ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЮРИДИЧНОЮ ОСВІТОЮ В УКРАЇНІ

Короткий опис

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

МАРТИНОВ МИКОЛА ПЕТРОВИЧ

УДК: 342.92:[005.5:378.147] (477)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ
ЮРИДИЧНОЮ ОСВІТОЮ В УКРАЇНІ

12.00.07 — адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Коломоєць Тетяна Олександрівна,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений юрист України

Запоріжжя — 2012
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .………………………………………..4
ВСТУП …………………………………………………………………………….5
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО УПРАВЛІННЯ ЮРИДИЧНОЮ ОСВІТОЮ В УКРАЇНІ ………………………..……………..................................15
1.1. Поняття, сутність, ознаки і функції юридичної освіти як об’єкту організаційно-правового регулювання в Україні, її співвідношення із суміжними правовими поняттями ………………………………..15
1.2. Історіографія дослідження організаційно-правового управління юридичною освітою у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині …………………………………………………………........42
Висновки до розділу 1 ……….………………………..……………….62
РОЗДІЛ 2. ЕЛЕМЕНТИ МЕХАНІЗМУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО УПРАВЛІННЯ ЮРИДИЧНОЮ ОСВІТОЮ В УКРАЇНІ……66
2.1. Мета, завдання, принципи та функції організаційно-правового управління вітчизняною юридичною освітою …………………......66
2.2. Система суб’єктів організаційно-правового управління юридичною освітою …………………………………………….………………….90
2.3. Форми і методи організаційно-правового управління юридичною освітою в Україні ……………………………………………………116
Висновки до розділу 2 …………………...………………………………144
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО УПРАВЛІННЯ ЮРИДИЧНОЮ ОСВІТОЮ В УКРАЇНІ ………………………………………………….……….148
3.1. Досвід організаційно-правового управління юридичною освітою в зарубіжних країнах та перспективи його запозичення в Україні...148
3.2. Шляхи вдосконалення організаційно-правових засад управління юридичною освітою в Україні …......................................................169
Висновки до розділу 3 ………..………………………...……………202
ВИСНОВКИ.......................................................................................................207
ДОДАТКИ………………………………………………………………………212
Додаток А. Акт впровадження основних результатів дослідження у науково-дослідну діяльність …………………………………………………212
Додаток Б. Акти впровадження основних результатів дослідження у правотворчу та в правозастосовну діяльність ………………………………214
Додаток В. Акти впровадження основних результатів дослідження в навчальний процес ………………………………………………....................217
CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................225

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

1. ОКР – освітньо-кваліфікаційний рівень
2. СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
3. МОНмолодьспорт України – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
4. МЮУ – Міністерство юстиції України
5. КМУ – Кабінет Міністрів України
6. ДІНЗ – Державна інспекція навчальних закладів
7. ВККСУ – Вища кваліфікаційна комісія суддів України
8. МВСУ – Міністерство внутрішніх справ України
9. УМВС – управління Міністерства внутрішніх справ України
10. УВС – університет внутрішніх справ
11. ст. – стаття
12. затв. – затверджено
13. ВНЗ – вищий навчальний заклад
14. НПА – нормативно-правовий акт
15. ФРН – Федеративна Республіка Німеччина
16. Законопроект № 9655 – зареєстрований у Верховній Раді України законопроект від 28.12.2011 р. «Про вищу освіту» № 9655, ініціатор (автор) – М. Азаров, Кабінет Міністрів України
17. Законопроект № 9655-1 – зареєстрований у Верховній Раді України законопроект від 30.12.2011 р. «Про вищу освіту» № 9655-1, ініціатор (автор) – А. Яценюк, Л. Оробець
18. Законопроект № 9655-2 – зареєстрований у Верховній Раді України законопроект від 06.01.2012 р. «Про вищу освіту» № 9655-2, ініціатор (автор) – Ю. Мірошниченко;
19. НТУУ «КПІ» – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

ВСТУП

Актуальність теми. Розбудова демократичної, соціальної, правової та економічно потужної держави в умовах становлення громадянського суспільства в Україні суттєво актуалізує проблему вдосконалення механізму організаційно-правового управління юридичною освітою, здатного забезпечити високу якість підготовки юристів, належний рівень правової просвіти, свідомості і культури населення, у т. ч. за рахунок підвищення ефективності діяльності МОНмолодьспорт України, МЮУ та інших суб’єктів такого управління. Сучасний етап політико-правового розвитку України відзначається активним проведенням адміністративної реформи, частиною якої у сфері освіти, у т. ч. юридичної, стали такі процеси: оптимізація системи органів управління освітою, розробка та широке обговорення декількох законопроектів «Про вищу освіту», коригування державного замовлення на підготовку фахівців у ВНЗ, скорочення кількості ВНЗ, які готують юристів для МВС, створення Національної школи суддів України, перепідпорядкування значної кількості ВНЗ МОНмолодьспорт України тощо. Врахуємо, що всі ці реформи було проведено впродовж лише 2010-2011 років. Їх перебіг у сфері юридичної освіти був прискорений перенасиченням ринку праці фахівцями-юристами та суттєвим загостренням конкуренції на ньому, водночас збереглася потреба держави в юристах, які спеціалізуються на вирішенні спорів у різних міжнародних інстанціях, володіють ґрунтовними знаннями з права іноземних держав, вільно володіють іноземними мовами. Зазначені фактичні обставини змусили владу не просто серйозно замислитися над якістю юридичної освіти, а вдатися до конкретних заходів з удосконалення системи підготовки юристів за рахунок оновлення законодавства про освіту, обґрунтування необхідності припинення практики підготовки юристів непрофільними ВНЗ, а також кардинального перегляду механізму управління юридичною освітою – потенціалу кожного його елементу.
Окреслені вище проблеми системи юридичної освіти та організаційно-правового управління нею актуалізують розробку шляхів їх успішного вирішення на рівні доктрини адміністративного права. Вітчизняні вчені-адміністративісти В. Авер’янов, О. Бандурка, В. Бевзенко, В. Боняк, І. Голосніченко, В. Журавський, В. Коваленко, Ю. Козлов, І. Коліушко, Т. Коломоєць, В. Колпаков, А. Комзюк, Р. Куйбіда, О. Кузьменко, В. Курило, Р. Мельник, О. Мінченко, Н. Нижник, Н. Оніщенко, К. Романенко, О. Святоцький, С. Стеценко, Н. Сухицька, А. Школик, Л. Юзьков та інші приділяють значну увагу як загальнотеоретичним аспектам адміністративного права, так і загальним проблемам публічного управління, особливостям управління соціально-культурною сферою, у т. ч. юридичною освітою, перспективам розвитку останньої та іншим питанням. Також у дисертації використані наукові праці фахівців у таких галузях: теорії державного управління (В. Малиновського, В. Огаренка, В. Уколова та ін.), філософії права, теорії держави і права і/або конституційного права (С. Бігуна, С. Богачова, О. Ганзенка, С. Гусарєва, М. Козюбри, А. Колодія, О. Копиленка, Г. Мурашина, Ю. Оборотова, Н. Оніщенко, П. Рабіновича, В. Селіванова, О. Скакун, С. Сливки, О.Тихомирова та ін.), трудового та інших галузей права (В. Андрейцева, В. Тація, Ю. Шемшученка, О. Ярошенка та ін.). Додатковими джерелами дослідження слугували правова публіцистика і праці вчених із соціальної філософії, історії, соціології, педагогіки та інших наук (Б. Андрусишина, Я. Болюбаша, В. Кременя, С. Ніколаєнка, Д. Табачника та ін.). Водночас вченими не були належним чином проаналізовані організаційно-правові засади управління у сфері юридичної освіти в Україні, у т. ч. з урахуванням нинішніх потреб державо- і правотворчих процесів. Відсутність жодної комплексної праці, безпосередньо присвяченої проблемам такого управління, стало важливою передумовою обрання теми дослідження, розкриття якої покликане сприяти підвищенню якості організаційно-правового управління освітньою системою підготовки юристів і правовою просвітою серед пересічних громадян.
