Оленюк Ірина Василівна. Методичні основи управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації у процесі навчання фізики

Короткий опис

Оленюк Ірина Василівна. Методичні основи управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації у процесі навчання фізики: дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун- т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005

Оленюк І.В. Методичні основи управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у процесі навчання фізики. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія і методика навчання фізики. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2005.
В дисертації проаналізовано концептуальні основи забезпечення особистісних орієнтацій у навчанні фізики та обґрунтовано доцільність використання інтегральних особистісно-діяльнісних вимірників якості знань; обґрунтовано методику використання технологічних схем управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з фізики в процесі практичних та лабораторних занять на основі використання цільової програми з фізики в структурі цільової освітньо-професійної програми підготовки фахівця; описано методику організації та проведення експерименту, проаналізовано його результати.

Результати проведеного теоретичного та експериментального дослідження проблеми управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації в умовах особистісно орієнтованого навчання фізики дають підстави зробити наступні висновки:
1. Обґрунтовано, що інтегральні діяльнісно-особистісні характеристики (еталони) процесу навчання (ЗЗ, НС, РГ, ПВЗ, УЗЗ, Н, П), за умови створення цільової навчальної програми, у якій враховується пізнавальна, практична та світоглядна значущість конкретного навчального матеріалу виступають дієвим дидактичним засобом задання цільових орієнтацій та розв’язання проблеми цілеспрямованого управління навчанням фізики.
2. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено доцільність використання еталонних вимірників якості знань, механізму самооцінок та посильності завдань як засобів забезпечення психологічної установки студентів на результативне навчання фізики.
3. Показано, що врахування кінцевих результатів навчальної діяльності студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які визначаються освітньо-кваліфікаційною характеристикою підготовки спеціаліста з урахуванням міжпредметних зв’язків згідно освітньо-професійної програми дозволяє встановити той чи інший еталон засвоєння пізнавальної задачі з фізики, а отже виконати перерозподіл навчального часу між певними темами курсу фізики з метою досягнення прогнозованого еталона.
4. Показано, що реалізація коригуючих та управлінських впливів у навчанні фізики за допомогою комп’ютерних програм створює сприятливі умови для досягнення прогнозованого рівня якості знань студентів.
5. Створена цільова програма з розділу Молекулярна фізика і термодинаміка” на основі освітньо-професійної програми та освітньо-кваліфікаційної характеристики молодшого спеціаліста спеціальності Експлуатація та ремонт обладнання харчових виробництв”, використання якої у навчальному процесі фізики показало реалізацію функцій управління результативним навчанням студентів.
6. Розроблені технологічні схеми управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації на основі цілей-еталонів у навчанні фізики (для різних видів занять). У процесі експериментального запровадження технологічних схем перевірено:
- використання еталонного підходу для поточного, тематичного та підсумкового контролю з урахуванням вимог цільової програми забезпечує діагностування рівня готовності до засвоєння пізнавальної задачі та коригування результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів відповідно до прогнозованого результату;
- використання поточного контролю в процесі засвоєння пізнавальної задачі під час різних видів занять та застосування відповідних коригуючих дій забезпечує позитивну динаміку успішності з фізики як за абсолютним, так і, що важливо, за якісним показником;
- цілезорієнтованість у навчанні, спрямованому на фіксовані результати навчально-пізнавальної діяльності, забезпечує досягнення високих показників у навчанні фізики як талановитими, так і студентами з середніми та нижчими здібностями.
6. Створені та апробовані дидактичні матеріали: Збірник задач і запитань з фізики”, Лабораторний практикум з фізики”, Робочий зошит для лабораторних робіт з фізики”, Методичні розробки практичних занять з фізики”, які забезпечують успішне управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів.
Результати дисертаційного дослідження, їх експериментальна перевірка у шести вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації Тернопільської та Хмельницької областей з охопленням 600 студентів дають підстави стверджувати, що поставлені завдання розв’язані, а висунута нами гіпотеза підтверджена.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблеми. Зокрема, дослідження варто продовжити у таких напрямках:
- регулювання робочого темпу та виконавської діяльності студентів за рахунок використання завдань еталонного рівня під час різного виду занять з фізики;
- вивчення фактичних витрат часу та інтелектуальної праці викладача і студентів на коригування та ліквідацію прогалин у знаннях студентів під час занять та консультацій з метою досягнення прогнозованого результату навчання фізики;
- аналіз та підготовка матеріального та методичного забезпечення процесу управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів на основі цілей-еталонів у результативному навчанні для окремих розділів та курсу фізики в цілому.