ОРГАНИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ




  • скачать файл:
  • Назва:
  • ОРГАНИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
  • Кількість сторінок:
  • 228
  • ВНЗ:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • Рік захисту:
  • 2012
  • Короткий опис:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ВНУТРІШНІХ СПРАВ

    На правах рукопису

    УДК 351.74 (477) (043.3)


    Фомін Юрій Володимирович


    ОРГАНИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ

    Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;
    фінансове право; інформаційне право


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук


    Науковий керівник:
    Мельник Роман Сергійович,
    доктор юридичних наук,
    старший науковий співробітник


    Харків - 2012
    ЗМІСТ
    ВСТУП ………………………………………………………………….......... 3
    РОЗДІЛ 1





    Теоретико-методологічні засади формування публічної адміністрації в Україні ……………………………………………
    1.1. Концепція європейського адміністративного простору як підґрунтя для виникнення та розвитку інституту публічної адміністрації …………………………………………………..
    1.2. Загальна характеристика публічної адміністрації в Україні
    1.3. Органи внутрішніх справ України як структурний елемент публічної адміністрації ……………………………………….
    Висновки до розділу 1……………………………………………..
    14


    14
    36

    75
    105
    РОЗДІЛ 2 Правове забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації ……………………………
    2.1. Поліцейське право як правова основа діяльності органів внутрішніх справ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    2.2. Принципи діяльності органів внутрішніх справ як складового елементу публічної адміністрації . . . . . . . . . . . . . . . .
    2.3. Напрямки реформування органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації . . . .
    Висновки до розділу 2 …………………………………………….

    110

    110

    132

    158
    187

    ВИСНОВКИ ……………………………………………………….…………….
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………… . .




