Осауленко Ігор Анатолійович Методоло­гія проектно-орієнтованого управління регіональними струк­турами в системі наука - бізнес - держава

Короткий опис

Осауленко Ігор Анатолійович, завідувач кафедри інтелек­туальних систем прийняття рішень Черкаського національ­ного університету імені Богдана Хмельницького: «Методоло­гія проектно-орієнтованого управління регіональними струк­турами в системі наука - бізнес - держава» (05.13.22 - управ­ління проектами та програмами). Спецрада Д 26.001.51 у Київському національному університеті імені Тараса Шевчен­ка

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
_______________ОСАУЛЕНКО ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ______________
(прізвище, ім’я, по батькові)
УДК 65.012:005.1:332.02
(індекс)
ДИСЕРТАЦІЯ
Методологія проектно-орієнтованого управління регіональними
структурами в системі наука – бізнес – держава
(назва дисертації)
__________05.13.22 – управління проектами та програмами_____________
(шифр і назва спеціальності)
___________________________технічні науки_________________________
(галузь знань)
Подається на здобуття наукового ступеня___доктора наук___
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________І. А. Осауленко
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий консультант Тесля Юрій Миколайович, доктор технічних наук, професор
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Черкаси - 2017
2
Зміст
Анотація 5
Вступ 25
Розділ 1. Огляд сучасних методологій управління проектами
регіонального розвитку 33
1.1. Особливості застосування методологій управління проектами
в регіональному управлінні 33
1.2. Висвітлення питань програмно-цільового управління
регіональним розвитком у вітчизняних дослідженнях 46
1.3. Концепція потрійної спіралі наука – бізнес – держава 51
1.4. Модель інноваційного розвитку регіонів Європейської комісії 63
1.5. Огляд невирішених методологічних проблем у сфері проектноорієнтованого управління регіональними структурами і постановка
завдань дослідження 75
1.6. Висновки до розділу 1 81
Список використаної літератури до розділу 1 84
Розділ 2. Теоретичні засади створення і функціонування проектноорієнтованих регіональних структур 94
2.1. Науково-методичний базис дослідження 94
2.2. Визначення стратегічних цілей регіонального розвитку 98
2.3. Аналіз взаємозв’язків рушійних сил регіонального розвитку
в системі наука – бізнес – держава 105
2.4. Модель сумісності в проектно-орієнтованих структурах 124
2.5. Засоби узгодження діяльності проектного співтовариства 139
2.6. Обґрунтування траєкторії регіонального розвитку як системи
проектів 149
2.7. Висновки до розділу 2 168
Список використаної літератури до розділу 2 170
3
Розділ 3. Моделі управління проектно-орієнтованими регіональними
структурами 177
3.1. Моделі досягнення згоди на етапах ініціалізації проекту та
формування портфеля проектів 177
3.2. Проектно-технологічна концепція регіонального розвитку 193
3.3. Оцінювання результатів та зміна складу учасників проектної
команди 199
3.4. Висновки до розділу 3 214
Список використаної літератури до розділу 3 216
Розділ 4. Забезпечення розподіленого управління проектноорієнтованими регіональними структурами 221
4.1. Модель локалізації функцій в розподіленій бізнес-системі 221
4.2. Метод управління змінами складу портфеля проектів 228
4.3. Моніторинг критичних факторів успіху проектно-орієнтованих
структур 239
4.4. Висновки до розділу 4 254
Список використаної літератури до розділу 4 255
Розділ 5. Системи підтримки прийняття рішень в управлінні
регіональними проектно-орієнтованими структурами 258
5.1. Особливості реалізації функцій лідерства та визначення
командної влади в розподілених проектно-орієнтованих структурах 258
5.2. Передумови використання групових СППР в проектному
управлінні 265
5.3. Обґрунтування структури СППР для проектно-орієнтованого
управління регіональними структурами 273
5.4. Висновки до розділу 5 284
Список використаної літератури до розділу 5 285
Розділ 6. Реалізація методології проектно-орієнтованого
управління регіональними структурами 290
4
6.1. Практичні аспекти трансформації регіональних структур в контексті
проектно-орієнтованого управління 290
6.2. Застосування методу об’єднання проектів на основі кластерного
аналізу 298
6.3. Особливості реалізації регіональних проектів енергозбереження 308
6.4. Методика впровадження проектно-орієнтованого управління
регіональними структурами 317
6.5. Висновки до розділу 6 322
Список використаної літератури до розділу 6 323
Загальні висновки 325
Додатки 329

ВСТУП
Актуальність теми. Курс України на європейську інтеграцію зумовлює
необхідність проведення масштабних реформ практично в усіх сферах
життєдіяльності. Проголошеною в нашій державі стратегією децентралізації
передбачається передача значної частки повноважень, бюджетних ресурсів і
відповідальності за планування і реалізацію проектів та програм розвитку на
регіональний та місцевий рівні управління. Водночас методологія проектноорієнтованого управління визнана одним із найбільш дієвих інструментів
проведення цілеспрямованих змін, що свідчить про наявність вагомих
передумов для її застосування до вирішення завдань регіонального розвитку, а
нестабільність оточення спонукає до пошуку шляхів удосконалення наявних
підходів.
