ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ МІСЦЕВОГО УПРАВЛІННЯ

Короткий опис

ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………3
Розділ 1. Теоретико-правові засади принципів місцевого управління
1.1. Поняття та система місцевого управління…………..…….........12
1.2. Поняття принципів місцевого управління
та їх класифікація ……………………………..…….……………..29

1.3. Загальні принципи місцевого управління: їх
характеристика та особливості реалізації ……………………...43

Висновки до першого розділу …………………………….…………………..59
Розділ 2. Принципи організації місцевого управління та шляхи удосконалення організаційно-правової їх реалізації

2.1. Системність як базовий принцип місцевого управління…………………………………………..…………....…62

2.2. Принцип територіальності в системі принципів
місцевого управління…………………………………...………….81

2.3. Принцип оптимального поєднання централізації
та децентралізації в місцевому управлінні……………….…..…96

Висновки до другого розділу ……………………………………………..…113

Розділ 3. Принципи діяльності органів місцевого управління
та проблеми вдосконалення їх організаційно-правового забезпечення

3.1. Принцип оптимальної взаємодії органів
місцевого управління……………………….…………………….116

3.2. Принцип диференціації та інтеграції компетенцій
органів місцевого управління…………………….……………..132

3.3. Принцип делегування повноважень в діяльності органів
місцевого управління…………………………………..…………149

Висновки до третього розділу ………………………………………………163
Висновки………………………………………………………..…………..….166
Список використаної літератури………………………...…...…………….177

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Трансформація всіх сторін суспільного життя в Україні викликає потребу в дослідженні соціально-політичних та державно-правових процесів, а також пошуку ефективної моделі управління як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях. Відповідно до Конституції України на місцевому рівні функціонують дві самостійні підсистеми управління: державне управління на місцях і місцеве самоврядування. Саме управлінський вплив цих двох підсистем визначає природу та зміст місцевого управління.
Побудова життєздатної, ефективної і дієвої системи місцевого управління потребує глибокого наукового пізнання реальної управлінської практики, об’єктивних закономірностей розвитку місцевого управління, які, у свою чергу, знаходять вираження в його принципах. Зазначені принципи визначають вимоги до системи, структури, організації і процесу функціонування місцевого управління, а їх реалізація створює умови для його ефективного розвитку.
Із проголошенням незалежності в Україні розпочато реформування системи органів управління на місцевому рівні без належного теоретико-правового забезпечення та узагальнення практики діяльності місцевих органів в Україні та за кордоном. У тому числі не знайшла свого ґрунтовного теоретичного дослідження і проблема принципів формування, діяльності та взаємодії органів місцевого управління. Це призвело до того, що протягом усіх років незалежності України система місцевого управління формувалася без урахування результатів наукових досліджень у зазначеній сфері і носить суперечливий, фрагментарний та безсистемний характер.
Нагальною проблемою сьогодення є недосконалість законодавчого регулювання відносин у сфері місцевого управління взагалі та системи принципів зокрема. Це зумовлює потребу ґрунтовного теоретичного дослідження змісту як законодавчо закріплених принципів місцевого управління, так і безпосередньо нормативно не закріплених, але напрацьованих практикою організації та діяльності органів місцевого управління, що потребують відповідної правової регламентації та розробки ефективного організаційно-правового механізму їх реалізації.
Сучасна юридична наука приділяє достатньо уваги вивченню основоположних засад функціонування інститутів публічної влади. Зокрема, систему, принципи та організацію державного управління викладено в працях В. Б. Авер’янова, Г. В. Атаманчука, І. А. Грицяка, В. В. Копейчикова, Н. Р. Нижник, Н. М. Мироненко, В. М. Олуйка, О. Ф. Фрицкого, В. В. Цвєткова та інших. Теоретико-правові проблеми місцевого самоврядування, у тому числі і його основоположні засади, досліджувались в роботах Б. П. Андресюка, М. О. Баймуратова, М. М. Гуренко-Вайцман, О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко, Д. М. Притики, В. Ф. Сіренка, А. О. Селіванова, Е. А. Тихонової, А. А. Коваленка, О. Л. Копиленка, Т. О. Костецької, Б. О. Кравченка, В. В. Кравченка, М. І. Корнієнка, В. С. Куйбіди, П. М. Любченко, А. Р. Мацюка, М. П. Орзіха, В. Ф. Погорілка, Р. Т. Чернеги, О. Н. Ярмиша, В. М. Шаповала, Ю. С. Шемшученка та ін.
Різноманітні аспекти ролі і місця взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на місцях висвітлювалися в роботах учених І. І. Боброва, Р. К. Давидова, А. П. Зайця, В. М. Кампо, В. В. Корженка, А. Р. Крусян, Г. С. Одінцової, О. І. Сушинського, Н. М. Мельтюхової, В. Д. Яворського та ін. Роботи усіх зазначених та великої кількості інших вчених із названої проблеми стали науково-теоретичною основою даного дисертаційного дослідження.
Однак, незважаючи на наявність наукових праць, присвячених проблемам місцевого управління як соціального феномена, що нерозривно пов'язаний з процесом демократичного реформування суспільства, поза увагою вчених залишилися принципові питання щодо соціально-правової природи та структури місцевого управління, його принципів та їх класифікації, умов, які впливають на ефективність місцевого управління, систему його принципів та організаційно-правовий механізм їх реалізації. Сучасний стан теорії і практики місцевого управління, а також відсутність комплексних монографічних досліджень, присвячених проблемі принципів організації та діяльності органів місцевого управління, зумовили вибір теми, визначення мети і завдань дослідження.
Зв’язок з науковими програмами, планами та темами. Тема роботи є частиною загальної проблеми, яку розробляє Хмельницький університет управління та права – «Правові й управлінські засади розбудови Української держави та забезпечення прав громадян» (Державний реєстр № 0104U004239).
Мета та завдання дисертаційного дослідження. Метою дослідження є розробка організаційно-правового забезпечення принципів місцевого управління, обґрунтування пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення правового механізму їх реалізації на основі комплексного аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства, результатів наукових досліджень та практики функціонування публічної влади на місцях.
