ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ УСИНОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ГУБАНОВА ОЛЬГА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 342.951:347.633(477)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
УСИНОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ

Спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Артеменко Олена Вікторівна
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2011
ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………....3
РОЗДІЛ 1 РОЛЬ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ УСИНОВЛЕННЯ……………………………………………………………...10
1.1. Становленя та розвиток процедури усиновлення……………….10
1.2. Система та повноваження органів державної влади у сфері усиновлення…………………………………………………………………...27
Висновки до розділу 1…………………………………………………52
РОЗДІЛ 2 КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД У СФЕРІ УСИНОВЛЕННЯ……………………………………………………………...58
2.1. Сутність та природа контролю у сфері усиновлення…………………………………………………………………...58
2.2. Порядок здійснення відомчого та місцевого контролю при провадженні діяльності з усиновлення в Україні…………………………..82
2.3. Контроль та нагляд у сфері міждержавного усиновлення…………………………………………………………………..99
Висновки до розділу 2…………………………..................................117
РОЗДІЛ 3 АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ УСИНОВЛЕННЯ………………………120
3.1. Поняття та підстави виникнення адміністративної відповідальності за порушення порядку державного управління у сфері усиновлення………………………………………………………………….120
3.2. Види адміністративних стягнень, передбачених статтею 184-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та порядок їх накладення……………………………………………………………………142
Висновки до розділу 3………………………………………...……...165
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...180

ВСТУП

Актуальність теми. Одним із найважливіших завдань держави є обов’язок створювати належні умови для охорони та розвитку дитинства, гарантувати та забезпечувати реалізацію прав дитини. Стаття 52 Конституції України проголошує, що утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. У цьому процесі важливу роль відіграють органи державної влади, які ведуть облік дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та облік осіб, які бажають усиновити дитину, і здійснюють інформування останніх про дітей, що потребують влаштування у сім’ї усиновителів. На ці та інші органи закон покладає функції з контролю та нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей.
Складність організаційно-правового забезпечення усиновлення в Україні полягає в тому, що велика кількість нормативно-правових актів, які визначають систему та повноваження органів, що здійснюють діяльність з усиновлення, не мають чіткої системи ієрархії цих органів та не визначають можливі форми контрольно-наглядової діяльності у сфері усиновлення.
Проблеми усиновлення аналізуються у працях багатьох українських та зарубіжних вчених, які вносять пропозиції щодо удосконалення діючого законодавства. Однак, на жаль, кількість правопорушень, які вчиняються як на етапі проходження процедури усиновлення, так і після того, як дитина влаштована до сім’ї усиновителів, залишається значною. У зв’язку з цим виникає потреба у проведенні комплексних наукових досліджень організаційно-правового регулювання усиновлення в Україні.
Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження склали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених радянського та сучасного періодів у галузях адміністративного і цивільного права, теорії держави і права, конституційного права, державного управління. Так, правовому регулюванню усиновлення присвячені праці таких науковців, як Г. І. Абраменко, Г. І. Вершиніної, О. О. Грабовської, Л. М. Зілковської, О. І. Карпенко, О. Ю. Князєвої, Н. В. Лєтової, О. Ю. Ситкової та інших. Проблеми контролю та нагляду, адміністративного провадження та адміністративної відповідальності вивчали такі вчені як О. Ф. Андрійко, О. О. Бандурка, Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, Є. С. Герасименко, О. В. Горбач, Е. Ф. Демський, В. В. Зуй, А.Т. Комзюк, Л. А. Князька, О. В. Кузьменко, А. В. Матіос, Л. А. Савченко, В. С. Шестак. Не можна було обійти увагою та не спиратися на праці класиків теорії права: С. С. Алексєєва, В. В. Копейчикова, М. М. Коркунова, Г. Ф. Шершеневича та інших.
Проблеми усиновлення аналізуються у наукових працях з точки зору настання встановлених законом правових наслідків, водночас, поза увагою науковців залишається сама процедура усиновлення, яка здійснюється уповноваженими на те державними органами. Тож незважаючи на значний науковий інтерес до зазначеного кола питань, комплексного всебічного дослідження організаційно-правового регулювання усиновлення в Україні та порядку здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей не проводилося.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Пріоритетних напрямків наукових досліджень Національного університету біоресурсів і природокористування України у межах Концепції адміністративної реформи в Україні, розробленої Державною комісією з проведення в Україні адміністративної реформи, Закону України «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року» від 05.03.2009 року та Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2005-2010 роки, затверджених постановою загальних зборів відділень Академії правових наук України від 18.06.2004 року № 20/4-2.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у тому, щоб на основі вивчених наукових праць, міжнародного досвіду, чинного законодавства України сформулювати нові науково-обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення організаційно-правового регулювання усиновлення в Україні.
Досягнення поставленої мети передбачає та дає змогу реалізувати такі завдання:
– дослідити поняття "процедура" та надати власне визначення поняттю "процедура усиновлення";
– охарактеризувати адміністративно-правові відносини та визначити їх характерні риси у сфері усиновлення;
– визначити адміністративно-правовий механізм у сфері усиновлення;
– охарактеризувати систему органів державної влади у сфері усиновлення та їх компетенцію;
– охарактеризувати поняття "контроль" та "нагляд" і визначити сутність державного контролю та нагляду у сфері усиновлення;
– здійснити аналіз міждержавного усиновлення та охарактеризувати систему органів, що його здійснюють;
– проаналізувати адміністративну відповідальність у сфері усиновлення;
– здійснити аналіз чинної нормативної бази з питань усиновлення та надати пропозиції щодо удосконалення організаційно–правового регулювання усиновлення в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері організаційно-правового регулювання усиновлення в Україні.
