Організаційно-правове регулювання діяльності учасників фондового ринку України

Короткий опис

Одеській регіональний інститут державного управління
Національної академії державного управління
при Президентові України

На правах рукопису

Ровинський Юрій Олександрович
УДК 35.073.515

Організаційно-правове регулювання діяльності учасників
фондового ринку України

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
доктор економічних наук,
професор Ахламов А.Г.

Одеса 2005

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень ............................................................................

4

Вступ.....

5

Розділ І.

Теоретичні засади державного регулювання фондового
ринку України..............................

13

1.1.

Фондовий ринок України в умовах трансформації ринкової інфраструктури..............................................................................

14

1.2.

Система державного регулювання фондового ринку ...............

26

1.3.

Інструменти узгодження цілей, інтересів і дій між учасниками фондового ринку.......................................................

44

Висновки до першого розділу..

58

Розділ ІІ.

Організаційне регламентування в системі державного регулювання фондового ринку.

61

2.1.

Особливості регламентації операцій з похідними фінансовими інструментами на вторинному ринку цінних паперів.............................................................................................

62

2.2.

Організаційне регламентування процесів реструктуризації компаній: умови та сучасні вимоги..............................................

80

2.3.

Методичні основи організаційного регламентування бізнес-процесів на ринку цінних паперів................................................

91

Висновки до другого розділу........

108

Розділ ІІІ.

Напрямки вдосконалення організаційно-правового механізму державного регулювання діяльності учасників фондового ринку..............................

111

3.1.

Досвід Одеського територіального управління ДКЦПФР щодо організаційно-правового регулювання діяльності учасників фондового ринку .........................................................

112

3.2.

Використання алгоритму стратегічного аналізу при дослідженні законодавчого забезпечення прозорості на ринку цінних паперів................................................................................

127

3.3.

Позаекономічне стимулювання розвитку прозорості на фондовому ринку...........................................................................

141

Висновки до третього розділу..............

155

Висновки..

157

Список використаної літератури ...................................................................

