoval B. Management of follicular and Hurthle cell neoplasms of the thyroid gland // Surg Oncol Clin North Am. — 1998. — Vol.7. — P. 893910.
14