Предметом дослідження є організаційно–правове регулювання усиновлення в Україні.
Методи дослідження. При вирішенні завдань для реалізації поставленої мети в дисертаційній роботі використано комплекс загальних, загально-наукових і спеціально-наукових методів наукового пізнання з урахуванням особливостей проблем, що спостерігаються у сфері організаційно-правового регулювання усиновлення в Україні.
Діалектичний метод пізнання дозволив провести дослідження в єдності, взаємозв’язку та розвитку соціальних і юридичних чинників, а також сприяв об’єктивній оцінці стану адміністративно-правового регулювання усиновлення в Україні. Історичний метод був використаний при дослідженні становлення та розвитку процедури усиновлення (підрозділ 1.1). Логіко-семантичний і метод сходження від абстрактного до конкретного допомогли сформулювати поняття «процедура усиновлення», «державне управління у сфері усиновлення», «адміністративно-правовий механізм у сфері усиновлення» (підрозділ 1.1). Характер об’єкта і сформульована мета дисертаційної роботи зумовили вибір системного методу, що дозволив побудувати систему органів державної влади у сфері усиновлення (підрозділ 1.2). Метод моделювання та прогнозування застосовувався для формулювання конкретних пропозицій щодо вдосконалення правової бази організаційно-правового регулювання усиновлення в Україні (підрозділ 1.2). Для з’ясування відповідності правових норм суспільним відносинам, які виникають у сфері організаційно-правового регулювання усиновлення застосовувався метод тлумачення права. Формально-юридичний метод дозволив дослідити зміст та структуру адміністративно-правових норм, що регулюють відносини у сфері усиновлення, завдання контролю та нагляду у зазначеній галузі, питання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері усиновлення (підрозділи 1.1, 2.1 – 2.3, 3.1 – 3.3). Використання порівняльно-правового методу дозволило проаналізувати та узагальнити міжнародний досвід у сфері усиновлення та визначити пріоритетні напрями його запозичення (підрозділ 2.3, 3.2).
Нормативною основою дослідження є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, а також відомчі нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері організаційно-правового регулювання усиновлення. Дисертант звертався також до даних про законодавчі ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Служба захисту дітей».
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є комплексним теоретичним дослідженням організаційно-правового регулювання усиновлення в Україні. Вона визначається новою постановкою проблеми, дослідженням тенденцій розвитку суспільних відносин у зазначеній сфері та напрямів удосконалення законодавства щодо реалізації організаційно–правового регулювання усиновлення.
Уперше:
– надано авторське визначення поняттю "процедура усиновлення";
– виділено ознаки адміністративно-правових відносин у сері усиновлення;
– обґрунтовано необхідність запровадження міжнародного досвіду діяльності недержавних організацій у сфері усиновлення;
– запропоновано зміни до КУпАП щодо адміністративної відповідальності посадових осіб органів державної влади у сфері усиновлення;
удосконалено:
– адміністративно-правовий статус органів державної влади у сфері усиновлення;
– систему органів державної влади у сфері усиновлення;
дістали подальший розвиток:
– адміністративно-правовий механізм у сфері усиновлення;
– характеристика понять "контроль" та "нагляд" у сфері усиновлення;
– пропозиції щодо удосконалення адміністративно-правового статусу органів державної влади у сфері усиновлення;
– пропозиції щодо системи органів у сфері міждержавного усиновлення.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені у дисертаційному дослідженні висновки, пропозиції та рекомендації з питань організаційно-правового регулювання усиновлення становлять як науково-теоретичний, так і практично-прикладний інтерес та були використані у:
– науково-дослідній сфері – для подальшого розвитку науки адміністративного права в частині наукових розробок, спрямованих на удосконалення побудови системи органів державної влади, удосконалення норм про адміністративно-правову відповідальність;
– у правотворчості – у результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення нормативних актів, за допомогою яких здійснюється адміністративно–правове регулювання процедури усиновлення та нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей (Довідка Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства Міністерства юстиції України № 85 від 18 лютого 2011 року);
– у правозастосовчій діяльності – при розробці, прийнятті та реалізації адміністративних рішень службами у справах дітей виконавчих комітетів місцевих рад, районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, обласних державних адміністрацій (довідка Служби у справах дітей виконавчого комітету Київської у м.Полтаві ради № 05-06/726 від 28 серпня 2011 року);
– у навчальному процесі – під час викладання навчальних дисциплін "Адміністративне право", "Сімейне право", "Міжнародне приватне право" (Акт впровадження Полтавської філії МАУП № 156 від 04 квітня 2011 року).
