ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ ОВС УКРАЇНИ Диссертация

Короткий опис:
ЗМІСТ
ВСТУП ...................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ ОВС ........................................................................... 10
1.1. Історико-правовий аналіз створення та розвитку слідчих підрозділів органів внутрішніх справ .............................................................................. 10
1.2. Правовий статус слідчих підрозділів ОВС ................................................. 37
1.3. Нормативно-правове забезпечення діяльності слідчих підрозділів ОВС................................................................................................................. 62
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ................................................................................. 79

РОЗДІЛ 2 СУЧАСНИЙ СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ......................................... 87
2.1. Загальна характеристика організації слідчої діяльності в ОВС: організаційна та функціональна структура слідчих підрозділів ............. 87
2.2. Інформаційне забезпечення слідчої діяльності ОВС .............................. 103
2.3. Особливість наукової організації праці слідчих ..................................... 126
2.4. Сутність та перспективні напрямки професійної підготовки слідчих.......................................................................................................... 141
2.5. Контроль за діяльністю слідчих підрозділів органів внутрішніх справ............................................................................................................. 155
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 .............................................................................. 167

ВИСНОВКИ ........................................................................................................ 173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................... 176

ВСТУП
Актуальність теми. Подальший розвиток демократії, забезпечення прав і свобод громадян нерозривно пов’язані з підвищенням ефективності діяльності органів внутрішніх справ, зокрема слідчих підрозділів. Саме в діяльності органів досудового слідства найяскравіше відображається існуючий стан боротьби зі злочинністю та реальний стан захищеності прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб від злочинних та інших протиправних посягань. Більше того, слідчі підрозділи в системі органів досудового слідства є низовою ланкою правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю, а тому несуть основне навантаження з розкриття та розслідування злочинів.
Ефективність діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ залежить від багатьох факторів – правових, матеріально-технічних, соціальних тощо. Не останнє місце серед факторів стабільності та ефективності діяльності слідчих підрозділів займає організаційний. Проблема організації діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України займає важливе місце в комплексі питань управління правоохоронною діяльністю. Але розробка цих питань протягом тривалого часу, як правило, мала або процесуальний характер (коли основний наголос робився на процесуальній стороні діяльності слідчих підрозділів), або велась тільки в криміналістичному аспекті, стосовно до характеристики окремих прийомів і засобів збирання і дослідження доказів, розслідування окремих груп злочинів тощо. Під час дослідження діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ набагато більше уваги приділялось можливостям і значенню проведення конкретних слідчих дій, їх оцінці, а про організацію та особливості управління слідчими підрозділами мова здебільшого не йшла. Тільки наприкінці 90-х рр. ХХ ст. та у перші роки ХХІ ст. було проведено ряд ґрунтовних наукових досліджень з проблем організації та управління слідчими підрозділами, авторами яких були О.О. Алєксєєв, О.В. Баулін, А.Г. Каткова, Г.К. Кожевников, П.В. Коляда, М.А. Погорецький, Р.Ю. Савонюк, І.М. Шопіна та ін.
У той же час в організації діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ залишились невирішені проблеми теоретичного, організаційного і правового характеру. Необхідні для практики наукові дослідження організаційних та правових аспектів діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, їх ефективність вивчені далеко не повністю. Таким чином, необхідність посилення боротьби зі злочинами та іншими правопорушеннями, підвищення значення і ролі в цьому процесі слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, необхідність удосконалення організаційних аспектів їх діяльності обумовлюють актуальність і важливість глибокого та всебічного наукового дослідження широкого кола питань, пов’язаних з організаційно-правовими основами діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.п. 1.2, 2.8 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п.п. 1.3, 3.1, 3.3 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, яке регулює діяльність слідчих підрозділів органів внутрішніх справ та узагальнення практики його реалізації визначити сутність організаційно-правових основ діяльності слідчих підрозділів ОВС України, сформулювати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації із зазначених питань.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
- здійснити історико-правовий аналіз створення та розвитку слідчих підрозділів органів внутрішніх справ;
- уточнити правовий статус слідчих підрозділів ОВС та охарактеризувати особливості нормативно-правового забезпечення їх діяльності;
- з’ясувати сутність та особливості організації слідчої діяльності в ОВС, уточнити їх організаційну та функціональну структури;
- визначити місце та особливість інформаційного забезпечення слідчої діяльності ОВС;
- уточнити значення наукової організації праці слідчих;
- з’ясувати сутність та визначити перспективні напрямки професійної підготовки слідчих;
- охарактеризувати проблемні питання контрольно-наглядової діяльності за слідчими підрозділами органів внутрішніх справ України;
- виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційних та правових основ діяльності слідчих підрозділів системи МВС України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у сфері організації діяльності слідчих підрозділів ОВС України.
