Організаційно-правові аспекти управління вищим навчальним закладом МВС України




  • скачать файл:
  • Назва:
  • Організаційно-правові аспекти управління вищим навчальним закладом МВС України
  • Кількість сторінок:
  • 188
  • ВНЗ:
  • Національний університет внутрішніх справ
  • Рік захисту:
  • 2002
  • Короткий опис:
  • ЗМІСТ:
    Вступ .................................................................................................... 3
    Розділ 1. Адміністративно-правовий статус вищого навчального закладу МВС України.
    1.1. Система відомчої освіти, її становлення та проблеми розвитку...................…………………………………………………… 10
    1.2. Загальноправова характеристика та адміністративно-правові засади організації вищого навчального закладу.............................................. 22
    1.3. Компетенція і адміністративна правосуб’єктність вищого навчального закладу.........................................................................…………………. 39
    Розділ 2. Організаційно-правові засади управління вищим навчальним закладом МВС України.
    2.1. Сутність та загальна характеристика управління вищим навчальним закладом ..................................................................................................... 57
    2.2. Особливості реалізації функцій управління вищим навчальним закладом...................................................................................................... 79
    2.3. Організаційна структура вищого навчального закладу та шляхи її удосконалення............................................................................................. 107
    Розділ 3. Особливості забезпечення управління вищим навчальним закладом МВС України та шляхи його удосконалення.
    3.1. Кадрове забезпечення управління вищим навчальним закладом...................................................................................................... 129
    3.2. Інформаційно-аналітичне та документаційне забезпечення управління вищим навчальним закладом ................................................................... 152
    Висновки............................................................................................................... 184
    Список використаних джерел та літератури................................................. 193
    Додатки.................................................................................................................. 208




    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. Вища школа є визначальним фактором довгострокового впливу на соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. На сучасному етапі розвитку Української держави виникла об’єктивна необхідність перегляду значної кількості існуючих уявлень про завдання, форми і методи національної освіти взагалі і відомчої системи підготовки персоналу органів внутрішніх справ як складової частини загальнонаціональної вищої школи, зокрема. Тому закономірним є нарощування правової бази і посилення державної підтримки відносин, які складаються в процесі діяльності вищих навчальних закладів МВС України, де навчаються не тільки курсанти і слухачі (атестований склад ОВС), а і цивільна молодь. Отже, вища школа системи МВС реально перестала бути вузьковідомчою.
    Останнім часом вищі навчальні заклади системи МВС України переживають потужні зміни в організаційній сфері, перед ними ставляться нові завдання, формуються більш удосконалені механізми управління. Значно змінилася структура вищої освіти, яка відображає тепер багаторівневий процес підготовки фахівців, виросли вимоги до кваліфікації випускника вищого навчального закладу, обсягу отриманих у процесі навчання знань. Ці зміни викликали ряд проблем, пов’язаних з укомплектованістю закладів професійним кадровим складом, необхідністю перебудови навчально-методичної бази, розробкою нових форм і методів навчання, подоланням застійних, кризових явищ в освітній діяльності, удосконаленням її технологій, усуненням адміністративно-бюрократичного стилю управління вищими навчальними закладами, підведенням під нього сучасної законодавчої бази тощо. Вирішення зазначених проблем вимагає створення сучасної ефективної системи управління підготовкою персоналу органів внутрішніх справ. Саме йому належить працювати над розв‘язанням нелегких проблем подальшого реформування ОВС, переходу до сервісно-поліцейського обслуговування населення. Таким чином, глибоке дослідження організаційно-правових аспектів управління вищим навчальним закладом МВС України набуває особливого змісту і актуальності.

    Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п.3.2. Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 2001-2005 рр.) та Національного університету внутрішніх справ (п.3.1. Основних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ на період 2000-2005 рр.). Робота спрямована також на виконання Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр., Комплексної програми кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни на 2001-2005 роки, Національної доктрини розвитку освіти України в XXI столітті на період 2001-2004 років та Програми дій Уряду щодо реалізації цієї доктрини.
    Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення чинного законодавства України і практики його реалізації, узагальнення основних положень праць науковців здійснити всебічний і цілісний аналіз вищого навчального закладу МВС України щодо визначення його адміністративно-правового статусу, організаційно-правових засад і основних напрямків удосконалення управління.
    Об’єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, які виникають у сфері управління вищим навчальним закладом як головної структурної ланки системи підготовки кадрів для МВС України.
    Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні засади, функції, структура, процеси управління вищим навчальним закладом МВС України, система його правового, кадрового, інформаційно-аналітичного та документаційного забезпечення.
    Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі основні завдання:
    - характеризується система відомчої освіти, особливості її становлення та шляхи розвитку;
    - аналізується адміністративно-правовий статус вищого навчального закладу системи МВС України, виділяються його елементи і розкриваються їх зміст та особливості;
    - визначаються адміністративно-правові засади організації та діяльності вищого навчального закладу системи МВС України;
    - аналізуються компетенція і адміністративна правосуб’єктність вищого навчального закладу;
    - визначається сутність і зміст управління вищим навчальним закладом системи МВС України;
    - аналізуються особливості реалізації функцій управління вищим навчальним закладом;
    - характеризуються організаційні структури вищого навчального закладу і визначаються шляхи їх удосконалення;
    - визначаються основні напрямки удосконалення кадрового, інформаційно-аналітичного та документаційного забезпечення управління вищим навчальним закладом системи МВС, які склалися в умовах комп’ютеризації;
    - формулюються пропозиції і рекомендації щодо удосконалення правових засад, функцій, структури та процесів управління вищим навчальним закладом МВС України.
    Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх юридичної форми і соціального змісту, здійснити системний аналіз організаційно-правових аспектів управління вищим навчальним закладом МВС України. В роботі використано як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, які базуються на діалектичному підході до об’єкту, що досліджується, так і окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, для аналізу адміністративно-правового статусу вищого навчального закладу МВС України (розділ І) використано документальний аналіз, історичний та компаративний методи. За допомогою структурно-логічного та порівняльно-правового методів здійснено аналіз основних елементів управління вищим навчальним закладом МВС України (підрозділ 2.1). Соціологічні опитування, методи класифікації, групування та статистичний застосовувалися для дослідження окремих напрямків управління вищим навчальним закладом (підрозділи 2.2, 2.3). Компаративний, логіко-семантичний методи використовувались для визначення напрямків удосконалення правових засад, функцій, структури та процесів управління вищим навчальним закладом МВС України, системи його кадрового, інформаційно-аналітичного та документаційного забезпечення (підрозділи 3.1, 3.2).
