ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КЛИМЕНКО Наталія Григорівна

УДК 351.862.4

ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ:
ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТИ

25.00.01 теорія та історія державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
СИТНИК Григорій Петрович,
доктор наук з державного управління,
професор

КИЇВ 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 4
ВСТУП.. 5
РОЗДІЛ 1 ..................................................................................................................
АНАЛІЗ ОСНОВ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ІСТОРИЧНИХ ПЕРЕДУМОВ СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.. 13
1.1. Аналіз вітчизняних та зарубіжних науково-теоретичних праць за темою дослідження. 13
1.2. Історія розвитку державного управління в умовах надзвичайних ситуацій. 23
1.3. Організаційно-правові засади державного управління в умовах надзвичайних ситуацій в Україні на сучасному етапі 35
1.4. Гіпотеза, напрями, загальна методика та завдання дослідження. 46
Висновки до розділу 1. 50
РОЗДІЛ 2 ..................................................................................................................
ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ АСПЕКТІВ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.. 55
2.1. Надзвичайні ситуації як об’єкт управління та наукових досліджень. 55
2.2. Системна характеристика особливостей державного управління в умовах надзвичайних ситуацій. 72
2.3. Надійність, як ключова характеристика і передумова ефективності державного управління в умовах надзвичайних ситуацій. 81
2.4. Характеристика та комплексний аналіз чинників, що впливають на ефективність та надійність державного управління в умовах надзвичайних ситуацій. 99
2.5. Концептуальна основа методичного підходу до оцінки надійності функціонування системи державного управління в умовах надзвичайних ситуацій 139
Висновки до розділу 2. 141
РОЗДІЛ 3 ..................................................................................................................
АКТУАЛЬНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.. 145
3.1. Врахування зарубіжного та історичного досвіду створення систем запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та перспективи його застосування в Україні 145
3.2. Інтенсифікація процесу залучення та координації діяльності міжнародних організацій при реагуванні на надзвичайні ситуації 163
3.3. Удосконалення організаційно-управлінських та правових засад державного управління в умовах надзвичайних ситуацій в Україні 169
Висновки до розділу 3. 173
ВИСНОВКИ.. 177
ДОДАТКИ.. 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 193

ВСТУП

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю забезпечення стійкого розвитку України в умовах зростання кількості та масштабів наслідків надзвичайних ситуацій (далі НС). Виникнення вказаних ситуацій супроводжується людськими жертвами, руйнуваннями, забрудненням довкілля, а наслідками НС є збитки та величезні витрати на їх ліквідацію, які у результаті глобалізаційних процесів справляють негативний вплив не лише на країну, що від них потерпає, а й на сусідні країни та світове співтовариство загалом. Тому сьогодні розробка дієвих заходів запобігання НС різного характеру є однією з найважливіших функцій держави стосовно забезпечення національної безпеки країни.
Водночас НС суттєво ускладнюють діяльність органів державного управління. Насамперед виникає необхідність комплексного врахування значно більшої кількості чинників, які впливають на прийняття державно-управлінських рішень, а потреба в своєчасності й адекватності їх подальшому розвитку НС зростає.
Зменшення часу на розроблення, прийняття та реалізацію управлінських рішень, зростання невизначеності та ризику, необхідність залучення з резервів додаткових ресурсів, наявність різних режимів функціонування системи державного управління в умовах НС свідчать про те, що державне управління у цій сфері має певні особливості. Їх урахування в діяльності органів державного управління в умовах НС дасть можливість зменшити вірогідність прийняття неадекватних управлінських рішень, сприятиме економії ресурсів та часу на ліквідацію наслідків НС, зменшенню збитків.
Дисертаційне дослідження базується на загальнотеоретичних працях вітчизняних науковців у сфері державного управління: В.Дзюндзюк [86], О.Кілієвича [98], В.Князєва [81], Н.Нижник [77; 219], О.Оболенського [78, 80, 222224], В.Цвєткова [344345] та іноземних авторів: Г.Атаманчука [16; 17], Н.Глазунової [63], Е.Ведунга [38], В.Козбаненка [7071] та ін. Взято до уваги погляди на розробку та прийняття управлінських рішень викладені в роботах В.Абчука [2], В.Бакуменка [23], Д.Дерлоу [83], Н.Карданської [139], Й.Кхола [177], О.Ларичева [180], Б.Литвака [183], С.Мосова [210], Ю.Тихомирова [319], Р.Трухаєва [324], Р.Фатхутдінова [334] та ін.
