ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЙНИМ ДІЯННЯМ У СФЕРІ ОСВІТИ

Короткий опис

Міністерство внутрішніх справ України
Львівський державний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

СКОЧИЛЯС-ПАВЛІВ ОЛЬГА ВАСИЛІВНА

УДК 343.841:37] (477)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРОТИДІЇ
КОРУПЦІЙНИМ ДІЯННЯМ У СФЕРІ ОСВІТИ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Кісіль Зоряна Романівна,
доктор юридичних наук, доцент

Львів – 2012
ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОТИДІЇ
КОРУПЦІЙНИМ ДІЯННЯМ У СФЕРІ ОСВІТИ………………………………11
1.1 Історіографія та сучасні підходи
до адміністративно-правового розуміння протидії корупції 11
1.2 Адміністративно-правовий механізм запобігання
та протидії корупції у сфері освіти 30
1.3 Суб’єкти запобігання та протидії корупційним діянням у сфері освіти 46
Висновки до Розділу 1 69
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА КОРУПЦІЙНИХ ДІЯНЬ У СФЕРІ ОСВІТИ…………………………………...71
2.1 Адміністративно-правова характеристика
видів корупційних діянь у сфері освіти 71
2.2 Об’єктивні ознаки корупційних діянь у сфері освіти 90
2.3 Суб’єктивні ознаки корупційних діянь у сфері освіти 105
Висновки до Розділу 2 128
РОЗДІЛ 3. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЙНИМ ДІЯННЯМ У СФЕРІ ОСВІТИ…………………………….130
3.1 Заходи протидії корупції у сфері освіти: види та сутність 130
3.2 Особливості організаційно-правових антикорупційних заходів
у сфері освіти 138
3.3 Характеристика заходів адміністративного примусу
у протидії корупційним діянням у сфері освіти 157
Висновки до Розділу 3 176
ВИСНОВКИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 184
ДОДАТКИ 210
ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розбудова правової держави та громадянського суспільства в Україні вимагає подолання низки негативних соціальних чинників. Серед таких явищ є й корупція, яка відзначається високим рівнем латентності. Вона перешкоджає демократичним змінам, часто зводить нанівець важливі реформаторські починання, заважає запровадженню механізму громадського контролю за діяльністю органів державної влади, завдає чималої шкоди у правомірному регулюванні суспільних відносин, щобільше, створює негативний імідж України на міжнародній арені.
Вітчизняні освіта і наука, на жаль, належать до тих головних підрозділів суспільного життя, що дуже вражені корупцією. За результатами досліджень різних соціологічних центрів, громадяни України зараховують освіту до п’яти найбільш корумпованих сфер разом з митницею, міліцією, судовою системою, медициною. Такі ж дані наведено в Національній антикорупційній стратегії на 2011–2015 рр., де освітня сфера поряд з правоохоронною, медичною, земельною, податковою, митною, сферами державних закупівель та державної служби належить до зон підвищеного корупційного ризику.
Корупція, як соціальне явище, вкоренилася в галузь освіти України і згубно діє на виховання молодого покоління, бо вже зі шкільної лави чимало дітей призвичаюються до хабарництва як до одного з можливих способів розв’язання проблем. Такі правопорушення в освіті мають загрозливі суспільні наслідки, адже вони змінюють моральний стан суспільства, спричиняють знецінення суспільних ідеалів, зниження якості освіти і науки. В умовах реформування системи освіти в Україні, її інтеграції до єдиного європейського освітнього простору корупція у сфері освіти є великою загрозою якості національної освіти і процесу входження України до європейських та євроатлантичних структур.
Подолання корупції, поза сумнівом, – одна з найактуальніших проблем нашої держави. І головне місце в антикорупційній діяльності посідає ставлення до цієї проблеми з боку владних структур, керівництва держави, їхня безпосередня участь в організації рішучої та безкомпромісної протидії корупційним виявам. Щоправда, Україна першою з колишніх республік Союзу РСР прийняла Закон «Про боротьбу з корупцією», першою на пострадянському просторі створила спецпідрозділи з боротьби з корупцією, надавши їм широкі повноваження для викорінення цього небезпечного явища. Рішучість держави в намаганні подолати корупцію демонструють законодавчі акти, спрямовані на її запобігання і протидію.
Однак вжиті за останні роки організаційно-правові заходи не були до кінця ефективні: не вдалось усунути основні соціальні, економічні та інші передумови вияву корупції; боротьба з корупцією ще не стала пріоритетною для багатьох державних органів, їхня діяльність здійснюється без конкретної системи і належної вимогливості, достатнього інформаційного забезпечення, додержання принципу розподілу функцій та відповідальності. Антикорупційні заходи ще не мають належної підтримки в суспільстві, хоч владні органи вживають серйозні заходи. Приміром, 7 квітня 2011 р. ухвалено Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», що, безумовно, сприяє зміцненню антикорупційної законодавчої бази України, приведенню її до європейських стандартів і створенню дієвих сучасних механізмів протидії корупції, запровадженню нових правових інститутів. Проте цей закон, за визнанням фахівців, ще не став кодексом антикорупційних норм, а лише був черговою спробою створити нормативно-правові засади запобігання та протидії корупції. Окремі положення цього Закону містять низку неточностей, неузгодженостей, що створює корупційні ризики й призводить до зниження ефективності заходів протидії корупції.
