ОПТИМІЗАЦІЯ ВЛАДНО-УПРАВЛІНСЬКИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

БОНДАРЕНКО Ігор Самійлович

УДК 329:352.07:364.467

ОПТИМІЗАЦІЯ ВЛАДНО-УПРАВЛІНСЬКИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Ребкало Валерій Андрійович,
доктор філософських наук, професор

КИЇВ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ВЛАДНО-УПРАВЛІНСЬКІ ВІДНОСИНИ ЯК ОБ’ЄКТ НАУКО¬-ВО¬ГО ДОСЛІДЖЕННЯ 13
1.1. Пріоритетні напрями розвитку теорії та методології досліджень взаємодії влади та управління в суспільному житті 13
1.2. Теоретико-методологічні підходи щодо розмежування адміністратив¬ної і політичної влади в державному управлінні 20
1.3. Сутність владно-управлінських відносин в сучасній державі 37
1.4. Структурно-функціональні елементи системи реалізації владно-упра⬬лін-ських відносин 56
Висновки до розділу 1 63
РОЗДІЛ 2. МОДЕЛІ РЕАЛІЗАЦІЇ ВЛАДНО-УПРАВЛІНСЬКИХ ВІД-НО¬¬¬¬СИН В РОСІЇ ТА КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 67
2.1. Еволюція прин¬ципів функціонування системи державного управ¬лін¬ня та влади 67
2.2. Особливості формування систем державного управління і влади в Росії та країнах Європейського Союзу 82
2.3. Владно-управлінські механізми взаємодії органів державної вла-ди країн розвинутої демократії 88
2.4. Взаємодія суб’єктів політичної влади і державного управління в умовах сучасної демократії 99
Висновки до розділу 2 109
РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВЛАДНО-УПРАВ-ЛІН¬¬СЬКИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ 112
3.1. Політичні передумови трансформації системи державного управ¬ління України 112
3.2. Структурна інституціоналізація органів державної влади та упра⬬ління в умовах політичних змін в Україні 118
3.3. Інституціональна спроможність структурних механізмів владно-управлінських відносин 126
3.4. Оптимізація механізмів владно-управлінських відносин у про¬це-сі суспільних та державних перетворень в Україні 134
Висновки до розділу 3 161
ВИСНОВКИ 166
ДОДАТКИ 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 184

ВСТУП
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена потребою комплексного аналізу та пошуку механізмів вирішення однієї з важливих проб-лем вітчизняної теорії й практики державного управління – оптимізації та ра-ціо¬налізації системи владно-управлінських відносин державного управління всіх рівнів в умовах активного державотворчого та реформаційного процесу, а та¬кож визначення нових, ефективних механізмів взаємодії українського сус-піль¬ства і держави. Подальший розвиток демократії, становлення правової дер¬жави, визрівання громадянського суспільства в Україні потребують глибокого наукового осмислення тих політичних процесів, на основі яких відбуваються ці зміни і які вимагають докорінної трансформації політичної системи.
Система органів влади та державного управління представляє собою склад¬ну спеціалізовану ієрархію, яка має такі позитивні риси як можливість за-без¬печення високого рівня захисту, планування матеріального виробництва, кон¬центрації сил на розв’язання інших питань організації колективної пове¬дін-ки людей та тощо. Серед негативних сторін, головною із яких є “підкорю-вальна” властивість – коли люди, які створили піраміду влади, перетворюються лише в “ланцюги” з примітивними функціями, що створює сприятливі умови, якщо не прийняті спеціальні заходи захисту, для мимовіль-ного процесу авто¬ри¬таризації, отримання влади однією особою або групою осіб, які зійшли на вер¬шину владної піраміди. Особливу актуальність дана проблема набуває в умовах реформування політичної системи.
Подібна характеристика відноситься й до процесів інституалізації сис-теми державно-владних відносин в Україні, які, з одного боку, призвели до ство¬рення демократичних інститутів в сфері владно-управлінської діяльності, але, з іншого боку, ці інститути потребують подальшої модернізації, оскільки далеко не повною мірою відповідають демократичним принципам, несуть в собі¬ багато елементів авторитаризму і значний конфліктний потенціал, пов’я¬за-ний з відсутністю належного балансу у взаємовідносинах між різними владно-управлінськими структурами та відлагодженої системи стримувань і противаг.
Отже, актуальність даної теми полягає в необхідності проведення ґрун-товного і в той же час критичного аналізу досягнутих здобутків в процесі демо¬кратичної трансформації інститутів владно-управлінської діяльності в Україні та пошуку шляхів й механізмів надання цьому процесові динаміки та нових якіс¬¬них ознак, які б відповідали новітнім критеріям демократичності владно-управлінських інститутів. Все це дозволяє стверджувати, що проблема демокра¬тичного реформування як політичної системи України в цілому, так і її най¬важливішої сфери владно-управлінських відносин, залишається актуальною як в теоретичному, так і практичному сенсі.
Останнім часом зазначена проблема постійно перебуває у центрі уваги зару¬біжних та вітчизняних дослідників. Значний внесок у дослідження владно-управ¬лінських відносин зробили такі вчені, як В.Б.Авер’янов [14; 75; 79], А.Г.Автор¬ханов [15], Ш.Андраш [22], Г.В.Атаманчук [26], О.О.Бандурка [28], І.О.Воронов [44], М.І.Гаврилов [46], М.Ф.Головатий [55], В.П.Горбатенко [59; 233], А.Н.Данилов [67], А.А.Дегтярьов [69], А.А.Коваленко [235], І.О.Кресіна [235], Д.Г.Ледяєв [122; 123], Н.Р.Нижник [150-156], Є.В.Перегуда [162], М.Ф.Селівон [188], В.В.Цвєтков [233-235] та ін. Активно розробляється дослі-джу¬вана проблематика вченими Національної академії державного управління при Президентові України, зокрема В.Д.Бакуменком [27], О.Л.Валевським [37; 38], І.А.Грицяком [65], Ю.Г.Кальнишем [94], В.М.Князєвим [99], М.М.Логуно¬вою [129], В.А.Ребкалом [177-179], Ю.П.Сурміним [202], С.О.Телешуном [206], В.В.Токовенко [214-216], В.А.Шаховим [244; 245], Л.Є.Шклярем [179]. У працях названих вчених ґрунтовно досліджені питання демократичної трансформації політичних систем суспільства, проаналізовані окремі аспекти владно-управлінських відносин, що стосуються поділу державної влади, взаємозв’язку і взаємодії різних владних структур, влади і управління тощо.