Апробація результатів дисертації. Наукові положення, основні результати дослідження та їх практичне застосування обговорювались на науково-практичних конференціях, а саме: на міжнародних науково-практичних конференціях "Стратегія забезпечення сталого розвитку правової системи України" (м. Одеса, 21 – 22 грудня 2010 р.); "Теорія і практика застосування чинного вітчизняного та міжнародного законодавства в сучасних умовах" (м. Одеса, 12–13 лютого 2011 р.); "Сучасні тенденції розвитку національного законодавства України" (м. Київ, 19–20 травня 2011 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні" (м. Алушта, 29 квітня–1 травня 2010 р.); інтернет-конференція "Українська наука ХХІ століття" (16 – 18 червня 2010 р.); "Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку" (м. Київ, 31 березня 2011 р.); регіональній науково-практичній конференції "Актуальні питання становлення правової держави в Україні" (м. Полтава, 9 грудня 2009 р.); ІІ–ій міжрегіональній науково-практичній конференції "Трансформація національного законодавства через призму соціально-економічних аспектів розвитку суспільства" ( м. Полтава, 23 квітня 2008 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та наукові висновки дисертації викладені у одинадцяти наукових працях, з яких: три публікації у фахових виданнях з юридичних наук, затверджених ВАК України, та вісім публікацій у збірниках матеріалів наукових і науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг роботи визначається її метою, завданнями та предметом дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків по дисертації та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 200 cторінок, з них: 176 сторінок – основний зміст; 24 сторінки – список використаних джерел (182 найменування).

Список літератури

ВИСНОВКИ

У висновках дисертаційного дослідження викладені найважливіші наукові та практичні здобутки, основні теоретичні положення і практичні рекомендації.
Результати дослідження організаційно–правового регулювання усиновлення в Україні дозволили запропонувати нове вирішення наукової проблеми і зробити наступні висновки.
1. Процедура усиновлення - це порядок здійснення органами державної влади встановлених законом послідовних дій по постановці на облік дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, постановці на облік осіб, які бажають усиновити дитину, веденням такого обліку з метою інформування кандидатів в усиновлювачі про дітей, які можуть бути усиновлені, для подальшого звернення до суду цих осіб із заявою про усиновлення, і прийняття відповідного рішення.
2. Характерними ознаками адміністративно–правових відносин у сфері усиновлення є: 1) вони виникають у зв’язку з реалізацією уповноваженими суб’єктами, які наділені державно–владними повноваженнями, своєї компетенції у відповідній сфері державного управління; 2) побудовані на засадах "влади–підпорядкування", тому що однією із сторін зазначених правовідносин є орган державного управління; 3) врегульовані нормами адміністративного права.
3. Адміністративно-правовий механізм у сфері усиновлення можна визначити як спосіб організації і функціонування системи державних органів, які за допомогою встановлених нормами права повноважень і методів управлінської діяльності, покликані досягти мети у сфері передачі дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на виховання у сім’ї усиновителів, та здійснювати контроль за дотриманням встановленої процедури усиновлення та захисту прав усиновлених дітей.
4. Нормативні акти не дають чіткого уявлення про систему державних органів, що здійснюють діяльність у сфері усиновлення. Крім того, норми законів оперують категоріями "урядовий орган державного управління з усиновлення та захисту прав дитини" та "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах сім’ї, дітей та молоді", з яких не зрозуміло, про які саме органи ведеться мова. Автором запропонована власна система органів державної влади у сфері усиновлення.
До системи органів державної влади у сфері національного усиновлення належать:
– центральні органи виконавчої влади: Міністерство освіти і науки, сім'ї, молоді та спорту України, Державна служба з усиновлення та захисту прав дитини;
– місцеві органи виконавчої влади: служби у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Міністерство молоді, сім’ї та ґендерної політики Автономної Республіки Крим, служби у справах дітей районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів районної, районної у місті ради.
До системи органів державної влади у сфері міждержавного усиновлення належать:
– центральні органи виконавчої влади: Міністерство освіти і науки, сім'ї, молоді та спорту України, Державна служба з усиновлення та захисту прав дитини;
– органи спеціальної компетенції: Міністерство закордонних справ України, консульські установи і дипломатичні представництва України.
5. Контроль у сфері усиновлення – це діяльність органів державної влади при здійсненні процедури усиновлення щодо перевірки дотримання законів та підзаконних актів підконтрольними суб'єктами, виконання ними управлінських рішень. Нагляд у сфері усиновлення – це різновид контролю, який здійснюється органами державної влади при перевірці дотримання прав усиновлених дітей.
6. В Україні слід дозволити діяльність представництв іноземних організацій з питань усиновлення за умови надання їм дозволу на здійснення такої діяльності. Ці організації повинні проходити щорічну перевірку компетентних органів своєї країни, мати штат кваліфікованих працівників, брати на себе зобов'язання щодо контролю за постановкою дитини на консульський облік, умовами життя та виховання усиновлених дітей і подавати відповідні звіти, а також мати досвід усиновлення дітей із особливими потребами. Необхідним є запровадження системи реєстрації та надання дозволу на діяльність таких організацій.
Необхідно прийняти Закон України "Про представництва іноземних організацій з питань усиновлення", в якому визначити правовий статус таких організацій, порядок їх легалізації, повноваження по здійсненню міждержавного усиновлення, порядок припинення діяльності, відповідальність за правопорушення при здійсненні ними своєї діяльності.
7. Потребує змін ст. 184-2 КУпАП щодо розширення переліку неправомірних діянь, за які особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності. Тому назву ст. 184-2 КУпАП слід викласти у такій редакції: "Порушення порядку та строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування), та інші неправомірні дії щодо усиновлення, встановлення опіки (піклування) і інших форм виховання дитини". Диспозицію статті після слів "для централізованого обліку" слід доповнити реченням такого змісту: "та інші неправомірні дії щодо усиновлення, встановлення опіки (піклування) й інших форм виховання дитини, зокрема, несвоєчасне прийняття рішення про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, ненадання або подання недостовірних відомостей про дітей, які перебувають на обліку, необґрунтована відмова у взятті на облік кандидатів в усиновлювачі та порушення строків постановки на такий облік".