Крім того, під час дослідження використовували праці, присвячені НС, національній, екологічній та воєнній безпеці, цивільному захисту, безпеці життєдіяльності, управлінню ризиком, вітчизняних вчених В.Бєгуна [26], В.Богдановича [31; 62], В.Вітлінського [46], Б.Данилишина [7475], М.Єжеєва [62; 100], А.Качинського [144145], С.Наконечного [46], І.Науменка [26], Н.Нижник [220], В.Олуйка [298], Я.Радиша [169; 245; 277], Г.Реви [280], Г.Ситника [62; 220; 293298], Ю.Сурміна [316], О.Суходолі [317], О.Труша [325], В.Шамрая [169; 245], а також зарубіжних дослідників, зокрема В.Акімова [34; 52; 231; 251], Е.Богданової [30], Е.Грацианского [196], А.Гусєва [173174], В.Ємельянова [95], О.Єршова [97], Ю.Ізраеля [136], С.Козьменка [173174], Г.Коффа [173174], Дж.Ксав’єра [362], П.Лагадеса [362; 365367], В.Лєсних [231], Г.Малинецького [56; 187189], В.Новікова [97; 251], М.Радаєва [3; 231; 251], М.Тіхомірова [318], Т.Хоружої [343] та ін.
Вирішення окремих проблемних питань державного управління в умовах НС висвітлюється в роботах А.Альгіна [282], Н.Архіпової [13], В.Владимирова [352], Ю.Воробйова [5255; 5759; 141143], В.Кульбаби [13], Б.Порфірьєва [242243], М.Фалєєва [332333], В.Федосєєва [339], С.Шойгу [234; 351352] та ін., які у процесі дослідження також було взято до уваги.
Крім того, у процесі дослідження надійності функціонування системи управління та факторів, від яких вона залежить, використані праці А.Астафьєва [1415], В.Афанасьєва [1821], А.Берга [29], К.Капура [137], М.Корнійчука [166167], А.Котуза [172], С.Куюнджича [176], Б.Лагоші [22, 178], Л.Ламберсона [137], О.Ланге [179], Б.Ломова [185, 274], С.Мосова [11, 209], Г.Нікіфорова [221], С.Омельчука [172], В.Пушкіна [276], А.Самбієва [289], І.Совтус [166167], М.Солодкої [304307], І.Ушакова [330331], В.Цвіркуна [346347] та ін.
Аналіз науково-теоретичних праць згаданих вище вчених дав змогу дійти висновку, що існуючі вітчизняні та іноземні наукові дослідження в даній сфері державного управління висвітлюють лише окремі проблемні питання. Тому сьогодні більшість завдань в умовах НС органами державного управління вирішується шаблонно, без комплексного урахування особливостей їх діяльності в таких умовах.
Недостатній ступінь розробленості, необхідність дослідження джерел виникнення, особливостей розвитку державного управління в умовах НС і врахування світового досвіду у цій сфері, а також його виняткове значення для забезпечення безпечного розвитку держави підтверджують актуальність вибраної тематики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження підготовлено в рамках планового комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України Державне управління та місцеве самоврядування” за темою Актуальні проблеми державного управління в системі забезпечення національної безпеки (СЗНБ) України та обґрунтування шляхів їх вирішення” (ДР № 0106U004363), у межах якої дисертант досліджувала ефективність та надійність державного управління в умовах НС, а також за темою Теоретико-прикладні аспекти обґрунтування, прийняття та оцінки ефективності управлінських рішень у системі забезпечення національної безпеки держави” (ДР№0107U005910), у процесі роботи над якою автор здійснила комплексний аналіз чинників, що впливають на ефективність прийняття управлінських рішень та надійність державного управління в умовах НС.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування теоретичних аспектів особливостей державного управління в умовах НС, виявлення закономірностей його розвитку в історичній ретроспективі та визначення актуальних напрямів підвищення ефективності державного управління в умовах НС в Україні.
Виходячи з мети у дисертаційній роботі поставлені такі завдання:
проаналізувати стан дослідження державного управління в умовах НС та його особливостей вітчизняними та зарубіжними науковцями;
здійснити аналіз чинного законодавства з питань організації державного управління в умовах НС та визначити шляхи його удосконалення;
дослідити ґенезу розвитку державного управління в умовах НС, виокремити його основні особливості, комплексний вплив яких на ефективність та надійність функціонування системи державного управління в умовах НС є визначальним;
узагальнити міжнародний досвід щодо створення та функціонування систем державного управління в умовах НС і надати рекомендації щодо використання позитивних надбань зарубіжних країн під час реформування цієї сфери в Україні;
виявити залежність ефективності державного управління в умовах НС від такої його ключової характеристики, як надійність” та науково обґрунтувати визначення дефініції надійність функціонування системи державного управління в умовах НС”;
визначити основні чинники, що принципово впливають на надійність функціонування системи державного управління в умовах НС, та здійснити їх комплексний аналіз.