Високо оцінюючи теоретичні здобутки зарубіжних і вітчизняних вчених в дослідженні даної проблеми слід все ж зауважити, що основна увага більшості авторів при цьому зосереджувалась або на проблемах трансформації політичної системи України в цілому, або на характеристиці трансформації окремих політичних інститутів, таких як політичні партії або, скажемо, інститут президентства. Що ж стосується питання демократичної інституалі-зації системи владно-управ¬лін¬ських відносин і, особливо, її подальшої модер-нізації в сучасних умовах, то воно, на наш погляд, поки не знайшло свого адекватного висвітлення в науковій літературі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є скла¬довою наукового плану діяльності кафедри державної політики та управління по¬лі¬тичними процесами Національної академії державного управління при Президен¬тові України та пов’язана з виконанням комплексного наукового проекту “Держав¬не управління та місцеве самовряду-вання” (номер державної реєстрації 0200U0041030). У рамках даного комплекс¬ного проекту в межах планових тем НДР: “Державне управління в умовах політичної реформи: шляхи формування діє¬вої системи стримувань і противаг” (номер державної реєстрації 0107U005907) авто¬ром обґрунтовані основні напрями та механізми оптимізації владно-управ¬лін¬ських відносин у процесі суспільних перетворень в умовах політичної реформи в Украї¬ні, та теми НДР “Концептуальні засади взаємо¬дії політики та управління” (но¬мер державної реєстрації 0108U002012) автором розкрито сутність владно-управ¬лін¬ських відносин та їх структурно-функціо¬нальний зріз в структурі державного управління.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтуванні напрямів та державно-управлінських механізмів опти¬мізації владно-управлінських відносин в умовах активного державо-творчого та реформаційного процесу політичної системи в Україні.
Відповідно до зазначеної мети поставлені такі завдання:
 проаналізувати на основі системного підходу та порівняльно-істо¬рич-ного методу сучасний стан наукової розробки вітчизняними та зарубіжними дослідниками проблем взаємодії управління та влади в сус¬пільному житті;
 розкрити сутність владно-управлінських відносин та їх структурно-функціональний зріз в організаційній структурі державного управління;
 узагальнити позитивний досвід становлення та реалізації владно-управ¬лінських відносин в країнах розвиненої демократії й постсоціалістичних держав Європи і визначити напрями впровадження такого досвіду в Україні;
 дослідити історичні засади, тенденції та особливості процесу форму-вання структурної інституціоналізації органів державної влади та управління в умовах реформування політичної системи України;
 визначити та обґрунтувати основні напрями та механізми оптимізації владно-управлінських відносин в процесі суспільних та державних перетворень в контексті політичних змін в Україні.
Об’єкт дослідження – владно-управлінські відносини в процесі суспіль-них та державних перетворень.
Предмет дослідження – особливості, напрямки, та механізми оптимі-зації владно-управлінських відносин в умовах політичної трансформації в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що вдосконалення влад¬но-управлінських відносин виступає дієвим чинником реформування політичної системи, формування нової моделі державного управління, насамперед через раціональне використання ресурсів влади та ефективний розподіл владних повноважень і відповідальності, що, у свою чергу, сприятиме розвитку демо¬кратії, розбудові громадянського суспільства та реального здійснення результативної державної політики в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали фун-даментальні положення політичної теорії та науки державного управління. З метою розв’язання поставлених у дослідженні завдань було застосовано комп-лексний системний підхід, який дав змогу використати в процесі аналізу різно-манітні наукові напрацювання вітчизняних і зарубіжних дослідників з питань сучасних світових тенденцій реформування владно-управлінських відносин та структурно-функціональних елементів їх реалізації, аналітичні матеріали та статистичні дані, законодавчі акти Верховної Ради України, нормативні доку-менти Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти та інші офі-ційні документи, що врегульовують важливі аспекти державного управління досліджуваної проблеми, а також власний досвід та спостереження дисертанта за перебігом формування та розвитку владно-управлінських процесів.
У роботі застосовувалися такі теоретичні та емпіричні методи наукового пізнання. Теоретико-концептуальний та структурно-функціональний методи, що сприяли вивченню проблем взаємодії управління і влади та системи взаємозв'язків владно-управлінських відносин в організаційній структурі державного управління як структурно розчленованої цілісності, де кожен елемент має чітко визначене функціональне призначення. Метод порівняльного аналізу (порівняльний та історико-порівняльний аналіз) дав можливість в результаті встановлення схожості шляхів формування владно-управлінських відносин в зарубіжних країнах виявити спільні, особливі та специфічні об’єктивні закономірності цього процесу та віднайти стратегічні шляхи впровадження їх в Україні. Застосування історичного методу дозволило дослідити стан структурної інституціоналізації органів державної влади та управління в процесі державної розбудови України та причин які ускладнюють процеси демократизації системи державного управління. Для обґрунтування тенденцій, умов та особливостей подальшого розвитку та оптимізації владно-управлінських відносин в процесі суспільних та державних перетворень в Україні використаний системний підхід та методологічні вимоги розбудови цілеспрямованих систем.
Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в тому, що вперше в науці державного управління запропоновано авторській підхід щодо наукового обґрунтування особливостей становлення, напрямів й механізмів оптимізації владно-управлінських відносин в умовах реформування політичної системи України, а також сформульовано низку положень, узагальнень, висновків і пропозицій, що становлять наукову новизну й полягають у тому, що в дисертації:
уперше:
 системно проведено розмежування понять “влада” й “управління”, що роз¬криває природу формування системи державного управління. На основі цього у вітчизняний науковий обіг введено концептуальне положення, що влада не є власне органом чи суб’єктом управління, а означає лише володіння легітимним правом, переданим народом як єдиним джерелом влади, приймати управлінські рішення та закони і здійснювати цілеспрямований управлінський вплив;
 установлено та обґрунтовано комплекс системних властивостей, осо-бливостей та механізмів владно-управлінських відносин і дано їх авторське ви-значення як сукупності активної соціальної позиції (інтересів) соціальних суб’єктів щодо розподілу повноважень, організації та права контролю за діями органів управління і посадових осіб в умовах існуючих правових, законо¬дав-чих, організаційних та етичних норм і механізмів регулювання. Доведено, що власне на основі владно-управлінських відносин, а саме делегування одним із учасників права контролю над своїми діями іншому, побудоване демо-кратичне функціонування організації і безпосередньо торкається будь-якої організаційно-управлінської діяльності;
удосконалено:
 підходи в дослідженні змістовно-функціональних характеристик наро¬довладдя. Показано, що народ через процеси виборів до органів влади контро¬лює розподіл управлінських повноважень тим самим забезпечує гарантію від спроб узурпації системи управління тою чи іншою структурою або осо¬бистістю. Для того щоб участь громадян в реалізації цілей державного управління була усвідомлена й активна, потрібна народна довіра основана на відповідальності та реальній узгодженості дій органів влади з потребами і інтересами людей;
 методичні підходи щодо визначення залежності ефективності державного управління від існуючих в суспільстві різноманітних інтересів і цілей. Доведено, що стабільність, ефективність та розвиток визначається не лише організаційними зусиллями апарату управління, а й наявної суспільною волею, довірою та підтримкою;
 теоретико-методологічні засади механізмів оптимізації владно-управ-лін¬ських відносин, яка має супроводжуватися розв’язанням проблем контролю за управлінською діяльністю органів державної влади, відношенням управлінців з громадськістю та вищими й нижчими рівнями органів управління, а також процесами оптимізації співвідношення централізації і децентралізації в публічному управлінні
дістали подальшого розвитку:
 теоретичні засади дослідження еволюції і основних чинників фор¬му-вання інститутів владно-управлінських відносин в процесі суспільних та державних перетворень в контексті реформування політичної системи в Україні;
 концептуальні основи визначення й обґрунтування напрямів та меха-нізмів оптимізації владно-управлінських відносин, зокрема авторський внесок у розвиток цих засад розкривається, через реформування адміністративного та адміністративно-територіального устрою, регіонального та місцевого само¬вря-ду¬вання, в контексті формування автономних, незалежних суб’єктів владно-управ¬лінських відносин, з чітко вираженим інтересом щодо впливу та контро-лю за розподілом повноважень і діяльності органів влади й управління. Це сто-сується перш за все економічно незалежних громадян та їх об’єднань і відносно автономних органів місцевого самоврядування;
 підходи щодо дослідження залежності владно-управлінської системи від результату сукупної причинно-наслідкової взаємодії соціальних суб’єктів та державних і політичних інститутів. Доведено, що оптимізація владно-управлін¬ських відносин можлива в контексті проведення цілого комплексу реформ спрямованих на вдосконалення політичної системи та забезпечення формування політично активних громадян та їх об’єднань.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроб-лені та апробовані автором механізми державного управління щодо удоскона-лення діяльності владно-управлінських інститутів в процесі рефор¬мування по-літичної системи в Україні, а також авторський внесок у формуванні концеп-туальних засад в обґрунтування напрямів та механізмів оптимізації владно-управлінських відносин мають усі підстави бути широко впроваджені в практичну діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.
