ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ГРОМАДЯН НА БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

СТАМАТІНА МАРИНА ВЛАДИСЛАВІВНА

УДК 342.7(477)

ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ГРОМАДЯН НА БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ

Спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Бандурка Олександр Маркович -
доктор юридичних наук, професор,
академік НАПрН України

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ГРОМАДЯН НА БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ …………………………………..12
1.1. Поняття та сутність безоплатної правової допомоги …………………12
1.2. Право громадян на безоплатну правову допомогу ……………………27
1.3. Принципи і завдання діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу ………………………………………………40
1.4. Нормативно-правове забезпечення організації діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу ………………56
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………69

РОЗДІЛ 2 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ГРОМАДЯН НА БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ …………………………………75
2.1. Формування системи безоплатної правової допомоги в Україні ….75
2.2. Адміністративно-правовий статус суб’єктів надання громадянам безоплатної правової допомоги ……………………………………………...88
2.3. Підстави та порядок надання громадянам безоплатної правової допомоги ……………………………………………………………………102
2.4. Організація управління та фінансування системи безоплатної правової допомоги ……………………………………………………………………118
Висновки до розділу 2 ………………………………………………………132

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ГРОМАДЯН НА БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ ……………………………………………………135
3.1. Напрями реформування організаційно-правової діяльності щодо надання безоплатної правової допомоги …………………………………135
3.2. Використання міжнародного досвіду в Україні щодо організації діяльності реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу 144
Висновки до розділу 3 ……………………………………………………….157

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….166

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогодні питання ефективного забезпечення прав і свобод людини та громадянина, належна реалізація права громадян на безоплатну правову допомогу є найважливішими проблемами внутрішньої політики багатьох держав світу, у тому числі й України. Саме стан справ у сфері реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу, забезпечення прав і свобод людини, створення умов для їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку держави. Удосконалення організації діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу відбувається в межах Концепції формування системи безоплатної правової допомоги в Україні, схваленої Указом Президента України від 9 червня 2006 р., а також міжнародних актів з питань захисту прав людини, які покликані забезпечити втілення нових підходів, використання нових форм та методів щодо реалізації державної політики у сфері права. Незважаючи на міжнародні та конституційні зобов’язання України, практика надання безоплатної правової допомоги залишається незадовільною, що призводить до прийняття численних рішень Європейського суду з прав людини проти України щодо порушення вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині права на справедливий суд, призначення захисника та забезпечення осіб безоплатною правовою допомогою.
Таким чином, демократизація України, необхідність використання загальновизнаних світових стандартів захисту прав і свобод людини та громадянина роблять наукові дослідження у сфері безоплатної правової допомоги надзвичайно актуальними і суспільно значущими.
Варто зазначити, що проблеми діяльності органів та установ що надають безоплатну правову допомогу їх організаційні та управлінські аспекти функціонування досліджували О.М. Бандурка, О.А. Банчук, А.М. Бірюкова, Ю.П. Битяк, О.Г. Гамалій, С.В. Гончаренко, С.К. Гречанюк, А.В. Іванцова, В.В. Ковальська, А.М. Колодій, А.Т. Комзюк, В.В. Копєйчиков, Є.М. Попович, А.В. Портнов, В.П. Пєтков, Ю.І. Руснак, О.Ф. Скакун, Н.В. Сухицька, С.Г. Стеценко, Ю.М. Тодика, В.І. Форманюк, Ю.С. Шемшученко, Ю.Т. Шрамко та інші вчені. Однак, незважаючи на інтенсивність та широкий спектр досліджень, присвячених різним аспектам визначеної автором тематики, багато питань у цій сфері залишаються ще дискусійними. Це стосується насамперед розуміння сутності таких категорій як «безоплатна правова допомога», «правова допомога», «юридична допомога», «правові послуги» та їх розмежування; визначення принципів і завдань діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу; з’ясування особливостей адміністративно-правового статусу суб’єктів надання безоплатної правової допомоги.
Таким чином, необхідність удосконалення та системного оновлення існуючого механізму надання безоплатної правової допомоги його функціонально-організаційної структури, форм та методів діяльності, з одного боку, та відсутність комплексних наукових досліджень цієї проблематики — з іншого, обумовлюють актуальність комплексного дослідження адміністративно-правових засад організації діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до Концепції формування системи безоплатної правової допомоги в Україні затверджена Указом Президента України від 09 червня 2006 року, Концепції Державної цільової програми формування системи безоплатної правової допомоги на 2013-2017 роки затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 липня 2012 р., пп. 39, 41, 42 Додатку 13 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр., затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347, п. 14.1 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 рр., затверджених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р. (протокол № 10).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, системи правового регулювання і практики його реалізації визначити сутність та особливості адміністративно-правових засад організації діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу і на цій основі виробити пропозиції та рекомендації щодо її удосконалення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:
- визначити поняття та сутність безоплатної правової допомоги;
- розкрити значення права громадян на безоплатну правову допомогу;
- з’ясувати принципи і завдання діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу;
- охарактеризувати нормативно-правове забезпеченню організації діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу;
- здійснити огляд формування системи безоплатної правової допомоги;
- виявити особливості адміністративно-правового статусу суб’єктів надання громадянам безоплатної правової допомоги;
- визначити підстави та порядок надання громадянам безоплатної правової допомоги;
- розглянути механізм організації управління та фінансування системи безоплатної правової допомоги;
- сформулювати рекомендації, спрямовані на удосконалення теоретичних та організаційно-правових засад діяльності щодо надання безоплатної правової допомоги;
- узагальнити можливість використання міжнародного досвіду в Україні щодо організації діяльності реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у процесі організації діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу.
