ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РОБОТИ З КАДРАМИ В ОРГАНАХ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

Короткий опис

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
ІНСТИТУТ ПРАВА ІМЕНІ КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО

На правах рукопису

ДЕРЕВ’ЯНКО ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 658.310.8:005.951.96:343.163

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РОБОТИ З КАДРАМИ В ОРГАНАХ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Озерський Ігор Володимирович
доктор юридичних наук

КИЇВ – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………...……….…...3
ВСТУП………………….………………………………………………...…………4
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ ……………………...………………………...…...14
1.1. Теоретико-методологічна характеристика кадрової функції в правоохоронній діяльності та адміністративно-правовій науці……..…..……...14
1.2. Сутність та зміст кадрового забезпечення органів прокуратури України...27
1.3. Поняття, межі та гарантії правового статусу прокурорсько-слідчих працівників.…………………………………………………………………...…....52
Висновки до розділу……………………………………………………………….73
РОЗДІЛ 2.
ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ КАДРОВОЇ РОБОТИ В ОРГАНАХ ПРОКУРАТУРИ…………………...….76
2.1. Організація роботи з кадрами в органах прокуратури...................................76
2.2. Управління прокурорсько-слідчими кадрами та їх соціально-правове забезпечення………………………………………………………………..……..105
Висновки до розділу……………………………………………………………...127
РОЗДІЛ 3.
ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ ТА ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ПРОКУРОРСЬКО-СЛІДЧИХ ПРАЦІВНИКІВ….............129
3.1. Професійний відбір на навчання та службу в органи прокуратури ..........129
3.2. Особливості професійної підготовки прокурорських кадрів…………......155
3.3. Профілактично-виховна робота з прокурорсько-слідчими кадрами……..166
Висновки до розділу…………………………………………...…………………187
ВИСНОВКИ………………………………………………………..………….…191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….….199
ДОДАТКИ…………………………………………………………………......…238

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ГПУ – Генеральна прокуратура України
НАПУ – Національна академія прокуратури України
ІПК НАПУ – Інститут підвищення кваліфікації НАПУ
МВС – Міністерство внутрішніх справ
ОВС – Органи внутрішніх справ
НДІ – Науково – дослідний інститут
НАВС – Національна академія внутрішніх справ
ВНЗ – Вищий навчальний заклад
ВЗО – Вищий заклад освіти
КПК – Кримінально - процесуальний кодекс
КК – Кримінальний кодекс
ДТП – Дорожньо – транспортна пригода
МПК – Морально – психологічний клімат
Р.Ф.(РФ) – Російська Федерація
СНД – Співдружність незалежних держав
ООН – Організація об’єднаних націй
ЮНЕСКО - Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури
СПТ – Соціально – психологічний тренінг
Див. - Дивись
і.т.д. – і так далі
і. ін – і інші
і.т.п – і тому подібн

ВСТУП
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Здійснення органами прокуратури своєї діяльності, яка спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку, захисту прав і свобод громадян та інтересів держави значною мірою залежить від ефективного функціонування системи кадрового забезпечення, яка має враховувати як новітні тенденції теорії управління, так і прикладний позитивний вітчизняний та зарубіжний досвід. Постає питання про суттєве підвищення вимог до ефективності прокурорської діяльності, що в свою чергу передбачає необхідність пошуку та обрання нових підходів до відбору, професійної підготовки, розстановки, адаптації, виховання, навчання і супроводження діяльності відповідних фахівців.
Окремим організаційно–правовим аспектам проблеми кадрового забезпечення правоохоронної діяльності, у тому числі в системі органів прокуратури, присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, В. Авер’янова, О. Алєксєєва, М. Ануфрієва, І. Аршавої, О. Бандурки, В. Барко, М. Бурбики, В. Венедиктова, В. Долежана, Л. Давиденка, М. Косюти, М. Курко, М. Кроза, О. Кобця, М. Мичка, О. Михайленка, І. Озерського, В. Плішкіна, Є. Поповича, А. Подоляки, Я. Радзивидла, М. Руденка, О. Смірнова, О. Cинєокого, Г. Середи, В. Сухоноса, М. Якимчука та ін., проте наявний стан кадрового менеджменту в органах прокуратури потребує комплексного дослідження, пов’язаного з правовим регулюванням форм та методів роботи з прокурорсько-слідчими кадрами, а також їх розвитком і удосконаленням.
Аналіз наукових праць у галузі адміністративно-правової науки, теорії управління, юридичної психології, теорії прокурорської діяльності та власні дослідження показують, що:
 результати наукових досліджень кадрового забезпечення діяльності органів прокуратури існують у фрагментарному вигляді і не можуть безпосередньо використовуватися у науковій, навчальній та правотворчій діяльності;
 діагностичний інструментарій професійного відбору до органів прокуратури сьогодні не спирається на специфічні особливості професійної діяльності фахівців різного профілю та вимоги до їх особистісних якостей, які можуть здобуватись лише шляхом професіографічного опису вимог професії та особистості;
 недостатньо розробленим є теоретичне обґрунтування основних напрямів і компонентів системи професійної підготовки прокурорських працівників, їх розстановки, виховання, адаптації та атестації;
У зв’язку з наведеним є актуальною необхідність дослідження організаційно-правових засад оптимізації роботи з кадрами в органах прокуратури України. Дослідження цього напряму належать до адміністративно-правової науки, зокрема, до її прикладних аспектів, орієнтованих на розв’язання актуальних проблем соціальних суб’єктів у сфері регульованих правом відносин, у тому числі – прокурорської діяльності.
Зазначене вище обумовлює необхідність подальших розробок у цій сфері, визначило вибір теми і свідчить про її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до poзпорядження Президента України „Про заходи щодо зміцнення дисципліни працівників та вдосконалення кадрової роботи в правоохоронних органах” (26.03.2002 р. № 53/2002 РП); “Концепції освітньої та наукової діяльності Академії прокуратури України” (10.06.2005 р.); ст.15 Закону України „Про прокуратуру” (1991 р.); “Концепції реформування кримінальної юстиції України” (затверджена Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008); п.п. 1, 2.1, 4.2, 8, 8.1 наказу Генерального прокурора України від 15.12.2011 р. № 2гн “Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України”; “Положення про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України” (затверджене наказом Генерального прокурора України від 11 квітня 2007 р. № 583 ц); п. 13.2. наказу Генерального прокурора України від 19.09.2011 р. N 1 “Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України”; “Положенням про порядок заміщення посад помічників прокурорів і слідчих у міських, районних та прирівняних до них прокуратурах” (затверджене наказом Генерального прокурора України від 18.03.2009 р. № 19); “Положення про порядок стажування в органах прокуратури України” (затверджене наказом Генерального прокурора України від 30 грудня 2009 р. № 80); п. 8.3. та п. 8.7. рішення колегії Генеральної прокуратури України від 28.05.2010 р. “Про стан роботи з добору, розстановки, навчання та виховання кадрів органів прокуратури”; рішення колегії Генеральної прокуратури України від 23.10.2009 р. “Про стан кадрового забезпечення органів прокуратури, заходи щодо посилення виховної роботи з прокурорсько–слідчими працівниками, а також результати перевірки з цих та інших питань у прокуратурі Київської області”.