Результати дисертаційного дослідження були враховані Департаментом конституційного та адміністративного права Міністерства юстиції при підгото-вці проекту Закону “Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади” (далі – Законопроект), поданого до Кабінету Міністрів (лист від 10 лип-ня 2009 року № 8143-0-4-09-18; повторне подання – лист від 10 ве¬ресня 2009 ро¬ку № 8143-1-4-09-18). Зокрема, йдеться про пропозиції Бондаренка І.С. щодо законодавчого удосконалення механізмів взаємодії міністерств та інших центральних органів виконавчої влади із органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськістю (Розділ IV Законопроекту).
Матеріали дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний про-цес кафедри державної політики та управління політичними процесами Націо-нальної академії державного управління при Президентові України (Акт впро-вадження від 2 вересня 2009 року № 1), зокрема використано при доопрацю-ванні й удосконаленні навчальної програми дисципліни “Політичні інститути та процеси”.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи були апробовані автором на п’яти науково-практичних конференціях – за міжнародною участю: “Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (м. Київ, 31 травня 2005 р.), “Проблеми трансформації системи держаного управління в умовах політичної реформи в Україні” (31 травня 2006 р., Київ), “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 31 травня 2008 р.), “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 30 травня 2008 р.), “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 29 трав¬ня 2009 р.). Основні положення і висновки дисер¬та¬ційного дослідження були обговорені на засіданні кафедри державної по¬літики та управління політичними процесами, дістали позитивну експертну оцінку між¬кафедрального методологічного семінару в НАДУ (24 ве-ресня 2009 р.).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослі-дження відображені автором у 12 наукових працях, із них 7 – статті у затвер-джених ВАК України фахових виданнях з державного управління і п’яти публікаціях у матеріалах конференцій.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 207 сторінок, із них основний текст - 170 сторінок. Робота містить 1 рисунок та 1 таблицю. Список використаних літературних джерел налічує 278 найменувань (у тому числі 23 англійською мовою).

Список літератури

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень у дисертаційній роботі розроблено нау¬кові положення та отримано практичні результати, які в сукупності вирі-шують важливе наукове завдання в галузі державного управління щодо оптимізації механізмів владно-управлінських відносин в умовах реформування політичної системи в Україні. Апробація одержаних результатів підтверджує гіпотезу та методологію, покладену в основу дослідження, а реалізовані мета й завдання дослідження дають можливість зробити наступні висновки й пропозиції.
1. Здійснений на основі системного підходу й порівняльно-історичного методу аналіз сучасного стану наукової розробки вітчизняними та зарубіжними дослідниками проблеми владно-управлінської взаємодії свідчить, що поняття “влада” є об’єктом дослідження політології та кратології, але такий підхід не дає відповіді на його співвідношення і взаємодію з поняттям “управління”. Дослідники, узагальнюючи вищезазначений зміст поняття “влада” трактують його як цілеспрямований влив одних суб'єктів по відношенню до інших із використанням різних засобів – примусу, права, авторитету. Близьким до терміну “влада” за такими характеристиками як соціальна природа, сутність, види в межах галузі науки “державне управління” є поняття “управління”. Основною ознакою останнього, як і влади, є цілеспрямований вплив на свідомість, поведінку та діяльність людей.
Обґрунтовано, якщо управління як суспільне явище само передбачає зовнішнє регулювання, тобто примус, то в контексті взаємовідношення таких понять як “управління” і “влада”, на нашу думку, правильніше буде говорити про владу як право яке воно дає відповідним суб’єктам на управлінський вплив.
Аналіз наукових джерел щодо взаємодії управління та влади в системі дер-жавного управління засвідчив, що її з’ясування має здійснюватися через визна¬чення сутності поняття “право”. Показано, що сутність його заключається в со¬ціальному контексті і пов’язана з глибинними потребами та інтересами людей у впо¬ря¬дкуванні власної суспільної і приватної життєдіяльності, та їх загальною волею.
2. На підставі джерельної бази дослідження, аналіз теоретичної кореля-ції понять “влада” й “управління” та місця і ролі влади в системі державного управління показав, що сукупність взаємодій соціальних суб’єктів щодо організації системи управління, здійснення контролю за управлінськими структурами, дій та поведінки самого керівництва й реалізації власне розпорядчо-управлінської діяльності й складає основний зміст владно-управлінських відносин. Доведено, що сутність владно-управлінських відносин та ефективність управління, яке безпосередньо пов’язане з існуючими в суспільстві різноманітними інтересами і цілями, їх стабільністю та розвитком, залежить не лише від організаційних зусиль апарату управління, а й від наявної суспільної волі, довіри та підтримки. Обґрунтовано, що відсутність впливу даної складової на управлінський процес обумовлює малоефективну протидію неправомірним діям державного апарату та управлінської еліти й перешкоджає формуванню оптимальних механізмів суспільного розвитку.
3. Узагальнення позитивного досвіду становлення та реалізації владно-управлінських відносин в країнах розвиненої демократії й постсоціалістичних держав Європи дозволило визначити напрям впровадження такого досвіду в Україні. Перш за все, дослідження історичних засад, тенденцій та особливостей становлення системи державного управління та владно-управлінських відносин у країнах Західної та Центрально-Східної Європи показало, що людство на протязі всієї історії здійснювало пошук можливого балансу взаємовідносин та механізмів контролю за діяльністю влади, як органів управління. Ці ідеї виражалися в філософських, соціологічних, державно-управлінських, правових та політологічних теоріях. Сьогодні політична еліта цих країн все більше усвідомлює, що без створення дієвих механізмів співробітництва держави і громад¬ського суспільства неможливо створити сучасну ефективну державу. В основу їх співробітництва покладені чотири принципи: партнерство, прозорість, рівні можливості для всіх і ненасильство.
Доведено, що у демократичних країнах Західної та Центрально-Східної Європи проблемі ролі та місця народовладдя як одного із способів побудови влади та системи державного управління належить одне з провідних місць. У сучасних суспільствах воно виступає як складне суб'єкт-об'єктне явище, що здатне до саморозвитку. Наявними механізмами контролю за владою, що до-зволяють громадським об'єднанням впливати на ситуацію виступають: прозо-рість влади; громадська думка; суспільна експертиза і суспільні слухання з найбільш важливих проблем та ін. Часто подібні механізми працюють не на основі законодавства, а завдяки відповідним традиціям, політичній і поведін-ковій куль¬турі.