Об’єкт дослідження державне управління в умовах НС.
Предмет дослідження теоретичні аспекти особливостей державного управління в умовах НС та закономірності його розвитку в історичній ретроспективі.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що комплексне врахування особливостей державного управління в умовах НС дасть змогу підвищити його ефективність за рахунок забезпечення надійності функціонування системи державного управління в умовах НС.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження:
пошуково-бібліографічний (для теоретичного аналізу та систематизації друкованих джерел з питань державного управління в умовах НС);
індуктивний та дедуктивний (для узагальнення та аналізу інформації з тематики дисертаційного дослідження);
порівняльний, статистичний аналіз факторів та явищ, синтез (для дослідження розвитку діяльності органів державного управління в умовах НС та нормативно-правової бази, що її регламентує);
історичний та хронологічний (для дослідження історичних аспектів розвитку системи державного управління в умовах НС і змін, що відбулися в організації та функціонуванні органів державного управління, до компетенції яких належить здійснення державного управління в умовах НС у процесі розвитку людської цивілізації);
проблемно-науковий, прогностичний (для прогнозування, узагальнення опрацьованих матеріалів з метою формулювання висновків і рекомендацій за підсумками дослідження).
У процесі дослідження використано системний підхід, який дав можливість розглянути фактори, що впливають на надійність функціонування системи державного управління у цій сфері як комплекс взаємопов’язаних елементів, визначити їх властивості та зв’язки.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що
уперше:
запропоновано науково обґрунтоване визначення дефініції надійність функціонування системи державного управління в умовах НС”, яка, будучи ключовою передумовою ефективності державного управління в умовах НС, визначається як імовірність своєчасного та якісного виконання покладених на неї завдань, спрямованих на досягнення визначеної мети управлінського впливу на об’єкти управління в межах виділених ресурсів;
розроблено концептуальну основу (алгоритм) методичного підходу до оцінки надійності функціонування системи державного управління в умовах НС, що дає змогу виявити основні етапи процедури оцінювання зазначеної надійності (комплексна експертна оцінка чинників, що впливають на надійність та ефективність; оцінка ризику недосягнення мети; оцінка надійності функціонування системи державного управління в умовах НС);
виокремлено основні особливості державного управління в умовах НС (зростання рівня невизначеності інформації та ризику прийняття неадекватного ситуації управлінського рішення; зменшення часу на розробку, узгодження, прийняття та виконання адекватних рішень; підвищення вимог до управлінського персоналу; необхідність залучення додаткових ресурсів зі спеціальних фондів та резервів; додаткові вимоги до структури системи державного управління для функціонування її в умовах НС), комплексний вплив яких на ефективність та надійність функціонування системи державного управління в умовах НС є визначальним;
удосконалено:
періодизацію розвитку державного управління в умовах НС шляхом визначення основних її етапів (доінституційного; створення окремих спеціальних державних служб, які вживали заходів щодо запобігання НС та ліквідації їх наслідків; створення державних систем);
дефініцію надзвичайна ситуація”, яка з урахуванням НС соціально-політичного та воєнного характеру визначена як порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або на території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, застосуванням засобів ураження, терористичним (диверсійним) актом, діями антиконституційного спрямування або іншими чинниками, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей, завдання шкоди їх здоров’ю, загибелі тварин і рослин, значних матеріальних збитків та (або) можуть завдати шкоди довкіллю у мирний час чи в особливий період (або під час бойових дій);
дістали подальшого розвитку:
дослідження історії державного управління в умовах НС: від запровадження державою окремих заходів щодо захисту від НС у країнах Стародавнього світу до створення державою системи органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту в Україні;
вивчення зарубіжного досвіду у досліджуваній сфері та наукове обґрунтування рекомендацій щодо його використання в теорії та практиці державного управління в умовах НС;
підхід до комплексної оцінки впливу низки факторів (ризику, інформації, часу, персоналу, ресурсів, структури системи) на функціонування системи державного управління в умовах НС.