Дисертація виконана відповідно до планів проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт МАУП на 2009–2013 рр. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Київського інституту бізнесу та технологій (протокол від 25 лютого 2009 р. № 2), уточнено й схвалено вченою радою МАУП (протокол від 21 грудня 2011 р. № 11).
Мета і завдачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу теоретичних знань, чинного законодавства України та відповідних підзаконних (галузевих) нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації, визначити сутність організаційних та правових засад роботи з прокурорсько-слідчими кадрами, надати науково-обґрунтовані пропозиції та рекомендації із зазначених питань.
Виходячи з визначеної мети, поставлено та вирішувались такі задачі:
– розкрити сутність та зміст кадрового забезпечення органів прокуратури України;
– визначити актуальні проблеми врегулювання правового статусу прокурорсько-слідчих працівників;
– сформулювати організаційно-управлінські напрями удосконалення кадрової роботи в органах прокуратури;
– обґрунтувати заходи соціально-правового забезпечення прокурорсько-слідчих кадрів як складової організації роботи з кадрами в органах прокуратури;
– розробити і адаптувати науково-методичну та нормативно-правову базу професійного відбору, фахової адаптації та навчання кадрів для служби в органах прокуратури;
– окреслити шляхи ефективної організації професійної підготовки прокурорських працівників;
– проаналізувати особливості профілактично-виховної роботи в діяльності органів прокуратури.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які опосередковуються кадровим забезпеченням органів прокуратури України.
Предмет дослідження становлять організаційно-правові засади роботи з кадрами в органах прокуратури України.
Методи дослідження обрані з урахуванням мети та задач дослідження, його об’єкта і предмета. В роботі використовуються як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, що базуються на діалектичному підході до об’єкта, який досліджується, так і окремі методи наукового пізнання. Зокрема, використано такі методи: логічний метод – для дослідження нормативних актів, аналітичних матеріалів, точок зору вчених з окремих питань, які є предметом дослідження (розділи 1, 2); порівняльно-правовий – для аналізу правового статусу прокурорських працівників, аналізу особливостей нормативно-правового регулювання роботи з кадрами органів прокуратури, системи соціального забезпечення (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2); аналіз документації – для вивчення та узагальнення індивідуальних психологічних, і службових характеристик прокурорських працівників (підрозділи 2.1, 3.1); системно-структурний – для аналізу профорієнтаційної роботи з відбору кадрів для навчання та службу в органах прокуратури, проаналізовано систему професійного навчання та адаптації прокурорсько-слідчих кадрів до умов фахової діяльності (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3); соціологічний (опитування, анкетування) – для визначення прогалин у кадровому забезпеченні органів прокуратури, удосконалення системи професійної підготовки та фахового відбору (розділи 1, 2, 3); статистичні – для узагальнення одержаних результатів (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2).
Емпіричну базу дослідження склали дані статистичної звітності органів прокуратури України за 2010–2011 рр. та вивчення й узагальнення матеріалів кадрової роботи. З цією метою проводилося вивчення 200 одиниць індивідуальних психологічних, і службових характеристик прокурорських працівників; дані, отримані при опитуванні (анкетуванні) 160 прокурорських працівників; дані, отримані за результатами застосування психодіагностичних методик (протягом 2008–2010 рр.) стосовно 120 практичних працівників органів прокуратури (з них 60 прокурорів та їх заступників; 40 помічників прокурорів та 20 слідчих).
Теоретичною основою дисертації є роботи як вітчизняних, так і іноземних вчених з адміністративного та трудового права, загальної теорії права, філософії, соціології, управління, кримінально-процесуального права, юридичної психології, а також інших галузей наук. Нормативною базою дослідження є Конституція України, закони України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Європейські конвенції, законодавство, що регулює діяльність органів прокуратури низки іноземних країн (Російської Федерації, Білорусії, Казахстану, Франції, Німеччини, США), а також відомчі (галузеві) нормативні акти Генеральної прокуратури України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація містить системне, комплексне дослідження організаційно-правових засад роботи з кадрами в органах прокуратури України. У роботі обґрунтовується ряд нових положень та висновків, що розширюють наукове уявлення про оптимізацію кадрового забезпечення прокурорської діяльності та формують стратегію подальшого удосконалення кадрового менеджменту в органах прокуратури.
До найбільш суттєвих з них належать такі:
вперше:
– обґрунтовано, що засобом здійснення кадрової політики в органах прокуратури України є робота з кадрами, яка визначає увесь комплекс заходів і процедур, пов’язаних з реалізацією кадрової функції, а тому висновується положення за якого робота з прокурорсько-слідчими кадрами відображає сукупність логічно та організаційно взаємопов’язаних форм і методів діяльності щодо реалізації цілей та завдань кадрової політики з добору, розстановки, виховання, організації підготовки та перепідготовки фахівців для органів прокуратури;
– обстоюється позиція, що попри традиційного віднесення до кадрів органів прокуратури України лише працівників, яким присвоєні класні чини, більш доцільно вживати термін кадри органів прокуратури України в широкому розумінні і відносити до означеної категорії усіх працівників, як атестованих (працівників, яким присвоєні класні чини), так і не атестованих (державних службовців, окрім технічних працівників), які працюють в системі органів прокуратури. Такий підхід до розуміння кадрів органів прокуратури дозволяє відокремити їх сутнісні характеристики;
– констатується, що особливістю правового статусу прокурорського працівника є відсутність сфери неврегульованих правом повноважень, оскільки усі нерегламентовані нормативними (галузевими) актами діяння належать до сфери забороненого, яке превалює за обсягом. Відтак для прокурорського працівника первинними є обов’язки, які і визначають у цілому межі його правового статусу;
– доведено, що соціально-правові пільги встановлені для атестованих прокурорських працівників та членам їх сімей мають розповсюджуватися також на державних службовців (спеціалістів) органів прокуратури, якщо буде встановлено, що останні фактично виконують функції, які за професіографічними параметрами відповідають посаді атестованого працівника;
– висновується, що відбір претендентів на навчання (службу) до органів прокуратури України є адміністративно-правовим засобом підвищення ефективності формування та успішного проходження служби персоналом, за допомогою якого здійснюється оцінка придатності кандидата на певну прокурорсько-слідчу посаду;
– аргументується, що при оцінюванні професійних і особистісних якостей персоналу органів прокуратури атестаційна комісія повинна виходити із відповідної моделі прокурорських посад – професіограми, що містять не лише кваліфікаційні, але й спеціальні вимоги до вакантної прокурорської посади та інших положень посадового регламенту за цією посадою, а також інших положень, встановлених Законом України “Про прокуратуру” (1991 р.);
– запропоновано зміни до чинної редакції Закону України “Про прокуратуру” (ст.ст. 171; 47; 50; 501; 56) та низки галузевих наказів, положень, інструкцій, їх проектів спрямованих на удосконалення кадрового забезпечення прокурорської діяльності;
удосконалено:
– поняття роботи з персоналом в органах прокуратури, під яким розуміється цілеспрямована діяльність спеціально уповноважених посадових осіб щодо процесів професійної орієнтації, прогнозування і планування кадрових потреб, відбору, підготовки, розстановки та звільнення особового складу;
– наукову позицію щодо розуміння адміністративно-правового статусу, який стосовно прокурорського працівника визначений у нормативно-правових актах системою прав, свобод, обов’язків, обмежень, морально-правових вимог і гарантій професійної діяльності у сфері здійснення наглядових (правозахисних) повноважень, представницької та обвинувальної діяльності в суді, його соціально-правовий захист і особливості юридичної відповідальності;
– пропозицію передбачити в Законі України „Про прокуратуру” (1991 р.) окрему статтю під назвою: „Прокурори-криміналісти”, із визначенням їх загальної компетенції, оскільки в чинній редакції означеного закону така категорія прокурорсько-слідчих працівників, як прокурори-криміналісти (старші прокурори-криміналісти) навіть не згадується, а відтак порушує їх правовий статус;
– судження про те, що оцінюючи, наприклад, дотримання прокурорським працівником морально-етичних норм, атестаційні комісії не повинні втручатися в ті сторони життя останнього, що виходять за межі компетенції комісій, оскільки дотепер відсутні чіткі критерії моральності, а також зважаючи на заздалегідь несиметричне співвідношення в системі “комісія-прокурорський працівник”;
дістало подальшого розвитку:
– точка зору щодо необхідності викласти ст. 3 Закону України „Про прокуратуру” („Правові основи діяльності прокуратури”) у такій редакції: „Правовою основою діяльності органів прокуратури є: Конституція України, міжнародні правові акти, ратифіковані у встановленому порядку, Закон України “Про Прокуратуру”, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України;
обґрунтування необхідності законодавчо закріпити порядок, згідно з яким Генеральний прокурор України протягом п’яти років після звільнення з посади не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності без згоди на те Верховної Ради України. Це дало б змогу останньому неупереджено виконувати службові обов’язки;
наукова позиція щодо законодавчого закріплення положення про можливість прокурорів користуватись гарантією проти необґрунтованого звільнення проти їх волі до свого виходу на пенсію;
аргументація щодо доцільності закріплення норм, які регулюють підстави та порядок дисциплінарного провадження щодо прокурорів та слідчих, в одному нормативному акті – Законі “Про прокуратуру”, передбачивши, наприклад, розділ “Дисциплінарна відповідальність”, що у свою чергу буде відповідати вимогам законодавчої техніки та повністю узгоджується із положеннями п. 14, п. 22 ч. 1 ст. 92; ст. 123 Конституції України;
обґрунтування теоретичного положення про необхідність заміни в абзаці четвертому ст. 49 Закону України “Про прокуратуру” (1991 р.) терміну „слідчі” на термін „прокурорсько-слідчі” працівники, приймаючи до уваги те, що ст. 49 Закону України „Про прокуратуру” поширюється не тільки на слідчих, а й на інших працівників органів прокуратури;
– аргументація необхідності зміни чинної редакції ст. 49 Закону України “Про прокуратуру” з урахуванням положення наступного змісту: “Зниження рівня соціального забезпечення працівників прокуратури не припускається, а закони та інші правові акти, що суперечать цьому Закону, підлягають скасуванню”.
Практичне значення одержаних результатів дослідження. На користь практичного значення викладених у роботі висновків і пропозицій свідчить те, що їх використано:
– у законодавчій роботі – прийнято Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України для опрацювання проекти змін і доповнень до чинного Закону України “Про прокуратуру” у частині кадрового забезпечення органів прокуратури України (лист № 04-19/14-9/4 від 26 квітня 2012 р.);
– у правозастосовній діяльності – рекомендації щодо удосконалення роботи з кадрами рекомендовані для практичного використання в органах прокуратури України (акти впровадження Прокуратури Києво-Святошинського району Київської області від 13 лютого 2012 р.);
– у навчальному процесі – при підготовці підручників і посібників з навчальних курсів “Психологія прокурорської діяльності”, “Юридична психологія”, “Прокуратура України”, “Адміністративне право України”, а також розробці текстів лекцій і навчально-методичних матеріалів для проведення семінарів і практичних занять з цих дисциплін, акти впровадження: акти впровадження: Київського інституту бізнесу та технологій (від 29.12.2010 р.); Полтавського інституту економіки та права (від 20.12.2011 р.); МАУП (від 28.12.2011 р.); Запорізького національного університету (від 6.03.2012 р.); Луганського державного університету внутрішніх справ (від 17.01.2012 р.); Одеського державного університету внутрішніх справ (від 29.12.2012 р.);
– у науково-дослідницькій сфері – матеріали дисертації можуть бути основою для подальшого розроблення теоретико-правових питань діяльності органів прокуратури України.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідались на наукових конференціях і семінарах, а саме: Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні” (Харків, 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Права людини: проблеми забезпечення, реалізації та захисту” (Запоріжжя, 2012 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Луцьк, 2012 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Стратегічні напрямки розвитку правової системи України” (Львів, 2012 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових статей у фахових виданнях України, 4 тези у збірниках матеріалів конференцій і семінарів, на яких доповідалися результати дослідження.
Структура дисертації обумовлена логікою проблеми та задачами дослідження. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, що охоплюють 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (353 найменувань) та додатків. Повний обсяг дисертації становить 237 сторінок, з них загальний обсяг тексту – 198 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі здійснено спробу надати характеристику організаційно-правових та організаційно-методичних засад роботи з кадрами в органах прокуратури України, напрямів професійної підготовки прокурорських працівників та формування на грунті цього професійно-психологічних властивостей та якостей необхідних для здійснення ефективної прокурорської діяльності. Також у дисертації наведено теоретичне узагальнення проблеми професійного психологічного відбору до органів прокуратури України, розроблено та запропоновано іноваційну методику фахового відбору кандидатів на прокурорсько-слідчі посади.
На підставі проведеної роботи можна зробити наступні висновки:
1. Виявлено цілий ряд недоліків чинного Закону України „Про прокуратуру”, та надані пропозиції з їх усунення на грунті аналізу теоретичних доробок вчених, а саме: 1) вважається доцільним ст.3 Закону України „Про прокуратуру” („Правові основи діяльності прокуратури”) викласти у такій редакції: „Правовою основою діяльності органів прокуратури є: Конституція України, міжнародні правові акти, ратифіковані у встановленому порядку, Закон України “Про Прокуратуру”, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів; 2) для посилення незалежності прокурорів, доцільно було б законодавчо закріпити порядок, згідно з яким Генеральний прокурор України протягом п’яти років після звільнення з посади не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності без згоди на те Верховної Ради України. Це дало б йому змогу неупереджено, не боячись майбутніх переслідувань за свою прокурорську діяльність, виконувати службові обов’язки у точній відповідності з вимогами Конституції та чинного законодавства; 3) необхідно законодавчо закріпити положення про можливість прокурорів користуватись гарантією проти необґрунтованого звільнення проти їх волі до свого виходу на пенсію; 4) норми, які регулюють підстави та порядок дисциплінарного провадження щодо прокурорів та слідчих, необхідно викласти в одному нормативному акті – Законі “Про прокуратуру”, передбачивши, наприклад, розділ “Дисциплінарна відповідальність”, що у свою чергу буде відповідати вимогам законодавчої техніки та повністю узгоджується із положеннями п.14, п.22 ч.1 ст.92; ст.123 Конституції України, згідно з якими виключно законами, по-перше, визначаються організація й діяльність прокуратури, по-друге – діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями; 5) виходячи з огляду на недосконалу правову базу правового статусу прокурорського працівника з метою врегулювання цього питання, є потреба у розробці і прийнятті нового Закону України “Про прокуратуру”, який би чітко визначав: поняття прокурорської служби, її завдання, принципи; визначення атестованої та посади державного службовця в органах прокуратури, її класифікація і реєстр, класифікаційні вимоги до неї; поняття посадової особи і виділені ознаки, які характеризують посадову особу як спеціального суб’єкта адміністративного права та функції, які на неї покладаються.
2. Розкрито сутність та зміст кадрового забезпечення органів прокуратури України. Сутність кадрового забезпечення органів прокуратури України не зводиться лише до організаційно-структурної побудови, а полягає у задоволенні потреб даної правоохоронної інституції у висококваліфікованих кадрах та ефективне й раціональне їх використання в інтересах виконання покладених на неї завдань. Зміст кадрового забезпечення органів прокуратури України складають його наступні елементи: професійний відбір, підготовка, навчання, виховання, розстановка, адаптація та звільнення прокурорських кадрів;
3. Визначені актуальні проблеми врегулювання правового статусу прокурорсько-слідчих працівників, серед яких виокремлені: відсутність нормативно-правового акту, що визначає поняття, завдання, принципи прокурорської служби та класифікаційні вимоги до неї; поняття посадової особи органів прокуратури, її ознаки як спеціального суб’єкта адміністративного права; термінологічна неузгодженість вживаних у Законі України “Про прокуратуру” та галузевих нормативних актах понять: “прокурор”, “прокурорський працівник”, “прокурорсько-слідчі працівники”, “прокурор-криміналіст”; чітке розмежування посадових обов’язків між прокурорськими працівниками та державними службовцями органів прокуратури;
4. Сформульовані організаційно-управлінські напрями удосконалення кадрової роботи в органах прокуратури, зокрема: покращання соціального забезпечення персоналу органів прокуратури з метою мотивування результативності роботи з прокурорськими працівниками; чітке визначення цілей у процесі планування і вирішення завдань щодо персоналу, а саме з’ясування того, якими мають бути цілі управління прокурорів і що їм необхідно зробити для їх досягнення; належна організація процесу управління персоналом органів прокуратури в просторі і часі, а також встановлення осіб, які мають виконувати кожне конкретне завдання; комплексне вирішення завдань якісного формування та ефективного використання кадрового ресурсу та його потенціалу в усій сфері кадрової роботи та ін.;
5. Обґрунтовані заходи соціально-правового забезпечення прокурорсько-слідчих кадрів, що полягають у підвищенні престижу прокурорської служби; достатньо високому грошовому забезпеченні; правильній організації розпорядку й режиму робочого дня; державному страхуванні, гарантованому високому пенсійному та медичному забезпеченні; безперервному забезпеченні службового зростання, стабільності службово-трудових відносин, підвищенні фахового рівня; психолого-педагогічному супроводженні професійної діяльності прокурорських працівників, їх психореабілітації та ін.;
6. Розроблено та адаптовано науково-методичну та нормативно-правову базу професійного відбору, фахової адаптації та навчання кадрів для служби в органах прокуратури, зокрема: “Положення про психолого-педагогічне супроводження навчально-виховного процесу в Національній академії прокуратури України”, “Положення про групу посиленої психологічної уваги в органах прокуратури України та Національній академії прокуратури України”, зміни до проекту “Кодексу професійної етики та поведінки прокурора” (2005 р.), що значно посилюють виховний, профілактичний вплив на прокурорських працівників та ін.;
7. Окреслені шляхи ефективної організації професійної підготовки прокурорських працівників у навчальних закладах, що готують фахівців за прокурорською спеціалізацією, зокрема: оптимізація системи підвищення кваліфікації прокурорських кадрів в НАПУ та на практиці; активне впровадження тренінгових технологій у навчальний процес; використання позитивного міжнародного досвіду підготовки прокурорів; поєднання навчального процесу з прокурорською практикою; включення до навчального процесу фізичної та вогневої підготовки; залучення практичних працівників прокуратури до проведення навчальних занять та ін.;
8. Проаналізовані особливості профілактично-виховної роботи в діяльності органів прокуратури, що виявляються у: нормативному закріпленні положень щодо врегулювання службової та навіть позаслужбової поведінки прокурорських працівників; залученні до розгляду конфліктних службових та позаслужбових ситуацій спеціалістів-психологів Генеральної прокуратури України; активному застосуванні заходів дисциплінарного характеру до працівників за порушення етичних норм; оптимізації системи заохочень кращих працівників; уведенні в Національній академії прокуратури України спецкурсів морально-етичного спрямування для студентів та практичних працівників;
9. Формування кадрової політики в органах прокуратури має будуватись на загальних конституційних засадах державної служби з урахуванням специфіки прокурорської діяльності: 1) принцип суворої відповідності кадрової роботи вимогам чинної Конституції та законів і пріоритет останніх над підзаконними нормативно-правовими актами; 2) принцип пріоритету прав і свобод людини й громадянина, їх безпосередньої дії, що зобов’язує кадрові органи дотримуватись і захищати права і свободи людини й громадянина; З) принцип рівного доступу громадян України до служби в органах прокуратури; 4) принцип професіоналізму і компетентності (який стосується як об’єктного, так і суб’єктного складу кадрової роботи); 5) принцип гласності (прозорості); 6) принцип відповідальності державних службовців за ті рішення, які вони готують і приймають, за виконання своїх посадових обов’язків, закріплених у законодавстві.
10. До основних елементів адміністративно-правового статусу прокурорського працівника віднесено: права працівника органів прокуратури, які являють собою обумовлену Конституцією України, встановлену державними законами, іншими нормативними правовими актами, посадовими інструкціями міру дозволеної поведінки, що охороняється державою, визначає можливості і свободи професійної службової діяльності у сфері забезпечення прав людини і громадянина; обов’язок прокурорського працівника, який обумовлений Конституцією України, встановлений державними законами, іншими нормативними правовими актами, посадовими інструкціями і забезпечувану державним захистом міру належної службової поведінки, що визначає сутність і межі професійної службової діяльності; юридичну відповідальність прокурорського працівника, як елемент його спеціального правового статусу, що вказує на безпосередню залежність від особливостей службових обов’язків і прав та передбачає застосування різних заходів із метою забезпечення виконання встановлених вимог за посадою і обов’язок відповідати за неправомірні рішення, дії та вчинки.
11. Результативності й ефективності службової кар’єри в органах прокуратури сприятиме: визначення критеріїв оцінки рівня підготовки прокурорських кадрів; призначення на прокурорські посади на конкурсній основі відповідно до рейтингу, що гарантує рівність доступу до державної служби; управління подальшою кар’єрою прокурорських працівників на основі оцінювання професійних і особистісних якостей кандидатів (здібностей, знань та умінь) за результатами атестування та їх особистого рейтингу.
12. Виокремлені напрями розвитку функцій управління персоналом органів прокуратури, зокрема: покращання соціального забезпечення персоналу органів прокуратури з метою мотивування результативності роботи з прокурорсько-слідчими працівниками; чітке визначення цілей у процесі планування і вирішення завдань щодо персоналу, а саме з’ясування того, якими мають бути цілі управління прокурорів і що їм необхідно зробити для їх досягнення, поставлених центральним апаратом управління органів прокуратури; належна організація процесу управління персоналом органів прокуратури в просторі і часі, а також встановлення осіб, які мають виконувати кожне конкретне завдання та ін.
13. Основними напрямками соціального забезпечення прокурорсько-слідчих працівників, визначено: підвищення престижності прокурорської служби як в середені системі та і ззовні; достатньо високе, регулярно виплачуване грошове забезпечення, розміри якого мають підвищуватися з ростом кваліфікації, збільшенням стажу прокурорської діяльності; створення належних умов служби, забезпечення приміщенням, транспортом, телефонами, доступом до мережі інтернет, правильна організація розпорядку й режиму робочого дня; державне страхування, гарантоване високе пенсійне та медичне забезпечення; безперервне забезпечення службової перспективи, стабільність службово-трудових відносин, підвищення рівня кваліфікації; психолого-педагогічне супроводження професійної діяльності прокурорсько-слідчих працівників, їх психореабілітації; технічне удосконалення робочого місця прокурора та слідчого.
14. На підставі структурно-функціонального аналізу професійної діяльності прокурорсько-слідчих працівників розроблено професіограму та встановлені наступні психологічні особливості прокурорської діяльності: високий рівень нервово-емоційного напруження, стресогенність, перебіг в умовах дефіциту часу, нерегламентований робочий день, що згідно існуючої психологічної класифікації по оцінці виснажливості праці працівників дає підстави віднести її до переліку інтелектуально напружених професій.
15. На грунті професіографічного аналізу діяльності прокурорського працівника та за результатами анкетного опитування визначено професійно-важливі психологічні якості, що необхідні для успішного здійснення посадової діяльності (високий рівень розвитку функцій пам’яті, уваги, сенсомоторної діяльності, логічного мислення, емоційної стійкості, здатності протистояти впливу стресогенних факторів та уміння адаптуватись до нестандартних умов діяльності) та запропоновані адекватні психологічні і психофізіологічні методи їх дослідження.
16. Наголошено, що при оцінюванні професійних і особистісних якостей персоналу органів прокуратури атестаційна комісія повинна виходити із відповідної моделі прокурорських посад – професіограми, що містять не лише кваліфікаційні, але й спеціальні вимоги до вакантної прокурорської посади та інших положень посадового регламенту за цією посадою, а також інших положень, встановлених Законом України “Про прокуратуру” та галузевими нормативно-правовими актами.
17. Окреслено наступні аспекти професійного відбору в органах прокуратури, а саме: соціально-правовий (вік, вища освіта освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, „спеціаліст” або „магістр”, вільне володіння державною мовою, громадянство і т.п.); медичний (придатність до професійної діяльності за станом здоров'я); психологічний (мати необхідні для роботи на заміщуваній посаді основоположні спеціальні знання, уміння та навички, ділові якості (старанність, почуття відповідальності за доручену справу, самоорганізованість, емоційну врівноваженість, культуру спілкування; здатність до відбору суттєвої інформації, обґрунтованість суджень, тощо); моральний (працівник має бути наділений певними моральним якостями та відповідати високому званню прокурорського працівника).
18. Підкреслено, що система професійного відбору кандидатів на навчання (службу) до органів прокуратури повинна включати такі послідовні етапи: соціально-правовий аспект відбору, що містить вимоги до соціально-демографічних характеристик кандидата і правові положення; спеціальний (перевірка кандидата і його найближчих родичів на предмет можливих зв’язків із кримінальними елементами); медичний відбір поділяється на соматичний і психіатричний (сформульовані чіткі вимоги до фізичного й психічного здоров’я); психофізіологічний (швидкість реакції, особливості функціонування ЦНС тощо); психологічний відбір; конкурсно-випробувальний відбір.
Перспективними напрямками подальшої роботи з дослідження фахових умов оптимізації кадрової роботи в органах прокуратури можуть бути: розроблення методики системи оцінювання особистісних та службових параметрів діяльності працівника конкретного підрозділу органів прокуратури, узгодження та взаємодія кадрових апаратів прокуратури щодо поліпшення умов проходження прокурорської служби та вироблення заходів для ефективності реалізації прокурорськими працівниками покладених на них завдань, а також широкий комплекс питань, пов’язаних з розробкою методик удосконалення кадрового менеджменту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Коптєв П. Б. Організаційно-правові засади діяльності підрозділів по роботі з персоналом ОВС : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Коптєв Павло Борисович ; Харківський національний університет внутрішніх справ. — Х., 2006. — 212 с.
2. Битяк Ю. П. Правові засади та напрямки розвитку кадрової політики в Україні [Електронний ресурс] / Ю. П. Битяк // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. — Одеса, 2003. — Вип. 19. — С. 21—23. — Режим доступу :
http: // www. onua. edu. ua / odessa / rus / depart3 / data / problems. pd, c. 22.
3. Вороніна О. Державна кадрова політика України: її формування та принципи / О. Вороніна // Вісник академії державного управління при Президентові України. — К., 1999. — № 4. — С. 60—68.
4. Олуйко В. М. Державна кадрова політика в регіоні України : формування і реалізація : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.04 “Місцеве самоврядування” / В. М. Олуйко. — К., 2001. — 21 с.
5. Титаренко Л. М. Державна кадрова політика : соціально-психологічний та гуманітарний компоненти удосконалення підготовки управлінських кадрів : дис. … канд. політ. наук : 23.00.02 / Титаренко Любов Миколаївна ; ОНЮА. — Одеса, 2005. — 200 с.
6. Государственная служба : теория и организация : [курс лекций] / под общ. ред. Е. В. Охотского, В. Г. Игнатова. — Ростов-н/Д : Феникс, 1998. — 633 с.
7. Крушельницька О. В. Управління персоналом : [навч. посіб.] / О. В. Крушельницька, Д. П. Мельничук. — К. : Кондор, 2003. — 296 с.
8. Момот В. М. Робота з персоналом в органах та підрозділах державної податкової адміністрації України: теоретичні та організаційно-правові засади : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Момот Віталій Миколайович ; Харківський національний університет внутрішніх справ. — Х., 2006. — 204 с.
9. Державне управління в Україні : наукові, правові, кадрові та організаційні засади : [навч. посіб.] / за заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка ; Нац. ун-т “Львівська політехніка”. — Львів : Нац. ун-т “Львівська політехніка”, 2002. — 352 с.
10. Деркач А. А. Психолого-акмеологическое обеспечение профессиональной деятельности, подготовки и повышения квалификации кадров государственной службы / А. А. Деркач // Ежегодник’97 : Государственная служба России : научные труды РАГС (1997). — М., 1998. — С. 31—57.
11. Неумивайченко Н. М. Особливості виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин державних службовців : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 “Трудове право ; право соціального забезпечення юридичні” / Н. М. Неумивайченко. — Х., 2002. — 20 с.
12. Стасюк О. Про деякі методологічні засади в доборі кадрів органів державної влади / О. Стасюк // Віснник Української академії державного управління при Президентові України. — К., 1997. — № 3—4. — С. 50—55.
13. Cattell R. B. Scientific analysis of personality / Cattell R. B. — Chicago : Aldine, 1966. — 400 р.
14. Rush J. C. Career stages : a partial test of Levinson’s model of life/career stages / J. C. Rush, A. C. Peacock and G. Milkovich // Journal of Vocational Behavior. — 1980. — № 16. — P. 347—359.
15. Олуйко В. М. Кадри в регіоні України : становлення та розвиток : [монографія] / Олуйко В. М. ; за ред. Н. Р. Нижник та Г. І. Лелікова. — К. : Наук. світ, 2001. — 236 с.
16. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — 1728 с.
17. Джурканин Т. Кадровое обеспечение полиции США : [монография] / Джурканин Т., Негодченко А., Сергевнин В. ; под ред. проф. А. В. Негодченко. — Х. : НУВС ; Днепропетровск : Лира ЛТД, 2003. — 360 с.
18. Веснин В. Р. Основы менеджмента / Веснин В. Р. — М. : Знание, 1996. — 472 с.
19. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : [підруч.] / Бандурка О. М. — Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. — 480 с.
20. Осовська Г. В. Управління трудовими ресурсами : [навч. посіб.] / Г. В. Осовська, О. В. Крушельницька. — Житомир : ЖГП, 2000. — 304 с.
21. Бодди Д. Основы менеджмента / Д. Бодди, Р. Пейтон ; [пер. с англ.]. — СПб. : Питер, 1999. — 816 с.
22. Виханский О. С. Менеджмент : [учеб.] / О. С. Виханский, А. И. Наумов. — [3-е изд.]. — М. : Гардарики, 1998. — 528 с.
23. Гнейсон Д. Американский менеджмент на пороге XXI века / Д. Гнейсон, К. О’Делл ; [пер. с англ.]. — М. : Экономика, 1991. — 319 с.
24. Дмитренко Г. А. Стратегічний менеджмент : цільове управління персоналом організацій : [навч. посіб.] / Дмитренко Г. А. — К. : МАУП, 1998. — 188 с.
25. Рачинський А. П. Питання управління персоналом в органах державної влади / А. П. Рачинський // Вісник УАДУ. — К., 1998. — № 3. — С. 71—80.
26. Лендьел М. О. Сучасні методики управління персоналом : теоретичні та практичні аспекти / Лендьел М. О. — Ужгород : [б. и.], 1998. — 283 с.
27. Організація управління персоналом в ОВС / [Сущенко В. Д., Смирнов А. М., Коваленко О. І., Смирнов А. А.]. — К. : НАВСУ, 1999. — 352 с.
28. Барко В. І. Психологія управління персоналом органів внутрішніх справ (проактивний підхід) : [монографія] / Барко В. І. — К. : Ніка центр, 2003. — 448 с.
29. Воробьев Г. Г. Человеческие ресурсы и современная служба персонала / Г. Г. Воробьев // Социс. — 1996. — № 11. — С. 109—115.
30. Кравчук В. В. Кадровий потенціал менеджменту в АПК : проблеми формування, використання і управління (на матеріалах Хмельницької області) : дис. … канд. екон. наук : 08.06.01 / Кравчук Віктор Васильович ; Національний аграрний університет. — К., 2002. — 209 с.
31. Щекин Г. В. Теория кадровой политики : [монография] / Щекин Г. В. — К. : МАУП, 1997. — 176 с.
32. Олуйко В. М. Кадрові процеси в державному управлінні України : стан і перспективи розвитку : [монографія] / Олуйко В. М. — Хмельницький : ХУУП, 2005. — 326 с.
33. Мякишев Г. М. Система работы с кадрами в ОВД / Г. М. Мякишев // Совершенствование работы с кадрами в органах внутренних дел : Труды Академии МВД СССР. — М., 1989. — С. 22—29.
34. Колодкин Л. М. Предмет, система и методы работы с кадрами как самостоятельной научной дисциплины / Л. М. Колодкин // Совершенствование работы с кадрами в органах внутренних дел : Труды Академии МВД СССР. — М., 1989. — С. 14—21.
35. Качур А. Г. Организационные и правовые основы деятельности кадровых аппаратов прокуратуры субъектов Российской Федерации : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституционное право, муниципальное право” / А. Г. Качур. — М., 1997. — 27 с.
36. Каркач П. М. Деякі питання оцінки ефективності роботи з кадрами / П. М. Каркач // Питання конституційно-правового статусу прокуратури України та удосконалення її діяльності : [зб. наук. праць / ред-кол. : Л. М. Давиденко, П. М. Каркач (відп. ред.) та ін.] ; ІПК Генеральної прокуратури України. — Х., 1999. — С. 85—95.
37. Кириченко І. Г. Підготовку кадрів для органів внутрішніх справ України на рівень вимог сьогодення / І. Г. Кириченко // Інформаційний бюлетень. — 1995. — № 4. — С. 3—10.
38. Ануфрієв М. І. Становлення, розвиток та основні напрямки удосконалення відомчої багатоступеневої системи підготовки персоналу ОВС / М. І. Ануфрієв // Вісник Університету внутрішніх справ. — Х., 1999. — № 9. — С. 7—20.
39. Туманов Г. А. Организация управления в сфере охраны общественного порядка / Туманов Г. А. — М. : Юрид. лит, 1972. — 138 с.
40. Основы управления в органах внутренних дел : [учеб.] / под ред. д-ра юрид. наук, проф. А. Л. Коренева ; МЮИ МВД России. — М. : Щит-М, 1999. — 356 с.
41. Каркач П. М. Координаційна функція прокуратури України : [навч.-метод. посіб.] / П. М. Каркач, В. Л. Синчук. — Х. : Право, 2005. — 96 с.
42. Мичко М. І. Функції та організаційний устрій прокуратури / Мичко М. І. — Донецьк : Донеччина, 1999. — 256 с.
43. Бурбика М. М. Робота з персоналом в органах прокуратури України : організаційно-правові питання : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Бурбика Михайло Михайлович ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2007. — 191 c.
44. Сухонос В. В. Організація і діяльність прокуратури в Україні : історія і сучасність : [монографія] / Сухонос В. В. — Суми : Університетська книга, 2004. — 348 с.
45. Озерський І. В. Правові та психологічні засади прокурорської діяльності : дис. … доктора юрид. наук : 19.00.06 / Озерський Ігор Володимирович. — К., 2011. — 664 c.
46. Попович Є. М. Управління органами прокуратури України : організаційно-правові проблеми : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Попович Євген Миколайович ; Харків. нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2010. — 373 с.
