Організаційно-правове забезпечення статусу працівників податкової міліції України

Короткий опис

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................ 3
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПРАЦІВНИКА ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ
1.1. Соціально-правова характеристика державної служби в органах податкової міліції...................................................................................... 9
1.2. Поняття правового статусу працівника податкової міліції як державного службовця ............................................................................ 41
1.3. Особливості правового регулювання державної служби в органах податкової міліції .....................................................................................55
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАТУСУ ПРАЦІВНИКА ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ
2.1. Змістовність основних прав та обов’язків працівників податкової міліції.........................................................................................................71
2.2. Обмеження, пов’язані зі службою в органах податкової міліції ...........86
2.3. Морально-правові вимоги до поведінки працівників податкової міліції.........................................................................................................95
РОЗДІЛ 3. ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПРАЦІВНИКІВ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ
3.1. Гарантії проходження служби особами рядового та начальницького складу податкової міліції....................................................................... 117
3.2. Соціально-правовий захист працівників органів податкової міліції...126
3.3. Юридична відповідальність працівників податкової міліції за невиконання чи неналежне виконання своїх посадових обов’язків....142

ВИСНОВКИ ................................................................................................... 158

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ ................................................. 167

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Побудова демократичної, правової, соціальної держави Україна передбачає здійснення реформування в сфері організаційно-правового забезпечення статусу працівників органів, служб та підрозділів податкової міліції, покликаних реалізовувати податкову політику Верховної Ради і Уряду України щодо формування доходів держави переважно за рахунок податків та інших обов’язкових платежів, оптимізації вітчизняної системи оподаткування, подолання негативної тенденції перерозподілу національного доходу на користь тіньової економіки, боротьби з ухиленнями юридичних та фізичних осіб від сплати податків. Податкова міліція має зробити важливий внесок в справу нейтралізації та зменшення правопорушень в сфері оподаткування суб’єктів податкових правовідносин, повернення валютних цінностей, що незаконно знаходяться за кордоном, боротьби з корупцією та організованою злочинністю. За таких умов особливо гостро постають питання визначення правового статусу працівників податкової міліції, з’ясування напрямків удосконалення правового регулювання останнього, тенденцій розвитку юридичних гарантій по забезпеченню його реалізації. Фактична відсутність монографічних досліджень щодо аналізу складових елементів правового статусу персоналу органів податкової міліції, прогалини у діючому нормативно-правовому забезпеченні негативно впливають на реалізацію особами рядового та начальницького складу цих органів своїх правоохоронно-фіскальних повноважень, спричиняють чисельні скарги і судові позови суб’єктів підприємницької діяльності на їх дії та рішення.
Досі предметом дисертаційних досліджень не були й теоретично-методичні основи організаційно-правового забезпечення статусу працівників податкової міліції України, порядок реалізації основних складових правового статусу осіб рядового і начальницького складу органів, служб та підрозділів податкової міліції. Наведені положення й аргументи повною мірою обґрунтовують актуальність і важливість даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 4.12 Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр., затвердженої наказом МВС України № 356 від 11 травня 2001 р., п. 1.1 Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., п. 5.3 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр., а також планів наукових досліджень науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України та кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета полягає у всебічному аналізі, розкритті сутності і особливостей статусу працівників податкової міліції, в розробці конкретних практичних рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення його організаційно-правового забезпечення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі основні завдання:
- проаналізувати соціально-правову характеристику державної служби в органах податкової міліції;
- визначити сутність, особливості й елементний склад правового статусу працівника податкової міліції як державного службовця;
- дослідити сучасний стан нормативно-правового забезпечення державної служби в органах податкової міліції;
- розкрити змістовність основних прав і обов’язків особового складу органів податкової міліції;
- визначити поняття й соціально-управлінську значущість обмежень та морально-правових вимог до поведінки працівників податкової міліції;
- з’ясувати юридичні гарантії по забезпеченню реалізації правового статусу осіб рядового та начальницького складу органів, служб та підрозділів податкової міліції;
- визначити напрямки удосконалення порядку реалізації основних елементів правового статусу персоналу структурних підрозділів органів податкової міліції;
- сформулювати пропозиції і рекомендації щодо удосконалення юридичної відповідальності працівників податкової міліції за невиконання чи неналежне виконання своїх посадових обов’язків.
Об’єктом дослідження є управлінсько-правові відносини, які виникають у сфері функціонування органів податкової міліції та діяльності їх особового складу.
Предмет дослідження складають теоретико-методологічні засади, нормативна основа організаційно-управлінського забезпечення та реалізації правового статусу працівників податкової міліції України.
Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є сучасні загальнонаукові методи та прийоми пізнання, наукові теорії про державу і право, розробки у сфері філософії права, державного управління, адміністративного права і процесу, соціології. У роботі використано діалектичний, логіко-семантичний, структурно-функціональний, історичний, порівняльно-правовий, системно-структурний та інші методи. На основі діалектичного методу пізнання розглянуто особливості формування правового статусу працівників податкової міліції, зміст та спрямованість нормативно-правового регулювання в цій сфері. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначено сутність та особливості організаційно-правового забезпечення статусу осіб рядового та начальницького складу органів, служб та підрозділів податкової міліції (розділ 1). Структурно-функціональний метод використовувався при аналізі видів та форм нормативного регулювання правового статусу персоналу податкової міліції (розділ 2). Для аналізу основних прав і обов’язків працівників податкової міліції, обмежень, пов’язаних зі службовою в цих органах (підрозділи 2.1, 2.2) використано документальний аналіз, історичний та компаративний методи. Системно-структурний підхід використовувався при характеристиці гарантій проходження служби особами рядового й начальницького складу органів податкової міліції та їх соціально-правового захисту (підрозділи 3.1, 3.2).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії права і держави, розробки фахівців в галузі теорії управління та адміністративного права - В.Б. Авер´янова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, І.Л. Багило, Ю.П. Битяка, В.С. Венедиктова, І.П. Голосниченка, Р.А. Калюжного, Л.В. Коваль, В.К., Колпакова, А.Т. Комзюка, А.О. Нечитайленка, В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, В.П. Пєткова, Т.В. Сараскіної, О.Ф. Скакун, М.М. Тищенка, О.Н. Ярмиша.
Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють питання правового статусу працівників податкової міліції. Дисертант звертався також до актуальної політико-правової публіцистики, на сторінках якої дискутується багато питань правоохоронної діяльності в цілому та участі в ній осіб рядового та начальницького складу податкової міліції, зокрема. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні та архівні матеріали, які стосуються нормативного забезпечення правового статусу працівників податкової міліції.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше в українській управлінсько-правовій науці проведено комплексне дослідження теоретико-правових питань організаційно-правового забезпечення статусу працівників податкової міліції України. Вивчення цих питань дало змогу обґрунтувати ряд висновків, рекомендацій і пропозицій:
- уточнено визначення понять “державна служба в органах податкової міліції”, “статус державних службовців податкової міліції”, “юридична відповідальність державних службовців органів податкової міліції”;
- обґрунтовано необхідність у прийнятті Положення про проходження державної служби в органах податкової міліції;
- вперше аргументовано необхідність у розроблені і прийнятті Закону України “Про органи податкової міліції України”;
- зроблено низку пропозицій щодо удосконалення Закону України “Про державну службу, Закону України “Про державну податкову службу в Україні”;
- дістало подальший розвиток обґрунтування потреби у прийнятті Кодексу честі державного службовця органів податкової міліції;
- окреслено причини неефективної дії гарантій проходження служби працівниками органів, служб та підрозділів податкової міліції;
- отримало подальший розвиток дослідження ролі і місця заходів соціально-правового захисту стосовно підвищення професійної діяльності осіб рядового та начальницького складу податкової міліції;
- вперше сформульовано конкретні пропозиції щодо уточнення чинних та розробки нових нормативно-правових актів в сфері забезпечення реалізації правового статусу працівників податкової міліції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес: 1) у сфері науково-дослідної діяльності – основні висновки дослідження можуть бути використанні для подальшої розробки проблем організаційно-правового забезпечення діяльності особового складу органів податкової міліції; 2) у правотворчості – результати дисертаційного дослідження сприятимуть удосконаленню нормативно-правового забезпечення діяльності осіб рядового та начальницького складу структурних підрозділів органів податкової міліції; 3) у правозастосовчій діяльності – для подальшого вдосконалення управлінської діяльності в органах податкової міліції; 4) у навчальному процесі – при викладанні та вивченні курсу “Адміністративне право”, курсів спеціалізацій “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”, “Основи управління в органах внутрішніх справ”, а також у науково-дослідній роботі курсантів і студентів вищих навчальних закладів.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, викладених у дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, всі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дисертацій. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на трьох науково-практичних конференціях: “Адміністративне право: сучасний стан і напрямки реформування” (Суми, 2000), “Конференція ад’юнктів і слухачів магістратури” (Харків, 2001), “Актуальні проблеми управління персоналом органів внутрішніх справ України” (Харків, 2002), а також на засіданнях науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України Національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у п’ятьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового статусу працівників податкової міліції України.
До основних результатів, одержаних внаслідок проведеного дослідження, можна віднести:
1. Поняття державної служби України визначено як професійну діяльність державних службовців щодо виконання завдань та функцій суспільства і держави.
2. Розмаїття видів мілітаризації державної служби, важливість і специфіка їх формування та проходження обумовлюють необхідність у розробці і прийнятті законів про державну службу у всіх мілітаризованих державних органах.
3. Чинна практика нормативного регулювання основ організації й функціонування державної служби в органах податкової міліції у розділі п’ятому Закону України “Про державну податкову службу в Україні” повинна бути удосконаленою шляхом прийняття Положення про проходження державної служби в органах податкової міліції. Модель даного Положення про означений різновид державної служби має охоплювати наступні розділи: особливості державної служби в органах податкової міліції; посади, кваліфікаційні вимоги до посад; спеціальні звання особового складу; правовий статусу державних службовців органів податкової міліції; умови і порядок проходження служби; визначення різновидів державної служби в спеціальних органах; визначення органу управління державною службою; компетенція кадрових служб; порядок формування кадрового резерву; соціально-правовий захист; пенсійне забезпечення працівників органів податкової міліції.
4. Поняття державної служби в органах податкової міліції слід визначити як професійну діяльність державних службовців цих служб, структур та підрозділів щодо виконання завдань і функцій держави в сфері реалізації податкової політики шляхом виконання своїх правоохоронних посадових обов’язків на платній основі.
5. Правовий статус державних службовців податкової міліції являє собою сукупність прав, свобод, обов’язків, обмежень, морально-правових вимог, заборон, гарантій у сфері проходження служби особами начальницького складу податкової міліції, а також їх соціально-правовий захист та юридичну відповідальності за невиконання чи неналежне виконання посадових обов’язків.
6. Специфіка правового статусу державних службовців органів податкової міліції обумовлена особливостями виконуваних ними завдань та функцій а також сутністю і соціально-юридичною природою службово-трудових відносин, змістом яких є управлінська правоохоронно-фіскальна діяльність з притаманними їй функціями організаційно-розпорядчого характеру.
7. Необхідно розробити і прийняти Закон України “Про органи податкової міліції України”, у якому зазначити цілі, функції, завдання та інші основні питання організаційно-структурної побудови та діяльності служб, структур та підрозділів податкової міліції, їх особового складу.
8. Правовий інститут державної служби в органах податкової міліції має комплексний характер і охоплює правові норми різних галузей національного права. Ці норми встановлюють: порядок формування службово-трудових відносин, посади, котрі займають працівники, здійснюючи від імені держави її правоохоронно-фіскальні функції; принципи служби; правовий статус служб, органів та підрозділів податкової міліції; умови проходження служби; підстави та порядок припинення службово-трудових відносин; соціально-правовий захист. Права персоналу податкової міліції – соматичне поняття, яке охоплює декілька рівнів: права державного службовця України, права осіб рядового та начальницького складу органів податкової міліції. Обсяг, змістовність права останніх збільшується і ускладнюється від державного службовця України до державного службовця податкової міліції. Державний службовець органів податкової міліції поряд з загальними правами держаного службовця України має також специфічні посадові права, необхідні йому для безпосереднього виконання своїх функціонально-службових обов’язків.
9. Зважаючи на функціональну спрямованість змісту прав державних службовців органів податкової міліції є сенс поділити їх на службові і особисті. Службові права пов’язані з виконанням посадових обов’язків. Їх іще прийнято називати повноваженнями. Існують загальнослужбові і посадові повноваження. До загальнослужбових відносяться повноваження, якими володіє кожен державний службовець України. Величезна різноманітність посадових повноважень зумовлена різноманітністю посад органів, служб та підрозділів податкової міліції. Особисті права покликані забезпечувати ефективну діяльність службовця, його зацікавленість в отриманні премій, в просуванні по державні службі тощо.
10. Необхідно доповнити Закон України “Про державну службу” фактично існуючими правами державних службовців. Це: право на обов’язкове страхування на випадок заподіяння шкоди здоров’ю і майну в зв’язку з виконанням державним службовцем своїх посадових обов’язків та право на обов’язкове державне соціальне страхування на випадок хвороби чи втрати працездатності в період проходження ним державної служби. Доцільно у названому нормативному акті передбачити також права на відшкодування втрат і надання компенсацій у зв’язку з переведенням державного службовця в іншій державний орган чи підрозділ, направленням його на державну службу в іншу місцевість, відшкодування пов’язаних з цим транспортних витрат і витрат на оплату житла.
11. Права державних службовців доцільно класифікувати наступним чином: права, надані державному службовцю при вступі на службу; загальногромадські права; службові права, що поділяються на загальнослужбові і посадові; особисті права, пов’язані з кар’єрою державного службовця, з реалізацією прав на матеріальне забезпечення, відпочинок, пільги, соціально-правовий захист.
12. Необхідно передбачити у Законі України “Про державну службу” окремий розділ під назвою “Правовий статус державних службовців”, у якому зазначити про поширення на державних службовців загальногромадських прав. У окремих статтях даного розділу мають міститися права, що так або інакше пов’язані зі вступом на державну службу, її проходження та припинення. Назви цих статей повинні бути такими: “Права при вступі на державну службу”, “Службові права”, “Особисті права державних службовців”.
13. Необхідно прийняти Закон України “Про органи податкової міліції”, де передбачити організаційно-управлінські основи побудови і функціонування органів, служб та підрозділів податкової міліції. Засади побудови і функціонування податкової міліції мають бути конкретизовані у більш спеціальному нормативному акті: “Положенні про проходження державної служби в органах податкової міліції України”.
14. Доцільно доповнити розділ п’ятий Закону України “Про державну податкову службу в Україні” статтею “Обов’язки податкової міліції”, що містяться у статті другій за назвою “Завдання органів державної податкової служби” та у статі двадцять першій за назвою “Повноваження працівників податкової міліції.
15. Під державними правообмеженнями, пов’язаними з державною службою в органах, службах та підрозділах податкової міліції, слід розуміти обумовлені загальними і спеціальними нормативно-правовими актами умови, котрі ставлять працівника податкової міліції в певні юридичні межі, вихід за які тягне застосування того чи іншого різновиду юридичної відповідальності.
16. Ст. 12 Закону України “Про державну службу” за назвою “Обмеження, пов’язанні з прийняттям на службу в державні органи та їх апарати” вимагає удосконалення в плані: заміни даної назви на “Обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу”, доповнення переліку обмежень таким як – “раніше притягувалися до відповідальності за корупційне діяння”; замінити оціночне поняття “мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади” на “мають непогашену судимість за навмисний злочин”.
17. Необхідно доповнити ст.16 Закону України “Про державну службу” наступними правообмеженнями: про заборону займатися державним службовцям іншою оплачуваною діяльністю, окрім педагогічної, наукової та іншої творчої діяльності; про заборону використовувати у неслужбових цілях засоби матеріально-технічного, фінансового та інформаційного забезпечення, інше державне майно і службову інформацію.
18. Культурно-етичні основи забезпечення діяльності особового складу податкової міліції мають зовнішню і внутрішню сфери застосування. До зовнішньої належать ті, що впливають на стосунки податківців з населенням, окремими платниками податків. Зовнішня культура працівника податкової міліції виявляється у його поведінці, в тому числі у побуті і в сім’ї, у розумовій і письмовій мові, манері триматися, зовнішньому вигляді, носінні форменого одягу. Внутрішня сфера застосування культурно-етичних основ державних службовців податкової міліції – це взаємини колег, товаришів, один з одним, начальників з підлеглими, тобто морально-психологічний клімат і культура поведінки в службово-трудовому колективі.
19. Гарантії проходження служби особами рядового чи начальницького складу податкової міліції поділяються на дві групи: умови і засоби. Перша група гарантій спрямована на створення сприятливих обставин щодо користування службовими правами та виконання посадових обов’язків; друга, забезпечує працівників ефективним інструментарієм щодо безпосереднього забезпечення реалізації та здійснення посадових прав і обов’язків.
20. Поняття гарантій проходження державної служби працівниками органів податкової міліції доцільно визначити як нормативно закріплені умови і засоби, що забезпечують їм реальні можливості щодо реалізації наданих службових прав та здійснення посадових обов’язків.
21. Доповнити Закон України “Про державну службу” статтею “Гарантії державного службовця”, в якій вказати що державному службовцю гарантується грошове утримання, а також інші виплати і доплати, передбачені законодавством України; належні умови служби, що забезпечують виконання посадових обов’язків та здійснення службових прав; оплачувана щорічна відпустка; медичне обслуговування службовця та членів його родини, у тому числі після виходу на пенсію, за рахунок державного бюджету; перепідготовка та підвищення кваліфікації; можливість переведення на іншу державну посаду у випадку ліквідації державного органу або скорочення штату; обов’язковість одержання його згоди на переведення на іншу посаду державної служби; пенсійне забезпечення за вислугу років та пенсійне забезпечення членів родини службовців у випадку його смерті; обов’язкове державне страхування на випадок заподіяння шкоди здоров’ю або майну у зв’язку з виконанням посадових обов’язків за рахунок державного бюджету; обов’язкове державне страхування на випадок захворювання або втрати працездатності під час проходження служби за рахунок державного бюджету; захист державного службовця та членів його родини від насилля, погроз, інших протизаконних дій у зв’язку з виконанням ним посадових обов’язків.
22. У чинному Законі України “Про державну податкову службу в Україні” 33 - розділі п’ятому за назвою “Податкова міліції” та майбутніх нормативних актах – Законі України “Про органи податкової міліції України” і Положенні про проходження державної служби в органах податкової міліції України – доцільно передбачити відповідні статті про гарантії державних службовців органів податкової міліції.
23. З’ясовано, що соціально-правовий захист – це система наданих та контрольованих державою економічних, соціальних, організаційно-правових, психологічних, педагогічних, моральних заходів і гарантій, що забезпечують учасникам суспільних відносин реалізацію та здійснення їх природних прав, свобод і законних інтересів. У свою чергу, соціально-правий захист державних службовців України – це забезпечення державою можливості успішного проходження служби, задоволення потреб та інтересів певної категорії осіб, що є гарантом ефективного виконання передбачених посадових обов’язків.
24. Поняття юридичної відповідальності державних службовців органів податкової міліції визначено як нормативно передбачені державно-владні заходи примусового характеру, що настають у якості реакції уповноважених державою органів на вчинення посадовою особою правопорушення, пов’язаного з виконанням нею правоохоронно-фіскальних службово-трудових обов’язків.
25. Реалізація юридичної відповідальності працівників податкової міліції відбувається на основі діалектичної єдності наступних елементів: закріпленого в загальних і спеціальних нормах еталона, шаблона поведінки суб’єктів правоохоронно-фіскальних правовідносин; свободи вибору державними службовцями варіанта поведінки; усвідомленої необхідності дотримання й виконання нормативно закріпленої моделі поведінки; фактичної поведінки працівників органів, служб та підрозділів податкової міліції; оцінки цієї поведінки та її соціально-важливих наслідків з боку уповноваженого державного органу, службово-трудового колективу, громадських організацій, а також безпосередньо особою відповідно до юридично закріплених критеріїв; застосування заохочення за сумлінне виконання правоохоронно-фіскальних посадових обов’язків або заходів негативної юридичної відповідальності за вчинення правопорушення.
26. Правопорушення, як загальна підстава юридичної відповідальності державних службовців податкової міліції має фактичний і юридичний аспекти. Юридичний аспект полягає в юридично закріплених вимогах, шаблонах, моделях поведінки особового складу цих органів, служб та підрозділів, що не допускають, або попереджають протиправну дію (бездіяльність). Відповідно фактичний аспект правопорушення – це сама поведінка, дія державних службовців підрозділів податкової міліції, в наслідок якої відбулося порушення, недотримання спеціально-встановлених для даної категорії працівників вимог у вигляді обов’язків або обмежень.
27. Удосконалення нормативного забезпечення реалізації юридичної відповідальності працівників органів податкової міліції за невиконання чи неналежне виконання своїх посадових обов’язків передбачає здійснення наступних заходів: а) ст.14 Закону України “Про державну службу” доповнити нормою, яка б регулювала порядок відсторонення державного службовця, що вчинив правопорушення, від виконання своїх посадових обов’язків до вирішення питання про його відповідальність; б) ст.38 Закону України “Про державну службу” доповнити вказівкою про те, що працівники податкової служби також підлягають дисциплінарній відповідальності і заходам іншого правового впливу; в) статтю “Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців” Закону України “Про державну службу” перенести з розділу ІІІ “Правовий статус державних службовців державних органів та їх апарату до розділу VІІІ за назвою “Відповідальність за порушення законодавства про державну службу”; г) розробити Закон України “Про юридичну відповідальність державних службовців України”; д) у ст.25 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачити, що державні службовці за невиконання чи неналежне виконання своїх посадових обов’язків підлягають кримінальній, адміністративній, дисциплінарній та цивільно-правовій відповідальності, реалізація яких відбувається відповідно до законодавства України; е) зміст ст.25 Закону України “Про державну службу в Україні” доповнити порядком оскарження працівниками органів податкової міліції дій відповідних посадових осіб, згідно з якими вони були притягнути до того чи іншого різновиду юридичної відповідальності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Спиркин А.Г. Философия: Учебник . – М.: Гардарики, 2001. – 816 с.
2. Манасин В.М. Служба и служащий в Российской Федерации: правовое регулирование. – М.: Юрист, 1997. – 296 с.
3. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні / За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: Видавничий Дім “Інюре”, 1999. – 239 с.
4. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник. – М.: Изд-во “БЕК”, 1993. – 572 с.
5. Государственное управление: основы теории и организации. Учебник. / Под ред. В.А. Козбаненко. – М.: Статут, 2000. – 912 с.
6. Государственная служба: теория и организация. Курс лекций / Кол. авт.: Е.В. Охотский Е.В., Игнатов В.Г., Латов Б.В. и др. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 640 с.
7. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинение. Т.25. - Ч.1. – 732 с.
8. Вебер М. Избранные произведения. – М.: Прогрес, 1990. – 815 с.
9. Атаманчук Г.В., Казанцев Н.М. Базовые аспекты концепции государственной службы в Российской Федерации // Ежегодник’95. Государственная служба России. – М.: РАГС, 1996. - С.32-41.
10. Алехин А.П., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации. – М.: Статут, 1995. – 592 с.
11. Игнатьев В.Г., Майборода С.О., Понеделков А.В., Старостин А.М. Государственный служащий современной России: социально-политический анализ деятельности и ценностных ориентаций. Региональный уровень. – Ростов-на-Дону: Изд-во СКНЦ ВИН, 1997. – 184 с.
12. Коваль Л. Адміністративне право України. – К.: Основа, 1994. – 315 с.
13. Нижник Н. Державна служба – специфічний фактор зміцнення державного управління // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. – Вип. 1. - 1998. - С.70-78.
14. Дубенко С.Д. Державна служба в Україні. Посібник. – К.: УАДУ, 1998. - 381с.
15. Петришин А.В. Государственная служба. Историко-теоретические предпосылки. Сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ. – Харьков: Факт, 1998. – 196 с.
16. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. –К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
17. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (общая часть). Учебное пособие. – Х.: ООО ”Одиссей”, 1994. – 224 с.
18. Овсянко Д.М. Административное право: Учебное пособие / Под ред. Г.А. Туманова. – М.: Юрист, 1999. – 448 с.
19. Ноздрачев А.Ф. Государственная служба. Учебник. – М.: Статут, 1999. – 591 с.
20. Атаманчук Г.В. Государственная служба как сфера управления // Проблемы теории и практики управления. – 1992. - № 4.- С.14-18.
21. Атаманчук Г.В. Обеспечение рациональности государственного управления. – М.: Юрид. лит., 1990. – 448 с.
22. Мальцев Г.В. Государственная служба в России: проблемы становления // Сборник научных статей. – М.: Изд-во “Луч”, 1993. - С.9-14.
23. Мельников В.Г. Государственная служба в Российской Федерации: концепции, опыт, проблемы / Материалы “Круглого стола” РАУ. – М., 1993.-С. 339-344.
24. Воробьев В.А. Советская государственная служба. – Ростов–на–Дону: Изд-во Ростовского ун-та, 1986. – 541 с.
25. Пашерстник А.Е. К вопросу о советской государственной службе // Вопросы советского административного права. – М.: АН СССР, 1949. - С.119-124.
26. Битяк Ю.Г. Державна служба в СРСР і розвиток її демократичних основ: Навчальний посібник. – К.: УМК, 1990. – 182 с.
27. Государственная служба основных капиталистических стран / Отв. Ред. В. А. Туманов. – М.: Наука, 1977. – 106 с.
28. Франция: Государственная служба и государственные служащие. – М.: Посольство Франции, 1996. – 287 с.
29. Бергман Вильфрид. Право и система государственной службы в Германии // Проблемы теории и практики управления. – 1992. - № 5. - С.86-89.
30. Философский энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1983. – 923 с.
31. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 11. - Ст.50.
32. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 35. - Ст.358.
33. Про державну податкову службу в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 6. - Ст.37.
34. Селіванов А., Дзісяк О. Правове регулювання діяльності органів податкової служби в Україні // Право України. - 1998. - № 7. - С.15-19.
35. Петришин О. Види державної служби: загальнотеоретичний підхід // Вісник Академії правових наук України. -2000. - № 4.- С.116-128.
36. Про утворення Державної служби боротьби з економічною злочинністю: Постанова Кабінету Міністрів України № 510 від 5 липня 1993 року // Збірник Постанов Уряду України. - 1993. - № 10. – Ст. 231.
37. Ляхович В. Податкова міліція – діє: створення служби по боротьбі з кримінальним приховуванням доходів від оподаткування // Вісник податкової служби України. - 1995. - № 1. - С.17-22.
38. Про утворення Державної податкової Адміністрації України та місцевих державних податкових адміністацій: Указ Президента України № 760 від 22 серпня 1996 р. // Урядовий кур’єр. - 1996. - 15 жовтня.
39. Про питання державних податкових адміністрацій: Указ Президента України №1013/96 від 30 жовтня 1996 року // Урядовий кур’єр. - 1996. - 10 листопада.
40. Яблонський В. Податкова поліція має право // Голос України. - 1997. -№ 171. – С. 7.
41. Яблонський В. Податкова поліція незаконно взяла на себе функції органів дізнання // Галицькі контракти. - 1997. - № 33. –С. 10-11.
42. Захарко М. Податкова поліція – це все ж не кримінальна міліція // Галицькі контракти. - 1998. - № 4. – С. 15-14.
43. Про внесення змін до Закону України про держану податкову службу в Україні: Закон України // Офіційний вісник України. - 1998. - № 6. - Ст.210.
44. Податкова міліція: друге дихання // Вісник податкової служби України. - 1998. - № 5.
45. Шершенель Л. Налоговая полиция стала милицией // Деловая Украина.-1998. - № 16.
46. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність. – К.: Атіна, 2000. – 258 с.
47. Полюхович В.І. Структура і діяльність державної податкової служби в Україні: організаційно-правовий аспект: Автореф. дис. к. ю. н. 12.00.07 / Ін-т державиі права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 1998. – 20 с.
48. Проценко Г., Шапрай В., Форостовець В. Становлення податкової міліції в контексті модернизації, реформування та розвитку Державної податкової служби України // Науковий вісник. -1998. - № 2. - С.12-16.
49. Шальнов А. У налогового инспектора права полицейского: США // Известия. - 1993. - 17 апреля.
50. Проневич А. Полицейская деятельность налоговой службы США: современность // Преступление и наказание. - 2000 .- № 12. - С.32-38.
51. Дункан М., Маклур Ч. Американская налоговая служба: децентрализованная система // Российский экономический журнал. - 1997. -№ 3. - С.18-23.
52. Кушнарєва Г.Е., Кучерявенко М.Г. Система податкових органів України. – Х.: Торсін, 2000. - 293 с.
53. Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Україні. – К.: ЮРІНКОМ, 1997. – 143 с.
54. Финансы: Учебник для вузов. / Под ред. Л.А. Дробозиной. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. – 527 с.
55. Телятников Н.Б. Из опыта работы налоговых служб Германии // Финансы. - 1993. - № 10. - С.8-12.
56. Дудоров О. Кримінальне переслідування податкових злочинів (за законодавством Федеративної Республіки Німеччини) // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1999. - № 11. - С.26-30.
57. Скляр І.Г. Система налоговых органов зарубежных стран // Налоговая полиция. - 1999. - №1. - С.11-16.
58. Кириченко Н. Налоговая система Испании // Вестник налоговой службы Украины. - 1999. - № 47. - С.92-96.
59. Налоговые системы зарубежных стран: Учебник для вузов, / Под ред. Князева В.Г., Черника Д.Г. – М.: Закон и Право, ЮНИТИ, 1997. - 191с.
60. Правоохранительные органы Российской Федерации. Учебник, / Под ред. В.Г. Божьева. – М.: “Спартак”, 1996. – 286 с.
61. Закон РФ “О федеральных органах налоговой полиции” // Ведомости Съезда народных депутатов РФ и Верховного Совета РФ. - 1993. - № 29.-Ст.1114.
62. Добрушкин Б. Будем знакомы: московская налоговая полиция // Экономика и жизнь. - 1994. - №4. - С.11-15.
63. Федеральный Закон РФ “О внесении изменений и дополнений в Закон РФ “О федеральных органах налоговой полиции” и уголовно – процессуальный кодекс РСФСР” // Собрание законодательства РФ. - 1996. -№ 51. - Ст.4973.
64. Алмазов С. Новые полномочия налоговой полиции: Комментирует директор федеральной службы налоговой полиции России // Российская газета. - 1995. - 27 декабря.
65. Кучеров И.И. Налоговые преступления. – М.: Учебно-консультационный центр “Юр. Инфор”, 1997. – 215 с.
66. Вечернин Д.А. Административно-правовой статус федеральных органов налоговой полиции: Автореферат. – Екатеринбург: Уральская государственная юридическая академия, 1999. – 23 с.
67. Налоговый кодекс РФ. Часть первая. – М.: Статут, 1999. – 125 с.
68. Уголовный кодекс Российской Федерации с постатейным приложением нормативных актов. – М.: Изд. Группа НОРМА-ИНФРА, 1999. – 824 с.
69. Об утверждении Положения о прохождении службы в органах налоговой полиции РФ: Постановление Верховного Совета Российской Федерации // Ведомости Съезда народных депутатов РФ и ВС РФ. - 1993. - № 29. - Ст. 1110.
70. Теория права и государства. Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Право и закон, 2001. – 576 с.
71. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
72. Теория государства и права. Учебник, / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – 570 с.
73. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 640 с.
74. Общая теория государства и права / Отв. Ред. М.Н.Марченко. – М.: Изд-во “Зерцало”, 2000. – 416 с.
75. Старилов Ю.Н. Служебное право. Учебник. – М.: Изд-во БЕК, 1996. –698 с.
76. Алехин А.П., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации. – М.: ТЕИС, 1995. – 582 с.
77. Алексеев С.С. Государство и право. – М.: Юрид. лит., 1994. – 412 с.
78. Марочкін І.Є., Сибільова Н.В. Організація судових та правоохоронних органів: Навчальний посібник. – Харків: Нац. юрид. акад. Укрїни, 1996. – 138 с.
79. Энциклопедический юридический словарь / Под общ. ред. В.Е. Крутских. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 368 с.
80. Финансовое право: Учебник. / Под ред. Н.И. Химичевой. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 525 с.
81. Финансовое право: Учебник. /Под ред. О.Н. Горбуновой. – М.: Юрист, 1996. – 400 с.
82. Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності: Указ Президента України // Офіційний вісник України. – 1998. - № 30. – Ст. 1119.
83. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе. – К.: НАН Украины, Институт государства и права, 1995. – 206 с.
84. Каримов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). – М.: Аванта, 2001. – 560 с.
85. Афанасьєв В.Г. Управление как целесообразная деятельность человека. Общественные науки. – 1978. - № 2. – С.33-38.
86. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М.: Юрид.лит., 1958. – 361с.
87. Явич Л.С. Проблемы правового регулирования советских общественных отношения. – М.: Юрид.лит., 1961. – 387 с.
88. Алексеев С.С. Механізм праовового регулирования в социалистическом государстве. – М.: Юрид.лит, 1996. – 428 с.
89. Тихомиров Ю.А. Право и социальное управление в развитом социалистическом обществе. – М.: Юрид.лит., 1978. – 477с.
90. Знаменский Г.П. Хозяйственный механизм и право. – Киев: Вища школа, 1988. – 371с.
91. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. – М.: Юрид.лит., 1972. – 293 с.
92. Комаров С.А. общая теория государства и права: Учебник. – М.: Юрайт, 1998. – 416 с.
93. Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права. – М.: Юрист, 1999. – 542 с.
94. Проблемы общей теории права и государства. Учебник для вузов / Под общ.ред. В.С. Нерсянца. – М.: НОРМА – ИНФРА. - М., 1999. – 832 с.
95. Лившиц Р.З. Теория права. – М.: Юрист, 1994. – 489 с.
96. Дубенко С.Д. Державна служба: сучасний стані перспективи розвитку // Державне управління: теорія і практика. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 381с.
97. Про державну службу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст.490.
98. Про міліцію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1991.- № 4.- Ст. 20.
99. Адміністративне право України /За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
100. Ноздрачев А. Правоограничения государственных служащих в России // Право и экономика. – 1995. - № 15. – С.18-23.
101. Про боротьбу з корупцією: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 34. – Ст.266.
102. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
103. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
104. Понеделков А.В. Элита (политико-административная элита: проблемы методологии, социологии, культуры). – Ростов на Дону: Изд-во Северо-Кавзазского научн.центра, 1995.- 418 с.
105. Сливка С. Професійна культура юриста. – Львів: “Світ”, 2000. – 332 с.
106. Кунц Г., Одоннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций: Пер. с англ.: В 2 т. – Т.1. – М.: Прогресс, 1981. – 495 с.
107. Аболіна Т.Г. Моральнісна культура в контексті соціокультурної динаміки (філософсько-етичний аналіз): Дис.. д-ра філос.наук. – К.: Київський ун-т їм. Т.Шевченка, 1999. – 401с.
108. Маркарян Є.С. Теория культуры и современная наука: Логико-методологический анализ. – М.: Мысль, 1983. – 256 с.
109. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навч. посіб. - К.: Либідь, 1996. – 304 с.
110. Денщик О.І. Деонтологія державного службовця: Навч. посіб. -Хмельницький ХІУП, 1998. – 50 с.
111. Федорекно Е.Г. Профессиональная этика. – К.: Вища школа, 1983. – 214 с.
112. Щепанский Ян. Элементарные понятия социологии (перд а Пол В.Ф. Чесновой). – Новосибирск, 1967. – 247с.
113. Кліменко Н.И. Криминалистические знания в структуре профессиональной подготовки следователя. – К.: Вища школа, 1990. – 103 с.
114. Авраменко В.Н. Профессиональное самоутверждение и нравственная культура личности //Профессиональная этика: производственные аспекты (тезисы докладов и выступлений). – Владимир, 1982. – С. 50-62.
115. Щербак Ф.Н. Профессионально-нравственная культура труда. – М.: Прогресс, 1985. – 64 с.
116. Хайкин Я.З. Взаимодействие норм права и морали. – Тарту, 1963. – 125 с.
117. Москалькова Т.Н. Этика уголовно-процессуального доказывания (стадия предварительного расследования). - М.: Спартак, 1996. – 125 с.
118. Букреев В.И., Римская И.Н. Этика права: От истоков этики и права к мировоззрению: Учеб.пособ. – М.: Юрайт., 1998. – 336 с.
119. Філософський словник (За ред. В.І. Шинкарука. – К.: Головна редколегія УРЕ, 1973. – 560 с.
120. Профессиональная этика сотрудников правоохранительных органов: Учеб.пособие / Под ред. А.Опалева, Г.Дубова. – М.: Щит, 1997. – 327с.
121. Загальні правила поведінки державного службовця, затверджені Наказом Головдержслужби України від 23 жовтня 2000 року № 58 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002. - № 1.
122. Рішення колегії МВС України від 6 жовтня 2000 року № 7 км/8 “Про схвалення Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України”. – К.: МВС України. – 2с.
123. Толковий словарь русского языка / Под ред. Д.Н. Ушакова. – Т.1. – М.: Мысль, 1935.
124. Флейшиц Е.А. Соотношение правоспособности и субъективных прав. – М.: Гоюриздат, 1960. – 317с.
125. Міцкевич А.В. О гарантіях прав и свобод советских граждан в общенародном социалистическом государстве // Советское государство и право. – 1963. - № 8. – С.21-25.
126. Витрук Н.В. О юридических средствах обеспечения реализации и охраны советских граждан // Правоведения. – 1964. - № 4. - С.26-30.
127. Советское государственное право / Под ред. А.И. Лепешкина. – М.: Юрид.лит., 1971. – 468 с.
128. Смирнов О.В. Совершенствование гарантий права на руд в СССР: В кн.: Проблемы трудового права. – М.: юрид.лит., 1968. – 222 с.
129. Лазарев В.В. Эффективность правоприменительных актов. – Казань, 1975. – 315 с.
130. Копейчиков В.В. Реализация субъективных прав граждан // Советское государство и право. – 1984. - № 3. – С.30-34.
131. Боброва Н.А. Гарантия реализации государственно-правовых норм. – Воронеж, 1984. – 218 с.
132. Лукашева Е.А. Социалистическая законность в современный период // Советское государство и право. – 1986. - № 3. – С.10-14.
133. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. – Х.: “Основа”, 1996. – 398 с.
134. Мескон М. Основы менеджмента. – М.:. Наука, 1999. – 482 с.
135. Шамров В.М. Механизм реализации социальных гарантий и правовой защиты личного состава органов внутренних дел. – М.:. Академія МВД России, 1994. – 35 с.
136. Кримінальний кодекс України //Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2001. - №6. – 240с.
137. Кодекс Украины об административных правонарушениях // Право и практика. – 2001. – № 11-12. – С. 19 –23.
138. Стратегія реформування системи державної служби в Україні: Указ Президента України від 14 квітня 2000 року № 599/2000 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. - № 1. С. 37-43.
139. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юристь, 2001. – 776 с.
140. Комаров С.А. Общая теория государства и права. Учебник. – М.: Юрайт, 1998. – 416 с.
141. Хропанюк В.Н. Теория государства и права / Под ред. В.Г. Стрекозова. – М.: Итнтерстиль, 2000. – 377 с.
142. Проблемы общей теории права и государства / Под общ. Ред. В.С. Нерсесянца. – М.: НОРМА – ИНФОРА М., 1999. – 83 с.
143. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы). – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 240 с.