    ВСТУП 191
    198


    Актуальність теми. Входження України до європейського правового, політичного, економічного та інформаційного простору є необхідною передумовою інтеграції країни до Європейського Союзу. Інтеграція України в європейський правовий простір супроводжується широкомасштабним реформуванням вітчизняної правової системи, зокрема, оновленням адміністративно-правової доктрини. Ефективність реформування правової системи України залежить від урахування основних правових цінностей, що були напрацьовані європейською спільнотою. Розуміння новаційних підходів Європейського Союзу (зокрема, необхідності формування європейського адміністративного простору) є надзвичайно важливим завданням для України, де зараз відбувається вдосконалення адміністративної системи держави в цілому та здійснюється низка трансформаційних заходів в адміністративній сфері.
    Одним із критеріїв, відповідати яким зобов’язані всі країни – претенденти на вступ до Європейського Союзу, є перебудова адміністративних структур країни-заявника. Приведення діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування (органів публічної адміністрації) у відповідність до стандартів та принципів діяльності публічних адміністрацій європейських країн є однією із обов’язкових умов набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі, на виконання якої повинні бути спрямовані зусилля всіх органів державної влади в Україні.
    Сьогодні питання ефективної боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення прав і свобод людини та громадянина є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики всіх держав світової спільноти. Саме стан справ у сфері боротьби зі злочинністю, забезпечення прав і свобод людини, створення умов для їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави й суспільства в цілому. Тому особливої значущості та актуальності набуває забезпечення на належному рівні європейської безпеки, гарантування безпеки та добробуту громадян, забезпечення їх прав і свобод, боротьба зі злочинністю, підтримання належного правопорядку в суспільстві. Важливою гарантією правопорядку та законності є правоохоронна діяльність держави, яка здійснюється через систему органів внутрішніх справ. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває дослідження основних завдань та стратегічних напрямків удосконалення діяльності органів внутрішніх справ України – органу публічної адміністрації у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби зі злочинністю, забезпечення прав і свобод людини та громадянина.
    Наразі в нормативно-правових актах України та в працях окремих науковців вже застосовуються терміни «європейське право», «європейський правовий простір», «європейський адміністративний простір», «публічна адміністрація», але в науці остаточно не сформовано єдиного підходу щодо визначення даних категорій, чітко не визначені теоретико-методологічні засади формування публічної адміністрації в Україні, відсутні монографічні роботи, присвячені комплексному правовому дослідженню діяльності органів внутрішніх справ України як складового елемента національної публічної адміністрації. Розкриттю цієї проблеми присвячено дослідження, що і визначає його актуальність.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота спрямована на реалізацію основних положень Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу (затверджено Указом Президента України від 11 червня 1998 р. № 615), Програми інтеграції України до Європейського Союзу (затверджено Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. № 1072), указів Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» від 22 липня 1998 р. № 810 та «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09 грудня 2010 р. № 32 (152). Дослідження виконано у рамках п.п. 13.1, 13.18, 13.26, 13.35, 13.40, 13.53, 13.82, 13.83 Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років (затверджених наказом МВС України від 23.07.2010 р. № 347), п.п. 13.1, 16.1, 19.1, 19.4 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 роки.
    Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні теоретико-методологічних засад формування публічної адміністрації в Україні та аналізі концептуальних особливостей адміністративно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України як складового елемента національної публічної адміністрації.
    Для досягнення поставленої мети в дисертації визначено такі основні завдання:
    – вивчити концепцію європейського адміністративного простору як підґрунтя для виникнення та розвитку інституту публічної адміністрації;
    – дати загальноправову характеристику публічної адміністрації в Україні;
    – визначити правові засади функціонування публічної адміністрації в Україні;
    – з’ясувати роль та місце органів внутрішніх справ України як структурного елемента публічної адміністрації;
    – дати загальну характеристику поліцейському праву як правовій основі діяльності органів внутрішніх справ України;
    – визначити та проаналізувати принципи діяльності органів внутрішніх справ як складового елемента публічної адміністрації;
    – розробити перспективні напрями реформування органів внутрішніх справ України як складового елемента національної публічної адміністрації;
     сформулювати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ України як складового елемента публічної адміністрації та приведення її у відповідність до європейських стандартів публічного адміністрування у сфері внутрішніх справ.
    Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що формуються під час діяльності органів внутрішніх справ України як складового елемента національної публічної адміністрації.
    Предметом дослідження є органи внутрішніх справ України в системі публічної адміністрації: адміністративно-правові засади.
    Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є теоретико-методологічний арсенал, зумовлений метою роботи й особливостями явища, що аналізується, – функціонування органів внутрішніх справ України як складового елемента національної публічної адміністрації. Застосування методів і прийомів наукового пізнання характеризується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблемні питання функціонування публічної адміністрації в Україні та реформування органів внутрішніх справ України як складового елемента національної публічної адміністрації (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.3, 2.4). Системний метод використовувався під час визначення загальних засад функціонування публічної адміністрації в Україні (підрозділ 1.2), дослідження ролі та місця органів внутрішніх справ України як структурного елемента публічної адміністрації (підрозділ 1.3), з’ясування значення принципів діяльності органів внутрішніх справ як складового елемента публічної адміністрації (підрозділ 2.2), вироблення пріоритетних напрямів реформування органів внутрішніх справ України як складового елемента національної публічної адміністрації (підрозділ 2.3). Логіко-семантичний метод, логічний метод та методи моделювання сприяли поглибленню понятійного апарату (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.2). Історико-правовий метод застосовано в ході аналізу особливостей формування європейського адміністративного простору (підрозділ 1.1), особливостей проведення реформування публічної адміністрації в Україні (підрозділ 1.2), з’ясування загальної характеристики поліцейського права та поліцейського законодавства як правових основ діяльності органів внутрішніх справ (підрозділ 2.1). Завдяки порівняльно-правовому методу та інформаційному підходу визначено правові проблеми реформування публічної адміністрації в Україні та реформування органів внутрішніх справ України як складового елемента національної публічної адміністрації, запропоновано шляхи їх вирішення (підрозділи 1.2, 1.3, 2.2, 2.3). Статистичний метод використовувався для ілюстрації досягнень і недоліків у правовому регулюванні діяльності органів внутрішніх справ України як структурного елемента публічної адміністрації та визначення шляхів підвищення ефективності їх діяльності (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3).
