ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ З ІНСТИТУЦІЯМИ ДЕРЖАВИ ТА СТРУКТУРАМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ТОРКАЙЛО ЮРІЙ СЕМЕНОВИЧ

УДК 351.743:35.072.3 (477)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ З ІНСТИТУЦІЯМИ ДЕРЖАВИ ТА СТРУКТУРАМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Бандурка Олександр Маркович
доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ОВС З ІНСТИТУЦІЯМИ ДЕРЖАВИ ТА СТРУКТУРАМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА………………………………….

13
1.1. Поняття, правові засади та принципи взаємодії міліції з державними органами та органами місцевого самоврядування…………………………
13
1.2. Довіра як основоположний принцип взаємодії ОВС зі структурами громадянського суспільства…………………………………………………
39
Висновки до розділу 1………………………………………………………. 54
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ОВС З СТРУКТУРАМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА, ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ, ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ………………………………………………………………..

59
2.1. Правові засади та регулювання взаємодії ОВС з інститутами громадянського суспільства.………………………………………………...
59
2.2. Особливості правового регулювання взаємодії органів внутрішніх справ з державними органами та органами місцевого самоврядування.………………………………………………………………

78
2.3. Правове регулювання та особливості взаємодії ОВС із засобами масової інформації …………………………………………………………...
101
Висновки до розділу 2……………………………………………………….. 121
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ З ІНСТИТУЦІЯМИ ДЕРЖАВИ, СТРУКТУРАМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ЗАСОБАМИ МАСАВОЇ ІНФОРМАЦІЇ………………………………………………………………..

127
3.1. Координація взаємодії як основний механізм реалізації спільних заходів ОВС з інституціями держави та суб’єктами громадянського суспільства…………………………………………………………………….

127
3.2. Шляхи оптимізації взаємодії міліції з інституціями держави та структурами громадянського суспільства ………………………………..
146
3.3. Форми, принципи, функції та методи організації взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації в аспекті їх удосконалення …………………….................................................................

164
Висновки до розділу 3……………………………………………………….. 180
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………... 195

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап становлення України як правової держави, який характеризується незворотністю розвитку демократичних процесів, формуванням партнерських відносин між органами публічної влади і суб’єктами громадянського суспільства, пов’язаний з удосконаленням різних напрямків діяльності інституцій держави, в тому числі і у сфері взаємодії державних органів та громадських об’єднань. Ці процеси обумовлюють актуальність удосконалення взаємодії органів виконавчої влади, зокрема органів внутрішніх справ з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськістю для забезпечення подальшого розвитку демократії, гарантування прав і свобод громадян. Виконання органами внутрішніх справ широкого кола завдань щодо охорони громадського порядку, попередження і припинення правопорушень потребує налагодження ефективної взаємодії не лише між структурними підрозділами ОВС України, а і з суб’єктами громадянського суспільства та державними інституціями, оскільки існуючій системі державних органів, наділених адмiнiстративно-юрисдикцiйними повноваженнями, не під силу повністю виконати покладені на неї завдання щодо боротьби з правопорушеннями. Збільшення чисельності суб’єктів, наділених адмiнiстративно-юрисдикцiйними повноваженнями, посилення каральних заходів не дають бажаного результату. Враховуючи надзвичайно гостру проблему удосконалення нормативної бази щодо охорони громадського порядку, профілактики правопорушень, мінімізації їх негативних проявів актуальною постає теоретична розробка проблем взаємодії органів внутрішніх справ України з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськими формуваннями.
До дослідження цієї проблеми вже зверталися такі науковці як О. Ф. Андрійко, М. І. Ануфрієв, І. В. Арістова, О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, І. П. Голосніченко, С. Ф. Денисюк, Є. В. Додін, Р. А. Калюжний, С. В. Ківалов, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, В. В. Конопльов, О. В. Кузьменко, В. Я. Настюк, В. І. Олефір, О. І. Остапенко, В. П. Пєтков, О. Ю. Синявська, В. К. Шкарупа, О. Н. Ярмиш та ін. Однак дослідження проблем взаємодії органів внутрішніх справ з інституціями держави та громадськістю залишається неповним та епізодичним. Відсутність належного теоретичного підґрунтя не сприяла удосконаленню законодавства та відомчої нормативної бази з питань взаємодії ОВС з органами публічної влади та громадськими організаціями, що зумовило певні прогалини теоретичного, практичного та юридичного характеру.
Поряд з цим не дістало належного наукового опрацювання визначення сутності та особливостей організаційно-правових засад взаємодії органів внутрішніх справ із структурами громадянського суспільства у сфері забезпечення внутрішньої безпеки держави. У вітчизняній та зарубіжній адміністративно-правовій літературі ці питання розглядаються фрагментарно, без комплексного підходу, у зв’язку з чим сутність та особливості цього виду управління залишаються недослідженими.
Недостатність правового і науково-методологічного підґрунтя, базуючись на якому можна було б удосконалити діяльність у сфері взаємодії органів внутрішніх справ з органами публічної влади та інститутами громадянського суспільства, обумовлюють актуальність і необхідність комплексного дослідження широкого кола питань, пов’язаних із організаційно-правовими аспектами взаємодії ОВС України з громадськістю, органами місцевого самоврядування та державними органами.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.п. 56, 57, 59, 65, 66 Додатку 13 до Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010 -2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347, п.п. 13.1, 13.10, 13.11, 13.20 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 27 грудня 2010 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначити сутність та особливості організаційно-правових засад, понять та принципів взаємодії органів внутрішніх справ України з інституціями держави та суб’єктами громадянського суспільства.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
– з’ясувати сутність, зміст та принципи взаємодії органів внутрішніх справ з державними органами, органами місцевого самоврядування;
– сформувати поняття та охарактеризувати один з основоположних принципів взаємодії ОВС зі структурами громадянського суспільства - довіри;
– визначити правові засади та охарактеризувати особливості правового регулювання органів внутрішніх справ з інститутами громадянського суспільства;
– виявити особливості правового регулювання взаємодії органів внутрішніх справ з державними органами та органами місцевого самоврядування;
– охарактеризувати правове регулювання та визначити особливості взаємодії ОВС України з засобами масової інформації;
– розкрити значення, місце та роль координації взаємодії, як основного механізму реалізації спільних заходів ОВС з інституціями держави та суб’єктами громадянського суспільства, з’ясувати відмінності між взаємодією і координацією;
– розробити шляхи оптимізації взаємодії міліції з інституціями держави та структурами громадянського суспільства;
– визначити та охарактеризувати форми, принципи, функції та методи організації взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації, виробити пропозиції та рекомендації щодо їх удосконалення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі взаємодії органів внутрішніх справ з державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськістю.