Ст. 184-2 КУпАП повинна бути доповнена таким видом адміністративного стягнення, як попередження. Диспозицію та санкцію статті 184-2 КУпАП необхідно викласти у такій редакції: "Порушення посадовими особами порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків, до централізованого обліку, якщо такі дії вчинено вперше, і які не призвели до порушення права дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, – тягнуть за собою накладення попередження.
Ті ж самі дії, вчинені повторно, а також інші неправомірні дії, зокрема, несвоєчасне прийняття рішення про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, ненадання або подання недостовірних відомостей про дітей, які перебувають на обліку, необґрунтована відмова у взятті на облік кандидатів в усиновлювачі та порушення строків постановки на такий облік – тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі застосування до посадової особи такого виду адміністративного стягнення, як попередження, не є обов’язковим і в таких випадках має бути застосоване спрощене провадження.
Особою, яка може застосувати попередження, є посадова особу служб у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Міністерства молоді, сім’ї та гендерної політики Автономної Республіки Крим, Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини.
Частину 1 ст. 258 КУпАП "Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається" слід доповнити ч. 1 статті 184-2.
8. Пропонуємо внести зміни до Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", доповнивши пункт 3. "Перейменувати:" абзацом: "Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини на Державну службу з усиновлення та захисту прав дитини".
Слід також внести зміни до Положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (далі – Положення), затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 р. № 410/2011. У Положенні пропонуємо назву Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України змінити на Міністерство освіти і науки, сім’ї, молоді та спорту України; абзац 2 п. 1 Положення після слів "інтелектуальної власності" доповнити словами "з питань сім’ї, дітей"; п. 3 Положення після слів "інтелектуальної власності" доповнити словами "з питань сім’ї, дітей"; підпункт 50 пункту 4 Положення підпунктами 50-1, 50-2, 50-3 такого змісту: "50-1) бере участь у формуванні та реалізації державної політики з питань сім'ї та захисту прав дітей, визначає пріоритети та стратегічні напрями роботи в цій сфері"; "50-2) забезпечує та контролює в межах своїх повноважень додержання вимог законодавства щодо усиновлення дітей, встановлення опіки та піклування над ними, влаштування у дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї"; "50-3) сприяє розвитку різних форм сімейного виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також створенню дитячих будинків сімейного типу".
Пропонуємо п. 2 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905 доповнити ч. 2 такого змісту: "До органів, які проваджують діяльність з усиновлення належать Міністерство освіти і науки, сім’ї, молоді та спорту, Державна служба з усиновлення та захисту прав дитини, служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Міністерство молоді, сім’ї та ґендерної політики Автономної Республіки Крим, служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад. У випадках, передбачених законом, усиновлення здійснюється консульськими установами та дипломатичними представництвами України за кордоном".

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абраменко Г. И. Правовое регулирование усыновления в семейном законодательстве России : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Абраменко Галина Ивановна. – Ростов н/Д, 2003. – 207 c.
2. Авер’янов В. Б. Апарат державного управління. Зміст діяльності та організаційні структури / Авер’янов В. Б. – К. : Наук. думка, 1990. – 196 с.
3. Авер’янов В. Б. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. для студ. юрид. спец. ВНЗ. Т. 1 : Загальна частина / [В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, Ю. П. Битяк, І. П. Голосніченко, С. В. Ківалов] ; НАН України ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. — К. : Юрид. думка, 2007. – 591 с.
4. Аверьянов В. Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры : [монография] / Аверьянов В. Б. – К. : Наук. думка, 1990. – 148 с.
5. Адміністративна відповідальність // Збірник законодавства України про адміністративну відповідальність / [упоряд. Е. Ф. Демський, В. І. Махно]. – К. : Магістр – ХХІ сторіччя, 2005. – 400 с.
6. Административное право и процесс: полный курс / Тихомиров Ю. А. – М., 2001. – 652 с.
7. Административное право Украины : учебник / Кивалов С. В. – Х. : Одиссей, 2004. – 880 с.
8. Административное право Украины : учебник для студ. вузов юрид. спец. / Битяк Ю. П. – Х. : Право, 2003. – 576 с.
9. Административное право : учебник / под ред. Ю. М. Козлова, Л. Л. Попова. – М. : Юристъ, 1999. – 738 с.
10. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / [Комзюк А. Т., Гуменюк В. А., Синьов О. В. та ін.] ; за заг. ред. А. Т. Комзюка. – 2-ге вид.‚ випр. і доп. – Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2001. – 112 с.
11. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. доц. А. Т. Комзюка. – 2-ге вид., випр. і доп. – Х. : Ун-т внутр. справ, 2000. – 103 с.
12. Адміністративне право України : підруч. для юрид. вузів і факультетів / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Юрінком Інтер, 2004. – 401 с.
13. Адміністративне право України : підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
14. Адміністративне право України : словник-довідник / [уклад. : В. К. Шкарупа, Ю. А. Ведєрніков, В. П. Пібчибій]. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. МВС України, 2001. – 196 с.
15. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекций : в 2 т. / Алексеев С. С. – Свердловск : Свердлов. юрид. ин-т, 1972. – Т. 1. – 396 с.
16. Аналіз документів іноземних недержавних неприбуткових організацій, що мають в Україні уповноважених осіб, які представляють іноземців – кандидатів в усиновлювачі [Електронний ресурс] // Служба захисту дітей : Всеукр. громад. організація. – Режим доступу : http://www.children-ukraine.org/projects/adoption/index.html.
17. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Андрійко Ольга Федорівна. – К., 1999. – 378 с.
18. Андрійко О. Ф. Проблеми розвитку адміністративно-процесуального права / О. Ф. Андрійко // Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні : Всеукр. наук.-практ. конф. : тези доп. та наук. повідом. – К. : НАН України, 2010. – С. 12–14.
19. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Атаманчук Г. В. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
20. Балабуєва К. Про тих, кого знаходять у капусті / К. Балабуєва // Віче. – 2008. – № 1. – С. 50–52.
21. Бандурка А. М. Административный процесс : учебник для высших учеб. заведений / А. М. Бандурка, М. М. Тищенко. – К. : Литера ЛТД, 2001. – 336 с.
22. Бандурка О. О. Державне управління: проблеми уточнення поняття та визначення меж його використання / О. О. Бандурка // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. – № 3. – С. 26–32.
23. Бахрах Д. Н. Административное право : учеб. для вузов / Бахрах Д. Н. – М. : БЕК, 1997. – 386 с.
24. Бевзенко В. Особливості реалізації адміністративного процесуального статусу суб’єктів владних повноважень в адміністративному процесі України / В. Бевзенко // Право України. – 2008. – № 4. – С. 116–120.
25. Битяк Ю. П. Производство по делам об административных правонарушениях : учеб. для студ. высш. учеб. заведений юрид. спец. / [Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук и др.] ; под ред. Ю. П. Битяка ; Административное право Украины. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х. : Право, 2003. – С. 222–240.
26. Битяк Ю. П. Адміністративне право України : конспект лекцій / Ю. П. Битяк, В. В. Зуй. – Х. : Нац. юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого, 1996. – 160 с.
27. Битяк Ю. П. Переконання і примус у державному управлінні. Адміністративна відповідальність : конспекти лекцій / Ю. П. Битяк, В. В. Зуй, А. Т. Комзюк. – Х. : Укр. юрид. академія, 1994. – 44 с.
28. Битяк Ю. П. Удосконалення контрольних функцій державних адміністрацій / Ю. П. Битяк // Збірник наукових праць Української академії державного управління при Президентові України. – 2001. – Вип. 1, ч. 1. – С. 56.
29. Битяк Ю. П. Переконання і примус у державному управлінні: Адміністративна відповідальність : конспект лекцій / Битяк Ю. П., Зуй В. В., Комзюк А. Т. – Х. : Укр. юрид. академія, 1994. – 120 с.
30. Болсунова О. М. Цінність і значення юридичної відповідальності як засобу державно-владного впливу / О. М. Болсунова // Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні : Всеукр. наук.-практ. конф. : тези доп. та наук. повідомл. – К. : НАН України, 2010. – С. 70–72.
31. Будзінська О. Правові аспекти усиновлення українських дітей, які є громадянами України, іноземцями / О. Будзінська // Юридичний журнал. – 2009. – № 2. – С. 27–29.
32. Ващенко С. В. Основи адміністративного права (загальні поняття, категорії, схеми) : навч. посіб. / С. В. Ващенко, М. М. Долгополова. – Запоріжжя : Юрид. ін-т МВС України, 2005. – 106 с.
33. Ващенко С. В. Провадження по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень : навч. посіб. / С. В. Ващенко, В. Г. Поліщук ; за заг. ред. В. П. Пєткова. – Запоріжжя : Юрид. ін-т МВС України, 2000. – 72 с.
34. Ващенко С. В. Адміністративна відповідальність : навч. посіб. / С. В. Ващенко, В. Г. Поліщук. – Запоріжжя : Юрид. ін-т МВС України, 2001. – 142 с.
35. Вершинина Г. И. Процессуальные особенности судопроизводства по делам об усыновлении : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.15 / Вершинина Галина Ильинична. – Саратов, 2007. – 209 с.
36. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Ін-Юре, 2002. – 668 с.
37. Вінгловська О. І. Імплементація міжнародних стандартів прав дитини в національному законодавстві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / О. І. Вінгловська. – К., 2000. – 20 с.
38. Гаращук В. М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Гаращук Володимир Миколайович. – Х., 2003. – 412 с.
39. Герасименко Є. С. Питання реформування інституту адміністративної відповідальності : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Є. С. Герасименко. – К., 2000. – 21с.
40. Головчук В. Критерії ефективності механізму забезпечення прав і свобод дитини / В. Головчук // Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні : Всеукр. наук.-практ. конф. : тези доп. та наук. повідом. – К. : НАН України, 2010. – С. 98–100.
41. Голосніченко І. Попереднє адміністративне розслідування як стадія провадження в справах про адміністративні проступки / І. Голосніченко, М. Стахурський, Н. Золотарьова // Право України. – 2002. – № 2. – С. 26–30.
42. Голосніченко І. П. Адміністративна відповідальність : навч. посіб. / Голосніченко І. П., Золотарьова Н. І., Штанько Д. О. – К. : КІВС, 2003. – 112 с.
43. Гончаренко О. Судовий контроль за адміністративними органами: зарубіжний досвід / О. Гончаренко // Право України. – 2008. – № 12. – С. 98–104.
44. Гончарук С. Т. Адміністративне право України / Гончарук С. Т. – К., 2000. – 112 с.
45. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України : навч. посіб. / Гончарук С. Т. – К. : УАВС, 1995. – 78 с.