    Науково-теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці таких фахівців у галузі загальної теорії держави та права, теорії управління, адміністративного права, міжнародного права, європейського права: В. Б. Авер’янова, О. М. Бандурки, О. І. Безпалової, К. С. Бельського, Ю. П. Битяка, В. М. Білика, Т. О. Білозерської, М. М. Гнатовського, Н. А. Гнидюк, І.П. Голосніченка, І. С. Гриценка, І. А. Грицяка, М. І. Іншина, С. В. Ківалова, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, В. В. Конопльова, А. П. Коренева, Т. М. Кравцової, Л. А. Луць, Р. С. Мельника, О. М. Музичука, Ю. С. Небеського, В. Ф. Опришки, С. В. Пєткова, В. Ф. Погорілки, О. С. Проневича, А. А. Пухтецької, О. П. Рябченко, А. Є. Санченка, О. Ф. Скакун, С. Г. Стеценка, О. О. Сосновика, Ю. А. Тихомирова, В. І. Фаринника, Ю. С. Шемчушенка тощо. Нормативною та емпіричною базою дисертації стали норми Конституції України та інших законодавчих актів, нормативно-правові акти органів державної влади, міжнародно-правові документи; національна правозастосовна практика, досвід країн – членів Європейського Союзу; довідкова література, статистичні матеріали.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших в українській юридичній науці спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки вивчити особливості формування європейського адміністративного простору, дати загальну характеристику інституту публічної адміністрації в Україні, дослідити органи внутрішніх справ України як структурний елемент публічної адміністрації та визначити перспективні напрями реформування органів внутрішніх справ України як складового елемента національної публічної адміністрації. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
    вперше:
    — запропоновано розуміння поняття «поліцейське право» у широкому та у вузькому сенсі. Під поліцейським правом у широкому сенсі слід розуміти сукупність правових норм, що регулюють відносини, які виникають під час діяльності всіх правоохоронних органів внутрішніх справ України щодо охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, запобігання та боротьби зі злочинами та адміністративними правопорушеннями, охорони та захисту прав і свобод громадян у пріоритетних сферах суспільного життя. Поліцейське право у вузькому сенсі – це сукупність правових норм, що регулюють відносини, які виникають під час діяльності органів внутрішніх справ України щодо охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, запобігання та боротьби зі злочинами та адміністративними правопорушеннями, охорони та захисту прав і свобод громадян у пріоритетних сферах суспільного життя;
    — запропоновано авторський перелік принципів та стандартів, які мають визначати основи побудови та діяльності органів внутрішніх справ України як елемента публічної адміністрації, а саме: верховенства права; законності; демократії; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівності (заборони дискримінації); заборони зловживання владою; справедливості; етичності; професіоналізму; розумного проміжку часу для прийняття рішень (своєчасності); захисту даних та поваги приватної інформації; дотримання вимог конфіденційності інформації під час виконання запитів; прозорості; відкритості для зовнішньої перевірки, прозорості для перевірок та нагляду; спрощення організації діяльності органів внутрішніх справ, адміністративних процедур та вимог щодо оформлення документів; доступності адміністративної влади та адміністративних послуг, електронного урядування та використання електронної пошти; ефективності та результативності; взаємної відповідальності держави і людини;
    — вироблено пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів реформування органів внутрішніх справ України як складового елемента національної публічної адміністрації; запропоновано такі пріоритетні напрямки: створення нормативно-правової бази, що регламентуватиме діяльність органів внутрішніх справ України; формування інститутів та організаційних структур органів внутрішніх справ України; формування позитивного іміджу органів внутрішніх справ України; кадрове забезпечення органів внутрішніх справ України; наукове забезпечення функціонування органів внутрішніх справ України; фінансове та матеріально-технічне забезпечення органів внутрішніх справ України; соціальний та правовий захист працівників органів внутрішніх справ України;
    удосконалено:
     категоріальний апарат концепції європейського адміністративного простору шляхом розкриття змісту понять «європейське право», «право Європейського Союзу», «простір», «правовий простір», «європейський правовий простір», «європейське адміністративне право», «європейський адміністративний простір» та показано, що розуміння новаційних підходів ЄС (зокрема, щодо необхідності формування європейського адміністративного простору) постає надзвичайно важливим завданням для України, де зараз відбувається вдосконалення адміністративної системи держави в цілому та здійснюється низка трансформаційних заходів в адміністративній сфері; зроблено висновок, що європейський адміністративний простір – це середовище, складовими якого постають юридичні норми та стандарти, вироблені в рамках європейських регіональних організацій, міжнародні та національні механізми їх реалізації в національних правових системах європейських держав, розроблені з метою однакової реалізації прав громадян та юридичних осіб, забезпечення якісного надання адміністративних послуг національними публічними адміністраціями, регулювання відносин між адміністративною системою та громадянами;
     пропозиції щодо підвищення ефективності реформування публічної адміністрації в Україні (зокрема, обґрунтовано необхідність розроблення єдиної електронної бази даних – Реєстру адміністративних послуг органів публічної адміністрації, розроблення механізму протидії корупційним ризикам у системі органів публічної адміністрації, створення реєстру адміністративних послуг органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; запропоновано розробити та прийняти Закон України «Про публічну адміністрацію в Україні», Адміністративно-процедурний кодекс України або Закон України «Про адміністративну процедуру», Закон України «Про адміністративні послуги»);
     розуміння поняття «органи внутрішніх справ України», що визначаються як єдина система органів публічної адміністрації у сфері внутрішніх справ, які підпорядковуються Міністру внутрішніх справ України та підконтрольні Кабінету Міністрів України та на які законодавством України покладені функції охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки; запобігання, виявлення, розкриття та припинення злочинів та інших правопорушень; надання якісних адміністративних послуг, зокрема, надання соціальної та правової допомоги громадянам; забезпечення прав і свобод людини та громадянина; контролю за окремими сферами соціальної організації суспільства;
    дістали подальшого розвитку:
     концепція європейського адміністративного простору, в результаті чого зроблено висновок, що входження України до європейського адміністративного простору потребує забезпечення такого ступеня інтегрованості публічного управління, за якого буде організовано на належному рівні діяльність органів публічної адміністрації, забезпечено прозорість діяльності органів публічної адміністрації;
     визначення особливостей створення та функціонування публічної адміністрації в Україні як однієї з обов’язкових умов повноправного членства в ЄС, зокрема, проаналізовано порядок реформування системи державного управління та оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання; узагальнено існуючі визначення поняття «публічна адміністрація»;
     визначення ролі і місця поліцейського права та поліцейського законодавства, що постають правовими основами діяльності органів внутрішніх справ України; обґрунтовано необхідність кодифікації поліцейського законодавства України, нормами якого мають бути врегульовані такі моменти: визначено основні поняття поліцейського права та принципи поліцейського права; з’ясовано повний перелік органів державної влади та місцевого самоврядування, наділених поліцейськими функціями; закріплено їх компетенцію; регламентовано основні моменти діяльності органів внутрішніх справ; акцентовано увагу на соціальному-сервісному призначенні органів внутрішніх справ; запроваджено норми, які б ефективно захищали права та свободи громадян від неправомірних дій органів, наділених поліцейськими функціями; забезпечено чітку відповідність діяльності органів внутрішніх справ європейським стандартам поліцейської діяльності; передбачено можливість здійснення неупередженого демократичного громадянського контролю за органами внутрішніх справ та закріплено механізм його здійснення; розроблено низку дієвих заходів, спрямованих на підвищення рівня довіри суспільства як результату формування сучасного позитивного іміджу працівника органів внутрішніх справ; змінено підходи до оцінки ефективності діяльності органів внутрішніх справ; розроблено систему заходів, спрямованих на підвищення професіоналізму працівників органів внутрішніх справ;