Більшість існуючих методологій орієнтовано переважно на проекти
корпоративного сектора і не враховують в повній мірі специфіку і складність
регіонального рівня управління. Для успішної реалізації регіональних проектів
зазвичай необхідно зважати на інтереси широкого кола зацікавлених
організацій і суспільних груп та брати до уваги велику кількість чинників
різного характеру і спрямування. Передбачені в рамках проекту заходи можуть
охоплювати значну територію, а проектна команда в більшості випадків є
розподіленою й формується з представників всіх основних рушійних сил
регіонального розвитку. Специфіка таких команд полягає в обмеженості
жорстких ієрархічних зв’язків, натомість дуже важливим для них є наявність
механізмів вироблення узгоджених рішень і налагодження ефективних
процедур координації.
Питання проектно-орієнтованого управління в державному та
муніципальному секторі загалом розглядаються в методологіях PRINCE2, P2M,
а також в розширенні PMBOK для державних проектів. При цьому особливості
створення і функціонування регіональних проектних офісів або інших структур,
відповідальних за організацію спільної діяльності місцевих органів влади,
26
науково-освітньої спільноти та представленого на відповідній території бізнесу
в частині планування проектів і програм регіонального розвитку, в існуючих
методологіях висвітлені недостатньо.
Теоретичні та прикладні аспекти розроблення методів, моделей та
механізмів проектно-орієнтованого управління складними організаційними
системами представлені в роботах С. Д. Бушуєва, В. А. Рача, Ю. М. Теслі,
Н. С. Бушуєвої, І. В. Кононенка, Є. А. Дружиніна, І. А. Бабаєва, С. К. Чернова,
В. Д. Гогунського, Д. А. Новікова, А. О. Білощицького, О. М. Медведєвої,
О. Б. Данченко, О. Б. Зачка, Х. Танака, К. Вольфа, Е. Четіна. В окремих
джерелах вказується на створення регіональних інноваційних кластерів як
основного підсумку взаємодії в трикутнику «наука – бізнес – держава». При
цьому аналіз результатів вказаних досліджень свідчить про відсутність
комплексного підходу до реалізації управління розподіленими регіональними
структурами.
Серед існуючих теорій регіонального розвитку існує концепція регіонукорпорації, яка передбачає можливість застосування принципів корпоративного
управління до регіональних соціально-економічних систем. Поряд із цим
розглядаються сильні і слабкі сторони регіонів, визначаються їхні конкурентні
переваги порівняно з іншими. У свою чергу, наявність таких переваг є вагомим
аргументом для залучення додаткових інвестицій, в тому числі іноземних. За
цих умов забезпечення ефективної взаємодії рушійних сил регіонального
розвитку, створення розподілених проектно-орієнтованих структур з
максимально широким представництвом, підвищення управлінської
спроможності і наявність успішного досвіду реалізації спільних проектів мають
непересічне значення.
Ще одним вагомим наслідком впровадження проектно-орієнтованого
управління на регіональному рівні є можливість раннього виявлення наявних
проблем соціально-економічного розвитку та шляхів їхнього вирішення за
рахунок стимулювання всіх зацікавлених сторін до внесення проектних
пропозицій. Наявність великої кількості запропонованих до реалізації ідей
27
зумовлює потребу в науковому обґрунтуванні процедур формування
регіонального портфеля та механізмів досягнення згоди в розподілених
проектно-орієнтованих структурах.
В сукупності наведені вище положення засвідчують актуальність
поставленої проблеми проектно-орієнтованого управління регіональними
структурами, вирішення якої має важливе наукове та практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
над дисертацією виконувалась в Черкаському національному університеті імені
Богдана Хмельницького і пов’язана з вирішенням завдань, визначених
Стратегією розвитку Черкаської області на період до 2020 року і Планом
реалізації Стратегії розвитку Черкаської області на період 2015–2017 років.
Дисертація відповідає тематичному спрямуванню наукових розробок в
рамках виконуваної під керівництвом автора науково-дослідної роботи
«Методологія проектно-орієнтованого управління регіональними структурами»
(державний реєстраційний номер 0115U004321). Також здобувач приймав
участь у виконанні окремих розділів науково-дослідної роботи «Інтелектуальні
технології прийняття рішень в задачах мінімізації наслідків техногенних
катастроф і аварій» (державний реєстраційний номер 16БП064-01).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка
сукупності науково-обґрунтованих підходів, принципів, методик, методів та
моделей управління проектами регіонального розвитку для підвищення
ефективності їхньої реалізації в умовах децентралізації державного управління
на основі створення проектно-орієнтованих структур регіонального рівня.
Сформульована мета дослідження зумовила необхідність виконання
наступних завдань:
– аналіз існуючих методологій управління проектами регіонального
розвитку;
– розробка методології проектно-орієнтованого управління
розподіленими регіональними структурами;
28
– ідентифікація існуючих взаємозв'язків в системі рушійних сил проектів
регіонального розвитку;
– розробка моделей та механізмів взаємодії в розподілених проектноорієнтованих структурах регіонального рівня;
– обґрунтування траєкторії регіонального розвитку через систему
проектів;
– розробка моделей оптимізації портфеля регіональних проектів та складу
проектних команд;
– визначення критичних факторів успіху регіональних проектноорієнтованих структур;
– обґрунтування структури і принципів застосування систем підтримки
прийняття рішень в розподілених проектно-орієнтованих структурах;
– розробка методики впровадження проектно-орієнтованого управління
регіональними структурами.
Об’єктом дослідження є процеси управління проектами розподілених
організаційних структур регіонального рівня.
Предметом дослідження є методологія проектно-орієнтованого
управління регіональними структурами в системі наука – бізнес – держава.
Методи досліджень. Наукова проблема розроблення методології
проектно-орієнтованого управління регіональними структурами вирішувалась в
рамках сучасних концепцій управління проектами і програмами. В процесі
дослідження використовувались: системний аналіз для визначення
особливостей предметної області й обґрунтування траєкторії регіонального
розвитку через систему проектів; теорія потрійної спіралі для визначення
основних рушійних сил регіонального розвитку й ідентифікації зв’язків між
ними; теорія інформаційної взаємодії для визначення рівня підтримки
регіональних проектів, збалансування складу проектних команд і визначення
напрямків інформаційних впливів; методи моделювання й оптимізації для
формування портфеля регіональних проектів, локалізації функцій в
розподілених структурах і розподілу інформаційних потоків в системі
29
проектно-орієнтованого управління; кластерний аналіз для об’єднання
близьких за основними характеристиками проектних ідей; метод
інформаційного моніторингу для визначення критичних факторів успіху
регіональних проектно-орієнтованих структур; метод експертного оцінювання
для проміжних результатів проектів в розподілених структурах; базові
методології управління проектами для визначення змісту діяльності
регіональних проектно-орієнтованих структур.
Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна полягає у
розробці орієнтованої на регіональні проекти в умовах децентралізації
державного управління методології проектно-орієнтованого управління
регіональними структурами в системі наука – бізнес – держава.
Нові наукові результати полягають в наступному.
Вперше розроблено:
– методологію проектно-орієнтованого управління розподіленими
регіональними структурами, що забезпечує узгодженість дій основних
рушійних сил регіонального розвитку в умовах децентралізації державного
управління;
– модель сумісності в регіональній проектно-орієнтованій структурі на
основі генетичної моделі організації, що дозволяє забезпечити формування
необхідного набору функцій проектно-орієнтованого управління й оптимальні
співвідношення всередині проектних команд;
– метод формування траєкторії регіонального розвитку через систему
проектів, що забезпечує розподіл проектів регіонального портфеля між
потенційними виконавцями відповідно до їхніх індивідуальних стратегій.
Удосконалено:
– модель локалізації функцій в розподіленій проектно-орієнтованій
бізнес-системі, що відрізняється від існуючих введенням поняття відстані між
процесами та дозволяє оптимізувати загальні витрати на реалізацію процесу в
системі з урахуванням використання резервних ресурсів;
30
– принцип оцінювання результатів проектів в розподіленій команді, що
відрізняється від інших врахуванням взаємних впливів учасників проекту та
забезпечує отримання максимально узгодженої оцінки за умов неоднорідного
складу учасників.
Отримали подальший розвиток:
– метод формування портфеля регіональних проектів на основі
кластерного аналізу, що відрізняється від існуючих проведенням попарного
порівняння проектів за їхніми основними характеристиками і дозволяє
синтезувати регіональні проекти на основі об'єднання близьких за змістом
проектних ідей;
– концепція потрійної спіралі в частині встановлення оптимальних
співвідношень між її компонентами шляхом визначення інформаційних
відстаней між ними, що відрізняється формальним представленням існуючих
протиріч і виділенням ієрархічних рівнів та дозволяє синтезувати на цій основі
спільні проектні структури;
– принципи використання СППР в розподілених проектно-орієнтованих
структурах, що відрізняються від існуючих обґрунтуванням структури СППР
для розподіленого управління регіональними проектами і забезпечують
оптимальний розподіл навантаження між вузлами системи управління.
Практичне значення отриманих результатів. На основі наукових
результатів, отриманих автором, розроблено методику впровадження проектноорієнтованого управління регіональними структурами, схему класифікації
регіональних проектів, фрагменти стратегічної карти регіонального розвитку.
Практична цінність результатів дисертаційного дослідження
підтверджується використанням його положень в процесі розроблення і
реалізації Стратегії розвитку Черкаської області під час роботи автора у складі
відповідної робочої групи.
Розроблені автором підходи до проектно-орієнтованого управління
впроваджені в Департаменті регіонального розвитку Черкаської обласної
державної адміністрації у вигляді моделей формування портфеля регіональних
31
проектів і трансформації проектних команд, завдяки чому вдалось підвищити
ефективність взаємодії в робочих групах, відповідальних за окремі напрямки
регіонального розвитку (акт впровадження від 27.01.2017).
Результати дисертаційних досліджень впроваджено в Черкаському
обласному молодіжному ресурсному центрі в процесі розробки програми
«Молодіжна громада», завдяки чому підвищилась ефективність планування і
реалізації проектів «Кузня кадрів», «Активні громадяни», «Паспорт волонтера»
(акт впровадження від 03.02.2017).
Проведені дослідження були використані при розробці методичного
забезпечення навчального процесу в Черкаському національному університеті
імені Богдана Хмельницького для підготовки магістрів за спеціальностями 122
– Комп’ютерні науки, 124 – Системний аналіз в рамках дисциплін
«Моделювання бізнес-процесів», «Засоби розробки інтелектуальних систем»,
«Функціонально-вартісний аналіз проектів», «Розробка корпоративних
інформаційних систем», «Планування проектної діяльності», «Прийняття
проектних рішень» (акт впровадження від 07.02.2017).
Особистий внесок здобувача. Всі представлені в дисертації наукові
положення і результати отримані здобувачем особисто. У наукових роботах, що
виконані в співавторстві, особистий внесок здобувача полягає в розробленні
математичної моделі системи управління [1], обґрунтуванні функцій і виборі
засобів розробки СППР [14], обґрунтуванні функцій модуля підтримки
консенсусу у складі СППР для складних високотехнологічних проектів [51].
Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати
досліджень доповідались на міжнародних і всеукраїнських наукових
конференціях, зокрема:
Міжнародна науково-практична конференція «Управління проектами в
розвитку суспільства» (Київ, 2012, 2014, 2015), Міжнародна науково-практична
конференція «Управління проектами: стан та перспективи» (Миколаїв, 2013–
2015), Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології
та взаємодії» (Київ, 2014, 2016), Всеукраїнська науково-практична конференція
32
«Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми,
ефективність» (Київ, 2011, 2012), Міжнародна науково-практична конференція
«Інформаційні технології та моделювання в економіці» (Черкаси, 2009, 2010),
Міжнародна науково-практична конференція «Інтегровані інтелектуальні
робототехнічні комплекси» (Київ, 2012, 2013, 2016), Міжнародна науковопрактична конференція «Банківська система України в умовах глобалізації
фінансових ринків» (Черкаси, 2012), the Fifth World Congress «Aviation in the
XXI Century» (Kyiv, 2012), Научно-практическая конференция с
международным участием «Математическое и имитационное моделирование
систем» (Киев, 2010), Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні
проблеми глобальних процесів у світовій економіці» (Київ, 2009),
Всеукраїнська науково-практична конференція «Інформаційні та моделюючі
технології» (Черкаси, 2014, 2015), Всеукраїнська науково-практична
конференція «Інформаційні технології в освіті, науці і техніці» (Черкаси, 2010).
Публікації. За результатами дисертаційних досліджень опубліковано 54
наукових праці, з них 18 статей у наукових фахових виданнях України, в тому
числі 16 одноосібно; 6 статей у міжнародних наукових виданнях (всі
одноосібно), в тому числі 1 індексується в міжнародній наукометричній базі
SCOPUS; 30 тез доповідей у матеріалах конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з анотації,
вступу, шести розділів, висновків та 3 додатків. У роботі містяться посилання
на 255 джерел. Загальний обсяг дисертації становить 359 сторінок, із них 276
сторінок основного тексту, який містить 23 таблиці, 25 рисунків.

Список літератури

Загальні висновки
У дисертаційній роботі за підсумками проведеного дослідження вирішено
актуальну науково-технічну проблему розроблення методології проектноорієнтованого управління регіональним розвитком.
Отримано наступні важливі наукові та практичні результати:
1. Проведений аналіз існуючих методологій засвідчив фрагментарність
представлення в них підходів до реалізації проектно-орієнтованого управління
на регіональному рівні, недостатню опрацьованість відповідних моделей та
методів.
2. Розроблена методологія проектно-орієнтованого управління
розподіленими регіональними структурами передбачає використання положень
існуючих методологій та концепцій в частині регламентації процесів
управління проектами, ідентифікації стейкхолдерів, готовності проектних
менеджерів до роботи в розподіленому оточенні, специфіки поєднання
тимчасових і постійних структур в проектно-орієнтованій організації,
оцінювання відповідності стратегічним цілям і соціальної значущості проектів,
економічного обґрунтування і забезпечення цінності проекту та їхнє поєднання
зі специфічними моделями, методами та механізмами управління проектами
регіонального розвитку, синтезу розподілених проектних структур, узгодження
позицій та координації в трикутнику основних рушійних сил регіонального
розвитку, оптимізації регіонального портфеля та складу проектних команд,
інформаційної підтримки прийняття рішень в розподілених проектноорієнтованих структурах. Визначено поняття «проектно-орієнтоване
управління регіональними структурами» та «методологія проектноорієнтованого управління регіональними структурами».
3. Встановлено, що кожна складова «потрійної спіралі» на регіональному
рівні характеризується досить складною внутрішньою організацією, власними
закономірностями розвитку і порівняно сталим набором функцій, пов’язаних із
забезпеченням регіонального розвитку. Показано, що між елементами тріади
326
практично відсутні відношення підпорядкованості, натомість дуже важливе
значення мають інформаційні зв’язки. Визначено, що одною з ключових
характеристик цих зв’язків є інформаційна відстань, яка являє собою
статистичний критерій досягнення згоди між суб’єктами з питань спільної
діяльності. Сформульована гіпотеза, що оптимальне значення цього параметра
становить близько 0,2. Доведено, що наявність дисбалансів в трикутнику
взаємодії призводить до значного зменшення ефективності спільної діяльності.
Показано важливість оптимізації зв’язків не лише на інституційному рівні
взаємодії, але й на нижчих рівнях ієрархії, в тому числі на рівні розподілених
проектних команд. Встановлено, що зміна існуючої системи зв’язків може бути
спричинена явищем «дифузії» елементів рушійних сил регіонального розвитку.
4. Розроблено модель сумісності в регіональній проектно-орієнтованій
структурі на основі генетичної моделі організації, що дозволяє забезпечити
формування необхідного набору функцій проектно-орієнтованого управління.
Визначено, що вимоги до змісту, інформаційної потужності та регулярності
координаційних впливів в розподіленій проектно-орієнтованій структурі
регіонального рівня залежать від ступеня унікальності виконуваних робіт, рівня
спеціалізації членів проектної команди, часових рамок проекту, рівня
взаєморозуміння та довіри між учасниками, їхньої схильності до досягнення
консенсусу. Запропоновано формальний підхід до визначення координаційного
впливу на учасника проекту з урахуванням його внутрішнього стану, де
суб’єктами впливу є керівник проекту та інші члени команди. Удосконалено
модель локалізації функцій в розподіленій системі.
5. Визначено основні групи чинників, що впливають на планування
проектів регіонального розвитку. Досліджено процедури ініціювання проектів в
результаті деталізації стратегії регіонального розвитку та проведення SWOTаналізу. Розглянуто співвідношення стратегії регіонального розвитку і стратегій
окремих учасників регіональної проектно-орієнтованої структури. Розроблено
метод формування траєкторії регіонального розвитку через систему проектів,
327
що забезпечує розподіл проектів регіонального портфеля між потенційними
виконавцями відповідно до їхніх індивідуальних стратегій.
6. Розроблено моделі формування портфеля проектів регіонального
розвитку: інформаційно-аналітичну модель на основі теорії інформаційної
взаємодії, оптимізаційну модель на основі ABC-аналізу з урахуванням ризику,
проектно-технологічну концепцію регіонального розвитку, що передбачає
виявлення набору інноваційних технологій, необхідних для досягнення
стратегічних цілей регіонального розвитку і вибір одного з альтернативних
проектів впровадження для кожної технології. Запропоновано удосконалений
метод формування портфеля на основі кластерного аналізу, що дозволяє
виявити групи схожих між собою проектів з метою їхнього подальшого
об’єднання. Розглянуто підстави для зміни складу розподіленої проектної
команди та перегляду регіонального портфеля проектів. Запропоновано
дворівневу модель функціонування та зміни складу проектної команди.
Введено функції підтримки проектів. Запропоновано агреговану модель
розподілу ресурсів між проектами портфеля. Окреслено шляхи мінімізації
кількості безнадійних проектів.
7. Визначено основні групи критеріїв успішності проектно-орієнтованих
регіональних структур: показники соціально-економічного розвитку регіону,
показники активності і креативності, фінансові результати, задоволеність
учасників проектно-орієнтованого об’єднання та наявність консенсусу між
ними. На основі систематизації вказаних чинників запропоновано створити
систему моніторингу діяльності регіональної проектно-орієнтованої структури.
Застосування положень розробленої методології показало збільшення кількості
успішних проектів на 11,4%.
8. Розглянуто передумови та принципи використання систем підтримки
прийняття рішень в проектному управлінні. Вказано на можливі обмеження у
використанні проектної інформації та зв’язок використання СППР із
забезпеченням необхідної компетентності керівників та менеджерів проектів.
328
Запропоновано модель СППР для розподілених проектно-орієнтованих
структур.
9. Розроблено методику впровадження проектно-орієнтованого
управління регіональними структурами. У рамках впровадження методології
розглянуто умови трансформації робочої групи з вироблення стратегії
регіонального розвитку в достатньо стабільну регіональну проектноорієнтовану структуру. На прикладі проектів регіонального розвитку
Черкаської області проведене попарне порівняння проектів за виділеними
суттєвими ознаками. Реалізовано процедуру багаторівневого розподілу
сукупності проектів на кластери, що створює передумови для можливого
об’єднання проектів і максимального збереження перспективних проектних
ідей. Виявлено ролі складових потрійної спіралі у практичній реалізації
регіональних проектів енергозбереження. Розроблено орієнтовний план
реалізації першої черги проекту модернізації вуличного освітлення.