Предмет дослідження є організаційно-правові засади взаємодії органів внутрішніх справ з інституціями держави та структурами громадянського суспільства.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз взаємодії органів внутрішніх справ України з інституціями держави та структурами громадянського суспільства. В роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначено сутність і особливості взаємодії органів внутрішніх справ з державними органами, органами місцевого самоврядування та інститутами громадськості (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.3). Порівняльно-правовий метод широко використано для дослідження співвідношення взаємодії та координації (підрозділи 3.1), шляхів оптимізації взаємодії міліції з інституціями держави та структурами громадянського суспільства (підрозділ 3.2). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для визначення критеріїв поділу принципів, форм та методів взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації (підрозділ 3.3). Статистичний і документальний аналіз застосовувався для визначення недоліків правового забезпечення взаємодії органів внутрішніх справ з державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями та засобами масової інформації (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Методи аналізу і синтезу були застосовані під час визначення та характеристики довіри, як основного принципу взаємодії ОВС з громадськістю (підрозділ 1.2). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувались для визначення напрямків удосконалення теоретико-правових засад і практики взаємодії органів внутрішніх справ з органами публічної влади та громадськими формуваннями (підрозділи 3.2, 3.3).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, в тому числі зарубіжних дослідників. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади взаємодії органів внутрішніх справ з інституціями держави та структурами громадянського суспільства. Дисертант звертався також до досвіду організації взаємодії деяких зарубіжних держав, який може бути використаний в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів внутрішніх справ, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням організаційно-правових засад взаємодії органів внутрішніх справ України з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськістю.
У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
- сформульовано авторське визначення поняття «взаємодія органів внутрішніх справ з державними органами та органами місцевого самоврядування» як систему взаємозв’язків, урегульовану правовими та адміністративно-правовими нормами, погоджену за метою, часом і місцем необхідну спільну діяльність міліції і державних органів та органів місцевого самоврядування, завдяки якій вони реалізують взаємний вплив один на одного і на суспільні відносини задля виявлення відхилень від встановлених норм і порушень принципів законності, ефективності спільних зусиль з метою захисту життя, здоров’я, прав і свобод громадян, власності, природного середовища, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, запобігання правопорушенням, боротьби зі злочинністю;
- запропоновано низку заходів для встановлення та зміцнення довіри громадян до міліції, найважливішими з яких є: розробка Концепції інформаційної політики МВС; вироблення єдиних підходів до взаємодії зі ЗМІ; систематизація пропозицій нормативно-правового, методично-наукового, організаційного характеру, спрямованих на підвищення ефективності інформаційної політики МВС України; внесення змін та доповнень до Закону України «Про міліцію» та прийняття низки інших законів (зокрема, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення організаційно-правових основ боротьби зі злочинністю та корупцією»; прийняття нової редакції Закону України «Про громадські організації»; поновлення дії Програми розвитку партнерських відносин між міліцією і населенням, спрямованої на індивідуальну та загальну профілактику злочинності; використання досвіду інших держав, де склалася сприятлива громадська думка щодо діяльності правоохоронних органів;
- визначено головні завдання щодо організаційних функцій органів місцевого самоврядування в охороні громадського порядку при створенні місцевої (муніципальної) міліції та запровадженні зарубіжного досвіду «комунального поліціювання». Доведено необхідність розробки законодавчого визначення поняття правоохоронного органу та ознак, за якими той чи інший новостворений підрозділ міг би належати до цієї категорії.
удосконалено:
- розуміння системи організаційно-правових засад взаємодії органів внутрішніх справ з іншими державними органами, та органами місцевого самоврядування, що реалізується через функціонування інституту управління, який охоплює такі складові: 1) суб’єктів управління, тобто органи внутрішніх справ, що виконують завдання та функції із охорони та захисту прав, свобод, та законних інтересів людини, суспільства і держави від внутрішніх загроз, які є наслідком вчинення правопорушень; 2) об’єкти управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим впливом суб’єктів управління; 3) управлінську діяльність (процес), тобто певні суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв’язки між суб’єктами і об’єктами управління.
- характеристику нормативно-правового підґрунтя взаємодії органів внутрішніх справ з інституціями держави та громадськістю і на підставі виявлених прогалин і суперечностей запропоновано зміни до законів і підзаконних нормативно-правових актів;
- визначення правового регулювання взаємодії ОВС із засобами масової інформації як правотворчої діяльності компетентних суб’єктів щодо регулювання та впорядкування засобами юридичної техніки суспільних відносин, що виникають з приводу визначення принципів, завдань, компетенції, а також форм і методів їх спільної діяльності стосовно формування громадської думки про діяльність органів, служб та підрозділів системи МВС України. Виділено особливості правового регулювання взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації;
- обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення основного механізму реалізації спільних заходів з інституціями держави та суб’єктами громадянського суспільства - координації, визначено, що сутність координації полягає у створенні умов для виконання об’єктами управління дій, необхідних для досягнення цілей системи, а проблема координації – це проблема інтеграції, об’єднання зусиль об’єктів управління з метою досягнення упорядкованості системи, узгодженості функціонування її елементів.