47. Зеленецкий В. С. Функциональная структура прокурорской деятельности / Зеленецкий В. С. — Х. : ХЮИ, 1978. — 79 с.
48. Михайленко О. Проблеми функцій у системі органів прокуратури України / О. Михайленко // Вісник Академії прокуратури України. — К., 2006. — № 1. — С. 33—37.
49. Каркач П. Чи повинен прокурор координувати діяльність щодо боротьби зі злочинністю? / П. Каркач // Вісник прокуратури. — 2008. — № 6 (84). — С. 73—79.
50. Туманов Г. А. Кадры в системе управления в органах внутренних дел / Туманов Г. А. — М. : Акад. МВД СССР, 1974. — 142 с.
51. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : [підруч.] / Плішкін В. М. ; за ред. Ю. Ф. Кравченка. — К. : НАВСУ, 1999. — 702 с.
52. Якимчук М. К. Організаційно-правові основи управління в органах прокуратури України : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Якімчук Микола Костянтинович ; Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці, 2002. — 470 с.
53. Козлов Ю. М. Научная организация управления и право / Ю. М. Козлов, Е. С. Фролов. — М. : МГУ, 1986. — 247 с.
54. Якимчук М. К. Організаційно – правові основи управління в органах прокуратури України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процесс ; фінансове право ; інформаційне право” / М. К. Якимчук. — К., 2002. — 32 c.
55. Малиновський В. Я. Державне управління : [навч. посіб.] / Малиновський В. Я. — Луцьк : Вежа, 2000. — 558 с.
56. Яцуба В. Г. Кадрове забезпечення державного управління (організаційно-правовий аспект) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Яцуба Володимир Григорович ;Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. — К., 1999. — 226 с.
57. Управление персоналом : энциклопедический словарь / под ред. А. Я. Кибанова. — М. : ИНФРА-М, 1998. — 453 с.
58. Смирнов А. Ф. Прокуратура и проблемы управления / Смирнов А. Ф. — М. : Криминологическая Ассоциация, 1997. — 264 с.
59. Озерський І. В. Наукові засади організаційно–правового та психологічного забезпечення діяльності органів прокуратури : [монографія] / Озерський І. В. — Полтава : Полтавський літератор, 2010. — 488 с.
60. Кроз М. В. Система психологической оценки прокурорських работников : дисс. … канд. психол. наук : 19.00.06 / Кроз Михаил Владимирович ; НИИ проблем укрепления законности и правопорядка Генеральной прокуратуры Российской Федерации. — М., 1999. — 225 с.
61. Cинєокий О. В. Психологічні аспекти прокурорського нагляду за забезпеченням законності слідчо – оперативної діяльності. Досвід прокурора – криміналіста (за матеріалами умисних вбивств) : [монографія] / Синєокий О. В. — Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2009. — 455 с.
62. Сулемов В. А. Принципы, механизмы и технологии кадрового обеспечения аппарата органов власти / В. А. Сулемов // Государственная кадровая политика : концептуальные основы, приоритеты, технологи реализации / под общ. ред С. В. Пирогова. — М., 1996. — С. 71—89.
63. Щёкин Г. В. Организация и психология управления персоналом : [учеб.-метод. пособ.] / Щёкин Г. В. — К. : МАУП, 2002. — 832 с.
64. Жаховський В. О. Державне управління системою формування кадрового потенціалу медичної служби Збройних сил у контексті Європейської та Євроатлантичної інтеграції України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 “Механізм державного управління” / В. О. Жаховський. — К., 2006. — 21 с.
65. Про основи національної безпеки України [Електронний ресурс] : Закон України від 19 черв. 2003 р. № 964-IV. № 964-IV. — Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua
66. Іщенко Д. В. Шляхи удосконалення кадрової роботи органів управління Державної прикордонної служби / Д. В. Іщенко // Науковий вісник Державної прикордонної служби України : [наук.-практ. альманах / за ред. О. В. Богуша]. — Хмельницький, 2003. — № 4. — С. 8—11.
67. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 року № 254 к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141
68. Права людини. Основні міжнародно-правові документи. — К. : Наук. думка, 1989. — 245 с.
69. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права : прийнятий ГА ООН 16 груд. 1966 р. // Збірник нормативних актів з питань правозахисної діяльності. — К., 1995. — С. 38—44.
70. Международная защита прав и свобод человека : сб. докум. / [сост. Г. М. Мелков]. — М. : Юрид. лит, 1990. — 658 с.
71. Середа Г. Європейська модель підготовки кадрів / Григорій Середа // Голос України. — 2009. — 30 січня (№ 16). — С. 4.
72. Середа Г. Підготовка кадрів для органів прокуратури : сьогодення та перспективи розвитку / Г. Середа // Вісник Академії прокуратури України. — К., 2007. — № 3. — С. 5—10.
73. Про державну службу : Закон України від 16 груд. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 52. — Ст. 490.
74. Васильчук І. І. Психологічні умови оптимізації кадрової роботи з персоналом державної прикордонної служби України : дис. … канд. психол. наук : 19.00.09 / Васильчук Іван Іванович ; Національна Академія державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. — Хмельницький, 2008. — 188 с.
75. Радзивидло Я. Й. Личностно - профессиональное становление работников прокуратуры в процессе деятельности : дисс. … канд. психол. наук : 19.00.06 / Радзивидло Ярослав Иосифович : Харьк. нац. ун-т внутр. дел. — Х., 2005. — 179 c.
76. Анушкевич В. І. Роль саморегуляції в успішності професійної діяльності прокурорів : дис. … канд. психол. наук : 19.00.06 / Анушкевич Володимир Ігорович ; Харків. держ. акад. фізичної культури. — Х., 2008. — 168 c.
77. Кобець О. В. Особливості категоріальної структури правосвідомості юриста : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 “Юридична психологія” / О. В. Кобець. — Х., 2007. — 24 c.
78. Глушкова О. В. Психологические особенности деятельности прокурора по обеспечению участия в рассмотрении уголовных дел судами : дисс. … канд. психол. наук : 19.00.06 / Глушкова Ольга Викторовна. — Санкт-Петербург, 2006. — 182 с.
79. Матюхіна Н. П. Управління персоналом органів внутрішніх справ України : організаційно-правові засади : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Матюхіна Наталія Петрівна ; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2002. — 446 с.
80. Нижник Н. Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе / Нижник Н. Р. — К. : Ин-т государства и права НАН Украины, 1995. — 207 с.
81. Князєв В. М. Соціальна технологія та управління політичними процесами в Україні / Князєв В. М. ; Нац. ін-т стратегічних досліджень. — К. : Києво-Могилянська Академія, 1995. — 35 с.
82. Оболенський О. Теорія системного підходу в державному управління / О. Оболенський // Вісник УАДУ при Президентові України. — К., 1996. — № 3. — С. 151—158.
83. Витрук Н. В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Витрук Н. В. — М. : Наука, 1979. — 229 с.
84. Арсеньев А. С. Анализ развивающегося понятия / Арсеньев А. С., Библер Б. С., Кедров Б. М. — М. : Наука, 1967. — 439 с.
85. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка : [в 4 т.] / Даль В. И. — М. : Рус. яз., 1978— . —
Т. 4 : Р-Я. — 1980. — 680 с.
86. Словник української мови / під ред. І. К. Білодіда. — К. : Наук. думка, 1970— 1980. —
Т. 3. — 1972. — 744 с.
87. Шинальський О. Відмова від застарілих підходів та запровадження сучасних методів добору та розстановки кадрів – неодмінна запорука подальшого розвитку органів прокуратури незалежної демократичної України / О. Шинальський // Вісник Національної академії прокуратури України. — К., 2008. —№ 2. — С. 22—26.
88. Конопльов В. В. Організаційно-правовий механізм підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Конопльов В’ячеслав В’ячеславович ; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2006. — 413 с.
89. Кагановська Т. Система управління якістю кадрового забезпечення державного управління в Україні / Т. Кагановська // Вісник Національної академії прокуратури України. — К., 2008. — № 3. — С. 81—87.
90. Галаган В. І. Правові та криміналістичні проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності (на матеріалах органів внутрішніх справ України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / В. І. Галаган. — К., 2003. — 39 с.
91. Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України [Електронний ресурс] : наказ Генерального прокурора України № 2 від 15 груд. 2011 р. — Режим доступу :
http: // www. gp. gov. ua
92. Матюхіна Н. П. Управління персоналом органів внутрішніх справ України (Теоретичні і прикладні аспекти) : [монографія] / Матюхіна Н. П. ; за заг. ред. доктора юрид.наук, проф. О. М. Бандурки. — Х. : Ун-т внутр. справ, 1999. — 287 с.
93. Гусарєв С. Д. Юридичній професії - надійне кадрове забезпечення / С. Д. Гусарєв // Наукові записки Національного університету "Києво-Могилянська Академія" : [науч. изд.] / Національний університет "Києво-Могилянська Академія". — К., 2004. — Т. 26 : Юридичні науки. — С. 25—28.
94. Остапчук В. Роботу з кадрами органів прокуратури на рівень вимог дня / В. Остапчук // Вісник прокуратури. — 2003. — № 4. — С. 12—19.
95. Васильєв Г. Прокуратура як гарант законності в державі / Г. Васильєв // Вісник прокуратури. — 2003. — № 12. — С. 3—6.
96. Положення про порядок стажування в органах прокуратури України [Електронний ресурс] : затв. наказом Генерального прокурора України від 30 груд. 2009 р. № 80 ; із змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від 21 жовт. 2010 р. № 75. — Режим доступу :
http: // www. gp. gov. ua.
97. Положення про порядок заміщення посад помічників прокурорів і слідчих у міських, районних та прирівняних до них прокуратурах : затв. наказом ГПУ № 19 від 18 берез. 2009 р. // Прокуратура України : законодавство, рішення Конституційного Суду України, накази та інші організаційно – розпорядчі документи Ген. прокурора України / за заг. ред. О. І. Медведька ; керівн. проекту С. М. Винокуров ; [упоряд. : Г. М. Татарчук, Є. П. Бурдоль, І. С. Зарубинська, Н. П. Пастушенко, Ю. І. Цимбал] ; Генеральна прокуратура України. — К., 2009. — С. 469—474.
98. Регламент Генеральної прокуратури України [Електронний ресурс] : затв. наказом Генерального прокурора України від від 30 верес. 2005 р. № 53 ; із змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від 11 трав. 2007 р. № 21, від 19 верес. 2007 р. №62, від 25 берез. 2008 р. №17, від 28 трав. 2008 р. № 27, від 10 черв. 2008 р. № 31, від 31 жовт. 2008 р. №59, від 17 груд. 2009 р. № 68, від 21 черв. 2011 р. № 1гн-1/3гн-1, від 07 лип. 2011 р. №77 та від 09 лист. 2011 р. № 110. — Режим доступу :
http: // www. gp. gov. ua.
99. Положення про роботу з кадровим резервом в органах прокуратури України [Електронний ресурс] : затв. наказом Генерального прокурора України від 9 черв. 2011 р. № 61. — Режим доступу :
http: // www. gp. gov. ua.
100. Панкратов А. Кадры советской прокуратуры за 50 лет / А. Панкратов // Органы прокуратуры СССР и Верховного Суда СССР. — 1967. — № 10. — С. 27—37.
101. Шумський П. В. Підготовка юридичних кадрів: проблемні питання / П. В. Шумський // Проблеми організації прокуратури й оптимізації її діяльності в сучасних умовах : зб. наук. праць. — Х., 1998. — С. 249—254.
102. Нагнойний Я. П. Роботу з кадрами прокуратури - на рівень сучасних вимог партії / Я. П. Нагнойний // Радянське право. — 1985. — № 2. — С. 13—17.
103. Сущенко В. Безперервна освіта прокурорів і слідчих – запорука зростання їх професійної майстерності / В. Сущенко // Прокуратура. Людина. Держава. — 2004. — № 9. — С. 14—18.
104. Остапчук В. Роботу з кадрами - на якісно новий рівень / В. Остапчук // Прокуратура. Людина. Держава. — 2004. — № 12. — С. 17—19.
105. Про прокуратуру : Закон України від 5 лист. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст. 793.
106. Ковальчишина Н. І. Зміни у мотиваційній сфері особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 “Юридична психологія” / Н. І. Ковальчишина. — Х., 2008. — 22 c.
107. Червякова О. В. Організаційно-правові аспекти управління вищим навчальним закладом МВС України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління ; адміністративне право і процес ; фінансове право ; інформаційне право” / О. В. Червякова. — Х., 2002. — 16 c.
108. Шатский Е. С. О практической направленности преподавания в вузах МВД СССР / Е. С. Шатский // Актуальные проблемы преподавания цикла административно-правовых дисциплин в вузах МВД СССР : сб. науч. трудов / КВШ им. Ф. Э. Дзержинского. — К., 1984. — С. 3—13.
109. Про роль прокуратури в системі кримінального судочинства [Електронний ресурс] : рекомендація R (2000) 19 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам. — Режим доступу :
http: // legislationline. org / ru / documents / action / popup / id / 14469
110. Даневский В. П. Наше предварительное следствие: его недостатки и реформа / Даневский В. П. — К. : Семенко Сергей, 2003. — 142 с.
111. Озерський І. В. Психологічне забезпечення роботи з кадрами в органах прокуратури : [монографія] / Озерський І. В. — Полтава : Полтавський літератор, 2009. — 760 с.
112. Куліш А. М. Проблеми кадрового забезпечення органів прокуратури України [Електронний ресурс] / А. М. Куліш // Форум права. — 2006. — № 2. — С. 94—97. — Режим доступу :
http : / /www. nbuv. gov. ua / e-journals / FP / 2006 – 2 / 06 kamopu. pdf c.95
113. Подкопаєв С. Проблеми дисциплінарної відповідальності прокурорів / С. Подкопаєв // Реформування органів прокуратури України : проблеми і перспективи : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (м. Київ, 2–3 жовт. 2006 р.). — К., 2007. — С. 140—142.
114. Пшонка А. В. Дисциплінарна відповідальність прокурорів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 “Судоустрій ; прокуратура