4. У результаті проведеного дослідження, встановлено, що за роки незалежності в Україні закладена міцна нормативна база для здійснення завдань демократизації, на основі якої вже здійснені доволі значні транс-формаційні перетворення, пов’язані як з формуванням необхідних для закріп-лення демократичних завоювань економічних умов, так і з функціо¬нуванням політичних інсти¬тутів. Разом з тим обґрунтовано, що ефективному функціо-нуванню політичних інститутів перешкоджає викривлення інституцій¬ної структури владно-управ¬лінських відносин.
Доведено, що пошук напрямів та механізмів підвищення ефективності владно-управлінських відносин і державного управління в цілому доцільно вести в площині взаємодії управління та влади, тобто в області перехрещення власне управлінсько-розпорядчої, адміністративної діяльності органів держав-ного управління та владних ресурсів – правом визначення цілей, правом на використання примусу, правом на реалізацію законної волі та опори на довіру народних мас. Посилення інституційної спроможності механізмів владно-управлінських відносин та урахування впливу цих відносин на систему держав¬ного управління також має супроводжуватися розв’язанням проблем контролю за управлін¬ською діяльністю органів державної влади, відношенням управ¬лінців з громадськістю та вищими й нижчими рівнями органів управління, а також оптиміза¬цією централізації і децентралізації публічного управління.
5. Визначено та обґрунтовано основні напрями та механізми оптимізації владно-управлінських відносин в процесі суспільних та державних перетворень в контексті політичних змін в Україні. Доведено, що необхідність, конкретність та ефективність використання в повному обсязі ресурсу владно-управлінських відносин залежить від сформованої та діючої прозорої системи підзвітності, контролю та відповідальності на всіх рівнях влади, впровадження основних демократичних принципів функціонування та розмежування системи органів державного управління на місцевому та регіональному рівнях, підвищення право¬вої захищеності громадян і юридичних осіб та усунення обставин, що спричи¬няють корупцію та зловживання з боку працівників органів державної управління, безпосереднє впровадження яких у повному обсязі можна активізувати в результаті проведення системних реформ в першу чергу політичного, адміні¬стративного та адміністративно-територіального реформу¬вання в Україні.
У результаті проведеного дослідження, встановлено, що активізація й поглиблення процесів демократизації державних інститутів влади та управління можлива в наслідок здійснення заходів з формування автономних, незалежних суб’єктів владно-управлінських відносин, з чітко вираженим інтересом щодо впливу та контролю за розподілом повноважень і діяльності органів влади й управління. Це стосується перш за все економічно незалежних громадян та їх об’єднань і відносно автономних органів місцевого самоврядування. Дієвість механізму відповідальності органів влади й управління перед виборцями забезпечують політичні партії. Лише за таких обставин можуть ефективно запрацювати інститути та механізми стримування й противаг, які є властивими правовій державі і проголошені в Конституції України.
6. Виявлення основних напрямів та механізмів оптимізації функціо-нування владно-управлінських відносин, у свою чергу, дало змогу сформу-лювати практичні рекомендації щодо процесу політичного реформу¬вання в Україні. Цілком обґрунтованими й реальними в найближчій перспек¬тиві вигля-дають наступні кроки:
- проведення демократичної інституалізації владно-управлінських відносин має здійснюватися з урахуванням всіх її чотирьох складових елементів: а) формальних - правових, адміністративних та організаційних норм і правил, що регламентуються владними й управлінськими органами; б) ме¬ха-нізмів державного контролю за виконанням встановлених норм і правил; в) ме¬ханізмів громадського контролю; г) неформальних норм, що укорінені в культурі україн¬ського суспільства;
 щоб народ став активним суб’єктом владно-управлінських відносин в Україні має бути проведена аграрна реформа. Вона має бути здійснена не з метою перерозподілу землі, а в контексті реалізації глобальної мети – реалізації дійсного народовладдя;
 проведення реформи виборчої системи, забезпечуючи при цьому пе-рехід до відкритих виборчих списків на парламентських виборах та до мажоритарної системи на всіх місцевих виборах;
 проведення детально відпрацьованої з урахуванням європейського досвіду адміністративно-терито¬ріальної реформи в Україні;
 реформування бюджетної системи та внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансового наповнення місцевих бюджетів у бік їх збі-льшення та підсилення;
 запровадження на національному рівні практики моніторингу місце-вих ініціатив громадян, вивчення, узагальнення та впровадження кращого дос-віду й здобутків.
Виявлені в дисертації особливості оптимізації владно-управлінських від¬носин в умовах реформування політичної системи в Україні є підставою для подальших наукових досліджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Закон України про об’єднання громадян // Відом. Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
3. Земельний кодекс України від 25 жовт. 2001 р. – К. : Атіка, 2001. – 96 с.
4. Закон України про місцеве самоврядування в Україні // Відом. Верхов¬ної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
5. Закон України про внесення змін до Закону України “Про місцеве самвряду¬вання в Україні” // Відом. Верховної Ради України. – 2005. – № 9. – Ст. 172.
6. Закон України про вибори народних депутатів України // Відом. Вер-ховної Ради України. – 1997. – № 43. – Ст. 271.
7. Закон України про звернення громадян // Відом. Верховної Ради Украї¬ни. – 1996. – № 47 – Ст. 256.
8. Закон України про місцеві державні адміністрації // Відом. Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.
9. Закон України про політичні партії в Україні // Уряд. кур’єр. – 2001. – 28 квіт.
10. Закон України про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Рес¬публіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних та міських голів. – Режим доступу : http://gska.rada.gov.ua
11. Проект Закону України “Про парламентську опозицію”: [Елек-трон¬¬ний ресурс]. – Режим доступу : http://gska.гаdа.gоv.uа
12. Щорічне послання Президента України Віктора Ющенка про внут-рішнє і зовнішнє становище України // Уряд. кур’єр. – 2009. – 1 квіт.
13. Аблов А. Ф. Влада і політика / А. Ф. Аблов. – Одеса : Маяк, 1998. – 35 с.
14. Авер’янов В. Адміністративне право України : Академічний курс / В. Авер’янов : у 2 т. Т. 1. Загальна частина. – К. : Юрид. думка, 2004. – 583 с.
15. Авторханов А. Технология власти / А. Авторханов – М. : Слово, 1991. – 638 с.
16. Агапонов А. К. Ответственность региональной политической влас-ти: анализ и технологии (на примере ЮФО) / А. К. Агапонов // Власть. – 2004. – № 6. – С. 28-37.
17. Адміністративно-територіальна реформа: завдання, шляхи реа¬лі-зації, критерії ефективності : матеріали “круглого столу” / за ред. З. С. Вар-налія. – К. : Вид-во НІСД, 2005. – 73 с.
18. Аквинский Фома. Естественная теология // Антология мировой фи-лософии : в 4 т. – М. : Мысль, 1969. – Т. 1. – Ч. 1, 2. – С. 827-831.
19. Алексеев С. С. Тайна права. Его понимание, назначение, социаль-ная ценность / С. С. Алексеев. – М. : Норма, 2001. – 161 с.
20. Алексеева Г. А. Власть и легитимность (эволюция немарксистских под¬ходов в современной английской политической философии) / Г. А. Алек-се¬ева // Власть: философско-политические аспекты. – М. : ИФ РАН, 1989. – С. 110-133.