дістали подальшого розвитку:
- розуміння сутності та змісту правових засад взаємодії органів внутрішніх справ з інститутами громадянського суспільства, розглянуто їх у широкому значенні – як сукупність усіх елементів права: джерел права, функцій права, принципів права, норм права, системи права, предмета і методу правового регулювання, галузей, інститутів та підінститутів права, правовідносин, системи нормативно-правових актів, правозастосування, що діють у зазначеній сфері;
- характеристика проблемних питань взаємодії ОВС з інституціями держави та суб’єктами громадянського суспільства, організація якої потребує створення відповідної законодавчої бази з метою усунення існуючих прогалин; здійснення заходів управлінського характеру з метою оптимізації роботи органів, тобто суб’єктів взаємодії, координації їх діяльності; розроблення і впровадження методичних рекомендацій з питань взаємодії тощо;
- наукове обґрунтування необхідності використання на практиці координуючих та забезпечуючих можливостей комплексного механізму управління взаємодією органів внутрішніх справ із засобами масової інформації, цілеспрямованого, організуючого його впливу на об’єкт управління;
- аргументація доцільності організації професійної підготовки у відомчих вищих навчальних закладах фахівців по зв’язках із громадськістю та засобами масової інформації для системи МВС України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, зокрема, висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть використовуватися:
- у науково-дослідній сфері – під час подальшого розроблення теоретико-правових питань взаємодії органів внутрішніх справ з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськістю;
- у правотворчості – для підготовки і уточнення низки законодавчих та підзаконних актів у сфері організації та правового регулювання взаємодії ОВС з інституціями держави та структурами громадянського суспільства;
- у правозастосовній діяльності – в ході практичної діяльності органів внутрішніх справ України, подальше їх використання дозволить підвищити ефективність належної організації та правового регулювання взаємодії органів внутрішніх справ з державними інституціями та громадськими об’єднаннями;
- у навчальному процесі – під час викладання дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Судові та правоохоронні органи України» в юридичних вузах, у ході підготовки лекцій і навчальних посібників з даної проблеми (акт впровадження від 19 березня 2012 р., Харківський національний університет внутрішніх справ).
Апробація результатів дослідження. Підсумки дослідження в цілому, окремі аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені на науково-практичних конференціях: «Актуальні питання сучасної юридичної науки» (м. Київ, 2011 р.), «Роль права у забезпеченні законності та правопорядку» (м. Запоріжжя, 2010 р.), «Проблеми реформування кримінально-процесуального та кримінального законодавства України» (м. Харків, 2011 р.), «Державне управління та місцеве самоврядування: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Черкаси, 2011р.) .
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у шести наукових статтях, опублікованих у наукових журналах і збірниках наукових праць, а також у чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні сучасного стану та перспектив розвитку і вдосконалення організаційно-правових засад взаємодії органів внутрішніх справ з інституціями держави та структурами громадянського суспільства. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на виконання зазначеного завдання:
1. Взаємодія органів внутрішніх справ з державними органами та органами місцевого самоврядування - це врегульована правовими та адміністративно-правовими нормами, погоджена за метою, часом і місцем необхідна спільна діяльність міліції і державних органів та органів місцевого самоврядування, за якої вони реалізують взаємний вплив один на одного і на суспільні відносини задля виявлення відхилень від встановлених норм і порушень принципів законності, ефективності спільної діяльності з метою захисту життя, здоров’я, прав і свобод громадян, власності, природного середовища, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, запобігання правопорушенням, боротьби зі злочинністю.
2. Система організаційно-правових засад взаємодії органів внутрішніх справ з іншими державними органами, та органами місцевого самоврядування реалізується через функціонування інституту управління, який охоплює такі складові: 1) суб’єктів управління, тобто органи, що виконують завдання та функції із охорони та захисту людини, суспільства і держави від внутрішніх загроз, які є наслідком вчинення правопорушень; 2) об’єкти управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим впливом суб’єктів управління; 3) управлінську діяльність (процес), тобто певні суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв’язки між суб’єктами і об’єктами управління.
3. Правові засади взаємодії органів ОВС з державними органами та органами місцевого самоврядування розглянуто у широкому значенні – як сукупність усіх елементів права, а саме: джерел права, функцій права, принципів права, норм права, системи права, предмета і методу правового регулювання, галузей, інститутів та підінститутів права, правовідносин, системи нормативно-правових актів, правозастосування тощо, що діють у зазначеній сфері. У вузькому значенні вони становлять систему нормативно-правових актів, які є відправною точкою і механізмом управлінської діяльності щодо забезпечення внутрішньої безпеки держави.
4. Доведено, що організація належної взаємодії правоохоронних органів з державними органами та органами місцевого самоврядування вимагає реалізації низки заходів: створення відповідної законодавчої бази з метою усунення існуючих прогалин; здійснення заходів управлінського характеру з метою оптимізації роботи органів - суб’єктів взаємодії, координації їх діяльності; розроблення і впровадження методичних рекомендацій з питань взаємодії тощо.
5. Довіра до влади є необхідною умовою життя демократичного суспільства і в аспекті взаємовідносин органів внутрішніх справ та громадян довіра посідає чільне місце в реалізації завдань щодо налагодження партнерських відносин міліції з населенням, взаємодії ОВС зі структурами громадянського суспільства та окремими громадянами. Довіра, є не лише підґрунтям та станом відносин, але й складним і суперечливим процесом взаємодії між суб’єктами. У взаємодії обов’язково має бути присутнім елемент схвалення та підтримки дій партнерів, що характеризує ціннісний аспект розуміння будь-якої соціальної системи.
6. Основними напрямками взаємодії органів внутрішніх справ і громадськості визначено: 1) організація реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень і боротьби зі злочинністю; 2) профілактика правопорушень і злочинів; 3) виявлення, припинення, розкриття та розслідування правопорушень і злочинів; 4) розшук та затримання правопорушників і злочинців; 5) забезпечення громадського порядку та громадської безпеки; 6) удосконалення правової бази по взаємодії ОВС з інститутами громадянського суспільства.
7. Елементи і блоки громадянського суспільства мають бути створені багато в чому заново, сучасна система забезпечення внутрішньої безпеки, в якій найбільшим обсягом завдань, функцій та повноважень наділені органи внутрішніх справ, у широкому розумінні має базуватися на сукупності вже існуючих і спеціально створюваних органів, державних і недержавних структур, соціальних груп, суспільних об’єднань і громадських організацій, окремих осіб, а також специфічних правових, інформаційних, політичних, економічних та інших зв’язків між ними. При організації взаємодії із громадськими організаціями варто враховувати специфіку статусу сторін.