    Науково-теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузях філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління, адміністративного та цивільного права, теорії інформації, кібернетики, документознавства, зокрема: В.Б. Авер’янова, С.С. Алєксєєва, А.П. Альохіна, В.К. Андрєєва, М.І. Ануфрієва, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, С.Н. Братуся, Є.В. Богданова, С.Є. Віцина, В.П. Грибачова, К.Х. Калмикова, І.Г. Кириченка, Л.В. Коваля, Ю.М. Козлова, А.Г. Кокорєва, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, Ю.Ф. Кравченка, В.М. Кудрявцева, А.М. Сокової, Є.А. Степанова, Л.І. Спірідонова, Є.А Суханова, М.М. Тищенка, Г.І. Чернетка, Г.В. Щокіна, О.Н. Ярмиша та ін., присвячені проблемам організації освіти і управління вищими навчальними закладами. Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють суспільні відносини у сфері освіти. Дисертант звертався також до актуальної політико-правової публіцистики, на сторінках якої дискутується багато питань, що стосуються проблем удосконалення управління в галузі освіти, в тому числі відомчої. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, нормативно-технічні та методичні документи МВС України, які стосуються діяльності відомчих вищих навчальних закладів, документація вищих навчальних закладів, зокрема, їх статути.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням, присвяченим аналізу вищого навчального закладу МВС України щодо його адміністративно-правового статусу, характеристики принципів, функцій та методів управління; визначенню організаційної структури та шляхів її удосконалення, особливостей забезпечення управління. В результаті проведеного дослідження сформульовано наукові положення і висновки, частина з яких є новими, а решта дозволяє поглибити уявлення про ті чи інші аспекти досліджуваної проблеми, які запропоновані здобувачем особисто і виносяться на захист. Основні з них такі:
    1. Удосконалено характеристику адміністративно-правового статусу вищого навчального закладу МВС України, специфіка якого обумовлена відомчим характером його освітньо-виховної діяльності.
    2. Дістало подальшого розвитку визначення адміністративної правосуб’єктності і компетенції вищого навчального закладу МВС України як юридичної особи.
    3. Вперше проаналізовано сутність та зміст управління вищим навчальним закладом МВС України.
    4. Сформульовано рекомендації щодо диференціації навчальних закладів, а також щодо кодифікації і систематизації законодавства про вищу відомчу освіту.
    5. Подальшого розвитку дістала характеристика функцій управління вищим навчальним закладом.
    6. Удосконалено розуміння структури вищого навчального закладу МВС України, запропоновано створення в ньому нових структурних підрозділів: аналітично-методологічного, управління персоналом, документаційного забезпечення управління та ін.
    7. Дістало подальшого розвитку визначення системи забезпечення управління вищим навчальним закладом системи МВС, виявлено недоліки і сформульовано пропозиції щодо удосконалення правового регулювання та організації цього процесу.
    8. Удосконалено ряд положень, які стосуються кадрового забезпечення управління вищим навчальним закладом МВС України.
    9. Запропоновано класифікацію документів з управління вищим навчальним закладом.
    10. Вперше розроблено проект Положення про службу документаційного забезпечення управління вищого навчального закладу МВС України, яке визначає її завдання та функції, компетенцію і повноваження, порядок взаємодії з іншими підрозділами закладу.
    11. Вперше запропоновано впровадження до навчальних планів вищих навчальних закладів МВС України навчальної дисципліни „Документаційне забезпечення управління в органах внутрішніх справ”, розроблено її тематичний план.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
    - у сфері науково-дослідної діяльності – основні висновки дослідження можуть бути базою для подальшої розробки організаційно-правових аспектів управління вищим навчальним закладом МВС України в умовах реформування системи вищої освіти, яка здійснюється в країні;
    - у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо розробки і удосконалення нормативних актів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання управління вищим навчальним закладом МВС України;
    - у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичне здійснення управління вищим навчальним закладом МВС України;
    - у навчальному процесі – матеріали дисертації вже використовуються під час проведення занять з дисциплін “Адміністративне право”, “Основи управління в органах внутрішніх справ” в Національному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора.
    Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, що містяться в дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, усі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора. У співавторстві опубліковано статтю “Підготовка фахівців-фінансистів для служби в органах внутрішніх справ” (в статті здобувачем визначено організаційні засади підготовки фахівців у вищих закладах освіти МВС України) та статтю “Проблеми реформування змісту відомчої освіти ОВС України” (дисертантом сформульовані основні напрямки реформування відомчої освіти у вищих навчальних закладах МВС України). У дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувались.
    Апробація результатів дослідження. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на науково-практичних конференціях: “Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України” (м. Харків, НУВС, 26-27 квітня 2002 р.), “Актуальні проблеми управління персоналом ОВС України” (м. Харків, НУВС, 24 жовтня 2002 р.), обласному форумі “Освіта, наука, виробництво – шляхи інтеграції” (м. Харків, 18-22 березня 2002 р.), а також на засіданнях кафедри управління в органах внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ. Ряд пропозицій та рекомендацій дисертанта прийнято до впровадження і використовуються Головним управлінням з питань судової реформи, діяльності військових формувань та правоохоронної органів Адміністрації Президента України під час підготовки Концепції реформування відомчої освіти, Міністерством внутрішніх справ України для удосконалення процесів управління відомчими навчальними закладами.
    Структура дисертації. Відповідно до мети, предмету, завдань і логіки дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують 8 підрозділів, висновку, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 207 сторінок. Список використаних джерел налічує 188 найменувань, займає 15 сторінок, додатки містяться на 12 сторінках.