     дослідження сучасного етапу реформування органів внутрішніх справ України, зокрема, визначено, що головною метою такого реформування має стати вдосконалення системи та структури органів внутрішніх справ, критичний перегляд їх функцій і повноважень, оптимізація штатної чисельності органів внутрішніх справ, налагодження ефективного контролю за діяльністю органів внутрішні справ (у тому числі громадського), упровадження нової ідеології відносин із населенням на засадах пріоритетності прав та інтересів людини, зміцнення кадрового потенціалу, розроблення сучасних механізмів мотивації працівників органів внутрішніх справ, підвищення соціального статусу працівників органів внутрішніх справ, оптимізація фінансового та матеріально-технічного забезпечення.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, зокрема, викладені в дисертації положення та висновки можуть бути використані:
    – у науково-дослідній сфері – як основа для подальшого розроблення перспективних напрямів реформування органів внутрішніх справ України як структурного елемента публічної адміністрації, вироблення шляхів вирішення проблем правового забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу;
    – у правотворчості – для удосконалення чинного адміністративного законодавства та розроблення нових нормативно-правових актів, які забезпечують проведення реформи публічної адміністрації та адаптацію адміністративного законодавства України до норм та стандартів Європейського Союзу (пропозиції до проекту Закону України «Про органи внутрішніх справ України», проекту Концепції реформування публічної адміністрації в Україні, проекту Концепції реформування правоохоронних органів України; пропозиції щодо розробки та прийняття законів України «Про загальну структуру та чисельність органів внутрішніх справ України», «Про охорону громадського порядку», Кодекс публічної адміністрації; пропозиції щодо проведення кодифікації поліцейського законодавства (акт впровадження Верховної Ради України від 06.04.2012 р.);
    – у правозастосовній діяльності – для ефективного проведення реформування органів внутрішніх справ України як складового елемента національної публічної адміністрації; налагодження якісної взаємодії органів внутрішніх справ України з населенням з метою своєчасного надання якісних адміністративних послуг; підвищення якості охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки органами внутрішніх справ України (акт впровадження ГУМВС України в Запорізькій області від 12.10.2011 р.);
    – у навчальному процесі – під час підготовки підручників та практикумів з курсів «Адміністративне право України», «Судові та правоохоронні органи України», у викладанні зазначених дисциплін; а також для науково-методичного забезпечення нової навчальної дисципліни «Європейська інтеграція України». Деякі з результатів дисертації вже використовуються в ході проведення занять із зазначених дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ та враховано в навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора (акт впровадження Харківського національного університету внутрішніх справ від 14.04.2012 р.);
    – у правовиховній сфері – в роботі щодо подолання правового нігілізму, підвищення рівня правової культури населення, особливо з питань європейської інтеграції України та перспектив (у тому числі переваг та можливих недоліків) набуття повноправного членства в Європейському Союзі; інформування населення про хід проведення адміністративної реформи в Україні та про основні напрями реформування органів внутрішніх справ України як складового елемента національної публічної адміністрації.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки було оприлюднено на двох наукових та науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, 2010 р.), «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих вчених» (м. Донецьк, 2011 р.).
    Публікації. Основні положення дисертаційної роботи знайшли відображення у 4 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визнані як фахові з юридичних дисциплін, а також у 2 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні теоретико-методологічних засад формування публічної адміністрації в Україні та аналізі концептуальних особливостей адміністративно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації. У результаті дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
    1. Виникнення європейського адміністративного простору було зумовлено необхідністю забезпечення належної реалізації прав і свобод громадян Європейського Союзу, їх ефективного захисту, врегулювання спірних питань діяльності публічних адміністрацій.
    2. Європейський адміністративний простір – це середовище, сформоване політикою та нормами ЄС, що передбачають активну роль національних публічних адміністрацій щодо забезпечення прав громадян та свобод підприємництва в ЄС шляхом надання якісних адміністративних послуг. У рамках європейського адміністративного простору органи управління держав-членів ЄС з метою ефективного та всебічного забезпечення прав громадян та свобод підприємництва в ЄС зобов’язані гарантувати однорідний (однаковий для усіх) рівень якості та ефективності надання адміністративних послуг.
    3. Процес подальшого формування європейського адміністративного простору передбачає, щоб усі держави, які функціонують у спільному європейському правовому просторі, поділяли певну сукупність демократичних цінностей, а їх правові системи будувалися б на спільних принципах, принаймні на тому мінімальному рівні, що робить можливим їх взаємодію у сфері діяльності публічних адміністрацій.
    4. Публічна адміністрація – це система органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших юридичних осіб публічного права, яких об’єднує спільне завдання, пов’язане зі здійсненням публічного управління, і які здійснюють публічні обов’язки (виконавчо-розпорядчі та публічно-сервісні) у рамках, визначених законом, з метою досягнення інтересів держави та суспільства, належного забезпечення прав і свобод людини та громадянина.
    1. Проаналізовано правові засади функціонування органів публічної адміністрації в Україні. Надано характеристику кожній складовій поняття «публічна адміністрація» (органи виконавчої влади – Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та інші особи публічного права). Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування необхідно розглядати як складові системи публічної адміністрації, які об’єднує спільне завдання, пов’язане із здійсненням публічного управління. Доцільною є заміна застарілого поняття «підприємства, установи та організації» поняттям «інші юридичні особи публічного права». Визначено характерні ознаки інших юридичних осіб публічного права як складової публічної адміністрації.
    6. З огляду на важливість ефективного реформування публічної адміністрації в України та виведення діяльності органів публічної адміністрації на якісно новий рівень у відповідності до європейських стандартів належного адміністрування вироблено низку пропозицій та рекомендацій щодо підвищення якості проведення реформи публічної адміністрації в Україні. Зокрема, запропоновано до основних завдань реформування публічної адміністрації в Україні віднести такі: формування ефективної організації виконавчої влади на державному, регіональному та місцевому рівні; формування та розвиток сучасної системи органів місцевого самоврядування, яка б сприяла створення територіальних громад, здатних самостійно та якісно приймати управлінські рішення. Особливу увагу під час реформування публічної адміністрації в Україні необхідно звернути на якість та своєчасність надання адміністративних послуг органами публічної адміністрації громадянам. Якісне реформування публічної адміністрації в Україні можливе лише у результаті системного і цілеспрямованого створення якісно нового наукового забезпечення діяльності органів публічної адміністрації.