Безперечно, ситуація у сфері освіти непроста, до того ж треба розуміти, що викоренити, ліквідувати корупцію повністю неможливо. Максимум, чого можна досягти у протидії цьому негативному явищу, – зменшити його обсяги; змінити характер корупційних виявів; обмежити вплив корупції на економічні, політичні, правові та інші соціальні процеси; збільшити ризик настання негативних наслідків для особи, яка вступає в корупційні відносини. З огляду на це потрібно визначити і вирішити конкретні організаційно-правові завдання протидії корупції у сфері освіти. І хоч різні аспекти вивчення та розв’язання цієї проблеми висвітлено у працях В. Авер’янова, О. Андрійко, О. Бандурки, Ю. Битяка, Д. Бахраха, А. Гайдука, В. Гаращука, В. Гіжевського, І. Голосніченка, Р. Калюжного, М. Камлика, С. Ківалова, З. Кісіль, В. Колпакова, А. Комзюка, В. Марчука, М. Мельника, Є. Невмержицького, О. Негодченка, О. Остапенка, С. Рогульського, Ю. Тихомирова, М. Хавронюка, Ю. Шемшученка та інших, але комплексного аналізу організаційно-правових засад протидії корупційним правопорушенням у галузі освіти ще не здійснено. Саме цим і визначається актуальність проведеного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано відповідно до Програми науково-дослідних робіт з проблем виховання особового складу органів внутрішніх справ, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.07.2010 р. № 639; Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр. (наказ МВС України від 29.07.2010 р. № 347), а також у контексті наукових досліджень Львівського державного університету внутрішніх справ за напрямами: «Організація та управління органів внутрішніх справ у сфері охорони громадського порядку» (Державний реєстраційний номер 0106U003646) і «Організація та забезпечення профілактики правопорушень органами виконавчої влади» (Державний реєстраційний номер 0106U003637).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу наукових праць у галузі права, чинного законодавства та правозастосовної практики, історичного і сучасного досвіду визначити й комплексно розглянути теоретичні і прикладні проблеми протидії корупційним діянням у сфері освіти, а також обґрунтувати теоретичні основи механізму протидії їм та сформулювати рекомендації із вдосконалення антикорупційних заходів.
Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі завдання:
− схарактеризувати розвиток доктринальних поглядів та сучасних підходів до адміністративно-правового розуміння протидії корупційним діянням у сфері освіти;
− визначити складові елементи адміністративно-правового механізму запобігання та протидії корупційним діянням у сфері освіти;
− проаналізувати й обґрунтувати правові та організаційні основи діяльності суб’єктів, які вживають заходів щодо запобігання і протидії корупції у сфері освіти;
− висвітлити причини виникнення корупційних діянь у сфері освіти та здійснити їх класифікацію;
− з’ясувати сутність суб’єктивних та об’єктивних ознак корупційних діянь у сфері освіти;
− дослідити особливості адміністративно-правових заходів, спрямованих на запобігання і протидію корупційним діянням у сфері освіти;
− обґрунтувати низку рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-правових засад і практики організації заходів запобігання і протидії корупційним діянням у сфері освіти.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають стосовно протидії корупційним діянням у сфері освіти.
Предмет дослідження – організаційно-правові аспекти протидії корупційним діянням у сфері освіти.
Методи дослідження. Методологічною базою дисертації є сукупність методів наукового пізнання, основаних на системному підході, що дало змогу комплексно дослідити проблему в єдності її соціального змісту та юридичної форми. Історико-правовий метод застосовано під час розгляду корупції в її розвитку від виникнення до сучасного стану (підрозділ 1.1). Системно-структурний та системно-функціональний методи сприяли розкриттю складових елементів адміністративно-правового механізму протидії корупції та з’ясуванню об’єктивних і суб’єктивних ознак корупційних діянь (підрозділи 1.2, 2.2, 2.3). Методи аналізу і синтезу використано для визначення системи органів, зобов’язаних протидіяти корупції у сфері освіти, та для дослідження сутності адміністративно-правових заходів протидії корупції в освітній сфері (підрозділи 1.3, 3.1). Метод класифікації застосовано для характеристики видів корупційних діянь у сфері освіти (підрозділ 2.1). За допомогою методу наукового узагальнення визначено способи запобігання та припинення правопорушень у сфері освіти, особливості і правові засади адміністративної відповідальності за корупційні діяння (підрозділи 3.2, 3.3). Статистичний метод використано для опрацювання й аналізу даних про стан корупції у сфері освіти (підрозділи 1.1, 2.1). Емпіричний метод, зокрема анкетування, застосовано під час соціологічного опитування студентів та курсантів (підрозділи 2.1, 3.2).
Емпіричну основу дослідження становлять рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо притягнення до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, а також результати анкетування 242 студентів і курсантів Львівського державного університету внутрішніх справ, Одеського державного університету внутрішніх справ, Львівського національного університету імені Івана Франка та Хмельницького університету управління та права щодо рівня поширення, причин виникнення і способів запобігання корупції у сфері освіти.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших в Україні комплексних досліджень, присвячених проблемам протидії корупційним діянням у сфері освіти. У роботі викладено низку нових концептуальних положень, що мають вагоме науково-практичне значення, зокрема:
уперше:
− запропоновано визначення поняття «корупція у сфері освіти» та здійснено його теоретичне обґрунтування як цілісної і системної категорії;
− розроблено механізм запобігання та протидії корупційним діянням у сфері освіти;
− згруповано причини виникнення корупційних діянь у сфері освіти – об’єктивні, суб’єктивні та об’єктивно-суб’єктивні;
− розкрито сутність суб’єктивних та об’єктивних ознак корупційних діянь у сфері освіти;
− сформульовано низку конкретних пропозицій щодо змін у чинному законодавстві, для подальшої систематизації та уніфікації відомчих нормативно-правових актів, а також деяких законодавчих та підзаконних актів;
удосконалено:
− визначення поняття адміністративно-карного корупційного проступку у сфері освіти за його об’єктивними ознаками, що визначають посягання на встановлений порядок під час виконання особами обов’язків у сфері гарантування та реалізації права громадян на освіту;
− класифікацію адміністративно-карних корупційних діянь у сфері освіти;
− спосіб відображення в законодавчих і відомчих галузевих нормативних актах юридичної відповідальності за протизаконні діяння посадових осіб, спрямовані на особисте збагачення;
– поділ адміністративних заходів запобігання корупційним діянням у сфері освіти на: заходи запобігання корупції під час вступної кампанії; заходи запобігання корупції під час навчального процесу та на його завершальному етапі;
набули подальшого розвитку:
− правові й організаційні засади діяльності суб’єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупційним діянням у сфері освіти;
− організаційно-правові підходи щодо запобігання та протидії корупційним діянням у сфері освіти;
− обґрунтування доцільності надання статусу державного службовця науково-педагогічним працівникам.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що зроблені висновки та рекомендації можуть бути використані у:
− науково-дослідній сфері – для подальшої розробки організаційно-правових засад запобігання корупційним діянням у сфері освіти;
− правотворчості – для внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема до Законів України «Про державну службу», «Про засади запобігання і протидії корупції», Кодексу України про адміністративні правопорушення;
− правозастосовній діяльності – для оптимізації діяльності суб’єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції, щоб забезпечити максимальну ефективність її функціонування (акт впровадження № 17 від 15.11.2011 р.)