Предмет дослідження становлять теоретичні основи та організаційно-правові норми діяльності слідчих підрозділів ОВС України.
Методи дослідження. У роботі використовуються як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, що базуються на діалектичному підході до об’єкта, який досліджується, так і окремі методи наукового пізнання. Зокрема, логічний метод (аналіз, синтез, індукція, дедукція) використано під час дослідження нормативних актів, аналітичних матеріалів, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, які є предметом дослідження (розділи 1, 2). Історичний метод застосовувався під час дослідження історико-правових особливостей створення та розвитку слідчих підрозділів органів внутрішніх справ (підрозділ 1.1). Порівняльно-правовий метод використано під час дослідження правового статусу слідчих підрозділів ОВС, аналізу особливостей нормативно-правового забезпечення діяльності слідчих підрозділів ОВС (підрозділи 1.2, 1.3). За допомогою системно-структурного методу було здійснено аналіз організаційної та функціональної структури слідчих підрозділів ОВС, досліджено форми професійної підготовки слідчих (підрозділи 2.1, 2.4). За допомогою статистичного методу і документального аналізу визначено особливості інформаційного забезпечення та наукової організації праці слідчих (підрозділи 2.2, 2.3). Соціологічні методи (опитування, анкетування) застосовано для характеристики проблемних питань контрольно-наглядової діяльності за слідчими підрозділами органів внутрішніх справ України, виявлення недоліків професійної підготовки слідчих, проблемних аспектів наукової організації праці слідчих, інформаційного забезпечення слідчої діяльності (підрозділи 2.2, 2.3, 2.4, 2.5).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі адміністративного, трудового та кримінально-процесуального права, теорії управління. Нормативною основою роботи є Конституція України, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють діяльність слідчих підрозділів ОВС України. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали з питань діяльності органів досудового слідства МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень організаційно-правових основ діяльності слідчих підрозділів ОВС. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
- визначено особливості організаційної та функціональної структури слідчих підрозділів, надано пропозиції щодо їх удосконалення;
- запропоновано до складових системи професійної підготовки слідчих віднести: навчання у відомчих навчальних закладах; початкову підготовку; наставництво; практику; стажування; перепідготовку; підвищення кваліфікації; службову підготовку; виховання; психологічне забезпечення; самоосвіту;
- визначено особливості інформаційного забезпечення слідчої діяльності, у зв’язку з чим з’ясовано ряд вихідних понять в цій сфері, а саме: мету та зміст інформаційного забезпечення, завдання інформаційного забезпечення, функції та засоби інформаційного забезпечення діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ;
- обґрунтовано важливість запровадження принципів спеціалізації та взаємозамінності слідчих залежно від управлінського рівня слідчого підрозділу та його організаційно-штатної структури.