162

ВСТУП

Актуальність теми. Перехід економіки України до нового якісного стану супроводжується активізацією процесів приватизації державної власності, створенням акціонерних підприємств і становленням фондового ринку. Останній представлений величезною кількістю угод купівлі-продажу цінних паперів, що укладаються між індивідуальними й інституціональними інвесторами, захист прав яких має забезпечувати діюче законодавство. Регламентація угод щодо купівлі-продажу цінних паперів сприяє впорядкуванню процесів перерозподілу власності й встановленню обмежень щодо можливих спекулятивних ігор. Водночас розвиток фондового ринку стримується внаслідок: низької конкурентноздатності українських цінних паперів у порівнянні з іноземними; відставання законодавчої бази від потреб суб’єктів господарювання; недостатнього рівня прозорості інформації про діяльність учасників фондового ринку, що викликає недовіру населення і акціонерів; відсутності мотивації до операцій на ринку цінних паперів; масового інвестування приватними інвесторами у тверду валюту, а не в корпоративні цінні папери тощо. Для забезпечення стабільного розвитку економіки й досягнення Україною конкурентоспроможності на світовому ринку виникає потреба в удосконаленні механізмів організаційно-правового регулювання діяльності учасників фондового ринку на державному рівні.
Складовими механізму державного регулювання фондового ринку є загально ринкові функції здійснення операцій з цінними паперами: комерційна, як одержання прибутку на ринку; інформаційна, як доведення до учасників ринку інформації про об’єкти торгівлі; регулююча, як створення правил торгівлі; організаційно-регламентуюча, як вирішення суперечностей органів управління і контролю. В сучасних умовах перелічені функції повніше характеризують ринок цінних паперів як сукупність економічних відносин з приводу випуску і обороту цінних паперів і похідних інструментів між його учасниками з метою одержання як колективної оцінки вартості активів, так і інвестиційного доходу. Між тим, проблеми, пов’язані з обмеженим рівнем прозорості ринку цінних паперів обумовлюють додаткові ризики інвесторів і обмежують можливості залучення на інвестиційний простір України прямих (приватних) портфельних інвестицій.
В умовах зростання перспектив вступу України у світовий економічний простір вирішення проблеми державного регулювання відносин і процесів на фондовому ринку надасть можливість створити умови для узгодження цілей, інтересів та дій між професійними учасниками, які не завжди збігаються, що породжує високу ринкову невизначеність у порівнянні з країнами зі стабільною економікою і гальмує подальший розвиток фондового ринку як інструмента формування сприятливого інвестиційного клімату. За таких умов визначення особливостей діяльності учасників фондового ринку та вирішення кола питань організаційно-правового регулювання їх відносин на ринку цінних паперів набуває особливої актуальності і обумовлює необхідність розробки нового підходу щодо вивчення проблеми прозорості, деталізації багатьох питань теоретико-прикладного характеру на підставі системного аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду забезпечення прозорості, використання алгоритму стратегічного аналізу щодо вивчення питань законодавчого забезпечення прозорості.
Віддаючи належне зробленому в теоретичному осмисленні вказаних питань вітчизняними і зарубіжними вченими - Г. Атаманчуком, В.Богачьовим, Б. Буркінським, С. Дубенко, А. Ерьоміним, Я. Міркіним, О.Мозговим, Н. Нижник, Г. Одінцовою, Г. Опанасюк, О. Редькіним, Р.Брейлі, О. Вільямсоном, В. Коузою, І. Шумпетером та іншими, - розробленість деяких аспектів державного регулювання операцій на фондовому ринку в цілому та організаційно-правової складової зокрема залишилась поза увагою науковців.
Недостатня розробленість теоретичних і практичних питань організаційного регламентування та законодавчого забезпечення прозорого й упорядкованого функціонування складових фондового ринку і визначила мету дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах науково-дослідної теми Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Пріоритетні напрямки ефективного використання ресурсного потенціалу регіону: управлінський аспект” (№ держреєстрації 0101U006947), в якій дисертант брав участь як виконавець. Особистий внесок автора полягає в аналізі передумов створення привабливого інвестиційного клімату в регіоні.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування методичних засад державного регулювання діяльності учасників фондового ринку України з позиції законодавчого забезпечення організаційного регламентування операцій з цінними паперами.
Для досягнення мети дослідження було вирішено такі завдання:
· дослідити сучасні теоретичні засади державного регулювання діяльності учасників фондового ринку та роль державних важелів і стимулів у системі регулювання руху акціонерного капіталу в Україні;
· визначити функції держави на фондовому ринку та складові організаційно-правового механізму державного регулювання фондового ринку;
