ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КАЛАШНИК МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 351.743:343.34 (282.247.34)

ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ
ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Сидорчук Леонід Андрійович,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ 2010

ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………………… 4
Розділ 1. ПОНЯТТЯ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН ТА ГЕНЕЗИС ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ ЩОДО ЇХ РОЗГЛЯДУ…………………………...

11
1.1. Поняття «звернення громадян» в законодавстві України…………………............................................................
11
1.2. Звернення громадян як форма реалізації їх конституційного права……………………………… ……….
27
1.3. Правове регулювання діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян………………………………….
42
Висновки до Розділу 1 ………………………………………. 61
Розділ 2. МЕХАНІЗМ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН ……….
64
2.1. Компетенція міліції з питань розгляду звернень громадян (права та обов’язки) ……………………………….
64
2.2. Особливості розгляду міліцією звернень громадян на різних рівнях управління органами внутрішніх справ……..
83
2.3. Матеріально-технічне та інформаційне забезпечення діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян……
114
Висновки до Розділу 2 ………………………………………. 119
Розділ 3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН………………………………………………….
122
3.1. Прокурорський нагляд та судовий контроль за дотриманням законності в діяльності міліції із розгляду звернень громадян…………………………………………….

122
3.2. Цивільний та відомчий контроль за забезпеченням законності в діяльності міліції із розгляду звернень громадян……………………………………………………….

141
3.3. Юридична відповідальність працівників міліції за порушення законодавства про звернення громадян…
161
Висновки до Розділу 3………………………………………. 173
ВИСНОВКИ ………………………..…………………………………….. 176
ДОДАТКИ ………………………………………………………………… 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………….. 184

ВСТУП
Актуальність теми. Перетворення, що відбулися в Україні останніми роками, істотно актуалізували проблему зміцнення законності й правопорядку, забезпечення безпеки особистості, суспільства й держави. Розбудова громадянського суспільства вимагає вдосконалення діяльності правоохоронної системи країни як основного механізму забезпечення прав і свобод громадян.
Згідно із законодавством України міліція як орган виконавчої влади виконує функції щодо забезпечення захисту прав і свобод людини як від злочинних посягань, так і від зловживань з боку посадових осіб. Міліція зобов’язана ефективно реагувати на порушення закону, оперативно вживати заходи для усунення прямої загрози людям, майну, надавати юридичну допомогу у скрутних життєвих обставинах. Виходячи з цього, в практичній роботі органів внутрішніх справ запроваджується нова модель правоохоронної діяльності, у якій важливого значення набуває формування принципово нових підходів, що дозволили б реалізувати конституційні гарантії прав і свобод громадян, зокрема через механізми розгляду та вирішення їхніх звернень. За даними Департаменту інформаційних технологій МВС України простежується тенденція зростання кількості зареєстрованих заяв і повідомлень від населення. Цей факт свідчить про актуальність дослідження інституту адміністративно-правових засад діяльності міліції щодо звернень громадян. Так, у 2004 р. їх було зареєстровано 2 269 477, 2005 р. – 2 369 132, 2006 р. – 2 612 190, 2007 р. – 2 851 384, 2008 р. – 2 874 355, 2009 р. – 2 907 335.
Ще за радянських часів питання розгляду та вирішення пропозицій, заяв і скарг громадян були предметом дослідження багатьох вчених, зокрема А.І. Єлістратова, М.Д. Загряцкова, Б.М. Лазарєва, В.В. Малькова, Л.І. Ратнера, В.І. Ремньова, В.П. Яценка та ін. Окремі питання, пов’язані з цим видом адміністративної діяльності органів внутрішніх справ були досліджені в роботах В.Б. Авер’янова, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, І.П. Голосніченка, В.Л. Грохольського, С.М. Гусарова, В.П. Каткова, А.Т. Комзюка, Є.В. Курінного, К.Б. Левченко, Н.П. Матюхіної, О.П. Рябченко, М.М. Тищенка та інших вчених і фахівців-практиків.
Роботи вищезазначених авторів мають безсумнівне теоретичне й практичне значення, проте реалії практичного забезпечення й захисту прав людини і громадянина в діяльності міліції в сучасний період потребують подальшого вдосконалення організації діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян, що обумовлено низкою факторів як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. У зв’язку з цим виникає необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень стосовно практичної організації діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян з урахуванням перспектив розвитку відповідного законодавства.
Актуальність зазначеної теми обумовлюється також відсутністю достатнього наукового вивчення проблем правового й процесуального регулювання та механізму реалізації адміністративно-правових засад діяльності міліції щодо звернень громадян безпосередньо до ОВС. До цього часу наукові дослідження в цій сфері є поодинокими явищами, більшість з яких ґрунтується переважно на нормативній базі колишнього СРСР.
Виходячи з цього, комплексне дослідження організації діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян у сучасних умовах набуває особливої актуальності і має сприяти розробці пропозицій щодо підвищення її ефективності й забезпечення дотримання законності в процесі здійснення цієї діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до: п.п. 1.2.3 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р.; Пріоритетних напрямків розвитку правової науки на 2005-2010 рр., рекомендованих відділеннями Академії правових наук України; програми науково-дослідної роботи Київського міжнародного університету на 2008-2010 рр.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу наукових розробок, узагальнення правозастосовної практики, вітчизняного й зарубіжного досвіду розробити заходи щодо вдосконалення організації діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян.
Досягнення зазначеної мети забезпечується вирішенням таких завдань:
- формулюванням поняття звернення громадян на підставі узагальнення існуючих теоретичних положень та чинного законодавства;
- аналізу звернення громадян як форми реалізації їх конституційного права;
- дослідження правового регулювання діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян;
- визначення компетенції міліції з питань розгляду звернень громадян та виявлення колізій і прогалин у чинному законодавстві;
- з’ясування особливостей розгляду міліцією звернень громадян на різних рівнях управління органами внутрішніх справ;
- характеристикою матеріально-технічного та інформаційного забезпечення діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян та визначення їх специфіки;
- вивчення засобів здійснення прокурорського нагляду та форм судового контролю за дотриманням законності в діяльності міліції щодо розгляду звернень громадян;
- аналізу основних елементів системи демократичного цивільного контролю з питань розгляду звернень громадян в органах міліції і внесення пропозицій щодо поліпшення цієї діяльності;
- розробки основних напрямків удосконалення системи адміністративно-правових засад розгляду та вирішення звернень громадян до органів внутрішніх справ.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в діяльності міліції з розгляду звернень громадян.