Предметом дослідження є організація діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (розділи 1-3), визначено сутність та особливості надання безоплатної правової допомоги (підрозділ 1.1), сутність та особливості формування системи безоплатної правової допомоги (підрозділ 2.1). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження принципів, завдань, правових засад та особливостей права громадян на безоплатну правову допомогу (підрозділи 1.2, 1.3, 1.4), особливостей адміністративно-правового статусу суб’єктів надання такої допомоги (підрозділ 2.2), характеристики використання міжнародного досвіду в Україні щодо організації діяльності реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу (підрозділ 3.2). Системно-структурний метод використано для характеристики підстав та порядку надання громадянам безоплатної правової допомоги, організації управління та фінансування цієї системи, напрямів реформування організаційно-правової діяльності щодо надання безоплатної правової допомоги (підрозділи 2.3, 2.4, 3.1). Статистичний і документальний аналіз застосовувались для визначення недоліків правового та організаційного супроводження діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу (розділи 2-3).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців в галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, в тому числі зарубіжних вчених. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади організації діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо правового регулювання та організації діяльності у зазначеній сфері може бути використано в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів спеціальної компетенції, які функціонують у досліджуваній сфері, статистичні матеріали, політико-правова публіцистика, довідкові видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній науці досліджень, в якому комплексно з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права визначено сутність та особливості організації діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
– визначено сутність «безоплатної правової допомоги» як системи суспільних відносин, що складаються в результаті звернення визначених законом осіб до уповноважених органів, посадових осіб з метою отримання кваліфікованої правової послуги на безоплатній основі;
– здійснено класифікацію осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу та запропоновано визначити наступні умовні групи: «категорія соціально незабезпечених громадян в Україні», «категорія з правовим статусом ветеран війни», «категорія осіб, які мають потребу у правових послугах із представництва та складання документів процесуального характеру», «категорія осіб, які потребують захисту від обвинувачення»;
удосконалено:
– визначення поняття безоплатної правової допомоги під яким запропоновано розуміти професійну, гарантовану державою діяльність визначених законодавством спеціалістів, щодо надання правових послуг на безоплатній основі, спрямованих на реалізацію та захист прав, свобод, законних інтересів осіб, які звернулися за допомогою;
– класифікація форм надання безоплатної правової допомоги. За місцем надання: безпосереднє консультування; дистанційне консультування; виїзне консультування. За сутністю надання: інформаційно-правова послуга; консультативно-роз’яснювальна правова послуга; послуга щодо складання процесуальних документів; представницька послуга; захисна послуга; допоміжна послуга;
– поняття принципів діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу, як відправних основ, що визначають напрямки реалізації компетенції, завдань і функцій суб’єктів надання безоплатної правової допомоги, їх повноважень у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина;
– перелік основних принципів діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу принципом системності, принципом забезпечення якісної та своєчасної правової допомоги, принципом взаємодії під час діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу, принципом справедливості і морально-етичних стандартів діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу, принципом конфіденційності, принципом добросовісності; принципом незалежності; принципом превентивності; принципом недопустимості конфлікту інтересів;
- механізм організації діяльності з реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу, який повинен охоплювати інститут «Pro bono»; розширення кола суб’єктів, що мають право на отримання безоплатної правової допомоги; використання для розвитку безоплатної правової допомоги не лише коштів державного бюджету, але й додаткових коштів (пожертвувань, грантів тощо); запровадження частково оплатної державної правової допомоги; обов’язкове ведення реєстру правової допомоги, у якому фіксувалися б всі заяви про надання та обсяг правової допомоги, інформація про відхилення заяв, відомості про осіб, яким надана допомога, та осіб, які її надали;
дістали подальшого розвитку:
– модель управління системою безоплатної правової допомоги яка передбачає злагоджене функціонування мережі територіальних відділень Координаційного центру з надання правової допомоги - центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги з метою досягнення високих результатів у правовій обізнаності і захищеності громадян, а відповідно, і належного забезпечення організації діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу;
– система безоплатної первинної правової допомоги. Запропоновано збільшити обсяг надання такої допомоги за рахунок залучення та підтримки таких надавачів відповідних послуг, як юридичні клініки та громадські організації, що дасть змогу зменшити обсяг витрат бюджетних коштів на надання правової допомоги;
– механізм утворення спеціалізованих установ з надання первинної правової допомоги органами місцевого самоврядування шляхом розроблення критеріїв визначення потреби територіальної громади відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Такі критерії повинні бути закріплені у Типовому положенні про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги;
– нормативно-правове забезпечення організації діяльності з реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу, зокрема запропоновано усунути розбіжності між положеннями Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині порядку та умов надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги, а також передбачити порядок та умови відповідальності адвокатів за неякісне, неповне або несвоєчасне надання правової допомоги;
- механізм координації та взаємодії слідчого, прокурора та слідчого судді з Центром надання безоплатної правової допомоги щодо залучення захисника для здійснення захисту осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу від обвинувачення, здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також для складення документів процесуального характеру.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
- у науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблемних питань адміністративно-правових засад організації діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу;
- у сфері правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, може бути використано для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів у сфері організації діяльності щодо надання безоплатної правової допомоги;
- у правозастосуванні використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність практичної діяльності суб’єктів надання безоплатної правової допомоги (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність Харківської міської ради від 20.11.2012);
- у навчальному процесі – матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників та навчальних посібників з дисципліни «Адміністративне право», «Проблеми системи надання безоплатної правової допомоги в Україні» вони вже використовуються під час проведення занять із зазначених дисциплін в Харківському національному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених автором та за його участю (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 22.11.2012).