46. Горбач О. В. Адміністративна відповідальність неповнолітніх, батьків або осіб, які їх замінюють : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Горбач Оксана Володимирівна. – К., 2006. – 197 с.
47. Грабовська О. О. Особливості судочинства в справах про усиновлення (удочеріння) іноземними громадянами дітей, які проживають на території України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Грабовська Оксана Олександрівна. – К., 2005. – 209 с.
48. Грошовий Ю. М. Актуальні проблеми законодавчого процесу в Україні / Ю. М. Грошовий, В. Я. Тацій // Концепція розвитку законодавства України : наук.-практ. конф. : матеріали конф. – К., 1996. – С. 33–35.
49. Губанова О. В. До питання системи органів, які проваджують діяльність у сфері усиновлення та здійснюють нагляд за належним утриманням усиновлених дітей в Україні / О. В. Губанова // Держава та регіони. – 2009. – № 1. – С. 124–132. – (Серія : Право).
50. Губанова О. В. Проблемні питання організаційно-правового регулювання міжнародного усиновлення / О. В. Губанова // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2010. – № 4. – С. 18–22.
51. Губанова О. В. Предмет, об’єкти та суб’єкти контролю у сфері державного управління усиновленням / О. В. Губанова // Наука і правоохорона. – 2011. – № 1. – С. 23–25.
52. Декларація прав дитини від 20.11.1959 р. [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_384.
53. Декларація про соціальні та правові принципи щодо захисту і благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання та при їх усиновленні на національному та міжнародному рівнях : прийнята резолюцією 41/85 Генеральної Асамблеї ООН від 3 груд. 1986 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1997. – № 5. – Ст. 54.
54. Державне управління в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1999. – 266 с.
55. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: Актуальні проблеми реформування / заг. ред. В. Б. Авер’янова, І. Б. Коліушко. – К. : Вид-во УАДУ, 1999. – 52 с.
56. Деркаченко Ю. Співробітництво в процесі міждержавного усиновлення: міжнародно-правовий аспект / Ю. Деркаченко // Юридична Україна. – 2005. – № 7. – С. 91–95.
57. Деркаченко Ю. В. Міжнародне усиновлення: визначення поняття та актуальні питання правового регулювання / Ю. В. Деркаченко // Університетські наукові записки. – 2006. – № 1 (17). – С. 108–112.
58. Джафарова М. В. Адміністративні процедури прийняття та реалізації управлінських рішень органів внутрішніх справ у відносинах з населенням : дис. …канд. юрид. наук : 12.00.07 / Джафарова Марина Вячеславівна. – Х., 2008. – 195 с.
59. Дубенко С. Д. Державна служба і державні службовці в Україні : навч.-метод. посіб. / Дубенко С. Д. ; за заг. ред. Н. Р. Нижник. – К. : Ін-Юре, 1999. – 242 с.
60. Забарний Г. Г. Адміністративне право України : посіб. / [Забарний Г. Г., Калюжний Р. А. та ін.]. – К. : Паливода, 2001. – 194 с.
61. Загальна декларація прав людини : прийнята й проголошена резолюцією 217А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 груд. 1948 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1997. – № 5. – Ст. 19.
62. Загальна теорія держави і права / за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. − Х. : Право, 2002. – 432 с.
63. Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком, 1997. – 320 с.
64. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / [А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін.] ; за ред. В. В. Копєйчикова. − Стереотип. вид. − К. : Юрінком Інтер, 2000. − 320 с.
65. Закон України від 16 груд. 1993 р. «Про державну службу» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
66. Закон України від 5 листоп. 1991 р. «Про прокуратуру» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
67. Закон України вiд 21 грудня 2006 року «Про Кабінет Міністрів України» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=514-16.
68. Закон України від 7 лип. 2010 р. «Про судоустрій і статус суддів» // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41–42 ; 43 ; 44–45. – Ст. 529.
69. Закон України від 13 січ. 2005 р. «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6. – Ст. 147.
70. Закон України від 17 берез. 2011 р. «Про центральні органи виконавчої влади» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=2&nreg=3166-17.
71. Закон України від 2 жовт. 1996 р. «Про звернення громадян» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=2453-17.
72. Закон України від 21 черв. 2001 р. «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 42. – Ст. 213.
73. Закон України від 21 трав. 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
74. Закон України від 23 груд. 1997 р. «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» // Відомості Верховної Ради України. –1998. – № 20. – Ст. 99.
75. Закон України від 24 січ. 1995 р. «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35.
76. Закон України від 26 квіт. 2001 р. «Про охорону дитинства» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142.
77. Закон України від 29 черв. 2004 р. «Про міжнародні договори України» // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
78. Закон України від 9 квіт. 1999 р. «Про місцеві державні адміністрації» [Електронний ресурс] // НАУ : Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=586-14.
79. Закон України від 7 жовт. 2010 р. № 2591-VI «Про Кабінет Міністрів України» [Електронний ресурс] / НАУ : Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=586-14.
80. Законодательная техника : науч.-практ. пособие. – М. : Городец, 2000. – 272 с.
81. Зілковська Л. М. Правове регулювання усиновлення в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Зілковська Людмила Михайлівна. – Одеса, 2002. – 179 с.
82. Зілковська Л. М. Правове регулювання усиновлення в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Л. М. Зілковська. – К., 2002. – 19 с.
83. Карпенко О. І. Правові засади утримання та виховання
дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування : дис.. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Карпенко Ольга Іванівна. – К., 2001. – 191 с.