Предмет дослідження - теоретичні й практичні питання організації діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян і напрямки вдосконалення цієї діяльності.
Методи дослідження. Методологією дисертаційного дослідження є положення загальнонаукового діалектичного методу пізнання. В дисертації використано спеціально-наукові та спеціальні методи: історико-правовий (підрозділ 1.1), порівняльно-правовий (підрозділи 1.1, 2.3, 3.2), логіко-юридичний (підрозділи 1.2, 3.1,), системно-структурний (підрозділи 2.2, 2.4, 3.3), формально-логічний – для формулювання пропозицій щодо внесення змін до чинних нормативно-правових актів, які прямо або опосередковано регулюють роботу зі зверненнями громадян (підрозділи 2.1, 2.4); статистичний - застосований для дослідження аналітичних даних (підрозділи 2.4, 3.2).
Теоретичну основу дисертації становлять праці радянських та сучасних вітчизняних правознавців з проблем адміністративної юрисдикції, теорії права, конституційного права, адміністративного процесу й інших галузей права стосовно теми дослідження. Використання, крім правових наук, інших галузей знання дозволило уникнути вузькоспеціального підходу до досліджуваних проблем. Комплексність дослідження полягає в тому, що при вирішенні поставлених проблем автор ґрунтувався на теоретичних і прикладних дослідженнях, здійснюваних не тільки в рамках соціально-правових наук, але й інших галузей наукового знання та практичної діяльності.
Нормативною базою дисертації є Конституція України, закони та інші нормативно-правові акти, що регламентують порядок організації діяльності міліції з питань розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян.
Емпіричну базу дослідження становлять статистичні та інші дані, що характеризують діяльність міліції з розгляду звернень громадян.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що виконана робота є одним із перших комплексних досліджень організації діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян у сучасних умовах, а також у визначенні напрямків удосконалення провадження у пропозиціях, заявах і скаргах громадян. Наукова новизна дослідження визначається колом окреслених питань з урахуванням сучасного підходу до забезпечення прав і свобод людини та громадянина, забезпечення законності в діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян. Це надало змогу обґрунтувати низку висновків, рекомендацій і пропозицій, зокрема,
вперше:
- реалізовано комплексний підхід до вивчення й організації роботи зі зверненнями громадян;
- розроблено систему принципів, на яких базуються організаційно-правові форми діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян;
- визначено стадії провадження щодо звернень громадян як окремих частини даного виду адміністративного провадження, що мають індивідуальні властивості;
- запропоновано класифікацію системи стадій розгляду та вирішення звернень громадян;
- з’ясовано коло суб’єктів провадження щодо звернень громадян як системоутворюючої сукупності елементів та окреслено місце в ній ОВС;
удосконалено:
- основні вимоги до організаційно-правового забезпечення провадження у пропозиціях, заявах і скаргах громадян в органах внутрішніх справ;
- основні положення організації діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян;
- пропозиції щодо поліпшення ефективності цивільного контролю над ОВС України на основі аналізу засад функціонування інституту демократичного цивільного контролю в зарубіжних країнах;
дістало подальшого розвитку:
- поняття провадження щодо звернень громадян з позицій адміністративного й адміністративно-процесуального права;
- адміністративно-правовий статус громадянина при провадженні у пропозиціях, заявах і скаргах громадян;
- пропозиції щодо вдосконалення роботи зі зверненнями громадян в органах внутрішніх справ;
- положення про те, що розгляд та вирішення звернень громадян є однією з основ формування виваженої й обґрунтованої адміністративної політики в Україні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі теоретичних і прикладних досліджень визначаються шляхи підвищення ефективності діяльності міліції з питань розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян. Значущим надбанням дослідження є також авторський методологічний підхід до вивчення й аналізу стану провадження у пропозиціях, заявах і скаргах громадян, класифікація його понять, стадій, принципів організації, а також комплекс пропозицій, спрямованих на вдосконалення існуючої організації досліджуваного виду адміністративного провадження й поліпшення його нормативного регулювання.
Теоретичні та практичні результати дослідження були використані у:
- науково-дослідній сфері – як основа для подальшого вивчення проблем розгляду звернень громадян, адміністративного провадження за заявами в органах внутрішніх справ України, дослідження форм і методів реалізації конституційних прав громадян на звернення;
- правотворчості – для законотворчої діяльності, зокрема при підготовці змін і доповнень до законів України “Про міліцію”, “Про звернення громадян”, “Про об’єднання громадян”, “Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією і правоохоронними органами держави”, при розробці законів “Про органи внутрішніх справ України”, “Про правоохоронну діяльність” та ін..;
- правозастосуванні – для підвищення ефективності організації діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян, сприяння розробці пропозицій щодо правового вдосконалення і забезпечення дотримання законності при розгляді звернень громадян;
- навчально-методичній роботі – при викладанні дисциплін “Адміністративне право”, “Адміністративна діяльність”, “Судові та правоохоронні органи”, при підготовці навчально-методичних матеріалів;
- правовихованні – при організації правового виховання населення, в роз’яснювальній роботі стосовно розуміння і застосування норм законів, у процесі реалізації прав громадян на звернення.
Апробація результатів дисертації. Положення, висновки та отримані результати дослідження доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях, семінарах і круглих столах: “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (м. Харків, 2005 р.), “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (м. Харків, 2006 р.), “Права людини в діяльності органів внутрішніх справ України” (м. Євпаторія, 2006 р.), “Забезпечення правопорядку та безпеки громадян у контексті реформування міліції громадської безпеки ” (м. Харків, 2006 р.).