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені на науково-практичних конференціях, зокрема: «Адміністративне право України: сучасний стан та шляхи розвитку» (Харків, 2012); «Актуальні проблеми застосування нового Кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі» (Харків, 2012); «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (Суми, 2012); «Правове регулювання економічної безпеки України в умовах євроінтеграції» (Харків, 2013).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у п’яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, та у чотирьох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які складаються з десяти підрозділів, висновків до кожного розділу і загальних висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить ??? сторінки. Список використаних джерел складається із ??? найменувань і займає ?? сторінку.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного аналізу наукових праць фахівців адміністративного права та теорії управління, наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання – удосконалення організації діяльності в Україні щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу. Автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
Визначено поняття та сутність безоплатної правової допомоги. Безоплатна правова допомога - це професійна, гарантована державою діяльність визначених законодавством спеціалістів, щодо надання правових послуг на безоплатній основі, спрямованих на реалізацію та захист прав, свобод, законних інтересів осіб, які звернулися за допомогою. Сутність «безоплатної правової допомоги» полягає в формуванні суспільних відносин, що складаються в результаті звернення визначених законом осіб до уповноважених органів, посадових осіб з метою отримання кваліфікованої правової послуги на безоплатній основі.
Розкрито значення та особливості права громадян на безоплатну правову допомогу. Під правом на безоплатну правову допомогу розуміється гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу. Здійснено класифікацію осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу та запропоновано визначити наступні умовні групи: «категорія соціально незабезпечених громадян в Україні», «категорія з правовим статусом ветеран війни», «категорія осіб, які мають потребу у правових послугах із представництва та складання документів процесуального характеру», «категорія осіб, які потребують захисту від обвинувачення».
З’ясовано принципи і завдання діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу. Під принципами діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу потрібно розуміти відправні основи, що визначають напрямки реалізації компетенції, завдань і функцій суб’єктів надання безоплатної правової допомоги, їх повноважень у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина.
Розглянуто і розкрито сутність принципів діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу, а саме: принципу верховенства права, принципу законності, принципу доступності безоплатної правової допомоги, принципу забезпечення якості безоплатної правової допомоги, принципу гарантованого державного фінансування діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу.
Уточнюється перелік основних принципів діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу принципом системності, принципом забезпечення якісної та своєчасної правової допомоги, принципом взаємодії під час діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу, принципом справедливості і морально-етичних стандартів діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу, принципом конфіденційності, принципом добросовісності; принципом незалежності; принципом превентивності; принципом недопустимості конфлікту інтересів.
Сформульовано завдання діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу. Визначені особливості завдань, які властиві діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну вторинну правову допомогу.
Охарактеризовано нормативно-правове забезпечення організації діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу. Підкреслено, що правова реформа 2011-2012 років становлення і вдосконалення нормативно-правового забезпечення організації діяльності щодо реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу, досить вдало об’єднала прийняття базових норм (регуляторів суспільних відносин): Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.11 р., Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.12 р., Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.12 р. Окреслені закони створили підґрунтя для надання в країні належної безоплатної правової допомоги, рівного доступу до правосуддя в питаннях первинної правової допомоги всім громадянам нашої держави.
Здійснено огляд формування системи безоплатної правової допомоги та запропоновано створити в кожній області 2-3 міжрайонні (міськрайонні) центри, діяльність яких поширюватиметься на декілька районів та міст районного значення однієї області. Моделювання мережі центрів з надання безоплатної правової допомоги слід проводити з урахуванням наступних критеріїв: кількості населення адміністративно-територіальної одиниці, площі відповідної території, територіальної віддаленості населених пунктів від обласного та районного центрів, міст районного значення, кількості затримань, кількості інших осіб, що мають право на отримання вторинної правової допомоги.
Виявлено особливості адміністративно-правового статусу суб’єктів надання громадянам безоплатної правової допомоги. Підкреслено, що забезпечити розвиток системи безоплатної первинної правової допомоги і збільшити обсяг надання такої допомоги можливо за рахунок залучення та підтримки таких надавачів відповідних послуг, як юридичні клініки та громадські організації, що дасть змогу зменшити обсяг витрат бюджетних коштів на надання правової допомоги та, у свою чергу, створити умови для стимулювання органів місцевого самоврядування, які повинні стати активними суб’єктами надання первинної правової допомоги або забезпечити широкий доступ осіб до отримання такої допомоги. Також це дасть змогу залучити додаткові фінансові ресурси від національних та іноземних донорів.
Визначено підстави та порядок надання громадянам безоплатної правової допомоги. Під підставою надання безоплатної правової допомоги слід розуміти підґрунтя, основу для надання такої допомоги суб'єктам права на безоплатну правову допомогу. Такою підставою можна вважати звернення в органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування про надання безоплатної первинної правової допомоги (за наявність у особи, яка перебувають під юрисдикцією України права на безоплатну первинну правову допомогу) або наявність договору з адвокатом, включеним до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі тощо.
Розглянуто механізм організації управління та фінансування системи безоплатної правової допомоги. Визначено, що загальні засади організації управління та фінансування системи безоплатної правової допомоги визначені Концепцією формування системи безоплатної правової допомоги в Україні. Зазначено, що вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. В структурі Кабінету Міністрів України безпосередньо питаннями безплатної правової допомоги займається Міністерство юстиції України. Мін’юст України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції. Повноваження щодо загального управління у сфері надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги Міністерство юстиції України здійснює за участю Координаційного центру з надання правової допомоги, що належить до сфери його управління.
Доведено, що питання фінансування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги вирішується за рахунок коштів державного бюджету, інших, не заборонених законодавством джерел. Джерелами формування майна центрів є: майно, передане засновником; майно, придбане за рахунок власних коштів або інших, не заборонених законодавством джерел; майно, передане юридичними та фізичними особами.