    6. Зважаючи на необхідність забезпечення на належному рівні європейської безпеки, гарантування безпеки та добробуту громадян, забезпечення їх прав і свобод, боротьби зі злочинністю, підтримання належного правопорядку в суспільстві, наголошено, що особливої актуальності набуває необхідність дослідження діяльності органів внутрішніх справ України – органу публічної адміністрації у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадського порядку, боротьби зі злочинністю, забезпечення прав і свобод людини та громадянина.
    7. Органом публічної адміністрації у сфері внутрішніх справ є Міністерство внутрішніх справ України та його підрозділи, які мають юридичний статус.
    9. Органи внутрішніх справ України слід розглядати як складовий елемент національної публічної адміністрації. Як складова публічної адміністрації, органи внутрішніх справ наділені державно-владними та публічно-сервісними повноваженнями, необхідними для виконання покладених на них обов’язків. Зважаючи на надане визначення поняття «органи внутрішніх справ», сформульовано перелік ознак, які відрізняють органи внутрішніх справ від інших органів публічної адміністрації.
    10. Проаналізовано особливості діяльності усіх складових елементів органів внутрішніх справ України. Надано та обґрунтовано власне визначення поняття «міліція» як найважливішої складової частини органів публічної адміністрації у сфері внутрішніх справ. Міліція в Україні – це складова частина органів публічної адміністрації у сфері внутрішніх справ, які здійснюють специфічну публічну діяльність у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби зі злочинністю, охорони прав і свобод громадян, охорони об’єктів, попередження злочинів та інших правопорушень, здійснення дозвільної системи.
    11. Особливе правове становище міліції як структурного елементу публічної адміністрації у сфері внутрішніх справ зумовлене насамперед значним обсягом та складністю їх компетенції під час здійснення правоохоронних та організаційних функцій.
    12. Діяльність внутрішніх військ як структурного елементу органів публічної адміністрації у сфері внутрішніх справ носить переважно охоронний характер, а не спрямована безпосередньо на боротьбу зі злочинами та їх попередженням.
    13. Надано власне визначення поняття «поліцейське право». Поліцейське право – це сукупність правових норм, що регулюють відносини, які виникають під час діяльності органів внутрішніх справ України щодо охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, попередження та боротьби зі злочинами та адміністративними правопорушеннями, охорони та захисту прав і свобод громадян у пріоритетних сферах суспільного життя.
    14. Поліцейське право як системне утворення включає до себе наступні інститути: інститут правового визначення об’єктів поліцейської охорони (складається із сукупності правових норм, що визначають перелік об’єктів поліцейської діяльності – цінностей, які належить охороняти під час реалізації поліцейської діяльності), інститут правового статусу суб’єктів поліцейської діяльності (складається із сукупності правових норм, що визначають перелік та правовий статус суб’єктів поліцейської діяльності), інститут правового визначення способів поліцейської діяльності (складається із сукупності правових норм, що визначають методи та форми поліцейської діяльності). Надано коротку характеристику зазначеним інститутам.
    15. Принципи та стандарти, які мають визначати основи побудови та діяльності органів внутрішніх справ України як елементу публічної адміністрації: верховенство права; законність; демократія; пріоритет прав та свобод людини і громадянина; рівність (заборона дискримінації); заборона зловживання владою; справедливість; етичність; професіоналізм; розумний проміжок часу для прийняття рішень (своєчасність); захист даних та повага приватної інформації; дотримання вимог конфіденційності інформації під час виконання запитів; прозорість; відкритість для зовнішньої перевірки, прозорість для перевірок та нагляду; спрощення організації діяльності органів внутрішніх справ, адміністративних процедур та вимог щодо оформлення документів; доступність адміністративної влади та адміністративних послуг, електронного урядування та використання електронної пошти; ефективність та результативність; взаємна відповідальність держави і людини.
    16. Урахування запропонованих принципів побудови та функціонування органів внутрішніх справ України сприятиме підвищенню ефективності діяльності органів внутрішніх справ, орієнтації органів внутрішніх справ на реалізацію соціально-сервісних функцій, наближенню якості надання адміністративних послуг громадянам до європейського рівня, підвищенню рівня довіри населення до органів внутрішніх справ.
    17. Реформування органів внутрішніх справ України є невід’ємною частиною демократизації суспільного життя та побудови дійсно правової, демократичної та соціальної держави.
    18. Визначено головну мету та пріоритетні завдання сучасного етапу реформування органів внутрішніх справ України. Головною метою сучасного етапу перетворення системи МВС України у багатопрофільне відомство європейського зразка має стати вдосконалення системи та структури органів внутрішніх справ, критичний перегляд їх функцій і повноважень, оптимізація штатної чисельності органів внутрішніх справ, налагодження ефективного контролю за діяльністю органів внутрішні справ (у тому числі громадського), упровадження нової ідеології відносин із населенням на засадах пріоритетності прав та інтересів людини, зміцнення кадрового потенціалу, розробка сучасних механізмів мотивації працівників органів внутрішніх справ, підвищення соціального статусу працівників органів внутрішніх справ, оптимізація фінансового та матеріально-технічного забезпечення.
    19. Сформульовано напрямки реформування органів внутрішніх справ України як складового елементу національної публічної адміністрації. Розкрито зміст кожного напрямку та доведено, що їх реалізація сприятиме вдосконаленню діяльності органів внутрішніх справ України та виведенню її на якісно новий рівень у відповідності до європейських стандартів публічного адміністрування.
    20. Визначено пріоритетні напрямки вдосконалення кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України. Особливу увагу під час підготовки кадрів для органів внутрішніх справ України слід звернути на необхідність забезпечення психологічної готовності працівників органів внутрішніх справ до конкретних дій в екстремальних ситуаціях, зокрема у разі введення в державі особливого стану та під час настання надзвичайних ситуацій або під час ліквідації масових заворушень. Проаналізовано проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про міліцію» щодо вдосконалення системи кадрового забезпечення органів внутрішніх справ» (реєстр. № 7547 від 11.01.2011 р.), розроблено пропозиції та зауваження до законопроекту.
    21. Підвищення соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ сприятиме більш якісному виконанню покладених на органи внутрішніх справ обов’язків. Визначено перелік пріоритетних напрямів оптимізації соціального та правового захисту працівників органів внутрішніх справ, до числа яких відносяться такі:
    - створення умов для високої мотивації працівників органів внутрішніх справ до оволодіння знаннями, вміннями та навичками, необхідними для ефективного здійснення їх професійної діяльності;
    - розробка та впровадження різноманітних програм соціальної допомоги та універсальних систем соціального забезпечення;
    - розробка соціальних стандартів (зокрема, критеріїв достатнього рівня життя та визначення перспективних шляхів їх підвищення);
    - реформування системи оплати праці;
    - запровадження додаткових гарантій щодо реалізації права на відпочинок, санаторно-курортне лікування;
    - з метою стимулювання працівників до більш якісного виконання покладених на них завдань упровадження дієвого механізму забезпечення житлом шляхом пільгового кредитування;
    - вирішення проблеми забезпечення дитячими садками працівників органів внутрішніх справ;
    - реформування системи пенсійного забезпечення;
    - удосконалення механізму державного обов’язкового особистого страхування працівників органів внутрішніх справ тощо.






