Матеріали дослідження використано при проведенні семінарських занять з курсу “Адміністративне право” та підготовці навчально-методичного комплексу з названої дисципліни в юридичному інституті Київського міжнародного університету (акт впровадження № 271/03 від 03.06.09 р.). Матеріали дисертації стосовно діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян використано у ході виконання науково-дослідної теми “Захист прав людини: міжнародні та національні аспекти”(номер державної реєстрації 0104U003159), яка затверджена в УкрІНТЕІ і використовується з січня 2004 р. по грудень 2010 р. (акт впровадження № 191–13/05-09).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в монографії, п’яти наукових статтях, опублікованих у виданнях, визначених ВАК України як фахові з юридичних наук, та чотирьох тезах доповідей.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження обґрунтовано ряд висновків та пропозицій.
1. Звернення до владної інстанції, зокрема до міліції, у період розв’язання сучасних проблем розвитку суспільних відносин в Україні залишається найпоширенішою та найдоступнішою формою взаємовідносин між людиною і правоохоронними органами. Пропозиції, заяви, скарги є різними видами звернень громадян, що являють собою вольові юридичні дії, з якими держава за допомогою норм права пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
2. Провадження щодо звернень громадян може бути визначено як правовий інститут і як вид адміністративно-процесуальної діяльності. В першому випадку це актуальність адміністративно-правових процесуальних норм, у другому – врегульовані адміністративно-процесуальними нормами порядок дій учасників адміністративно-юрисдикційних правовідносин у зв’язку з реалізацією завдань зі здійснення розгляду та вирішення звернень громадян.
3. Неефективне гарантування реалізації конституційного права громадян на звернення значною мірою обумовлене недосконалістю чинного законодавства, що діє в досліджуваній сфері правовідносин. Для вирішення цих проблем необхідне запровадження єдиних методів і методології у роботі зі зверненнями громадян, що забезпечить відповідний захист від свавілля чиновників та надасть громадянинові відповідні правові гарантії.
4. Процес розгляду звернень громадян – це системне утворення, комплекс взаємопов’язаних процесуальних дій, які: створюють певну сукупність процесуальних правовідносин, що відрізняються предметною характеристикою і взаємопов’язаністю з відповідними правовідносинами; потребують встановлення доказів, а також обґрунтування всіх обставин і фактичних даних юридичної справи, що розглядається; спричиняють необхідність закріплення офіційного оформлення отриманих процесуальних результатів у відповідних документах.
5. Провадження щодо звернень громадян може бути визначене як діяльність уповноважених суб’єктів, яка здійснюється в адміністративно-процесуальній формі й передбачає вирішення таких завдань:
- безперечне дотримання вимог порядку прийняття та розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян до міліції;
- своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин, що містяться в кожному зверненні;
- вирішення звернення у повній відповідності до чинного законодавства та нормативних документів, виявлення причин та умов, які спонукали громадянина до подання звернення;
- забезпечення виконання винесеного рішення чи постанови;
- проведення роз’яснювально-правової роботи серед населення щодо прав та обов’язків громадян і державних органів влади, дотримання законів, зміцнення законності.
6. Система органів внутрішніх справ, з огляду на завдання, що ставляться перед нею в сучасних умовах, вимагає докорінного реформування, тому організаційна структура ОВС потребує постійного коригування і удосконалення – переходу до сервісно-поліцейського обслуговування населення, підготовки спеціалістів-іміджмейкерів міліції. Потрібна нова редакція ст. 7 Закону України «Про міліцію», яка б внесла ясність у механізми та процедуру призначення посадових осіб ОВС, їх повноваження та компетенцію, а також в організаційні засади міліції та її підпорядкованість.
7. Матеріально-технічне та інформаційне забезпечення діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян повинне забезпечувати раціональну організацію процесів збирання, систематизації, накопичення та обробки інформації шляхом застосування різноманітних методів, методик і технічних засобів. Щоб привести роботу ОВС у відповідність до сучасних вимог, необхідно здійснити розробку і впровадження автоматизованої інформаційно-пошукової системи (АІПС). Система повинна забезпечувати накопичення і пошук звернень, формування звітів, аналітичних довідок, обслуговування довільних запитів користувачів до баз даних, контроль за термінами виконання та робити вибірку звернень за певний проміжок часу.
8. З метою забезпечення організаційно-правових гарантій законності розгляду та вирішення звернень громадян варто внести норми, які б допускали можливість застосування звукозапису під час прийому громадян, подання звернень через електронні засоби зв’язку – Інтернет та електронну пошту. Доцільно було б запровадити в широку практику функціонування мобільних груп з перевірки стану роботи зі зверненнями громадян на місцях та впровадження в постійну діяльність виїзних пересувних пунктів ОВС для особистого прийому громадян у віддалених населених пунктах.
9. Широке коло різновидів взаємовідносин громадян з органами державної влади та місцевого самоврядування зумовили необхідність наглядової діяльності прокуратури в розгляді та вирішенні звернень громадян. Органи прокуратури становлять правову надбудову над елементами системи суб’єктів провадження щодо звернень громадян і водночас встановлюють зв’язок між сукупністю елементів досліджуваної системи суб’єктів.
10. Для забезпечення ефективності прокурорського нагляду необхідно в законодавчому порядку закріпити заборону на здійснення будь-яких перевірочних дій за зверненнями як у письмовій, так і в усній формі тим органам і посадовим особам, чиї дії (або бездіяльність) оскаржуються, і ця норма повинна бути закріплена й у відомчих нормативно-правових актах, що регламентують провадження за пропозиціями, заявами і скаргами громадян.
11. За роки незалежності Україна досягла певних успіхів у створенні системи демократичного цивільного контролю над правоохоронними органами, але ця система перебуває нині лише у стадії формування, і її можна вважати цивільною, проте вона не є реально демократичною. У системі контролю існують дві головні лінії дисбалансу: між владою і структурами громадянського суспільства – на користь влади, а також усередині влади. Судовий контроль над міліцією послаблений з огляду на залежність судів і суддів від виконавчої влади. Контроль з боку громадськості є не зовсім ефективним через слабкість інститутів громадянського суспільства, недостатній рівень розвитку незалежних ЗМІ, низькі правову культуру та громадську активність населення. Забезпечення дієвості та ефективності системи демократичного цивільного контролю над правоохоронними органами в Україні потребує подальшого вжиття системних заходів політичного, законодавчого, організаційного та інформаційно-просвітницького характеру.