− навчальному процесі – під час викладання навчальних дисциплін та підготовки відповідних підручників, навчальних посібників із курсів «Адміністративне право», «Управління в органах внутрішніх справ», «Адміністративна діяльність» (акт впровадження № 2 від 10.02.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота – результат самостійного наукового дослідження. Викладені положення, узагальнення, оцінки та висновки сформульовані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження було оприлюднено на: науково-практичному семінарі «Проблеми застосування інформаційних технологій, спеціальних технічних засобів у діяльності ОВС, навчальному процесі, взаємодії з іншими службами» (м. Львів, 7 грудня 2007 р.), Другій звітній науковій конференції «Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи» (м. Львів, 29 лютого 2008 р.), Міжнародному управлінському форумі «Управління сьогодні та завтра» (м. Хмельницький, 15–16 травня 2008 р.), Всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Львів, 26 вересня 2008 р.), Третій звітній науковій конференції «Актуальні проблеми підготовки фахівців для підрозділів державної служби боротьби з економічними злочинами» (м. Львів, 6 березня 2009 р.), Третій звітній всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Львів, 25 вересня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «300 років Конституції Пилипа Орлика: проблеми становлення і розвитку українського державотворення» (м. Львів, 14 травня 2010 р.), II Всеукраїнському круглому столі «Державотворення та правотворення в Україні крізь призму дотримання прав людини: ретроспектива, сучасні проблеми та наукове прогнозування» (м. Львів, 10 грудня 2010 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток економічних і політично-правових систем України та інших країн Європи на початку XXI століття» (м. Львів, 27–28 жовтня 2011 р.), а також обговорено на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Львівського державного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення дослідження викладено у 13 публікаціях, з яких 4 – наукові статті у фахових виданнях України.
Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації – 218 сторінок, з них 183 сторінки – основний текст. Список використаних джерел налічує 267 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження, проведеного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації, а також низки наукових праць з різних галузей знань, насамперед тих, що стосуються регулювання у сфері вітчизняної освіти, зроблено теоретичні узагальнення щодо протидії корупції як соціального явища і запропоновано нове вирішення актуального дослідницького завдання, під час якого виявлено недосконалості чинного законодавства України стосовно правового забезпечення протидії корупційним діянням у сфері освіти. Відтак сформульовано низку підсумкових положень і пропозицій:
1. Обґрунтовано визначення поняття «корупція у сфері освіти» як негативного соціального явища, що полягає в умисному використанні особою займаної посади в корисливих цілях для особистого збагачення чи збагачення інших осіб усупереч інтересам держави та суспільства.
2. Визначено адміністративно-правовий механізм запобігання та протидії корупційним діянням у сфері освіти як цілісну систему правових засобів, що характеризується єдністю взаємозумовлених та взаємозалежних елементів. До органічних складників адміністративно-правового механізму запобігання та протидії корупційним діянням у сфері освіти зараховано: 1) адміністративно-правові норми, спрямовані на запобігання та протидію корупції; 2) адміністративно-правові відносини, що виникають у процесі антикорупційної діяльності; 3) реалізацію норм адміністративного права щодо запобігання та протидії корупції. До функціональних складових частин механізму адміністративно-правового регулювання належать: 1) акти застосування адміністративно-правових норм; 2) правова культура і правова свідомість науково-педагогічних працівників; 3) законність у діяльності науково-педагогічних колективів та їхніх членів.
3. Розмежовано на підставі ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб’єктів запобігання та протидії корупції залежно від їх функціонального призначення на: 1) суб’єкти, відповідальні за формування, розробку, реалізацію та координацію антикорупційної політики держави (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи державної влади, органи прокуратури України, спеціально уповноважений орган (особа) з питань антикорупційної політики); 2) суб’єкти, які здійснюють безпосереднє виявлення, припинення і розслідування корупційних правопорушень (спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних силах України); 3) суб’єкти, які беруть участь у запобіганні, виявленні та у здійсненні заходів щодо припинення корупційних правопорушень (уповноважені підрозділи органів державної влади, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, їхні посадові та службові особи, а також громадяни, об’єднання громадян за їх згодою).
4. Встановлено, що багатоманітність позицій, висловлених у літературі щодо визначення організаційно-правових аспектів протидії корупційним діянням у сфері освіти і відсутності самого механізму протидії їм, свідчить про складність цього явища й потребує всебічного його вивчення. Тому зосереджено увагу на двох аспектах: по-перше, на поглибленні доктринального розуміння корупційного діяння у сфері освіти, заходів щодо його запобігання та протидії, дослідженні передумов виникнення у сфері освіти і чинників, які сприяють розвитку антикорупційної діяльності держави; по-друге, на чіткому організаційному й управлінському осмисленню необхідності визначення механізму запобігання та протидії корупційним діянням у сфері освіти, на формуванні системи практичних заходів щодо боротьби із цим негативним явищем. Враховуючи його велику суспільну небезпеку, визначено причини виникнення корупції у сфері освіти. Їх умовно доцільно об’єднати у три групи: 1) об’єктивні причини, до яких належать низький рівень заробітної плати освітян, обмежена кількість місць на бюджетну форму навчання насамперед за престижними спеціальностями або в рейтингових вищих навчальних закладах, недосконалість законодавства, спрямованого на запобігання та протидію корупції; 2) суб’єктивні причини, а саме: розчарування й апатія з боку викладачів до навчального процесу, який є ускладненим відповідно до вимог Болонської системи і не приносить достатніх матеріальних винагород; відсутність пошани до викладацької роботи з боку студентів; замовчування студентами випадків давання і вимагання грошової чи іншої матеріальної винагороди; 3) об’єктивно-суб’єктивні причини, зокрема: відпрацьовування особою витрат у зв’язку із влаштуванням на викладацьку роботу, недостатні правові та соціальні гарантії захисту освітян.
