ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ПРОГРАМ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Короткий опис

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ Й ПРАВА

На правах рукопису

ЗОРІН ВАДИМ ВІКТОРОВИЧ

УДК 338.242:519.86

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ПРОГРАМ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

08.00.05 - розвиток продуктивних сил та регіональна економіка

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, доцент
Булюк Віталій Вікторович

ХЕРСОН – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ПРОГРАМ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ…………………10
1.1. Наукові засади розвитку регіональних економічних систем……………….10
1.2. Інституційні механізми регулювання регіонального розвитку……………..29
1.3. Організаційно-економічне забезпечення стратегічного розвитку
регіону на основі програмно-цільового підходу…………………………………42
Висновки до розділу 1……………………………………………………………...61
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ПРОГРАМ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ…………………64
2.1. Методичні засади програмно-цільового управління регіональним розвитком……………………………………………………………………….......64
2.2. Модернізація програмно-цільового управління соціально-економічним розвитком регіонів………………………………………………………………….83
2.3. Підвищення ефективності інструментів регіональної
економічної політики………………………………………………………………94
2.4. Інфраструктурний розвиток регіонів в умовах бюджетних
обмежень…………………………………………………………………………..105
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….115
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ
І РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ПРОГРАМ
РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ …………………………………………………119
3.1. Розробка узагальненої моделі управління розвитком регіону…………….119
3.2. Організаційно-економічний механізм згладжування поляризації в регіональному розвитку…………………………………………………………..134
3.3. Удосконалення системи програмного управління якістю
життя в регіоні…………………………………………………………………….150
3.4. Розвиток регіональних територіально-виробничих комплексів
на основі механізмів формування стратегічних альянсів………………………162
Висновки до розділу 3…………………………………………………………….170
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………180
ДОДАТОК…………………………………………………………………………194

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проблема регулювання регіонального розвитку сьогодні є актуальною у всіх країнах світу. Розвиток інформаційних технологій і підвищення значимості НТП у розвитку людства, вступ світу в період глобалізації економіки супроводжується ростом регіональних розходжень в умовах життя й підприємництва населення. Для недопущення надмірної регіональної диференціації соціально-економічного розвитку необхідно здійснювати більш сильну внутрішню регіональну економічну політику.
Реформування економіки регіонів України є процесом складним і неоднозначним, що багато в чому зумовлюється різними стартовими умовами розвитку територій. Регіональні розходження в соціально-економічному розвитку України практично не скорочуються. Розходження у ВРП на душу населення між регіонами України багаторазово перевищують розходження властиві не тільки високорозвиненим країнам, але й країнам, що розвиваються.
Здійснення прогресивних зрушень ускладнюється тим, що розвиток економіки України і регіонів необхідно здійснювати на етапі, виходу з кризи, у зв'язку чим, особливу актуальність має проблема визначення напрямків удосконалювання регіональної економічної політики з метою підвищення ефективності регіональної економічної системи.
Цільові програми є одним з найважливіших засобів реалізації регіональної економічної політики, активного впливу на соціально-економічний розвиток регіонів і повинні бути зосереджені на реалізації великомасштабних, найбільш важливих для держави і регіонів інвестиційних і науково-технічних проектів, спрямованих на вирішення системних проблем.
Дослідженню проблем програмно-цільового управління регіональним розвитком присвятили роботи відомі українські і зарубіжні вчені: Бойко С.В., Біла С.О., Василик Д.О., Дьяченко Я.Я., Запатріна І.В., Кириленко О.П., Копитко В.І., Косарєва І.П., Кравченко В.І., Кульчицький М.І., Лютий І.О., Опарін В.М., Павлюк К. В., Пасічник Ю.В., Райзберг Б.А., Рубан Н.І., Самошкіна О.А., Хакет Р., Чугунов І.Я., Якобсон Л.І. та інші відомі автори.
У роботах цих науковців сформовано теоретично-методологічний базис проведення досліджень у сфері програмно-цільового управління регіональним розвитком. Втім, у предметній сфері залишаються невирішеними низка важливих питань. Так, відчувається брак досліджень з проблематики згладжування поляризації в регіональному розвитку, формування сучасних інтегрованих форм організації територіально-виробничих комплексів, програмування підвищення якості життя населення регіонів. Бракує цілісного наукового дослідження, в якому розроблено комплексний підхід до програмно-цільового управління регіональним розвитком. Актуальність, теоретичне і практичне значення та недостатня розробленість означених проблем зумовили вибір теми та постановку завдань дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до комплексної науково-дослідної роботи Міжнародного університету бізнесу і права за темою “Ефективне використання ресурсного потенціалу АПК України в умовах глобалізації світової економіки” (номер державної реєстрації 0109U002938). Внесок автора полягає у розробці організаційно-економічного забезпечення формування і реалізації стратегічних програм регіонального розвитку.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій з розробки організаційно-економічного забезпечення формування і реалізації стратегічних програм регіонального розвитку.
Відповідно до мети в роботі були поставлені та вирішені наступні завдання:
- дослідити та розвинути концептуальні засади програмно-цільового управління соціально-економічним розвитком регіону;
- розробити узагальнену модель розвитку регіону на базі галузевої нормативно-технологічної схеми;
- обґрунтувати методичний підхід до оцінки поляризації регіонального розвитку;
- розробити організаційно-економічний механізм згладжування поляризації в регіональному розвитку;
- обґрунтувати підхід до ранжирування напрямків інвестування при формуванні переліку інвестиційних проектів у складі цільових програм;
- здійснити економіко-математичне моделювання інвестування у освоєння ресурсного потенціалу регіону;
- розробити механізми розвитку економіки регіону на базі формування сучасних інтегрованих форм організації територіально-виробничих комплексів на основі стратегічних альянсів;
- запропонувати механізм розробки й реалізації програми якості життя населення регіону.