8. Правове регулювання в сфері взаємодії ОВС з державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі правових норм, що створюють певний правовий режим реалізації правоохоронних функцій. Право є найважливішою умовою упорядкованості та організованості в названій сфері суспільних відносин, однак рівень правового забезпечення системи органів внутрішніх справ не відповідає реальним потребам держави та громадськості, системний підхід до розвитку правового фактору реалізується недостатньо повно. Обсяг повноважень органів місцевого самоврядування значний, але їх реалізація не забезпечена належними організаційними, правовими, кадровими, матеріальними, фінансовими та іншими засобами. Неврегульованими належним чином залишаються механізми здійснення правоохоронної діяльності в системі місцевого самоврядування.
9. Система нормативно-правових актів, які забезпечують взаємодію органів внутрішніх справ з органами місцевої влади, є недосконалою. На часі затвердження загальнодержавної концепції взаємодії органів внутрішніх справ з органами державної влади, у якій були б визначені загальні засади взаємодії органів внутрішніх справ з органами державної влади, зокрема й місцевої.
10. Запропоновано Закон України «Про міліцію» доповнити нормою такого змісту: «Працівники міліції для виконання покладених на них завдань мають право: одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій необхідні матеріали та інформацію з метою протидії правопорушенням та забезпечення правопорядку; утворювати робочі групи, залучати в установленому порядку до участі в їх роботі посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, працівників підприємств, установ і організацій, представників громадськості, вчених та фахівців; користуватися в установленому порядку інформаційними банками даних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, установ та організацій».
11. Взаємодію органів внутрішніх справ із засобами масової інформації визначено як такий стан взаємозв’язків, при якому вони справляють взаємний вплив один на одного та на відповідну сферу правовідносин з метою формування позитивної громадської думки про систему МВС України в цілому та її працівників зокрема.
12. Правове регулювання взаємодії ОВС із засобами масової інформації визначено як правотворчу діяльність компетентних суб’єктів щодо регулювання та впорядкування засобами юридичної техніки суспільних відносин, які виникають з приводу визначення принципів, завдань, компетенції, а також форм і методів їх спільної діяльності щодо формування громадської думки про діяльність органів, служб та підрозділів системи МВС України. Виділено наступні особливості правового регулювання взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації: 1) правове регулювання взаємодії ОВС зі ЗМІ - це різновид соціально-державного регулювання, який має цілеспрямований, організований за своєю спрямованістю, результативний характер; 2) його предметом є документована або публічно оголошувана інформація про події та явища, які прямо чи опосередковано пов’язані із діяльністю органів внутрішніх справ; 3) об’єктами його є спільна діяльність ОВС та ЗМІ щодо оприлюднення інформації про події та процеси, які відбуваються в органах та підрозділах МВС України; 4) правове регулювання взаємодії ОВС зі ЗМІ визначає загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації про діяльність органів та підрозділів ОВС; 5) за його допомогою відносини між суб’єктами взаємодії, зокрема ОВС та ЗМІ, набувають правової форми; 6) визначає компетенцію та відповідальність ОВС та ЗМІ, закріплює форми та методи їх спільної діяльності; 7) здійснюється за допомогою норм права та актів реалізації права; 8) його метою є формування громадської думки про систему МВС України в цілому та її працівників зокрема.
13. Визначено, що сутність координації полягає у створенні умов для виконання об’єктами управління дій, необхідних для досягнення цілей системи, а проблема координації – це проблема інтеграції, об’єднання зусиль об’єктів управління з метою досягнення упорядкованості системи, узгодженості функціонування її елементів. Головною метою координації взаємодії ОВС з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та інститутами громадськості є підвищення ефективності діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ шляхом об’єднання їх зусиль з інституціями держави та громадськими організаціями.
14. Доведено відмінності між поняттями «взаємодія» та «координація», до яких віднесено те, що координація здійснюється суб’єктом управління, наділеним владними повноваженнями, у відношенні об’єктів координуючої взаємодії, а також те, що при організації взаємодії більше ніж між двома елементами системи - підрозділами, організаціями - останні виступають у якості суб’єктів взаємодії, а процес координації передбачає необхідність об’єктів управління.
15. Координаційні відносини вирізнено за видами узгодження: предметно-технологічна взаємодія, ієрархічна або складна взаємодія. Субординацію і координацію можна розглядати як двоєдине виявлення сутності управлінської діяльності, а також як її базові форми. У процесі цієї діяльності вони доповнюють одна одну, причому, залежно від конкретної ситуації, переважає та чи інша.
16. З’ясовано, що правова регламентація взаємодії ОВС з інституціями держави та громадськістю перебуває на недостатньо належному рівні, що пов’язано з відсутністю конституційного закріплення самого поняття системи правоохоронних органів. В той же час конституційне закріплення принципу розподілу влади, що передбачає наділення їх засобами стримувань і противаг, розводить державно-владні інституції, які традиційно відносять до правоохоронних органів, до різних гілок влади, потребує переосмислення щодо визначення їх функцій та напрямів взаємодії з іншими владними структурами.
17. Доведено, що органи місцевого самоврядування в Україні повинні стати організатором охорони громадського порядку, як це здійснюється в зарубіжних країнах, при створенні місцевої (муніципальної) міліції. Визначено першочергові завдання на шляху до запровадження зарубіжного досвіду «комунального поліціювання» якими є розробка законодавчого визначення поняття правоохоронного органа та ознак, за якими той чи інший новостворений підрозділ міг би належати до цієї категорії.
18. З метою відродження руху добровільних народних дружин доцільно проаналізувати, узагальнити та запровадити в Україні кращий досвід участі громадськості інших країн в правоохоронній, правозахисній діяльності та налагодити постійні зв’язки між вітчизняними і зарубіжними об’єднаннями громадян для обміну досвідом; організувати навчання членів ДНД, для забезпечення якого необхідно розробити за участю органів внутрішніх справ і підрозділів Державної прикордонної служби України та затвердити єдину програму з правової та спеціальної підготовки, створити при кожному обласному, Київському і Севастопольському міських громадських формуваннях постійно діючі навчальні центри; визначити механізм реального забезпечення правових гарантій та соціального захисту членів громадських формувань як важливих елементів їх правого статусу.