удосконалено:
- елементний склад правового статусу слідчих підрозділів ОВС, до яких віднесено: завдання, функції, повноваження, відповідальність та підслідність слідчих підрозділів, а також адміністративні процедури їх діяльності;
- цілі, завдання, функції, принципи, форми та методи, організаційну структуру, порядок взаємодії та координації діяльності слідчих підрозділів ОВС;
- сутність, мету та завдання контролю та нагляду за діяльністю слідчих підрозділів органів внутрішніх справ;
- предмет правового забезпечення діяльності слідчих підрозділів ОВС, у зв’язку з чим, правовідносини, які складають його основу зведено у дві груп: відносини внутрішнього управління; відносини зовнішнього управління;
- нормативно-правові акти з досліджуваних питань, зокрема сформульовано: ряд конкретних пропозицій щодо внесення змін та доповнень до: КПК України, Положення про органи досудового слідства в системі Міністерства внутрішніх справ України, Типового положення про слідчий відділ, відділення, групу міського, районного, міськрайонного, лінійного управління, відділу, відділення ГУМВС, УМВС, УМВСТ, підрозділу спеціальної міліції;
дістали подальший розвиток:
- характеристика особливостей становлення та розвитку слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, що дозволило виокремити дев’ять етапів (періодів) у їх діяльності;
- пропозиції щодо передбачення в КПК України спрощеної процедури досудового слідства, зокрема запропоновано: розширити сферу застосування органами дізнання протокольної форми досудової підготовки матеріалів; відновити раніше існуючу форму дізнання у справах, за якими провадження досудового слідства не є обов’язковим; визначити підслідність таким чином, щоб слідчі органів внутрішніх справ розслідували переважно кримінальні справи про тяжкі злочини;
- поняття наукової організації праці слідчих, яку визначено як безперервний процес удосконалення їх діяльності на основі досягнень науки та слідчої практики з метою ефективного виконання завдань щодо всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин у справах про злочини, що дозволяє значно підвищити ефективність і продуктивність праці слідчого при мінімальних витратах його сил і засобів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки організаційно-правових питань діяльності слідчих підрозділів ОВС України;
– у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які регулюють діяльність слідчих підрозділів ОВС України, зокрема, до КПК України, Положення про органи досудового слідства в системі Міністерства внутрішніх справ України, Типового положення про слідчий відділ, відділення, групу міського, районного, міськрайонного, лінійного управління, відділу, відділення ГУМВС, УМВС, УМВСТ, підрозділу спеціальної міліції;
– у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність органів досудового слідства системи МВС України;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять із дисциплін „Управління в ОВС” та „Досудове слідство”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки адміністративного права, всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на двох науково-практичних конференціях: „Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення” (м. Сімферополь, грудень 2006р.); „Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів” (м. Сімферополь, грудень 2007р.), а також на теоретичних семінарах та засіданнях кафедри адміністративної діяльності ОВС і кафедри адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у семи наукових працях, а саме: у шести наукових статтях, які опубліковані у фахових виданнях; у одній тезі доповіді на науково-практичній конференції.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів‚ поділених на 8 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 198 сторінок. Список використаних джерел складається із 265 найменувань і займає 23 сторінки.

Список літератури:
ЗМІСТ
ВСТУП ...................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ ОВС ........................................................................... 10
1.1. Історико-правовий аналіз створення та розвитку слідчих підрозділів органів внутрішніх справ .............................................................................. 10
1.2. Правовий статус слідчих підрозділів ОВС ................................................. 37
1.3. Нормативно-правове забезпечення діяльності слідчих підрозділів ОВС................................................................................................................. 62
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ................................................................................. 79

РОЗДІЛ 2 СУЧАСНИЙ СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ......................................... 87
2.1. Загальна характеристика організації слідчої діяльності в ОВС: організаційна та функціональна структура слідчих підрозділів ............. 87
2.2. Інформаційне забезпечення слідчої діяльності ОВС .............................. 103
2.3. Особливість наукової організації праці слідчих ..................................... 126
2.4. Сутність та перспективні напрямки професійної підготовки слідчих.......................................................................................................... 141
2.5. Контроль за діяльністю слідчих підрозділів органів внутрішніх справ............................................................................................................. 155
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 .............................................................................. 167

ВИСНОВКИ ........................................................................................................ 173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................... 176

ВСТУП
Актуальність теми. Подальший розвиток демократії, забезпечення прав і свобод громадян нерозривно пов’язані з підвищенням ефективності діяльності органів внутрішніх справ, зокрема слідчих підрозділів. Саме в діяльності органів досудового слідства найяскравіше відображається існуючий стан боротьби зі злочинністю та реальний стан захищеності прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб від злочинних та інших протиправних посягань. Більше того, слідчі підрозділи в системі органів досудового слідства є низовою ланкою правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю, а тому несуть основне навантаження з розкриття та розслідування злочинів.
Ефективність діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ залежить від багатьох факторів – правових, матеріально-технічних, соціальних тощо. Не останнє місце серед факторів стабільності та ефективності діяльності слідчих підрозділів займає організаційний. Проблема організації діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України займає важливе місце в комплексі питань управління правоохоронною діяльністю. Але розробка цих питань протягом тривалого часу, як правило, мала або процесуальний характер (коли основний наголос робився на процесуальній стороні діяльності слідчих підрозділів), або велась тільки в криміналістичному аспекті, стосовно до характеристики окремих прийомів і засобів збирання і дослідження доказів, розслідування окремих груп злочинів тощо. Під час дослідження діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ набагато більше уваги приділялось можливостям і значенню проведення конкретних слідчих дій, їх оцінці, а про організацію та особливості управління слідчими підрозділами мова здебільшого не йшла. Тільки наприкінці 90-х рр. ХХ ст. та у перші роки ХХІ ст. було проведено ряд ґрунтовних наукових досліджень з проблем організації та управління слідчими підрозділами, авторами яких були О.О. Алєксєєв, О.В. Баулін, А.Г. Каткова, Г.К. Кожевников, П.В. Коляда, М.А. Погорецький, Р.Ю. Савонюк, І.М. Шопіна та ін.
У той же час в організації діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ залишились невирішені проблеми теоретичного, організаційного і правового характеру. Необхідні для практики наукові дослідження організаційних та правових аспектів діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, їх ефективність вивчені далеко не повністю. Таким чином, необхідність посилення боротьби зі злочинами та іншими правопорушеннями, підвищення значення і ролі в цьому процесі слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, необхідність удосконалення організаційних аспектів їх діяльності обумовлюють актуальність і важливість глибокого та всебічного наукового дослідження широкого кола питань, пов’язаних з організаційно-правовими основами діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.п. 1.2, 2.8 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п.п. 1.3, 3.1, 3.3 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, яке регулює діяльність слідчих підрозділів органів внутрішніх справ та узагальнення практики його реалізації визначити сутність організаційно-правових основ діяльності слідчих підрозділів ОВС України, сформулювати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації із зазначених питань.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
- здійснити історико-правовий аналіз створення та розвитку слідчих підрозділів органів внутрішніх справ;
- уточнити правовий статус слідчих підрозділів ОВС та охарактеризувати особливості нормативно-правового забезпечення їх діяльності;
- з’ясувати сутність та особливості організації слідчої діяльності в ОВС, уточнити їх організаційну та функціональну структури;
- визначити місце та особливість інформаційного забезпечення слідчої діяльності ОВС;
- уточнити значення наукової організації праці слідчих;
- з’ясувати сутність та визначити перспективні напрямки професійної підготовки слідчих;
- охарактеризувати проблемні питання контрольно-наглядової діяльності за слідчими підрозділами органів внутрішніх справ України;
- виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційних та правових основ діяльності слідчих підрозділів системи МВС України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у сфері організації діяльності слідчих підрозділів ОВС України.
Предмет дослідження становлять теоретичні основи та організаційно-правові норми діяльності слідчих підрозділів ОВС України.
Методи дослідження. У роботі використовуються як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, що базуються на діалектичному підході до об’єкта, який досліджується, так і окремі методи наукового пізнання. Зокрема, логічний метод (аналіз, синтез, індукція, дедукція) використано під час дослідження нормативних актів, аналітичних матеріалів, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, які є предметом дослідження (розділи 1, 2). Історичний метод застосовувався під час дослідження історико-правових особливостей створення та розвитку слідчих підрозділів органів внутрішніх справ (підрозділ 1.1). Порівняльно-правовий метод використано під час дослідження правового статусу слідчих підрозділів ОВС, аналізу особливостей нормативно-правового забезпечення діяльності слідчих підрозділів ОВС (підрозділи 1.2, 1.3). За допомогою системно-структурного методу було здійснено аналіз організаційної та функціональної структури слідчих підрозділів ОВС, досліджено форми професійної підготовки слідчих (підрозділи 2.1, 2.4). За допомогою статистичного методу і документального аналізу визначено особливості інформаційного забезпечення та наукової організації праці слідчих (підрозділи 2.2, 2.3). Соціологічні методи (опитування, анкетування) застосовано для характеристики проблемних питань контрольно-наглядової діяльності за слідчими підрозділами органів внутрішніх справ України, виявлення недоліків професійної підготовки слідчих, проблемних аспектів наукової організації праці слідчих, інформаційного забезпечення слідчої діяльності (підрозділи 2.2, 2.3, 2.4, 2.5).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі адміністративного, трудового та кримінально-процесуального права, теорії управління. Нормативною основою роботи є Конституція України, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють діяльність слідчих підрозділів ОВС України. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали з питань діяльності органів досудового слідства МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень організаційно-правових основ діяльності слідчих підрозділів ОВС. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
- визначено особливості організаційної та функціональної структури слідчих підрозділів, надано пропозиції щодо їх удосконалення;
- запропоновано до складових системи професійної підготовки слідчих віднести: навчання у відомчих навчальних закладах; початкову підготовку; наставництво; практику; стажування; перепідготовку; підвищення кваліфікації; службову підготовку; виховання; психологічне забезпечення; самоосвіту;
- визначено особливості інформаційного забезпечення слідчої діяльності, у зв’язку з чим з’ясовано ряд вихідних понять в цій сфері, а саме: мету та зміст інформаційного забезпечення, завдання інформаційного забезпечення, функції та засоби інформаційного забезпечення діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ;
- обґрунтовано важливість запровадження принципів спеціалізації та взаємозамінності слідчих залежно від управлінського рівня слідчого підрозділу та його організаційно-штатної структури.
удосконалено:
- елементний склад правового статусу слідчих підрозділів ОВС, до яких віднесено: завдання, функції, повноваження, відповідальність та підслідність слідчих підрозділів, а також адміністративні процедури їх діяльності;
- цілі, завдання, функції, принципи, форми та методи, організаційну структуру, порядок взаємодії та координації діяльності слідчих підрозділів ОВС;
- сутність, мету та завдання контролю та нагляду за діяльністю слідчих підрозділів органів внутрішніх справ;
- предмет правового забезпечення діяльності слідчих підрозділів ОВС, у зв’язку з чим, правовідносини, які складають його основу зведено у дві груп: відносини внутрішнього управління; відносини зовнішнього управління;
- нормативно-правові акти з досліджуваних питань, зокрема сформульовано: ряд конкретних пропозицій щодо внесення змін та доповнень до: КПК України, Положення про органи досудового слідства в системі Міністерства внутрішніх справ України, Типового положення про слідчий відділ, відділення, групу міського, районного, міськрайонного, лінійного управління, відділу, відділення ГУМВС, УМВС, УМВСТ, підрозділу спеціальної міліції;
дістали подальший розвиток:
- характеристика особливостей становлення та розвитку слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, що дозволило виокремити дев’ять етапів (періодів) у їх діяльності;
- пропозиції щодо передбачення в КПК України спрощеної процедури досудового слідства, зокрема запропоновано: розширити сферу застосування органами дізнання протокольної форми досудової підготовки матеріалів; відновити раніше існуючу форму дізнання у справах, за якими провадження досудового слідства не є обов’язковим; визначити підслідність таким чином, щоб слідчі органів внутрішніх справ розслідували переважно кримінальні справи про тяжкі злочини;
- поняття наукової організації праці слідчих, яку визначено як безперервний процес удосконалення їх діяльності на основі досягнень науки та слідчої практики з метою ефективного виконання завдань щодо всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин у справах про злочини, що дозволяє значно підвищити ефективність і продуктивність праці слідчого при мінімальних витратах його сил і засобів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки організаційно-правових питань діяльності слідчих підрозділів ОВС України;
– у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які регулюють діяльність слідчих підрозділів ОВС України, зокрема, до КПК України, Положення про органи досудового слідства в системі Міністерства внутрішніх справ України, Типового положення про слідчий відділ, відділення, групу міського, районного, міськрайонного, лінійного управління, відділу, відділення ГУМВС, УМВС, УМВСТ, підрозділу спеціальної міліції;
– у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність органів досудового слідства системи МВС України;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять із дисциплін „Управління в ОВС” та „Досудове слідство”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки адміністративного права, всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на двох науково-практичних конференціях: „Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення” (м. Сімферополь, грудень 2006р.); „Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів” (м. Сімферополь, грудень 2007р.), а також на теоретичних семінарах та засіданнях кафедри адміністративної діяльності ОВС і кафедри адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у семи наукових працях, а саме: у шести наукових статтях, які опубліковані у фахових виданнях; у одній тезі доповіді на науково-практичній конференції.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів‚ поділених на 8 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 198 сторінок. Список використаних джерел складається із 265 найменувань і займає 23 сторінки.