Об'єктом дослідження є процеси формування і реалізації стратегічних програм регіонального розвитку.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні засади розробки організаційно-економічного забезпечення формування і реалізації стратегічних програм регіонального розвитку.
Методи дослідження. Теоретичну й методологічну основу дослідження становили праці провідних вітчизняних і закордонних вчених з програмно-цільового управління регіональним розвитком.
Для вирішення поставлених у дисертаційному дослідженні завдань було використано систему загальнонаукових і спеціальних методів: методи аналізу і синтезу – для дослідження основ і закономірностей управління розвитком регіону та розробки механізмів формування та реалізації стратегічних цільових програм регіонального розвитку; абстракції – для визначення проблем регіонального розвитку; порівняльного аналізу й теоретичного моделювання - для дослідження структурних елементів регіональної економіки; інформаційно-графічного моделювання – при формуванні узагальнюючої моделі розвитку регіону; статистичного моделювання – при моделюванні процесів забезпечення якості життя населення регіону.
Інформаційну базу дослідження склали законодавчі і нормативні акти України, нормативні документи органів виконавчої влади і місцевого самоврядування різних рівнів, статистичні дані Державної служби статистики України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій з розробки організаційно-економічного забезпечення формування і реалізації стратегічних програм регіонального розвитку. Найбільш важливі результати, отримані у процесі дослідження, і їх наукова новизна полягають у наступному:
вперше:
- розроблено організаційно-економічний механізм згладжування поляризації в регіональному розвитку, який дає можливість використання взаємодіючими органами сукупності методів управління, спрямованих на подолання стійких у просторі й у часі істотних диспропорцій у рівні розвитку територіальних утворень із метою забезпечення рівних умов життя населення. Ключовим інструментом пропонованого механізму є опорні центри росту, наявні на території й здатні поширювати на ній імпульси росту;
удосконалено:
- узагальнену модель розвитку регіону на базі галузевої нормативно-технологічної схеми, яка відбиває основні напрямки й зміст інформаційних потоків для всіх учасників соціально-економічного розвитку регіону (інфографічна модель), відносини учасників ресурсокористування в регіоні протягом повної технологічної послідовності етапів розвитку економіки разом з постійно супутніми процесами інфраструктурного забезпечення й охорони навколишнього середовища;
- методичний підхід до оцінки поляризації регіонального розвитку, який включає показники: відносний показник поляризації; розмах поляризації. Визначальним параметром при групуванні територій є конкретне граничне значення рівня поляризації;
- механізми розвитку економіки регіону на базі формування сучасних інтегрованих форм організації територіально-виробничих комплексів на основі стратегічних альянсів, розроблено можливі моделі територіально-виробничих комплексів на основі стратегічних альянсів, визначено систему показників оцінки діяльності територіально-виробничих комплексів і їх впливу на структурні зміни в економіці регіону;
дістали подальшого розвитку:
- концептуальні засади програмно-цільового управління соціально-економічним розвитком регіону: сформовано перелік нормативних документів стратегічного характеру, що дозволяють підвищити обґрунтованість і збалансованість розвитку регіонів; сформульовано стратегічні пріоритети діяльності органів державної влади й управління регіонами; запропоновано концепцію механізму реалізації традиційного й інтеграційного напрямків регіональної економічної політики держави;
- підхід до ранжирування напрямків інвестування при формуванні переліку інвестиційних проектів, що сприятиме оптимізації кількості проектів та числа різнорівневих цільових програм, і передбачає використання критеріїв: гостроти, настійності проблеми; бюджетної незалежності й економічної ефективності програмного заходу, а також інтегральний критерій;
- механізм розробки й реалізації програми якості життя населення регіону, що представляє собою послідовність процесів, спрямованих на досягнення оптимальних параметрів, що характеризують якість життя. Розроблено статистичну модель управління якістю об'єктів регіонів, що функціонують в умовах істотної невизначеності;
- економіко-математичне моделювання інвестування у освоєння ресурсного потенціалу регіону, на основі модифікованого комплексу типових інвестиційних моделей і складу їх елементів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці практичних рекомендацій щодо організаційно-економічного забезпечення формування і реалізації стратегічних програм регіонального розвитку.
Отримані результати можуть бути використані загальнодержавними і регіональними органами регулювання економіки, органами місцевого самоврядування у процесі програмно-цільової діяльності, планування і проектування соціально-економічного розвитку регіонів.
Результати дослідження, висновки і рекомендації, що містяться в роботі, використовуються у практичній діяльності Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 29-25/174 від 07.09.2011 р.); Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 8-700-5/53 від 15.02.2012 р.), в навчальному процесі Херсонського економічно-правового інституту (довідка за №234 від 12.03.2012 р.) та Міжнародного університету бізнесу і права (довідка 370 від 20.01.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібною науковою працею. Висновки, положення і рекомендації, що містяться у дисертаційній роботі, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і результати дослідження оприлюднені автором на наукових конференціях, семінарах, нарадах, серед яких найбільш важливими були: Ювілейна науково-методична конференція науково-педагогічних працівників ДОНУЕТ ім. М. Туган-Бараноського «Інновації і якість вищої освіти» (Донецьк, 24-25 квітня 2010 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни» (Макіївка, 16-17 лютого 2011 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності» (Дніпропетровськ 7-8 квітня 2011 р.); V Міжнародна науково-практична конференція «Молода наука України – третє тисячоліття» (Запоріжжя, 20-22 квітня 2011р.); VIII Міжнародна науково-практична конференція «Теорія та практика економіки і підприємництва» (Алушта, 2011 р.); щорічні конференції професорсько-викладацького складу Міжнародного університету бізнесу і права (Херсон, 2009-2012 рр.).