21. Алмонд Г. Сравнительная политология сегодня: Мировой обзор : учеб. пособие для студентов-политологов / Г. Алмонд, Д. Пауэлл, К. Стром та ін. ; пер. с англ. М. В. Ильин, А. Ю. Мельвиль. – М. : [б. и. ], 2002. – 536 с.
22. Андраш Ш. Самоограничение власти (краткий курс конституционализма) / Ш. Андраш ; пер. с венг. – М. : Юристъ, 2006. – 292 с.
23. Аринин А. Н. Права и свободы человека и эффективное развитие России / А. Н. Аринин // Обществ. науки и современность. – 2002. – № 1. – 68-79.
24. Аристотель. Сочинения : в 4 т. Т. 4. Политика / Аристотель. – М. : Мысль, 1984. – С. 375-644.
25. Арон Р. Этапы развития социологической мысли / Р. Арон ; пер. с фр. ; общ. ред. и предисл. П. С. Гуревича. – М. : Издат. группа “Прогресс”, “Универс”, 1993. – 607 с.
26. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
27. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: про-блеми теорії, методології, практики : монографія / В. Д. Бакуменко. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 324 с.
28. Бандурка О. О. Державне управління: проблеми уточнення поняття та визначення меж його використання / О. О. Бандурка // Наук. вісн. Нац. акад. внутріш. справ України. – 2004. – № 3. – С. 26-32.
29. Баштанник В. Владний характер діяльності політичних партій як фактор становлення громадянського суспільства / В. Баштанник // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 1. – С. 285-295.
30. Беляев В. П. Контроль как форма юридической деятельности и га-рантия законности / В. П. Беляев // Право и политика. – 2004. – № 2. – С. 9-19.
31. Блумчли И. К. История общего государственного права и политики от XVI века по настоящее время / И. К. Блумчли. – СПб. : Изд-во О. И. Бакста, 1874. – VIII. – 597 с.
32. Бойко Н. Л. Взаємовідносини “громадянин – держава” як соціологічна проблема: досвід аналізу взаємозалежності та перспективи створення громадянського суспільства / Н. Л. Бойко // Соціол. наука і освіта в Україні, 2000. – Вип. 1. – С. 234-238.
33. Бойцов В. Политическая нейтральность государственных служащих в Англии / В. Бойцов, Л. Бойцова // Государство и право. – 1992. – № 9. – С. 117-123.
34. Боргес Р. Так работают правительство и парламент. Организация, сотрудничество и контроль в парламентской системе управления / Р. Боргес. – М. : Дело, 1993. – 148 с.
35. Бостан С. К. До питання про побудову в Україні парламентсько-президентської республіки / С. К. Бостан // Вісн. Акад. прав. і соц. відносин Федер. профспілок України. – 2003. – № 1. – С. 4-7.
36. Бухарин Н. И. Строительство гражданского общества в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. 90-е годы ХХ века – начало ХХI века / Н. И. Бухарин // Новая и новейшая история. – 2005. – № 1. – С. 26-49.
37. Валевський О. Розмежування політичних і адміністративних функ-цій – стратегія реформування державного управління / О. Валевський // Нац. інтерес. – 2005. – Груд. – С. 9-14.
38. Валевський О. Л. Державна політика в умовах трансформації україн¬ського суспільства (концептуальні засади, планування, впровадження) : моно¬графія / О. Л. Валевський. – К. : Вид-во НАДУ, 2008. – 386 с.
39. Василенко И. А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия / И. А. Василенко. – М. : Логос, 2000. – 200 с.
40. Вебер М. Политика как призвание и профессия / М. Вебер // Избран¬ные произведения. – М. : Прогресс, 1990. – С. 644-706.
41. Веніславський Ф. В. Конституційні основи взаємовідносин законо-давчої та виконавчої влади в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. / Ф. В. Ве¬ніславський. – X., 2000. – С. 12.
42. Власть // Политология : энциклопед. словарь / общ. ред. и сост. : Ю. И. Аверьянов. – М. : Изд-во Моск. коммерч. ун-та, 1993. – 22 с.
43. Волков Ю. Е. Сущность социального управления. Общее понятие об управлении / Ю. Е. Волков // Социология власти : Вестн. социол. центра РАГС. – М. : Изд-во РАГС. – 2005. – № 3. – С. 5-23.
44. Воронов І. О. Феномен влади: горизонти людського і політичного виміру / І. О. Воронов ; НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. – К. : Ге-неза, 2005. – 288 с.
45. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослі-дження категорії громадянське суспільство / Ю. Габермас ; пер. з нім. А. Ониш¬¬ко. – Львів : Літопис, 2000. – 218 с.
46. Гаврилов Н. И. Феномен государственной власти народа / Н. И. Гав¬рилов. – Севастополь : Вебер, 2003. – 300 с.
47. Ганжуров Ю. Комунікативний ресурс парламентсько-урядових зв’я¬з¬ків: проблеми еволюції / Ю. Ганжуров // Політ. менеджмент. – 2006. – № 4. – С. 98-107 с.
48. Гегель Г. Ф. В. Философия права / Г. Ф. В. Гегель // Философское наследие. – М. : Мысль, 1990. – С. 129-478.
49. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук / Г. Ф. В. Гегель. – М. : Мысль, 1977. – Т. 3. Философия духа. – М. : Мысль, 1977. – 471 с.
50. Гельман В. Я. Институциональное строительство и неформальные институты в современной российской политике / В. Я. Гельман // Полис. – 2003. – № 4. – С. 6-25.
51. Глебова И. И. Политическая культура современной России: облики новой русской власти и социальные расколы / И. И. Глебова // Полис. – 2006. – № 1. – С. 33-44.
52. Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства цер-ковного и гражданского / Т. Гоббс // Избр. произведения : в 2 т. – М. : Мысль, 1965. – Т. 2. – С. 45-678.
53. Гоббс Т. О гражданине / Т. Гоббс // Избр. произведения : в 2 т. – М. : Мысль, 1965. – Т. 1. – С. 287-410.
54. Голишев В. Феномен парламентської більшості / В. Голишев // По-літика і час. – 2003. – № 3. – С. 3-10.
55. Головатий М. Ф. Політичний менеджмент : навч. посіб. / М. Ф. Го-ловатий. – К. : МАУП, 2005. – 264 с.
56. Головаха Є. Українське суспільство 1992-2008: Соціологічний мо-ніторинг / Є. Головаха, Н. Паніна. – К. : [б. в.], 2008. – 85 с.
57. Головаха Є. Феномен “аморальної більшості” в українському сус-пільстві: пострадянська трансформація масових уявлень про норми соціальної поведінки / Є. Головаха // Україна – 2002. Моніторинг соціальних змін / за ред. д-ра екон. наук В. Ворони, д-ра соц. наук М. Шульги. – К. : Ін-т соціології НАН України, 2002. – С. 460-468.
58. Головач А. Угорщина. Специфіка органів місцевого самоврядування / А. Головач // Віче. – 2003. – № 12. – С. 62-66.
59. Горбатенко В. П. Характеристика сучасного етапу політичної модер¬нізації України / В. П. Горбатенко // Сучасна українська політика: Політики і політологи про неї. – К.- Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. – Вип. 7. – С. 44-51.