Сформульовано рекомендації, спрямовані на удосконалення теоретичних та організаційно-правових засад діяльності щодо надання безоплатної правової допомоги, зокрема запропоновано класифікацію форм надання правової допомоги: за місцем надання безоплатної правової допомоги: безпосереднє консультування; дистанційне консультування; виїзне консультування; за сутністю надання безоплатної правової допомоги: інформаційно-правова послуга; консультативно-роз’яснювальна правова послуга; послуга щодо складання процесуальних документів; представницька послуга; захисна послуга; допоміжна послуга.
Удосконалено механізм утворення спеціалізованих установ з надання первинної правової допомоги органами місцевого самоврядування шляхом розроблення критеріїв визначення потреби територіальної громади відповідної адміністративно-територіальної одиниці щодо необхідності утворення зазначених установ. Такі критерії повинні бути закріплені у Типовому положенні про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги.
Запропоновано усунути розбіжності між положеннями Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині порядку та умов надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги, а також передбачити порядок та умови відповідальності адвокатів за неякісне, неповне або несвоєчасне надання правової допомоги;
- запровадити механізм координації та взаємодії слідчого, прокурора та слідчого судді з Центром надання безоплатної правової допомоги щодо залучення захисника для здійснення захисту осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу від обвинувачення, здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також для складення документів процесуального характеру;
- закріпити нотаріусів суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги;
- запровадити систему стандартів якості надання безоплатної (первинної, вторинної) правової допомоги, а також систему зовнішнього моніторингу якості її надання;
- активізувати інформаційну кампанію з питань надання безоплатної правової допомоги (розміщення соціальної реклами на радіо, телебаченні та в Інтернеті, здійснення публікацій, виступи на радіо і телебаченні, проведення круглих столів, конференцій, інших інформаційних заходів).
Узагальнено можливості використання міжнародного досвіду в Україні щодо організації діяльності реалізації права громадян на безоплатну правову допомогу. Доведена необхідність запровадження в Україні інституту «Pro bono»; розширення кола суб’єктів, що мають право на отримання безоплатної правової допомоги; використання для розвитку безоплатної правової допомоги не лише коштів державного бюджету, але й додаткових коштів (пожертвувань, грантів тощо); запровадження частково оплатної державної правової допомоги; обов’язкове ведення реєстру правової допомоги, у якому фіксувалися б всі заяви про надання та обсяг правової допомоги, інформація про відхилення заяв, відомості про осіб, яким надана допомога, та осіб, які її надали.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. 122. Кучерена А. Г. Роль адвокатуры в становлении гражданского общества в России : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.11 / А.Г. Кучерена ; Московск. государств. юрид. академ. – М., 2002. – 44 с.
2. Адміністративне судочинство України : підручник / [Пасенюк О. М., Панченко О. Н., Авер’янов В. Б. та ін.]; за заг. ред. О. М. Пасенюка. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 672 с.
3. Андресюк Б. П. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи / Б. П. Андресюк / НАН України; Інститут національних відносин і політології. – К.: Інформаційно-видавничий центр, 1997. – 222 с.
4. Андрусів В. Г. Співвідношення забезпечення адвокатурою права на захист з наданням правової допомоги / В. Г.Андрусів // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – №12 (62). – С. 126 – 131.
5. Антонович М. Україна в міжнародній системі захисту прав людини / М. Антонович. – К. : КМ Academia, 2000 – 262 с.
6. Байтин М. И. Основные признаки правоприменительной деятельности как правовой формы осуществления функций государства / М. И. Байтин, Ю. В. Марченко // Вестник Саратовской государственной академии права. — 2008. — № 5 (63). — С. 8–13.
7. Банчук О. А. Правова допомога: Зарубіжний досвід та пропозиції для України / Автори-упорядники О. А. Банчук, М. С. Демкова. – К.: Факт, 2004. – 336 с.
8. Барщевский М. Ю. Бизнес-адвокат в США и Германии : учеб. пособие / М. Ю. Барщевский. – М. : Белые альвы. – 1995. – С. 50.
9. Барщевский М. Ю. Бизнес-адвокатура в США и Германии : Учеб. Пособие / М. Ю. Барщевский. – М. : Белые альвы, 1995. – 64 с.
10. Басецкий И. И. Защитник в уголовном процессе / И. И. Басецкий, В. Л. Василевская. – Минск : Академия МВД Республики Беларусь, 2001. – 300 с.
11. Безоплатна правова допомога : проблеми ефективного провадження / Відділ стратегій розвитку політичної системи та громадянського суспільства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.old.niss.gov.ua/Monitor/Juni/11.htm.
12. Берлин Е. Законодательное регулирование качества правовых услуг / Е. Берлин // Право и экономика. – 2002. – № 5. – С. 24–27.
13. Бисага Ю.М. Теорія юридичної діяльності в контексті сучасних інтерпретацій // Науковий вісник КНУВС, 2006. — № 2. — С. 273-275.
14. Бірюкова А. М. Щодо проекту Закону України «Про правову допомогу», розробленого Міністерством юстиції України. Зауваження і пропозиції / А. М. Бірюкова, С. В. Гончаренко // Адвокат. – 2004. – №1. – С.21.
15. Бірюкова А. М. Щодо проекту Закону України «Про правову допомогу», розробленого Міністерством юстиції України. Зауваження і пропозиції / А. М. Бірюкова, С. В. Гончаренко // Адвокат. – 2004. – № 1. – С. 21.
16. Бірюченський О. Практика застосування законодавства, що забезпечує підозрюваному, обвинуваченому, підсудному право на захист //Коментар судової практики з кримінальних справ / О. Бірюченський, О. Панєвін // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К. : ЮРІНКОМ, 1996. – № 6 – С. 94 – 104.