  • Список літератури:
  • Висновки

    Таким чином, основна мета і головне завдання ВНЗ системи МВС - підготовка фахівців необхідної кваліфікації на високому науковому, професійному та гуманітарному рівні (на базі середньої, загальної та фахової освіти). Для досягнення цієї мети потрібна якісна організація роботи на всіх етапах її функціонування. Управління ВНЗ МВС України - організуючий початок всієї його діяльності.
    Вищі заклади освіти системи МВС є крупними організаціями зі своїми закономірностями розвитку, специфікою та всіма властивими лише їм процесами. По-перше, відомчі заклади є винятково державними, а відтак на них покладено особливу відповідальність в організації та проведенні навчального процесу, наукових досліджень, підвищення кваліфікації науково-педагогіяних персоналу згідно з цим високим статусом і вимогами, що з цього витікають.
    По-друге, професорсько-викладацький склад, співробітники, курсанти і слухачі проходять службу в ОВС МВС України, належать до постійного та перемінного атестованого особового складу. Отже, управлінська, навчально-методична, наукова і виховна діяльності здійснюються на підставі не лише норм, викладених у документах, що регламентують функціонування вищої школи (зокрема її найпотужнішого державного сектора) в межах усієї України, а й, передусім, розвиненої відомчої нормативної бази.
    Управління ВНЗ МВС України за своїм змістом повинно враховувати різнорідність і специфічність поставлених перед ОВС завдань, зокрема, ту обставину, що вони з-поміж усіх інших силових структур держави найбільш тісно взаємодіють з населенням, мають здатність розв’язувати складні правоохоронні завдання лише враховуючи усі суспільні чинники, корелюючи свою роботу відповідно до найбільш важливих і значущих соціальних процесів.
    Вищі навчальні заклади системи МВС є крупними організаціями зі своїми закономірностями розвитку, специфікою та всіма властивими їм процесами.
    ВНЗ МВС України визначається такими ознаками:
    1. багатомірність, що пояснюється великою кількістю структурних підрозділів, які входять до його складу і, до того ж, бувають розташовані на різноманітних територіях;
    2. багатопрофільність, що характеризується великою кількістю навчальних спеціальностей та наукових напрямків;
    3. багатоцільовий характер роботи, що припускає одночасну наявність декількох процесів діяльності (підготовка, перепідготовка фахівців, наукова робота, підготовчі курси та ін.);
    4. цілеспрямованість, яка характеризується досягненням головної мети підготовки якісного фахівця для роботи в ОВС;
    5. інерційність, яка пояснюється тривалістю підготовки фахівців;
    6. динамічність, яка характеризується спроможністю постійно змінюватися у залежності від запропонованих вимог (зміна структури ВНЗ, навчальних планів, програм та ін.);
    7. адаптивність;
    8. стабільність;
    9. ефективність;
    10. єдиноначальність;
    11. внутрішній розпорядок має характерні військові риси;
    12. специфічність комплектування персоналу, порядок якого затверджується Міністром внутрішніх справ;
    13. дисциплінарна практика здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ і Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України.
    Правове положення ВНЗ МВС України визначається складною юридичною конструкцією - правовим статусом, елементами якого є: загально правова характеристика, правові засади організації, правосуб‘єктність і компетенція. Характеристика статусу включає в себе також автономію закладу. Статус ВНЗ повинен розлічаться у залежності від його виду. Підставою для диференціації можуть служити критерії, які запропоновані у роботі.
    Структурні перетворення у вищій школі, пов‘язані із реалізацією концепції безперервної багаторівневої освіти, потребують правової підтримки.
    Права і академічні свободи, надані ВНЗ системи МВС дозволяють їм виконувати свої функції і вирішувати поставлені завдання, свідчать про реальне наповнення вузівської автономії.
    Компетенція ВНЗ МВС України у адміністративно-правових відносинах обумовлена його положенням як об‘єкту, яким управляють, і який самоуправляється.
    Складність, неоднорідність та відома суперечність проблем правового положення ВНЗ МВС України обумовлені цілим рядом причин, серед яких необхідно виділити наступні:
    1) неоднорідність соціальних функцій даного ВНЗ, його включення до системи різних груп громадських відносин: управлінських, освітніх, соціальних, трудових, господарчо-економічних та інших, які регулюються різними галузями права і мають свої специфічні методи правового впливу;
    2) незавершеність процесу оновлення і реформування реального змісту цих відносин та їх правового освоєння;
    3) унікальна складність основної для закладу групи – освітніх відносин, які не мають універсального методу правового регулювання і трудно піддаються адаптації до ринкових механізмів. Їх неможливо адекватно упорядкувати інструментами суто адміністративної правосуб‘єктності ВНЗ, шляхом наділення його статусом юридичної особи;
    4) відмітною особливістю процесу формування сучасного правового статусу ВНЗ системи МВС є чітке законодавче визначення всіх основних параметрів організації їх функціонування у нових умовах. Надаючи закладам статус юридичної особи, законодавець, тим не менш, регламентує всі сторони і аспекти їх заснування, функціонування і ліквідації;
    5) метод стандартизації і уніфікації освітньої діяльності ВНЗ є принципово важливою інновацією у реформуванні вітчизняної системи освіти, яка б відповідала світовому досвіду і потребам країни. Він органічно інтегрує заклади системи МВС у єдине освітнє поле України в якості освітнього закладу;
    6) єдиний освітній простір доповнюється елементами адміністративно-управлінського характеру.
    Важливо підкреслити те, що мова йде не про командно-адміністративний метод управління, а про статусний, шляхом законодавчого встановлення правомочностей і відповідальності суб‘єктів освітньої діяльності.
    Таким чином ВНЗ МВС України, як освітні заклади, за своїм правовим положенням „виводяться” за межі відомчого підпорядкування. Їх права і обв‘язки, а також відповідальність вирівнюються за загальними, єдиними для всіх закладів країни критеріями і стандартами. Це отримало своє відображення не тільки у перейменуванні даних закладів з Вищих шкіл в університет та інститути, але і у визначеній модернізації, демократизації, інтелектуалізації всієї їх статутної життєдіяльності;
    Однак, залишаючись закладом правоохоронного відомства, ВНЗ в силу особливої специфіки персоналу, які готуються, та інших обставин, має ознаки спеціальної структури зі всіма наслідками, що витікають, торкаються організаційних, трудових, соціальних та інших відносин і порядку їх правового регулювання. В цієї своїй якості даний заклад має визначені соціальні привілеї по зрівнянню з іншими ВНЗ та додаткові службові обов‘язки, які регулюються відповідними державними і відомчими нормативними актами.