5. Доведено, що об’єктом корупційних адміністративних проступків з боку науково-педагогічних працівників виступає встановлений порядок здійснення особами обов’язків у сфері гарантування та реалізації права громадян на освіту. Однією з поширених ознак об’єктивної сторони корупційних адміністративних проступків є ознака «іншої особи», тобто особи, яка в тій чи іншій формі бере участь у відносинах з правопорушником. Серед таких «інших» виділено: зацікавлених – особа, для якої прийнято неправомірну вигоду (ст. 172-2 КУпАП); посередників, які сприяють у вчиненні корупційного проступку: третіх осіб, які здійснюють підприємницьку чи іншу оплачувану діяльність в інтересах правопорушника (ст. 172-4 КУпАП).
6. З’ясовано, що складність визначення суб’єкта корупційних діянь у сфері освіти викликана такими чинниками: перший – Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» прямо не називає науково-педагогічних працівників суб’єктами корупційних правопорушень; другий – згідно з чинним законодавством вказана категорія осіб не є державними службовцями; третій – аналіз судових рішень про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення свідчить про відсутність серед суддів єдиного підходу у тлумаченні деяких суб’єктів відповідальності за корупційні діяння. Під час вирішення цих питань встановлено:
а) до посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету (п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції») належать лише керівники ВНЗ та їхні заступники, завідувачі кафедр, декани, заступники деканів, оскільки такі особи здійснюють організаційно-розпорядчі функції; інші науково-педагогічні працівники, які безпосередньо проводять викладацьку діяльність, не є посадовими особами, а отже, вони не належать до суб’єктів відповідальності, що зазначені у п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», хоча одержують заробітну плату з державного бюджету;
б) до осіб, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (п.п. «б» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції») належать працівники державних та комунальних закладів освіти, оскільки освітні послуги є видом публічних послуг;
в) до осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми (п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»), як суб’єктів відповідальності за корупційні діяння належать такі науково-педагогічні працівники приватних навчальних закладів, як керівники ВНЗ (директор, завідувач, начальник, ректор тощо), заступники керівника ВНЗ (перший проректор, проректор, перший віце-президент, віце-президент), діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом, завідувач кафедри, декан, заступник декана, оскільки перелічені особи виконують функції щодо здійснення керівництва трудовим колективом ВНЗ чи його структурним підрозділом.
7. Здійснено на підставі аналітичного опрацювання відповідних доктринальних положень адміністративного права та опублікованих вітчизняними і зарубіжними ученими теоретичних положень про правові категорії, що стосуються предмета дослідження, класифікацію організаційно-правових заходів протидії корупційним діянням у сфері освіти за визначеними й апробованими критеріями. Ці заходи спрямовані на: а) вдосконалення системи освіти; б) оптимізацію поведінки учасників навчального процесу; в) забезпечення правомірності поведінки юридичних і фізичних осіб.
8. Обґрунтовано, що заходи запобігання корупційним правопорушенням, як свідчить сучасний досвід, потрібно спрямувати у двох напрямках: а) під час вступної кампанії; б) під час навчального процесу та на його завершальному етапі.
9. Запропоновано з метою удосконалення організаційно-правових засад і практики запобігання та протидії корупційним діянням у сфері освіти внести зміни:
а) п. 6 ч. 2 ст. 25 «Класифікація посад» Закону України «Про державну службу» доповнити текстом у такій редакції: «посади науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації»;
б) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні» доповнити визначенням: «публічні послуги – це суспільно значуща діяльність, яка обумовлює наслідки правового характеру; її здійснюють і органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державні і комунальні підприємства, установи та організації, і особи, котрі проводять незалежну професійну діяльність»;
в) ч. 5 ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні» доповнити текстом такого змісту: «Спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, Державна служба розслідувань…»;
г) ч. 5 ст. 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» доповнити вказівкою на конкретний строк, а саме 3 роки щодо заборони особі, звільненій з посади у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності;
д) КУпАП доповнити ст. 172-10 такого змісту: «Порушення встановлених законом обмежень особами, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
е) в усіх нормативно-правових актах термін «службова особа» замінити терміном «посадова особа».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б. Державне управління : проблеми адміністративно-правової теорії та практики / В. Б. Авер’янов. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
2. Авер’янов В. Потрібні нові концептуальні засади створення проекту Кодексу України про адміністративні проступки / В. Авер’янов, Д. Лук’янець, Н. Хорощак // Право України. – 2004 . – № 11. – С. 11–15.
3. Адміністративна відповідальність в Україні : навчальний посібник / за заг. ред. А. Т. Комзюка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х. : Ун-т внутр. справ, 2000. – 112 с.
4. Адміністративне право України : навчальний посібник / за заг. ред. Т. О. Коломоєць, Г. Ю. Гулєвської. – К. : Істина, 2007. – 216 с.
5. Адміністративне право : навчальний посібник / О. І. Остапенко, З. Р. Кісіль, М. В. Ковалів, Р.-В. Кісіль. – К. : Всеукр. асоціація вид. «Правова єдність», 2008. – 536 с.
6. Адміністративне право України : підручник для юридичних вузів та факультетів / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін. / за ред. Ю.П. Битяка. – Х. : Право, 2000. – 520 с.
7. Адміністративне право України : підручник : у двох томах. – Том 1. Загальна частина / ред. колегія : Б. В. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004. – 584 с.
8. Адміністративне право : підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
9. Адміністративне право України : посібник для підготовки до іспитів / Г. Г. Забарний, Р. А. Калюжний, О. В. Терещук, В. К. Шкарупа. – К. : Вид. Поливода А. В., 2001. – 194 с.
10. Адміністративні правопорушення в системі права : навч.-методичний посіб. / О. В. Кузьменко, С. С. Гнатюк, В. В. Новіков, Л. Г. Чистоклєтов. – Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – 152 с.
11. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1966. – 186 с.
12. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – М. : Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.
13. Аналітичний звіт за результатами соціологічного дослідження щодо ставлення до корупції студентів вищих навчальних закладів в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rirc.if.ua.
14. Аслаханов А. А. Проблемы уголовно-правовой борьбы со взяточничеством / А. А. Аслаханов // Государство и право. – 1993. – № 4. – С. 81–88.