17. Боброва О. М. Відновне правосуддя. Особливості впровадження процедури медіації: європейський досвід / [Боброва О. М., Горова А. О., Землянська В. В., Прокопенко Н. М.]. – К.: Наш час, 2006. – С. 164.
18. Боер В. М. Правовая информированность и формирование правовой культуры личности (вопросы теории) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / В. М. Боер ; Санкт-Петербург. юрид. ин-т. – СПб., 1993. – 22 с.
19. Бородін І. Л. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансовое право; інформаційне право” / І. Л. Бородін. — Харків, 2004. — 38 с.
20. Брайан Нэир обеспечение качественной защиты в делах с предоставлением бесплатной юридической помощи в южной африке / Брайан Нэир [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pravo.prostir.ua/?news=198&lang=ukr.
21. Братель С. Г. Громадський контроль за діяльністю міліції : автореф. дис. ... канд.. юрид. наук : 12.00.07 / С. Г. Братель ; Київський національний університет внутрішніх справ України. – К., 2007. – 22 с.
22. Вавелюк Т. Нова система безоплатної правової допомоги в Україні / Тарас Вавелюк [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://legalaid.gov.ua/ua/mediafiles/publikatsii.
23. Варфоломеева, Т. В. Защита в уголовном судопроизводстве / Т. В. Варфоломеева. – К. : Ин-т адвокатуры при Киевском ун-те им. Тараса Шевченко, 1998. – 204 с.
24. Варфоломеєва Т. В. Організаційні, процесуальні та криміналістичні проблеми захисту адвокатом прав підозрюваного, обвинуваченого, підсудного : автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Т. В. Варфоломеева ; Київський університет імені Тараса Шевченка. – К., 1994. – 39 с.
25. Варфоломеєва Т. В. Суб’єкти надання правової допомоги / Т. В. Варфоломеєва // Адвокат. – 2001. – № 6. – С. 3–5.
26. Великий енциклопедичний юридичний словник / за редакцією акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «юридична думка»», 2007. – 992 с.
27. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
28. Вишневський А. Безоплатна правова допомога: перші кроки в інституціоналізації / Андрій Вишневський [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://legalaid.gov.ua/ua/mediafiles/publikatsii.
29. Вишневський А. Закон України «Про безоплатну правову допомогу»: основні положення та підходи до впровадження / Андрій Вишневський // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2012 . – № 3. – С. 5-13.
30. Вишневський А. Природний відбір адвокатів / Андрій Вишневський // Правовий тиждень. – 2012. – № 16-17. – С. 3.
31. Вишневський А. Програма-мінімум по максимуму (У результаті першого конкурсного відбору визначено 953 адвокатів для надання вторинної безоплатної правової допомоги...) / Андрій Вишневський // Український адвокат. – 2012. – № 5-6. – С. 30-38.
32. Вишневський А. «Результати конкурсу безумовно можна вважати першим спільним успіхом адвокатури і держави...» / Андрій Вишневський // Вісник ВККА. – 2012. – № 4 (вересень). – С. 15-21.
33. Вільчик Т. Б. Організація роботи адвокатури в Україні : навч. посіб. / Т. Б. Вільчик // За ред. к.ю.н., доц. Сібільової Н.В. – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – 304 с.
34. Вінніков О. Як новий Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вплине на надання безоплатної правової допомоги в Україні? [Електронний ресурс]. – режим доступу : http://smi.liga.net/articles/2012-09-11/6960516-ravova_dopomoga_v_rozr_z_zakonu_pro_advokatsku_d_yaln_st.htm.
35. Волинка К. Г. Механізм забезпечення прав і свобод особи : питання теорії і практики : дис. канд.. юрид. наук : 12.00.01 / Волинка К. Г. – К., 2000. – 178 с.
36. Волинка К. Г. Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії і практики: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2000. – 16 с.
37. Волков А. Бесплатная юридическая помощь / А. Волков, А. Гаврушко // Юридическая практика. – 2003. – 12 авг. (№32(294)).
38. Волков А. Безплатна юридическая помощь / А. Волков, А. Гаврушко // Юридическая практика. – 2003. – № 32 (294). – 12 авг. 2003 г. – С. 7.
39. Воробьев А. Теория адвокатуры / [А. В. Воробьев, А. В. Поляков, Ю.В. Тихонравов]. – М. : Издательство «Грантъ», 2002. – 496 с.
40. Голосніченко І. П. Про необхідність реформування окремих інститутів адміністративного права в умовах розвитку демократії / І. П. Голосніченко // Концепція розвитку законодавства України // мат. нау.-практ. конф. — К., 1996. — С. 111–114.
41. Гонтаренко C. В. Безоплатна правова допомога стає реальністю / С. В. Гонтаренко, Є. Ю.Бова // Адвокат. – №7(106). – 2009. – С. 11.
42. Гонча И. Бесплатно, то есть качественно (Объявленный второй конкурс адвокатов для оказания бесплатной вторичной правовой помощи пройдет по более качественным правилам) / Ирина Гончар // Юридическая практика. – 2012. – № 43. – С. 4.
43. Гончар І. Вторинний досвід (Під час другого конкурсу з відбору адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги ставку зроблять на більш досвідчених) / Ірина Гончар // Український адвокат. – 2012. – № 10 (74). – С. 23-25.
44. Гончаренко С. В. Проблеми надання безоплатної правової допомоги. короткий огляд новітніх тенденцій / С. В. Гончаренко// Адвокат. – 2011. – №11. – С. 12–16 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Advokat/2011_11/Gonchar.pdf
45. Григонис Э. П. Правоохранительная функция государства и формы ее реализации : монография / Э. П. Григонис, О. В. Харченко. — СПб. : Книжный дом, 2007. — 208 c.
46. Гуренко М. М. Теоретико-правові проблеми гарантій і свобод людини та громадянина : монографія / М. М. Гуренко. — К. : НАВСУ, 2001. — 218 с.
47. Гуренко М. М. Зародження та становлення ідеї гарантій прав і свобод людини і громадянина у ліберальній теоретико-правовій думці : монограф. / М. М. Губенко. – К. : Логос, 2000. – 167 с.
48. Гусарєв С. Д. До питання про види юридичної практичної діяльності / С. Д. Гусаров // Часопис Київського університету права. — 2005. — № 4. — С. 36-40.
49. Гусарєв С. Д. Категорії суб’єктів та учасників у характеристиці структури юридичної діяльності / С. Д. Гусаров // Науковий вісник НАВСУ. — 2005. — № 3. — С. 3-14.
50. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування : наук. пр. / кол. авт. ; наук. кер. Н. Р. Нижник. — К. : Вид-во УАДУ, 2000. — 216 с.
51. Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи / За ред. Ю.С.Шемшученка. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2001. — 656 с.
52. Довгерт А. С. Дія принципу верховенства права у сфері приватного права / А. С. Довгерт // Університетські записки. – 2007. – № 2(22). – С. 83-89.
53. Дудин В. С какими проблемами столкнулись адвокаты, впервые принявшие дежурство по закону о бесплатной правовой помощи // Виталий Дудин // Юридична практика. – 2013. – № 3(786). – С. 7
54. Дудін В. К участникам третьего конкурса по отбору адвокатов для системы бесплатной правовой помощи предьявят более высокие требования / Віталій Дудін // Юридична практика. – 2013. – № 7(790). – С. 5.
55. Еллен Сітс Традиції pro bono в юридичній професії / Еллен Сітс [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pravovakrayina.org.ua/бібліотека/pro-bono/.
56. Єдиний дозвільний центр [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dozvil.kh.ua/index.htm
57. Жалинский А.Е. Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность. Учебное пособие. — М.: Изд-во БЕК, 1997. — 330 с.
58. Жалинский А. Е. Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность : учебн. пособ. / А. Е. Жалинский. – М. : БЕК, 1997. – 330 с.
59. Журавський В. Юридична освіта в Україні: сучасний стан та напрямки вдосконалення / В. Журавський, О. Копиленко // Право України. — 2004. — № 11. — С. 3-4.
60. Заболотний А. Pro Bono діяльність українського адвоката. Міф чи реальність? / Антон Заболотний [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://podil-liga.at.ua/news/pro_bono_dijalnist_ukrajinskogo_advokata_mif_chi_realnist/2011-07-05-23.
61. Заворотченко Т. М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні : автор. дис.. на здобуття наук. ступеня канд.. юрид. наук / Т. М. Заворотченко. – К., 2002. – 17 с.
62. Загальна декларація прав людини : міжнародний документ від 10 грудня 1948 року // Офіційний вісник України. – 2008. – № 93. – Ст. 3103.
63. Заєць А. П. Правова держава в Україні: концепція і механізми реалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : 12.00.01 „Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень„ / А. П. Заєць. — К., 1999. — 36 с.
64. Зайцев И. М. Цели и принципы адвокатской деятельности / И. М. Зайцев // Адвокатская деятельность: Материалы российско-американского семинара; ноябрь 1996 года. – Саратов / Под ред. проф. И.М. Зайцева. – Саратов : СГАГ, 1997. – С. 17–18.
65. Закон України «Про безоплатну правову допомогу»: основні положення та підходи до впровадження : роз'яснення Міністерства юстиції України від 09 квіт. 2012 р. // Офіційний вісник України. – 2012. – № 51. – Стор. 47 – Ст. 2039.
66. Захария В. Предоставление бесплатной юридической помощи в Молдове: достижения, вызовы и ожидания / Виктор Захарія [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ilpp.ru/files/2011%20Модель%20(232-248%20-%20Захария).pdf
67. Защита прав и свобод человека: научно-практическое издание / [Тертышник В. М., Марченко А. В., Тертышник А. И.]. – Харьков: Арсис, 2000. – 288 с.
68. Ильин Ю. Д. Право человека и государства на безопасность в современном мире / Ю. Д. Ильин. — М. : Норма, 2007. — 288 c.
69. Коваленко А. А. Становлення і розвиток виконавчої влади в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора політ. наук : 23.00.02 „Політичні інститути та процеси (політичні науки)„ / А. А. Коваленко. — К., 2003. — 36 с.
70. Коваль К. Безоплатна правова допомога у країнах світу / Катерина Коваль [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://smi.liga.net/articles/2011-10-19/2774918-bezoplatna_pravova_dopomoga_u_kra_nakh_sv_tu.htm.
71. Кодекс поведения должностных лиц по поддержанию правопорядка // Советская юстиция. – 1991. – №17. – С. 22-24.
72. Кодекс поведінки європейських адвокатів : міжнародний документ прийнятий на пленарній сесії Ради адвокатських об’єднань та спілок адвокатів Європи 28 жовтня 1988 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://cay.org.ua/ua/148.
73. Колодій А. М. Права, свободи, обов’язки людини і громадянина в Україні: підруч. / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. – К.: Всеукр.асоц.видав. «Правова єдність», 2008. – 350 с.
74. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод // Офіційний вісник України. – 2006. – № 32. – 2371 с.
75. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : міжнародний документ від 4 листопада 1950 року // Урядовий кур’єр. – 2010. – № 215.
76. Конвенція Ради Європи про захист прав і основоположних свобод : міжнародний документ від 4 листопада 1950 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
77. Конспект лекцій з трудового права [Електронний ресурс]. – Режим доступу : // http://radnuk.info/pidrychnuku/tryd-pravo/647-konspekt/19435-3-osnovni-principi-trudovogo-prava.html.