    На практиці далеко не завжди буває просто розмежувати освітні і службові пріоритети у конкретних ситуаціях життєдіяльності колективу закладу, його груп і членів та точно визначити те, якими нормативними положеннями (державними, відомчими) необхідно керуватися, а це ускладнює прикладне значення існуючого правового положення ВНЗ.
    Процес управління ВНЗ МВС України - це складний інтеграційний процес, який припускає виконання керівниками структурних підрозділів функцій планування, організації, мотивації, координації і контролю для успішної роботи і досягнення основної мети - підготовки фахівців необхідної кваліфікації.
    Як система управління, ВНЗ МВС України є багатопрофільним навчально-науково-виховним комплексом, сукупна діяльність якого підпорядкована суспільно-державним і власним соціально-економічним цілям. Управління в системі вищої школи являє собою єдність організаційно-педагогічних характеристик, спрямованих на досягнення упорядкованості та узгодженості діяльності різноманітних структурних підрозділів ВНЗ.
    Проектування нових і удосконалення діючих систем управління ВНЗ у сучасних умовах, повинні включати такі основні компоненти:
    - розробка основних принципів філософії управління та організаційної культури ВНЗ як соціальної організації;
    - чітке визначення функцій управління у відповідності з основними стратегічними цілями і тактичними завданнями діяльності закладу;
    - побудова ефективної організаційної структури, яка б забезпечила якісне функціонування і стабільний розвиток ВНЗ;
    - формування конкурентноздатного і висококваліфікованого апарату управління;
    - забезпечення умов для ефективної діяльності і управління ВНЗ системи МВС.
    Проектування стратегії ВНЗ системи МВС починається з визначення довгострокових орієнтирів освітньої діяльності (тобто філософії організації), основних принципів побудови організаційної культури та їх публічного оголошення для роз’яснення місії закладу.
    Необхідною передумовою успішної розробки стратегії управління ВНЗ системи МВС є правильне визначення цілей. Знання і розуміння цілей визначає ефективність пошуку шляхів і адекватних засобів їх реалізації.
    Однією з важливих проблем у процесі управління ВНЗ системи МВС є компроміс між кількістю і якістю. Розширення обсягу наданих послуг повинно забезпечуватися дотриманням високих стандартів. Галузі знань множаться з великою швидкістю, відповідно створюються нові кафедри, факультети, філії та інші структурні підрозділи. Все це потребує відповідних змін у діяльності закладів з метою запобігання кризи.
    Для ефективного управління ВНЗ МВС України необхідна розробка нової програми, що забезпечить:
    1. структурні зміни;
    2. підвищення якості підготовки випускників;
    3. застосування нових видів освітніх послуг, які забезпечують конкурентні переваги закладу;
    4. залучення колективу до управління;
    5. формування нової системи оперативного контролю і управління;
    6. підвищення ефективності кадрової політики;
    7. сучасні методи підвищення кваліфікації співробітників;
    8. реорганізацію фінансової звітності у сторону більшої детальності і досяжності;
    9. розробку вузівських символів, стилю і культури;
    10. застосування нових принципів спілкування у колективі.
    Відтягнення прийняття прогресивних рішень, а також їх випередження призводять до безповоротних втрат позицій ВНЗ, кваліфікованих персоналу, майна, неефективного управління.
    Складність і ди¬намічність розвитку сучасного ВНЗ системи МВС в умовах зростання кон¬куренції потребують комплексного підходу до вирішення за¬вдань управління і подальшого розвитку методів управління службовим колективом.
    Діяльність ВНЗ МВС України будується на таких принципах управління: єдиноначальності, ієрархічності, законності, об’єктивності, відповідності, оптимальності, конкретності, ефективності, основної ланки, повної і правдивої інформації, врахування потреб та інтересів людей, контролю, індивідуальної і колективної відповідальності, прогнозування, випереджаючого розвитку теорії стосовно практики.
    Суворий розподіл компетенції, коли кожна управлінська ланка приймає управлінське рішення тільки в певних межах, є однією з важливих умов ефективного використання принципу ієрархічності в управлінні. Безмежна правотворчість, штучне розширення прав і обов’язків управлінських органів засмічують управлінський механізм, знижують ефективність управлінських рішень і врешті-решт призводять до хворобливих явищ у всій системі управління ВНЗ.
    Успішна реалізація цілей і завдань вищої освіти багато в чому залежить від оптимальної структури ВНЗ. Організаційна структура управління ВНЗ визначає склад і систему підпорядкування у загальній ієрархії управління закладом, засновується на чітко визначених завданнях та функціях системи МВС. Динамічність її визначається прогнозуванням процесів управління. Організаційна структура ВНЗ не є постійною, вона змінюється, удосконалюється відповідно до вимог часу.
    Вирішити проблему оптимізації організаційної структури закладу як багатокомпонентної системи з різноманітними управлінськими функціями можна, лише спираючись на серйозний теоретичний розгляд питання і чинні нормативні акти. Необхідно, також, враховувати позицію органів управління вищою освітою і МВС України.
    ВНЗ МВС України, як державним освітнім закладам, властиві організаційно-розпорядницькі методи управління, структура управління - ієрархічна, символом якої є традиційна вертикаль: ректор - проректор - начальник інституту або факультету - начальник кафедри - викладач. Позабюджетна ж сфера діяльності ВНЗ потребує економічних методів управління, заснованих на матеріальному стимулюванні. Тому, сучасна структура управління повинна забезпечувати як ефективну адміністративну вертикаль управління і контролю, так і горизонтальні зв’язки.