12. Важливою організаційно-правовою гарантією законності при розгляді і вирішенні пропозицій, заяв і скарг громадян могло б стати закріплене у відомчому нормативному акті положення про те, що звернення громадян розглядають як посадові особи, так і уповноважені на те співробітники або спеціально створені для цього структурні підрозділи. Це забезпечить здійснення кваліфікованого розгляду звернень громадян, у залежності від їх видів і специфіки, тому що певна частина працівників буде спеціалізуватися саме на цьому роді адміністративно-службової діяльності. Крім того, це дозволить зазначеним працівникам мати повноцінну й об’єктивну інформацію про недоліки в діяльності підлеглих апаратів, підрозділів і служб по роботі зі зверненнями громадян, що, у свою чергу, дасть можливість більш оперативно забезпечувати контрольні функції, а також надавати практично-методичну допомогу в організації провадження за пропозиціями, заявами, скаргами громадян.
Необхідно також закріпити у законодавстві положення про те, що провадження щодо звернення вважається закінченим лише після виконання прийнятого за ними рішення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абросимова Н.А. Проблемы взаимодействия органов внутренних дел с населением в процессе предупреждения и расследования преступлений / Н.А. Абросимова // Закон и право. — 2001. — № 8. — С. 2—4.
2. Адміністративна діяльність міліції: Підручник / За заг. ред. О.М. Бандурки. — Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. — 448 с.
3. Алексеев С.С. Общая теория права: в 2-х т. / С. С. Алексеев. — М.: Юрид. лит.—Т. 1. — 1981. — 360 с.
4. Алистратов Ю.Н. Право граждан на обращение в государственные органы и органы местного самоуправления в условиях становления демократического государства: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 / Алистратов Юрий Николаевич. — М., 1995. — 197 с.
5. Андреев А.И. Обеспечение прав человека при наложении административных наказаний / А.И. Андреев // Российский следователь. — 2003. — № 12. — С. 35—36.
6. Багмет А. Надзор за полнотой регистрации сообщений о преступлениях / А. Багмет // Законность. — 2004. — № 9. — С. 25—26.
7. Бандурка О.М. Адміністративний процес: Підручник / О.М. Бандурка, М.М. Тищенко. — К.: Літера ЛТД, 2002. — 287 с.
8. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення / О.М. Бандурка. — Х. : Основа, 1999. — 438 с.
9. Бандурка О.М. Партнерські взаємовідносини між населенням та міліцією: Підручник / О.М. Бандурка, В.О. Соболєв, В.І. Московець. — Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ. — 2003. — 348 с.
10. Бандурка О.М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ : підручник / О.М. Бандурка. — Х. : Вид-во УВС. — 2001. — 220 с.
11. Бандурка О.М. Теорія і практика управління органами внутрішніх справ України: монографія / О.М. Бандурка. — Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. — 780 с.
12. Барабашов Г.В. Ответственность органов управления / Г.В. Барабашов // Советское государство и право. — 1981. — № 5. — С. 8.-14.
13. Барковський В.П. Про формування партнерських відносин між міліцією і населенням / В.П. Барковський // Вісник Одеського університету внутрішніх справ. — 2000. — № 4. — С. 41—45.
14. Барчук В.Б. Вдосконалення форм і методів діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / В.Б. Барчук //Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2004. — № 5. — С. 102—111.
15. Бахрах Д.Н. Административная юстиція: развитие и проблемы совершенствования / Д.Н. Бахрах, А.Т. Боннер // Советское государство и право. — 1975. — № 8. — С. 57.
16. Бахрах Д.Н. Административное право : Учеб. для вузов / Д.Н. Бахрах. — М.:Норма, 2004. — 768 с.
17. Берідзе М.Н. Стадії провадження у справах за зверненнями громадян / М.Н. Берідзе // Вісник Національного університету внутрішніх справ. — 2005. — № 29. — С. 139—147.
18. Битяк Ю.П. Переконання і примус у державному управлінні. Адміністративна відповідальність: конспекти лекцій / Ю.П. Битяк. — Х. : Укр. юрид. акад., 1994. — 44 с.
19. Білоконь В. Довіра людей – це надбання, яким потрібно дорожити / В. Білоконь // Урядовий кур’єр. — 2004. — 23 жовтня. — С. 6.
20. Боброва Н.А. Гарантии реализации государственно—правовых норм / Н.А. Боброва. — Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1984. — 163 с.
21. Бойко А. Задля реалізації громадянами конституційного права: аналіз звернень громадян до Міністерства з питань надзвичайних ситуацій за дев’ять місяців 2003 року / А. Бойко // Надзвичайна ситуація. — 2003. — № 10. — С. 63—64.
22. Бойко В. Правоохоронні органи України як інструмент політичної боротьби / В. Бойко // Національна безпека і оборона. — 2004. — № 4. — С. 55—60.
23. Бойко В. Український суд : між «хочемо» і «маємо» / В. Бойко // Політика і культура. — 2003. — № 3. — С. 12.
24. Болотова В.О. Основні фактори формування суспільної думки про діяльність міліції серед населення / В.О. Болотова // Вісник Університету внутрішніх справ. — 1999. — Вип. 8. — С. 283—285.
25. Болотова В.О. Соціальні уявлення про ОВС як фактор співробітництва між міліцією і населенням / В.О. Болотова // Вісник національного університету внутрішніх справ. — 2005. — № 31. — С. 145—149.
26. Бородін І.Л. Правовий механізм реалізації конституційного права громадян на скаргу / І.Л. Бородін // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. — 2006. — № 4. — С. 62—67.
27. Буденко Н.И. Организация работы дежурных частей и участковых инспекторов милиции с заявлениями, предложениями и жалобами граждан / Н. И. Буденко, Н. П. Ерилин. — М.: МВШМ МВД СССР, 1990. — 48 с.
28. Буторин Л. Регистрация и учет преступлений / Л. Буторин // Законность. — 2001. — № 8. — С. 33—35.
29. Бутылин В.Н. Рассмотрение жалоб граждан на действия работников внутренних дел, ущемляющих права и законные интересы граждан / В.Н. Бутылин. — М.: Акад. МВД РФ, 1992. — 32 с.