60. Государственная политика и управление : учебник : в 2 ч. Ч. I. Концеп¬ции и проблемы государственной политики и уп¬равления / под ред. Л. В. Смор¬гунова. – М. : Рос. полит. энцикл. (РОССПЭН), 2006. – 384 с.
61. Государственная политика и управление : учебник : в 2 ч. Ч. II. Уров¬ни, технологии, зарубежный опыт государственной политики и управления / под ред. Л. В. Сморгунова. – М. : Рос. полит. энцикл. (РОССПЭН), 2007. – 495 с.
62. Государственное управление: основы теории и организации : учеб-ник : в 2 т. / под ред. В. А. Козбаненко. – Изд. 2-е, с изм. и доп. – М. : Статут, 2002. – 366 с.
63. Граб В. Конституційна реформа: проблеми правових засад місцевого самоврядування / В. Граб, В. Кампо, С. Клебан та ін. // Віче. – 2003. – № 6. – С. 11-19.
64. Гринюк Р. Ф. Ідея правової держави: теоретико-правова модель і практична реалізація / Р. Ф. Гринюк. – К. : Концерн “Видавн. Дім “Ін Юре”, 2004. – 388 с.
65. Грицяк І. А. Європейське управління: теоретико-методологічні за-са¬ди : монографія / І. А. Грицяк. – К. : К.І.С., 2006. – 398 с.
66. Громадські слухання “Державна стратегія управління місцевим і ре¬гіо¬нальним розвитком (реформування місцевих органів виконавчої влади та систе¬ми місцевого самоврядування)” 18 груд. 2003 р. – К. : Вид-во НАДУ, 2003. – 104 с.
67. Данилов А. Н. Социология власти / А. Н. Данилов. – Минск : Уни-верситетское, 2001. – 447 с.
68. Дегтярёв А. А. Основы политической теории : учеб. пособие / А. А. Дег-тярёв. – М. : Высш. шк., 1998. – 239 с.
69. Дегтярёв А. А. Политическая власть как регулятивный механизм со¬циального общения / А. А. Дегтярев // Полис. – 1996. – № 3. – С. 108-120.
70. Демидов А. И. Ценностные измерения власти / А. И. Демидов // Полис. – 1996. – № 3. – С. 121-128.
71. Дергачов О. Метаморфози посткомуністичної влади / О. Дергачов, В. Полохало // Політ. думка. – 1996. – № 1. – С. 3-11.
72. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування : зб. наук. пр. / кол. авт. ; наук. кер. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 448 с.
73. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та органі-заційні засади : навч. посіб. / за заг. ред. проф. Н. Р. Нижник, С. Д. Ду¬бенко, В. І. Мельниченка та ін. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 164 с.
74. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та органі-заційні засади : навч. посіб. / за заг. ред. Н. Р. Нижник та В. М. Олуйка. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту “Львів. політехніка”, 2002. – 352 с.
75. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування / за заг. ред. В. Б. Авер’янова, І. Б. Коліушка. – К. : Вид-во УАДУ, 1999. – 49 с.
76. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування : монографія / кол. авт. ; за заг. ред. проф. О. Ю. Оболенського ; Хмельн. ін-т регіон. упр. та права. – Хмельницький : Поділля, 1999. – 567 с.
77. Державне управління: проблеми адміністративно- правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
78. Державне управління : словник-довідник / уклад. : В. Д. Бакуменко та ін. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.
79. Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком-Інтер, 1998. – 432 с.
80. Дешко Т. Пострадянська практика застосування виборчих систем у країнах Центральної та Східної Європи / Т. Дешко // Віче. – 2005. – № 6. – С. 26-31.
81. Дзюндзюк В. Б. Методологічні засади оцінки та підвищення ефек-тивності діяльності органів влади як публічних організацій : автореф. дис. ... д-ра наук з держ. управління : 25.00.02 / В. Б. Дзюндзюк. – Донецьк, 2006. – 35 с.
82. Дидро Д. Сочинения : в 2 т. / Д. Дидро ; [пер. с фр.] / [сост., ред., вступ. ст., В. Н. Кузнецова] ; АН СССР, Ин-т философии. – М. : Мысль, 1986. – Т. 1. – 1986. – 590 с.
83. Добролюбов А. И. Государственная власть как техническая систе-ма: О трех великих изобретениях человечества / А. И. Добролюбов. – Минск. : Наука і тэхніка, 1995 – 239 с.
84. Долечек В. Адміністративна реформа: поліпшення якості і під¬ви-щен¬ня ефек¬тивності державних послуг / В. Долечек // Вісн. НАДУ. – 2004. – № 1. – С. 217-224.
85. Дюверже М. Политические партии / М. Дюверже ; пер. с фр. Л. А. Зи¬мина. – М. : Акад. проект, 2000. – 558 с.
86. Європейські принципи державного управління / пер. з англ. О. Ю. Ку¬ленкової. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 52 с.
87. Заславская Т. И. Современное российское общество. Социальный механизм трансформации : учеб. пособие / Т. И. Заславская ; Моск. высш. шк. соц. и экон. наук. Интерцентр, Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ. – М. : Дело, 2004. – 399 с.
88. Ильин В. В. Понятие власти / В. В. Ильин // Философия власти / под ред. В. В. Ильина. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1993. – С. 6-26.
89. Ильин М. В. Власть / М. В. Ильин, А. Ю. Мельвиль // Полис. – 1997. – № 6. – С. 146-163.
90. Исаев И. А. Метафизика власти и закона / И. А. Исаев. – М. : Юристь, 1998. – 256 с.
91. Інгхарт О. Постмодернизм: меняющиеся ценности и изменяющееся общество / О. Інгхарт // Полит. исслед. – 1997. – № 4. – С. 6-32.
92. Іщенко О. М. Політичні механізми регулювання владних відносин в умовах трансформації українського суспільства: історико-політичний аналіз : автореф. дис. … канд. політ. наук : 23.00.02 – політичні науки і процеси / О. М. Іщенко – К., 2006. – 20 с.
93. Калініченко М. Влада громадянського суспільства : монографія / М. Калініченко. – Суми : ВТД “Університ. кн.”, 2006. – 175 с.
94. Кальниш Ю. Г. Політична аналітика в державному управлінні: теоретико-методологічні засади : монографія / Ю. Г. Кальниш. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – 272 с.
95. Кампо В. Взаємовідносини центру і регіонів у світлі концепції де-мократизації регіональної влади в Україні / В. Кампо // Концептуальні засади реформування політичної системи в Україні. Стан політичних наук / за ред. В. Лугового. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – С. 157-162.
96. Кафарський В. Кабінет Мінітрів України: проблеми формування в нових політико-правових умовах / В. Кафарський // Право України. – 2006. – № 8. – С. 3-8.
97. Кейзеров Н. М. Единство и различие понятий “управление” и “власть” / Н. М. Кейзеров // Философ. науки. – 1969. – № 2. – С. 35-46.
98. Кин Дж. Демократия и гражданское общество : пер. с англ. / Дж. Кин. ; послесл. М. А. Абрамова. – М. : Прогресс-Традиция, 2001. – 400 с.
99. Князєв В. Держава й людина в умовах формування громадянського суспільства в Україні / В. Князєв // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні : матеріали наук.-практ. конф. / за заг. ред. В. І. Лу¬гового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – С. 8-10.
100. Козаков В. М. Соціально-ціннісні засади державного управління в Україні : монографія / В. М. Козаков. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 284 с.