    Створення гнучкої структури управління, яка б відповідала сучасним вимогам, вміння орієнтуватися в середовищі ринкових відносин, а також, практичне вирішення цих проблем дозволить створити у ВНЗ стійкий самодостатній організаційно-економічний механізм, який буде забезпечувати ефективну реалізацію своїх цілей і завдань
    Таким чином, організаційна структура ВНЗ - це складна матрична структура, у якій підрозділи сполучені між собою лінійно-функціональними зв’язками. Багатоплановість завдань і функцій різноманітних відділів потребують професійного управління з використанням основ сучасного менеджменту.
    ВНЗ системи МВС є одночасно суб’єктом і об’єктом управління, і це визначає необхідність розглядати його як дві системи: та, яка керує, і та, якою керують.
    Виокремлення об’єктів управління полягає в основі побудови системи управління ВНЗ, кожна ланка якої є також структурним об’єктом управління.
    У ВНЗ системи МВС як комплексній навчально-науково-виховній структурі виділяються законодавчий та виконавчий органи управління. Законодавчим органом управлення є Вчена рада, виконавчим - лінійна структура керівництва. Сполучення цих органів створює розподіл обов’язків і контроль на верхньому рівні управління ВНЗ. Доповненням до виконавчих органів є сукупність колегіальних органів (зборів, нарад). Вони виконують інформаційно-дорадчі функції та роль зворотного зв’язку для управлінських рішень, які приймаються.
    Високоякісна діяльність органів системи МВС та їх ВНЗ як найважливішої складової національної правоохоронної системи, безпосередньо залежить від їх кадрового забезпечення. Подальший розвиток і удосконалення органів внутрішніх справ, насамперед, залежить від правильного і чіткого визначення напрямків відомчої кадрової політики, від оптимізації та приведення кадрового потенціалу органів, служб та підрозділів до науково обґрунтованих і нормативно визначених показників.
    Таким чином персонал, або персонал - це основний штатний склад працівників ВНЗ системи МВС, які виконують різні організаційно-технологічні та виробничо-господарські функції. Система управління кадровою роботою має враховувати інтереси різних служб і підрозділів у забезпеченні особовим складом, індивідуальні якості кожного працівника, умови, в яких проходить його служба, пріоритетність завдань, що стоять перед закладом. Все це вимагає комплексного підходу до вирішення кадрових проблем як під час комплектування, так і при морально-психологічній підготовці до служби.
    В управлінні кадровою роботою найважливіше значення має діяльність з відбору, розміщення, навчання, виховання і закріплення персоналу. Вона повинна здійснюватися, перш за все, індивідуально. Найважливішими складовими здійснення стратегічного курсу на рішуче покращання морально-психологічного стану персоналу ВНЗ системи МВС мають стати якісно нові підходи до питань відбору, навчання і розстановки персоналу. Їх практичному втіленню повинні максимально сприяти наполегливі та наступальні дії керівників усіх рівнів - від ректора до начальника нижчої ланки - по удосконаленню стилю і методів управлінської діяльності, зміцненню виконавчої системи.
    Осмислення того, що ВНЗ - це, поперед всього, працюючі в ньому люди, що саме вони є головним багатством, змінює відношення до персоналу. Тому, дуже важливо для керівництва закладу приділяти велику увагу до підбору і розстановки персоналу, їх навчанню та підвищенню кваліфікації.
    Головне завдання управління діяльністю службового ко¬лективу - це забезпечення нормальної роботи ВНЗ в поточний момент і створення гарантій для такої роботи в майбутньому.
    Сфера діяльності відомчого навчального закладу є надзвичайно динамічною, комплексною, вона потребує постійного вдосконалення, взаємодії структурних підрозділів, що можливе при належному інформаційному забезпеченні.
    Інформація є необхідним елементом ефективного управління ВНЗ системи МВС. Вико¬ристання інформації в значній мірі визначає рівень і темпи розвитку закладу, його економічність, соціальний ефект, а в кінцевому результаті - здатність до життєдіяльності.
    Безперервна циркуляція інформації між структурними підрозділами закладу, між закладом в цілому та оточуючим його середовищем є невід‘ємним атрибутом управління. Саме завдяки інформаційним процесам ВНЗ здатний здійснювати доцільну взаємодію з оточую¬чими умовами, координувати та субординувати відносини власних підрозділів, спрямовувати їхній рух на досягнення запрограмованої мети. Внаслідок цього заклад здатний зберігати свою цілісність, якісну специфіку, вдосконалюватися, роз¬виватися.
    Всі структурні підрозділи ВНЗ системи МВС діють у межах умов і вимог його Статуту. Їх взаємодія у межах ВНЗ здійснюється за згодою МВС та Міністерства освіти і науки України, з документальним оформленням згідно вимог українського законодавства.
    Персонал, або персонал - це основний штатний склад працівників ВНЗ системи МВС, які виконують різні організаційно-технологічні, освітньо-виховні та господарські функції. Кадрові підрозділи є носіями функцій управління персоналом.
    Існуюча система кадрового забезпечення, методи і форми роботи кадрових служб ВНЗ системи МВС повинні зазнати суттєвих змін. Тому особливу важливість і практичну значимість набуває формування ефективної системи управління персоналом і постійний її розвиток.
    Удосконалення кадрового забезпечення ВНЗ системи МВС – це постійний і безперервний процес, який передбачає перехід від жорсткого адміністрування до гнучких методів управління, де головні пріоритети усередині закладу – співробітники і особи, які навчаються, а за його межами – споживачі освітніх послуг.
    Важливішим організаційним інструментом управління, основним засобом реалізації його функцій є документ, тому удосконалення документаційного забезпечення управління (ДЗУ), скорочення документопотоків та їх упорядкування – один із важливіших методів удосконалення, здешевлення і раціоналізації управління ВНЗ МВС України.
    Документаційне забезпечення управління – це самостійний напрямок роботи ВНЗ, який має свій предмет, специфічні форми і методи та здійснює пріоритетний вплив на правильну організацію системи і функціонування закладу. В цьому процесі ДЗУ створює комплекси нормативно-правових, планових та інших актів управління за основними напрямками реалізації функцій освітнього закладу системи МВС.
    Документація є обов‘язковим елементом системи управління ВНЗ МВС України, тому реформа системи управління без відповідної реорганізації документаційних процесів малоефективна.