Публікації. Теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження, висновки і пропозиції автора відображено у 7 публікаціях, в т.ч. у 5 статтях у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 2,2 умовн. друк. арк., з яких особисто авторові належать 2,2 умовн. друк. арк.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і розроблено новий підхід до вирішення важливої науково-практичної проблеми розробки організаційно-економічного забезпечення формування і реалізації стратегічних програм регіонального розвитку. В результаті проведеного дослідження зроблено наступні висновки теоретичного, методичного та прикладного характеру:
1. Під програмно-цільовою діяльністю стосовно регіону розуміється система намічених заходів і дій, покликаних забезпечити досягнення єдиної, злагодженої мети, реалізація якої дозволяє забезпечити вирішення ключових для даної території проблем. Програмно-цільове планування - це діяльність, орієнтована на визначення цілей соціально-економічного розвитку, їх ув'язування із пріоритетами економічної політики й формування комплексу заходів, включаючи підготовку інвестиційних проектів і програмних заходів (із вказівкою джерел їх фінансування), спрямованих на досягнення передбачуваних результатів. Під територіальною цільовою програмою розуміється сукупність ув'язаних по ресурсах, виконавцях і строках здійснення соціально-економічних, науково-дослідних, виробничих, екологічних, організаційно-господарських і інших завдань і заходів, що забезпечують ефективне вирішення пріоритетних завдань програмного характеру, що вимагають державної підтримки й реалізуються на певній території (країни в цілому, регіону, муніципального утворення). При описі очікуваних підсумків програмно-цільової діяльності пропонується використовувати цільові індикатори – вимірювані кількісні показники виконання поставлених завдань і ходу реалізації програми по роках і в цілому за плановий період. На відміну від існуючого підходу, коли застосовується обмежене число (один або декілька) показників, рекомендується оцінювати ступінь досягнення запланованих результатів державної цільової програми шляхом формування системи показників у складі ряду підсистем, кожна з яких у свою чергу складається із сукупності показників.
2. В результаті дослідження розроблено концептуальні засади програмно-цільового управління соціально-економічним розвитком регіону. Сформовано перелік нормативних документів стратегічного характеру, розробку й координацію яких рекомендується проводити на державному та регіональному рівнях управління, що дозволить підвищити обґрунтованість і збалансованість розвитку регіонів. Сформульовано стратегічні пріоритети діяльності органів державної влади й управління регіонами і запропоновано концепцію механізму реалізації традиційного й інтеграційного напрямків регіональної економічної політики держави, який визначає повноваження і дії центральних і регіональних органів виконавчої влади у забезпеченні регіонального розвитку, передбачає створення нової організаційної системи забезпечення регіонального розвитку у складі: центрального агентства регіональної економічної політики й обласних агентств (відповідно для вирішення проблем регіонального розвитку, що мають загальнодержавне і регіональне значення); корпорацій регіонального розвитку, функціями яких є: аналіз, прогнозування і створення концепції спільного розвитку регіонів України; державного і регіональних фондів фінансування програмних заходів.
3. Для впорядкування територіальних цільових програм необхідне ранжирування напрямків інвестування при формуванні переліку інвестиційних проектів, що буде сприяти оптимізації кількості проектів та числа різнорівневих цільових програм. Регіональні інвестиційні проекти, які входять до складу регіональних цільових програм, доцільно розподілити в рамках заявлених пріоритетів у такий спосіб: геостратегічні; державні; міжрегіональні; регіональні. Для підвищення обґрунтованості відбору інвестиційних проектів у складі державних цільових програм доцільно використовувати критерії, на які варто орієнтуватися в майбутньому при розгляді проблем, що підлягають розробці програмно-цільовим методом (критерії гостроти, настійності проблеми; бюджетної незалежності й економічної ефективності програмного заходу). Вплив всіх перерахованих критеріїв відбору проблем для програмної розробки на кінцевий результат пропонується відбити в єдиному інтегральному критерії. Оцінку економічної ефективності реалізації програмних заходів у цілому варто здійснювати як загальну сукупну ефективність окремих інвестиційних проектів, спрямованих на одержання комерційного ефекту.
4. В результаті дослідження розроблена узагальнена модель розвитку регіону на базі галузевої нормативно-технологічної схеми, яка відбиває основні напрямки й зміст інформаційних потоків для всіх учасників соціально-економічного розвитку регіону (інфографічна модель), відносини учасників ресурсокористування в регіоні протягом повної технологічної послідовності етапів розвитку економіки разом з постійно супутніми процесами інфраструктурного забезпечення й охорони навколишнього середовища. Узагальнена модель представленого типу забезпечує інформаційну консолідацію програм регіонального розвитку цілісність проведеного аналізу проблем розвитку регіону в смислі охоплення всіх організаційно-економічних етапів цього процесу, діючих і потенційних учасників, включаючи взаємозв'язок зі сполученими завданнями регіону. Деталізація узагальненої моделі, у тому числі нормативна деталізація, наповнення конкретними даними забезпечує можливість проведення аналітичних розрахунків, порівняння альтернатив і вибору серед учасників, виробництв, сценаріїв розвитку й т.д.
5. В результаті дослідження розроблено послідовність дій по розробці концепції соціально-економічного розвитку регіону, в основу формування якої покладено оцінку стану сукупного економічного потенціалу. Сукупний економічний потенціал регіону може бути охарактеризований трьома основними складовими: блоком ресурсних потенціалів, що включають природний (природно-ресурсний), демографічний, фінансовий (бюджетний) і клімато-географічний потенціали; блоком соціально-економічних потенціалів, що складаються з трудового, виробничого, інноваційного (наукового), соціального (інфраструктурного), інвестиційного потенціалів; блоком потенціалів, що забезпечують, у складі нормативно-правового, науково-методичного, інформаційно-статистичного й організаційно-практичного потенціалів. Розроблено алгоритм оцінки й формування ресурсного потенціалу регіону, який дозволяє прийняти рішення про необхідність створення достатніх умов доцільності в експлуатації та визначити рівень підготовленості запасів. Побудовано економіко-математичну модель інвестування у освоєння ресурсного потенціалу регіону, на основі модифікованого комплексу типових інвестиційних моделей і складу їх елементів.