19. Взаємодію засобів масової інформації з органами внутрішніх справ визначено як комплекс заходів, форм, методів взаємовпливу на суспільну свідомість, метою реалізації яких є, з одного боку, забезпечення виконання правоохоронної функції держави, а з іншого – формування позитивного іміджу української міліції.
20. Доведено, що ефективність взаємодії ОВС зі ЗМІ значною мірою залежить від науково обґрунтованого використання на практиці координуючих та забезпечуючих можливостей комплексного механізму управління взаємодією органів внутрішніх справ із засобами масової інформації, цілеспрямованого, організуючого його впливу на об’єкт управління.
21. З’ясовано, що в Україні практично відсутня ціленаправлена підготовка для органів внутрішніх справ фахівців по роботі з громадськістю, іміджмейкерів, правників-журналістів, спеціалістів для роботи в відділах по зв’язках з громадськістю. З метою подолання таких прогалин існує необхідність підготовки для системи МВС та інших правоохоронних органів кваліфікованих фахівців з питань комунікації з громадськістю, взаємодії з органами державного управління та органами самоврядування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. ; станом на 1 жовт. 2011 р. – Х. : Фактор, 2011. – 128 с. – (Бібліотека законодавства).
2. Про міліцію : закон України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 4. – Ст. 20.
3. Про оперативно-розшукову діяльність : закон України від 18 лютого 1992 року № 2135-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
4. Про дорожній рух : закон України від 30 червня 1993 року № 3353-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.
5. Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
6. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-Х // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1984. - Додаток до № 51. Ст. 1122.
7. Про громадянство України : закон України від 18 січня 2001 року № 2235-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
8. Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону : закон України від 22 червня 2000 року № 1835-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 338.
9. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : закон України від 30 червня 1993 року № 3341-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
10. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей : закон України від 24 січня 1995 року № 20/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35.
11. Про засади запобігання i протидії корупції : закон України від 7 квітня 2011 року № 3206-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 40. – Ст. 404.
12. Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України [Електронний ресурс] : наказ МВС України від 28 черв. 1994 р., № 404 // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0213-94. - Назва з екрана.
13. Великий тлумачний словник сучасної української мови : словник (з дод., допов. та CD) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. — К. : Ірпінь «ВТФ Перун», 2007. — 1736 с.
14. Философский словарь : словарь / [под ред. М. М. Розенталя]. — М. : Политиздат, 1975. — 496 с.
15. Философский энциклопедический словарь : словарь / [гл. ред. : Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов]. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 612 с.
16. Современная философия : [словарь и хрестоматия]. — Ростов-на-Дону : Феникс, 1996. — 511 с.
17. Малюткин В. А. Организация взаимодействия подразделений органов внутренних дел в осуществлении профилактики преступлений : [Лекция № 13] / В. А. Малюткин ; под ред. Г. А. Аванесова. — М. : РИО МВД СССР, 1976. — 40 с.
18. Теорія управління в органах внутрішніх справ : [навчальний посібник] ; за ред. В. А. Ліпкана. — К. : КНТ, 2007. — 884 с.
19. Афанасьєв В. Г. Научное управление обществом. / В. Г. Афанасьєв. — М. : Политиздат, 1973. — 390 с. (Опыт системного исследования ; изд. 2-е, доп.).
20. Бараненко Б. И. Взаимодействие уголовного розыска ГО-РОВД с другими службами и подразделениями органов внутренних дел в предупреждении преступлений / Б. И. Бараненко, В. А. Кузнецов // Труды всесоюзного научно-исследовательского института МВД СССР. — № 41. — М., 1976. — 118 с.
21. Туманов Г. А. Организация управления в сфере охраны общественного порядка / Г. А. Туманов. — М. : Юридическая литература, 1972. — 232 с.
22. Пивовар Ю. І. Організаційно-правові засади взаємодії міліції і органів фінансового контролю 2008р. : дис. … кандидата юр. наук : 12.00.07 / Пивовар Юрій Ігорович. – Київський національний університет внутрішніх справ К., 2008. – 266 с.
23. Криміналістика : підручник [під ред. В. Ю. Шепітька та ін]. — К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — 580 с.
24. Озолин В. А. Взаимодействие с общественностью / В. А. Озолин. — М., НИИиРИО МВД СССР, 1973. — 60 с.
25. Иванов В. А. Взаимодействие милиции и общественности в борьбе с правонарушениями : [учебное пособие] / В. А. Иванов. — М., МК по ССУЗ МВД СССР, 1983. — 66 с.
26. Звирбуль В. К. Деятельность прокуратуры по предупреждению преступности : научные основы / В. К. Звирбуль. — М. : Юрид. лит., 1971. — 165 с.
27. Круглов В. А. Организация взаимодействия служб и подразделений органов внутренних дел на железнодорожном транспорте в охране общественного порядка : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 «Административное право и процесс; финансовое право» / В. А. Круглов. — Минск, 1991. — 18 с.
28. Управление персоналом : энциклопедический словарь / [под ред. А. Я. Кибанова]. — М. : ИНФРА-М, 1998. — 459 с.
29. Адміністративне право України : підручник для юрид. вузів і фак. / [за ред. Ю. П. Битяка та ін]. – Х. : Право, 2000. – 516 с.
30. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации : учебник / А. А. Кармолицкий, Ю. М. Козлов; под ред. А.П. Алехин. – М. : Зерцало-М, 2003. – 608 с.
31. Бахрах Д. Н. Административное право России : учебник / Д. Н. Бахрах, С. Д. Хазанов, А. В. Демин. - М. : Норма, 2002. – 356 с.
32. Административное право России : учебник / под ред. А. П. Коренева. - М. : Щит-М, 2002. – 248 с.
33. Административное право Украины : учебник / под общей ред. С. В. Кивалова. - Х. : Одиссей, 2004. - 880 с.
34. Пономаренко Г. О. Управління у сфері забезпечення внутрішньої безпеки держави: адміністративно-правові засади : монографія / Г. О. Пономаренко. – Х. : Видавець ФО-П Вапнярчук Н. М., 2007. – 448 с.
35. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. - К. : Юрінком Інтер, 2003. - 544 с.
36. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права / Ю. Н. Старилов. - М., 2002. - 415 с. (История. Наука. Предмет. Нормы. Субьекты ; в 3 т. : Т. 1 :).
37. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян : наказ МВС України від 01 груд. 2009 р., № 505 // Офіційний вісник України. – 2009. - № 101.- Ст. 3570.
38. Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії між органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України та органами внутрішніх справ України при передаванні затриманих ними іноземців та осіб без громадянства : наказ Адміністрації; Держкордонслужби; МВС України вiд 15 жовт. 2004 р., № 742/1090 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 44. – Ст. 2930.
39. Про державний кордон України : закон України від 04 листопада 1991 року № 1777-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 2. – Ст. 5.
40. Про Державну прикордонну службу України : закон України від 03 квітня 2003 року № 661-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 27. – Ст. 208.
41. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства : закон України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI // Офіційний вісник України. – 2011. - № 83. - С. 7.- Ст. 3014.
42. Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України : постанов Кабінету Міністрів України від 15 лют. 2012 р., № 150 // Офіційний вісник України. - 2012. - № 17. - С. 15. - Ст. 612.
43. Новицький Г. В. Принципи нормотворчої діяльності у сфері національної безпеки України / Г. В. Новицький // Проблеми правового регулювання діяльності органів державної безпеки в контексті реформування СБ України : матер. наук.-практ. конф. - К. : Вид-во СБ України, 2005. - С. 36.
44. Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються: наказ МВС України вiд 14 квіт. 2004 р., № 400 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 19. – С. 341. – Ст. 1366.
45. Габричидзе Б. Н. Административное право Российской Федерации : учебник / Б. Н. Габричидзе, А. Г. Чернявский, С. М. Кузнецов. - М., 2001. – 240 с.
46. Атаманчук Г. В. Особенности процессов управления в развитом социализме / Г. В. Атаманчук. — М. : Мысль, 1985. — 200 с.
47. Ліпкан В. А. Національна і міжнародна безпека / В. А. Ліпкан, О. С. Ліпкан [Вид. 2-е, доп. і переробл]. — К. : Текст, 2008. — 400 с.
48. Методологія державного управління : словник-довідник / [укладачі В. Д. Бакуменко, Д. О. Безносенко, С. В. Бутівщенко, та ін.] ; за заг ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. — К. : Вид-во НАДУ, 2004. — 196 с.
49. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : [курс лекций] / Г. В. Атаманчук. — [изд. 2-е, дополн.] — М. : Омега-Л, 2004. — 584 с.
50. Джафарова О. В. Правові основи партнерства міліції і населення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «адміністративне право і процес, фінансове право, інформаційне право» / О. В. Джафарова. – Харків, 2003. – 19 с.
51. Мельник М. І. Розвиток людського ресурсу — основа національної безпеки України : монографія / М. І. Мельник, П. М. Копка та ін. - К. : НАДУпПУ, 2007. - 184 с.
52. Убейволк О. О. Специфіка формування соціального капіталу в суспільстві перехідного періоду [Електронний ресурс] / О. О. Убейволк // Запорізький національний університет – Режим доступу: http://www.confcontact.com/2007jule/ubejvolk.htm. - Назва з екрана.
53. James S. Coleman. Social Capital in the Creation of Human Capital / James S. Coleman // American Journal of Sociology. – 1988. – № 94. – P. 95 –120.
54. Фрейк Н. В. Концепция доверия в исследованиях П. Штомпки /Н. В. Фрейк // СОЦИС. – 2006. – № 11. – С. 10–18.
55. Сукачов В. В. Політична довіра як складова соціального капіталу громадянського суспільства : дис. … канд. політ. наук : 12.00.01 / Віктор Валерійович Сукачов; Дніпропетровськ, 2005. – 181 с.
56. Гаврилюк Т. Довіра до міліції як передумова та результат її ефективної діяльності / Т. Гаврилюк // Вісник Академії управління МВС. – 2010. - № 2 (14). - С. 66-73.
57. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер. — М. : Наука, 1990. — 808 с.
58. Ясперс К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс.— М. : Политиздат, 1991. — 527 с.
59. Варазгпва Е. С. Американская социология (традиции и современность). — Екатеринбург: «Деловая книга», Бишкек: «Одиссей». — 1997. - 176 с.
60. Rothstein B. How Political Institutions Create and Destroy Social Capital: An Institutional Theory of Generalized Trust [Електронний ресурс] / Rothstein B., Stoll D. – Режим доступу :
http://www.upload.megill.ca/politicalscience/011011RothsteinB.pdf

61. Райт Г. Державне управління / Г. Райт. — К. : Основи, 1994. — 191 с.
62. Бандурка О. М. Партнерські взаємовідносини між населенням і міліцією : [підручник] / О. М. Бандурка, В. О. Соболєв, В. І. Московець. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 352 с.
63. Міліція і населення – партнери [Текст] : підручник / В.О. Соболєв, Г.В. Попова, В.О. Болотова, В.І. Московець та ін. за заг. ред. О. Н. Ярмиша. – Х. : Ун-т внутр. справ, 2000 – 93 с.
64. Громадська думка як чинник ефективності діяльності правоохоронних органів в Україні. Аналітична записка. [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/468/.– Назва з екрана.
65. Бесчастний В. М. Взаємодія інститутів громадянського суспільства та органів охорони правопорядку в Україні і зарубіжних країнах : порівняльний аналіз / В. М. Бесчастний, О. В. Філонов, В. М. Субботін, С. М. Ташков. — Донецьк: «Вебер» (Донецька філія), 2007. — 132 с.
66. Білоконь М. В. Державне управління у сфері охорони громадського порядку : [монографія] / М. В. Білоконь. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. - 700 с.
67. Про статус народного депутата України : закон України від 17 листопада 1992 року № 2790-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 3. — Ст. 17.