    ДЗУ можна роздивлятися як функцію, яка забезпечує діяльність органів і підрозділів внутрішніх справ, у тому числі - і вузівської системи, яка пов‘язана з визначенням і здійсненням комплексу правових, організаційних і технічних заходів (норм) і технологічних операцій, які направлені на отримання, переробку, зберігання та використання управлінської документної інформації.
    Ефективне функціонування системи документаційного забезпечення управління ВНЗ системи МВС робить необхідним створення служби ДЗУ, яка у повному обсязі буде реалізовувати функції управління.
    Удосконалення правової основи документаційного забезпечення ВНЗ системи МВС передбачає розробку і затвердження єдиної (типової) для всіх закладів інструкції на основі чинних нормативних актів щодо організації роботи з документами, захисту інформації, яка циркулює у процесі управлінської діяльності.
    Робота по удосконаленню і підвищенню культури ДЗУ ВНЗ системи МВС повинна мати кінцевим результатом створення уніфікованої, стандартної системи управління, яка скоротить часові, матеріальні та інші витрати на підготовку і використання документів.
    Цілком безумовним є, те, що від належної організації управління діяльністю ВНЗ прямо залежать рівень підготовки фахівців і його господарчо-фінансовий стан.
    Все вищевикладене передбачає необхідність глибоких теоретичних досліджень і прийняття практичних заходів в галузі управління ВНЗ МВС України. Автор не претендує на вичерпне розкриття змісту теми. Вона достатньо складна і потребує у подальшій всебічній розробці.
    Список використаних джерел:

    1. Конституція України //Юридичний вісник України. - 1995. - № 1.
    2. Освіта та наука в системі МВС України //Статистичний збірник МВС України за 1993-2000 рр. Київ - 2001.
    3. Освіта в Україні //Законодавчі акти. Нормативні документи. Випуск 1. Персонал освіти. Міністерство освіти України. - 1999.
    4. Куценко В.М. Освіта на порозі XXI століття //Економіка України. - 1995. - № 12. - С. 60-68.
    5. Кравченко Ю.Ф. Освіта і наука в системі МВС: сучасний стан і перспективи розвитку //Матеріали науково-практичної конференції. - Харків: Університет внутрішніх справ. - 2000.
    6. Куценко В., Удовиченко В., Опалева И. Образование как фактор стабильности и национальной безопасности Украины //Экономика Украины. - 1998. - № 1.- С. 12-20.
    7. Статистика в сфері освіти //Освіта. - 1996. - 11 грудня. - С. 21-23.
    8. Яблонський В. Вища освіта нових реформ //Голос України. - 1995. - №112. - С. 6.
    9. Про стан освіти в Україні //Інформаційний збірник Міносвіти України. - 1996. - № 6. - С. 13-15.
    10. Тацій В., Шемшученко Ю. Концепція розвитку юридичної науки і освіти в Україні //Право України. - 1994. - № 2. - С. 13-16.
    11. Андрейцев В.С. Проблеми реформування юридичної освіти в Україні //Право України. - 1998. - № 12. - С. 15-20.
    12. Розпорядження Президента України від 26.03.2002 р. „Про заходи щодо зміцнення дисципліни працівників та удосконалення кадрової роботи у правоохоронних органах”. – Київ. – 2002 р.
    13. Наказ МВС України № 356 від 11.05. 2001 р. „Про затвердження Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр.”.
    14. Барабашева С.Н. Правовой статус вузов в СССР. М.: МГУ, 1979. - С.216.
    15. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. М.: „Юридическая литература”, 1972. - С.280.
    16. Постанова Кабінету Міністрів України „Про створення вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ” від 27 квітня 1994р. № 258 //Урядовий кур‘єр. - 1994. - № 17. - С. 3.
    17. Державна національна програма “Освіта”. Україна XXI століття. Київ: Райдуга. - 1994.
    18. Косюта М. Роботі з персоналом - постійну увагу //Право України. - 1998. - № 2. - С. 34-37.
    19. Наказ МВС України № 455 від 30.06.1996р. „Про забезпечення реалізації Концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ” - К., 1996. - 19с.
    20. Рішення колегії МВС України від 30.06.1993 р. № 3 км/2 “Про концепцію відомчої системи підготовки персоналу МВС України і заходи щодо її забезпечення”.
    21. Наказ МВС України від 15 квітня 1993р. № 223 „Про затвердження Інструкції про порядок формування і організації роботи з резервом персоналу на висунення в органах внутрішніх справ України”. - Київ, 1993. - 8с.
    22. Колонтаевская И.Ф. Изучение, обобщение и использование зарубежного педагогического опыта профессиональной подготовки специалистов высших и средних специальных учебных заведенний МВД Росссии. - М., 1995. - 130с.
    23. Ромма Ф.Д., Уржинский К.П. Правовые вопросы подбора и расстановки кадров. - М.: Высшая школа, 1971. - 258с.
    24. Кириченко І.Г. Підготовку персоналу для органів внутрішніх справ України на рівень вимог сьогодення //Інформаційний бюлетень. - 1995. - №4. - С. 3-10.
    25. Кириченко І.Г. Навчальні заклади системи МВС - це наш крок у майбутнє //Іменем закону. - 1996. - 5 травня.
    26. Колодкин Л.М. Организационные и правовые основы работы с персоналом органов внутрениих дел. - М.: Академия МВД СССР, 1979. - 174с.
    27. Колодкин Л.М. Научные основы реализации кадровой функции в органах внутренних дел. - М.: Прогресс, 1976. - 274с.
    28. Наказ МВС України № 515 від 30.06.2001 р. „Про Комплексну програму кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни на 2001-2005 роки”.
    29. Рішення Колегії МВС України від 15.05.2001 р. № 1 КМ/1 „Про стан дисципліни і законності в діяльності органів внутрішніх справ та заходи щодо їх зміцнення”.
    30. Бахрах Д.Н. Административное право. - М.: БЕК, 1996. - 355 с.
    31. Белов Н. В. Автоматизация управления вузом. М.: “Радио и связь”, 1984. - С.175.