30. Валерко В. Довіра людей – це надбання, яким потрібно дорожити / В. Валерко // Президентський вісник. — 2004. — 22 жовт. — С. 4.
31. Василинчук В.І. Перевірка підрозділами Державної служби боротьби з економічною злочинністю заяв та повідомлень про злочини у сфері господарської діяльності / В.І. Василинчук // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — 2005. — № 3. — С. 143—149.
32. Вербенський М. Керівництво МВС ніколи не відмовляє громадянам у наданні допомоги / М. Вербенський //Міліція України. — 2005. — № 11. — С. 2.
33. Взаимодействие милиции и населения: к итогам харьковского эксперимента: Науч.-практ. пособие. — Х.: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2003. — 286 с.
34. Вильямский В.С. Местные советы: работа с письмами трудящихся / В.С. Вильямский, Н.Н. Козакевич, А.Е. Кравченко. — М.: Сов. Россия, 1981. — 104 с.
35. Габричидзе Б.Н. Административное право: Учебник / Б.Н. Габричидзе. — М.: Проспект, 2004. — 477 с.
36. Голосніченко І. Правове регулювання надання державних управлінських послуг та вирішення адміністративних спорів [Електронний ресурс] / І. Голосніченко // Право України. — 2003. — № 10. — С. 86—89. — Режим доступу до журн.: www.lawbook.by.ru.
37. Господарський Кодекс України: станом на 05.03.2009 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2009. — № 30. — Ст. 416.
38. Грані плюс. — 2005. — 12 квіт. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до журн.: www.grani.kiev.ua.
39. Гурвич М.А. Основные черты гражданского процессуального правоотношения / М.А. Гурвич // Советское государство и право. — 1972. — № 2. — С. 31—33.
40. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. — М.: Рус. яз. 1981— . —Т. 3: П. — 1982. — 555 с.
41. Декларація про державний суверенітет України : від 16.07.1990 р., № 55-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1990. — № 31. — Ст. 429.
42. Денисюк С.Ф. Громадська думка про діяльність правоохоронних органів, як складова цивільного демократичного контролю / С.Ф. Денисюк // Наше право. — 2005. — № 2. — С. 20—24.
43. Дербичева С.А. Проблемы позицирования и восприятия полиции / милиции в современном обществе / С.А. Дербичева // Закон и право. — 2005. — № 2. — С. 64—65.
44. Джафарова М.В. Роль громадської думки при прийнятті управлінських рішень ОВС у відносинах з населенням / М. В. Джафарова // Наше право. — 2006. — № 1. — С. 34—38.
45. Джафарова О.В. Актуальність втілення в життя програми «міліція і населення партнери» / О. В. Джафарова // Наше право. — 2003. — № 1. — С. 9—12.
46. Джафарова О. В. Правові основи партнерства міліції і населення: дис. …канд. юрид. наук : 12.00.07 / Джафарова Олена Вячеславівна. — Х., 2003. — 206 с.
47. Дисциплінарний Статут органів внутрішній: справ: Затв. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07. 1991 р. № 1368-ХІІ // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993 С. 464-474.
48. Долежан В. Актуальні проблеми роботи зі зверненням громадян в органи прокуратури / В. Долежан // Вісник Академії прокуратури України. — 2006. — № 2. — С. 53—58.
49. Елистратов А.И. Вопросы административного права / А.И. Елистратов. — М.: Т-во типографии А.И. Мамонтова, 1916. — 159 с.
50. Заградский Г. В. Правовые системы современности / Г.В. Заградский. — М.: 1995. — 221 с.
51. Загряцков М.Д. Административная юстиция и право жалобы (в теории и законодательстве) / М.Д. Загряцков. — М.: Право и жизнь, 1924. — 96 с.
52. Зайцева Е.Р. Коллективные формы реализации и защиты прав и свобод граждан: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.02: Конституционное право ; муниципальное право / Е.Р. Зайцева. — М.,1993. — 19 с.
53. Законодавство України про адміністративну відповідальність. — К.: Юрінком, 1997. — 240 с.
54. Засади державної політики України в галузі прав людини: Постанова Верховної Ради України: від 17.06.1999 р., № 757-ХІV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 35. — Ст. 303.
55. Збірник нормативних актів по роботі з особовим складом органів внутрішніх справ України / Відп. ред. В.І. Вакулович. — Х.: Ун-т внутр. справ, 1997. — 112 с.
56. Зростає довіра людей // Урядовий кур’єр. — 2004. — № 93. — С. 5.
57. Зубач А.В. Государственные гарантии прав потерпевшего от административного правонарушения / А.В. Зубач // Современное право. — 2004. — № 7. — С. 31—34.
58. Інформація про стан законності в державі у 2008 р. // Генеральна прокуратура України. — 2009. — 2 бер. — Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/vlada.html?dir_id=100720&sort=name&tsort=asc.
59. Іншомовний аспект підготовки фахівців для органів внутрішніх справ України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Харків, 20-21 трав. 1999 р.). — Х. :Ун-т внутр. справ, 1999. — 88 с.
60. Кваша Л.Ф. Конституционно-правовые основы деятельности российской милиции / Л.Ф. Кваша. — М.: Акад. МВД России, 2000. — 238 с.
61. Керницький Б.А. Партнерські відносини міліції і громадян – складова громадянського порядку в державі / Б.А. Керницький // Держава і право. — 2004. — № 26. — С. 616—624.
62. Кіщак Ю. Організаційно-методичні підходи до розгляду звернень громадян у період реформування АПК / Ю. Кіщак //Підприємництво, господарство і право. — 2004. — № 7. — С. 76—79.
63. Кобец П. Взаимодействие между органами внутренних дел и общественными формированиями граждан / П. Кобец // Профессионал. — 2004. — № 6. — С. 34—37.
64. Коваленко В.В. Основи державного управління: монографія / В.В. Коваленко. —Х.: Фактор, 2009. — 248 с.
65. Коваль Л. Адміністративне право України / Л. Коваль. — К.: Основи, 1994. — 154 с.
66. Коваль Л. В. Адміністративне право: курс лекцій / Л. В. Коваль. — К.: Вентурі, 1998. — 208 с.