6. Розроблено методичний підхід до оцінки поляризації регіонального розвитку, який включає наступні показники: відносний показник поляризації; розмах поляризації. Визначальним параметром при групуванні територій є конкретне граничне значення рівня поляризації. За запропонованим підходом економіко-географічне положення регіонів і муніципальних утворень можна оцінити як вигідне, нейтральне й невигідне. У результаті такої класифікації визначаються "невигідні" території, особливості функціонування господарства яких повинні бути враховані в законодавстві й нормативних актах, що регулюють територіальний розвиток, і при розробці стратегічних планів і програм розвитку.
7. Під «згладжуванням поляризації в регіональному розвитку» розуміється подолання стійких у просторі й часі істотних диспропорцій між регіональними системами, що проявляється в різних рівнях соціально-економічного розвитку регіонів, з метою забезпечення рівних матеріальних умов життя для населення різних територіальних утворень. Метою політики згладжування поляризації повинне стати виведення регіонів на рівень бюджетної самодостатності, а надалі - на рівень регіону або муніципального утворення-донора, що забезпечує фінансове підживлення інших проблемних територій. Суть пропонованої політики згладжування поляризації в регіональному розвитку полягає в зміні парадигми регіональної політики - у переході від методів тимчасового пом'якшення регіональної й муніципальної диференціації, що базуються переважно на перерозподілі фінансових ресурсів, до методів, орієнтованих на розвиток опорних центрів росту з використанням власного внутрішнього потенціалу при розумній фінансовій і організаційній підтримці державних і регіональних органів влади.
8. В результаті дослідження розроблено організаційно-економічний механізм згладжування поляризації в регіональному розвитку, який дає можливість використання взаємодіючими органами сукупності методів управління, спрямованих на подолання стійких у просторі й у часі істотних диспропорцій у рівні розвитку територіальних утворень із метою забезпечення рівних умов життя населення. Розроблено схематичну модель організаційно-економічного механізму згладжування поляризації в регіональному розвитку та алгоритм процесу реалізації даного механізму згладжування поляризації в розвитку регіону. Ключовим інструментом пропонованого механізму є опорні центри росту, наявні на території й здатні поширювати на ній імпульси росту. Вдосконалено інструментарій згладжування поляризації регіонів.
9. В результаті дослідження запропоновано авторське бачення регіональної програми забезпечення й поліпшення якості життя, як пріоритетного напрямку в сфері соціально-економічного управління регіоном, що базується на накопиченому вітчизняному і закордонному досвіді в сфері формування регіональних програм управління якістю життя населення. Запропонований підхід до управління якістю об'єктів регіонів, що функціонують в умовах істотної невизначеності, у основу якого покладена теорія нечітких множин, що дозволяє застосувати статистичне моделювання. Переваги даної методики засновані на простоті, дешевизні й доступності програмних засобів і застосуванні в управлінні якістю статистичних методів. Розроблено організаційну схему проведення збору даних про якість сировини, товарів і послуг, одержуваних у ланцюжку від виробників сировини до споживачів готової продукції і схему проектування функції якості. Запропонований механізм розробки й реалізації програми якості, що представляє собою послідовність процесів, спрямованих на досягнення оптимальних параметрів, що характеризують якість життя.
10. Доведено, що забезпечення високих темпів росту економіки регіонів України й підвищення конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів можливе шляхом формування сучасних інтегрованих форм організації територіально-виробничих комплексів на основі стратегічних альянсів, під якими розуміється організаційна форма інтегрованої взаємодії групи господарюючих суб'єктів для здійснення спільної координації діяльності учасників, що дозволяє погодити довгострокові партнерські відносини з урахуванням інтересів кожного. Розроблено можливі моделі територіально-виробничих комплексів на основі стратегічних альянсів: з використанням акціонерного управління; з використанням спеціалізованого управління; модель міжрегіонального територіально-виробничого комплексу. Визначено систему показників оцінки діяльності територіально-виробничих комплексів і їх впливу на структурні зміни в економіці регіону.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аганбегян А.Г. Система моделей народнохозяйственного планирования / Аганбегян А.Г., Багриновский К.А., Гранберг А.Г. – М., Мысль, 1972. – 478 с.
2. Азаров М. Я. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України : У 6 т. / Н.-д. фін. ін-т при М-ві фінансів України; Редкол.: М.Я. Азаров (голова) та ін. Т. 4: Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі / [М. Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, О.І. Амоша (кер. авт. кол.) та ін.]. – К. : НДФІ, 2004. – 364 с.
3. Азаров М. Я. Формування бюджетної політики економічного зростання / М. Я. Азаров // Фінанси України. – 2006. – № 9. – С.3-9
4. Азаров М.Я. Завдання фінансової науки в умовах удосконалення управління державними фінансами / Азаров М.Я. // Наукові праці НДФІ. – 2003. – №3. – С.11-21.
5. Активізація бюджетної політики у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів (на прикладі Львівської області) // Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.01 / О.І. Демків; НАН України. Ін-т регіон. дослідж. – Л., 2006. – 20 с.
6. Аналіз вигід і втрат: Практ. посібник/ Секретаріат Ради Скарбниці Канади. – К.: Основи, 2000. – 175 с.
7. Андрущенко В.Л. Орієнтири вітчизняної фінансової думки / Андрущенко В.Л. // Фінанси України. – 2004. – №5. – С. 3-11
8. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу у XX столітті (Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів) / Андрущенко В.Л. – Львів: Каменяр, 2000.
9. Асжина М.А. Основы экономической теории / Асжина М.А., Чибриков Г.Г. – М.: Норма, 1996. – 117 с.