Отже, тема дисертації, що зумовлена необхідністю заповнити прогалини юридичної науки в дослідженні механізмів організаційно-правового управління юридичною освітою (зокрема, шляхом врахування положень цієї роботи в проекті нової редакції Закону України «Про вищу освіту», під час розробки стандартів юридичної освіти тощо), а також практичними потребами народу України, який активно розбудовує соціальну правову державу і громадянське суспільство, є актуальною для дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота входить до Плану наукових досліджень юридичного факультету Запорізького національного університету на 2011-2014 роки та комплексного наукового проекту «Дослідження основних напрямів реформування законодавства України в контексті глобалізаційних процесів» (номер державної реєстрації 0111U008532). Крім цього, вона пов’язана з підготовкою змін до законодавства України, що визначає засади управління юридичною освітою, підготовку науково-педагогічних правничих кадрів вищої кваліфікації (у т. ч. Закону України «Про вищу освіту») та має безпосереднє відношення до реалізації Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22.07.98 р. № 810, Державної цільової науково-технічної та соціальної програми «Наука в університетах» на 2008-2017 роки, затвердженої Постановою КМУ від 19.09.2007 р. № 1155, Національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженої указом Президента України від 27.04.2011 р. № 504/2011, Концепції Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік, схваленої розпорядженням КМУ від 21.03.2011 р. № 219-р. Тема дисертації затверджена науково-технічною радою Запорізького національного університету 21 грудня 2009 р. (протокол № 3).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – на підставі аналізу наукових і нормативних джерел визначити сутність та зміст організаційно-правових засад управління юридичною освітою в Україні, а також окреслити проблеми та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства в досліджуваній сфері та практики його застосування. Відповідно до поставленої мети основними завданнями дослідження є такі:
– охарактеризувати положення сучасної правової доктрини щодо визначення поняття, сутності, ознак і функцій юридичної освіти, її співвідношення із суміжними правовими поняттями, а також організаційно-правових форм начальних закладів, що готують юристів, як різновиду об’єкту управління в сфері юридичної освіти;
– розкрити історіографію дослідження організаційно-правових засад управління вітчизняною юридичною освітою у вітчизняній адміністративно-правовій науці, а також його етапів із формулюванням специфічних рис кожного;
– окреслити мету, завдання, принципи і функції як засадничі елементи механізму організаційно-правового управління юридичною освітою в Україні;
– визначити систему суб’єктів організаційно-правового управління вітчизняною юридичною освітою;
– виокремити форми і методи організаційно-правового управління юридичною освітою в Україні;
– узагальнити зарубіжний досвід організаційно-правового управління юридичною освітою та виділити основні умови і пріоритети його запозичення в Україні;
– сформулювати основні напрями удосконалення організаційно-правових засад управління вітчизняною юридичною освітою та пропозиції щодо їх законодавчої фіксації.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають з питань організаційно-правових засад управління юридичною освітою в Україні.
Предметом дослідження є організаційно-правові засади управління юридичною освітою в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить сукупність філософських, загальнонаукових та спеціальних методів і прийомів, пізнавальний потенціал яких був спрямований на досягнення мети дослідження.
Діалектичний метод пізнання процесів, що відбуваються у сфері організаційно-правових засад управління юридичною освітою в Україні, дозволив розглянути їх у розвитку та взаємозв’язку, виявити усталені напрями і закономірності в цілому. За допомогою методів формальної логіки (аналізу і синтезу, узагальнення, абстрагування та ін.) визначено елементи механізму організаційно-правового управління юридичною освітою та основні поняття теми, здійснено співставлення останніх та формулювання висновків. Застосування історико-правового методу в межах історичного підходу уможливило розкриття правових особливостей та закономірностей розвитку системи організаційно-правового управління юридичною освітою в Україні, стану та етапів його дослідження у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині (підрозділи 1.2, 3.1, 3.2). В рамках системного підходу використано системно-структурний метод для з’ясування мети, завдань, принципів організаційно-правового управління юридичною освітою, а також структурно-функціональний метод – при визначенні функцій суб’єктів, їх форм і методів діяльності в системі організаційно-правового управління юридичною освітою (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Міжгалузевий характер об’єкту, що досліджується, зумовив застосування інших наукових підходів: органічної єдності теорії і практики (підрозділи 1.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2), поєднання критичного і раціонального (підрозділи 1.1, 3.1, 3.2), єдності логічного та системного підходів. Логіко-семантичний метод був використаний для формулювання відповідних дефініційних конструкцій (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3); порівняльно-правовий – для аналізу та визначення переваг зарубіжного досвіду організаційно-правових засад управління юридичною освітою (підрозділ 3.1); метод моделювання – при розробці пропозицій з удосконалення законодавства, яке врегульовує відповідне питання (підрозділ 3.2), а герменевтичний – з метою інтерпретації думок вчених з проблем юридичної освіти і змісту текстів актів законодавства.
У процесі виконання дисертаційної роботи було використано чинне та раніше діюче законодавство України, досвід зарубіжних країн романо-германської (Федеративної Республіки Німеччина, Австрійської Республіки, Італійської Республіки, Французької Республіки, Республіки Польща, Королівства Іспанія) і англо-американської (Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучених Штатів Америки) систем права, а також враховано практику окремих країн Латинської Америки, Африки та Азії та проаналізовано вітчизняне перспективне законодавство.
Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані, акумульовані МОНмолодьспорт України, Організацією з безпеки та співробітництва в Європі та незалежними експертними організаціями.