84. Князева Е. Ю. Правовое регулирование усыновления детей – граждан Российской Федерации иностранными гражданами : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Князева Елена Юльевна. – М., 2006. – 206 с.
85. Коваленко А. А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія та практика : [монографія] / А. А. Коваленко. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – 512 с.
86. Коваль Л. В. Адміністративне право : курс лекцій [для студентів юрид. вузів та факультетів]. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
87. Ковальчук І. Становлення та розвиток інституту усиновлення у Візантії / І. Ковальчук // Юридичний журнал. – 2006. – № 9. – С. 28–33.
88. Кодекс адміністративного судочинства України: станом на 17 берез. 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–36; 37. – Ст. 446.
89. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях [Элетронный ресурс] // Законы России. – Режим доступа : http://www.lawrussia.ru/texts/legal_222/doc222a160x955.htm.
90. Кодекс України про адміністративні правопорушення з постатейними матеріалами / відп. ред. Е. Ф. Демський. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 1088 с.
91. Козлов Ю. М. Административное право / Козлов Ю. М., Л. Л. Попова. – М. : Юристь, 1999. – 320 с.
92. Коломоєць Т. О. Штрафи за законодавством України про адміністративні правопорушення / Коломоєць Т. О. – Запоріжжя : ВЕРЖЕ, 2000. – 241 с.
93. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підруч. / Колпаков В. К. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 752 с.
94. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підруч. / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 543 с.
95. Комзюк А. Т. Адміністративні стягнення та загальні правила їх накладення / А. Т. Комзюк // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – 1998. – № 11. – С. 45–49. – (Серія : Юридичні науки).
96. Комзюк А. Т. Актуальні проблеми реформування законодавства про адміністративну відповідальність / А. Т. Комзюк // Концепція формування законодавства України : ІІІ міжрегіональна наук.-практ. конф., 1998 р., м. Запоріжжя : матеріали конф. – Запоріжжя : Запоріз. держ. ун-т, 1999. – С. 14–17.
97. Конвенція про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення від 29 трав. 1993 р. [Електронний ресурс] // НАУ : Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_365.
98. Конвенція про права дитини 1989 року / Правове положення неповнолітніх в Україні // Збірник нормативних актів / [уклад. В. Л. Кройтор, В. Ю. Євко]. – Х. : Еспада, 2002. – 576 с.
99. Конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, та визнання рішень про усиновлення від 15 листоп. 1965 р. // Международное частное право : сб. док. – М. : БЕК, 1997. – С. 669–674.
100. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
101. Конституція України та проблеми систематизації законодавства : зб. наук. пр. ; вип. 5. – К., 1999. – 366 с.
102. Концепція адміністративної реформи в Україні [Електронний ресурс] // Урядовий портал. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=8922225.
103. Корецький М. Теоретичні засади державного управління / М. Корецький // Персонал. – 2007. – № 5. – С. 38–41.
104. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Коркунов Н. М. − СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. − 403 с.
105. Короткова Л. П. Ответственность родителей (усыновителей) за ненадлежащее воспитание детей : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : 12.00.03 «Гражданское право и процес; семейное право; международное частное право» / Л. П. Короткова. – Х., 1980. – 15 с.
106. Кримінальний кодекс України : станом на 13 січ. 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
107. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.] ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Ін Юре, 2006. – 1184 с.
108. Кучерук К. І. Становлення та розвиток інституту усиновлення / К. І. Кучерук, І. С. Крижко // Держава та регіони. – 2009. – № 2. – С. 26–30. – (Серія : Право).
109. Лазур Я. В. Деякі аспекти класифікації прав громадян у сфері державного управління / Я. В. Лазур // Держава і право. – 2009. – Вип. 46. – С. 338–342.
110. Лазур Я. В. Поняття та ознаки гарантій адміністративно-правового захисту прав і свобод громадян у сфері державного управління / Я. В. Лазур // Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні : Всеукр. наук.-практ. конф. : тези доп. та наук. повідомл. – К. : НАН України, 2010. – С. 127–129.
111. Летова Н. В. Усыновление как приоритетная форма устройства и воспитания детей, оставшихся без попечения родителей : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Летова Наталия Валерьевна. – Томск, 2003. – 202 c.
112. Лисенко Х. Право дитини, позбавленої батьківського піклування, на особливий захист і допомогу держави: міжнародно-правовий аспект / Х. Лисенко // Право України. – 2008. – № 6. – С. 9–13.
113. Лисенко Х. Становлення сучасного правового механізму захисту прав дитини у міжнародному усиновленні / Х. Лисенко // Право України. – 2006. – № 3. – С. 22–26.
114. Лист Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини від 31 берез. 2010 р. № 2/6-49/1367 «Щодо аналізу діяльності служб у справах дітей з обліку дітей, які можуть бути усиновленими» [Електронний ресурс] / Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi bin/laws/main.cgi?nreg=z1412-07.
115. Лист Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини від 18 березня 2010 р. № 2/6-49/1083 «Щодо роботи служб у справах дітей з кандидатами в усиновлювачі» [Електронний ресурс] / Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi bin/laws/main.cgi?nreg=z1412-07.
116. Лук’янець Д. М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку : [монографія] / Д. М. Лук’янець. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
117. Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн : навч. посіб. / Макарчук В. С. – 4-те вид., доп.– К. : Атіка, 2004. – 645 с.
118. Маковей В. Право на сім’ю: так чи ні міжнародному всиновленню? / В. Маковей, Г. Сеник // Український журнал про права людини. – 2005. – № 6 (6). – С. 34–40.