68. Комаров В. А. Особливості діяльності центрів зв’язків з громадськістю щодо формування громадської думки / В. А. Комаров // Вісник ЛАВС. – 2005. - № 2. - С. 217-225.
69. Мартинов М. Д. Оптимізація взаємодії територіальних органів внутрішніх справ України з населенням / М. Д. Мартинов // Право і безпека. – 2010. - № 4 (36). – С. 56- 59.
70. Андриашин X. А. Общественные объединения как субъекты обеспечения личной безопасности граждан, охраны общественного порядка и общественной безопасности (на примере участия казачьих объединений) : [учебное пособие] / X. А. Андриашин, А. С. Прудников, Н. В. Бровко. - М. : ЮИ МВД России, 1998. - 64 с.
71. Кутушев В. Г. Основные направления и формы взаимодействия городских и районных ОВД с государственными органами, общественными организациями и трудовыми коллективами / В. Г. Кутушев // Управление горрайорганами внутренних дел и линейными органами транспортной милиции : [курс лекций] / [под ред. Д. В. Гребельского]. - М. : РИО Акад. МВД СССР, 1976. - 39 с.
72. Про попередження насильства в сім’ї : закон України : від 15 листопада 2001 року № 2789-ІП // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 10.—Ст. 70.
73. Арканов В. П. Про удосконалення взаємодії правоохоронних органів та інших державних органів України щодо протидії злочинності / В. П. Арканов // Бюлетень законодавства і практики України. — 1994. — № 6. — С. 32-39.
74. Про затвердження Інструкції з організації роботи органів внутрішніх справ України по забезпеченню взаємодії з громадськими формуваннями по охороні громадського порядку : наказ МВС України від 15 березн. 2001 р., № 197. — К. : МВС України, 2001. — 13 с.
75. Про затвердження Інструкції Про організацію роботи позаштатних дільничних інспекторів міліції : наказ МВС України від 06 січн. 1994 р. № 19. — К. : МВС України, 1994. — 31с.
76. Взаємодія міліції та громадськості в Україні : [навч. посіб.] / за заг. ред. А. Дж. Бека, О. Н. Ярмиша. -X. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. - 200 с.
77. Клюєв О. М. Проблеми взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні дисертація : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Клюєв Олександр Миколайович. - Х., 2010. - 422 арк.
78. Політологічний енциклопедичний словник. – К. : Наукова думка, 1997. – С. 76.
79. Яскал Л. Недержавні організації в Україні / Л. Яскал // Соціальна робота в недержавних установах. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukma.kiev.ua/univ/fac/DSST/SWU/win/ngov_o/ngov_org.htm. - Назва з екрана.
80. Мироненко Т. Є. Організаційно-правові аспекти управління взаємодією органів прокуратури України з громадськістю : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Мироненко Тетяна Євгенівна. – Харків, 2007. – 190 с.
81. Мышляев Н. П. Формы участия общественности в охране общественного порядка / Н. П. Мышляев, Я. Г. Стахов // Вопросы совершенствования работы подразделений милиции общественной безопасности : сборник научных трудов. — М. : АМВД РФ, 1995. — С. 40-43.
82. Досвід правоохоронної діяльності // Міліція України. — 2001. — № 6. — С. 11.
83. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ : [підручник] / під заг. ред. І. П. Голосніченка, Я. Ю. Кондратьєва. — К. : Укр. акад. внутр. справ, 1995. — 177 с. - (Загальна частина).
84. Административная деятельность органов внутренних дел : [учебник] / под ред. А. П. Коренева. — М. : Московск. акад. МВД России, Изд-во «Щит-М», 2000. — 304 с. – (Часть общая. Издание третье.)
85. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : [підручник] / В. М. Плішкін ; за ред. Ю. Ф. Кравченка. — К. : НАВСУ, 1999. —702 с.
86. Бандурка О. М. Адміністративний процес : [підручн. для вищих навч. закл.] / О.М. Бандурка, М. М. Тищенко.– К. : Літера ЛТД, 2001. – 336 с.
87. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник] / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. - К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
88. Адміністративне право України : [навчальний посібник] / В. В. Новиков, Л. Г. Чистоклєтов, М. П. Федоров, О. І. Остапенко; за ред. О. І. Остапенка. – Львів: Львівський інститут внутрішніх справ, 2001. –320 с. – ( Загальна частина).
89. Афанасьєв К. К. Адміністративні договори : реалії та перспективи : [монографія] / К. К. Афанасьєв. – Луганськ : РВВ ЛАВС, 2004. – 320 с. - (МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України).
90. Ківалов С. В. Основні завдання реформування адміністративного права / С. В. Ківалов // Актуальні проблеми держави та права. – Одеса. – 2001. - № 11. – С. 350-355.
91. Легеза Ю. О. Відомчі засоби масової інформації у формуванні правосвідомості співробітників органів внутрішніх справ України : автореф. дис. … на здобуття наук. ступеню канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права, історія політичних і правових вчень» / Ю. О. Легеза. - Харків, 2005. – 20 с.
92. Полторак В. А. Природа громадської думки як стану масової свідомості. Джерела і специфіка її формування : [посібник. Соціологія] / В. А. Полторак - К., 1999. – 348 с.
93. Халфина Р. О. Право как средство социального управлення / Р. О. Халфина.- М. : Наука, 1988.-298 с.
94. Селиванов В. Правова реформа : методологія дослідження фундаментальних проблем юридичної науки / В. Селіванов // Вісник Академії правових наук. - 1998. - № 4. - С. З - 17.
95. Сорокин В. Д. Правовое регулирование: предмет, метод, процесе /В. Д. Сорокин // Правоведение. - 2000. - № 4 - С. 41 - 47.
96. Алексеев С. С. Теория права : учебник / С. С. Алексеев - М. : БЕК, 1994. – 224 с.
97. Аристов В. С. Правоприменение и его суть / В. С. Аристов // Государство и право. — 1995. — № 5. — С. 46-50.
98. Горшенев В. М. Способи и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В. М. Горшенев. — М. : Юрид. лит., 1972. — 258 с.