101. Козбаненко В. А. Правовые основы государственного управления. Общая часть : учеб. и науч.-практ. пособие / В. А. Козбаненко. – М. : ИКФ “ЭКМОС”, 2003. – 319 с.
102. Кокотов А. Н. Доверие и недоверие в российском праве / А. Н. Ко-котов // Право и политика. – 2004. – № 7. – С. 21-25.
103. Колодій А. Перешкоди на шляху інституціалізації громадянського суспільства в Україні / А. Колодій // Суспільні реформи та становлення грома-дянського суспільства в Україні : матеріали наук.-практ. конф. / за заг. ред. В. І. Лу¬гового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – С. 53.
104. Комарова Ю. Деякі аспекти аналізу структурної самоорганізації по¬літичної системи / Ю. Комарова // Політ. менеджмент. – 2005. – № 1. – С. 83-89.
105. Конончук С. Парламентська опозиція в Україні: модель та прова-дження / С. Конончук, О. Ярош. – К. : УНЦПД, 2006. – 64 с.
106. Конституции стран Европейского Союза / под общ. ред. Л. А. Окунь¬кова. – М. : Норма Инфра-М, 1997. – 816 с.
107. Конституційне право зарубіжних країн : навч. посіб. / В. О. Ріяка (кер. авт. кол.), В. С. Семенов, М. В. Цвік та ін. ; за заг. ред. В. О. Ріяки. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 512 с.
108. Конституційне право України / за ред. В. Ф. Погорілка. – К. : Наук. думка, 1999. – 735 с.
109. Конфуцій. Про небо і долю / Конфуцій // Філософія політики : хрестоматія : у 4 т. / авт. упоряд. В. П. Андрущенко та ін. – К. : Знання України, 2003. – Т. 1. – С. 27-29.
110. Корецький М. Теоретичні засади державного управління / М. Ко-рецький // Персонал. – 2007. – № 5. – С. 35-41.
111. Коэн Л. Дж. Гражданское общество и политическая теорія : пер. с англ. / Л. Дж. Коэн, Э. Арато ; общ. ред. И. И. Мюрберг. – М. : Весь мир, 2003. – 784 с.
112. Кравченко Б. О. Адміністративна реформа в Україні: стан та перс-пективи / Б. О. Кравченко // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 3. – С. 4-8.
113. Кравченко В. Концепція місцевого самоврядування в Європейській хартії місцевого самоврядування (до п’ятої річниці ратифікації) / В. Кравченко // Само¬стійність місцевих влад та розподіл повноважень між ними: організація місце¬вого самоврядування відповідно до принципів Європейської хартії місцевого само¬врядування : матеріали міжнар. конф., м. Київ, 11-12 черв. 2002 р. / упоряд. : В. Кравченко, М. Пухтинський. – К. : Логос, 2002. – С. 198-205.
114. Кравченко В. В. Конституційне право України : навч. посіб. / В. В. Кравченко. – 2-ге вид., доп. – К. : Атіка, 2002. – С. 366-368.
115. Кравченко И. И. Власть и общество / И. И. Кравченко // Власть: очерки современной политической философии Запада / отв. ред. В. В. Мшев-нисрадзе. – М. : Наука, 1989. – С. 37-64.
116. Кравченко С. Зміна інституційної моделі організації виконавчої влади в Україні та досвід країн Центральної й Східної Європи / С. Кравченко // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 4. – С. 43-52.
117. Краснов Б. И. Теория власти и властных отношений / Б. И. Краснов // Соц.-полит. журн. – 1994. – № 7-8. – С. 40-50.
118. Краснов М. А. Ответственность власти (государство в открытом обществе) / М. А. Краснов. – М. : МЧП “Изд-во Магистр”, 1997. – 56 с.
119. Кульпин Э. С. Как преобразовать самих себя? / Э. С. Кульпин // Полис. – 1991. – № 4. – С. 96-101.
120. Куценко О. Структурування інтересів економіко-політичних еліт у процесі ринкових перетворень в Україні / О. Куценко // Політ. менеджмент. – 2005. – № 1. – С. 78-89.
121. Лашкіна М. Теоретико-методологічні підходи щодо принципу свободи слова у взаємодії засобів масової інформації та державних інституцій / М. Лаш¬кіна // Зб. наук. пр. НАДУ. – К., 2005. – Вип. 2. – С. 311-325.
122. Ледяев Д. Г. Власть: концептуальный анализ / Д. Г. Ледяев – М. : РОССПЭН, 2001. – 384 с. ; Ледяев Д. Г. Власть, интерес и социальное действие / Д. Г. Ледяев // Социол. журн. – 1998. – № 1-2. – С. 79-94.
123. Ледяев Д. Г. Современные концепции власти: аналитический обзор / Д. Г. Ледяев // Социол. журн. – 1996. – № 3-4. – С. 109-126.
124. Ледяева О. М. Понятие власти / О. М. Ледяева // Власть многоликая / отв. ред. А. И. Уваров. – М. : Рос. филос. о-во, 1992. – С. 4-29.
125. Лелеченко А. П. Децентралізація в системі державного управління в Україні: теоретико-методологічний аналіз : автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. : 25.00.01 / А. П. Лелеченко. – К., 2006. – 20 с.
126. Лендьел М. Інституційний механізм реалізації регіональної політи-ки в країнах Центрально-Східної Європи / М. Лендьел // Регіональна політика в країнах Європи: Уроки для України / Київ. центр Ін-ту Схід-Захід : за ред. С. Мак¬сименка. – К. : Логос, 2000. – С. 62-98.
127. Лившиц Р. З. О легитимности закона / Р. З. Лившиц // Теория права: новые идеи. – М. : [б. и.], 1995. – Вып. 4. – С. 21.
128. Лобанов В. В. Государственное управление и общественная поли-тика : учеб. пособие / В. В. Лобанов. – СПб. : Питер, 2004. – 448 с.
129. Логунова М. М. Концептуальні засади теорії політики / М. М. Ло-гунова, В. А. Шахов, М. Ф. Шевченко. – К. : Вид-во УАДУ, 1999. – 160 с.
130. Локк Дж. Два трактата о правлении / Дж. Локк // Антология ми-ровой философии : сб. филос. текстов : в 2 т. / сост. М. А. Парнюк, В. И. Да¬ни-ленко. – К. : УМК ВО, 1991. – Т. 1. – Ч. 2. – 308 с.
131. Лясота Л. Соціальні мережі та неформальні практики мережевого підходу у політичному дизайні пострадянських суспільств / Л. Лясота // Політ. менеджмент. – 2006. – № 4. – С. 65-79.
132. Мазак А. Органи місцевого самоврядування як засіб становлення громадянського суспільства в Україні / А. Мазак // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні : матеріали наук.-практ. конф. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – С. 104-106.
133. Макаренко В. Л. Групповые интересы и властно-управленческий ап¬парат: к методологии исследования / В. Л. Макаренко // СОЦИС. – 1996. – № 11. – С. 120-128.
134. Макеєв С. Сучасна Україна: Громадянська свідомість і політична участь населення / С. Макеєв // Політ. думка. – 2000. – № 2. – С. 12-17.
135. Макиавелли Н. Государь / Н. Макиавелли. – М. : Планета, 1990. – 84 с.
136. Маклаков В. В. Избирательное право стран-членов европейских сообществ / В. В. Маклаков. – М. : Академия, 1992. – 275 с.