· виявити особливості регламентації операцій на фондовому ринку України;
· запропонувати методичні основи організаційного регламентування бізнес-процесів на ринку цінних паперів;
· розробити пропозиції щодо законодавчого забезпечення прозорості інформації на фондовому ринку України.
Об’єкт дослідження - система державного регулювання фондового ринку України.
Предмет дослідження - організаційно-правове регулювання професійної діяльності учасників фондового ринку України.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що в умовах існуючої законодавчої бази система організаційного регламентування знаходиться у початковій стадії розвитку. Створення законодавчо узгодженої системи організаційного регламентування діяльності учасників фондового ринку з урахуванням відносин економічної відповідальності, рівня прозорості інформації та мотивації до операцій на ринку цінних паперів дозволить створити умови для узгодження цілей, інтересів та дій між професійними учасниками фондового ринку. Внаслідок цього має зрости як ефективність залучення до інвестиційного простору України прямих портфельних інвестицій, так і конкурентноздатність українських цінних паперів.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у процесі проведення дисертаційного дослідження використано комплекс методів:
· на основі системно-аналітичного здійснено теоретико-методологічне узагальнення наукових концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених державному управлінню фондовим ринком;
· функціонально-структурний аналіз дав змогу визначити структурні ознаки системи державного регулювання та організаційного регламентування операцій з цінними паперами;
· метод SWOT-аналізу був використаний при аналізі зовнішніх і внутрішніх чинників законодавчого забезпечення прозорості;
· метод моделювання застосовувався для розробки змістовно-інформаційної моделі процесу ініціації законодавчих змін;
· логічне узагальнення і метод порівняльного аналізу широко застосовувалися на різних стадіях роботи (при аналізі існуючої практики регламентування корпоративних відносин, при обґрунтуванні концепції стратегічного аналізу, обґрунтуванні пропозицій тощо).
Інформаційну базу досліджень становлять законодавчі та інші нормативно-правові акти, ухвалені відповідними органами державної влади, аналітичні й статистичні матеріали, звіти, розробки вітчизняних і зарубіжних вчених у предметній галузі дослідження, особисті дослідження автора.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у вирішенні важливого для державного управління наукового завдання підвищення рівня державного регулювання фондового ринку за рахунок удосконалення системи організаційно-правового регулювання діяльності учасників бізнес-процесів, зокрема:
уперше:
· теоретично обґрунтовано стимули, критерії і напрямки удосконалення законодавчого забезпечення державного регулювання операцій на фондовому ринку з урахуванням цілей, інтересів і дій усіх учасників бізнес-процесів, що дозволило сформулювати конкретні пропозиції щодо забезпечення прозорості інформації на ринку цінних паперів;
· визначено складові системи державного регулювання відносин між учасниками фондового ринку України, на основі яких обґрунтовано методичні основи організаційного регламентування бізнес-процесів на ринку цінних паперів;
· уточнено і розширено існуючий понятійний апарат державного регулювання фондового ринку, зокрема представлено авторське визначення понять бізнес-процеси”, портфельний аналіз”, похідні фінансові інструменти”, позаекономічні методи забезпечення прозорості”;
· удосконалено методичні підходи до оцінювання та регламентації процедур реструктуризації компаній в системі державного регулювання руху акціонерних капіталів;
· набули подальшого розвитку концептуальні положення стратегічного аналізу ключових факторів розвитку фондового ринку, побудови системи організаційної регламентації операцій з цінними паперами для визначення їхнього рейтингу на державному й корпоративному рівнях.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що професійні учасники, інвестори і, в першу чергу, аналітики, які працюють в органах державного регулювання ринку цінних паперів, мають змогу одержати в своє розпорядження нові методичні підходи щодо аналізу операцій з цінними паперами у відповідності до існуючого законодавства. Впровадження методів моніторингу поточного законодавства надасть змогу органам державного регулювання оперативно діагностувати та реагувати на зміни ділового середовища й ініціювати проекти організаційного регламентування у відповідності з потребами розвитку ринку цінних паперів України.