67. Кодекс адміністративного судочинства України : за станом на 6 лип. 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 35-36 ; № 37. — Ст. 446.
68. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / За ред. В.М. Вакуленка, О.П. Товстенка. — К.: Юрінком, 1997. — 580 с.
69. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Кодекс про адміністративні правопорушення від 07.12.1984р., №8073—Х // Відомості Верховної Ради УРСР.—1984. Додаток до №51. Ст.1122. (з наступними змінами та доповненнями).
70. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник / В.К. Колпаков. — К. : Юрінком Інтер, 1999. — 752 с.
71. Конституція України: прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28.06.1996р., №254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст.141.
72. Контроль над правоохоронними органами в Україні: цивільний, але не демократичний: аналітична доповідь Центру Разумкова // Національна безпека і оборона. — 2004. — № 2. — С. 2.
73. Коренев А.П. Административное право: учеб. пособие / А.П. Коренев, Д.Ф. Богатов. — М.: Щит-М, 2001. — 171 с.
74. Корнюшенков Г.В. Допустимость обращения граждан в конституционные (уставные) суды субъектов Российской Федерации / Г.В. Корнюшенков // Российский судья. — 2004. — № 11. — С. 36—41.
75. Кочеткова С.В. Сотрудничество органов внутренних дел со средствами массовой информации по формированию позитивного общественного мнения о работе милиции / С.В. Кочеткова // Региональные проблемы борьбы с преступностью. — М., 2000. — С. 86—101.
76. Кравченко Ю.Ф. Забезпечення прав та свобод людини – головний напрям правоохоронної діяльності в Україні / Ю.Ф. Кравченко // Вісник Національного Університету внутрішніх справ. — 1999. — № 9. — С. 3—15.
77. Кравченко Ю.Ф. Зміцнення партнерських відносин між міліцією та населенням – важливий напрямок у забезпеченні прав і свобод людини і громадянина / Ю. Ф. Кравченко // Вісник Національного університету внутрішніх справ. — 2001. — № 14. — С. 289—297.
78. Кравченко Ю.Ф. Проблеми забезпечення прав і свобод людини в діяльності міліції України / Ю.Ф. Кравченко // Вісник Національного університету внутрішніх справ. — 2000. — № 11. — С. 3—9.
79. Кримінальний Кодекс України: за станом на 1 вересня 2001р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 25-26. — Ст. 131.
80. Кримінально-процесуальний кодекс України: Наук.-практ. комент. станом на 1 березня 2007 р. / [В.І. Бояров, Т.Ф. Варфоломеєва, І.В. Вернидутов та ін.]. — Офіц. вид. — К.: Юрисконсульт, 2007. — 896 с. — (Бібліотека кримінально-процесуального права).
81. Кудря В. Види проваджень за зверненнями громадян до органів виконавчої влади та адміністративні(управлінські) послуги / В. Кудря // Право України. — 2006. — № 3. — С. 12—15.
82. Кузьменко О. Адміністративний процес: сутність і структура / О. Кузьменко // Право України. — 2003. — № 2. — С. 22—26.
83. Курінний Є.В. Розгляд звернень громадян в органах внутрішніх справ України: Навч. посіб. / Є.В. Курінний. — Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. — 36 с.
84. Ленин В.И. Полное собрание сочинений В 55 т. / В. И. Ленин. — Изд. 5-е. — М.: Политиздат, 1958—1965. — Т. 50: Письма. Октябрь 1917 июнь 1918. — 1965. — 623 с.
85. Лещук А. Р. Реалізація виконавчими органами місцевого самоврядування конституційного права громадян України на звернення / А.Р. Лещук // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. — 2004. — № 2. — С. 136—143.
86. Лыков В. Воспитание личного состава органов внутренних дел / В. Лыков // Профессионал. — 2001. — № 1. — С. 33—35.
87. Лыков В. Средства массовой информации в деятельности органов внутренних дел / В. Лыков // Профессионал. — 2001. — № 5. — С. 36—39.
88. Ляшенко Н. А. Социальная мобильность в органах внутренних дел: дис. … канд. социол. наук: 22.00.03 / Ляшенко Наталья Александровна. — Х., 1999. — 212 с.
89. Мальков В.В. Советское законодательство о жалобах и заявлених / В.В. Мальков. — М. : МГУ, 1967. — 108 с.
90. Мальцев В.В. Врахування громадської думки при оцінці діяльності дільничних інспекторів міліції / В.В. Мальцев // Нормативно-правове забезпечення проходження служби в органах внутрішніх справ України. — Х., 2004. — С. 169—171.
91. Мартиненко О. Кримінологія злочинності в органах внутрішніх справ / О. Мартиненко // Право України. — 2004. — № 4. — С. 83.
92. Мельник М. Правоохоронні органи і політика в Україні / М. Мельник // Національна безпека і оборона. — 2004. — № 4. — С. 60—66.
93. Мурашин О.Г. Інститут звернень громадян: дійсність і перспективи розвитку / О.Г. Мурашин // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — 2002. — № 5. — С. 136—143.
94. Новий тлумачний словник української мови: у 4-х т. / Уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. — К.: Аконіт, 1998— . — (Сер. «Нові словники»).Т. 3: О-Р. — 2001. — 927 с.
95. Новий тлумачний словник української мови: у 4-х т. / уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. — К.: Аконіт, 1998— . — (Сер. «Нові словники»). Т. 4: Р-Я. — 2001. — 941 с.
96. «Обличчям до людей» – не гасло. Це сенс і призначення: робота зі зверненнями громадян // Іменем закону. — 2002. — № 13. — С.3.
97. Ольшевская А.В. Конституционно-правовой механизм обеспечения личных прав и свобод человека и роль органов внутренних дел в его реализации / А. В. Ольшевская // Современное право. — 2004. — № 3. — С. 22—26.
98. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 57 000 слов / С.И. Ожегов / Под ред. чл. - корр. АН СССР Н. Ю. Шведовой. — 18-е изд., стереотип. — М.: Рус. яз., 1986. — 797 с.
99. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70 000 слов / С. И. Ожегов / Под ред. Н. Ю. Шведовой. — 23-е изд., испр. — М.: Рус. яз., 1991. — 917 с.