Для досягнення поставленої мети в дисертації визначено такі завдання наукового пошуку:
- розкрити зміст дефініції «місцеве управління»;
- дослідити та визначити сутність, ознаки та роль принципів місцевого управління;
- проаналізувати становлення і визначити основні тенденції розвитку принципів місцевого управління;
- визначити систему принципів місцевого управління та критерії їх класифікації;
- виявити та дослідити фактори, що впливають на процес формування та реалізацію принципів місцевого управління;
- розкрити зміст принципів організації і діяльності місцевого управління;
- визначити ефективний організаційно-правовий механізм реалізації принципів;
- сформулювати пропозиції та рекомендації, спрямовані на подальший розвиток та удосконалення системи принципів місцевого управління та організаційно-правового механізму їх реалізації.
Об’єктом дисертаційного дослідження є комплекс суспільних відносин, що виникають у процесі формування та реалізації принципів місцевого управління.
Предмет дисертаційного дослідження становлять правові норми, які закріплюють принципи організації і функціонування публічної влади на місцевому рівні та механізм їх реалізації.
Методологічну основу дисертаційного дослідження складають сучасні методи пізнання, включаючи як загальнонаукові, так і спеціальні. Діалектичний метод дав змогу дослідити процес становлення та застосування принципів місцевого управління в його розвитку, єдності його соціального змісту та юридичної форми. Метод системного аналізу та синтезу покладено в основу класифікації принципів місцевого управління та умов, що впливають на їх реалізацію. Історико-правовий метод застосований при дослідженні генезису нормативних актів України у сфері регулювання та розвитку принципів місцевого управління. Порівняльно-правовий метод використано для аналізу наукових позицій, поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених-юристів, українського і зарубіжного законодавства та практики діяльності органів місцевого управління щодо понять публічної влади, управління, місцевого управління, муніципального управління та ін. Структурно-функціональний метод був покладений в основу визначення місцевого управління в системі соціального управління та місця принципів місцевого управління в системі принципів публічного управління. Формально-логічний метод та метод аналогії дозволили сформулювати поняття місцевого управління, а також принципів місцевого управління. Формально-юридичний метод склав основу констатації та аналізу окремих законодавчих положень і норм (тлумачення принципів місцевого управління, їх змісту, форм втілення в законодавстві).
Застосування цих методів дало можливість розглянути принципи місцевого управління як цілісну публічно-правову категорію.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у виробленні авторської концепції щодо системи, змісту, класифікації принципів місцевого управління та організаційно-правового механізму їх реалізації.
Дисертаційна робота є першим в Україні комплексним дослідженням принципів місцевого управління їх системи та організаційно-правового забезпечення.
У результаті проведеного дисертаційного дослідження сформульовано та обґрунтовано низку наукових положень, які виносяться на захист.
Уперше:
- доведено, що самоврядне управління та державне управління на місцях у структурі публічної влади є складовими єдиного інтегруючого поняття «місцеве управління», яке запропоновано визначити як діяльність державних і недержавних (самоврядних) органів управління в межах певної адміністративно-територіальної одиниці, яка спрямована на оптимальне поєднання державного та місцевого інтересу з метою найбільш ефективного керування публічними справами;
- запропоновано визначення поняття «принципи місцевого управління» – як основні положення, закономірності, що відображають закони розвитку відносин місцевого управління, сформульовані як певне наукове положення, закріплене переважно у правовій формі на основі якого будується і функціонує апарат місцевого управління (органи місцевого самоврядування і органи виконавчої влади на місцях);
- запропоновано трактування принципів місцевого управління в широкому і вузькому розумінні. У широкому розумінні пропонується до принципів місцевого управління відносити: принципи державного управління (що регламентують діяльність державних органів на місцях); принципи місцевого самоврядування та принципи їх взаємодії. У вузькому розумінні поняття принципів місцевого управління пропонується зводити лише до принципів взаємодії органів місцевого управління;
- обґрунтовано висновок, що зміст, особливості та практичне значення кожного принципу місцевого управління визначається його місцем у системі принципів та існуванням системних залежностей між ними. Виходячи з цього, пропонуємо в системі принципів місцевого управління за ступенем впливу виділити основні і додаткові (забезпечувальні) принципи; дія останніх спрямована на розширення, посилення чи доповнення змісту основного принципу або є гарантією його реалізації;
- обґрунтована необхідність класифікувати спеціальні принципи місцевого управління за сферою дії на принципи організації місцевого управління (системності, цілеспрямованості; стабільності системи; раціонального поєднання властивостей цілісності і відокремленості елементів системи; рухомості і стабільності елементів системи; ефективності; територіальності; зворотного зв’язку; оптимального поєднання централізації та децентралізації та ін.) та принципи діяльності органів місцевого управління (диференціації та інтеграції компетенцій; розподілу функцій і повноважень, делегування повноважень, поєднання державних і місцевих інтересів; оптимальної взаємодії органів місцевого управління між собою; поєднання колегіальності та єдиноначальності, а також виборності та призначення та ін.);
- - сформульовані пропозиції щодо внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів України, зокрема, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про адміністративно-територіальний устрій в Україні» та прийняття спеціального Закону «Про взаємодію органів місцевого управління» з метою удосконалення організаційно-правового забезпечення принципів місцевого управління.
Удосконалено:
- підходи до визначення вимог, яким повинні відповідати принципи місцевого управління;
- критерії, відповідно до яких основні положення, що відображають закономірності розвитку суспільних відносин, на місцевому рівні можуть бути визнані принципами місцевого управління;
- визначення ознак, що характеризують місцеве управління.
Набуло подальшого розвитку:
- співвідношення понять «місцеве управління», «територіальне управління», «регіональне управління» та «муніципальне управління»;
- твердження, що принципи місцевого управління являють собою цілісну систему, ефективне функціонування якої передбачає врахування окремого прояву конкретного принципу місцевого управління, специфічного прояву відповідної групи принципів місцевого управління, загального (сукупного) прояву цілісної системи принципів місцевого управління;
- положення що зміст загальних принципів місцевого управління потребує трансформації (принцип гласності місцевого управління в принцип публічності) та розширення (принцип захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина органами місцевого управління доповнити комплексним принципом соціальної спрямованості місцевого управління).
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
- у науково-дослідній діяльності – для подальших досліджень правового регулювання суспільних відносин, що виникають під час створення, розвитку та функціонування органів місцевого управління;
- у сфері правотворчості - під час реформування та вдосконалення чинного законодавства відповідно до поданих у роботі пропозицій;
- у навчальному процесі - при викладанні навчальних дисциплін (теорії держави і права, конституційного права, адміністративного права, теорії державного управління) та спецкурсів, а також при підготовці і підвищенні кваліфікації державних і муніципальних службовців;
- у практичній діяльності органів місцевого управління.