99. Скакун О. Ф. Теория государства и права : учебник / О. Ф. Скакун. — Харьков : Консум; Ун-т внутр. дел. 2000. — 704 с.
100. Загальна теорія держави і права / під ред. В. В. Копєйчикова. — К. : Юрінком, 1997.— 320 с.
101. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : [посібник для студентів спеціальності «Правознавство»] / П.М. Рабінович. – К., 1994. – 236 с.
102. Кельман М. С. Теорія права : навчальний посібник / М. С. Кельман. – Тернопіль : «Поліграфіст», 1998. – 382 с.
103. Алексеев С. С. Общая теория права : учебное пособие / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1982. –Т.2. – 360 с. – (в 2-х т.).
104. Стефанюк В. С. Судовий адміністративний процес : монографія / В. С. Стефаник. – Харків: Фірма «Консум», 2003.- 464 с.
105. Чабан В. П. Акти адміністративного примусу в діяльності міліції України : навч. посібник / В. П. Чабан. – Київ: Атіка, 2002. – 144с.
106. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України : зі змінами та доповненнями : постанова Кабінету Міністрів України від 04 жовтн. 2006 p., № 1383 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 40. - Ст. 2687.
107. Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі МВС України : наказ МВС України від 10 жовт. 2004 р., № 1177 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 43. - С. 93. - Ст. 2853.
108. Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення : наказ МВС України від 22 лют. 2001 р., № 185 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 13. - С. 322. - Ст. 582.
109. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України: Указ Президента України від 06 квітн. 2011 р., № 395/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. - № 28. - С. 45. - Ст. 1162.
110. Про місцеве самоврядування в Україні : закон України від 21 травня 1997 року № 280/97 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №24. – Ст. 170.
111. Про місцеві державні адміністрації : закон України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.
112. Про прокуратуру : закон України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
113. Барчук Г. И. Деятельность городского совета народных депутатов и городской государственной администрации по обеспечении законности и правопорядка в сфере торговки : дис... кандидата юрид. наук : 12.00.02 / Барчук Геннадий Иванович. –К., 1992. – 204 с.
114. Про Державну програму боротьби із злочинністю : постанова Верховної Ради України від 25 червня 1993 р., № 3325-XII // Урядовий кур’єр. – 1993 р. – 5серпня.
115. Солодовников И. М. Местные Советы : их контрольные и координационные функции на современном этапе / И. М.Солодовников // Советское государство и право – 1985. –№ 4. –С. 71.
116. Про захист прав споживачів : закон України від 12 травня 1991 року № 1023-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991.- № 30.- Ст. 79.
117. Каюмов Р. К. Взаимодействие местных советов с органами внутренних дел, прокуратуры и суда в борьбе с правонарушениями : учебное пособие / Р. К. Каюмов. – Ташкент, 1983 – 55 с.
118. Кронский В. С. Деятельность местных советов по охране социалистической собственности : [лекция] / В. С. Кронский. – Горький. - 1982. – 48 с.
119. Скибицкий В. М. Депутаты местных советов в охране правопорядка и борьбе с правонарушениями : учебное пособие / В. М. Скибицький. – К., 1981. – 62 с.
120. Білоус В. Т. Координація боротьби з економічною злочинністю : монографія / В. Т. Білоус. – Ірпінь, Академія держ. податкової служби України, 2002. – 449 с.
121. Недов С. Л. Організаційно-правові засади взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Недов Сергій Леонідович; Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. – Дніпропетровськ, 2009. – 196 с.
122. Верхогляд В. О. Адміністративно-правове регулювання взаємодії служби безпеки України з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськістю : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Верхогляд Володимир Олексійович; Харківський університет внутрішніх справ. - Харків, 2011 – 232 с.
123. Про міжнародні договори : закон України від 29 червня 2004 року № 1906-IV //Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 50. - Ст. 540.
124. Загальна декларація прав людини : прийнята резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 груд. 1948 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / [упоряд. Ю. К. Качуренко]; 2-е вид.- К. : Юрінформ, 1992. - С. 18 - 24.
125. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини : прийнята Радою Європи 4 листоп. 1950 р. // Права людини : збірник документів / [уклад. В. С. Семенов, О. Н. Ярмиш та ін.]. - X. : Ун-т внутр. справ, 1997. -С. 58-76.
126. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права : прийнятий резолюцією 2200 А (XXI) Генеральної Асамблеї ООН від 16 груд. 1966 р. // Права людини : збірник документів / [уклад. В. С. Семенов, О. Н. Ярмиш та ін.]. - X.: Ун-т внутр. справ, 1997. - С. 4 - 25.
127. Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні : збірник норм, актів. - К. : Юрінком інтер, 2006. - 688 с.
128. Концепція реформи адміністративного права (проект) //Адміністративне право України : навч.-метод. посіб. / [С. В. Ківалов, Л.Р. Біла.]. - Одеса : Юридична думка, 2001. - С. 240 - 301.
129. Про доступ до публічної інформації : закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 32. - Ст. 314.
130. Про інформацію : закон України від 02 жовтня 1992 року № 2657–ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 48. — Ст. 650.
131. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації : закон України від 23 вересня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. - 1997.- № 49.- Ст. 299.
132. Про телебачення і радіомовлення : закон України від 21 грудня 1993 року № 3759-ХП // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 10. - Ст. 43.
133. Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України :
закон України від 18 липня 1997 року № 485/97 // Відомості Верховної Ради України. - 1997.-№ 45.-Ст.284.
134. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні : закон України від 16 листопада 1992 року № 2782-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993. -№ 1.- Ст. 1.
135. Про внесення змін до Закону України «Про інформаційні агентства» : закон України від 11 грудня 2003 року № 1379-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 15. - Ст. 230.
136. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний
захист журналістів : закон України від 23 вересня 1997 року № 540/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 50. - Ст. 302.
137. Про організаційні і практичні заходи органів внутрішніх справ по активізації розкриття і розслідування злочинів щодо працівників засобів масової інформації, а також сприянню їхній особистій безпеці під час виконання професійних обов’язків : наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17 берез. 1997 р. № 212 [Ел