    Список використаної літератури:

    1. Задорожній О. Правова система України в європейському правовому просторі / О. Задорожній, М. Гнатовський // Український часопис міжнародного права. – 2002. – № 2. – С. 32.
    2. Топорнин Б. Н. Европейские сообщества: право и институты / Б. Н. Топорнин. – М. : Наука, 1992. – 183 с.
    3. Европейское право : учебник для вузов: [под общ. ред. Л. М. Энтина]. – М. : Норма, 2000. – 720 с.
    4. Шемшученко Ю. С. Європейське право : теорія і практика / Ю. С. Шемшученко // Законодавство України та міжнародне право (проблеми гармонізації). Випуск 4. – К., 1998. – С. 26-28.
    5. Зорькин В. Интеграция европейского конституционного пространства : вызовы и ответы / В. Зорькин // Сравнительное конституционное обозрение. – 2007. – № 2 (59). – С. 64-70.
    6. Луць Л. А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти) : монографія / Л. А. Луць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – С. 143-144.
    7. Гнатовський М. М. Становлення та тенденції розвитку європейського правового простору : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.11 / Микола Миколайович Гнатовський. – К., 2002. – 191 с.
    8. Азизова Т. В. Методологические аспекты обеспечения единого правового пространства Российской Федерации / В. Т. Азизова // Закон и право. – 2010. – № 5. – С. 17-20.
    9. Corpus Juris. Part 4 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hazankert.com/corpusjuris4.html
    10. Гнатовський М. Концепція «європейського правового простору» в контексті проблем європейської інтеграції / М. Гнатовський // Право України. – 2003. – № 1. – С. 133-135.
    11. Пухтецька А. «Європейський адміністративний простір» як новела української адміністративно-правової науки : понятійно-термінологічна характеристика / А. Пухтецька // Юридична Україна. – 2006. – № 8. – С. 41-45.
    12. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. / С. С. Алексеев. – М., 1981-1982. – Т. ІІ. – 1982. – 360 с.
    13. Барциц И. Н. Российское пространство : от историко-философского осмысления к государственно-правовому / И. Н. Барциц [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.philosophy.ru
    14. Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения / Ю. А. Тихомиров. – М., 1996.
    15. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун. – Харків : Консум, 2001. – 656 с.
    16. Теория государства и права : курс лекций : [под. ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько]. – М. : Юристъ, 1997. – 672 с.
    17. Козюк М. Н. Правовое пространство и правовые коммуникации // М. Н. Козюк // Новая правовая мысль. – 2002. – № 6. – С. 22-25.
    18. Журавлев Е. В. Право Европейского Союза как особая правовая система / Е. В. Журавлев // Современное право. – 2008. – № 6. – С. 100-103.
    19. Балинська О. М. Герменевтика правового поля / О. М. Балинська // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2008. – № 1. – С. 386-392.
    20. Капустина М. О. О понятии «правове поле» / М. О. Капустина // Правоведение. – 2006. – № 6. – С. 220-223.
    21. The Intergovernmental Programme of Activities of the Council of Europe 1996. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.coe.fr/eng/act-e/eo96ii.htm
    22. The Intergovernmental Programme of Activities of the Council of Europe 1997. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.coe.fr/eng/act-e/eo97ii.htm
    23. Crabit Em. Recherchessur la notion d’espace judiciaire européen. – Bordeaux, 1988. – 588 p.
    24. Беляев С. А. О концепции «европейского правового пространства» / С. А. Беляев // Советское государство и право. – 1991. – №7. – С. 120–124.
    25. Пустогаров В. В. Социалистическое правовое государство и правовое международное сообщество / В. В. Пустогаров // Советское государство и право. – 1989. – №5. – С. 10-11.
    26. Беляев С. А. Европейское правовое пространство : обзор западноевропейских концепций / С. А. Беляев // Правоведение. – 1990. – № 6. – С. 38-45.
    27. Мармазов В. Є. Україна в політико-правовому просторі Ради Європи : досвід і проблеми / В. Є. Мармазов, І. С. Піляєв. – К. : Вентурі, 1999. – 370 с.
    28. Саидов А. Х. Концепция «европейского правового пространства»: проблемы и перспективы / А. Х. Саидов // Московский журнал международного права. – 1992. – №3. – С. 59-72.
    29. Саидов А. Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности) : учебник : [под. ред. В. А. Туманова] / А. Х. Саидов. – М. : Юристъ, 2000. – 448 с.
    30. Касьянов Р. А. Интеграция России в європейское правовое пространство : некоторые аспекты применения Европейськой конвенции о защите прав человека и основных свобод / Р. А. Касьянов // Российская Федерация в Европе : правовые аспекты сотрудничества России с европейскими организациями: сборник статей. – М. : Международные отношения, 2008. – С. 98-109.
    31. Адміністративне право України. Загальна частина. Академічний курс : підручник / за заг. ред. академіка НАПрН України О. М. Бандурки. – Х.: Золота миля, 2011. – 584 с.
    32. Olsen J. P. Towards a European Administrative Space ? [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.arena.uio.no/publications /wp02_26.htm
    33. Preparing Public Administrations for the European Administrative Space / SIGMA Papers, OECD. – Paris, 1998. – No. 23. – P. 15 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://oecd.org/dataoecd/20156/36953447.pdf
    34. Державне управління : європейські стандарти, досвід та адміністративне право / В. Б. Авер’янов, В. А. Дерець, А. М. Школик та ін. ; [за заг. ред. В. Б. Авер’янова ]. – К. : Юстініан, 2007. – 288 с.
    35. European Principles for Public Administration. SIGMA Papers: # 27/19-Nov-1999 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.eupan.org
    36. Механізми координації європейської політики : практика країн-членів та країн-претендентів / [Н. Гнидюк, А. Новак-Фар, А. Гонцяж, І. Родюк] ; ред. Н. Гнидюк. – К. : Міленіум, 2003. – 384 с.
    37. Європейські принципи державного управління / [пер. О. Ю. Куленкова]. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – С. 5-16.
    38. What Future for the European Administrative Space? / Opening Report by the Head of the Italian Department of the Public Function Carlo D`Orta on the 41-st Meeting of the European Directors General Responsible for the Public Administration in Rome on 2–3 December 2003. – The European Institute of Public Administration (EIPA), Maastricht, The Netherlands / Pays-Bas, 2003. – 13 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.eipa.nl
    39. European Principles for Public Administration / SIGMA Papers. – Paris, 1999. – № 27.
    40. Пухтецька А. А. Європейські принципи адміністративного права та їх запровадження в законодавстві України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Алла Альбертівна Пухтецька. – К., 2009. – 214 с.
    41. Механізми координації європейської політики: практика країн-членів та країн-претендентів / [Гнидюк Н., Новак-Фар А., Гонцяж А., Родюк І.] ; ред. Н. Гнидюк. – К. : Міленіум, 2003. – 384 с.
    42. Міхровська М. Державне управління та публічна адміністрація: шлях до демократії / М. Міхровська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2011. – Юридичні науки. – № 88. – С. 90-93.
    43. Санченко А. Є. Європейський адміністративний простір на захисті демократичних цінностей у сфері державного управління / А. Є. Санченко // Університетські наукові записки. – 2005. – № 4 (16). – С. 203-211.
    44. Плавич В. Проблеми входження України до європейського правового простору / В. Плавич // Юридична Україна. – 2003. – № 5. – С. 24-27.
    45. Фомін Ю. В. Особливості формування європейського адміністративного простору / Ю. В. Фомін // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 1059-1064. Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11fjveap.pdf
    46. Авер’янов В. Б. Оновлення доктринальних засад українського адміністративного права у світлі євроінтеграційних вимог /В. Б. Авер’янов // Юридична Україна. – 2010. – № 3. – С. 4-10.
    47. Колпаков В. К. Адміністративне право – чинник правової держави / В. К. Колпаков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. Спеціальний випуск № 3 «Розвиток держави і права в сучасних умовах: досвід, реалії, перспективи». – Луганськ, 2009. – С. 171-182.
    48. Білозерська Т. О. Адміністративно-правові засади співробітництва України та Європейського Союзу в сучасних умовах : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Тетяна Олегівна Білозерська . – К., 2009. – 283 с.
    49. Білозерська Т. О. Реформування публічної адміністрації в Україні як крок до європейської інтеграції / Т. О. Білозерська // Форум права. – 2007. – № 2. – С. 11-19. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-2/07btodei.pdf