Система організаційного регламентування операцій з цінними паперами використовується у поточній діяльності Одеського територіального управління Державної комісії цінних паперів і фондового ринку України. Методичні підходи до оцінювання та регламентації процедур реструктуризації компаній в системі державного регулювання руху акціонерних капіталів використано Координаційною радою з питань корпоративного управління в акціонерних товариствах Одеської обласної державної адміністрації при підготовці Регіональної програми розвитку корпоративного управління (довідка про впровадження від 30.06.2005 р. №. 2119/01-18). Методичні підходи до регулювання корпоративних відносин, встановлення вимог до випуску цінних паперів, інформації про їх випуск та проведення реорганізації акціонерних товариств використовується у поточній діяльності управління корпоративних фінансів департаменту корпоративних відносин та ліцензування ДКЦПФРУ (довідка про впровадження від 25.06.2005 р. № 23/07/01/8873).
Окремі положення дисертації використані в навчальному процесі Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при підготовці навчальних курсів магістерських програм.
Апробація результатів дослідження.
Основні положення дисертації і результати наукового дослідження доповідались автором і були схвалені на науково-комунікативних заходах:
· міжнародних форумах Перший міжнародний фінансовий форум” (м. Одеса, 2003); Другий міжнародний фінансовий форум” (м. Одеса, 2004); Международный Форум Инвестиций и Инноваций” (м. Одеса, 20004)
· науково-практичних конференціях Державна стратегія управління місцевим і регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації” (м. Одеса, 2004); Адміністративно-територіальна реформа та проблеми реалізації потенціалу економічного зростання в Україні” (м. Одеса, 2005);
· щорічній загальноінститутській конференції за міжнародною участю Інституційні перетворення як передумова ефективного використання ресурсного потенціалу регіону” (м. Одеса, 2003).
Результати дослідження обговорювались на теоретико-методологічних семінарах Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України і на засіданнях кафедри економічної та фінансової політики.
Публікації. Основні положення дисертації викладено автором у семи публікаціях, чотири з яких - у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основного змісту дисертації 161 сторінка, список використаних джерел містить 172 найменування, з яких 16 іноземною мовою. У роботі наведено 10 рисунків і 12 таблиць.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене в межах дисертаційної роботи дослідження підтвердило покладену в його основу гіпотезу, що створення законодавчо узгодженої системи організаційного регламентування діяльності учасників фондового ринку з урахуванням відносин економічної відповідальності, рівня прозорості інформації та мотивації до операцій на ринку цінних паперів сприятиме ефективності залучення на інвестиційний простір України прямих портфельних інвестицій і конкурентноздатності українських цінних паперів.
Узагальнення результатів дослідження дозволяє сформулювати низку висновків, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Регулювання фондового ринку забезпечується арбітражними функціями держави, які відображають сучасні засади державного регулювання діяльності учасників ринку цінних паперів у формі законодавчого забезпечення організаційного регламентування сфери взаємодій між підприємцями різних верств і рівнів суспільства. Функціями державного регулювання фондового ринку в Україні є реєстрація фізичних або юридичних осіб і виконання угод, пов’язаних з правом на придбання чи продаж, визначених договором (контрактом), цінних паперів та інших фінансових і/або товарних ресурсів. Важелі та стимули, за допомогою яких здійснюється вплив державних органів, розповсюджуються на професійну діяльність учасників по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою організаційного, інформаційного, технічного, консультаційного та іншого обслуговування випуску та обігу цінних паперів.
2. Організаційно-правовий механізм державного регулювання фондового ринку визначається як сукупність взаємопов’язаних засобів, прийомів, методів забезпечення рівних можливостей доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів, гарантування прав власності на цінні папери, захист прав учасників фондового ринку та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів. Для вирішення цих завдань організаційно-правовий механізм державного регулювання ринку цінних паперів повинен охоплювати прийняття законодавчих актів з питань діяльності учасників фондового ринку, визначення їх прав та обов’язків, видачу спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення діяльності та забезпечення контролю.
3. Цільову орієнтацію кожного учасника й умови його ефективної діяльності можуть забезпечити чотири регламентованих і контрольованих параметри: сфера відповідальності, завдання, критерії ефективності діяльності, досягнення цілей, права. При цьому основними принципами розробки положень (регламентів) є:
· конкретність кожного регламентованого параметра, можливість його однозначного розуміння виконавцем і наявністю відповідного контролю;
· персональний розподіл всіх завдань, виключення дублювання відповідальності за їх виконання;