15. Бандурка А. М. Административный процесс : учебник / А. М. Бандурка, Н. М. Тищенко. – Харьков : Изд-во НУВД, 2001. – 353 с.
16. Бандурка О. М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Бандурка Олександр Маркович. – Х., 1994. – 158 с.
17. Бахрах Д. Н. Административная ответственность граждан в СССР : учебное пособие / Д. Н. Бахрах. – Свердловск : Изд-во Урал.о ун-та, 1989. – 204 с.
18. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні : організаційно-правові засади : монографія / Ю. П. Битяк. – Х. : Право, 2005. – 304 с.
19. Біленчук А. І. Адміністративне право України : навч. посіб. / А. І. Біленчук. – К. : А. С. К., 2004. – 176 с.
20. Венедиктов В. С. Юридична відповідальність працівників ОВС України : монографія / В. С. Венедиктов. – Х. : Вид-во Харків. нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 269 с.
21. Витченко А. М. Механизм правового регулирования социалистических общественных отношений, его понятие и структура / А. М. Витченко // Вопросы теории государства и права. – Саратов. – 1968. – Вып. 1. – С. 82–86.
22. Вища освіта і наука – найважливіші сфери відповідальності громадянського суспільства та основа інноваційного розвитку : рішення Колегії МОН від 24 квітня 2005 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. mon. gov. ua.
23. Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи : рішення Колегії МОН від 21 березня 2008 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. mon. gov. ua.
24. Волженкин Б. В. Коррупция и уголовный закон / Б. В. Волженкин // Правоведение. – 1991. – № 6. – С. 63-70.
25. Волович В. Болонський процес і нова парадигма освіти в Україні / В. Волович // Соціологія: теорія, метод, маркетинг. – 2004. – № 4. – С. 189–199.
26. Гайдук А. В. Заходи адміністративного примусу у боротьбі з корупцією в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Гайдук Андрій Валерійович. – К., 2006. – 193 с.
27. Гамрищак І. Учителі не стануть держслужбовцями / І. Гамрищак // Львівська газета. – 2008. – № 54. – 15 квіт.
28. Гаращук В. М. Адміністративно-правові засоби боротьби з корупцією та контроль за їх реалізацією / В. М. Гаращук, А. І. Козлов // Оpганізаційні та пpавові пpоблеми боpотьби з корупцією : матеpіали кpуглого столу (5 чеpвня 1998 pоку, м. Хаpків) / відп. pед. доц. О. Г. Кальман, Л. В. Доpош. – Х., 1998. – С. 38–41.
29. Гищук І. Корупційна крапля / І. Гищук // Львівська пошта. – 2008. – № 29. – С. 1, 3.
30. Гвоздецький В. Нормативно-правова база щодо протидії корупції в Україні : напрями удосконалення / В. Гвоздецький // Право України. – 2007. – № 2. – С. 105–108.
31. Гладун З. С. Адміністративне право України : навч. посібник-довідник для підготовки до іспиту / З. С. Гладун. – Тернопіль, ТНЕУ, 2008. – 172 с.
32. Голик Ю. В. Коррупция как механизм социальной деградации / Ю. В. Голик, В. И. Карасев. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2005. – 329 с.
33. Голосніченко І. П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття) : посібник / І. П. Голосніченко. – Ірпінь, 1998. – 108 с.
34. Голосніченко І. П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права / І. П. Голосніченко. – К. : Вища шк., 1991. – 207 с.
35. Гончарук С. Т. Адміністративне право України : навчальний посібник / С. Т. Гончарук. – К. : Генеза, 2000. – 238 с.
36. Гончарук С. Т. Основи адміністративного права України : навчальний посібник / С. Т. Гончарук. – К. : Аванпост-прим, 2004. – 200 с.
37. Горьова С. Л. Норми адміністративного права (питання теорії) / С. Л. Горьова; за ред. проф. А. О. Селіванова. – К. : Парламентське вид-во, 2000. – 48 с.
38. Гриневич Л. Система випускних-вступних іспитів в Україні : проблеми і перспективи / Л. Гриневич // Прозорість і корупція в системі вищої освіти України : збірник матеріалів конференції (21–22 листопада 2002 року, м. Львів). – К. : Таксон, 2003. – С. 180–191.
39. Гришина Н. В. Соціально-правовий аспект адміністративної відповідальності: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Гришина Наталія Вікторівна. – Х., 2007. – 193 с.
40. Гудзяк Б. Морально-етичні аспекти взаємовідносин у вищій школі / Б. Гудзяк // Прозорість і корупція в системі вищої освіти України : збірник матеріалів конференції (21–22 листопада 2002 року, м. Львів). – К. : Таксон, 2003. – С. 57–61.
41. Гуров А. И. Профессирнальная преступность : прошлое и современность / А. И. Гуров. – М. : Юрид. лит., 1990. – 228 с.
42. Денисюк С. Ф. Організаційні та правові проблеми боротьби з корупцією / С. Ф. Денисюк // Оpганізаційні та пpавові пpоблеми боpотьби з корупцією : матеpіали кpуглого столу (5 чеpвня 1998 pоку, м. Хаpків) / відп. pед. доц. О. Г. Кальман, Л. В. Доpош. – Х., 1998. – С. 65–68.
43. Державна програма щодо запобігання і протидії корупції на 2011‒2015 рр. : Постанова Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 року № 1240 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
44. Деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року // Офіційний вісник України. – 2004. – № 32. – Ст. 720.
45. Деякі питання організації роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 24 грудня 2010 р. № 1199/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 100. – Ст. 3545.
46. Добреньков В. И. Коррупция : современные подходы к иследованию : учебное пособие для вузов / В. И. Добреньков, Н. Р. Исправникова. – М. : Акад. Проект; Альма Матер, 2009. – 207 с.
47. Доля Л. М. Корупція в Україні : стан і проблеми / Л. М. Доля // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2005. – № 11. – С. 32–38.
48. Драган О. Додержання Закону України «Про боротьбу з корупцією» : практичні питання прокурорського нагляду / О. Драган // Вісник прокуратури. – 2007. – № 5. – С. 14–19.
49. Дульський О. Про причини незадовільної боротьби з корупцією / О. Дульський, О. Маркєєва // Вісник прокуратури. – 2007. – № 10. – С. 41–50.