    50. Кравцова Т. М. Поняття та принципи діяльності публічної адміністрації / Т. М. Кравцова, А. В. Солонар // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 522-525. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10ktmdpa.pdf
    51. Авер’янов В. Б. Реформування українського адміністративного права: ґрунтовний привід для теоретичної дискусії / В. Б. Авер’янов // Право України. – 2003. – № 5. – С. 117-122.
    52. Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 256 с.
    53. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен : монографія / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
    54. Інститути, необхідні для членства в Європейському Союзі : [пер. с англ. В. В. Шульги]. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 44 с.
    55. Гнидюк Н. Визначення поняття публічної адміністрації в ACQUIS COMMUNAUTAIRE / Н. Гнидюк // Законодавство України. Науково-практичний коментар. – 2006. – № 10. – С. 74-77.
    56. Бедний О. І. Організаційно-правові основи служби в органах місцевого самоврядування в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / О. І. Бедний. – Одеса, 2002. – 175 с.
    57. Бублик Г. В. Делегування повноважень місцевими органами влади: організаційно-правовий аспект: дис. … канд. юрид. наук (12.00.07). – К., 2005. – 177 с.
    58. Малиновський В. Я. Словник термінів і понять з державного управління / В. Я. Малиновський. – К. : Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2005. – 254 с.
    59. Лагода О. Дискреційні повноваження як спосіб зменшення регулятивного впливу в системі адміністративно-процедурних відносин / О. Лагода // Право України. – 2008. – № 9. – С. 40-45.
    60. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник / Т. О. Коломоєць. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 576 с.
    61. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и процесса / Ю. А. Тихомиров. – М. : Юинформцентр., 1998. – 798 с.
    62. Школик А. М. Порівняльне адміністративне право : навчальний посібник для юридичних факультетів та факультетів міжнародних відносин / А. М. Школик. – Львів : ЗУКЦ, 2007. – 307 с.
    63. Административное право зарубежных стран : учебник : [под ред. А. Н. Козырина и М. А. Штатиной]. – М. : Спартак, 2003. – 464 с.
    64. Угровецький П. О. Адміністративні акти органів прокуратури : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право» / П. О. Угровецький. – К. : Державний науково-дослідний інститут Міністерства внутрішніх справ, 2011. – 19 с.
    65. Административное право Украины : учебник : [под общ. ред. акад. С. В. Кивалова]. – Х. : Одиссей, 2004. – 880 с.
    66. Адміністративне право України : підручник для юрид. вузів і фак. : [за ред. Ю. П. Битяка]. – Харків : Право, 2000. – 520 с.
    67. Адміністративне право України: підручник / Ю. П. Битяка, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін. : за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
    68. Про центральні органи виконавчої влади : Закон України: від 17.03.2011 р., № 3166 // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 38. – Ст. 385.
    69. Про місцеві державні адміністрації : Закон України : від 09.04.1999 р., № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 20–21. – Ст. 190.
    70. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України : від 09.12.2010 р., № 1085 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 94. – Ст. 3334.
    71. Цивільний кодекс України : Закон України : від 16.01.2003 р., № 435 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.
    72. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України : за ред. Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К. : Правова єдність, 2007. – 1140 с.
    73. Блащук Т. В. Особливості участі юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах / Т. В. Блащук // Цивільне право та процес : актуальні питання [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ndippp.gov.ua/Schorichnuk/Blaschuk.pdf
    74. Борисова В. І. Юридична особа – універсально-правова форма участі організацій у цивільному обороті / В. І. Борисова // Проблеми правознавства і правоохоронної діяльності. – Дніпропетровськ, 2003. – Вип. 2. – С. 9.
    75. Бірюков І. А. Цивільне право України : загальна частина / І. А. Бірюков, Ю. О. Заіка, В. М. Співак. – К., 2003. – 450 с.
    76. Кравчук О. Майновий аспект правового статусу юридичних осіб за новим Цивільним кодексом України / О. Кравчук // Право України. – К., 2003. – № 12. – Вип. 1. – С. 86.
    77. Про Кабінет Міністрів України : Закон України : від 07.10.2010 р., № 2591 // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 9. – Ст. 58.
    78. Адміністративне право України : підручник; вид. 2, змін. і доп. ; за заг. ред. Т. О. Коломоєць. – К. : Істина, 2012. – 528 с.
    79. Деякі питання організації роботи щодо реалізації заходів з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади : Розпорядження Президента України : від 23.12.2010 р., № 1203-рп // Офіційний вісник України. – 2010. – № 100. – Ст. 3546.
    80. Про Положення про Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів : Указ Президента України : від 08.04.2011 р., № 443 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 29. – Ст. 1251.
    81. Про Положення про Пенсійний фонд України : Указ Президента України : від 06.04.2011 р., № 384 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 29. – Ст. 1223.
    82. Про Антимонопольний комітет України : Закон України : від 26.11.1993 р., № 3659 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.
    83. Про Фонд державного майна України : проект Закону України : від 31.10.2011 р., реєстр. № 9368 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=41618.
    84. Про Положення про Державний комітет телебачення і радіомовлення України Указ Президента України : від 07.05.2011 р., № 559 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 37. – Ст. 1511.
    85. Про затвердження Порядку складення, подання та опрацювання запитів на отримання публічної інформації, розпорядником якої є Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації : Наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України : від 28.11.2011 р., № 346 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 100. – Ст. 3677.
    86. Ярмистий М. Оптимізація системи центральних органів виконавчої влади: ефективність управління / М. Ярмистий // Буковинський вісник державної служби та місцевого самоврядування. – 2010. – № 4. – С. 21-22.
    87. Глосарій програми розвитку ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.unpan.org/Directories/UNPublicAdministrationGlossary /tabid/928/language/en-US/Default.aspx
    88. Про затвердження Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади : Постанова Кабінету Міністрів України : від 25.05.2011 р., № 563 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 41. – Ст. 1677.
    89. Конституція України : Закон України : від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
    90. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України : від 21.05.1997 р., № 280 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
    91. Фуртатов В. С. Удосконалення механізму взаємодії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на сучасному етапі державотворення / В. С. Фуртатов [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Npchdu/State_management/2010_117/117-12.pdf
    92. Нудельман В. Удосконалення адміністративно-територіального устрою України. Інноваційні механізми місцевого та регіонального розвитку / В. Нудельман // Матеріали VIII Всеукраїнських муніципальних слухань «Ресурси місцевого і регіонального розвитку: національний та міжнародний аспекти» (29 липня – 2 серпня 2002 р. Судак, АР Крим). – К., 2003. – C. 66-70.
    93. Лялюк О. Перспективи розвитку територіальної основи місцевого самоврядування в період реформування територіального устрою в Україні / О. Лялюк // Підприємство, господарство і право. – 2006. – № 1. – С. 74-76.
    94. Концепція реформування публічної адміністрації в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.pravo.org.ua /files/administr/Koncepciya_reform_publ_admin_2.doc
    95. Про схвалення Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади : Розпорядження Кабінету Міністрів України : від 15.02.2006 р., № 90 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 7. – Ст. 376.
    96. Гончарук Н. Організаційно-правові аспекти надання адміністративних послуг в України / Н. Гончарук, Л. Прокопенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pubupr/2011-1/doc/1/04.pdf
    97. Деякі питання надання адміністративних послуг : Постанова Кабінету Міністрів України : від 23.12.2010 р., № 915 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 78. – Ст. 2749.