119. Малеин Н. С. Правонарушение : понятие, причины, ответственность / Малеин Н. С. – М. : Юрид. лит., 1985. – 193 с.
120. Малиновський В. Я. Державна служба: теорія і практика : навч. посіб. / Малиновський В. Я. – К. : Атіка, 2003. – 160 с.
121. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. / Малиновський В. Я. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
122. Марчук В. М. Нариси з теорії права : навч. посіб. / В. М. Марчук, Л. В. Ніколаєва. – К. : Істина, 2004. – 304 с.
123. Матіос А. В. Адміністративна відповідальність посадових осіб у сфері державного управління : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Матіос Анатолій Васильович – К., 2006. – 182 с.
124. Матіос А. В. Адміністративна відповідальність посадових осіб у сфері державного управління : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А. В. Матіос. – К., 2006. – 19 с.
125. Наказ Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини від 28 трав. 2009 р. № 48 «Про Регламент Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0128-07.
126. Наказ Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини від 5 груд. 2008 р. № 186 «Про затвердження зразків, форм та вимог до оформлення документів з питань усиновлення» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0128-07.
127. Наказ Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини від 17 листоп. 2008 р. № 176 «Про затвердження форм оперативних даних та кількісних показників про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1412-07.
128. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20 серп. 2008 р. № 479 «Про затвердження переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=810%2F98.
129. Наказ Міністерства сім’ї, молоді та спорту від 5 лют. 2007 р. № 313 «Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi bin/laws/main.cgi?nreg=z1412-07.
130. Наказ Міністерства сім’ї, молоді та спорту від 2 лютого 2007 р. № 302/80/49 «Про затвердження Порядку вибуття дітей із закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, й соціального захисту дітей, до сімейних форм виховання» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0128-07.
131. Наказ Міністерства сім’ї, молоді та спорту від 17 груд. 2007 р. № 4932 «Про внесення змін до Положення про порядок та умови прийому документів від іноземців, які бажають усиновити дитину» [Електронний ресурс] // НАУ : Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1412-07.
132. Наказ Міністерства сім’ї, молоді та спорту від 18 листоп. 2008 р. № 4580 «Про єдину електронну систему обліку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, та осіб, які бажають взяти їх на виховання» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1200-08.
133. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квіт. 2001 р. / за ред. М. Л. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Каннон, 2001. – 1104 с.
134. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / за ред. Ю. С. Червоного. – К. : Істина, 2003. – 464 с.
135. Нестеренко О. Адміністративно-деліктне провадження та система заходів адміністративного примусу щодо неповнолітніх, батьків або осіб, які їх замінюють / О. Нестеренко // Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні : Всеукр. наук.-практ. конф. : тези доп. та наук. повідом. – К. : НАН України, 2010. – С. 195–197.
136. Нижник Н. Р. Проблема формування системи органів державної влади // Ідеологія державотворення в Україні: історія і сучасність : наук.-практ. конф., 22–23 листоп. 1996 р. : матеріали конф. – К. : Генеза, 1997. – С. 187–189.
137. Нижник Н. Р. Системний підхід в організації державного управління : навч. посіб. / Н. Р. Нижник., О. А. Машков. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.
138. Осколкова О. Б. Государственная семейная политика в странах Европейского Союза / О. Б. Осколков // Семья в России. – 1998. – № 1. – С. 130–133.
139. Остапенко О. І. Кваліфікація адміністративних правопорушень : [монографія] / О. І. Остапенко. – Львів : Львів. ін-т внутр. справ при НАВСУ, 2000. – 173 с.
140. Пєтков С. В. Кодифікація законодавства про відповідальність – основа адміністративно-правового регулювання діяльності публічної влади в Україні / С. В. Пєтков // Держава та регіони. – 2009. – № 1. – С. 85–91. – (Серія : Право).
141. Пєша І. В. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (проблеми реформування) / Пєша І. В. – К., 2000. – 87 с.
142. Підопригора О. А. Римське право : підруч. / О. А. Підопригора, Є. О. Харитонов. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 512 с.
143. Податковий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13–14. – Ст. 112.
144. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 жовт. 2008 р. № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=905-2008-%EF.
145. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 листоп. 2006 р. № 1573 «Про затвердження Положення про Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу:
http://uazakon.com/documents/date_5u/pg_idnqws.htm.
146. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 берез. 2006 р. № 367 «Про утворення Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=367-2006-%EF.
147. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серп. 2007 р. № 1068 «Про затвердження типових положень про службу у справах дітей» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1068-2007-%EF.
148. Проект Закону України від 24 груд. 2008 р. «Про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення» [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http// zakon.rada.gov.ua/ - 9k.
149. Проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про реєстрацію в Україні організацій іноземних держав з усиновлення дітей та контроль за їх діяльністю» [Електронний ресурс] // Служба захисту дітей : Всеукр. громад. організація. – Режим доступу : http://www.children-ukraine.org/projects/adoption/index.html.
150. Рабинович П. М. Загальна теорія права та держави : конспект лекцій / Рабинович П. М. – Львів : ЛДУ, 1992. – 89 с.
151. Римское частное право : учеб. / под ред. И. Б. Новицкого, И. С. Перетерского. – М. : Юристъ, 1994. – 544 с.
152. Рязанцев В. В. Правоотношения усыновления в российском семейном праве : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Рязанцев Владимир Витальевич. – М., 2001. – 185 c.
153. Селіванов В. М. Теоретико-методичні зас