10. Бабич Т. Запровадження елементів програмно-цільового методу формування бюджетів / Т. Бабич // Вісник Академії митної служби України. – 2004. – №4. –с.30-35
11. Базилевич В.Д. Державні фінанси: Навч. посіб. / В.Д.Базилевич, Л.О.Баластрик; За заг. ред. В.Д.Базилевича. – К.: Атіка, 2002. – 368 с
12. Бак Н.А. Методи бюджетного вирівнювання в контексті практики зарубіжних країн / Бак Н.А. // Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації: Матеріали ХI міжнародної науково-практичної конференції у двох томах. Т. П. – Чернівці, 4-6 квітня 2000 р. – С. 331-336.
13. Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебное пособие / Басовский Л.Е. – М.: ИНФРА-М, 2003
14. Бекерская Д.А. Бюджетное право и бюджетный процесс в Украине: Учеб. - метод. пособие. / Бекерская Д.А. – О.: Юрид. лит., 2004. – 208 с.
15. Біла С.О. Структурна політика в системі державного регулювання економіки в умовах суспільної трансформації: Автореф. д–ра наук з держ. упр.: 25.00.05 / Біла С.О. / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2002. – 36 с.
16. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії / Бланкарт Ш. – К.: Либідь, 2000.
17. Борисевич В.И. Прогнозирование и планирование экономики: Учебное пособие / Борисевич В.И, Кандаурова Г.А. – Мн.: ИП «Экоперспектива», 2000.
18. Будаговська С.М. Міжнародний досвід фінансової стабілізації / Будаговська С.М., Даниленко А.І., Луніна І.О., Якуша Ю.Г. / АН України. Ін-т економіки. – К., 1993. – 74 с
19. Буковинський С.А. Концептуальні підходи до формування перспективного бюджетного плану/ Буковинський С.А. // Фінанси України. – 2008. – № 3. – С.21-28.
20. Буковинський С.А. Концептуальні засади управління бюджетними коштами в Україні / Буковинський С.А. // Фінанси України. – 2004. – №5. – С.24-33.
21. Буковинський. С.А. Зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування як чинник економічного зростання / Буковинський С.А. // Вісник Національного Банку України. – 2007. – № 2. – С. 9-15.
22. Буковинський С.А. Формування бюджетної політики у ринковому середовищі / Буковинський С.А.// Вісник Національного Банку України. – 2006. – № 6. – С. 14-21.
23. Бураковський І. Економічні перетворення в Україні / Бураковський І., Новицький В. // Політичні і економічні перетворення в Росії і Україні. – М.: „Три квадрата”, 2003. – 328 с.
24. Бутенко В. Складання бюджетів (бюджетний процес) / Бутенко В. // Податкове планування. – 2009. – № 12. – С. 30-44
25. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посіб. для студ. вуз./ Анатолій Єпіфанов, Іван Сало, Ірина Д'яконова. -2-е вид.. – К.: Наук. думка, 1999. – С.296-298.
26. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: у 6т. : т.4 Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі / М.Я. Азаров, Ф.О.Ярошовець. – 2004 р. – 368 с.
27. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навчальний посібник/ Ю.В. Пасічник. – К.: Знання-Прес, 2002. – 495 с.
28. Бюджетна система України: Навчальний посібник / М. Артус, Н. Хижа,; Європейський університет. – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2005. – 219 с.
29. Вайс Г.К. Оцінювання: методи дослідження програм та політики / Вайс Г.К. – К.: Основи, 2000. – 671 с.
30. Варта С. Економічна база місцевих фінансів та її розвиток / Варта С. // Вісник Київського університету. Сер. Економіка. – 2000. – Вип.45. – С.10-13.
31. Василик Д. Теоритичні основи побудови бюджетного механізму / Василик Д. //Фінанси України. – 2000. – №11. – С.138-140.
32. Вегера С. Засади формування соціальної складової державної бюджетної політики / Вегера С. // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 8. – С.174-192
33. Ведунг Е. Оцінювання державної політики і програм / Ведунг Е. / Пер. З англ. – К.: ВСЕУВИТО. – 2003. – С.20.
34. Гончаров С.М. Тлумачний словник економіста / Гончаров С.М., Кушнір Н.Б. – Рівне: НУВГП, 2008. – 264 с.
35. Дроздовська О.С. Теоретичні засади бюджетного устрою України / Дроздовська О.С. // Фінанси України. – 2004. – № 4. – С. 23-29.
36. Друкер П. Эффективное управление / Друкер П. – М.: Фаир-пресс, 2001.
37. Дьяченко Я.Я. Концептуальні аспекти раціоналізації державного споживання / Дьяченко Я.Я. // Фінанси України. – 2003. – №7. – С.9-16.
38. Єпіфанов О.А. Бюджет і фінансова політика України. Навч.посібник / Єпіфанов О.А., Сало І.В., Д'яконова І.І. – К.: Наукова думка, 1997.
39. Жданов С. А. Экономические модели и методы в управлении / Жданов С. А. – М.: Дело и сервис, 1998. – 176 с.
40. Закон України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" від 23 березня 2000 року № 1602-111 // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 25. – Ст. 195.
41. Закон України “Бюджетний кодекс України” від 21 червня 2001 р. №2542-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37.
42. Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року, №24 зі змінами.
43. Закон України „Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки”: Прийнятий 24 черв. 2004 р. № 1869 // Голос України. – 2004. – 30 лип. (№ 140). – С.11 -15.
44. Запатріна І.В. Бюджетна політика стимулювання економічного зростання та механізми її реалізації / Запатріна І. В. // Фінанси України. – 2008. – № 4. – С.38-45
45. Запатріна І.В. Програмно-цільовий метод бюджетування у контексті стратегічного та середньострокового планування / І.В.Запатріна, Т.Б.Лебеда // Фінанси України. – 2009. – № 10. – С. 18 - 31.
46. Затонацька Т. Г. Особливості бюджетного інвестування в Україні на сучасному етапі / Затонацька Т. Г. // Фінанси України. –2006. – № 4. – С.46-54.
47. Иванов Е.Д. Комплексные народнохозяйственные программы / Иванов Е.Д., Самохин Ю.М. – М.: Наука, 1978. – 324 с.