    32. Закон України “Про освіту” від 23 травня 1991 р. зі змінами та доповненнями на 24 березня 1996 р. //Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 34. - С. 451.
    33. Державна національна програма „Освіта” (Україна XXI сторіччя). Міністерство освіти і науки України. Академія педагогічних наук України. - Київ: “Шкільний світ”, 2001.
    34. Положення про порядок затвердження та погодження статутів вищих та професійно-технічних навчальних закладів. Наказ Міністерства освіти України № 370 від 27.10.99. - Київ.
    35. Бачило І.Л. Организация советского государственного управления. М.: „Наука”, 1984. - С.240.
    36. Положення про державний вищий навчальний заклад, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. N 1074 //Інформаційний збірник Міністерства освіти України. - 1997. - № 1. - С. 3-22.
    37. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 р. № 228 „Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів”.
    38. Положення про ліцензування закладів освіти, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 р. № 200.
    39. Нечаев Н.Н., Князев Е.А. Реформы и контрреформы: из истории российских университетов. М: “Народное образование”, 1991. - № 3. - С.157.
    40. Покладок Е.Б., Спасская В.В. Эволюция автономии университета в Европе. М.: НИИ ВО, - 1992. - С.47.
    41. Захаров И., Ляхович Е. Карл Яперс Идея университета в XX веке. – „Alma mater”, 1993. - №4. - С.21-22.
    42. Жураковский В. Право на самостоятельность. - М: „Высшее образование в России”, 1995. - №2. - С.23.
    43. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. М., “Юридическая литература”, 1972. - С.80.
    44. Положення про акредитацію вищих закладів освіти, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 р. №200.
    45. Научный потенциал высшей школы России. Проблемы сохранения и развития. - М.: НИИ ВО. - 1994.- С.64.
    46. Большая советская энциклопедия, третье издание. Т.12, М., 1973. - С.585.
    47. Андреев В.К. Правосубъектность хозяйственных органов: сущность и реализация. М., 1986. - С.86.
    48. Положення про вищий навчальний заклад Міністерства внутрішніх справ України. Затв. Наказом МВС України від 1 квітня 1998 року №231.
    49. Пановкин Ю.Л. Организация системы управления органами внутренних дел. М., 1977. - С.124.
    50. Закон України „Про міліцію” від 20 грудня 1990р. //Відомості Верховної Ради України.- 1991.- № 4.- С.20.
    51. Владимиров В.С. Государственный ВУЗ в рыночной экономике //Высшее образование. 1997. - №4.
    52. Гражданский кодекс Украины (с изменениями и дополнениями по состоянию на 1 января 2001 года). - Х.: „Одиссей”. - 2001.
    53. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 1991р. //Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. - К., - 1993.
    54. Наказ МВС України від 12.09.92р. № 538 „Про підвищення рівня загальної та професійної культури, службової етики працівників органів внутрішніх справ та ролі керівників в організації виховної роботи”. - К., 1992.
    55. Інструкція про відбір кандидатів на службу в органи внутрішніх справ України, затв. Наказом МВС України від 31.01.1996р. № 60. - К., 1996. – С.12.
    56. Указ Президента України від 16 червня 1995 р. №451 “Про Положення про національний заклад (установу) України”.
    57. Бачило И.Л. Функции органов управления. - М., 1997. – С.186.
    58. Ануфрієв М.І., Бандурка О.М., Ярмиш О.Н. Вищий навчальний заклад МВС України. - Харків, 1999. – С.435.
    59. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник.-Х.: Ун-т внутр. справ, 1998. – С.480.
    60. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. - X.: Основа, 1996. – С.395.
    61. Збірник нормативних актів та методичних рекомендацій з питань організації, планування та проведення навчально-виховного процесу в навчальних закладах МВС України у 2 ч. - Х., 1996-1999.
    62. Столяренко А.М. Психологические и педагогические проблемы управления в МВД. - М., 1982. – С.245.
    63. Про порядок наймання та звільнення педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти, що є у загальнодержавній власності. Наказ Міносвіти України від 5.08.93, №293.
    64. Типове положення про атестацію педагогічних працівників України. Затверджено наказом Міносвіти України від 20.08.93. - №310.
    65. Порядок атестації науково-педагогічних працівників щодо присвоєння вчених звань професора і доцента. Затверджено наказом Міносвіти України від 15.10.92, №153.
    66. Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань. Затверджено постановою КМУ від 28.06.97, № 3644.
    67. Положення про стажування викладачів вищих навчальних закладів на підприємствах, в організаціях, наукових установах та навчальних закладах. Затверджено наказом Міносвіти України від 11.05.93, № 132.
    68. Про приведення нормативних актів Міністерства освіти України, що регу-люють трудові відносини, у відповідність з законом України „Про освіту”. Наказ Міністерства освіти України від 26.06.96, № 229.
    69. Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів. Указ Президента України від 23.01.96, №77/96 (із змінами).
    70. Орієнтовний перелік посад працівників з ненормованим робочим днем сис-теми Міністерства освіти України, яким може надаватись додаткова відпустка. Затверджено Міносвіти України від 11.03.98, №1/9-96.
    71. Про затвердження Положення про підготовку науково-педагогічних і науко-вих персоналу. Постанова КМУ від 1.03.99, №309.
    72. Положення про формування кадрового резерву керівників державних підприємств, установ і організацій. Затверджено постановою КМУ від 18.10.99, №1912.
    73. Рішення колегії МВС України від 15 липня 1997р. № 6км/2 „Про стан та заходи щодо удосконалення професійної підготовки, зміцнення дисципліни і законності серед особового складу органів внутрішніх справ України”. - К., 1997. – С.11.
    74. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел //Под ред. Л.Л. Попова. - М.: Юрид. лит., 1990. – С.220.
    75. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие. - X.: ООО „Одиссей”, 1999. – С.224.
    76. Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем //Под ред. Е.Б. Кубко. -К.: Юринком, 1997. – С.192.
    77. Основы управлення в органах внутренних дел // Под ред. Л.П.Коренева. - М.: МЮИ МГ России, „Щит-М”, 1996. – С.343.