Апробація результатів. Основні теоретичні положення і практичні рекомендації містяться в опублікованих авторських роботах, обговорювалися на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Хмельницького університету управління та права на щорічних науково-практичних конференціях університету; доповідались на науково-практичному семінарі за програмою TASIC «Проблеми реформування місцевих органів місцевого самоврядування» (березень 2000р., Хмельницький); міжнародній науково-практичній конференції «Парламентаризм в Україні: теорія та практика» (червень 2001р., Київ); Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених» (2002р., Хмельницький); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми державної регіональної політики в умовах проведення адміністративної реформи в Україні» (2003р., Хмельницький); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Треті осінні юридичні чикання» (листопад 2004р., Хмельницький); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Четверті осінні юридичні чикання» (жовтень 2005р., Хмельницький); Міжнародній науково-практичній конференції «Право ХХІ століття: становлення та перспективи розвитку» (листопад 2005р., Миколаїв), Міжнародній науковій конференції молодих вчених «П’яті осінні читання» (жовтень 2006 р., Хмельницький), Міжнародній науково-практичній конференції «Треті Прибузькі юридичні читання» (23-24 листопада 2007 р., Миколаїв), Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції "Наукові здобутки до шляху до удосконалення правової системи" (8 травня 2009 р., Тернопіль), Міжрегіональних муніципальних слухання «Конституційні засади організації місцевої влади» (вересень 2009р., Львів).
Публікації. Основні положення дисертації відображені в 11 публікаціях, із яких 6 наукових статей, опублікованих у фахових виданнях, та тези 5-и виступів на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Відповідно до теми, завдань і предмета дослідження дисертація складається із вступу, трьох розділів, що об’єднують дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел.
Загальний обсяг рукопису становить 201 сторінку друкованого тексту, у тому числі 24 сторінки списку використаних джерел, який нараховує 247 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Дослідження принципів місцевого управління показало, що розглянуті проблеми є не лише надзвичайно актуальними, але й мають важливе значення для наукової теорії, політичної та законодавчої діяльності, а також практики. Комплексний підхід до вивчення проблеми принципів місцевого управління як його основоположних засад дозволив обґрунтувати наступні висновки:
1) Пропонуємо запровадити на законодавчому рівні термін «місцеве управління», який є всеохоплюючим поняттям, основне змістовне навантаження в якому несе слово “місцеве”, тим самим включаючи всі одиниці управління нижче загальнонаціонального рівня.
Місцеве управління –є діяльність державних і самоврядних органів влади та управління в межах певної адміністративно-територіальної одиниці, яка спрямована на оптимальне поєднання державного та місцевого інтересу з метою найбільш ефективного керування публічними справами.
Місцевому управлінню, як цілісному явищу, притаманна низка ознак: воно є частиною соціального управління; це управління в межах певної адміністративно-територіальної одиниці; метою функціонування його є досягнення максимально ефективного управління даною територією; діяльність його органів направлена на оптимальне поєднання державного і місцевого інтересу; реалізується в процесі діяльності органів публічної влади на місцях (державних і недержавних (самоврядних) органів), що здійснюють управління даною територією; одночасно є інструментом державного контролю над місцевими громадами і противагою цьому контролю.
Підвищення ефективності управління на місцях потребує прийняття державної програми підтримки місцевого управління тим самим визнавши на рівні держави, що в Україні існує місцеве управління, як єдиний процес, організація і ефективне функціонування якого має величезне значення для стабільного та прогресивного функціонування, та розвитку територій; внесення змін до основних законів місцевого управління: Закону України «Про місцеве самоврядування» та Закону України «Про місцеві державні адміністрації»; а також прийняття закону «Про взаємодію органів місцевого управління».
2) В роботі запропоновано визначити принципи місцевого управління – як основні положення, що відображають закономірності розвитку відносин місцевого управління, сформульовані у вигляді певного наукового положення, закріпленого переважно у правовій формі на основі якого будується і функціонує апарат місцевого управління (органи місцевого самоврядування і органи виконавчої влади на місцях).
Доводиться, що принципам місцевого управління можуть бути визнані лише ті ідеї, які: відображають не будь-які, а лише найбільш суттєві, головні, об’єктивно необхідні закономірності, відносини і взаємозв’язки місцевого управління; характеризують лише сталі закономірності, відносини і взаємозв’язки місцевого управління; охоплюють переважно такі закономірності, відносини і взаємозв’язки, які притаманні місцевому управлінню як цілісному соціальному явищу, тобто мають загальний а не частковий характер; відображають специфіку місцевого управління, його відмінність від інших видів управління.
3) Дослідження та ґрунтовний аналіз системи принципів місцевого управління дали змогу розглянути її в широкому та вузькому розумінні.
В широкому розумінні система принципів місцевого управління складається з трьох блоків принципів: принципи державного управління; принципи місцевого самоврядування; та принципи взаємодії органів публічної влади на місцях.
У вузькому розумінні, систему принципів місцевого управління пропонується розглядати як принципи взаємодії органів місцевого управління.
4) Систему принципів місцевого управління, за ступенем поширеності пропонується поділяти на загальні і спеціальні принципи.
Загальні принципи – об’єктивні закономірності, що відображають та розкривають соціальну природу місцевого управління, його детермінованість і обумовленість суспільством, тобто обумовлені його природою вихідні ідеї, що виражають головне і вирішальне в організації і діяльності органів місцевого управління по рішенню питань місцевого значення.
Вони мають загальний, універсальний і обов’язковий характер. Як конструктивні засади вони є єдині для всіх органів місцевого управління. До них можна віднести принципи: законності, демократизму, соціальної спрямованості, об’єктивності, гласності; саморегуляції та ін.
Спеціальні принципи – це правила організації і функціонування безпосередньо органів місцевого управління. Саме завдяки цим принципам можливе подальше вдосконалення організації і роботи апарату місцевого управління, а отже, підвищення ефективності його діяльності і соціальної ролі як знаряддя будівництва демократичного суспільства.
Спеціальні принципи, в свою чергу, за сферою дії запропоновано поділяти на:
• принципи організації місцевого управління та
• принципи діяльності органів місцевого управління.
Принципи організації місцевого управління – це основні (визначальні) закономірності побудови організаційної структури місцевого управління.
До них відносяться принципи: системності, цілеспрямованості; стабільності системи місцевого управління; принцип раціонального поєднання властивостей цілісності і відокремленості елементів системи; принцип рухомості і стабільності елементів системи; ефективності; територіальності; зворотного зв’язку; принцип оптимального поєднання централізації та децентралізації; та ін.
Принципи діяльності органів місцевого управління пропонується розглядати як основні (визначальні) закономірності раціонального і ефективного ведення управлінської діяльності місцевими органами державної влади і місцевого самоврядування.
До останніх відносяться принципи оптимізації місцевого управління, диференціації та фіксації компетенцій; розподілу функцій і повноважень, делегування повноважень, поєднання державних і місцевих інтересів; оптимальної взаємодії органів місцевого управління; виборності та призначення; принцип поєднання колегіальності та єдиноначальності; відповідальності перед людьми та державою за свою діяльність та ін.
5) Результатом проведеного дослідження є висновок, що принцип гласності як один з принципів місцевого управління має тенденцію до розширення та трансформації і його зміст включає: а) доступність місцевого управління для громадян, що пов’язано з їх правом вибору складу відповідних органів і участі в їх діяльності; б) відкритість функціонування органів місцевого управління (місцевих органів виконавчої влади і місцевого самоврядування); в) громадський контроль, в тому числі і через засоби масової інформації; г) судовий контроль за додержанням в місцевому управлінні конституційно визначених засад, прав і свобод громадян.
На сьогодні не створено достатніх правових гарантій для реалізації принципу гласності тому пропонується прийняття єдиного правового акту яким повинен стати Закон України «Про забезпечення гласності та відкритості діяльності органів публічної влади» (в тому числі і органів місцевого управління).
В дисертації доведено необхідність розширити розуміння принципу захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина органами місцевого управління як комплексного принципу соціальної спрямованості місцевого управління. Зміст останнього розкривається через принципи:
 принцип соціальної рівності людини і громадянина, який проявляється в рівності усіх людей у своїй гідності і природних правах, а також як рівність усіх громадян України в їх конституційних правах і свободах;
 принцип пріоритету соціальної спрямованості в діяльності органів місцевого управління, тобто в рівній мірі поважне і відповідальне ставлення до основних прав і свобод людини (громадянина) в діяльності всіх органів місцевого управління, рівні можливості кожної людини (громадянина) мати і могти користуватися у взаємовідносинах з органами місцевого управління всім обсягом передбачених Конституцією і чинним законодавством України прав та обов’язків без будь-якої дискримінації з боку цих органів, здійснення з боку органів місцевого управління (державних органів і органів місцевого самоврядування) відповідних дій по забезпеченню цих прав на місцевому рівні, а також не допущення порушення актами органів місцевого управління прав і свобод, як окремих особистостей так і територіальних громад в цілому.
В роботі обґрунтовується необхідність законодавчого закріплення принципу соціальної справедливості на рівні Конституції України та базових законів. Так, пропонується доповнити принципом соціальної справедливості ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та ст. 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», а також закріпити принцип соціальної справедливості при прийнятті Закону «Про взаємодію органів місцевого управління».
6) Система місцевого управління – це система суб’єктно-об’єктних взаємозв’язків, які передбачають наявність взаємозалежних елементів, а саме суб’єкта місцевого управління (державних органів на місцях, органів місцевого самоврядування) та об’єкта місцевого управління (як сфери управлінського впливу суб’єкта).
Враховуючи системність як визначальну рису місцевого управління з метою правового врегулювання взаємовідносин між центром і територіями, а також беручи до уваги відсутністю детального законодавчого регулювання більшості основних питань пов’язаних з взаємодією органів місцевого управління (делегування повноважень, узгодження діяльності, контролю, відповідальності та ін.) доводиться необхідність розробки і прийняття Закону «Про взаємодію органів місцевого управління». Саме прийняття такого закону сприятиме встановленню рівноправності між органи місцевого управління в сфері забезпечення максимально ефективного управління даною територією, сприятиме більш детальній розробці механізму взаємодії органів місцевого управління різних рівнів, а також сприятиме покращенню матеріального, фінансового та кадрового забезпечення місцевого управління та розробці прозорої процедури взаємного контролю та механізму взаємної відповідальності.
7) Дослідження змісту принципу територіальності організації місцевого управління довело необхідність проведення адміністративно-територіальної реформи. Доведено роль адміністративно-територіальних перетворень в країні як головного фактора організації політичної та адміністративної влади в центрі і на місцях, забезпеченням ефективного функціонування механізму місцевого управління, збалансування і розмежування владних функцій і повноважень органів місцевого управління з метою забезпечення економічного та соціально-культурного розвитку територіальних громад, населених пунктів і регіонів, а найголовніше, задоволення прав і свобод громадян.
В роботі формулюються пропозиції до проекту закону України «Про адміністративно-територіальний устрій в Україні» відносно місцевого управління, зокрема пропонується закріпити визначення адміністративно-територіального устрою – як системи поділу держави на територіальні утворення, відповідно до яких здійснюється організація та функціонування місцевого управління (органів державної влади та місцевого самоврядування); розмежувати поняття «адміністративно-територіальної одиниці», як територіального утворення, сума яких складає систему адміністративно-територіального устрою держави (область, район, місто, село, селище), та «населеного пункту», як поселення разом з прилеглими територіями (місто, село, селище); надати населеному пункту статусу базової адміністративно-територіальної одиниці; та позбавити статусу самостійних адміністративно-територіальних одиниць населенні пункти, які перебувають в межах адміністративних кордонів інших населених пунктів.
8) Доведено, що запорукою ефективного функціонування органів місцевого управління є реалізація принципу їх оптимальної взаємодії, що дозволить найбільш ефективно реалізувати принцип поєднання державного і місцевого інтересів при здійсненні управління на місцях, сприятиме здійсненню принципу делегування повноважень та співпраці органів місцевого управління (зводячи до мінімуму конкуренцію між ними) на основі принципу диференціації та фіксації їх компетенцій.
В роботі обґрунтовується, що така співпраця організаційно можлива за утворення кількох видів спільних органів критерієм класифікації яких пропонується мета взаємодії, а саме координаційні органи, що розробляють пропозиції і узгоджують прийняття рішень органами місцевого управління, робочі органи по реалізації спільних планів і програм та консультативні органи, що створюються з метою підвищення ефективності чи удосконалення співпраці органів місцевого управління в різних сферах суспільного життя території.
Пропонується законодавчо закріпити за органами місцевого управління право створювати такі органи. В роботі доведено, що необхідність створення та регламентації функціонування таких органів не тільки є теоретично обґрунтованою, але й підтверджена практикою.
9) Реалізація принципу оптимальної взаємодії потребує застосування принципу розподілу функцій і повноважень органів місцевого управління. Дослідження та аналіз останнього довів, що розмежування функцій органів управління територією, які здійснюють єдину управлінську діяльність на місцях, практично не можлива. Оскільки органи місцевого самоврядування і місцеві державні адміністрації наділені однаковими функціями по управлінню територією, а саме регулятивною, управлінською, комунікативною, контрольною, інформаційною, нормотворчою і інші. Доведено, що є доцільнішим розмежування компетенцій органів місцевого управління на рівні повноважень, а не функцій.
На підставі проведеного аналізу спеціальної літератури, практики і законодавства відносно принципу диференціації та інтеграції компетенцій органів місцевого управління в роботі доводиться, що реалізація їх компетенції направлена на досягнення єдиної мети – ефективного управління на місцях, а це обумовлює потребу досліджувати зміст та складові поняття «компетенція органів місцевого управління».
На думку дисертанта зміст вказаного поняття складається з виключної компетенції місцевих державних адміністрацій, виключної компетенції органів місцевого самоврядування та суміжної компетенції, коли місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування наділені правами і обов’язками в одній галузі суспільного життя.
Виходячи з такого тлумачення пропонується:
 предмети відання органів місцевого управління (місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування) вичерпно зафіксувати в Конституції;
 повноваження як місцевих державних адміністрацій так і органів місцевого самоврядування повинні бути чітко виписані на підставі принципу розподілу повноважень в законах: «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації»;
 повноваження в окремих сферах управління відповідно до конституційного закріплення предметів відання органів місцевого управління регламентувати в спеціальних законах наприклад, Закон України «Про освіту», «Про житлово-комунальні послуги», «Про меліорацію земель», «Про транспорт» та інші;
 в законі «Про взаємодію органів місцевого управління» регламентувати умови, підстави, форму, зміст, порядок укладення, а також контроль, відповідальність та інші умови договору між органами місцевого управління стосовно повноважень, які можуть конкретизувати відповідно до закону їх взаємні права й обов’язки у всіх сферах діяльності цих органів.
10) Дослідивши принцип делегування повноважень в діяльності органів місцевого управління пропонуємо внести відповідні зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», так:
 в ст.1 поняття делегованих повноважень змінити і викласти в такій редакції
«Органи місцевого самоврядування можуть бути наділені повноваженнями органів державної виконавчої влади в силу делегування чи зобов’язання держави.
Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, які можуть бути надані органам місцевого самоврядування на підставі та умовах визначених в законі на обмежений чи необмежений строк тільки з їх згоди, що супроводжується передачею фінансових матеріально-технічних та інших ресурсів для їх здійснення.
Зобов’язання держави – це повноваження виконавчої влади, які надаються органам місцевого самоврядування в обов’язковому порядку законом і виконання яких здійснюється на базі використання муніципальної власності чи за рахунок місцевих фінансів».
Такі зміни дозволять усунути недоліки діючого закону про включення в компетенцію органів місцевого самоврядування в імперативному порядку і власних і делегованих повноважень та законодавчо закріпити право органів місцевого самоврядування, як рівного партнера, погодитись чи відмовитись від виконання делегованих повноважень за умов, коли вони не в змозі їх належно виконувати (відсутність досвідчених працівників, не надання достатніх фінансових ресурсів та інше).
В зв’язку з цим обґрунтовується необхідність:
 доповнити ст.2 пунктом 3 «органи місцевого самоврядування є органами місцевого управління певною територією, що діють в інтересах територіальних громад»;
 змінити назву глави 2 «Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад» на «Власні (самоврядні) повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад»;
 вилучити з статей 27-35, 38 пункти, в яких перераховуються делеговані повноваження;
 назву ст.36 «Повноваження в галузі оборонної роботи» змінити на «Зобов’язання держави в галузі оборонної роботи»;
 вилучити статті 39, 40, 44, 72, які включити в зміст закону «Про взаємодію органів місцевого управління»;
 вилучити з Закону України “Про місцеві державні адміністрації” п.1 ст.14, ст.29, ст.33, ст.34, ст.35.
В роботі детально та ґрунтовно, на основі законодавства та практики доведено необхідність прийняття Закону «Про взаємодію органів місцевого управління». Де необхідно зафіксувати механізм здійснення взаємодії органів місцевого управління визначивши:
• державні повноваження, які можуть бути делеговані органам місцевого самоврядування;
• зобов’язання держави – які повинні виконуватись органами місцевого управління не залежно від їх волі;
• принципи делегування;
• суб’єкти процесу делегування: суб’єкт, що делегує та суб’єкт, якому делегують відповідні повноваження;
• умови делегування;
• акт делегування (у формі публічного договору);
• контроль за виконанням делегованих повноважень;
• відповідальність за невиконання чи неналежне виконання делегованих повноважень;
• процедуру вирішення компетенційних спорів між органами місцевого управління;
• регламентувати й інші види взаємодії наприклад, утворення спільних органів, прийняття спільних програм.
Обов’язкового нормативного закріплення в законі «Про взаємодію органів місцевого управління» потребують також принципи місцевого управління, які повинні стати наскрізними положеннями всіх норм цього закону. Необхідно закріпити гарантії реалізації принципів місцевого управління і відповідальності органів місцевого управління за недотримання основних засад закріплених в них.
Отже, поняття «принципи місцевого управління» покликане спочатку в науковій, а згодом і в правовій формі відобразити закономірності, що об’єктивно існують у місцевому управлінні та мають особливе значення для його організації та діяльності.
Раціональне і дієве застосування принципів місцевого управління веде до єдності, збалансованості, надійності зв’язків між об’єктивними закономірностями відносин місцевого управління, які пізнанні і закріплені принципами, і конкретною діяльністю органів місцевого управління. Для цього необхідно постійне і глибоке дослідження місцевого управління, його змісту та проявів в постійно змінюваних суспільних відносинах, безперервне покращення механізму застосування принципів місцевого управління, що передбачає єдність теорії з практикою та своєчасне удосконалення процесу місцевого управління, формування системи стимулів, гарантій та засобів захисту для забезпечення практичної реалізації принципів місцевого управління, що безпосередньо потребує їх нормативного закріплення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авакьян С.А. Правовое регулирование деятельности местных Советов / Авакьян С.А. – М. : Юридическая литература, 1974. – 231 с.
2. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади України / Авер’янов В.Б. – К. : Ін Юре, 1997. – 48 с.
3. Авер’янов В.Б. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування / Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. – Харків : Право, 1998. – 47 с.
4. Авер’янов В.Б. Державне управління: теорія і практика : Монографія / Авер'янов В.Б. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 431 с.
5. Аверьянов В.Б. Организация аппарата государственного управления (структурно-функциональный аспект) / Аверьянов В.Б. – К. : Наукова думка, 1985. – 146 с.
6. Адміністративна реформа історія, очікування та перспективи / [упоряд. В.П. Тимощук]. – К. : Факт, 2002. – 100 с.
7. Адміністративна реформа в Україні: шлях до європейської інтеграції : збірник наукових праць за матеріалами наук.-прак. конф. 14-15 лютого 2003 р. Київ / Акад. правов. наук України: Київ. регіон. центр. – К. : ООО «АДЕФ-Україна», 2003. – 322 с.
8. Азовкин И.А. Власть и управление / И.А. Азовкин / / Советское государство и право. – 1968. – № 9. – С. 13-19.
9. Азовкин И.А. Местные советы в системе органов власти / Азовкин И.А. – М. : Юридическая литература, 1971. – 271 с.
10. Актуальні проблеми виконання Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про місцеві державні адміністрації” / [М.О. Баймуратов, М.М. Клепацький, В.М. Князєв, та ін.]. – К. : Атіка, 2003. – 288 с.
11. Актуальні проблеми держави і права : збірник наукових праць. – Одеса : Юридична література, 2003. –Вип. 19 – 432 с.
12. Александров Н.Г. Право и законность в период развернутого строительства коммунизма / Александров Н.Г. – М. : Госюриздат, 1961. – 217 с.
13. Александрова Н.В. До питання щодо відкритості органів виконавчої влади / Н.В. Александрова // Адміністративна реформа в Україні: шлях до європейської інтеграції: збірник наукових праць за матеріалами наук.-прак. конф. 14-15 лютого 2003 р. Київ / Акад. правов. наук України: Київ. регіон. центр : тези допов. – К. : ООО «АДЕФ-Україна», 2003. – 322 с.
14. Андресюк Б.П. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи / Андресюк Б.П / Ін-т нац. відносин і політології НАН України. – К. : Інформ.-вид. центр «Стилос», 1997. – 222 с.
15. Анохин М.Г. Государственное управление : основы теории и организации : [междисциплин. учеб. для студентов] / [Анохин М.Г., Волкова Е.В., Высоцкая Н.В. и др.] ; под ред. В.А. Козбаненко. – М. : Статут, 2000. – 910 с.
16. Арановский К.В. Государственное право зарубежных стран : Учебное пособие / Арановский К.В. – [3-е изд.]. – М. : Норма-Инфра-М; ИД “Форум”, 2000. – 488 с.
17. Артеменко В. Територіальний устрій – один з важливих інструментів становлення спроможних громад та розвитку територій в Україні: українські реалії та європейський досвід [Електрон. ресурс] / Ін-т громадян. сусп-ва. – Режим доступу:
http://www.csi.org.ua/?&lim_beg=50&id=125
18. Атаманчук В.Г. Теория государственного управления: Курс лекций / Атаманчук В.Г. – М. : Юридическая литература, 1997. – 400 с.
19. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы): Учебное пособие / Атаманчук Г.В. – М. : ОАО «НПО «Экономика», 2000. – 302 с.
20. Атаманчук Г.В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования / Атаманчук Г.В. – М. : Юридическая литература, 1975. – 121 с.
21. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом (Опыт системного исследования) / Афанасьев В.Г. [2-е изд. доп. ] // – М. : Политиздат, 1973. – 81 с.
22. Бабінова О.О. Делегування повноважень органів державного управління на територіальний рівень / О.О. Бабінова // Регіони. – 1998. – № 1. – С. 64-71.
23. Баймуратов М., Резниченко С. Нормативно-правовой договор как источник Конституционного права Украины / М. Баймуратов, С. Резниченко // Юридический вестник. – 1998. – № 1. – С. 91-98.
24. Баймуратов М.О. Міжнародне співробітництво органів місцевого самоврядування України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид .наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / М.О. Баймуратов. – Одеса, 1996. – 20 с.
25. Барабашев Г.В. Муниципальные органы современного капиталистического государства. США, Великобритания / Барабашев Г.В. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1971. – 280 с.
26. Батанов О. В. Функції територіальних громад як специфічних суб’єктів конституційного права / О.В. Батанов // Право України – 1998. – № 8. –С. 21-24.
27. Бахрах Д. Н. Административное право: Учебник для вузов / Бахрах Д. Н. – М. : Норма-Инфра-М, 1996. – 275 с.
28. Бачило И. Л. Функции органов управления (Правовые проблемы оформления и реализации) / Бачило И.Л. – М. : Юридическая литература, 1976. – 79 с.
29. Безсмертний Р.А. Держава, як і будівля, починається з фундаменту / Р.А. Безсмертний // Урядовий кур’єр. – 2005. – 22 квітня. – № 4. – С. 7.
30. Березінська Н. Децентралізація: поняття, види та доцільність її реалізації / В. Березінська // Вісник УАДУ. – 1999. – № 1. – С. 117-125.
31. Биренберг Б.М. Местное самоуправление в условиях перехода к рынку / Биренберг Б.М., Инякин В.Н., Лященко В.И. – М. : Юридическая литература, 1991. – 55 с.
32. Біленчук П. Д. Місцеве самоврядування в Україні / Біленчук П. Д., Кравченко В. В., Підмогильний М. В. – К. : Атіка, 2000. – 304 с.
33. Бодрова І.І. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні : Підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл / [І.І. Бодрова, С.В. Болдирєв, В.О. Величко, А.І. Кулакова, П.М. Любченко] / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / С.Г. Серьогіна (ред.). — Х. : Право, 2005. — 255с.
34. Борденюк В. І. Деякі проблеми законодавчого визначення повноважень місцевого самоврядування в Україні / В.І. Борденюк // Ідеологія державотворення в Україні: історія і сучасність : мат. наук.-практ. конф., лист. 1997 р. : тези доп. – К., 1997. – С. 375-377.
35. Бородкин Ф. М. Ценности населения и возможности местного самоуправления / Ф.М. Бородкин // Социологические исследования.–1997. – № 1.– С. 98-111.
36. Бруяцкий Е.В. Математические методы в задачах управления наукой / Бруяцкий Е.В., Смирнов Л.П. – К. : Наукова думка, 1973. – 184 с.
37. Будко І. П. Проблеми територіальної організації державної виконавчої влади і самоврядування / І.П. Будко / Проблеми реформування державної влади: конституційні та управлінські аспекти : тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції 10-11 березня 1995 р., Київ : тези доп. – К., 1995. – С. 96-98.
38. Будко І.П. Місцеві ради і забезпечення законності / Будко І.П., Шемшученко Ю.С. – К. : Наукова думка, 1973. – 232 с.
39. Вальчук А. Реформа для подолян не вельми бажана? / А. Вальчук // Подільські Вісті. – 2005. – № 60-61. – С. 1.
40. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер ; [пер. с нем., сост. Ю.Н. Давыдова]. – М. : Иностранная литература, 1990. – 100 с.
41. Ведель Ж. Административное право Франции / Ж. Ведель ; [пер с фр. ]. – М., Прогресс, 1973. – 512 с.
42. Велихов Л. А. Основы городского хозяйства: общее учение о городе, его управлении, финансах и методах хозяйства / Велихов Л.А. – М. : Наука, 1996. – 467 с.
43. Вобленко С.В. Культура городского самоуправления : Учебное пособие / Вобленко С.В., Вобленко Н.А., Говоренкова Т.М. ; под ред. С.В. Вобленко. – Николаев: Тетра, 1997. – 367 с.
44. Воронкова В. Місцеве самоврядування – щоб гідно жити, а не виживати / В. Воронкова // Віче. – 1996. – № 5. – С. 55-67.
45. Воронов М. П. Місцеве самоврядування України та його акти : Навч. посібник / Воронов М. П. – К. : Право, 1992. – 137 с.
46. Ганущак Ю. Українські реформи : навіщо і коли?! (Невчасні думки незалежного експерта) [Електрон. ресурс] / Ін-т громадян. сусп-ва. – Режим доступу:
http://www.csi.org.ua/?po=doc&doc_topic=710&lang=ukr&search=%C3%E0%ED%F3%F9%E0%EA.
47. Гвишмани Д. М. Организация и управление / Гвишмани Д.М. – [3-е перераб. изд. ]. – М. : Издательство МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1998. – 332 с.
48. Глазунова Н. Система государственного управления : Учебник для вузов / Глазунова Н. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 551 с.
49. Гонцяж Я. Свобода інформації та виконавча гілка влади : Правові норми. Інституції, Процедури: порівняльний аналіз / Я. Гонцяж, Н. Гнидюк. – К. : Міленіум, 2002. – 240 с.
50. Государственное управление: основы теории и организации : Учебник. В 2 т. / под ред. В.А. Кобзаренко. – [3-е перераб. и доп.]. – М. : Статус, 2000. – Т.2. – 583 с.
51. Граверт Р. Финансовая автономия органов местного самоуправления в ФРГ / Р. Граверт // Государство и право. – 1992. – № 10. – С. 107-108.
52. Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу : навчальний посібник / Грицяк І.А. – К. : “К.І.С.”, 2004. – 260 с.
53. Гурне Б. Державне управління / Б. Гурне ; [пер. з франц. В. Шовкуна, укр. перекл. Я. Яковенко]. – К. : Основи, 1993. – 165 с.
54. Давидов Р.К. Актуальні питання децентралізації державної влади в Україні / Давидов Р.К. // Місцеве самоврядування в Україні: історія, проблеми, пропозиції. – К., 1994. – С. 92-97.
55. Давидов Р. Політико-правові засади децентралізації влади і розвитку місцевого самоврядування в Україні / Давидов Р. // Вісник УАДУ. – 1996. – № 1. –С. 91.
56. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : Навч. посібник / За заг. ред. Н.Р. Нижник, В.М. Олуйка. – Львів : Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2002. – 352 с.
57. Державне управління в Україні : організаційно-правові засади : Навч. посіб. / [Нижник Н.Р., Дубенко С.Д., Мельниченко В.І. та ін.] ; за ред. Н.Р. Нижник. – К. : Видавництво УАДУ, 2002. — 164 с.
58. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Монографія / [В.Б.Авер’янов, І.А.Грицяк, С.Д.Дубенко та ін.] ; відп. ред. Н.Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 1997. – 448 с.
59. Державне управління : навч. посібник / [Мельник А.Ф., Оболенський О.Ю., Васіна А.Ю., Гордієнко Л.Ю.]. – [2. вид., випр. і доп. ] – К. : Знання, 2004. –344 с.
60. Децентрализация: эксперименты и реформы / под ред. Тамаша М. Хорвата. – Будапешт: OSI/LGI, 2000. – 484 с.
61. Довідка про спільну роботу районної ради і районної державної адміністрації по соціально-економічному розвитку Камянець-Подільського району // Поточний архів Хмельницької обласної державної адміністрації. – 2004. – С. 31.
62. Доценко А. Відродимо українські містечка / Доценко А. // Віче. – 2000. –№ 4(97). – С. 64-71.
63. Доценко А. І. Адміністративно-територіальний устрій і розселення в Україні / Доценко А. І. – К. : РВПС України НАНУ, 2003. – 76 с.
64. Дробуш І.В. Функції органів місцевого самоврядування в Україні / Дробуш І.В. – К. : Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 244 с.
65. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Г. Еллинек. [изд. 2-е, испр. и доп.]. – СПб. : Изд-во И.К. Мартынова, 1908. – 418 с.
66. Європейська Хартія місцевого самоврядування // Місцеве самоврядування. – 1997. – № 1-2. – С. 90-94.
67. Єгоров О. Взаємодія органів місцевої виконавчої влади з органами місцевого самоврядування в Україні / О. Єгоров // Вісник НАДУ – 2004. – № 3. – С. 293.
68. Заєць А. П. Територіальна основа організації державної влади і самоврядування на місцях / А.П. Заєць // Актуальні проблеми управління територіями в Україні : матеріали наук.-практ. конф., 26-27 лист 1992 р. Київ : тези доп. – К., 1993. – С. 263-265.
69. Заєць А. Суть пропозицій з реформування адміністративно- територіального устрою і місцевого самоврядування / Заєць А. // Реформа для людини : збірник матеріалів про шляхи реалізації адміністративно-територіальної реформи в Україні. – К., 2005. – 240 с.
70. Ігнатов В. Все-таки централізація чи децентралізація? / Ігнатов В., Рехкало В. // Місцеве самоврядування. – 1998. – № 1-2(9), травень-лютий. – С. 30.
71. Інформація про співнрацю Кам'янець-Подільської та Теофіпольської райдержадміністрації і районних рад у вирішенні питань соціально-економічного розвитку районів // Поточний архів Хмельницької обласної ради. – 2005.
72. Інформація про співпрацю Кам'янець-Подільської райдержадміністрації і районних рад у вирішенні питань соціально-економічного розвитку районів // Поточний архів Хмельницької обласної ради. – 2005.
73. Інформація щодо взаємовідносин між головами обласної, районних адміністрацій та головами рад у Хмельницькій області // Поточний архів Хмельницької обласної державної адміністрації. – 2005.
74. Інформація щодо взаємовідносин між головами обласної, районних адміністрацій та головами рад в Хмельницькій області // Поточний архів Хмельницької обласної державної адміністрації. – 2005.
75. Кампо В. Дві системи місцевої влади: взаємодія, а не протистояння!: Розмежування функцій і повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування (питання методології) / В. Кампо // Місцеве самоврядування. – 1998. – № 1-2. – С. 35-38.
76. Кампо В.М. Деякі проблеми становлення і розвитку місцевого самоврядування / В.М. Кампо // Місцеве та регіональне самоврядування України. – Вип. 1-2 (4-5). – 1993. – С. 69.
77. Кампо В.М. Місцеві державні адміністрації як ланка системи органів виконавчої влади / В.М. Кампо // Юридичний вісник. – 1997. – № 4. – С. 63-67.
78. Карлов А.А. Формирование института самоуправления : Монография / Карлов А.А. – К. : Вища школа, 1993. – 112 с.
79. Керимова Т.В. Социальный прогресс и управление / Керимова Т.В. – М. : Политиздат, 1980. – 174 с.
80. Коваленко А. “Столиця – у законопроектах” / А. Коваленко // Місцеве самоврядування. – 1997. – № 3-4(5) березень-квітень. – С. 29-30.
81. Коваленко А. Місцеве самоврядування: природа, ознаки, межі / А. Коваленко // Право України. – 1997. – № 2. – С. 3-4.
82. Коваль Л. В. Адміністративне право : Курс лекцій для студентів юридичних вузів та факультетів / Коваль Л. В. – К. : Вентурі, 1998. – 208 с.
83. Кодекс адміністративного судочинства від 06.07.2005 р., № 2747- IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 37. – Ст. 446.
84. Козлов Ю.М. Власть и управление / Ю.М. Козлов // Вестник московского университета. – 1968. – № 2. – С. 17-24. – (Сер. ХІІ. Право)
85. Козюбра М.І. Державна влада: межі здійснення та форми організації / М.І. Козюбра // Українське право. – 1995. – № 1(2). – С. 5-13.
86. Колодій А.М. Принципи права України : монографія / Колодій А.М. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
87. Колодій А. Народовладдя як основа представницької демократії / Колодій А., Копейчиков В., Цвік М. // Українське право. – 1995. –№ 1(2). – С. 16-17.
88. Комментарий к Федеральному закону “Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации” : С приложением нормативніх актов / [Васильев В.И., Петрова Г.В., Пешин Н.Л. идр.] ; рук. авт. кол. и отв. ред. Ю.А.Тихомиров. – М.: НОРМА–ИНФРА М, 2000. – 460 с.
89. Конституции зарубежных государств : Учебное пособие. – М. : Изд-во БЕК, 1996. – 432 с.
90. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : Учебник : В 4-х т / отв. ред. Б.А. Страшун. – М. : Изд-во БЕК, 1996. – Т. 1-2. – 778 с.
91. Конституционное право: Учебник / Отв. ред. А.Е. Козлов. – М. : Изд-во БЕК, 1996. – 464 с.
92. Конституция Российской Федерации: Комментарий / Под ред. Б.Н. Топорнина, Ю.М. Батурина, Р.Г. Орехова. – М. : Юридическая литература, 1994. – 624 с.
93. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
94. Концепция децентрализации государственных функций в Республике Казахстан (проект) [Електронний ресурс] / Институт муниципальных исследований и технологий. – Режим доступу:
http://www.strategy.kz/docs/ conception.html.
95. Концепція адміністративної реформи в Україні. – К. : Комісія з проведення в Україні адмін. реформи, 1998. – 64 с.
96. Корнієнко М. Місцеве самоврядування та “урядова вертикаль” / М. Корнієнко // Місцеве самоврядування. – 1997. – № 3-4(5). – С. 37-43.
97. Кравченко В.В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні (основи муніципального права) : Навчальний посібник / Кравченко В.В., Пітцик М.В. – К. : Атака-Н, 2001. – 304 с.
98. Кривенко Л. Конституційна і фактична моделі системи розподілу влад: проблеми колізій / Л. Кривенко // Зб. наук. праць Української Академії державного управління при Президентові України / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Видавництво УАДУ, 1999. – Вип.1. – С. 147-152.
99. Крип'якевич І. Історія України / Крип'якевич І. – [2-е вид. перероб. i дол] – Львів. : Світ, 1990. – 520 с.
100. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией: [учебник для вузов] / Круглов М.И. – М. : РДП, 1998. – С. 536.
101. Крусян А. Местное управление и самоуправление: к постановке вопроса о содержании и понятии / А. Крусян // Юридический вестник. – 1998. – №1. – С. 84-87.
102. Крусян А.Р. Взаємодія місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в Україні : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Крусян Анжеліка Романівна – Одеса, – 1999. – 250 с.
103. Крусян А.Р. Взаимодействие местных органов власти и органов местного самоуправления в Украине: Учебное п