48. Кабанов А.И. Методические рекомендации по разработке долговременных целевых программ технического развития угольного производства / Кабанов А.И., Нейенбург В.Е., Харченко В.Д. – Донецк: Донуги, 1993. – 53 с.
49. Карпов І. Нормативно-правове забезпечення реалізації стратегії стабільного розвитку регіону / Карпов І. // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління. Вип. 1 (25). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. – С. 66-72.
50. Кириленко О.П. Місцеві фінанси: Навч. посіб. / Кириленко О.П. – Т.: Астон, 2004. – 192 с.
51. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика) / Кириленко О.П. – К.: НІОС, 2000. – 384 с.
52. Комков Н. И. Организационно-экономический механизм управления научно-техническими программами и проектами / Комков Н. И. // Экономика и математические методы. – 1991. – № 3. – Т. 27. – С. 528-541.
53. Комков Н.И. Программно-целевое управление: возможности и перспективы адаптации к условиям рыночной переходной экономики / Комков Н.И., Маркова Я.В. // Проблемы прогнозирования. – 1998. – №3. – С. 105-119.
54. Комплексна програма утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках. Затверджено Законом України від 7 лютого 2002 р. №3022-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2002. – №10. – С.51-71.
55. КОМФАР. Компьютерная модель для выполнения технико-экономического обоснования инвестиционых проектов. – Вена: ЮНИДО, 1984.
56. Концепція застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2002 р. №538-р // Офіційний вісник України. – 2002. – №38. – Ст..1793. – С. 252-246.
57. Косса Л. Основы финансовой науки / Косса Л. – Москва, 1900. – С. 31-32.
58. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посібник / Кравченко В.І. – К.: Т-во "Знання", КОО, 1999.
59. Кудряшов В.П. Бюджетна резолюція: пропозиції з удосконалення / Кудряшов В.П. // Фінанси України. – 2006. – №12.
60. Кукукина И. Управление финансами: Учебное пособие. / Кукукина И. – М.: Юристь, 2001.
61. Кульчицький М.І. Формування та виконання бюджету за програмно-цільовим методом / М.І. Кульчицький, З.В. Перун // Фінанси України. – 2005. –№ 2. – С.78-83.
62. Курносенко Л. Програмно-цільовий підхід в управлінні аграрним сектором економіки регіону / Курносенко Л. // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління. Вип. 4 (24). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – C. 107–114.
63. ЛавровА.М. Среднесрочное бюджетирование, ориентированное на результат / Лавров А.М. // Финансы. – 2004. – № 3. – С. 9-14
64. Ларичев О.И. Методы иерархических схем в программно-целевом планировании научных исследований / Ларичев О.И. – М., 2005. – 478 с.
65. Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения / Литвак Б.Г. – М.: Дело, 2004. – 257 с.
66. Лобко А.Г. Программно-целевое планирование и управление / Лобко А.Г., Райзберг Б.А. – Инфра-М, 2002. – 598 с.
67. Лук’яненко І.Г. Системне моделювання показників бюджетної системи України: принципи та інструменти / Лук’яненко І.Г. – К.: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2004. – 542 с
68. Луніна І. Проблеми регіональної бюджетної політики України / Луніна І. // Економіка України. – 1994. – № 8. – С. 30–36.
69. Лютий І.О. Бюджетна політика і стабільність соціально-економічного розвитку України / І.О.Лютий, Л.М.Демиденко, Ю.Л.Субботович // Фінанси України. – 2010. – № 10. – С. 3 - 12.
70. Лютий І.О. Бюджетна політика і стабільність соціально-економічного розвитку України / Лютий І.О., Демиденко Л.М., Субботович Ю.Л. // Фінанси України. – 2006. – №10.
71. Малишев А.В. Захід розпочав півстоліття тому (Зарубіжний досвід організації державного фінансового контролю виконання бюджетних програм) / Малишев А.В. // Фінансовий контроль. – 2004. – №3(20).
72. Малярчук І.А. Проблеми формування та реалізації державних цільових програм / Малярчук І.А. // Стратегічна панорама. – 2004. – №3. – С.30-34.
73. Материалы семинара Института экономического развития Всемирного банка» “Project Analysis Training of Trainers”. Вашингтон, 02.11-04.12.1992
74. Мельник О.Г. Методи бюджетного планування / Малярчук І.А. / Фінанси України. – 2007. –№ 12. – С. 37-46.
75. Мельник П. Тенденції формування доходів державного бюджету і монетарна політика / П.Мельник // Фінанси України. – 2008. – № 6. – С. 24-30.
76. Методика визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження і розробки їх впровадження у виробництво. – К., 2001. – 29 с.
77. Методика визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження і розробки та їх впровадження (перша редакція) / Інститут економічного прогнозування. – 1998. – 52 с.
78. Методика определения экономической эффективности капитальных вложений // Экономическая газета. – 1981. – № 2/3.
79. Методические рекомендации по оценке эффективности инвестиционных проектов (вторая редакция). – М., Экономика. – 2000. – 421 с.
80. Методичні вказівки щодо програмно-цільового підходу в бюджетному процесі. – К., Мінфін України, 2001. – 7 с.
81. Міжбюджетні відносини центру та регіонів: матеріали міжнародн. Наук.-практ. Конф., Київ, 29 червня 2004 р. / Редколег.: П.І.Гайдуцька та ін. – К. [ННЦIA], 2010. – 160 c.
82. Міжгалузева комплексна програма “Здоров’я нації”: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 січ. 2002 р. № 4. – К., 2002. – 87 с.
83. Мірошниченко В. Проблеми корегування бюджетно-податкової політики України у перехідний період / Мірошниченко В. // Збірник наук, праць УАДУ. – 2000. – В.2,4.ІV. – С.146-150.
84. Молодожен Ю.Б. Застосування методів прогнозування при створенні моделей самодостатніх територіальних громад / Молодожен Ю.Б. // Формування та реалізація стратегії сталого економічного розвитку регіону: Матеріали щорічної науково-практичної конференції. 26 травня 2006 року. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006.