· достатність та реальність наданих прав для вирішення поставлених завдань.
4. На ринку цінних паперів України існує значний потенціал подальшого розвитку, в основі якого такі фактори, як: велике число створених у процесі приватизації акціонерних товариств; значна частка перспективних підприємств, акції яких поки явно недооцінені; інтерес багатьох підприємств до додаткових емісій цінних паперів; бажання багатьох регіональних і муніципальних органів влади здійснити випуски своїх позик (облігацій) тощо. Підвищення результативності та ефективності державного регулювання фондового ринку можливе за умови удосконалення організаційного регламентування:
· процесів реструктуризації компаній;
· управління бізнес-процесами;
· операцій з похідними фінансовими інструментами.
5. Удосконалення організаційного регламентування процесів реструктуризації компаній вимагає впровадження таких етапів процедури, як:
· укладання угод між товариствами, що беруть участь у реструктуризації;
· ухвалення рішення загальними зборами акціонерів кожного товариства щодо реструктуризації і затвердження передатного акту;
· затвердження Статуту і вибори ради директорів;
· державного реєстрування нової юридичної особи та випуску цінних паперів, звітування про підсумки їх випуску.
6. Методичною основою організаційного регламентування бізнес-процесу є портфельний аналіз цінних паперів та підходи до управління похідними фінансовими інструментами. Загальне визначення поняття похідний фінансовий інструмент” доцільно розглядати у взаємозв’язку з терміном дериватив”, який включає деяку сукупність кількісних параметрів, основу яких складають коефіцієнти, що характеризують вплив на зміни активу або групи активів компанії, інвестора чи кредитора, і реагують на зниження рівня ризику неповернення боргу. Ринок деривативів слід вважати невід’ємною складовою частиною ринку позикових капіталів.
7. Зміни, що відбуваються в структурі світової економіки, спонукали до формулювання і теоретичного обґрунтування нових підходів до управління похідними фінансовими інструментами, зокрема:
· опціонний підхід при оцінці компанії;
· порівняльний підхід при оцінці вартості власного капіталу;
· правило відкликання облігацій.
Дане правило відзивати облігації тоді, коли їхня вартість досягає ціни відкликання - повинне ввійти в арсенал інструментів організаційного регламентування операцій з цінним паперами.
8. В результаті дослідження тенденцій розвитку фондового ринку Одеської області було визначено позаекономічні критерії прозорості:
· правопорушення на ринку цінних паперів;
· накладені санкції;
· штрафи, що сплачені в добровільному порядку;
· стягнення до державного бюджету за судовими рішеннями.
Аналіз динаміки позаекономічних критеріїв прозорості показує, що необхідно особливу увагу надавати розвитку правової інфраструктури ринку, насамперед:
· подальшому вдосконаленню законодавчої бази щодо встановлення надійних гарантій для власників;
· підвищенню ефективності судового захисту прав і інтересів інвесторів у випадку виникнення конфлікту;
· регламентації визначень маніпулювання цінами” та інсайдерська інформація”.
Це, в свою чергу, сприятиме розробці законодавчих положень та системи відповідальності за маніпулювання та інсайд, вдосконаленню механізмів корпоративного управління та контролю, підтримці на законодавчому рівні міноритарних акціонерів і поширення їх кількості.
9. Дослідження стимулів, критерії і мотивів поводження учасників фондового ринку в умовах обмеженої прозорості та особистий досвід автора, як професійного учасника ринку цінних паперів, надали змогу сформулювати конкретні пропозиції щодо підвищення рівня державного регулювання фондового ринку:
· запровадити національні принципи корпоративного управління, розробка яких була започаткована в Україні ще в 2002 році;
· законодавчо закріпити поняття інсайдерська торгівля”, маніпулювання цінами” і порядок їхнього регулювання;
· внести зміни і доповнення у ряд нормативних актів, що регулюють діяльність фондового ринку, зокрема: переглянути рішення ДКЦПФВ про облік власності нерезидентів на цінні папери українських емітентів, що порушує права іноземних інвесторів; скасувати рішення ДКЦПФР про внесення змін у Положення про порядок проведення регістрів іменних цінних паперів, що заважає ефективному функціонуванню паперового ринку тощо;
· враховуючи динамічність сучасних інвестиційних процесів, з метою забезпечення ефективної і прозорої взаємодії учасників фондового ринку, розробити і впровадити Інтернет-біржу інвестиційних проектів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України. - К.: Вид-во Право”, 1996. - 56 с.
2. Про цінні папери і фондову біржу: Закон України від 18 червня 1991 р. - № 1201-111.
3. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30 жовтня 1996 р. - № 448/96-ВР
4. Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг: Закон України від 6 лютого 2003 р. - № 485-ІУ
5. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. - № 1576-Х11.
6. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні: Закон України від 10 грудня 1997 р. - № 710/97-ВР
7. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18 вересня 1991 р. - № 1560-XII
8. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28 листопада 2002 р. - № 249 -IV
9. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22 травня 1997 р. - № 283/97-ВР
10. Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України: Постанова Верховної Ради України від 22 вересня 1995 р. - № 394/95
11. Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України від 25 вересня 2002 р. - № 861/2002
12. Про невідкладні заходи щодо прискорення приватизації майна в Україні: Указ Президента України від 29 грудня 1999 р. - № 1626/99.
13. Про впровадження системи оголошення інформації на фондовому ринку України: Рішення Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 24 травня 2001р. - №173
14. Основні засади розвитку саморегулювання на фондовому ринку України: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 листопада 2001 р. - № 350
15. Положення про діяльність саморегулівної організації професійних учасників ринку цінних паперів: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 березня 2002 р. - № 107
16. Про затвердження принципів корпоративного управління: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2003 р. - № 571
17. Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами - емітентами облігацій: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 січня 2000 р. - №3
18. Артюшин Л.М., Машков О.А., Сивов Н.С. Теория управления. - К.: Наукова думка, 1995. - 425 с.
19. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функционалные вопросы): Учеб.пос. - М.: ОАО „НПО „Экономика”, 2000. - 302 с.
20. Ахламов А.Г., Ровинський Ю.А. Засади системного аналізу фінансово-господарських ситуацій // Фінансово-банківські механізми державного управління економікою України: Зб.наук.пр. ДонДУУ. - Серія Державне управління”. - т.VI. - вип.48 . - Донецьк: Вид-во Норд-Прес”, 2005. - С.66-73.
21. Байцим В. Нові підходи до управління підприємствами в сучасних умовах // Вісник НАДУ. -2002. - №2. - С.62-72.
22. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.
23. Бакуменко В.Д., Надолішній П.І. Теоретичні та організаційні засади державного управління: Навч. посіб. - К.: Міленіум, 2003. -256 с.
24. Балабанов И. Т. Риск-менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 192 с.
25. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 81 с.
26. Борисенко Б.М., Рябенко Л.І. Ринок фінансових послуг: Навчальний посібник. - Алчевськ: ДГМІ, 2001. - 763 с.
27. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента: Пер. с англ. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 175 с.
28. Бочаров В. В. Корпоративные финансы. - СПб: Питер, 2001. - 256 с.
29. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - К.: Юнайтед Лондон Трейд Лимитед”, 1995. - 448 с.
30. Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов. - М.: Олимп-бизнес, 1997. - 1120 с.
31. Бригхем Юджин Ф. Энциклопедия финансового менеджмента: Сокр. пер. с англ. / Ред. кол. А. М. Емельянов, В. В. Воронов, В. И. Кушлик и др. - 5-е изд. - М.: РАГС; ОАО Экономика”, 1998. - 823 с.
32. Василенко В.О., Шостка В.І. Клейменов О.М. Ситуаційний менеджмент: Навч. посіб.- К.: Центр навч. літ-ри, 2005.- 372 с.
33. Васильєв А.С. Підготовка і прийняття управлінських рішень: організаційно-правові проблеми. - Одеса:АО БАХВА, 1997. - 160 с.
34. Вяткин В. Н., Хэмптон Дж., Казак А. Ю. Принятие управленческих решений в управлении бизнесом: концепции, задачи, ситуации. - М. - Екатеринбург: ЗАО. Изд. дом ЯВА”, 1998. - 256 с.
35. Глазунов В. Н. Финансовый анализ и оценка риска реальных инвестиций. - М.: Финстатинформ, 1997. - 135 с.
36. Горбунов А. Р. Дочерние компании, филиалы, холдинги. Организационные структуры. Консолидированный баланс. Налоговое планирование. - М.: Анкил, 1997. - 150 с.
37. Государственное управление: основы теории и организации. Учебник / Под ред. В.А.Козбаненко - М.: Статут”, 2000. - 912 с.
38. Гурне Б. Державне управління / Пер. з фр. В. Шовкун. - К.-Основи, 1993. - 165 с.
39. Гранатуров В. М. Экономический риск: сущность, методы измерения. Пути снижения. - М.: Издательство Дело и Сервис”, 1999. - 112 с.
40. Гриньова В.М., Новікова М.М. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. -Х.: Вид.Дім ІНТЕК”, 2004. - 756 с.
41. Державне управління в Україні: централізація та децентралізація: Монографія / Відп.ред. Н.Р. Нижник. - К.: Вид-во УАДУ, 1997. - 487 с.
42. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: навч. gосібник / За заг. ред. Н.Р.Нижник, В.М. Олуйка. - Львів: Вид-во Національного університету „Львівська політехніка”, 2002.- 352 с.
43. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми / За ред. В.М.Князєва. - К.:НАДУ при Президентові України, 2003. - 245 с.
44. Долішний М., Козоріз М. Моделі державного регулювання в ринковій економіці // Економіка України. - 1999. - №6. - С.62-70.
45. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М. Гейце. - К.: Інститут економічного прогнозування, 2003. - 1008 с.
46. Ерохина Е. А. Теория экономического развития: системно-самоорганизационный подход. - Томск:Изд-во Том. ун-та, 1999.- 160 с.
47. Ефремов В. С. Стратегия бизнеса. Концепции и методы планирования: Учебное пособие. - М.: Издательство Финпресс”, 1998 г. - 192 с.
48. Жаворонков С. Политэкономия финансового кризиса. М., 2001. - 248 с.
49. Запоточний І.В., Захарченко В.І. Державне регулювання регіональної економіки: Навчальний посібник. - Харків-Львів-Одеса: ТОВ Одіссей”, 2003 р. - 592 с.
50. Зелтынь А. С. Основные направления эволюции крупных промышленных фирм в рыночной экономике // Вопросы прогнозирования. - 1995. - № 1. - С. 130 - 142.
51. Зубарев И. В., Ключников И. К. Механизм экономического роста транснациональных компаний. - М.: Высшая школа, 1990. - 160 с.
52. Іваницька О.М. Фінансові ринки. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - 99 с.
53. Идрисов А. Б. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. - М.: Информ.-изд.дом Филин”,1996. - 245 с.
54. Иноземцев В. Л. Творческие начала современной корпорации // Мировая экономика и международные отношения. - 1997. - № 11. - С. 18-25.
55. Инфляция и хозяйственный механизм (80-е годы) / С. М. Никитин, М. И. Гельвановский, Р. С. Гринберг и др. - М.: Наука, 1993. - 296 с.
56. Кавкин А. В. Рынок кредитных деривативов. - М.: Экзамен, 2002. - 288 с.
57. Качалин В. Антитрестовское законодательство США: принципы и опыт использования // Мировая экономика и международные отношения. - 1990. - № 2. - С. 67-74.
58. Корецький М.Х. Відносини держави і ринку: пошуки оптимуму // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2002. - №1. - С. 90-94
59. Косевцов В. О. Національна безпека України: теорія, реальність, прогноз. К.: Центр міжнар. безпеки та стратег. студій, 2000. - 79 с.
60. Костусев А. А. Конкурентная политика в Украине. - Киев.: КНЕУ, 2004. - 310 с.
61. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег: Пер. С англ. - М. Прогресс, 1978. - 494 с.
62. Коуз Р. Фирма, рынок и право. М., Дело, 1993. - 225 с.
63. Лейхифф Дж. М., Пенроуз Дж.М. Бизнес-коммуникации. Стратегии и навыки. - СПб.: Питер, 2001. - 220с.
64. Лившиц А.Я. Государство в рыночной экономике (краткий спецкурс) // Российский экономический журнал. - 1992. - № 10. - С. 135.
65. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М.: Дело, 1996.
66. Механізми підвищення ефективності діяльності органів державного управління на регіональному рівні / Г.І.Мостовий, О.Ю.Амосов, А.О.Дєгтяр та інш.; За заг. ред. Г.І.Мостового. - Х.: Вид-во ХарРІДУ НАДУ Магістр”, 2004. - 208 с.
67. Миловидов В. Д. Паевые инвестиционные фонды. - М.: Анкил, ИНФРА-М, 1996. - 416 с.
68. Мозговой О. Н. Фондовый рынок Украины. - К.:УАННП: Феникс, 1997. - 270 с.
69. Мозговой О. Н. Сделки на фондовом рынке. - К.:УАННП: Феникс, 1997. - 140 с.
70. Мозговий О., Головко А., Науменко О., Ровинський Ю. Цінні папери: історія та сучасність. Історико-економічний нарис: Монографія. - Одеса: Вид-во КП ОМД, 2003. - 192 с.
71. Надолішній П. Організаційно-функціональна структура державного управління: поняття і соціальна практика // Вісник НАДУ. -2003. - №3. - С.31-42.
72. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління. Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 160 с.
73. Нешбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси: Пер. з англ. - К.: Основи, 1993. - 383 с.
74. Никеров Г. И. Антитрестовское регулирование: монополии и конкуренция // США: экономика, политика, идеология. - 1990. - № 3. - С. 92-98.
75. Никитин С. М. Структурные изменения в капиталистической экономике. - М.: Мысль, 1965. - 254 с
76. Никитин С. М., Глазова Е. С., Степанова М. П. Государство и проблема монополии // Мировая экономика и международные отношения. - 1994. -№ 7. - С. 91-103.
77. Норма прибыли и перелив капитала. На примере США / Отв. ред. Р. М. Энтов, А. В. Полетаев. - М., 1987. - 76 с.
78. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. - М., 1997. - 225 с.
79. Одотюк І.В. Необхідність формування системи технологічних пріоритетів інноваційного розвитку промисловості України // Проблеми науки. - 2002. - № 4. - С. 25-27
80. Олейник А. Н. Институциональная экономика. М.: ИНФРА-М, 2000. - 436 с.
81. Ойкен В. Основные принципы экономической политики: Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1995. - 496 с.
82. Ойхман Е. Г., Попов Э. В. Реинжиниринг бизнеса. Реинжиниринг организаций и информационных технологий. - М.: Финансы и Статистика, 1997. - 335 с.
83. Ореховский П. А. Институционализм и мифы отечественной экономической теории // Экономика и организация производства. 1997. - № 6. - С. 44-54.
84. Осипов В.М. Украина в ХХ1: как вырваться из трясины затяжного социально-экономического кризиса? - Одесса: Издательско-информационный центр ИПРЭИ НАН Украины, 2001. - 362 с.