    98. Деякі питання надання платних адміністративних послуг : Постанова Кабінету Міністрів України : від 05.01.2011 р., № 33 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 4. – Ст. 216.
    99. Публічна адміністрація в Україні : становлення та розвиток : [за заг. ред. А. В. Толстоухова, Н. Р. Нижник, Н. Т. Гончарук]. – Д. : Монолит, 2010. – 400 с.
    100. Деякі питання надання адміністративних послуг, видачі документів дозвільного характеру : Постанова Кабінету Міністрів України : від 01.07.2009 р., № 724 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 53. – Ст. 1839.
    101. Гончарук Н. Здійснення реформи публічної адміністрації в Україні: проблемні питання та концептуальні засади / Н. Гончарук [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dums /2009_3/09gntpkz.pdf
    102. Проект Концепції реформування публічної адміністрації в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.pravo.org.ua /files/administr/Koncepciya_reform_publ_admin_2.doc
    103. Звіт про результати діяльності Міністерства економіки України за 2010 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.me.gov.ua /file/link/161482/file/ZVIT%202010.pdf
    104. Реформування публічної адміністрації: Зелена книга.  К.: Київська типографія, 2006. – 48 с.
    105. European Principles for Public Administration / SIGMA Papers. – Paris, 1999. – № 27.
    106. European Governance. A White Paper. Commission of the European Communities. COM (2001) 428 final. Brussels, 2001.
    107. Фомін Ю. В. Загально-правові засади реформування публічної адміністрації в Україні / Ю. В. Фомін // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 2. – С. 177-185.
    108. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України : Указ Президента України : від 06.04.2011 р., № 383 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 29. – Ст. 1222.
    109. Про міліцію : Закон України : від 20.12.1990 р., № 565 // Відомості Верховної Ради України. –1991. – №4. – Ст. 20.
    110. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України : від 18.02.1992 р., № 2135 // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
    111. Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України (про війська внутрішньої та конвойної охорони) : Закон України : від 26.03.1992 р., № 2235 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 29. – Ст. 397.
    112. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України : від 30.06.1993 р., № 3341 // Відомості Верховної Ради України. –1993. – № 35. – Ст. 358.
    113. Про засади запобігання і протидії корупції в Україні : Закон України : від 07.04.2011 р., № 3206 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 4. – Ст. 1764.
    114. Про загальну структуру і чисельність МВС України : Закон України : від 10.01.2002 р., № 2925 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 16. – Ст. 115.
    115. Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ : Постанова Кабінету Міністрів України : від 29.07.1991 р., № 114 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
    116. Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України : Наказ МВС України : від 18 вересня 1991 р., № 403.
    117. Сосновик О. О. Діяльність органів внутрішніх справ щодо надання адміністративних послуг : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / О. О. Сосновик. – Х., 2008. – 216 с.
    118. Про склад робочої групи з розробки проекту Концепції реформування органів внутрішніх справ України : Наказ МВС України : від 02.12.2011 р., № 889.
    119. Про зміни в структурі кримінальної міліції апарату Міністерства : Наказ МВС України : від 26.12.2011 р., № 941.
    120. Адміністративна діяльність міліції : підручник ; [за заг. ред. О. М. Бандурки]. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 448 с.
    121. Комзюк А. Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції України : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Анатолій Трохимович Комзюк . – Х., 2002. – 408 с.
    122. Куракін О. М. Контрольний процес в органах внутрішніх справ України (загальнотеоретичний аспект) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Олександр Миколайович Куракін. – Запоріжжя, 2005. – 213 с.
    123. Небеський Ю. С. Адміністративно-правові засади охорони громадського порядку та забезпечення безпеки громадян у сучасних умовах : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Ю. С. Небеський. – Луганськ, 2008. – 248 с.
    124. Проблема органів досудового слідства у проекті Кримінально-процесуального кодексу України / В. І. Фаринник, Л. Д. Удалова, Д. П. Письменний // Митна безпека. – 2010. – № 2. Серія «Право». – С. 118-131.
    125. Грица Т. Г. Організація професійної освіти в системі МВС України (управлінський та адміністративно-правовий аспекти) : монографія / Т. Г. Грица. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 342 с.
    126. Про затвердження Положення про вищий заклад освіти Міністерства внутрішніх справ України : Наказ МВС України : від 01.04.1998 р., № 231
    127. Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС : Наказ МВС України : від 14.02.2008 р., № 62.
    128. Коломоєць Н. В. Вищі навчальні заклади МВС України : становлення, функціонування, модернізація : дис. … канд. юрид. наук (12.00.07) / Н. В. Коломоєць. – Х., 2011. – 183 с.
    129. Про організацію наукової діяльності в системі МВС України : Наказ МВС України : від 15.05.2007 р., № 154
    130. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ : науково-практичний коментар / [за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. М. І. Іншина]. – Харків : НікаНова, 2011. – 304 с.
    131. Про органи внутрішніх справ : Проект Закону України : від 18.01.2008 р., № 1376 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31401
    132. Пєтков С. В. Не каральний орган, а сервісна служба / С. В. Пєтков // Іменем Закону. – 2005. – № 29. – С. 5.
    133. Афанасьєв К. А. Критерії оцінки якості надання ОВС адміністративних послуг / К. А. Афанасьєв // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. – 2011. – Спец. вип. №5. – С. 352-360.
    134. Козік М. А. Взаємодія і партнерство органів внутрішніх справ та громадян: крізь призму адміністративних послуг / М. А. Козік // Митна справа. – 2011. – № 4 (76). – Ч. 2. – С. 166-170.
    135. Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ України : Постанова Кабінету Міністрів України: від 14.04.1997 р., № 341 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 16. – Стор. 52.
    136. Питання Державної міграційної служби України : указ Президента України : від 06.04.2011 р., № 405 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 29. – Ст. 1239.
    137. Аналітичний звіт щодо корупційних ризиків у сферах надання адміністративних послуг та контрольно-наглядової діяльності публічної адміністрації в Україні / Відділ проблем економічної злочинності, Директорат з питань співробітництва Генерального директорату прав людини і правових питань, квітень 2009 [Електроні дані] Режим доступу : http://www.minjust.gov.ua/0/21894
    138. Договір про Європейський Союз : за станом на 1 січня 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_029?test=KSbMf5tHLxL.2cmkZijWp3aeHdlkcsFggkRbI1c
    139. Приватне життя і поліція. Концептуальні підходи. Теорія та практика / [відп. редактор: Ю. І. Римаренко]. – К. : КНТ, 2006. – 740 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pidruchniki.ws/ 15840720/pravo/privatne_zhittya_i_politsiya_-_rimarenko_yu_i
    140. Білик В. М. Організаційно-правові засади реалізації поліцейської функції в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / В. М. Білик. – К., 2008. – 240 с.
    141. Проневич О. С. Організаційно-правові засади діяльності поліції (міліції) Німеччини, Польщі та України : порівняльно-правовий аналіз : монографія / О. С. Проневич. – Харків : НікаНова, 2011. – 509 с.
    142. Проневич О. С. Доктринальна засади поліцейського права Німеччини та Польщі / О. С. Проневич // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 822-828. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11pocntp.pdf
    143. Бельский К. С. О системе административного права / К. С. Бельский // Государство и право. – 1998. – № 3. – С. 3-8.
    144. Соловей Ю. П. Российское полицейское право : история и современность / Ю. П. Соловей // Государство и право. – 1995. – № 6. – С. 75-85.
    145. Антонов И. П. Полицейское право: быть или не быть? / И. П. Антонов // Юридическое образование и наука. – 2001. – № 3. – С. 34-39.
    146. Фіночко Ф. Д. Поліцейське право – складова частина адміністративного права / Ф. Д. Фіночко // Проблеми зако
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА