Орловський Максим Олександрович. Стан холецистокінін-синтезуючої системи гіпоталамусу і роль холецистокініну-8 в регуляції ендокринної функції підшлункової залози в нормі та при експериментальному цукровому діабеті

Короткий опис

Орловський Максим Олександрович. Стан холецистокінін-синтезуючої системи гіпоталамусу і роль холецистокініну-8 в регуляції ендокринної функції підшлункової залози в нормі та при експериментальному цукровому діабеті: дис... канд. мед. наук: 14.03.04 / НАН України; Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця. - К., 2004

Орловський М.О. Стан холецистокінін-синтезуючої системи гіпоталамусу і роль холецистокініну-8 в регуляції ендокринної функції підшлункової залози в нормі та при експериментальному цукровому діабеті. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 патологічна фізіологія. Інститут фізіології ім. акад. О.О.Богомольця НАН України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена вивченню стану холецистокінін-синтезуючої системи гіпоталамусу, а також впливу введень синтетичного агоніста і антагоніста рецепторів холецистокініну на ендокринну функцію підшлункової залози в нормі і при експериментальному цукровому діабеті.
Встановлено, що найбільший рівень утворення холецистокініну-8 спостерігається в паравентрикулярному і дорсомедіальному ядрах гіпоталамусу, а найбільш інтенсивна холецистокінінергічна іннервація в вентромедіальном ядрі і серединному підвищені гіпоталамусу. Вперше показано, що розвиток експериментального цукрового діабету супроводжується формуванням функціональної недостатності холецистокінін-8-синтезуючої системи гіпоталамусу. Встановлено, що багаторазові введення синтетичного холецистокініну-8 сприяють поліпшенню ендокринної функції підшлункової залози і зниженню важкості патологічного процесу.

1. Особливості стану холецистокінінергічної системи гіпоталамусу в динаміці розвитку цукрового діабету вивчені недостатньо, а дані про її роль в регуляції ендокринної функції підшлункової залози відрізняються неповнотою і суперечливістю.
2. Рішення поставленої проблеми здійснювалось шляхом комплексної оцінки стану холецистокінін-8-синтезуючої системи гіпоталамусу в нормі та в динаміці розвитку експериментального цукрового діабету, яка включала картування холецистокінін-8-синтезирующих нейронів, характеристику процесів утворення, накопичення і виведення холецистокініна-8, а також введення синтетичного холецистокініну-8 і блокатора його рецепторів проглюміду з наступним вивченням -, - і -клітин панкреатичних острівців.
3. Найбільший сумарний вміст холецистокініну-8 і найбільша кількість холецистокінін-8-синтезуючих нейронів виявлено в області медіального дрібноклітинного суб‘ядра паравентрикулярного ядра гіпоталамусу і в області дорсомедіального ядра гіпоталамусу. У вентромедіальному і аркуатному ядрах гіпоталамусу, латеральной ретрохіазмальної області і серединному піднесенні у щурів в нормі ідентифікуються лише холецистокінін-8-імунопозитивні нервові волокна і закінчення.
4. Формування експериментального цукрового діабету до кінця 3 тижня поряд з деструкцією панкреатичних острівців і зниженням секреції інсуліну супроводжується зменшенням кількості холецистокінін-8-синтезуючих нейронів, зменшенням щільності розташування холецистокінін-8-імунопозитивних волокон нервові закінчення в усіх структурах гіпоталамусу, що вивчалися. В подальшому, до кінця 5 тижня спостерігається збільшення кількості холецистокінін-8-синтезуючих нейронів, однак при цьому відбувається порушення виведення нейропептиду по аксонам. Недостатність утворення і виведення холецистокініну-8 в гіпоталамусі призводить до порушення центральної регуляції секреції інсуліну і споживання їжі при цукровому діабеті
5. Холецистокінін-8 у нормальних тварин при різних шляхах введень (внутрішньочеревні, внутришньомозкові, кон‘юнктивальні) викликає розвиток анорексії, а антагоніст рецепторів холецистокініну проглюмід гіперфагії. При внутрішньочеревних введеннях холецистокініну-8 спостерігається зниження секреції інсуліну, при внутришньомозкових і кон‘юнктивальних зниження секреції інсуліну і глюкагону, а також збільшення рівня глікемії.
6. Багаторазові внутрішньочеревні, внутришньомозкові і кон‘юнктивальні введення холецистокініну-8 тваринам з експериментальним цукровим діабетом призводять до зменшення гіперфагії, підсилення секреції інсуліну -клітинами, зменшенню кількості -клітин у панкреатичних острівцях і гальмуванню продукції глюкагону в них, що веде до збільшення концентрації інсуліну в крові і зниженню глікемії. Багаторазові введення проглюміду у щурів з експериментальним цукровим діабетом не виявляють значущої чинності на ендокринну функцію підшлункової залози і не викликають вірогідних змін концентрації інсуліну і глюкози в крові.
7. Розвиток експериментального цукрового діабету супроводжується формуванням функціональної недостатності холецистокінін-8-синтезующчої системи гіпоталамусу, що призводить до порушення холецистокінінергічних механізмів регуляції харчової поведінки і ендокринно функції підшлункової залози. Заміщення недостатності утворення ендогенного холецистокініну-8 шляхом введень синтетичного нейропептиду сприяє поліпшенню ендокринної функції підшлункової залози і зниженню тяжкості патологічного процесу. Висока ефективність і неінвазивність кон‘юнктивальних інстиляцій синтетичного холецистокініну-8 робить її перспективним засобом медикаментозної корекції цукрового діабету.