    78. Соколов В.С. О государственной политике в области образования //Педагогика. - 1994.- № 6. - С. 15-21.
    79. Авер‘янов В.Б. Державне управління: теорія і практика // К.: Юрінком Інтер, 1998.- С.432.
    80. Закон Украины ”О государственной службе” от 16 декабря 1993г. //Ведомости Верховного Совета Украины. - 1993. - № 52. - С.490.
    81. Советский энциклопедический словарь. - М.: Прогресс, 1981. – С.3528.
    82. Воловик В. Про трудоправовий статус державних службовців //Право України - 1997. - №І - С.61-65.
    83. Приказ МВД Украины №505 13.04.94р. „Об утверждении статуса слушателей и курсантов высших учебных заведений МВД Украины” //Электронная почта МВД. - Киев, 1994. – С.18.
    84. Гербер Р., Юнг Г. Персонал в системі соціального управління. - М.: Прогресс, 1990. – С.184.
    85. Закон України „Про вищу освіту” від 17.01.2002 р. - № 2984-ІІІ.
    86. Закон України „Про пожежну безпеку” від 17.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 5.
    87. Розпорядження Міністерства внутрішніх справ України № 13 від 11.02.94р. „Про орієнтацію роботи по психологічному відбору кандидатів до навчальних закладів МВС України” //Електронна пошта МВС - 1994. – С.4.
    88. Материалы НТК „Общество, право, полиция”. (Обзор) //Государство и право. - 1996. - №12. - 1998. - № 7.
    89. Рішення колегії МВС України від 30.06.1993 р. № 3 км/2 “Про концепцію відомчої системи підготовки персоналу МВС України і заходи щодо її забезпечення”.
    90. Постановление Кабинета Министров Украины от 11.08.95г. №641 „О применении ст.13 Закона Украины „О государственной службе” //СП Украина. - 1995. - №12. - С.279.
    91. Казанцев В.И. Виктимологические аспекты управлення //Государство и право. - 1992.- № І. - С. 35-39.
    92. Наказ Міністра внутрішніх справ України від 4.03.92р. „Про затвердження Інструкції про порядок відбору, вивчення осіб, які приймаються на службу в органи внутрішніх справ України”, - К., 1992. – С.8.
    93. Управление персоналом организации: Учебник //Под. ред. А.Я. Кибанова. - М.: ИНФРА, 1997.- С.512.
    94. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ, затв. Указом Президії Верховної Ради України від 29.07.91р. №1368 - XII //Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №7.
    95. Дудка Н.И. Высшая школа Украины: стратегия управления и проблемы реформирования // Монография. – Харьков: Основа, 2002. – С.272.
    96. Закон України „Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України” від 26.03.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - № 29.
    97. Наказ МВС України від 28 грудня 1994р. № 712 „Про створення Університету внутрішніх справ”. - К., - 1994. – С.5.
    98. Інструкція про організацію та діяльність ліцею, затверджена наказом Міністерства освіти України від 20 липня 1999р. //Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1999. - № 9.
    99. Наказ МВС України від 16 березня 1992р. № 147 „Про затвердження Наставлення по організації професійної підготовки рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України”. - К., 1992. – С.80.
    100. Інструкція про порядок прийому на курси початкової підготовки кандидатів на службу в органи внутрішніх справ на посади працівників міліції, затверджена наказом Міністерства освіти України № 662 від 31 серпня 1999р. - К., 1999. – С.19.
    101. Наказ МВС України від 26 червня 1999р. № 500 „Про незадовільне виконання Комплексної програми вдосконалення роботи з персоналом та підвищення авторитету міліції, стан дисципліни та законності в ОВС України”. - К., 1999. – С.4.
    102. Рубин А.М. Организационные структуры управления: Понятие, основные элементы, типология //Советское государство и право. - 1996. - № 5. - С. 45-49.
    103. Тесленко Ю.Т. Проблеми совершенствования управлення системой переподготовки и повышения квалификации кадров органов, исполняющих наказание //Совершенствование управлення органами внутренних дел: Сб. науч.раб. [В.Д. Мелков (отв. ред.) и др.] - М.: Академия МВД СССР, 1998. - С. 100-107.
    104. Научная организация управлення органами внутренних дел //Под общ. ред. Г.Г. Зуйкова. - М.: Академия МВД СССР. - 1994. – С.313.
    105. Сагатовский В.П. Общественные отношения и деятельность //Вопросы философии. - 1991. - № 2.- С. 17-24.
    106. Тихомиров Ю.А. Управленческое решение. - М.: Наука, 1992. – С.258.
    107. Положення про організацію і проведення навчальної і виробничої практики (стажування) курсантів і слухачів навчальних закладів МВС України в органах і установах внутрішніх справ, затверджене наказом МВС України № 506 від 14 серпня 1992р. //Збірник нормативних актів та методичних рекомендацій з питань організації, планування та проведення навчально-виховного процесу в навчальних закладах МВС України. - Харків. - 1996.
    108. Государственная служба. Поиски эффективности. Зарубежннй опыт. Вып. 13. - М., 1996. - С. 21-24.
    109. Кононов А.М. Социальный аспект управлення персоналом рядового и младшего начальствующего состава милиции //Совершенствование управления органами внутренних дел (Сборник статей адьюнктов и соискателей). - М.: Академия МВД СССР, 1988. - С. 91-100.
    110. Тимощенко М.В., Лукашевич В.Г. Досвід розбудови ступеневої системи освіти в спеціалізованому юридичному навчальному закладі //Інформаційний бюлетень. - 1995. - № 2. - С. 18-24.
    111. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М.: Дело. 1992. - С. 901.
    112. Юридичний словник - довідник //За ред. Ю.С. Шемшученко. - К.: Феміда, 1996. – С.571.
    113. Зимин В.П. Правомерность исполнения приказов: доктрина „умных штыков” //Правоведение. - 1993. - № 2. - С. 35-45.
    114. Маслов В., Шаркунова В. Принципи менеджменту в установах освіти //Освіта і управління. - 1997. - № 1.
    115. Беспалько В.Й., Татур Ю.П. Системно-методическое обеспечение
  • Стоимость доставки:
  • 125.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА