ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В КОНТЕКСТІ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ

Короткий опис

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В КОНТЕКСТІ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ………………………………….13
1.1. Поняття та зміст державного управління………………….………….13
1.2. Концепція адміністративної реформи в Україні як наукова основа реформування державного управління………………………….…….28
1.3. Основні принципи організації та діяльності органів виконавчої влади……………………………………………………………………..58
Висновки до розділу 1...………………………………………………………78

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ЯК КЛЮЧОВОГО ОБ’ЄКТА
АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ……………………………………………….81
2.1. Удосконалення класифікації органів виконавчої влади……………….81
2.2. Розмежування функцій адміністративного та політичного
керівництва в міністерствах……………...………………………...……101
2.3. Особливості діяльності патронатної служби в органах виконавчої
влади………………………………………………………………………116
Висновки до розділу 2………………………………………………………130

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ……………..132
3.1. Розмежування компетенції обласних і районних державних адміністрацій…………...………………………………………………...132
3.2. Шляхи оптимізації структури місцевих державних адміністрацій.….154
3.3. Удосконалення правового статусу територіальних підрозділів міністерств та інших органів виконавчої влади…………...……….…167
Висновки до розділу 3…………………………………………………….…182

ВИСНОВКИ..……………………………………………………………………..184

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………189

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………215

ВСТУП

Актуальність дослідження. З проголошенням незалежності Україна одержала у спадщину від колишньої радянської системи адміністративний апарат, неспроможний у нових умовах забезпечувати повноцінне становлення, функціонування та подальший розвиток держави. І це при тому, що обсяги управлінської діяльності зросли у деяких сферах у 20 - 30 разів, а окремі з них (оборонна, зовнішня політика) - були утворені заново. Тому проблема реформування системи державного управління, комплектування її висококваліфікованими кадрами, спроможними забезпечити економічний і соціальний розвиток, набула для нашої держави на початку 90-х років першочергового значення.
Особливість і складність ситуації в Україні на той час полягала у тому, що процес реформування державного управління відбувався паралельно з формуванням і становленням системи органів виконавчої влади. За відсутності конституційно закріплених концептуальних підходів до питань діяльності державної влади створити ефективну систему державного управління в Україні було не просто.
З прийняттям нової Конституції України з'явились можливості для формування дієздатного уряду, побудови єдиної ефективної вертикалі виконавчої влади, закладення основ розмежування повноважень центральних і місцевих органів влади. Основний Закон сприяв створенню цілісної системи державного управління на базі визначених у Конституції України принципів єдності державної влади та її розподілу на законодавчу, виконавчу та судову. Важливо, що при цьому були чітко визначені і конституційно закріплені повноваження найвищих інститутів державної влади.
Не дивлячись на це, система державного управління багато в чому залишалася неефективною, що зумовило необхідність її подальшого реформування. У 1998 році Державною комісією з проведення адміністративної реформи в Україні була схвалена Концепція адміністративної реформи в Україні. Положення цієї Концепції були покладені в основу реформування системи державного управління в Україні.
За останні шість років здійснювалися деякі заходи щодо виконання окремих положень цієї Концепції, проте її впровадження було повільним та суперечливим. Виникла потреба у проведенні наукового моніторингу щодо проведення адміністративної реформи в Україні, дослідженні найбільш проблемних питань функціонування управління та визначення шляхів його удосконалення.
Окремі організаційно-правові питання удосконалення діяльності органів виконавчої влади в контексті адміністративної реформи в Україні розглядалися у працях багатьох дослідників. Насамперед, варто відзначити напрацювання відомого вченого В.Авер’янова, який системно підійшов до даної проблеми і фактично є лідером української науки у вивченні цього питання. Окремими проблемами адміністративної реформи в Україні займаються і внесли вагомий вклад вітчизняні вчені: О. Андрійко, О. Бандурка, В. Білоус, Ю. Битяк, І. Голосніченко, Н. Гутарева, Є. Додін, В. Кампо, Р. Калюжний, В. Колпаков, А. Комзюк, В. Копєйчиков, В. Кравченко, О. Крупчан, Є. Кубко, В. Марчук, О. Негодченко, Н. Нижник, В. Опришко, П. Пацурківський, В. Петков, О. Петришин, М. Пухтинський, О. Рябченко, А. Селіванов, В. Сіренко, О. Фрицький, В. Цвєтков, В. Шамрай, В. Шаповал, Ю. Шемшученко, В. Шкарупа, М. Якимчук та багато інших. Проблемами адміністративного реформування також займалися російські дослідники Г. Атаманчук, Д. Бахрах, Ю. Козлов, Б. Лазарєв, Н. Глазунова, Ю. Тихомиров та інші.
Зазначені науковці пропонували шляхи подальшого удосконалення системи державного управління. Однак, через об’єктивні та суб’єктивні причини в українських реаліях вони достатньою мірою не були реалізовані, тому потребують переосмислення з огляду на їх потенційну ефективність у реформуванні державного управління.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до вимог Концепції адміністративної реформи в Україні, якою передбачено проведення науково-теоретичних і прикладних досліджень з проблематики державного управління, адміністративного і муніципального права.
Дисертація виконана згідно з науковими програмами та планами Національної академії державної податкової служби України, кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності і є складовою науково-дослідної теми “Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності в сфері оподаткування” (державний реєстраційний № 0105U000657).
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є наукове вивчення організаційно-правових питань удосконалення діяльності органів виконавчої влади в контексті проведення адміністративної реформи в Україні, а також вироблення конкретних пропозицій щодо удосконалення їх статусу.
Для досягнення поставленої мети автор виконала такі завдання:
- більш детально розкрито поняття державного управління в Україні;
- проведено науковий моніторинг стану виконання Концепції адміністративної реформи в Україні з перспективою її подальшого впровадження;
- розглянуто принципи побудови, організації та діяльності органів виконавчої влади;
- розроблені пропозиції щодо удосконалення існуючої класифікації органів виконавчої влади;
- проведено чітке та однозначне розмежування функції політичних і адміністративних посад у центральних органах виконавчої влади;
- розглянуто необхідність існування та специфіку патронатної служби в органах державної влади України;
- визначено шляхи оптимізації завдань та організації діяльності місцевих державних адміністрацій з урахуванням адміністративного реформування на даному етапі;
- розроблено пропозиції щодо вдосконалення правового статусу територіальних підрозділів міністерств та інших органів виконавчої влади на місцях.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі діяльності органів виконавчої влади в ході проведення адміністративної реформи в Україні.
Предметом дослідження є правові норми та організаційні засади, які регламентують структуру та діяльність органів виконавчої влади в Україні та шляхи їх удосконалення внаслідок проведення адміністративної реформи.
Методи дослідження. Методологія роботи базується на загальнофілософському раціоналістичному підході, на засадах наукового гностицизму та прагненні дотримуватись максимально можливої об’єктивності та неупередженості. З огляду на достатньо специфічний предмет дослідження у роботі використовуються досягнення цивілізаційного підходу.
Науково-теоретичними засадами дисертаційної роботи є:
- дослідження принципів організації та діяльності органів виконавчої влади з позицій раціоналізму та загальнонаукового підходу;
- звернення при дослідженні політико-правових явищ до вивчення різноманітних та різнопланових чинників – діалектичних суперечностей; заперечення абсолютної оцінки явища, характеризуючи його, насамперед, в конкретному історико-політичному контексті;
- чітке і послідовне дотримання принципу наукового детермінізму.
Методичний інструментарій дослідження становить:
- комплексний метод, що органічно поєднує в собі загальний філософсько-науковий метод;
- аналітичний метод, забезпечує аналіз актів законодавства України на шляху здійснення адміністративної реформи ;
- формально-догматичний метод, що передбачає опис та аналіз принципів побудови та організації органів виконавчої влади;
- статистичний метод, який дозволяє опрацювати фактичний матеріал щодо адміністративної реформи в Україні;
- порівняльно-правовий метод, який дав можливість виявити спільні риси у реформуванні системи органів виконавчої влади в Україні та зарубіжних країнах, акцентувати на їх розбіжностях та запропонувати для запровадження в Україні результатів зарубіжного досвіду.
Джерелом та нормативною базою дослідження є в першу чергу Конституція України, Концепція адміністративної реформи в Україні, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України та інші правові акти, що стосуються здійснення адміністративної реформи в Україні, а також праці вітчизняних та зарубіжних дослідників у галузі адміністративного права та теорії управління.
Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається тим, що за характером і змістом розглянутих у дисертації питань вона є одним із перших у вітчизняній теорії і практиці комплексним монографічним дослідженням, присвяченим організаційно-правовим питанням удосконалення діяльності органів виконавчої влади у контексті адміністративної реформи в Україні.
У результаті проведеного дослідження сформульовані та обґрунтовані нові положення та висновки, запропоновані здобувачем особисто:
Вперше:
- доказано діалектичний характер об’єктно-суб’єктних відносин державного управління в ході проведення адміністративної реформи в Україні;
- доведена доцільність прийняття Закону України “Про державний секретаріат в Україні”, який би встановлював чітку регламентацію політичних і адміністративних функцій в міністерствах, а також в обласних державних адміністраціях (після визнання посад голів обласних державних адміністрацій політичними);
- пропонується повторно ввести посади державних секретарів міністерств та введення посад державних секретарів обласних державних адміністрацій;
- обґрунтовано авторське визначення патронатної служби та розроблено проект Закону України “Про патронатну службу в органах державної влади України”;
- доведена необхідність відмови від використання терміну “місцеві державні адміністрації” в законодавстві України.
Дістали подальшого розвитку питання:
- демократизації адміністративної реформи в Україні;
- правового статусу органів виконавчої влади внаслідок проведення конституційної реформи;
- принципи організації та діяльності органів виконавчої влади;
- розмежування компетенції обласних і районних державних адміністрацій;
- оптимізації структури обласних і районних державних адміністрацій.
Удосконалено:
- класифікацію центральних органів виконавчої влади;
- запропоновано прийняти окремі положення проекту Закону України “Про Кабінет Міністрів України”;
- правовий статус територіальних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження визначається актуальністю розглянутих у роботі проблем та новизною пропозицій їх вирішення.
Положення та висновки дослідження можуть бути використані при подальшій науковій розробці проблем науки адміністративного права і теорії управління та у процесі практичного вирішення питань адміністративного права та реформування виконавчої влади нашої держави.
Можна визначити такі окремі аспекти застосування результатів дисертаційного дослідження:
- у науково-теоретичній та науково-дослідницькій роботі – у сфері вивчення адміністративного права та проблем державного управління;
- у правотворчій та державотворчій роботі – при підготовці законопроектів щодо вдосконалення державного управління.
Деякі пропозиції дисертанта впровадженні у законодавчу діяльність (акт впровадження № 06-19/15- 729 від 7 червня 2004р.; акт впровадження № 06-19/15-1385 від 12 жовтня 2004р.; довідка № 06- 1/3- 624-2 від 26 жовтня 2004р.).
- у правозастосовчій діяльності – для вдосконалення практичної діяльності державних органів при реформуванні системи органів виконавчої влади;
- у навчальній та освітній роботі – у процесі викладання дисциплін адміністративного права, теорії управління, порівняльного правознавства у вищих навчальних закладах України.
Одержані результати дисертаційного дослідження можуть бути використані та використовуються у навчальному процесі при підготовці навчальних і робочих планів, лекційних, семінарських та практичних занять з дисциплін “Адміністративне право” та “Конституційне право” для студентів юридичного факультету університету “КРОК” (акт впровадження № А11-10/1 від 11 жовтня 2004р.).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, оцінки та висновки, а також рекомендації й пропозиції обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу відповідних наукових та нормативно-правових джерел.
Апробація результатів дослідження. Дисертація підготовлена і виконана на кафедрі адміністративного права та процесу Національної академії державної податкової служби України, де відбулося її неодноразове обговорення та рецензування.
Результати досліджень оприлюднювалися на Всеукраїнському юридичному семінарі “Інтелектуальна власність в сфері кабельного телебачення. Практичний досвід застосування законодавства” (Харків, 17-19грудня 2002р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Адміністративне право в контексті європейського вибору України” (Київ, 6-7 лютого 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми захисту прав людини в умовах розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні” (Львів, 21 травня 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції (м. Острог, 21 травня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” (Запоріжжя, 30 червня – 2 липня 2004 р.), Всеукраїнському семінарі, проведеному за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» за програмою “Права людини” (Київ, 13-14 травня 2004 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 6 робіт, із них 3 статті – у фахових наукових виданнях, 2 – у матеріалах конференцій, 1 – у збірнику наукових праць.
Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у таких фахових виданнях:
1. Янчук О.Ю. Адміністративна реформа в Україні: вектор зміни структурних зв’язків // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003.–№24. – С. 64–68.
2. Янчук О.Ю. Структурно-кадрові аспекти адміністративної реформи в Україні // Право України. – 2004. –№2. – С. 31–33.
3. Янчук О.Ю. Європейський вибір України: трансформація системи виконавчої влади // Підприємництво, господарство і право. – 2004. –№6. – С. 70–73.
4. Янчук О.Ю. Як захистити свої права в державних та судових органах. (Посібник для практичного використання) // Міжнародний фонд «Відродження», Вінницька громадська організація «Відродження». – Вінниця. – 2004. – С.70.
5. Янчук О.Ю. Трансформація системи виконавчої влади в контексті адміністративної реформи в Україні // Адміністративне право в контексті європейського вибору України. Збірник наукових праць. За матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції м.Київ, 6–7лютого 2004року, Київ – 2004, видавництво „Міленіум”– С.188–191.
6. Янчук О.Ю. Структурні зв’язки у системі органів виконавчої влади // Всеукраїнська науково-практична конференція. – м. Острог, 21 травня 2004. – Наукові записки. Серія „Право”.– Острог.: Видавництво Національного університету „Острозька академія”, 2004.– С.160 –166.
Структура дисертації. Згідно із напрямом дослідження, логікою викладу та конкретними завданнями дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел, що нараховує 294 позиції. Повний обсяг дисертації – 234 сторінок, із них – 188 сторінок основного тексту. Дисертація містить додатки, а також чотири акти впровадження.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Внаслідок проведеного дисертаційного дослідження автор сформулював низку пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення діяльності органів виконавчої влади в Україні, що становлять зміст дисертації, і зробив наступні висновки.
На підставі аналізу адміністративної реформи в Україні з точки зору складових системи державного управління, автор дійшов висновку про діалектичне поєднання суб’єктно-об’єктного складу, що передбачає наявність складних зв’язків. По-перше, певні органи держави мають ознаки як суб’єкта, так і об’єкта державного управління в контексті проведення адміністративної реформи в Україні. По-друге, відбувається перетворення об’єктів адміністративної реформи в її суб’єкти і навпаки (наприклад, Кабінет Міністрів України).
Розглядаючи Концепцію адміністративної реформи в Україні, автор погоджується з думкою, що цей правовий документ відзеркалив високий теоретичний рівень української юридичної науки. Разом з тим зазначається, що адміністративна реформа в нашій державі лише частково проводиться у відповідності з Концепцією адміністративної реформи в Україні (окремі її положення ігноруються або ж виконуються непослідовно та суперечливо). На нашу думку, часткове впровадження реформи суттєво знижує її позитивний потенціал, а деякі положення взагалі дискредитовані (наприклад, впровадження інституту державних секретарів).
Дослідник дійшов висновку, що є комплекс причин, які призводять до повільного впровадження адміністративної реформи. По-перше, це недоліки самої Концепції адміністративної реформи в Україні, які виявляються за відсутністю задекларованих чітких часових рамок для реалізації тих чи інших етапів перетворень. По-друге, неприйняття Програми здійснення адміністративної реформи в Україні позбавило реформу чіткого плану дій. По-третє, недостатнє законодавче та фінансово-матеріальне забезпечення адміністративної реформи. Проте головною причиною «затухання» реформи є кулуарний, недемократичний характер її впровадження. На нашу думку, саме відсутність потужної підтримки реформаторських сил з боку суспільства гальмує адміністративну реформу. З огляду на зазначене, автор пропонує цілу низку заходів, які сприятимуть демократизації адміністративної реформи.
Підкреслено, що метою як адміністративної реформи в Україні, так і самого функціонування органів виконавчої влади має стати конституційний принцип «Влада для народу, а не народ для влади». Наголошується, що цей принцип дістав деталізацію в Концепції адміністративної реформи в Україні як щодо Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та місцевого самоврядування.
Автор дійшов висновку, що ряд фундаментальних принципів організації та діяльності органів виконавчої влади (верховенства права, науковості, відкритості) реалізуються неповною мірою. У зв’язку з цим запропоновані шляхи їх оптимізації.
Запропоновано ряд конкретних пропозицій щодо впровадження конституційної реформи, метою якої є легітимний перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки. Внаслідок реформи центр прийняття рішень у державі перейде до парламенту, а виконавча влада отримає більшу самостійність. У той же час автор вважає, що поспіх у прийнятті Закону України “Про внесення змін до Конституції України” зумовить низку суттєвих недоліків, одним із основних є непослідовність у впровадженні конституційної реформи.
Автором запропоновано ряд реорганізаційних заходів щодо центральних органів виконавчої влади, метою яких є удосконалення системи державного управління. Пропонується, зокрема, вивести Державну податкову адміністрацію України, Державну митну службу України, Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України, Міністерство закордонних справ, Міністерство оборони України та Службу безпеки України із підпорядкування Президента України та підпорядкувати їх Кабінету Міністрів України. Це дозволить реалізувати припис Концепції адміністративної реформи про відсутність у структурі виконавчої влади органів, які прямо чи опосередковано не підпорядковані Кабінету Міністрів.
Автор вважає за нагальну потребу прийняти Закон України “Про Кабінет Міністрів України”. У цьому зв’язку пропонуються конкретні зміни та доповнення до проекту Закону України “Про Кабінет Міністрів України”(додаток Б), а саме: щодо персонального формування складу уряду; про призначення керівників центральних органів виконавчої влади прем’єр-міністром; про чіткий розподіл повноважень між міністрами та їх заступниками; про заборону Кабінету Міністрів делегування функцій, покликаних забезпечувати стратегічне управління в державі; про судовий контроль, який надає право кожному громадянину впевнитися в якісному функціонуванні державної та виконавчої влади.
Запропоновано обмежитись у складі центральних органів виконавчої влади двома видами органів – міністерствами та державними комітетами (останні перейменувати у державні агентства). Кількість існуючих центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом варто суттєво скоротити, а вони мали б стати самостійним видом органів виконавчої влади, але без надання їм статусу “центральних” (один із варіантів назви – спеціальні органи виконавчої влади – СОВВ). Автор переконаний, що утворення СОВВ має або ґрунтуватись безпосередньо на приписах Конституції України, або відбуватись в кожному випадку шляхом прийняття конкретного статутного закону.
Запропоновані конкретні пропозиції щодо розмежування повноважень між міністром та державним секретарем, які необхідно закріпити в Законі України «Про державний секретаріат в Україні». Саме на базі цього Закону варто повторно ввести посади державних секретарів у міністерствах та посади державних секретарів обласних державних адміністрацій.
З метою усунення існуючих прогалин у законодавстві пропонується проект Закону України “Про патронатну службу в органах державної влади України”. Патронатна служба в органах державної влади – це особливий різновид служби, що створюється при державному органі чи керівнику державного органу, які за своїм характером є політичними, і повинні забезпечувати його ефективне функціонування.
Даний законопроект дозволить припинити неконтрольоване впровадження патронатної служби в органах державної влади України, що призводить до “розмивання” суті цієї специфічної служби. Голови обласних державних адміністрацій мають бути визнані політиками, що надасть їм право формувати свою патронатну службу.
Автор пропонує відмовитися від терміну “місцеві державні адміністрації”, оскільки він включає в себе і обласні державні адміністрації, і районні державні адміністрації. Натомість пропонується кожного разу конкретизувати обласний чи районний рівень державних адміністрацій. Відповідно автором запропоновано новели у проекті Закону „Про зміни до Конституції України”(додаток А). Автором обґрунтована необхідність прийняття двох Законів –„Про обласні державні адміністрації” та „ Про районні державні адміністрації”.
Дисертант пропонує схему розмежування повноважень між обласними та районними державними адміністраціями. Якщо обласні державні адміністрації забезпечують соціально-економічний та культурний розвиток області, то районні державні адміністрації у своїй діяльності підпорядковуються відповідній обласній державній адміністрації. Автор пропонує наділити обласні державні адміністрації лише контрольними функціями, а на районному рівні запровадити лише місцеве самоврядування.
Пропонується визнати посаду голови обласної державної адміністрації політичною. Голова обласної державної адміністрації має відповідати за вироблення і впровадження державної політики у відповідній області, а відтак, повинен бути максимально звільнений від вирішення поточних, оперативних питань. Натомість адміністративні функції варто покласти на державного секретаря обласної державної адміністрації.
Вважаємо за доцільне внести зміни в структуру обласної державної адміністрації, метою яких є переорієнтація діяльності цього органу з пасивного виконавця державної політики в області до активного ініціатора обласних перетворень з урахуванням регіональної специфіки. Пропонується обмежити кількість заступників голови обласної адміністрації, а систему управлінь, відділів та інспекцій реформувати у департаменти, які будуть орієнтовані на проведення державної політики у регіоні.
З метою вдосконалення правового статусу територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади пропонується прийняти Закон України “Про центральні органи виконавчої влади”. У цьому Законі слід детально виписати взаємовідносини між територіальними підрозділами ЦОВВ із місцевими державними адміністраціями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер`янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. - К.: Ін Юре, 1997. - 48с.
2. Авер’янов В.Б. Адміністративна реформа і правова наука //Право України. - 2002. - №3. - С.20-24.
3. Авер’янов В.Б. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування //Право України. - 1998. - №8. - С.8-13.
4. Авер’янов В.Б. Центральні органи виконавчої влади в Україні: концептуальний підхід до класифікації в контексті адміністративної реформи в Україні //Вісник Академії правових наук України. - К.: Право, 1999. - №1 (16). - С.45-49.
5. Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф. Виконавча влада і державний контроль. / М.С.Лопата (ред.); Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. Робоча група з реформування центральних органів виконавчої влади. – К., 1999. – 47 с.
6. Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф., Голосніченко І.П. та ін. Проект Концепції реформи адміністративного права України. - К., 1998. - 58с.
7. Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. - Харків: Право, 1998. - 52с.
8. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры. - К.: Наукова думка, 1990. - 148с.
9. Аверьянов В.Б. Организация аппарата государственного управления (структурно-функциональный аспект). - К.: Наукова думка, 1985. - 146с.
10. Аверьянов В.Б. Правовые совершенствования организационых структур управления научно-техническим прогрессом. - К., 1986. - 15с.
11. Аверьянов В.Б. Совершенствование аппарата государственного управления: конституционный аспект. - К., 1982. - 375с.
12. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления. - К.: Наукова думка. - 1979. - 150с.
13. Административное право зарубежных стран /Под ред. А.Н. Козырина и М.А.Штатиной. - Москва: Спарк, 2003. – 464 с.
14. Административное право России. - М.: Щит-М, 2001. - 246с.
15. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України /Автор-упорядник В. П. Тимощук. – К.: Факт, 2003. – 496c.
16. Адміністративна процедура та контроль за діяльністю адміністративних органів в Угорщині, Польщі, Болгарії, Естонії, Албанії. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - 236с.
17. Адміністративна реформа історія, очікування та перспективи /упорядкував В.П. Тимощук/. - К.: Факт, 2002. - 100с.
18. Адміністративна реформа в податковій сфері //За матеріалами науково-практичного семінару, який відбувся 16 лютого 2000 р. Всеукраїнська громадська організація платників податків України. - К., 2000. - 49 с.
19. Адміністративна реформа в Україні. Проблеми підвищення ролі Міністерства фінансів і Національного банку України як інститутів регулювання економіки //Науково-практична конференція 17-18 червня: доповіді та повідомлення. - К., 1998. - 319с.
20. Адміністративна реформа в Україні: шлях до європейської інтеграції. Збірник наукових праць. За матеріалами науково-практичної конференції м. Київ, 14-15 лютого 2003 року. – К.: ООО “АДЕФ-Україна”, 2003. – 320 с.
21. Адміністративна реформа для людини /під заг. ред. І.Б. Коліушка/. - К.: Факт, 2001. - 72с.
22. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України /Автори-упорядники І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда. – К.: Факт, 2003. – 536 с.
23. Адміністративне законодавство /під ред. В.С.Ковальського/ К., 1993. – 192 с.
24. Адміністративне право України /під ред. Ю.П. Битяка/. - Х.: Право, 2001. - 520с.
25. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручн.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б.Авер’янов (голова). – К.: Видавництво “Юридична думка”, 2004. – 584 с.
26. Адміністративне право України. Підручник / За заг. ред. С.В.Ківалова. – О.: Юрид. літ., 2003. – 836 с.
27. Адміністративне право України: Підручник /В.К. Колпаков , О.В.Кузьменко. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 544с.
28. Адміністративне реформування територіальних органів влади // Матеріали науково-практичної конференції 11 вересня 2002 р. – Харків: Видавництво “Хар РІУАДУ “Магістр”, 2002. – 223 с.
29. Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Випуск 19. – Одеса: Юридична література, 2003. – 432 с.
30. Андрийко О.Ф. Контроль в демократическом государстве: проблемы и тенденции. - К.: Наукова думка, 1994. - 115с.
31. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади України: Автореф. … д-ра юрид. наук: 12.00.07 /Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К., 1999. - 38с.
32. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. - 400с.
33. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 324с.
34. Бандурка О.О. Державне управління: проблеми уточнення поняття та визначення меж його використання. / Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К. 2004. №3. – С. 26-32.
35. Баришніков В.М., Маршавін Ю.М., Туленков М.В., Храмов В.О. Державне управління та державна служба: Навч. посіб. /За заг. ред М.В.Туленкова, В.О.Храмова. – К.: ІПК ДСЗУ, 2003. – 324 с.
36. Батанов О.В. Територіальна громада основа місцевого самоврядування в Україні. - К., 2001. - 260с.
37. Бахрах Д.Н. Административное право: краткий учебный курс. - М., 2001. - 275с.
38. Бернар Гурне. Державне управління / Пер. з фр. В. Шовкун/. - К.: Основи, 1993. - 164с.
39. Беспалий Б.Я. Адміністративна реформа в Україні: міфи та реалії: Матеріали круглого столу: 14 лютого 2000 року / Український незалежний центр політичних досліджень. - К., 2000. – 72с.
40. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України: Конспект лекцій. - Х.: Націон. юрид. акад., 1996. - 160с.
41. Біленчук П.Д. Місцеве самоврядування в Україні. - К.; Аттіка, 2000. - 304с.
42. Богданов А.А. Тектология (Всеобщая организационная наука). В 2-х кн. /Редкол.: Л.И.Абалкин (отв. Ред.) и др. Кн. 1. – М.: Экономика, 1989. – 304 с.
43. Бойко-Бойчук О. Практикум ефективної влади (стратегії впровадження адміністративної реформи на місцевому рівні). – Миколаїв: Атол, 2002. - 187с.
44. Борденюк В. До питання про природу функцій і завдань місцевого самоврядування // Проблеми теорії і практики державного управління і місцевого самоврядування. - К .: Вид-во УАДУ, 1996. – С.92-95.
45. Бурчак Ф.Г. Президент України. - К.: Ін Юре, 1997. - 24с.
46. Валевський О., Конончук С. Інститут державних секретарів в Україні: від задуму до реалізації. Аналітична доповідь. – К.: УНЦПД, 2003. – 108 с.
47. Василенко И.А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия. - М.: Логос, 2000. - 200с.
48. Вдосконалення системи надання управлінських послуг (аналіз, дослідження, пропозиції). – Харків, 2003. – 67 с.
49. Виконавча влада і адміністративне право /за заг. ред. В.Б. Авер’янова. - К.: Видавничий дім «Ін-Юре», 2002. - 668с.
50. Від влади – до громади. Від громади – до влади. Досвід створення інформаційно-консультативних центрів при місцевих органах влади. Практичний посібник. – К., 2001. – 51 с.
51. Відкрите засідання секцій малих та середніх міст Асоціації міст України та громад. Тренінг-семінар “Сучасний стан місцевого економічного розвитку: проблеми та шляхи їх подолання. Досвід територіальних громад міст України”. м. Іллічівськ. 30 червня – 2 липня 2004 р. Збірник матеріалів / За ред. В.В.Кравченка та М.В.Пітцика. – К.: Атіка, 2004. – 216 с.
52. Влада і громада: співпраця влади і громадськості у вирішенні місцевих проблем / А. Ткачук, В. Артеменко, Р. Рукомеда. – К.: Інститут громадянського суспільства, 2004. – 88 с.
53. Воротіна Л.І. Погляд науковця на адміністративну реформу //Економічні реформи сьогодні. - 2000. - №29. - С.43-44.
54. Гіжевський В.К., Головченко В.В., Ковальський В.С. Популярна юридична енциклопедія. - К.: Юрінком, 2003. - 528с.
55. Гладун З.С. Проблеми адміністративної реформи в Україні. Наукова доповідь, виголошена на засіданні Вченої ради Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 29 с.
56. Глазунова Н.И. Система государственного управления: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 551 с.
57. Гнидюк Н. Засади функціонування системи державного управління (уроки з досвіду країн центральної та східної Європи, що готуються до вступу в ЄС). - Тернопіль: Лілея, 2001. - 40с.
58. Головченко В., Корпань О. Конституційні принципи місцевого самоврядування //Право України. – 1998. - №3. – С. 14-17.
59. Голосніченко І.П. Значення адміністративного права в умовах демократичних перетворень суспільства // Право України. - 1998. - №11. - С.21-22.
60. Гонцяж Я., Гнидюк Н. Адміністративна реформа: нездійснені мрії та втрачені можливості. Як знайти конструктивний шлях для реалізації основних компонентів адміністративної реформи? – К.: Міленіум, 2002. – 136 с.
61. Гонцяж Я., Гнидюк Н. Свобода інформації та виконавча гілка влади: Правові норми. Інституції. Процедури. – Київ: Міленіум, 2002. – 240 с.
62. Государственное управление: теория и перспективы. - Минск: Беларусь, 1999. - 320с.
63. Громадські слухання “Державна стратегія управління місцевим і регіональним розвитком (реформування місцевих органів виконавчої влади та системи місцевого самоврядування). – Донецьк, 2003. – 126 с.
64. Громадські слухання “Про доцільність та можливість створення державної установи з питань проведення адміністративної реформи та розвитку місцевого самоврядування / Упорядник М. Пухтинський. Міжнародний фонд “Відродження”. Фонд сприяння розвитку місцевому самоврядуванню. - К.: Логос, 2000. - 112с.
65. Громадянське суспільство. Реформа системи державного управління: можливості та загрози для розвитку громадянського суспільства. Як хорові гуртки та футбольні клуби сприяють ефективному державному управлінню. – К., 2001. – 28 с.
66. Гусарєв С.Д. Проблеми юридичної діяльності та процеси розвитку державної системи України / Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. –К., 2004. №3. – С. 65-74.
67. Державна служба в Україні: Збірник законодавчих та нормативних документів, роз’яснень Головдержслужби, міністерств та відомств України. - К., 1996. - 510с.
68. Державне управління /за ред. А.Ф. Мельника/. - К.: Знання-прес, 2003. - 344с.
69. Державне управління: теорія і практика /під ред. В.Б. Авер`янова/. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 432с.
70. Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. /За заг. руд. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 360 с.
71. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування /За ред. В.Б. Авер’янова, І.Б. Коліушка. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - 51с.
72. Державне управління та місцеве самоврядування /під ред. Г. Мостового/. - К.: В-во УАДУ, 2001. - 128с.
73. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики /За заг. ред. В.Б. Авер’янова. - К.: Факт, 2003. - 384с.
74. Державне управління: централізація і децентралізація. - К., 1997. - 48с.
75. Долежан В. Василюк С. Реформа державної влади: шляхи і варіанти реалізації // Право України - 2002.- №12 - С.32-37.
76. Дуда А.В. Удосконалення функцій та структури Кабінету Міністрів України в період адміністративної реформи: Автореф. дис. … канд. наук з держ. управл.: 25.00.01 /УАДУ. - К., 2001. –-19с.
77. Європейські принципи державного управління /Пер. з англ. О.Ю. Куленкової. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 52с.
78. Єгупенко В. Ю., Колюка М. Розмежування повноважень органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій // Проблеми вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування: Матеріали наук.-практ. конф., Харків, 4-5 грудня 2001 р. / За ред. М. І. Панова.- Х.: НЮАУ, 2002.- 250 с.
79. Єрмолін В.П. Конституційні засади виконавчої влади в Україні (проблеми теорії і практики) // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. спеціальність 12.00.02 – конституційне право. – К., 2003. – 17 с.
80. Журавель В.И. Административная реформа и организация системы здравоохранения в Германии (по результатам стажировки) / Український медичний часопис. – К., №3 (11) – V-VI 1999. – С. 74-78.
81. Журавльова Г. Поділ влади в сучасній Україні (проблеми теорії та практики) //Право України. К., 1998. - №11. – С. 23-25.
82. Загальна теорія держави та права / За заг. ред. В.В. Копєйчикова. - К.: Юрінком Інтер, 1997. - 320с.
83. Закон України “Про органи самоорганізації населення”: Науково-практичинй коментар / За ред. В.В.Кравченка. – К.: Атіка-Н, 2003. – 152 с.
84. Исполнительная власть в Российской Федерации / Под ред. А.Ф. Ноздрачева, Ю.А. Тихомирова. - М.: БЕК, 1996. - 269с.
85. Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні. - К., 1997. - 36с.
86. Кампо В.М. Муніципальна політика Президента України. - К., 2002. - 49с.
87. Кампо В.М., Нижник Н.Р., Шльоер Б.П. Становлення нового адміністративного права України. - К.: Юридична книга, 2000. - 60с.
88. Касьяненко М.М. Організація роботи та управління органами державної податкової служби України. - Ірпінь, 2001. - 229с.
89. Кикоть П.В. Міністерства в системі органів виконавчої влади України // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. спеціальність 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. – К., 2002. – 16 с.
90. Коваленко А.А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія і практика. Монографія. - К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. - 512с.
91. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій для студентів юрид. вузів та ф-тів. - К.: Вентурі, 1998. - 208с.
92. Ковальський В.С. Державна служба в Україні. - К., 2002. - 351с.
93. Ковальський В.С. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 304с.
94. Козлов Ю.М. Исполнительная власть: сущность, функции //Вестник МГУ. Серия: Право. –М., - 1992. - №4. - С.4-8.
95. Коліушко І. Адміністративна реформа в Україні // Право України. - 1998. - №2. - С. 10-14.
96. Коліушко І., Тимощук В. Ліквідація посад державних секретарів міністерств – задоволення апетиту чи інтереси держави / Дзеркало тижня. № 21 (446). 7-13 червня 2003 р.
97. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. Монографія. К.: Факт, 2002. - 260с.
98. Колпаков В.К. Адміністративна реформа і деліктне законодавство / Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. №4. – С. 40-50.
99. Коментар до Конституції України / За ред. В.Ф. Опришка. - К.: Ін-т зак-ва Верховної Ради України, 1996. - 376с.
100. Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілка. - К.: Наукова думка, 1999. - 734с.
101. Конституція України /прийнята 28 червня 1996 року/ (станом на 28 червня 2003р). /Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - Ст.141.
102. Конституція України: Науково-практичний коментар / В.Б.Авер’янов, Ю.В.Баулін та ін.; Ред. кол. В.Я.Тацій, Ю.П.Битяк, Ю.М.Грошевий та ін. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 808 с.
103. Концепція адміністративної реформи в Україні. - К., 1998. - 62с.
104. Кордун О.О., Ващенко К.О., Павленко Р.М. Особливості виконавчої влади в пострадянській Україні. - К.: МАУП, 2000. - 248с.
105. Кравченко В.В., Пітцик М.В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні (основи муніципального права). Навчальний посібник. – К.: “Арарат-Центр”, 2001. – 176 с.
106. Кравчук Л. Адміністративна реформа в Україні: стан і перспективи // Вісник УАДУ при Президенті України. – К., 1998. - №1. – С. 13-23.
107. Кравчук Л.М. Держава і влада: досвід адміністративної реформи в Україні. - К.: Інтелект, 2001. - 192с.
108. Крегул Ю.І. Деякі питання адміністративної реформи в Україні //Проблеми державно-правової реформи в Україні: Збірник наукових праць. - К. - 1997. – Випуск 3. - С.99-108.
109. Крупчан О.Д. Організація виконавчої влади. - К., В-во УАДУ, 2001. - 132с.
110. Куйбіда В., Чушенко В. Поняття місцевого самоврядування в Україні. //Право України. К., 1998. - №5. – С. 17-21.
111. Куликов В.Н. История государственного управления в России. - М., 2001. - 271с.
112. Кульчицький С.В. Закономірності державотворчого процесу в незалежній Україні. - К., 2001. - 160с.
113. Лазор О.Я., Лазор О.Д. Місцеве самоврядування: вітчизняний та зарубіжний досвід: Навчальний посібник. – Л.: Ліга-Прес, 2002. – 464 с.
114. Лебедев П.Н. Социальное управление. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1982. – 255 с.
115. Лінецький С. Щодо співвідношення понять «орган виконавчої влади» та «орган державного управління» // Право України. - 2000. - №6. - С.23-26.
116. Любченко П.М. Компетенція суб`єктів місцевого самоврядування. - Х.: Модель всесвіту, 2001. - 224с.
117. Мавко П. Місцеве самоврядування в Україні як притча во язицех / Аспекти самоврядування. – 2002. №1 (13). – С. 15-20.
118. Мавлевич Н. Жить в семье / Семья и школа. 2003. №6.
119. Малиновський В. Державна служба: теорія і практика. - К.: Атіка, 2003. - 160с.
120. Малиновський В.Я. Державне управління. - Луцьк: Вежа, 2000. - 560с.
121. Малышко Н.И. Конституционная система Украины, Республики Беларусь и России: (сравнительно-правовой анализ). - К., 2001. - 44с.
122. Манойло І.А. Формування кадрів державного управління // Теорія та практика державного упраління. Випуск 5: Державне управління та шляхи удосконалення політичної системи: Матеріали наук-практ. конференції, 24 вересня 2003 р. – Х.: Вид-во ХарРі НАДУ «Магістр», 2004. – С. 24-26.
123. Маркіна І.А. Методологія сучасного управління: Монографія. - К.: Вища школа, 2001. - 311с.
124. Марущак В. Організаційно-правове планування як наукове забезпечення адміністративної реформи //Збірник наукових праць УАДУ при Президентові України. В 2ч. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. – Випуск 2. – Частина 1. - С.129-134.
125. Місцеве самоврядування у громаді: практ. посіб. для депутатів місцевих рад та активістів громад. / За ред. А.Ткачука. – К.: Інститут громадянського суспільства: ТОВ “ІКЦ ЛЕСТА”, 2004. – 304 с.
126. Місцеве самоврядування: 10 років здобутків / За ред. М.Пухтинського. – К.: Атіка, 2002. – 268 с.
127. Місцеві державні адміністрації в Україні: нормативно-правове регулювання /упоряд. О.І. Сушинський/. - Львів: Світ, 2002. - 136с.
128. Муніципальний рух: новий етап розвитку: Матеріали VII Всеукраїнських муніципальних слухань “Муніципальний рух в Укрїані – 10 років розвитку” (6-8 вересня 2001 р., м. Бердянськ) / Заг. ред. М. Пухтинського. – К.: Логос, 2002. – 560 с.
129. Мухамедьярова Л. Забери меня домой / Общая газета. № 30. 26 июля 2001 г.
130. Нижник Н., Машков О., Мосов С. Контроль у сфері державного управління //Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – К., 1998. - №2. - С. 23-29.
131. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе. - К.: НАН Украины, Ин-т государства и права, 1995. - 207с.
132. Нижник Н.Р. Деякі аспекти сучасної концепції державного управління в Україні // Вісник УАДУ. - Х., 1995. – Випуск 4. - С.17-25.
133. Нижник Н.Р., Дубенко C.Д. Держава як суб’єкт управління суспільними процесами // Конституція України – Основний закон суспільства, держави, людини: науково-методичні рекомендації / В.І. Луговий (ред.) - К.: Вид-во УАДУ, 1997. - С.79-88.
134. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 159с.
135. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах /Под ред. проф. М.Н. Марченко. - М.: Зерцало, 1998. - Т. 2: Теория права. - 640с.
136. Олійник А.Ю. Роль законів України у нормативно- правовому забезпеченні основних свобод людини і громадянина / Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К., 2004. №4. – С. 131-140.
137. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії. Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – 352 с.
138. Опанасюк Г. Тенденції підготовки державних службовців у країнах Центральної та Східної Європи. - К.: Вид- во УАДУ, 2001. - 282с.
139. Опришко В. Державно-правова реформа в Україні: основні напрями //Право України. – К.,– 1998. - №1. С. 11-16.
140. Опришко В.І. Історія державного управління в Україні. - К., 2001. - 268с.
141. Органи державної влади України /за ред В.Ф. Погорілка/. - К., 2002. - 592с.
142. Органи самоорганізації населення: створення, легалізація, організація діяльності. Нормативні акти, навчально-методичні матеріали / За ред. В.В.Кравченка. – К.: Атіка, 2004. – 176 с.
143. Основи конституційного права України /під заг. ред. В.В. Копєйчикова/. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 288с.
144. Павлов Д.М. Ефективність системи органів державного управління: поняття, умови та критерії оцінки // Вісник НАВСУ. – К., 2001. - №1. - С.217-223.
145. Павлов Д.М. Правове забезпечення реформи державного управління в Україні // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - Спецвипуск №1. - 2002. - С.189-190.
146. Павлов Д.М. Розвиток фінансового законодавства як засіб забезпечення адміністративної реформи в Україні // Вісник Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка: Серія: Юридичні науки. – Випуск 43. - 2001. - С.80-83.
147. Пархомчук О. Проект підвищення якості муніципальних послуг у Дніпропетровську / Аспекти самоврядування. – К., 2002. №1 (13). – С. 36-37.
148. Пасенюк О. Реформування адміністративного права – важливий напрям правової політики //Право України. – К., 1998. – №3. - С.3-6.
149. Пахомов І. Чи потрібна поспішність у реформуванні адміністративного права? //Право України. – К., 1999. - №2. – С. 97-101.
150. Петренко П.С. Поглиблення управлінської кризи чи вихід із глухого кута? // Економічні реформи сьогодні. – К., 2000. - №29. - С.36-40.