85. Навчальний курс. Застосування положень Бюджетного кодексу „Складання, розгляд та затвердження місцевих бюджетів на основі положень Бюджетного кодексу України. „Міністерство фінансів України. – Міленіум. – 2002. – С.141-142.
86. Опарін В. Передумова та чинники розбудови ефективної бюджетної системи в Україні / Опарін В. // Фінанси України. – 2000. – №9. – С.126-133.
87. Осадчук С. Управління регіональними фінансовими ресурсами / Осадчук С. // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління. Вип. 4 (24). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – C. 262–265.
88. Осецький В.Л. Теоретичні аспекти побудови фінансової системи у перехідних економіках / Осецький В.Л. // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. – 2009. – № 1(18). – С. 12 - 15.
89. Павлюк К. В. Формування доходів місцевих бюджетів / Павлюк К. В. // Фінанси України. – 2006. - № 4. – С.24-37.
90. Павлюк К.В. Видатки бюджетів на розвиток людського капіталу як чинник економічного зростання / Павлюк К. В. // Фінанси України. – 2006. – №9. – С. 25-33.
91. Пасічник Ю.В. Бюджетний потенціал економічного зростання в Україні: монографія / Пасічник Ю.В. – Донецьк: ТОВ „Юго-Восток” ЛТД”, 2005 – 642 с.
92. Петкова Л.О. Удосконалення системи міжбюджетних відносин у контексті адміністративно-територіальної реформи в Україні / Петкова Л.О., Задувайло Л.М. // Фінанси України. – 2006. – №9.
93. Пила В.И. Программно-целевое планирование промышленного комплекса / Пила В.И. – Киев: Выща шк. изд-во при Киев. гос. ун-те, 1989.
94. Подколзина И. Тенденции развития европейской модели кредитно-денежной и бюджетной политики / Подколзина И. // Общество и экономика. – 2009. – № 2. – С. 135-152.
95. Позитивні кроки й недоліки в бюджетному процесі // Праця і зарплата. – 2006. – №45 (529). – С.2.
96. Положение о порядке формирования общесоюзных, республиканских (межреспубликанских), отраслевых (межотраслевых) научно-технических програм и научно-технических програм регионов территориально-производственных комплексов, реализации этих программ и контроля за их выполнением / ГКНТ. – М., 1984. – 19 с.
97. Полозенко Д. В. Видатки бюджету на розвиток людського капіталу / Полозенко Д. В. // Фінанси України. – 2010. – № 4. – С.15-23.
98. Полозенко Д. В. Фінансова система України і бюджетний процес: сутність та шляхи їх удосконалення / Д. В. Полозенко // Фінанси України. –2009. – № 11. – С.18-25.
99. Полозенко Д.В. Удосконалення фінансової системи України / Полозенко Д. В. // Фінанси України. – 2008. – №11. – С. 78-85.
100. Поляк Г.Б. Территориальные финансы: учебное пособие / Поляк Г.Б. – М.: Вузовский учебник, 2003.
101. Пособие по подготовке промышленных технико-экономических исследований. – ООН ЮНИДО, 1978.
102. Поспелов Г.С. Программно-целевое планирование и управление / Поспелов Г.С., Ириков В.А. – М.: Экономист, 1976. – 440 с.
103. Постанова ВРУ «Про основні напрямки бюджетної політики на 2000 рік (бюджетна резолюція)» // Голос України. – 1998. – №136. – С.6-10.
104. Про державні цільові програми. Закон України від 18 березня 2004 №1621.
105. Про схвалення прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2007 рік: Постанова Кабінету Міністрів України, 03.08.2006р., №1094 // Зібрання законодавства України. – 2006. – №38. – С.26.
106. Програма розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки. Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України івд 28 грудня 2001 р. №1801 // Офіційний вісник України. – 2002. – №12. – Ст..564. – С.29-40.
107. Програмно-целевое планирование городов и регионов. / Под ред.. И.И.Сигова – Л.: Узд-во „Наука”, 1987. – 196 с.
108. Програмно-целевое управление и хозрасчет в науке. – М.: Экономика, 1991. – 219 с.
109. Програмно-цільовий метод формування бюджету. Навч. посіб. / З.В.Перун, О.І.Романюк, Н.Н.Товста, Л.П.Літвінцева, С.Лідс (радник), І.В.Ряшенцєва. – К. : Унісерв, 2002.
110. Райзберг Б.А. Програмно-целевое планирование и управление: Учебник / Райзберг Б.А., Лобко А.Г. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 428 с.
111. Рафальська Н. Розвиток регіону на засадах програмно-цільового методу управління / Рафальська Н. // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління. Вип. 4 (24). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – C. 144-149.
112. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2002 р. № 538-р "Про схвалення Концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі" //Офіційний вісник України. – 2002. – № 3,8. – Ст. 1793.
113. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.11.2003р. № 729-р "Про основні напрями та організацію наукових досліджень з питань, пов'язаних із забезпеченням проведення державної фінансової політики та удосконаленням бюджетного процесу в 2005-2007 роках" // Збірник урядових нормативних актів України. – 2004. – № 2. – Ст.46.
114. Розпутенко І.В. Державні видатки в перехідних економіках / Розпутенко І.В. (Українська академія державного управління при Президентові України). – К.: Вид-во УАДУ, 1998.
115. Рубан Н.І. Концептуальні засади контролю за виконанням бюджетної програми / Рубан Н.І. // Фінанси України. – 2008. – №8. – С. 106-117.
116. Сафонова Л.Д. Бюджетний менеджмент. Навч. метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Сафонова Л.Д. – К: КНЕУ, 2001. – 186 с.
117. Семчик О. Правові аспекти формування Державного бюджету України/ О.Семчик // Право України. – 2007. – № 8. – С. 50-53.
118. Сивульська Н.М. Бюджетний процес в Україні та його особливості / Сивульська Н.М. // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. – Випуск 174. – Т. 2. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2008. – С.477-483.
119. Слухай С.В. Зарубіжний досвід організації місцевих фінансів / Слухай С.В., Гончаренко О.В. // Фінанси України. – 2006. – №7. – С. 16-22.
120. Соломенко С. М. Програмно-цільовий метод формування бюджетів / Соломенко С. М. // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр./Дніпропетр. нац. ун-т; [Голов. ред. : А. А. Покотілов] – Д., 2005. – Вип.199, Т.2. – С.282–288.
121. Старостенко Н. Методичні підходи до оцінки фінансової стійкості бюджету міста / Старостенко Н. // Економіка України. – 2009. – № 9. – С.38-47.
122. Статистичний щорічник України за 2010 рік / Держкомстат України. – К., 2011. – 642 с.
123. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2010 роки) "Шляхом європейської інтеграції / Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег. дослідж.; Ін-т екон. прогнозування НАН України; М-во економіки та з питань європ. інтегр. України. – К.: ІОЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
124. Сунцова О.О. Місцеві фінанси: навч. посібник / Сунцова О.О. – К.: ЦУЛ, 2010. – 488 с.
125. Сухарева Л.О. Аудит ефективності використання бюджетних коштів: протиріччя формування понятійного апарату / Сухарева Л.О., Федченко Т.В.// Фінанси України. – 2008. – №8.
126. Тамбовцев В.Л. Целевые комплексне программы / Тамбовцев В.Л., Фонотов А.Г. – М.: Знание, 1982. – 64 с.
127. Україна: поступ у ХХІ століття. Проект Стратегії економічної та соціальної політики на 2000–2004 рр.: Послання Президента до Верховної Ради України // Уряд. кур’єр. – 2006. – 28 січ. – № 16.
128. Формування бюджетних коштів України в умовах ринкової трансформації економіки (теорія і практика): монографія / Юрій Ляшенко; Держ. податкова адм. України, Академія ДПС України. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 199 с.
129. Хакет Р. Програмно-цільовий метод. Program Budgeting Manual / Хакет Р. – Barents Group. – 1999. – Р. 111-112.
130. Хохич Д. Г. Ефективність системи державних фінансів у контексті інституційного підходу / Хохич Д. Г. // Фінанси України. – Киiв,2006. – № 3. – С.65-73.
131. Чугунов І. Перспективне прогнозування і планування бюджетних показників України на 2010-2011 роки / Чугунов І. // Наукові праці НДФІ. – К., 2009. –№ 3 (32). – С. 9-23.
132. Шірінян Л. Комплексна оцінка фінансової стійкості страхових компаній / Шірінян Л. // Економіка України. – Киiв, 2005. – № 9. – С.31-38.
133. Якобсон Л.И. Экономика общественного сектора. Основы теории государственньіх финансов: Учебник для вузов / Якобсон Л.И. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 357 с.
134. Якубовський М. Фінансування програм державного рівня:проблеми та шляхи удосконалення / Якубовський М.,Шкворець Ю. //Фінанси України. –2008. – №12. – С.3-15.
135. Януль І.Є. Застосування програмно-цільового методу формування бюджетів / Януль І.Є. // Фінанси України. – №8. – 2007. – С.19.
136. Яременко Ю.В. Теория и методология исследования многоуровневой экономики / Яременко Ю.В. // Избранные труды в трех книгах. – Кн.1. – М.: Наука, 1997.
137. Classic sn The Theory of Public Finance by R.A. Musgrave and A. Ptacock. Macmillian. – New York, 1958. – P.1-16.
138. COMPRAN: The Project analysis. A. Computerized Project Analysis Package for Developing Countries. – Ohio, 1985.
139. Dixon Geoff. Thailand's Quest for Results Focused Budgeting // International Journal of public Administration. – 2006. – Ne 28. – P. 79-95.
140. Frederick C. Mosher, Program Budgeting: Theory and Practice with Particular Reference to the U.S. Department of the Army. 80-81. uht. no: GAO / AIMD-97-46 Performance Budgeting.
141. Implementing Expenditure Needs Assessment Indicators. – Georgia State University. 2008.
142. Lehan, Edward A. Budget formulation. Chap. 5 in Budget-making: A Workbook of Public Budgeting Theory and Practice. – New York: St. Martin's Press, 1984.
143. Lexan E. Simplified Governmental Budgeting. Chicago: Municipal Finance Officers Association. – 2004. – P.22.
144. Managing Public Expenditures. A Reference Book for Transition Countries / Ed. by R. Allen and D. Tomasi. – OECD, 2008. – P.411.
145. Musgrave R.A. The Theory of Public Finance. – New York: McGraw-Hill book company. – 1959. – P.5.
146. Patrick T. Plunkett. Performance – Based Management: Eight Steps to Develop and Use Information Technology Performance Measures Effectively. Office of Governmentwide Policy. – Washington, DC, 2004. – P. 106.
147. Performance Budgeting in Sweden – Outline of a Reform Programme. Regeringskansliet. – Ministry of Finance. 2006.
148. Rűrrup B. Finanzwissennschaft: Grundlagen őffentliche Finanzwirtschaft. – Dűsseldorf, 1985.
149. Schick A. The Road to P.P.B.: The Stages of Budget Reform// Public Administration Review. – 1966. – Vol.26. №4. – P.255.
150. Streiss A.W. Public Budgeting and Management. – Lexington Books, 1972.
151. Walker D.M. Performance Budgeting: Opportunities and' Challenges // Testimony before the Government Reform Subcommittee on Government Efficiency, Financial Management and In¬tergovernmental Relations, Rules Subcommittee on Legislative and Budget Process, House of Representatives – General Accounting Office, GAO-02-1106T, 2007. – P. 10-17.
152. Weber M. The Theory of Social and Economic Organization. – N.Y., 1947.