137. Малиновський В. Публічна адміністрація: постановка проблеми / В. Малиновський // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 1. – С. 33-39.
138. Маркс К. К критике гегелевской философии права // Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс – 2-е изд. – Т. 1. – С. 219-368.
139. Мартиненко В. Структурно-логічні моделі формування та реалізації системи державної влади і управління суспільства / В. Мартиненко // Вісн. НА-ДУ. – 2004. – № 1. – С. 42-47.
140. Мельниченко В. Вплив децентралізації та деконцентрації публічної влади на стабілізацію державного управління / В. Мельниченко // Вісн. НАДУ. – 2004. – № 2. – С. 107-113.
141. Меркель В. Формальные и неформальные институты в дефектных де¬мократиях / В. Меркель, А. Круассан // Полис. – 2002. – № 1. – С. 6-17 ; № 2. – С. 20-30.
142. Місюра В. Взаємодія політичних партій та місцевого самовря-дування у розвитку громадських ініціатив населення в Україні / В. Місюра // Актуальні проблеми внутрішньої політики : наук. журн. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – Вип. 1. – С. 133-139.
143. Місюра В. Громадська ініціатива в системі місцевого самовряду-вання України / В. Місюра // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 1. – С. 288-294.
144. Модернізація політичних інститутів та оптимізація взаємовідносин між суб’єктами політичного процесу. Політичні партії і вибори 2002 року : ма-те¬ріали круглого столу / за ред. О. П. Якубовського. – Одеса : Оптімум, 2001. – 180 с.
145. Мокшин В. К. Феномен власти в системе управления советского типа / В. К. Мокшин // Вест. Моск. ун-та, 2004. – № 4. – С. 105-118. – (Серия 18. Социология и политология).
146. Монтескье Ш. Л. О духе законов / Ш. Л. Монтескье // Антология мировой философии : сб. филос. текстов / сост. М. А. Парнюк, В. И. Даниленко. – К. : УМК ВО, 1991. – Т. 1. – Ч. 2 – 308 с.
147. Мэннинг Н. Реформа государственного управления: Международ-ный опыт / Ник Мэннинг, Нил Парисон ; пер. с англ. – М. : Весь мир, 2003. – 496 с.
148. Надолішній П. Організаційно-функціональна структура державного управління: поняття і соціальна практика / П. Надолішній // Вісн. НАДУ. – 2003. – № 3. – С. 31-42.
149. Наумов С. Российский исторический тип управления – запад или восток? / С. Наумов, Н. Слонов // Власть. – 2004. – № 12. – С. 27-32.
150. Нижник Н. Державна влада та державне управління в Україні / Н. Нижник // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 2. – С. 11-24.
151. Нижник Н. Державне управління в Україні: проблеми і переспекти-ви / Н. Нижник // Вісн. УАДУ. – 1996. – № 1. – С. 102-115.
152. Нижник Н. Проблеми змісту державно-управлінських відносин та фактори його соціальної обумовленості в Україні / Н. Нижник // Вісн. УАДУ. –1996. – № 2. – С. 102-113
153. Нижник Н. Р. Государственно-управленческие отношения в демо-кратическом обществе / Н. Р. Нижник. – К. : Ин-т государства и права НАН Украины, 1995. – 207 с.
154. Нижник Н. Р. Державне управління в Україні: організаційно-пра-вові засади : навч. посіб. / Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, В. І. Мельниченко та ін. ; за заг. ред. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 164 с.
155. Нижник Н. Р. Системний підхід в організації державного управ-ління : навч. посіб. / Н. Р. Нижник, О. А. Машков ; за заг. ред. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.
156. Нижник Н. Р. Впровадження моделі “парламентська більшість – коаліційний уряд”: аналіз проблеми / Н. Р. Нижник, І. І. Черленяк // Стратег. панорама. – 2004. – № 4. – С. 54-60.
157. Новіков С. Інституалізація громадського контролю виборчого про-цесу в Україні: необхідність, здобутки, проблеми / С. Новіков //Людина і полі-тика. – 2004. – № 5. – С. 17-24.
158. Озірська С. Системи державної служби європейських країн: Велика Британія, Російська Федерація, Україна, Французька Республіка : наук.-аналіт. вид. / С. Озірська, Ю. Полянський. – К. : Вид-во УАДУ, 1999. – 168 с.
159. Олейник А. И. В поисках институциональной теории переходного об¬щества / А. И. Олейник // Вопр. экономики. – 1997. – № 10. – С. 58-68.
160. Оптимізація взаємодії політичного керівництва та державного управ¬ління в умовах модернізації політико-адміністративної системи України : автореф. дис. ... д-ра наук з держ. упр. : 25.00.01 / В. В. Токовенко. – К., 2004. – 36 с.
161. Патнам Р. Творення демократії: традиції громадської активності в су¬часній Італії / Р. Патнам, Р. Леонарді, Р. Й. Нанетті. – К. : Основи, 2001. – 301 с.
162. Перегуда Є. Бюрократія та політика: разом чи окремо? (Світовий досвід та українські реалії) / Є. Перегуда, І. Рейтерович // Нац. інтерес. – 2005. Верес. – С. 11-15.
163. Перегуда Є. Переход капитала к прямому политическому представительству: реалии и угрозы / Є. Перегуда // Нац. інтерес. – 2005. – Груд.– С. 19-22.
164. Пирожков С. Передумови й напрями реформування політичної системи України / С. Пирожков // Суспільні реформи та становлення громадян¬ського суспільства в Україні : матеріали наук.-практ. конф. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – С. 3-8.
165. Піроженко Ю. Специфіка застосування системного підходу в теорії управління / Ю. Піроженко // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 4. – С. 52-61.
166. Платон. Государство // Платон. Соч. : в 4 т. – М. : Мысль, 1994. – Т. 3. – С. 79-420.
167. Політичні інститути та процеси в умовах трансформації україн-ського суспільства : навч. посіб. / Р. В. Войтович, Л. В. Гонюкова, Ю. Г. Каль¬ниш та ін. ; заг. ред. А. М. Пойченка. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2006. – 416 с.
168. Полохало В. “Середній” українець – соціальна основа негро-мадянського суспільства / В. Полохало // Політ. думка. – 1999. – № 4. – С. 34.
169. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги / К. Поппер / пер. з англ. О. Коваленка. – К. : Основи. 1994. – Т. 1. – 444 с.
170. Принципи Європейськой хартії місцевого самоврядування : навч. посіб. / М. Пітцик, В. Кравченко, Е. С. Моньйо та ін. – К. : [б. в.], 2000. – С. 7-11.
171. Прозорість влади. Основи забезпечення інформаційної взаємодії дер¬жавних органів з громадськістю (презентаційні схеми) / авт. зб. І. М. Ібра-гімова. – К. : [б. в.], 2002. – 30 с.
172. Проценко Т. Тенденції розвитку місцевого самоврядування / Т. Про¬ценко // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Украї¬ні : матеріали наук.-практ. конф. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Кня-зєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – С. 33-34.
173. Птушенко А. Системная концепция самоуправления / А. Птушенко // О-во и экономика. – 2003. – № 11. – С. 178-190.
174. Пухтинський М. Проблеми поступу місцевого самоврядування / М. Пух¬тинський // Самостійність місцевих влад та розподіл повноважень між ними