Наукова новизна результатів дослідження. Дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним монографічним дослідженням організаційно-правових засад управління юридичною освітою в Україні, результатом якого стала низка нових наукових положень і висновків, що виносяться на захист, а саме:
вперше:
– визначено історіографію дослідження організаційно-правових засад управління юридичною освітою в Україні у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині, у зв’язку з чим виділено три її етапи: перший – з 20-х до 90-х років ХХ ст., другий – 90-ті роки ХХ ст., третій – з початку ХХІ ст. і дотепер. Кожен з цих етапів має свою специфіку, що дозволило простежити тенденцію до спеціалізації доктринальних тематичних досліджень, яку варто зберегти і посилити з одночасним урахуванням здобутків вітчизняної та зарубіжної правової науки;
– окреслено мету, завдання, принципи і функції як основні елементи організаційно-правового управління юридичною освітою в Україні, зокрема, виокремлено такі принципи: загальноправові – верховенство права, соціальна справедливість, рівноправність, демократизм, законність, гласність, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність; організаційні принципи побудови і функціонування; міжгалузеві та галузеві – доступність, рівність у реалізації здібностей і таланту до правничої діяльності, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей при підготовці юристів, органічний зв'язок із світовою та національною історією і культурою, незалежність від політичних партій, науковий і світський характер, інтеграція з юридичною практикою та з відповідною системою освіти інших країн, гнучкість і прогностичність, єдність і наступність системи юридичної освіти, а також її безперервність і різноманітність, оптимальне поєднання публічного і громадського управління;
– визначено систему суб’єктів організаційно-правового управління вітчизняною юридичною освітою, виділено форми і методи їх діяльності, внаслідок цього сформульовано висновок про множинність зазначених суб’єктів, серед яких присутні як публічні, так і непублічні інституції, з’ясовано роль кожної з них та зміст взаємозв’язків між ними, а також запропоновано шляхи покращення їх організаційної структури та діяльності;
удосконалено:
– наукові положення щодо визначення юридичної освіти як правовідносин суб’єктів освітньої діяльності, в яких одна сторона надає освітні послуги, а інша сторона споживає ці послуги, засвоюючи знання юридичної науки, а також формуючи в себе вміння і навички застосовувати на практиці та вдосконалювати ці знання і своє мислення (у вузькому значенні); як комплексного поняття, що охоплює вищу юридичну освіту, юридичну просвіту (отримання основ правових знань), а також підвищення кваліфікації, у т. ч. здобуття наукових ступенів (у широкому розумінні);
– загальні теоретико-правові положення про механізм організаційно-правового управління юридичною освітою, зокрема, дефініції мети і завдань, принципів, функцій, форм і методів управління юридичною освітою;
дістали подальшого розвитку:
– наукові положення, які стосуються узагальнення зарубіжного досвіду організаційно-правового управління юридичною освітою та визначення основних напрямів його запозичення в Україні, у зв’язку з цим встановлено, що відповідний досвід зарубіжних країн необхідно використовувати у вітчизняній практиці державно-правового будівництва виважено, тобто із акцентом на позитивній апробації реформ управління юридичною освітою за кордоном, а також на їх відповідності історії і традиціям українського народу;
– пропозиції щодо основних шляхів вдосконалення організаційно-правових засад управління юридичною освітою в Україні та основ їх законодавчої фіксації, зокрема, запропоновано зміни до проекту Закону України «Про вищу освіту», Податкового кодексу України, а також доведено необхідність розробки та ухвалення в найближчій перспективі Закону України «Про юридичну освіту», Освітнього кодексу України, Програми розвитку юридичної освіти на найближчі 5-20 років, стандартів вищої юридичної освіти; Єдиного переліку посад органів публічної влади, які можуть обіймати громадяни з юридичною освітою.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та можуть бути використані:
– у науково-дослідній діяльності – для подальшої розробки теоретичних і прикладних проблем організаційно-правових засад управління юридичною освітою (акт впровадження Запорізького національного університету від 02.12.2011 р.);
– у правотворчій та в правозастосовній діяльності: результати дослідження містять низку пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства, запропоновані рекомендації можуть бути використані для підвищення ефективності практичної діяльності органів публічної влади і громадських організацій у сфері реалізації їх функцій з управління вітчизняною юридичною освітою (акт впровадження Комітету з питань Європейської інтеграції Верховної Ради України від 30.01.2012 р., акт впровадження Одеської міської громадської організації «Центр міжнародного права та правосуддя» від 12.01.2012 р.);
– у навчальному процесі: матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні студентам ВНЗ дисциплін «Адміністративне право України», «Освітянське право», враховані при підготовці відповідних підрозділів підручників і навчальних посібників з курсу «Адміністративне право України. Особлива частина», а також наукових статей і повідомлень (акт впровадження Запорізького національного університету від 02.12.2011 р., акт впровадження Юридичного інституту Національного авіаційного університету від 06.12.2011 р., акт впровадження Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства Національного університету біоресурсів і природокористування України від 06.12.2011 р., акт впровадження Національного гірничого університету від 08.12.2011 р., акт впровадження Бердянського інституту державного та муніципального управління Класичного приватного університету від 02.12.2011 р., акт впровадження Академії митної служби України від 05.12.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на 6 науково-практичних конференціях, круглих столах, форумах, а саме: «Українське адміністративне право: сучасний стан і перспективи розвитку» (м. Київ, 2011 р.), «Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития 2011» (г. Одесса, 2011 г.), «Право і держава в умовах глобалізації та регіоналізації» (м. Ірпінь, 2011 р.), «Розвиток економічних і політико-правових систем України та інших країн Європи на початку ХХІ століття» (м. Львів, 2011 р.), «Людина і закон: публічно-правовий вимір» (м. Миколаїв, 2011 р.), «Питання державотворення в Україні та зарубіжних країнах на різних етапах історії» (м. Харків, 2011 р.).
Публікації. Основні положення і результати дисертації відображено в трьох наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені фаховими з юридичних наук, та у чотирьох тезах доповідей науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 251 сторінку. Список використаних джерел налічує 277 найменувань і займає 27 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У результаті виконання дисертаційної роботи запропоновано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у виявлені та вдосконаленні організаційно-правових засад управління юридичною освітою в Україні. Здобувачем сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання, найсуттєвішими з них є такі:
1. Під юридичною освітою (у вузькому значенні) запропоновано розуміти правовідносини суб’єктів освітньої діяльності, в яких одна сторона надає освітні послуги, а інша сторона споживає ці послуги, засвоюючи знання юридичної науки, а також формуючи у себе вміння і навички застосовувати на практиці та вдосконалювати ці знання і своє мислення. В широкому значенні поняття юридичної освіти включає до свого змісту усі форми здобуття будь-якого обсягу і рівня правових знань, вмінь і навичок.
2. Встановлено, що юридична освіта в Україні здобувається в навчальних закладах таких організаційно-правових форм: 1) середній загальноосвітній навчальний заклад (профільного юридичного спрямування; профільний клас з вивчення права); 2) класичний ВНЗ (коледж, технікум, академія, університет; їх структурні підрозділи: юридичні факультети, інститути); 3) спеціальні ВНЗ (Національна школа суддів, Національна академія прокуратури України тощо), які, маючи тісні взаємозв’язки, формують єдину інституціональну систему надання юридичної освіти.
3. Виокремлено три етапи історіографії дослідження організаційно-правових засад управління вітчизняною юридичною освітою в адміністративно-правовій науці (перший – з 20-х до 90-х років ХХ ст., другий – 90-ті роки ХХ ст., третій – з початку ХХІ ст. і дотепер) та встановлено тенденцію до спеціалізації доктринальних тематичних досліджень цих засад.
4. Метою організаційно-правового управління юридичною освітою в Україні визнано забезпечення максимально якісної юридичної освіти з оптимальним витрачанням ресурсів. Визначено такі завдання зазначеного управління: 1) вдосконалення законодавства з питань функціонування і розвитку системи юридичної освіти (ухвалення державних стандартів вищої юридичної освіти тощо); 2) розробка прогнозу державної потреби в юридичних кадрах різних освітньо-кваліфікаційних рівнів; 3) запровадження нових юридичних спеціальностей відповідно до потреб економіки та вдосконалення змісту навчально-виховного процесу юридичної освіти (введення нових предметів, створення нового покоління підручників, інформаційних засобів навчання та ін.); 4) вироблення ефективного механізму здобуття майбутніми фахівцями-юристами якісних практичних умінь і навичок, підвищення кваліфікації юристів (післядипломної підготовки, перепідготовки тощо); 5) стимулювання інтеграції юридичної освіти та науки, вітчизняної юридичної освіти з освітнім простором європейських та інших високоцивілізованих країн світу на паритетних засадах; 6) ефективна децентралізація управління юридичною освітою за рахунок надання ширшої автономії ВНЗ, залучення громадських організацій та студентів до такого управління.
5. Принципи організаційно-правового управління юридичною освітою визначено як ідеї, які відображають найбільш суттєві риси управлінської діяльності, допомагають визначити тенденції і пріоритети, стратегії і тактики управління, концентрують у собі досягнення доктрини і практики, виражають соціальні ідеї, виконують функцію загально нормативного орієнтиру такого управління, спрямовані на забезпечення його ефективності. Обґрунтовано положення про те, що функції зазначеного управління – основні напрями впливу суб’єктів на об’єкти управління, що мають організаційно-правовий характер і в яких відображається сутність, призначення і завдання такого впливу. Ці функції конкретизовано на тлі їх поділу на різні види (загальні, спеціальні, допоміжні тощо).
6. З’ясовано, що система суб’єктів організаційно-правового управління юридичною освітою не вичерпується органами публічної влади (їх посадовими особами), а складається також з адміністрації і трудових колективів ВНЗ, громадських організацій тощо. При цьому суб’єктів публічної влади умовно розподілено на тих, для кого реалізація управлінських функцій щодо юридичної освіти не є основним призначенням, тобто суб’єктів загальної компетенції – Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України та інші; спеціалізованих суб’єктів – МОНмолодьспорт України та Державна інспекція навчальних закладів (безпосередньо спеціалізуються на управлінні освітою, у т. ч. юридичною), Міністерство юстиції України (єдиний орган, повноваження якого безпосередньо стосуються юридичної освіти), а також їх органи на місцях; спеціалізовані відомчі органи публічної влади – Міністерство внутрішніх справ України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Державна податкова служба України. Окреме місце посідають такі суб’єкти управління юридичною освітою, які одночасно є її об’єктами: адміністрація ВНЗ та органи студентського самоврядування, Федерація профспілок України, Інститут законодавства при Верховній Раді України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, а також громадські організації (всеукраїнські громадські організації «Асоціація правників України», «Спілка адвокатів України» та ін.).
Запропоновано ширше залучати до управління юридичною освітою авторитетні громадські організації юристів та підпорядкувати всі ВНЗ, які готують юристів, (окрім ВНЗ Служби безпеки України) МОНмолодьспорт України, яке є найефективнішим суб’єктом управління в цій сфері, оскільки спеціалізується на питаннях освіти, концентрує в собі необхідний потенціал.
7. Аргументовано положення про те, що в механізмі організаційно-правового управління юридичною освітою в Україні форми – це зовнішній прояв управлінської діяльності органів публічної влади та недержавних організацій у сфері юридичної освіти, а методи – це сукупність виражених у правовій чи неправовій формі прийомів та засобів, за допомогою яких здійснюється відповідне управління. При цьому встановлено, що спеціальні методи відображають специфіку виконання окремих функцій такого управління, а прямі і непрямі методи, а також переконання, заохочення і примус є найпоширенішими методами управління вітчизняною юридичною освітою.
8. Визначено, що Україні необхідно врахувати позитивний досвід зарубіжних країн у таких напрямках: збільшити і підвищити ефективність фінансування юридичної освіти; стимулювати підготовку фахівців тих юридичних спеціальностей, які потрібні суспільству; оптимізувати систему суб’єктів управління юридичною освітою; залучити авторитетні громадські організації юристів до управління системою юридичної освіти та зобов’язати органи публічної влади сприяти ВНЗ у збереженні та підвищенні рівня якості такої освіти.
9. Доведено, що з метою вдосконалення організаційно-правового управління юридичною освітою в Україні необхідно:
1) розробити і ухвалити Закон України «Про юридичну освіту», програму розвитку юридичної освіти на найближчі 5-20 років, Освітній кодекс України тощо;
2) у новому Законі України «Про вищу освіту»: а) встановити критерії для незалежних громадських та інших організацій, які мають право контролювати якість освіти; б) закріпити принцип партнерства при здійсненні МОНмолодьспорт України перевірок ВНЗ з питань дотримання умов акредитації та ліцензування; в) надати право ВНЗ визначати зміст державних стандартів освіти на рівні 30-40% в частині розподілу навчального часу і зміни навчальної програми; г) передбачити, що дія Закону України «Про здійснення державних закупівель» не поширюється на випадки, коли ВНЗ здійснює за рахунок власних коштів закупівлю товарів, робіт і послуг, які необхідні для забезпечення якісного навчально-виховного процесу та мають інноваційний характер; д) закріпити неможливість вилучення земельних ділянок державного чи комунального ВНЗ без згоди засновника, наглядової ради та конференції трудового колективу ВНЗ;
3) Податковий кодекс України доповнити нормами про звільнення від оподаткування коштів, що отримані ВНЗ (незалежно від форми власності) за надання освітніх послуг з підготовки фахівців за пріоритетними спеціальностями відповідно до переліку, затвердженого державою, а також тих, що отримані організацією чи фізичною особою за надання послуг з розвитку практичних вмінь і навичок осіб, які здобувають фах юриста чи підвищують кваліфікацію, за вказаним переліком.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 р. № 1060 // режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1060-12
2. Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984 // режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=4&nreg=2984-14
3. Національна доктрина розвитку освіти, затв. указом Президента України № 347 від 17.04.2002 р. // режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=347%2F2002
4. Іванова В. В. Тенденції зростання ролі освіти й інформації у формуванні знань на сучасному етапі розвитку економіки / В. В. Іванова // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — № 11. — С. 62-69.
5. Огаренко В. М. Державне регулювання діяльності вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг : [монографія] / В. М. Огаренко. — К. : Вид-во НАДУ, 2005. — 328 с.
6. Булик І. Детермінація явища «професійна підготовка» / Ірина Булик // Підприємництво, господарство і право. — 2011. — № 1. — С. 33-36.
7. Пахомова Т. Сучасні тенденції розвитку системи державного управління / Т. Пахомова // Юридический вестник. — 2006. — № 2. — С. 89-95.
8. Шаповалова О. В. Про законодавче забезпечення вимог сталого розвитку / О. В. Шаповалова // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2002. — № 3. — С. 77-84.
9. Юридична деонтологія : [підручник] / В. Д. Ткаченко, С. П. Погребняк, Д. В. Лук’янов та ін. / за ред. В. Д. Ткаченка. — Х. : Одіссей, 2006. — 256 с.
10. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : [навч. посіб.] / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. — К. : Знання, 2008. — 495 с.
11. Усатий Г. Шляхи підвищення якості навчання у юридичних вузах / Г. Усатий // Економіка. Фінанси. Право. — 2001. — № 8. — С. 36-38.
12. Андрейцев В. Сучасна правнича наука та освіта: на шляху до боллонського процесу / Володимир Андрейцев // Вища школа. — 2005. — № 3. — С. 36-54.
13. Василенко О. В. Організація самостійної роботи студентів заочної форми навчання вищих навчальних закладів юридичного профілю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Олена Вікторівна Василенко. — К., 2008. — 20 с.
14. Скакун О. Ф. Юридическая деонтология : [учебник] / Ольга Фёдоровна Скакун. — Х. : Эспада, 2002. — 504 с.
15. Лігоцький А. Система правової освіти: пошуки і здобутки / А. Лігоцький // Право України. — 1997. — № 9. — С. 36-38.
16. Андрейцев В. Сучасна правнича наука та освіта: на шляху до боллонського процесу / Володимир Андрейцев // Вища школа. — 2005. — № 3. — С. 36-54.
17. Бігун В. Юридична освіта в Україні та США / В’ячеслав Бігун // Юридичний журнал. — 2003. — № 4. — С. 132-136.
18. Коротков Э. М. Управление качеством образования : [учеб. пособие для вузов] / Эдуард Михайлович Коротков. — М. : Академический Проект Мир, 2006. — 320 с.
19. Журавський В. Проблеми юридичної освіти / Віталій Журавський // режим доступу : http://dt.ua/EDUCATION/problemi_yuridichnoyi_osviti-30865.html
20. Андрусишин Б. Освітнє право України: проблеми та перспективи / Богдан Андрусишин // Юридичний журнал. — 2011. — № 1. — С. 91-100.
21. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI // режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2453-17
22. Закон України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 р. № 202/98-ВР // режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=202%2F98-%E2%F0&ed=20070116
23. Горбатова М. К. Высшее юридическое образование в современной России: теоретико-правовые аспекты развития : дис. … канд. юр. наук : 12.00.01 / Горбатова Марина Константиновна. — Нижний Новгород, 2007. — 243 с.
24. Козлов Ю. М. Административные правоотношения : [монография] / Юрий Маркович Козлов. — М. : Юрид. лит., 1976. — 184 с.
25. Мартинов М. П. Ключова категорія визначення предмета адміністративно-правового регулювання в сфері юридичної освіти / М. П. Мартинов // Вісник Запорізького національного університету : Збірник наукових праць. Юридичні науки. – 2011. – № 3. – С. 131–136.
26. Демиденко Г. Г. Історія вчень про державу і право : [курс лекцій] / Григорій Григорович Демиденко. — Х. : Факт, 2001. — 384 с.
27. Городняк І. В. Соціологія освіти : [навчальний посібник] / Городняк Ірина Василівна. — Львів : «Новий Світ - 2000», 2011. — 265 с.
28. Товканець Г. В. Університетська освіта : [навчально-методичний посібник] / укладач Г. В. Товканець. — К. : Кондор, 2011. — 182 с.
29. Елютин В. П. Высшая школа общества развитого социализма: [монография] / Елютин Вячеслав Петрович. — М.: Высш. школа, 1980. — 560 с.
30. Юридичний факультет Запорізького національного університету // режим доступу : http://www.znu.edu.ua/ukr/university/departments/law
31. Юридичний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка // режим доступу : http://www.univ.kiev.ua/ua/
32. Iнформація про Академію адвокатури України // режим доступу : http://www.aau.edu.ua/
33. Про Національну академію Служби безпеки України // режим доступу : http://academy.ssu.gov.ua/?mod=history
34. Про Національний університет «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого» // режим доступу : http://jur-academy.kharkov.ua/about-academi
35. Про Національний університет «Одеська юридична академія» // режим доступу : http://onua.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article
36. Про Василівський державний аграрний технікум Таврійської державної агротехнічної академії // режим доступу : http://www.hischool.com.ua/node/386
37. Про Національну школу суддів України // режим доступу : http://nsj.gov.ua//about/
38. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Академії прокуратури України» № 1582 від 25 жовтня 2002 р. // режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1582-2002-%D0%BF
39. Про Національну академію прокуратури України // режим доступу : http://www.akademia.gp.gov.ua/ua/info.html
40. Про юридичний факультет Київського національного університету культури і мистецтв // режим доступу : http://knukim.edu.ua/istoriya/
41. Ковалів І. Держзамовлення скоротили всім вишам / Інна Ковалів // Урядовий кур’єр. — 15 липня 2011. — № 127. — С. 1, 4.
42. Про факультет соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» // режим доступу : http://kpi.ua/kpi_faculty
43. Тарасова Ю. Міністерство освіти знизить держзамовлення на юристів, психологів та економістів / Юлія Тарасова // Новини від 05.08.2010 р. — режим доступу : http://www.sq.com.ua/ukr/news/vlada/05.08.2010/
44. Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Щодо формування пропозицій обсягу прийому та випуску фахівців з вищою освітою на 2011 рік» вiд 06.01.2011 р. № 1/9-3 // режим доступу :
45. Ковалів І. Відмінники не бачать себе інженерами та медиками. Вступ – 2011. Цьогоріч значно зменшено держзамовлення на підготовку у вишах економістів, менеджерів та юристів / Інна Ковалів // Урядовий кур’єр. — 05 липня 2011. — № 119. — С. 5.
46. Клочко А. М. Педагогічні умови формування професійних здібностей вихованців ліцеїв юридичного профілю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Анатолій Миколайович Клочко. — Кривий Ріг, 2001. — 23 с.
47. Рекомендація REC (2004) 4 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Про роль Європейської конвенції з прав людини в університетській освіті та професійній підготовці», ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи 12.05.2004 р. на 114-й сесії // Право України. — 2011. — № 11-12. С. 329—333.
48. Тарасюк Б. Юрист на дипломатической службе / Борис Иванович Тарасюк // Юридическая практика. — 29 декабря 2009. — № 52. — С. 19.
49. Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт. : В. К. Гіжевський, В. В. Головченко… В. С. Ковальський (кер.) та ін. — К. : Юрінком Інтер, 2002. — 528 с.
50. Рабінович П. Феномен праворозуміння: гносеологічна характеристика / П. Рабінович // Вісник Академії правових наук України. — 2007. — № 3. — С. 11-22.
51. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. — К. : ВІРА-Р, 1999. — 506 с.
52. Дождёв Д. В. Римское частное право : [учебник для вузов] / Дмитрий Вадимович Дождёв ; Под ред. В. С. Нерсесянца. — М. : Издательскаякая группа ИНФРА М-НОРМА, 1997. — 704 с.
53. Закон України «Про загальну середню освіту» вiд 13.05.1999 р. № 651-ХІV // режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/651-14/print1326737381976305
54. Вища освіта України і Болонський процес : [навчальний посібник] / М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубінко, І. І. Бабин ; за ред. В. Г. Кременя. — Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2004. — 384 с.
55. Медведчук В. Правова наука і правова держава: проблеми взаємозв’язку і розвитку / В. Медведчук // Вісник Академії правових наук України. — 2003. — № 2-3. — С. 37-53.
56. Коломойцев В. Е. Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємництво : [навчальний посібник] / Валерій Едуардович Коломойцев. — К. : Молодь, 2000. — 384 с.
57. Ганзенко О. О. Формування правової культури особи в умовах розбудови правової держави Україна: дис. … канд. юр. наук : 12.00.01 / Ганзенко Олександр Олександрович. — Запоріжжя, 2002. — 198 с.
58. Советское административное право. Методы и формы государственного управления / Руковод. авт. коллектива А. Е. Лунев. — М. : Юрид. лит.», 1977. — 336 с.
59. Научные основы организации учебно-воспитательной работы в вузе : [учеб.-метод. пособие]. — Свердловск : Изд-во «Уральский рабочий», 1975. — 152 с.
60. Васильев Р. Ф. Акты управления / Р. Ф. Васильев. — М. : «Изд-во Москов. ун-та», 1987. — 144 с.
61. Актуальные проблемы развития высшей школы в современных условиях (управление и перспективное планирование) / О. Н. Дулиба, Э. И. Грицюк, Ю. Н. Саталкин и др. — К. : Вища школа, 1981. — 52 с.
62. Копейчиков В. В. Советское государство и эффективность управления / Владимир Владимирович Копейчиков. — К. : «Вища школа», 1977. — 38 с.
63. Давитнидзе И. Л. Коллегиальность и единоначалие в советском государственном управлении / Игорь Леонович Давитнидзе. — М. : «Знание», 1974. — 64 с.
64. Формы государственного управления / Под. ред. Р. Н. Блох. — М. : НИИмаш, 1983. — 152 с.
65. Цветков В. В. Государственное управление и право / В. В. Цветков, В. Б. Аверьянов. — К. : Общество «Знание» Украинской ССР, 1979. — 64 с.
66. Государственное управление и право: история и современность : [межвузовский сборник] / Отв. ред. А. Н. Королёв, С. М. Казанцев. — Ленинград : Изд. Ленинградского ун-та, 1984. — 120 с.
67. Юзьков Л. П. Государственное управление в политической системе развитого социализма : [монография] / Леонид Петрович Юзьков. — К. : «Вища школа», 1983. — 156 с.
68. Оболонский А. В. Методология системного исследования проблем государственного управления : [монография] / А. В. Оболонский, В. Д. Рудашевский. — М. : Наука, 1978. — 192 с.
69. Лунев А. Е. Обеспечение законности в советском государственном управлении / Александр Ефремович Лунев. — М. : Юрид. лит., 1963. — 160 с.
70. Аверьянов В. Б. Социальные и государственно-правовые аспекты управления в СССР : [монография] / В. Б. Аверьянов, В. Ф. Кузнецова, Є. Ф. Мельник, В. Н. Селиванов, В. Ф. Сиренко и др. ; Под общ. ред. В. В. Цветкова. — К. : Наук. думка, 1978. — 428 с.
71. Аверьянов В. Б. Эффективность и качество управленческой деятельности: государственно-правовой аспект : [монография] / В. Б. Аверьянов, В. Н. Селиванов, В. Ф. Сиренко, В. В. Цветков, А. И. Щербак ; Под общ. ред. В. В. Цветкова. — К. : Наук. думка, 1980. — 310 с.
72. Курашвили Б. П. Очерк теории государственного управления : [монография] / Борис Павлович Курашвили. — М. : Наука, 1987. — 296 с.
73. Вопросы планирования высшего образования / Сб. науч. статей под ред. Е. Н. Жильцова. — М. : Изд-во Московского ун-та, 1972. — 144 с.
74. Кубко Е. Б. Программно-целевая организация государственного управления (сущность, правовая освнова, хозяйственная практика) : [монография] / Евгений Борисович Кубко ; отв. ред. В. В. Цветков. — К. : Наук. думка, 1988. — 232 с.
75. Бабич А. М. Экономика и управлениие материально-технической базой высших учебных заведений / А. М. Бабич, В. А. Жамин, А. П. Федотов, Д. И. Чупрунов. — М. : Высшая школа, 1978. — 239 с.
76. Герчикова В. В. Современное высшее образование: функции, реализация, перспективы / В. В. Герчикова. — Томск : Изд-во Том. ун-та, 1988. — 164 с.
77. Высшая школа Латинской Америки / отв. ред. В. А. Кузьмищев. — М. : Наука, 1972. — 424 с.
78. Катагощина И. Т. Интеллектуальная элита в странах Тропической Африки: университеты, власть, общество / Ирина Тимофеевна Катагощина. — М. : Наука. Главная ред.. восточной лит-ры, 1991. — 244 с.
79. Вершинина А. М. Уровни подготовки специалистов в развивающихся странах / А. М. Вершинина, Л. Л. Пелевин, А. А. Самсонова, А. Г. Смирнов, Г. Ф. Ткач и др. — М. : Отд. науч. информ. НИИВШ, 1979. — 44 с.
80. Старченко Т. Я. Вища школа на шляху оновлення / Т. Я. Старченко, О. М. Стояна, О. І. Бобика. — Л. : Світ, 1991. — 128 с.
81. Кампо В. М. Становлення нового адміністративного права України. Науково-популярний нарис / В. М. Кампо, Н. Р. Нижник, Б. П. Шльоер. — К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2000. — 60 с.
82. Шебанов А. Ф. Юридические высшие учебные заведения / Александр Филиппович Шебанов ; под ред. А. Н. Горшенева. — М. : «Высшая школа», 1963. — 187 с.
83. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.04.2001 р. № 344 «Про затвердження Програми розвитку юридичної освіти на період до 2005 року» // режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=344-2001-%EF
84. Тарапов И. Е. Интеллектуальный труд, наука и образование. Кризис в Украине / Иван Евгеньевич Тарапов. — Х. : Фолио, 1994. — 176 с.
85. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України : історія ; теорія [підручник] / Анатолія Миколайович Алексюк. — К. : Либідь, 1998. — 560 с.
86. Шейко В. М. Вища освіта в країнах Заходу: соціальні та етичні аспекти / Василь Миколайович Шейко. — Х. : ХДАК, 1999. — 152 с.
87. Богачов С. В. Теоретико-правові засади правової освіти в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Сергій Валерійович Богачов. — К., 2010. — 20 с.
88. Войно-Данчишина О. Л. Правове регулювання вищої юридичної освіти та науки в Росії в ХІХ ст. (на матеріалах українських губерній) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Ольга Леонідівна Войно-Данчишина. — Х., 2006. — 20 с.
89. Писарєва Е. А. Організаційно-правові основи діяльності університетів Російської імперії другої половини ХІХ ст. (на матеріалах України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Елла Анатоліївна Писарєва. — Х., 2001. — 20 с.
90. Міхневич Л. В. Розвиток юридичної науки і освіти в Київському комерційному інституті – Київському інституті народного господарства (1906–1930 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Людмила Володимирівна Міхневич. — К., 2009. — 22 с.
91. Шевчук Р. М. Правові та організаційні засади інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Роман Миколайович Шевчук. — К., 2008. — 20 с.
92. Романенко К. М. Конституційне право громадянина на освіту в Україні: стан і тенденції розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / Катерина Михайлівна Романенко. — Х., 2008. — 20 с.
93. Монаєнко А. О. Правове регулювання видатків на освіту та науку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Антон Олексійович Монаєнко. — К., 2010. — 40 с.
94. Курко М. Н. Адміністративно-правове регулювання вищої освіти в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Микола Нестерович Курко. — Х., 2010. — 40 с.
95. Єгорова О. В. Юридична освіта в університетах України ХІХ – початку ХХ ст. (етапи та особливості розвитку) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Олена Віталіївна Єгорова. — Дніпр-к., 2004. — 20 с.
96. Бойко Д. М. Психологічні умови формування правової культури старшокласників : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. псих. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Дмитро Миколайович Бойко. — К., 2005. — 20 с.
97. Максименко А. П. Становлення і розвиток системи університетської освіти Франції (ХІХ-ХХ століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Анатолій Петрович Максименко. — К., 2008. — 40 с.
98. Салига С. Я. Управління вищими навчальними закладами : [монографія] / С. Я. Салига, О. В. Яришко; под ред. С. Я. Салиги. — Запоріжжя : ЗЦНТЕІ, 2005. — 194 с.
99. Огаренко В. М. Стратегічне управління вищим навчальним закладом : [монографія] / В. М. Огаренко, С. Я. Салига, В. М. Гельман, В. О. Желябін, О. В. Яришко. — Запоріжжя : Класич. приват. ун-т, 2009. — 416 с.
100. Корсак К. В. Вища освіта і Болонський процес : [навчал. посіб.] / К. В. Корсак, І. О. Ластовченко. — К. : МАУП, 2007. — 352 с.
101. Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи : [навч. посібник] / Михайло Миколайович Фіцула. — К. : Академвидав, 2010. — 456 с.
102. Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи «Про свободу професійної діяльності адвокатів» № R(2000)21 від 25 жовтня 2000 р. // режим доступу : www.uaa.org.ua/uploads/recomend.doc
103. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : [навч. посібник] / Семен Григорович Стеценко. — К. : Атіка, 2009. — 640 с.
104. Ківалов С. В. Адміністративне право України : [навч.-метод. посібник] / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла. — Одеса : Юрид. літ-ра, 2002. — 312 с.
105. Адміністративне право : [підручник] / Ю. П. Битяк (кер. авт. кол.), В. М. Гаращук, В. В. Богуцький та ін.; за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. — Х. : Право, 2010. — 624 с.
106. Школик А. М. Адміністративно-правове забезпечення управлінської діяльності в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / Андрій Михайлович Школик. — К., 2000. — 20 с.
107. Натуркач В. Я. Організаційно-правове забезпечення юридичної освіти в Україні: проблеми та шляхи вирішення / В. Я. Натуркач // Часопис Київського університету права. — 2004. — № 3. — С. 127-130.
108. Мірошниченко Ю. Р. Організаційно-правові засади підготовки та прийняття державно-політичних рішень : [монографія] / Юрій Романович Мірошниченко. — Х. : Фактор, 2004. — 224 с.
109. Терно В. В. Ліцензування і акредитація у сфері вищої освіти: формування справ : [методичний посібник] / Валерій Віталійович Терно. — К. : МАУП, 2006. — 200 с.
110. Ярошенко О. М. Колективно-договірне регулювання соціально-трудових відносин у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації : [монографія] / О. М. Ярошенко, Г. С. Гончарова, С. О. Сільченко та ін. ; за ред. О. М. Ярошенка. — Х. : Право, 2009. — 240 с.
111. Указ Президента України, яким затв. «Положення про Державну інспекцію навчальних закладів України» від 08 квітня 2011 р. № 438 // режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=2&nreg=810%
112. Сташ Й. Об административной деятельности и её формах / Йосиф Сташ // Известия вузов. Правоведение. — 2010. — № 4. — С. 12-21.
113. Коломоєць Т. О. Атестація наукових кадрів вищої кваліфікації: досвід правового регулювання зарубіжних країн та пропозиції щодо запозичення для України // Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. «Правова освіта та правова наука в Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів», м. Запоріжжя, 24-25 грудня 2009 р.: у 2-х томах. — Запоріжжя : ЗНУ, 2009. — Т. 1. — С. 116—118.
114. Тацій В. Я. Проблеми вищої юридичної освіти в Україні: нові виклики сучасних реалій / В. Я. Тацій // Право України. — 2009. — № 1. — С. 4-8.
115. Ануфрієв М. І. Вищий заклад освіти МВС України: Науково-практичний посібник / М. І. Ануфрієв, О. М. Бандурка, О. Н. Ярмиш. — Х. : Ун-т внутр. справ, 1999. — 369 с.
116. Данильчук В. Адміністративно-правове забезпечення навчального процесу у вищому навчальному закладі Державної податкової служби України / Володимир Данильчук // Підприємництво, господарство і право. — 2011. — № 2. — С. 83-85.
117. Кужель О. В. Економічні засади державної регуляторної політики у сфері господарювання: світовий досвід та вітчизняна практика / О. В. Кужель // Вісник економічної науки України. — 2005. — № 1. — С. 56-67.
118. Яворська Г. Х. Педагогіка для правників : [навч. посіб.] / Г. Х. Яворська. — К. : Знання, 2004. — 335 с.
119. На допомогу менеджеру освіти: документаційне забезпечення управління закладів освіти. Частина І / [укладачі: А. Й. Романюк, В. І. Уруський, О. В. Козловська, І. С. Гловак]. — Тернопіль : СМП «Астон», 2001. — 227 с.
120. Сущенко А. В. Еволюція педагогічної освіти в Україні на етапі націє творення : [монографія] / А. В. Сущенко, Т. І. Сущенко, О. О. Фунтікова (за заг. ред.), К. П. Бабенко, О. І. Гура та ін. — Запоріжжя : КПУ, 2008. — 392 с.
121. Університетська автономія : [спецвипуск № 19] / упоряд. С. Квіт та ін. — К. : Дух і літера, 2008. — 372 с.
122. Мусатов С. О. Гуманістичний потенціал педагогічної комунікації книга для вчителя : [наук.-метод. посібник] / С. О. Мусатов, В. Л. Зливков, Н. Н. Хомутиннікова. — К. : Педагогічна думка, 2008. — 96 с.
123. Колбіна Т. В. Формування міжкультурної комунікації майбутніх економістів: теоретико-методологічний аспект : [монографія] / Г. Х. Яворська. — Х. : ВД «Інжек», 2008. — 392 с.
124. Ареф’єва О. В. Управління розвитком людського капіталу в системі вищої освіти : [монографія] / О. В. Ареф’єва, Т. В. Харчук. — К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2008. — 207 с.
125. Андрущенко В. П. Роздуми про освіту: статті, нариси, інтерв’ю / В. П. Андрущенко ; [2-ге вид., допов.]. — К. : Знання України, 2008. — 819 с.
126. Ніколаєнко С. М. Вища освіта – джерело соціально-економічного і культурного розвитку суспільства / Станіслав Миколайович Ніколаєнко. — К. : Освіта України, 2005. — 219 с.
127. Ніколаєнко С. М. Стратегія розвитку освіти України: початок ХХІ століття / Станіслав Миколайович Ніколаєнко. — К. : Знання, 2006. — 253 с.
128. Бігун В. Юридична освіта в Україні та Німеччині / В’ячеслав Бігун // Юстініан. — 2004. — № 12. — режим доступу : http://justinian.com.ua/article.php?id=1514
129. Вища освіта України і Болонський процес : [навчальний посібник] / М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубінко, І. І. Бабин ; за ред. В. Г. Кременя. — Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2004. — 384 с.
130. Глобализация и конвергенция образования: технологический аспект / под. общ. ред. Ю. Б. Рубина. — М. : ООО «Маркет ДС Корпорейшн», 2004. — 540 с.