78. Конституція незалежної України : навч. посіб / [В. Ф. Погорілко, Ю. С. Шемшученко, В. О. Євдокимова]. – К.: Ін-т держави і права ім.. В. М. Корецького НАН України, Спілка юристів України, 2000. – 428 с.
79. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (із змінами та доповненнями).
80. Копиленко О. Міжнародний досвід правового моделювання і його значення для гармонізації законодавства України в аспекті її євроінтеграції / О. Копиленко // Законотворчість. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським правом. — Вип. 4. — 2005. — С. 5–9.
81. Косячук І. Андрій Вишневський: «В Україні практика безоплатної юридичної допомоги досі була незадовільною» / Інна Косячук [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukurier.gov.ua/uk/articles/andrij-vishnevskij-v-ukrayini-praktika-bezoplatnoy/.
82. Кримінальний процесуальний кодекс України : Кодекс від 15 серпня 2012 року // Офіційний вісник України. – 2012. – № 37. – Ст. 1370.
83. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: навч. посіб. / О. В. Кузьменко. – К. :Атака. – 2007. – 156 с.
84. Кучерена А. Г. Адвокатура : учебн. / А. Г. Кучерена. – М. : «Юристъ», 2004. – 351 с.
85. Кучук А. М. Теоретико-правові засади правоохоронної діяльності в Україні : дис.. канд.. юрид. наук : 12.00.01 / Кучук Андрій Миколайович. – 2007. – 213 с.
86. Кушакова Н. В. Конституційне право на інформацію в Україні (порівняльний аналіз) : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 – конституційне право / Н. В. Кушакова. – Київ, 2003. – 243 с.
87. Ларин А. М. Защита прав человека и гражданина в уголовном судопроизводстве / А. М. Ларин // Общая теория прав человека/ Отв. ред. Е. А. Лукашева. – М. : Издательство НОРМА, 1996. – 520 с.
88. Лубшев Ю. Ф. Адвокат в уголовном деле / Ю. Ф. Лувшев. – М. : Манускрипт, 1999. – 408 с.
89. Малько А. В. Правовая политика и правовое развитие общества / А. П. Мазуренко, Ю. А. Титенко; под ред. : Малько А. В. — М. : Компания Спутник+, 2007. — 124 c.
90. Мартынчик Е. Г. Юридическая помощь в судопроизводстве: виды, субъекты и их функции / Е. Г. Мартынчик, Э.Е. Колоколова // Адвокатская практика. – 2001. – № 4. – С. 20.
91. Марченко Ю. В. Правовые формы осуществления государственных функций : автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. юрид. наук : 12.00.01 “Теория и история права и государства; история правовых учений” / М. Н. Марченко. — Саратов, 2008. — 22 с.
92. Миленчук В. В. Институт взаимной правовой помощи по уголовным делам. Действующая практика и перспективы развития / В. В. Миленчук.. – М. : ООО Издательство «Юрлитинформ», 2001. – 352 с.
93. Миняйленко Н. Н. Право на юридическую помощь и механизм его обеспечения в современной России (теоретико-правовой аспект) : автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.02 / Н. Н. Миняйленко; Санкт-Петербургский университет. – СПб, 2000. – 19 с.
94. Михайловская И. Б. Юридическая помощь населению: потребности и возможности / [И.Б. Михайловская, Е. Ф. Кузьминская, Ю. Н. Мазав]. – М. : Проектная группа по правам человека, 1995. – 376 с.
95. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права : міжнародний документ від 19 жовтня 1973 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : // http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
96. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права : міжнародний документ від 19 жовтня 1973 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
97. Моніторинг системи безоплатної правової допомоги в Харківській області : результати соціологічного дослідження / [Д. Кобзін, Ю. Білоусов, А. Черноусов, О. Сердюк, А. Бущенко, Г. Токарєв, Ю. Кутєпов]. – Х. : Міжнародний фонд «Відродження», Харківський інститут соціальних досліджень. 2007. – 84 с.
98. Наливайко В. С. Поняття і значення правової допомоги в Україні / В. С. Наливайко, О. В. Таращук // Юриспруденція: теорія і практика. – 2009. – №2(52). – С.17 – 23.
99. Наливайко О. І. Теоретико-правові проблеми захисту прав людини : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. юрид. наук : спец. 12.00.01 / О. І. Наливайко. – К., 2002. – 18 с.
100. Насавардян В. Р. Актуальные вопросы обеспечения права на защиту обвиняемого на предварительном следствии / В. Р Насавардян . // Известия ВУЗ. Правоведение. – 1999. – № 3. – C. 178 – 189.
101. Нерсесян А. Право на правову допомогу і порядок її реалізації / А. Нерсесян [Електроннй ресурс]. – Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3347.
102. Нерсесянц B. C. Правовое государство: личность, законность /
В. С. Нересянц. — М. : Наука, 1997. — 168 с.
103. Нерсесянц B. C. Процессы универсализации права и государства в глобализирующемся мире / В. С. Нересянц // Государство и право. — № 5. — 2005. — С. 38–47.
104. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах / укладачі: В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. – К. – 2008. – 590 с.
105. О Юридической поможи : Закон Грузии [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.legalaid.ge/cms/site_images/Documents/kanoni%20RUS.pdf
106. Омельченко Т. В. Захисник на досудовому слідстві: адвокат чи фахівець у галузі права? / Т. В. Омельченко // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – Вип. 21, ч. 1. – С. 121–125.
107. Омельченко Т. В. Захисник на досудовому слідстві: адвокат чи фахівець у галузі права? / Т. В. Омельченко // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – Вип. 21, ч. 1. – С. 121 – 125.
108. Омельченко Т. В. Реалізація права на правову допомогу на досудових стадіях кримінального судочинства / Т. В. Омельченко // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – № 11. – С. 158–162.
109. Омельченко Т. В. Теоретичні і практичні проблеми реалізації права на правову допомогу на досудових стадіях кримінального судочинства / Т. В. Омельченко // Право і безпека. – 2003. – Т. 2. – № 2. – С. 123 – 126.
110. Оніщенко Н. Актуальна монографія про юридичну діяльність / Н. Оніщенко // Право України. — 2006. — № 5. — С. 178-180.
111. Оніщенко Н. М. Теоретико-методологічні засади формування та розвитку правової системи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : 12.00.01 „Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень„ / Н. М. Оніщенко. — К., 2002. — 32 с.
112. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії: Монографія. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. — 352 с.
113. Онопенко П. В. Правоохоронні функції української держави: зміст і реалізація : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / П. В. Онопенко. — К., 2005. — 160 с.
114. Основні положення про роль адвокатів. Прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам у серпні 1990 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_835.
115. Основные принципы, касающиеся роли юристов. Приняты Восьмым Конгрессом ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-in/laws/main.cgi?nreg=995_313.
116. Панченко В. Ю. Юридическая помощь личности (общетеоретический аспект) : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / В. Ю. Панченко ; Красноярский госуниверситет. – Красноярск, 2004. – 215 с.
117. Пикар Э. Об адкокатуре (парадокс). – М., 2000. – С .17 / Цит. по : Мельник В. В. Этические правила поведения адвоката с клиентом // Адвокатская деятельность: учебно-практическое пособие / под общ. ред. В. Н. Буробина. – М., 2003. – С. 176.
118. Питання контролю якості в системі надання безоплатної правової допомоги у Великобританії та Уельсі [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://pravo.prostir.ua/?news=211&lang=ukr.
119. Погорілко В. Ф. Конституційне право України : підруч. / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко. – К.: Наук. думка: Прецедент. – 2006. – 344 с.
120. Положення про Координаційний центр із надання правової допомоги : постанова Кабінету Міністрів України від 6 червня 2012 року №504 // Урядовий кур'єр. – 2012. – № 113.
121. Портнов А. В. Зміст принципу верховенство права та його реалізація в діяльності Конституційного Суду України / А. В. Портнов [Електронний ресурс]. – Режим доступу : // http://old.niss.gov.ua/book/StrPryor/7/15.pdf.
122. Порядок роботи громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги : наказ Міністерства юстиції України від 21 вересня 2011 року № 3047/5 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 75. – Ст. 2819.
123. Права людини і професійні стандарти для працівників правоохоронних органів в документах міжнародних організацій. — К.: Сфера, 2002. — 413 с.
124. Правова допомога при проведенні медико-соціальної експертизи як засіб правової просвіти громадян : аналітичний звіт / [Кіяновська О., Коваль О., Тарасенко Л., Яцків Т.]. – Л., «Галицький друкар». – 2010. – 147 с.
125. Правова допомога у громаді : посібник зі створення центрів правової інформації та консультацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.irf.ua/files/ukr/programs/rol/manual_ukr.pdf.
126. Правовая реформа и проблемы совершенствования профессиональной юридической деятельности. — Ярославль: ЯрГУ, 1980. — 111 с.
127. Приходько С. Держава і соціальний захист громадян / С. Приходько // Право України. – 1999. — № 9. — С. 22–26.
128. Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України від 5 липня 2012 року № 5076-VI // Урядовий кур'єр. – 2012. – № 159.
129. Про безоплатну правову допомогу : Закон України від 2 червня 2011 року № 3460-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 51. – Ст. 577 (із змінами та доповненнями).
130. Про вдосконалення державного управління в інформаційній сфері : Указ Президента України від 26 вересня 2005 р. № 1338 // Офіційний вісник України. — 2005. — № 39. — С. 2455.
131. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про безоплатну правову допомогу : Закон України від 6 листопада 2012 року № 5477-VI // Офіційний вісник України. – 2012. – № 91. – Ст. 3668.
132. Про внесення змін до Положення про Міністерство юстиції України : Указ Президента України від 11 січня 2012 року № 11/2012 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 4. – Ст. 147.
133. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України : Указ Президента України від 6 квітня 2011 року № 395/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 28. – Ст. 1162.
134. Про затвердження Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги : наказ Міністерства юстиції України від 2 липня 2012 року // Офіційний вісник України. – 2012. – № 50. – Стор. 559 – Ст. 2002.
135. Про затвердження Порядку і умов проведення конкурсу та вимог до професійного рівня адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги : постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1362 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 101. – Ст. 3718.
136. Про затвердження Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі: постанова Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року №8 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 3. – Ст. 92.
137. Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб : постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 101. – Ст. 3719 (із змінами та доповненнями).
138. Про затвердження Порядку роботи громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги : наказ Міністерства юстиції України від 21 серпня 2011 року // Офіційний вісник України. – 2011. – № 75. – Стор. 159 – Ст. 2819.
139. Про затвердження стандартів якості надання безоплатної правової допомоги : проект наказу Міністрерства юстицій України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : // http://www.dneprjust.ks.ua/documents/pro_zatverdzhennja_standartiv_jakosti_nadannja_bez.pdf.
140. Про затвердження Типового положення про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги : наказ Міністерства юстиції України від 28 березня 2012 року № 483/5 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 26. – Ст. 1000 (із змінами та доповненнями).
141. Про звернення громадян : Закон України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256 (із змінами та доповненнями).
142. Про Кабінет Міністрів України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 9. – Ст. 58.
143. Про Концепцію Національної програми інформатизації : Закон України від 4 лютого 1998 року №75/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 27–28. — С. 182 (із змінами та доповненнями).
144. Про Концепцію формуванн