100. Осипов В., Шолохов А.: «Когда наслушаешься жалоб, когда увидишь сколько слез и несправедливості» / В. Осипов // Законность. — 2005. — № 35. — С. 45—50.
101. Пабат О.В. Сутність і особливості адміністративно-правового статусу громадянина / О. В. Пабат // Актуальні проблеми державного управління. — 2005. — № 1. — С. 267—274.
102. Партнерство та співробітництво міліції з населенням: стан, проблеми, рекомендації. — Х. : Поларт, 2005. — 240 с.
103. Піджаренко О. Право громадян на скаргу / О. Піджаренко // Юридична консультація. — 2004. — № 4. — С. 3.
104. Перунова О.М. Форма і зміст апеляційної скарги / О. М. Перунова // Право і безпека. — 2004. — № 3. — С. 129—133.
105. Перунова О. М. Форма і зміст касаційної скарги / О. М. Перунова // Право і безпека. — 2005. — № 1. — С. 146—150.
106. Петрова Л. Письма прокурору или заявления, жалобы, иные обращения граждан, содержащие сведения о нарушении законов / Л. Петрова // Профессионал. — 2003. — № 6. — С. 44—45.
107. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ /
В.М. Плішкін. — К.: Нац. акад. внутр. справ України, 1999. — 702 с.
108. Погрібний О.О. Від концептуальних засад реформування правоохоронної системи України – до реформування системи МВС / О.О. Погрібний // Забезпечення правопорядку та безпеки громадян у контексті реформування міліції громадської безпеки: Матеріали наук.-практ. конф., 17 бер. 2006 р. — Х., 2006. — С. 3—14.
109. Подоляка А.М. Правове регулювання охорони громадського порядку в Україні: Монографія / А.М. Подоляка. — Х. : , 2008. — 350 с.
110. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України: затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 25 лип. 1991 р. // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. — К., 1993. — С. 438—464.
111. Поштар П. Яким бути (правовому) контролю? / П. Поштар // Радянське право. — 1990. — № 7. — С. 48—50.
112. Права граждан, правоохранительная и правоприменительная деятельность в России и Украине: состояние и перспективы развития: материалы междунар. науч.-практ. конф. адъюнктов, аспирантов и магистров. Ч. 1. — Белгород : ОНиРИО БелЮИ МВД России, 2003. — 179 с.
113. Правоохоронні органи в Україні: контрольована безконтрольність [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. — 2004. — 12-18 черв. — Режим доступу: http://www.zn.kiev.ua
114. Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 01.12.1994 р., № 264/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 52. — Ст. 455.
115. Про адміністративну процедуру: Закон ФРН: Матеріали в галузі адміністративно-процесуального права, адміністративно-процедурного права, права про виконання адміністративних актів, підготовлених в рамках співробітництва в галузі реформи адміністративного права. 1994-2001 [Електронний ресурс] // Право України. — 2003. — № 10. — С. 18. — Режим доступу до журн.: http://lawbook.by.ru/magaz/pravoukr/0310/18.shtml
116. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 29.11.2005 р., № 3127-ІV // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 8. — Ст. 90.
117. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.1995 р., № 356/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 34. — Ст. 266.
118. Про виконання Закону України від 5 квітня 2001 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху»: Наказ МВС України від 22.10.2003 р., № 1217, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2003 р. за №974/8295 [Електронний ресурс]. — Режим доступу до журн.: http://www.law.autoua.net
119. Про внесення змін до Інструкції про порядок розгляду в Службі безпеки України звернень громадян та реєстрації, обліку заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини // Офіційний вісник України зі змінами. — 2006. — № 6. — Ст. 323.
120. Про внесення змін до Конституції України: Закон України від 08.12.2004 р., № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — №2. — Ст. 44.
121. Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією і правоохоронними органами держави: Закон України від 19.06.2003 р., № 975-ІV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 46. — Ст. 366.
122. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 21.11.1992 р., № 2811-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 5. — Ст. 21.
123. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23.12.1993р., № 3781-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 11. — Ст. 50.
124. Про державну службу: Закон України від 31.05.2005 р., № 2593-VІІ // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 26. — Ст. 346.
125. Про державну таємницю: Закон України від 21.01.1994 р., № 3855-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 16. — Ст. 93.
126. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України від 22.02.2006 р., №3460-ІV // Урядовий кур’єр. — 2006. — 20 квіт. — С. 20.
127. Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення: Указ Президента України від 13.08.2002 р., № 700 // Урядовий кур’єр. — 2002. — 16 серпня.
128. Про дорожній рух: Закон України від 30.06.1993 р., № 3353-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 31. — Ст. 338.
129. Проект Кодексу адміністративних процедур України, підготовлений робочою групою Кабінету Міністрів України під керівництвом С. Станік [Електронний ресурс]. — Режим доступу: miniyust.gov.ua.
130. Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення: Указ Президента України від 19.03.1997 р., № 241/97 // Офіційний вісник України. — 1997. — № 12, Т. 1. — Ст. 111.
131. Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р., № 348 // Зібрання законодавства України. — 1997. — № 4. — Ст. 202.
132. Про затвердження Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 14.04.2004 р., № 400 // Довідник працівника міліції. Кн. 2, ч. ІІ: Нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ / Відп. ред. М. В. Білоконь. — К., 2004. — С. 851—870.
133. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України від 17.10.2000 р., № 1138 // Довідник працівника міліції. Кн.1: Законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ / Відп. ред. М. В. Білоконь. — К., 2003. — С. 5—6.
134. Про затвердження Порядку провадження за заявами про оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21.12.2004 р., № 1603 [Електронний ресурс]. — Режим доступу до журн.: http://law.autoua.net.
135. Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. — К., 1993. — С. 438—464.
136. Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України: Наказ Міністерства внутрішніх справ від 10.10.2004 р., № 1177 // Офіційний вісник України зі змінами. — 2004. — № 43. — Ст. 2853.
137. Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України: Наказ Міністерства внутрішніх справ від 20.10.2003 р., № 1212 [Електронний ресурс]. — Режим доступу до журн.: http://www.socioprostir.org.ua.
138. Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 15.06.2006 р., № 600 // Офіційний вісник України зі змінами. — 2006. — № 28. — Ст. 2041.
139. Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України: Наказ МВС України від 28.07.1994 р., №404.
140. Про звернення громадян: Закон України: від 2.10.1996 р., № 393/96 // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 47. — Ст. 256.
141. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р., № 2657–ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 48. — Ст. 650.
142. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 16.05.2008 р., № 279-VІ // Урядовий кур’єр. — 2008. — 21 трав.
143. Прокурорский надзор в европейских социалистических странах / К.Ф. Скворцов, С.Г. Березовская, В.К. Звирбуль и др. — М.: Юрид. лит., 1981. — 263 с.
144. Прокурорский надзор в СССР: Учеб. для юрид. ин-тов и фак. / [С.Г. Березовская, В.К. Звирбуль, Н.И. Сапожников и др.]. — Изд. 3-е, испр. и доп. — М : Юрид. лит., 1973. — 358 с.
145. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р., № 565-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 37. — Ст. 538.
146. Про невідкладні заходи з удосконалення прийому громадян органами державної влади, органами місцевого самоврядування та посадовими і службовими особами цих органів: Указ Президента України від 14.04.2004 р., № 434. // Урядовий кур’єр. — 2004. — 22 квіт.
147. Про об’єднання громадян: Закон України від 16.11.1992 р., № 2460-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 34. — Ст. 256.
148. Про оперативно - розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 р., № 2135-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 22. — Ст. 308.
149. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30.06.1993 р., № 461-ХІV // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 35. — Ст. 358.
150. Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24.01.1995 р., № 20/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 6. — Ст. 35.
151. Про пенсійне забезпечення: Закон України від 5.11.1991 р., № 1788-Х // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 3. — Ст. 10.
152. Про Перелік посад керівників військових формувань, правоохоронних органів, органів дипломатичної служби, кандидатури для призначення на які погоджуються з Президентом України: Указ Президента України від 4.12.2006 р., № 1025 // Офіційний вісник України. — 2006. — № 49. — Ст. 3255.
153. Про підприємства в Україні: Закон України від 27.03.1991 р., № 887-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 24. — Ст. 272. (Втратив чинність згідно з Господарським Кодексом України від 16 січня 2003 р., № 436-ІV).
154. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 04.12.1994 р., № 3929-ХІІ //Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 23. — Ст. 161.
155. Про проголошення незалежності України: Постанова Верховної Ради Української РСР від 24.08.1991 р., № 1427-ХІІ // Відомості Верховної Ради. — 1991. — № 38. — Ст. 502.
156. Про прокуратуру України: Закон України від 05.11.1991 р., № 1789-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст. 793.
157. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: протокол // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 40. — Ст. 263.
158. Проскурняк Р. Судовий контроль за законністю у сфері адміністративно-правової діяльності органів внутрішніх справ / Р. Проскурняк // Юридична Україна. — 2006. — № 12. — С. 49—51.
159. Про статус депутатів місцевих рад: Закон України від 11.07.2002 р., № 93-ІV // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 40. — Ст. 290.
160. Про статус народного депутата України: Закон України від 17.11.1992 р., № 2790-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 3. — Ст. 17.
161. Про судоустрій України: Закон України від 7.02.2002 р., № 3018-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 27-28. — Ст. 180.
162. Протизаконне насильство в органах внутрішніх справ: соціологічний та історико-правовий аналіз / За заг. ред. проф. О.Н. Ярмиша. — Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, Харківська правозахисна група, 2005. — 212 с.
163. Про участь в міжнародних миротворчих операціях: Закон України від 23.04.1999 р., № 613-ХІV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 22-23. — Ст. 202.
164. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22.06.2000 р., № 1835-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 40. — Ст. 338.
165. Прушинския П. Рабоче-крестьянская инспекция в системе контроля государственного управления / П. Прушинская // Современное польское право. — 1987. — № 4. — С. 53—63.
166. Прядко Д. Звертаймося, бо ми того варті !: Затверджене положення про порядок звернення громадян до податкових органів / Д. Прядко // Юридична газета. — 2004. — № 7. — С.6.
167. Рабинович П. Право громадян на звернення / П. Рабинович // Вісник Академії правових наук України. — 1997. — № 3. — С. 33—39.
168. Ратнер Л.И. Об усилении гарантий и правильного разрешения жалоб трудящихся / Л.И. Ратнер // Советское государство и право. — 1975. — № 9. — С. 56.
169. Ревин И.А. Роль органов местного самоуправления в организации взаимодействия органов внутренних дел с общественностью / И.А. Ревин // Российский следователь. — 2004. — № 6. — С. 28—32.
170. Ремнев В.И. Из истории развития административной юстиции в СССР. Проблемы управления и гражданского права : сб. ст. / В.И. Ремнев. — М.: Ин-т государства и права, 1976. — 185 с.
171. Ремнев В.И. Методы и формы государственного управления / В.И. Ремнев. — М.: Юрид. лит-ра, 1977.— 286 с.
172. Ремнев В.И. О гарантиях рассмотрения жалоб трудящихся / В.И. Ремнев // Советское государство и право. — 1962. — № 5. — С. 34—43.
173. Ремнев В.И. Повышение эффективности порядка рассмотрения обращений граждан. / В.И. Ремнев // Советское государство и право. — 1976. — № 12. — С. 26—33.
174. Ремнев В.И. Право жалобы в СССР: дис. … канд. юрид. наук : / Ремнев Виктор Иванович. — М., 1963. — 287 с.
175. Ремнев В.И. Право жалобы в СССР / В.И. Ремнев. — М. : Знание, 1982. — 64 с.
176. Ремнев В.И. Право жалобы в СССР / В.И. Ремнев. — М.: Юрид лит., 1964. — 132 с.
177. Ремнев В.И. Предложения, заявления и жалобы граждан / В.И. Ремнев. — М.: Юрид. лит.,1972. — 71 с.
178. Ремнев В.И. Социалистическая законность в государственном управлении / В.И. Ремнев. — М. : Наука, 1979. — 301 с.
179. Ремнев В.И. Ваше письмо рассмотрено… / В.И. Ремнев.