131. Багаутдинова Н. Г. Инновационный потенциал высшей школы: анализ и оценка / Н. Г. Багаутдинова. — М. : ЗАО «Изд-во «Экономика», 2002. — 172 с.
132. Ашин Г. К. Мировое элитное образование / Геннадий Константинович Ашин. — М. : Анкил, 2008. — 360 с.
133. Филипповец Л. Ф. Обучение за рубежом: страны Северной Европы / Людмила Флорьяновна Филипповец. — М. : АСТ: Восток-Запад, 2006. — 206 с.
134. Келс Г. Р. Процесс самооценки: руководство по самооцінки для высшего образования / Герберт Роберт Келс ; [4-е изд.; пер. с англ. О. Букиной]. — М. : Изд. центр науч. и уч. программ», 1999. — 245 с.
135. Квієк М. Університет і держава : вивчення глобальних трансформацій : [монографія] / Марек Квієк ; пер. з англ. Т. Цимбала. — К. : Таксон, 2009. — 380 с.
136. Armstrong С. Access to knowledge in Africa : the role of copyright / C. Armstrong, J. De Beer, D. Kawooya, A. Prabhala, T. Schonwetter. — Claremont : UCT Press, 2010. — 366 р.
137. Steele S. Legal Education in Asia / S. Steele, K. Taylor. — London ; New York : Routledge, 2010. — xvii, 330 p.
138. Зарічанський О. А. Використання зарубіжного досвіду у процесі формування правової культури майбутніх правоохоронців / Олег Анатолійович Зарічанський // режим доступу : http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp4/vyhovanna/zarichanskij.pdf
139. Головатий С. Аномальна освіта / Сергій Петрович Головатий // Юридическая практика. — 06 вересня 2011. — № 36. — С. 12.
140. Левчук С. Регулювання правотворчості інструментами політики права / С. Левчук // Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи) : четвертий всеукраїнський «круглий стіл», 28-29 лист. 2008 р. : статті учасників. — Л., 2009. — С. 115-127.
141. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=l349849p6
142. Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», розроблена у 2010 р. Комітетом з економічних реформ при Президентові України // режим доступу : http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf
143. Коваленко В. Система фахової освіти потребує докорінного реформування / Валентин Коваленко // Юридичний вісник України. — 3-9 грудня 2011. — № 48. — С. 6-7.
144. Фарінник В. МВС готове віддати свої ВНЗ Міністерству освіти / Василь Фарінник // 15.07.2010 р. — режим доступу : http://www.osvita.org.ua/news/52545.html
145. Державна цільова науково-технічна та соціальна програма «Наука в університетах» на 2008-2017 роки, затв. постановою КМУ від 19.09.2007 р. № 1155 // режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1155-2007-п
146. Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затв. указом Президента України від 27.04.2011 р. № 504/2011 // режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=504/2011
147. Концепція Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік, схвалена розпорядженням КМУ від 21.03.2011 р. № 219-р // режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/219-2011-р
148. Принцип верховенства права: проблеми теорії та практики : [монографія] / У двох книгах / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка; [ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін.] / Книга перша: Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії / Відп. ред. Н. М. Оніщенко. — К. : Вид-во «Юридична думка», 2008. — 344 с.
149. Колпаков В. К. Адміністративне право України: [підручник] / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. — К. : Юрінком Інтер, 2003. — 537 с.
150. Административное право Украины : [учебник] / В. Б. Аверьянов, Е. В. Додин, И. Н. Пахомов и др.; под общей ред. С. В. Кивалова. — Х. : Одиссей, 2005. — 880 с.
151. Столбовий В. М. Адміністративне право України: [посібник для підготовки до іспитів] / Володимир Миколайович Столбовий. — К. : КНТ, 2009. — 150 с.
152. Футей Б. Становлення правової держави в Україні : 1991-2011 / Богдан Футей. — К. : Юрінком Інтер, 2011. — 456 с.
153. Головатий С. Верховенство права (правовладдя): як його тлумачить Венеційська комісія / С. Головатий // Право України. — 2011. — № 10. — С. 154-167.
154. Стовба А. В. Правовая ситуация как источник бытия права : [монография] / Алексей Вячеславович Стовба. — Х. : ЧП-ль Лисяк Л. С., 2006. — 176 с.
155. Указ Президента України «Про затвердження Положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України» від 08.04.2011 р. № 410/2011 // режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
156. Адміністративне право України. Академічний курс : [підручник] у 2-х томах / Ю. П. Битяк, В. К. Колпаков, Д. М. Лук’янець та ін.; Гол. ред. кол. В. Б. Авер’янов. — К. : Вид-во «Юридична думка», 2004. —. —
Т. 1: Загальна частина. — 2004. — 584 с.
157. Бахрах Д. Н. Основные понятия теории социального управления / Д. Н. Бахрах. — Пермь: Изд-во Пермск. ун-та, 1978. — 102 с.
158. Битяк Ю. П. Административное право Украины : [учебник] / Юрий Прокопович Битяк. — Х. : Право, 2003. — 576 с.
159. Грицюк Т. В. Система государственного и муниципального управления : [учебник для вузов] / Т. В. Грицюк. — М. : Изд-во РДЛ, 2005. — 592 с.
160. Адміністративне право України : [посібник для підготовки до іспитів] / Г. Г. Забарний, Р. А. Калюжний, О. В. Терещук, В. К. Шкарупа. — К. : Вид-во Паливода А. В., 2001. — 194 с.
161. «Положення про Міністерство юстиції України», затв. Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 395/2011 // режим доступу : http://www.minjust.gov.ua/0/33
162. Про стан і перспективи розвитку вищої освіти в Україні / порядок денний парламентських слухань 13.05.2004 р. у Верховній Раді України. — К. : Парлам. вид-во, 2004. — 184 с.
163. Балыхин Г. А. Управление развитием образования. Организационно-экономический аспект / Г. А. Балыхин. — М. : Экономика, 2003. — 430 с.
164. Пошелюжная К. Руки до заказа дошли / Кристина Пошелюжная // Юридическая практика. — 06 вересня 2011. — № 36. — С. 13.
165. Новий тлумачний словник української мови: в 4-х т. / В. Яременко. — К. : Вид-во «Аконіт», 1998. — Т. IV: Р-Я. — 1998. — 942 с.
166. Колпаков В. К. Адміністративне право України: [підручник] / Колпаков Валерій Костянтинович. — К. : Юрінком Інтер, 2001. — 752 с.
167. Булыгин Ю. Е. Организация социального управления (основные понятия и категории) : [словарь-справочник] / Ю. Е. Булыгин; Под общ. ред. И. Г. Безуглова. — М. : Контур, 1999. — 254 с.
168. Атаманчук Г. В. Управление: сущность, ценность, эффективность : [учеб. пособие для вузов] / Григорий Васильевич Атаманчук. — М. : Академ. проект; Культура, 2006. — 544 с.
169. Цвєтков В. В. Демократія-Управління-Бюрократія в контексті модернізації українського суспільства: [монографія] / В. В. Цвєтков, В. П. Горбатенко. — К. : Ін-т держ. та права ім. В. М. Корецького, 2001. — 248 с.
170. Манжула А. Суб’єкти адміністративно-правового регулювання соціально-культурної сфери / Андрій Манжула // Підприємництво, господарство і право. — 2007. — № 5. — С. 70-73.
171. Теплюк М. Публічна влада в Україні: визначення по