50. Дульський О. О. Першочергові заходи протидії організованій злочинності і корупції на сучасному етапі / О. О. Дульський // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2006. – № 13. – С. 33–39.
51. Д’яченко О. В. Загальні, спеціальні та особливі ознаки суб’єкта правопорушення, пов’язаного з корупцією / О. В. Д’яченко // Відповідальність посадових осіб за корупційну діяльність : збірник матеріалів міжнародного науково-практичного семінару (11-12 травня 2001 року, м. Харків) / редкол.: В. В. Сташис (гол. редактор) та ін. – Х. : Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2003. – С. 93–97.
52. Журавський В. С. Корупція в Україні – не політика / В. С. Журавський, М. І. Михальченко, О. М. Михальченко / НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса. – К. : Фенікс, 2007. – 408 с.
53. Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства : рішення Колегії МОН від 2 березня 2007 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. mon. gov. ua.
54. Загальні правила поведінки державного службовця : наказ Головного управління державної служби від 4 серпня 2010 року № 214 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. rada. gov. ua.
55. Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів. 2008 р. : інформаційні матеріали / Український центр оцінювання якості освіти ; уклад. І. Л. Лікарчук (наук. ред.) та ін. – К., 2007. – 288 с.
56. Йосифович Д. Функціональне управління у сфері боротьби та протидії корупції / Д. Йосифович // Право України. – 2004. – № 8. – С. 79–81.
57. Кабанов П. А. Коррупция и взяточничество в России / П. А. Кабанов. – Нижнекамск : Гузель, 1995. – 172 с.
58. Кальман О. Г. Стан та перспективи організаційно-правового забезпечення протидії та запобігання корупції в Україні / О. Г. Кальман // Боротьба з корупцією і організованою злочинністю. – 2002. – № 6. – С. 18–26.
59. Кальман О. Г. Стратегія і тактика боротьби з корупцією на сучасному етапі розвитку державотворення / О. Г. Кальман // Оpганізаційні та пpавові пpоблеми боpотьби з корупцією : матеpіали кpуглого столу (5 чеpвня 1998 pоку, м. Хаpків) / відп. pед. доц. О. Г. Кальман, Л. В. Доpош. – Х., 1998. – С. 11–16.
60. Калюжний Р. А. Окремі аспекти запобігання корупції в системі державної служби України / Р. А. Калюжний, В. Д. Гавловський, І. Г. Андрущенко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2007. – № 15. – С. 51–59.
61. Камлик М. І. Проблеми боротьби з корупцією та напрями протидії / М. І. Камлик // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2002. – № 6. – С. 18–26.
62. Камлик М. І. Стан протидії корупції та шляхи її подолання / М. І. Камлик, Є. В. Марценко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2006. – № 13. – С. 24–32.
63. Камлик М. І. Корупція в Україні / М. І. Камлик, Є. В. Невмержицький. – К. : Знання, 1998. – 187 с.
64. Карпов Н. С. Сучасні проблеми боротьби з корупційними проявами: міжнародний аспект / Н. С. Карпов // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2005. – № 11. – С. 39–47.
65. Кашуба Я. М. Корупція та відповідальність за корупційні діяння / Я. М. Кашуба. – Львів : ПАІС, 2007. – 110 с. – (Інститут соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру НАН України і МОН України; Головне управління освіти і науки Львівської обласної держ. адміністрації; Центр єднання європейської молоді «За спільне майбутнє»).
66. Кирпичников А. И. Взятка и коррупция в России / А. И. Кирпичников. – СПб. : Альфа, 1997. – 352 с.
67. Киpпичников А. И. Российская коppупция / А. И. Киpпичников. – 3-е изд., испp. и доп. – СПб. : Юpид. центp Пpесс, 2004. – 439 с. – (Ассоц. юpид. центр)
68. Ківалов С. В. Адміністративне право України : навч.-метод. посіб. / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла. – 4-те вид., перероб. і доп. – Одеса : Фенікс, 2008. – 388 с.
69. Клочков В. Суть та заходи боротьби з корупцією / В. Клочков // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 7. – С. 88–94.
70. Клюшниченко А. П. Административная ответственность за правонарушения, подведомственные органам внутренних дел : лекция / А. П. Клюшниченко. – К. : КВШ МВД СССР, 1975. – 42 с.
71. Коваленко О. В. Проблеми застосування та головні напрямки вдосконалення законодавства, спрямованого на боротьбу з корупцією // Уpяду Укpаїни. Пpезиденту, законодавчій і виконавчій владі : Боротьба з контрабандою : проблеми і шляхи їх вирішення : Аналіт. pозpобки, пpопозиції наук. та пpакт. пpацівників / кеpівники авт. колективу А. І. Комаpова, О. О. Кpикун; наук. pед. В. М. Смітієнко. – Т. 10. – К., 1998. – С. 579–586.
72. Коваль Л. В. Адміністративне право : курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів / Л. В. Коваль. – 3-тє вид. – К. : Вентурі, 1998. – 208 с.
73. Коваль Л. В. Відповідальність за адміністративні правопорушення / Л. В. Коваль. – К. : Вища шк.., 1975. – 159 с.
74. Кодекс України про адміністративні правопорушення : текст відповідає офіц. – К. : Школа, 2003. – 208 с.
75. Козлов К. І. Державна служба в Канаді (досвід для України) / К. І. Козлов // Реформа державної служби : здобутки і проблеми : наук. збірник. – Х. : ХарРІ УАДУ, 2001. – С. 5–7.
76. Козлов Ю. М. Предмет советского административного права / Ю. М. Козлов. – М. : Изд.-во Москов. ун-та, 1967. – 160 с.
77. Козловський Б. Не «дресирувальник» по тестах, а приватний учитель / Б. Козловський // Високий замок. – 2008. – № 57. – С. 7.
78. Козюбра Н. I. Переконання та примус / Н. І. Козюбра. – К. : Вища шк.., 1970. – 145 с.
79. Коліушко І. Поняття адміністративного примусу потребує ґрунтовного переосмислення / І. Коліушко, О. Банчук // Право України. – 2010. – № 4. – С. 307–313.
80. Коломоєць Т. О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Т. О. Коломоєць. – Запоріжжя : Поліграф, 2004. – 404 с.