151. Петришин А.В. Государственная служба: Монография. - Харьков: Факт, 1998. - 168с.
152. Питання Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи: Указ Президента України від 9 січня 1999 року №5 //Збірник указів Президента України. Випуск 1. (січень-березень 1999 р.) – С.4.
153. Питання Секретаріату Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. №88. //Офіційний вісник України. – К., 2000. - №4. – Ст. 108.
154. Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід /під ред. В.І. Лугового/. - К.: В-во УАДУ, 2000. - 376с.
155. Полешко А. Проблеми правового забезпечення адміністративної реформи в Україні // Право України – К., 2002. - №12, - С.42-46.
156. Політико-правова система України. ІІ випуск. – Київ; Український видавничий консорціум, 2004. – 302 с.
157. Положення про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи: Указ Президента України від 2 жовтня 1997 року №1089 //Збірник указів Президента України. Випуск 4. (жовтень-грудень 1997 р.) – С.5-11.
158. Правознавство /під ред. В.В. Копєйчикова/. - К.; Юрінком, 2001. - 640с.
159. Президент України та державна регіональна і муніципальна політика /під заг. ред. О.О. Дьоміна/. - К.: Логос, 2003. - 230с.
160. Принципи Європейської хартії місцевого самоврядування. Навч. посіб. / М.Пітцик, В.Кравченко, Е.С.Моньйо, Б.Фонтен, В.Черніков та ін / К., 2000. – 136 с.
161. Про введення додатково посади заступника голови обласної, Київської та Севастопольської державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2000 р. № 1487 //Офіційний вісник України. – К., 2000. - №40. – Ст.1691.
162. Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів: Указ Президента України від 11 лютого 2000 р. №207 // Офіційний вісник України. - К., 2000. - №7. – Ст.262.
163. Про вдосконалення структури Служби Прем’єр-міністра України та Секретаріату Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 2000 р. №466. //Офіційний вісник України. – К., 2000. - №10. – Ст. 384.
164. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. //Офіційний вісник України. – К., 2001. - №20. – Ст.859.
165. Про внесення змін до статті 2 Указу Президента України від 22 липня 1998 року №810: Указ Президента України від 18 грудня 1999 року №1588 //Збірник указів Президента України. Випуск 4. (жовтень-грудень 1997 р.) – С.185.
166. Про внесення змін до Указу Президента від 13 березня 1999 року №250: Указ Президента України від 24 вересня 1999 року №1219 //Збірник указів Президента України. Випуск 3. (жовтень-грудень 1999 р.) – С.163-164.
167. Про внесення змін до Указу Президента від 15 грудня 1994 року №1573: Указ Президента України від 3 квітня 2000 року №556 //Збірник указів Президента України. Випуск 2. (квітень-червень 2000 р.) – С.6.
168. Про внесення змін до Указу Президента України від 22 липня 1998 року №810: Указ Президента України від 10 вересня 1998 року №1000 //Збірник указів Президента України. Випуск 3. (липень-вересень 1998 р.) – С.230.
169. Про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи: Указ Президента України від 7 липня 1997р. № 620 //Збірник указів Президента України. Випуск 3. (липень-вересень 1997 р.) – С.15-16.
170. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №52. - Ст.490.
171. Про деякі заходи щодо оптимізації керівництва в системі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 26 травня 2003 р. №434 //Офіційний вісник України. – К., 2003. - №22. – Ст.989.
172. Про Загальне положення про міністерство, інший центральний орган виконавчої влади України: Указ Президента України від 12 березня 1996 року №179 //Збірник указів Президента України. Випуск 1. (січень-березнь 1996 р.) – С.239-244.
173. Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року //Зібрання постанов Уряду України. - 1996. - №2. - Ст.56.
174. Про затвердження Положення про стажування у державних органах: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1994 року //Зібрання постанов Уряду України. - 1995. - №2. - Ст.35.
175. Про затвердження порядку проведення службового розслідування: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 1995 року //Зібрання постанов Уряду України. - 1995. - №5. - Ст.130.
176. Про затвердження Порядку утворення структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, не передбачених примірними переліками, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та введення додаткової посади заступника глави місцевої державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. №957. //Офіційний вісник України. – К. – 2000. - №24. – Ст. 1009.
177. Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. №915. //Офіційний вісник України. – К. – 2000. - №30. – Ст. 1260.
178. Про затвердження Типового положення про урядовий орган державного управління: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2000 р. №386. //Офіційний вісник України. – К. – 2000. - №8. – Ст. 317.
179. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998р. № 810 // Офіційний вісник України. - 1999. - №21. - Ст. 32.
180. Про заходи щодо реалізації Стратегії реформування системи державної служби в Україні на 2000-2001 роки: Указ Президента України від 26 липня 2000 р. №925 //Офіційний вісник України. – К. – 2000. - №30. – Ст. 1260.
181. Про звернення громадян: Закон України від 12 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №47. - Ст.256.
182. Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади України: Указ Президента України від 13 березня 1999 року №250 //Збірник указів Президента України. Випуск 1. (січень-березень 1999 р.) – С.235-242.
183. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15 грудня 1999 року №1573. //Збірник указів Президента України. Випуск 4. (жовтень-грудень 1999 р.) – С.173-179.
184. Про кількість суддів Апеляційного суду України, Касаційного суду України та Вищого адміністративного суду України: Указ Президента України від 7 листопада 2002 року //Офіційний вісник України. – К. – 2002. - №45. – Ст.2067.
185. Про Комплексну програму підготовки державних службовців: Указ Президента України //Офіційний вісник України. – К. – 2000. - №46. – Ст. 1982.
186. Про Концепцію державної регіональної політики: Указ Президента України від 25 травня 2001 року №341 //Офіційний вісник України. – К. – 2001. - №22. – Ст.983.
187. Про місцеве самоврядування: Закон України від 21 травня 1997 р. //Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №24. - Ст.170.
188. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 р. //Відомості Верховної Ради України.- 1999.-№20.-Ст.35.
189. Про першочергові заходи з проведення в Україні адміністративної реформи: Указ Президента України від 20 листопада 1998 року №1284 //Збірник указів Президента України. Випуск 4. (жовтень-грудень 1998 р.) – С.116.
190. Про підвищення ефективності системи державної служби: Указ Пр