85. Парсяк В. Н., Зельдис В. В., Крапива В. П. Маркетинговые исследования рынка ценных бумаг: инструменты, технологии. - К.: Наукова думка, 2002. - 226 с.
86. Певзнер Я. А., Швыдко В. Г. Собственность и конкуренция в условиях современного капитализма // Проблемы Дальнего Востока. - 1989. - № 5. - С.73-82.
87. Пересада А. А. Інвестиційний процес в Україні. - К.: Видавництво Лібра” 1998. - 392 с.
88. Переходы и катастрофы: Опыт социально-экономического развития / Под ред. Ю. М. Осипова, И. Н. Шургалиной. - М.: Изд-во МГУ, 1994. - 190 с.
89. Перло В. Американский империализм: Пер. с англ. - М.: Изд-во иностранной литературы, 1951. - 323 с.
90. Питерс Т., Уотермен Р. В поисках эффективного управления: опыт лучших компаний мира. - М.: Прогресс, 1986. - 180с.
91. Правоторова Л. А. Монопольная прибыль: видимость и сущность. - М.: Мысль, 1983. - 189 с.
92. Пунин Е. И. Ценообразование в международной торговле: Теория и практика формирования цен в эпоху НТР. - М.: Междунар. отношения, 1986. - 280 с.
93. Разумнова И. И. Противоречия процесса монополизации // США: экономика, политика, идеология. - 1987. - № 5. - С. 15-24.
94. Редькін О. С. Сучасні концепції корпоративного управління. Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 11. / Одес.держ.еконм.ун-т; редкол.: д.е.н., проф. Звєряков М. І. та ін. - Одеса: ОДЕУ, 2002 - 358с.
95. Редькін О. С., Гришина О. С. Лібералізація інвестиційних процесів в Україні // Фінанси України.- 2000. - №2. - С.115 - 124.
96. Редькін О. С. Сучасні стратегії та технології корпоративного управління. - Одеса: ”Евен”, 2004. - 216 с.
97. Ровинський Ю. Розвиток прозорості фондового ринку як передумова створення привабливого інвестиційного клімату // Зб.наук.пр. НАДУ / За заг.ред. В.І. Лугового, В.М, Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. - Вип.1. - С. 302-311.
98. Ровинський Ю. Деякі питання позаекономічного стимулювання розвитку прозорості на фондовому ринку // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.пр. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. - №1 (17). - С. 304-316.
99. Ровинський Ю. Використання алгоритму стратегічного аналізу при дослідженні законодавчого забезпечення прозорості на ринку цінних паперів України // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.пр. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. - №2 (18). - С. 298-307.
100. Ровинський Ю.О. Деякі аспекти забезпечення прозорості в умовах реорганізації компаній // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб.наук.пр. - Одеса: Одес.держ.екон.ун-т, 2003. - Вип.14. - С. 264-268.
101. Ровинський Ю.О. Організаційне регламентування діяльності акціонерних товариств в системі державного управління // Адміністративно-територіальна реформа та проблеми реалізації потенціалу економічного зростання в Україні: Матеріали щоріч. наук.-практ. конф., 27 травня 2005 р. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. - С. 62-64
102. Рогач O. I., Шнирков O. I. Транснаціоналізація світового господарства та країн, що розвиваються. - К., 1999.
103. Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1986. - 472 с.
104. Розпутенко І. Економічне зростання в Україні: проблеми і здобутки. - К.: К.І.С., 2001. - 136 с.
105. Роль держави в довгостроковому економічному зростанні / За заг.ред. Б.Є. Кваснюка. - К.-Х.: Форт”, 2003. - 424 с.
106. Рудакова И. Е. Капиталистическая монополия: ее политэкономическая природа и формы экономической реализации. - М.: Изд-во МГУ, 1976. - 265 с.
107. Рожков Ю. В. Финансово-кредитные проблемы сокращения инвестиционного цикла. - Владивосток: Изд-во ДВГУ, 1998. - 147 с.
108. Рузье П. Промышленные монополии (тресты) в Соединенных Штатах: Пер. с фр. - СПб.: Изд-во Н. Березина и М. Семенова, 1999. - 264 с.
109. Рымалов В. В. Структурные сдвиги в международном капиталистическом хозяйстве (послевоенные тенденции). - М.: Мысль, 1978. - 380 с.
110. Рязанов Б. Теории портфельного инвестирования и их применение в условиях российского рынка // РЦБ. - 1998. - №3. - С. 42-45.
111. Рюэгг-Штюрм Й. Новая системная теория и внутрифирменные изменения // Проблемы теории и практики управления. - 1998. - №5.
112. Савчук В. П., Прилипко С. И., Величко Е. Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов: Учебное пособие. - К.: Абсолют-В, Эльга, 1999. - 304 с.
113. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. - М.: Прогресс, 1968. - 600 с.
114. Сотский С.В. Анализ инвестиционной привлекательности проекта с учетом региональной инвестиционно-финансовой политики. Модель взаимодействия региона и инвестора в случае полной информации:Препр. / Препринт - М.: ЦЭМИ РАН, 1997. - 40 с.
115. Стоян В.І. Сучасні доктрини та принципи державного фінансового регулювання // Фінанси України. - 2001. - № 12. - С. 68-76.
116. Страссмен П. Информация в век электроники. - М.: Экономика, 1987. - 220с.
117. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. Информационное издание. - М.: ФИЛИНЪ”, 1996. - 272 с.
118. Структурные сдвиги в экономике развитых капиталистических стран (роль новейших техн