81. Коломоєць Т. Базова одиниця обчислення розмірів адміністративних штрафів: пошук оптимального варіанта / Т. Коломоєць, П. Лютіков // Право України. – 2010. – № 11. – С. 120–127.
82. Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право) : навч. посіб. / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 256 с.
83. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 752 с.
84. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
85. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції : поняття, види та організаційно-правові питання реалізації : монографія / А. Т. Комзюк ; за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 345 с.
86. Комплексна програма профілактики правопорушень на 2007-2009 роки : постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1767 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. rada. gov. ua.
87. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року із змінами від 8 грудня 2004 р. : Офіц. вид. – К. : Ін Юре, 2006. – 80 с.
88. Концепція боротьби з корупцією на 1998–2005 роки : Указ Президента України від 24 квітня 1998 року № 367/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 17. – Ст. 621.
89. Концепція подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності» : Указ Президента України від 11 вересня 2006 № 742/2006 (втратив чинність) // Офіційний вісник України. – 2006. – № 45. – Ст. 815.
90. Коренев А. П. Административное право России : ученик : в 3-х частях / А. П. Коренев. – Часть I. – M. : МЮИ МВД России; Изд-во «Щит-М», 1999. – 280 с.
91. Корніч С. Щодо Національної служби розслідувань / С. Корніч // Вісник прокуратури України. – 2006. – № 7. – С. 60–65.
92. Корупція та відповідальність за корупційні дії : навчально-методичний посібник / за заг. ред. проф. К. М. Левківського. – Львів : Астролябія, 2009. – 160 с.
93. Корупція у вищій школі : результати всеукраїнського телефонного опитування за даними Київського Інституту Проблем Управління ім. Горшеніна 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kipu.com.ua.
94. Костенко О. М. Корупція як проблема політичної кримінології / О. М. Костенко // Прокуратура, людина, держава. – 2003. – № 2. – С. 386–389.
95. Костенников М. В. Пpедупpеждение и пpесечение коppупции в системе госудаpственной службы : учеб. пособие / М. В. Костенников, А. В. Куpакин. – М. : Щит-М, 2004. – 213 с.
96. Кривобоков В. А. Коррупция вчера и сегодня / В. А. Кривобоков. – Харьков : Фолио, 2001. – 205 с.
97. Криминология: учебник для юридических вузов / под общей редакцией А. И. Долговой. – М. : ИНФРА – М; НОРМА, 1997. – 784 с.
98. Кримінальне право України (загальна частина) : підручник для студентів юридичних вузів та факультетів / за. ред. П. С. Матишевського, П. П. Андрушка, С. Д. Шапченка. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – 512 с.
99. Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Ін Юре, 2003. – 1196 с.
100. Кузьменко Б. Корупція та економічна злочинність у сучасній Україні : вплив на національну безпеку / Б. Кузьменко // Право України. – 1997. – № 3. – С. 12–16.
101. Кузьменко М. М. Науково-педагогічна інтелігенція в УСРР 20-30-х років : соціально-професійний статус та освітньо-культурний рівень / М. М. Кузьменко. – Донецьк : НОРД-ПРЕС, 2004. – 455 с. – (Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова).
102. Кульбашна О. Співвідношення понять «службовець» і «державний службовець» у законодавстві України / О. Кульбашна // Право України. – 1999. – № 4. – С. 98–99.
103. Курінний Є. В. Предмет і об’єкт адміністративного права України : монографія / Є. В. Курінний. – Дніпропетровськ : Ліра ЛТД, 2004. – 340 с.
104. Куян І. Адміністративна відповідальність як інструмент правової держави / І. Куян // Право України. – 1998. – № 5. – С. 66–68.
105. Лазарєва Н. С. Адміністративна відповідальність у системі юридичних засобів забезпечення права громадян на освіту / Н. С. Лазарєва // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ : збірник наукових праць. – 2005. – № 3 (22). – 319 с.
106. Лазарєва Н. С. Право громадян на освіту як об’єкт адміністративно-правової охорони / Н. С. Лазарєва // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : збірник наукових праць. – 2005. – № 1. – 184 с.
107. Лук’янець Д. М. Розвиток інституту адміністративної відповідальності : концептуальні засади та проблеми правореалізації: дис. … доктора. юрид. наук : 12.00.07 / Лук’янець Дмитро Миколайович. – К., 2007. – 410 с.
108. Лунев А. Е. Административная ответственность за правонарушения / А. Е. Лунев. – М. : Госюриздат, 1961. – 187 с.
109. Макаренко А. В. Адміністративне право : навч-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / А. В. Макаренко. – К. : КНЕУ, 2008. – 264 с.
110. Максимов С. В. Коррупция. Закон. Ответственность. / С. В. Максимов. – 2-е изд., перераб. и дополн. – М. : ЮрИнфоР, 2008. – 255 с.
111. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. / В. Я. Малиновський. – Луцьк : Ред.-вид. відд. «Вежа» Вол. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – 558 с.
112. Малиновський В. Я. Словник термінів і понять з державного управління / В. Я. Малиновський. – Вид. 2-ге, доп. і виправл. – К. : Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2005. – 254 с.
113. Маркєєва О. Д. Корупція в Україні : національні та міжнародні засоби протидії / О. Д. Маркєєва // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2005. – № 12. – С. 25–32.
114. Марченко С. І. Корупція і громадянські права в Україні / С. І. Марченко. – Миколаїв : Поліграфцентр, 2002. – 88 с. – (Коаліція громадських організацій Миколаївщини «Партнерство за прозоре суспільство»).
115. Матіос А. В. Адміністративна відповідальність посадових осіб / А. В. Матіос. – К. : Знання, 2007. – 223 с.
116. Мельник І. В. Застосування заходів адміністративного примусу в умовах розбудови правової держави / І. В. Мельник. – К., 2004. – 22 с.
117. Мельник М. Антикорупційна діяльність в органах державної влади та її наукове забезпечення / М. Мельник // Право України. – 2000. – № 3. – С. 67–71.
118. Мельник М. І. Корупція – корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії) / М. І. Мельник. – К. : Юрид. думка, 2004. – 400 с.
119. Мельник М. І. Корупція : сутність, поняття, заходи протидії : монографія / М. І. Мельник. – К. : Атіка, 2001. – 304 с.
120. Мельник М. І. Поняття та види корупційної діяльності / М. І. Мельник // Відповідальність посадових осіб за корупційну діяльність : збірник матеріалів міжнародного науково-практичного семінару (11-12 травня 2001 року, м. Харків) / редкол. : В. В. Сташис (гол. редактор) та ін. – Х. : Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2003. – С. 9–12.
121. Мельник М. Протидія корупції : поняття, мета, напрями / М. І. Мельник // Право України. – 2002. – № 4. – С. 22–26.
122. Мельник М. І. Суб’єкти та принципи протидії корупції / М. І. Мельник // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2002. – № 5. – С. 5–12.
123. Методичні рекомендації щодо проведення експертизи проектів нормативно-правових актів на наявність корупціогенних норм : наказ Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minjust.gov.ua.
124. Мизерий А. И. Уголовно-правовые и криминологические аспекты борьбы с коррупцией в органах власти : автореф. дис. на соискание учёной степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / А. И. Мизерий. – Нижний Новгород, 2000. – 29 с.
125. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : учебное пособие / А. И. Миколенко. – изд. второе, доп. – Киев : Одиссей, 2006. – 352 с.
126. Мишин Т. К. Коррупция : понятие, сущность, меры ограничения / Т. К. Мишин. – М., 1991. – 148 с.
127. Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко. – Т. 1. : Теоретико- методологічні та концептуальні засади поліцейського права та поліцейської деонтології. – К. : Ін Юре, 2003. – 1231 с.
128. Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію / упоряд. : М. І. Камлик та ін. – К. : Школяр, 1999. – 480 с.
129. Мірошниченко С. С. Діяльність прокуратури з попередження організованої злочинності : монографія / С. С. Мірошниченко. – К. : Ін Юре, 2008. – 212 с.
130. Мірошник Ю. П. Передумови виникнення корупції та окремі недоліки щодо боротьби з нею / Ю. П. Мірошник // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2007. – № 15. – С. 69–76.
131. Мойсик В. Р. Необхідність створення в Україні Національного бюро розслідувань: критичний погляд / В. Р. Мойсик // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2005. – № 12. – С. 12–19.
132. Морозенко С. В. Корупція в Україні та Німеччині : порівняльний аспект / С. В. Морозенко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2005. – № 11. – С. 48–57.
133. Навчання у ВНЗ очима студентів : результати загальнонаціонального опитування студентів за даними Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та фірмою «Ukrainian Sociology Service» 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. dif.org.ua.
134. Назарук О. Корупція в державнім життю / О. Назарук. – Львів-Відень : Видання «Українського Прапору», 1921. – 17 с.
135. Науково-практичний коментар Закону України «Про боротьбу з корупцією» / за ред. М. І. Мельника. – К. : Атіка, 2003. – 320 с.
136. Національна антикорупційна стратегія на 2011‒2015 рр. : Указ Президента України від 21 жовтня 2011 року № 1001/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
137. Невмержицький Є. В. Корупція в Україні : причини, наслідки, механізми протидії : монографія / Є. В. Невмержицький. – К. : КНТ, 2008. – 368 с.
138. Недбайло О. Законодавство про адміністративні проступки як складова частина адміністративного законодавства / О. Недбайло // Право України. – 2000. – № 3. – С. 103–106.
139. Ніколаєва О. Соціально-економічна оцінка негативних явищ у системі вищої освіти / О. Ніколаєва, В. Шамаєв [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.expert.in.ua.
140. Німецька система підготовки юристів кидає виклик Болонському процесу (Інтерв’ю з професором Гейдельберзького університету Вінфрідом Брюггером) / С. Бігун // Юридична газета. – 2007. – № 25. – С. 8.
141. Ніндипова Т. А. Корупція як фонове явище злочинності / Т. А. Ніндипова // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2002. – Випуск 161. Правознавство. – С. 119–122.
142. Новак Б. Взятка и откат / Б. Новак. – СПб. : Питер, 2008. – 144 с.
143. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах / укладачі В. Яременко, О. Сліпушко. – Т. 1 : А-К. – К. : Аконіт, 2008. – 928 с.
144. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах / укладачі В. Яременко, О. Сліпушко. – Т. 2 : К-П. – К. : Аконіт, 2008. – 928 с.
145. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах / укладачі В. Яременко, О. Сліпушко. – Т. 3 : П-Я. – К. : Аконіт, 2008. – 864 с.
146. Одушкін О. Сократ, корупція і Болонський процес / О. Одушкін // Дзеркало тижня. – 2008. – № 21 – С. 12.
147. Олендій Л. Зовнішнє оцінювання не застраховане від корупції / Л. Олендій // Львівська газета. – 2006. – № 28. – С. 3.
148. Омельченко С. Етапи розвитку корупції як негативного суспільного явища / С. Омельченко // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 7 – С. 72– 74.
149. Организованная преступность / под ред. А. И. Долговой, С. В. Дьякова. – М. : Юрид. лит., 1989. – 289 с.
150. Ортинський В. Л. Окремі аспекти впливу корупції на нелегальну економіку в Україні / В. Л. Ортинський // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2006. – № 3. – С. 184–190.
151. Основи держави і права України : підручник / за ред. проф. В. Л. Ортинського, проф. В. К. Грищука, М. А. Мацька. – К. : Знання, 2008. – 583 с.
152. Остапенко О. І. Адміністративно-правовий захист встановленого порядку в Україні / О. І. Остапенко, Л. О. Остапенко – Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 209 с.
153. Остапенко О. І. Адміністративно-правові відносини в умовах адміністративної реформи в Україні : навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл. / О. І. Остапенко, В. Д. Люблін. – Львів : Львів. держ. ун-т внутр.. справ, 2007. – 119 с.
154. Остапенко О. І. Кваліфікація адміністративних правопорушень / О. І. Остапенко. – Львів : Львів.й ін.-т внутр. справ при Нац. акад. внутр. справ України, 2000. – 173 с.
155. Остапенко О. І. Профілактика адміністративних правопорушень (адміністративно-правовий аспект) / О. І. Остапенко. – Львів : Львів.й ін.-т