Пр

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації науково обґрунтовано теоретичні аспекти особливостей державного управління в умовах НС, вирішено завдання щодо підвищення його ефективності за рахунок надійності функціонування системи державного управління в умовах НС. Відмінність отриманих наукових результатів від існуючих розробок полягає в тому, що комплексне врахування особливостей державного управління в умовах НС та забезпечення надійності функціонування його системи сприяє підвищенню ефективності. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета та завдання дають можливість сформулювати такі висновки та рекомендації:
1. Аналіз стану дослідження державного управління в умовах НС вітчизняними та зарубіжними науковцями показав, що існуючі праці з державного управління у цій сфері висвітлюють тільки деякі його питання, серед яких економічні механізми управління природними та техногенними катастрофами, організаційно-управлінські аспекти запобігання та ліквідації НС, управління безпекою життєдіяльності та державний нагляд тощо. Крім того, встановлено, що науковці приділяють увагу лише окремим особливостям державного управління в умовах НС, зокрема дослідженню ризиків, інформаційному забезпеченню прийняття рішень, праці в особливих умовах. Як наслідок, залишаються недостатньо дослідженими основні особливості державного управління в умовах НС, ґенеза його розвитку, досвід зарубіжних країн та напрями підвищення ефективності державного управління у цій сфері.
2. У процесі аналізу чинного законодавства України з питань організації державного управління в умовах НС установлено, що для захисту населення і територій від НС техногенного, природного та воєнного характеру в Україні створено ЄСЦЗ, до складу якої входять органи управління, сили та засоби центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту. Крім того, виявлено, що непослідовність у проведенні заходів щодо переходу від ЦО до цивільного захисту призвела до законодавчого закріплення паралельного існування кількох систем, а саме:
ЄСЦЗ;
єдиної державної системи органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру;
державної системи органів управління, сил і засобів цивільної оборони, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків НС техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Це призводить до дублювання значної частини функцій кожною з систем, протиріч, розпорошення коштів, зниження ефективності заходів, спрямованих на захист населення і територій від НС різного характеру та нівелювання відповідальності органів управління. Отже, існує нагальна необхідність внесення відповідних змін до чинного законодавства України. Зокрема, органам державної влади слід активізувати роботу з удосконалення чинного законодавства України, що регламентує діяльність органів державного управління в умовах НС, з метою скасування застарілих норм, усунення різного тлумачення понять та врегулювання діяльності єдиної державної системи, на яку покладатиметься захист населення і територій від НС техногенного, природного та воєнного характеру.
3. Дослідження ґенези державного управління в умовах НС дало змогу уточнити періодизацію його розвитку. В її основу покладено зростання ролі держави в процесі захисту населення від НС та створення спеціальних структур для запобігання НС, ліквідації їх наслідків та управління цими процесами.
І етап (доінституційний: ХХХ ст. до н.е. XVIII ст. н.е.) проведення на державному рівні окремих заходів щодо запобігання НС та зменшення їх негативного впливу на населення і його життєдіяльність у регіонах, де існувала велика ймовірність виникнення НС природного, техногенного та воєнного характеру;
ІІ етап (XVIII ст. 30-ті рр. ХХ ст.) створення окремих спеціальних державних служб, на які покладається здійснення заходів щодо запобігання НС та ліквідації їх наслідків;
ІІІ етап (30-ті рр. ХХ ст. наш час) створення державних систем:
МППО (30-ті рр. ХХ ст. 60-ті рр. ХХ ст.);
ЦО (60-ті рр. ХХ ст. 90-ті рр. ХХ ст.);
цивільного захисту (починаючи з 90-х рр. ХХ ст.).
Крім того, виокремлено основні особливості, комплексний вплив яких на ефективність та надійність функціонування системи державного управління в умовах НС є визначальним. До них віднесено:
зростання рівня невизначеності інформації внаслідок швидкого розвитку НС та зміни обстановки, а отже, й ризику прийняття неадекватного ситуації управлінського рішення;
зменшення часу на розробку, узгодження, прийняття та виконання адекватних ситуації управлінських рішень;
підвищення вимог до управлінського персоналу, у тому числі до їх знань, умінь, навичок та психологічної стійкості;
необхідність залучення додаткових ресурсів зі спеціальних фондів та резервів, ураховуючи потребу в їх терміновій доставці на місце виникнення НС;
додаткові вимоги до структури системи державного управління для функціонування її в умовах НС, зокрема, підвищення вимог до структурно-функціональної гнучкості системи у зв’язку з необхідністю оперативного переходу в різні режими функціонування залежно від ситуації, що склалася, а також до надійності окремих елементів структури системи, які є найбільш відповідальними.
4. Узагальнення міжнародного досвіду створення та функціонування систем державного управління в умовах НС показало, що у ХХ ст. такі системи в згаданих умовах продовжують розвиватися, а відмінності у їх побудові та функціонуванні зумовлені національними особливостями формування та розвитку. Але їх об’єднує спільна мета, що полягає в прогнозуванні НС різного характеру, запобіганні їх виникненню і ліквідації наслідків. Адже НС не мають національного забарвлення і в будь-якій країні становлять загрозу для людини, суспільства, довкілля. Тому вивчення, адаптація та впровадження в практичну діяльність зарубіжного досвіду державного управління в умовах НС й організації ліквідації НС є актуальними для України через те, що незалежно від того, де відбулась НС, аналіз недоліків організації управління в умовах НС дає можливість врахувати прорахунки і не допустити їх у майбутньому. Тож незважаючи на те, що кожна нова НС відрізняється від попередньої, її наслідки, поведінка населення (у тому числі і психологічна реакція), порядок ліквідації є типовими для будь-якої країни, оскільки вся різниця між країнами перед НС полягає лише в обсязі ресурсного потенціалу, якими вони володіють. І чим менше ресурсів є у розпорядженні певної країни, тим менші можливості щодо захисту себе від негативних наслідків НС вона має.
Крім того, встановлено, що з появою нових видів загроз та небезпек для життєдіяльності людини, суспільства, держави зростає роль органів державної влади щодо їх нейтралізації та змінюється система забезпечення захисту від нових видів НС. Показовим прикладом цього є створення загальнодержавної системи боротьби з терористичною діяльністю у відповідь на появу на міжнародному рівні загрози національній безпеці країни з боку терористичних організацій. При цьому з’ясовано, що на сучасному етапі розвитку в умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів з’явилася тенденція до об’єднання зусиль окремих країн та зростання ролі міжнародних організацій у боротьбі з виникненням та ліквідацією НС на їх територіях. Активна участь України у цих процесах сприятиме обміну досвідом та підвищенню кваліфікації у цій сфері як рятувальників, так і управлінців, а також обміну інформацією щодо удосконалення систем запобігання НС та захисту населення, доступу до нових наукових розробок у цій сфері з метою подальшого впровадження в Україні найбільш перспективних з них.
5. Установлено, що в умовах НС ефективність державного управління безпосередньо залежить від того, наскільки надійно функціонуватиме система державного управління. На підставі цього запропоновано ввести в теорію державного управління дефініцію надійність функціонування системи державного управління в умовах НС” як ключову передумову його ефективності, а також її обґрунтоване авторське визначення як імовірності своєчасного та якісного виконання покладених на неї завдань, спрямованих на досягнення визначеної мети управлінського впливу на об’єкти управління в межах виділених ресурсів.
6. Визначено, що найбільше впливають на надійність та ефективність державного управління в умовах НС фактори ризику, інформації, часу, персоналу, ресурсів, структури системи. Доведено їх взаємопов’язаність і взаємозалежність, а також різнобічність впливу на надійність функціонування системи державного управління в умовах НС. Всебічне комплексне врахування таких факторів дає можливість найбільш адекватно оцінити надійність елементів (підсистем), а отже визначити і вжити конкретних заходів для підвищення надійності функціонування системи державного управління в умовах НС. Крім того, зазначено, що вищезгадані заходи мають бути економічно обґрунтованими, проводитися комплексно та системно, а також підкріплюватися науковими дослідженнями та рекомендаціями з урахуванням змін у системі державного управління в умовах НС та зовнішньому середовищі.
У процесі дослідження розроблено концептуальну основу (алгоритм) методичного підходу до оцінки надійності функціонування системи державного управління в умовах НС, що дало змогу виявити основні етапи процедури такої оцінки (комплексна експертна оцінка чинників, що впливають на надійність та ефективність; оцінка ризику недосягнення мети; оцінка надійності функціонування системи державного управління в умовах НС). При цьому отримані теоретичні розробки можуть бути використані в подальших дослідженнях надійності функціонування системи державного управління в умовах НС, зокрема при визначенні порогу надійності її функціонування, зниження якого свідчитиме про зменшення ефективності державного управління, а також під час розробки імітаційних математичних моделей з урахуванням ефекту насиченості для проектування надійних систем, здатних в умовах НС виконати поставлені завдання з максимальною ефективністю в межах виділених ресурсів.
Зважаючи на необхідність забезпечення прогресивного розвитку суспільства та захисту його надбань в умовах НС, основні наукові результати виконаного дослідження щодо підвищення надійності та ефективності державного управління в умовах НС дають підстави запропонувати для впровадження у практичну діяльність органів державної влади такі рекомендації:
Верховній Раді України зосередити увагу на удосконаленні чинного законодавства, що регламентує діяльність органів державного управління в умовах НС, з метою усунення наявних протиріч, прогалин і неузгодженостей, а також скасування застарілих норм;

Кабінетові Міністрів України, МНС України та іншим органам, які здійснюють державне управління в умовах НС, добирати кандидатів на керівні посади за професійними і психологічними якостями та шляхом тестування на предмет їх вміння приймати адекватні управлінські рішення в умовах зростання невизначеності, дефіциту часу та ресурсів. Для цього слід розробити відповідні методики та завдання. Крім того, доцільно запровадити періодичне проведення тренінгів, ділових ігор та тренувань для відпрацювання алгоритму дій в умовах НС різного характеру з метою набуття працівниками необхідних практичних знань та навичок для роботи в нестандартних умовах. Це сприятиме якісному прогнозуванню, відпрацюванню можливих сценаріїв розвитку НС, чіткому розрахунку сил і засобів, необхідних у кожному конкретному випадку на конкретній території в кожному регіоні, а також оперативному прийняттю адекватних ситуації управлінських рішень і своєчасній їх реалізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдурахманов М.И., Боришполец В.А., Боришполец Д.В., Манилов В.А. Геополитика, международная и национальная безопасность: Словарь-справочник. М.: Пробел, 1999. 375 с.
2. Абчук В.А. Лекции по менеджменту: Решения. Предвидение. Риск. СПб.: Союз, 1999. 336 с.
3. Акимов В.А., Гудыно П.В., Потапов Б.В., Радаев Н.Н. Расчет риска технологических катастроф инициированных природными явлениями // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. 2000. Вып. 1. С. 3848.
4. Акимов В.А. Чрезвычайные ситуации: оценка опасности // Страховое дело. 1998. № 1. С. 3845.
5. Акофф Р.Л., Эмерли Ф.Е. О целеустремленных системах: Пер. с англ. / Пер. Г.Б.Рубальского. М.: Сов. радио, 1974. 272 с.
6. Альгин А.П. Грани экономического риска. М.: Знание, 1991. 64 с.
7. Альгин А.П. Риск и его роль в общественной жизни. М.: Мысль, 1989. 187 с.
8. Андрійчук В.Г., Бауер Л. Менеджмент: прийняття рішень і ризик: Навч. посіб. / Київ. нац. екон. ун-т. К., 1998. 314с.
9. Андросов А.А. Надежность технических систем: Учеб. пособие. Ростов н/Д.: Издат. центр ДГТУ, 2000. 169 с.
10. Антикризисное управление: Учебник / Под ред. Э.М.Короткова. М.: ИНФРА-М, 2003. 431 с.
11. Артюшин Л.М., Мосов С.П., Охрименко О.Р. Праця в особливих умовах. К.: Хімджест, 2004. 94 с.
12. Архипова Н.А., Кульбаба В.В., Косяченко С.А., Чинхаева Ф.Ю. Исследование систем управления: Учеб. пособие для вузов. М.: Издательство ПРИОР”, 2002. 384 с.
13. Архипова Н.А., Кульбаба В.В. Управление в чрезвычайных ситуациях: Учеб. пособие. М.: Рос. гос. гуманитар. ун-т, 1994. 196 с.
14. Астафьев А.К. Надежность живых систем // Вопр. философии. 1967. №6. С. 121130.
15. Астафьев А.К. Философские аспекты синтеза понятий в технике и биологии (на примере теории надежности). Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1978. 103 с.
16. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы): Учеб. пособие. М.: ОАО НПО Экономика”, 2000. 302 с.
17. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. Курс лекций. М.: Юрид. лит., 1997. 400 с.
18. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познане и управление. М.: Политиздат, 1981. 432 с.
19. Афанасьев В.Г. Социальная информация и управление обществом. М.: Политиздат, 1975. 408 с.
20. Афанасьев В.Г. Человек в управленими обществом. М.: Политиздат, 1977. 382 с.
21. Афанасьев В.Г., Урсул А.Д. Об эффективности социального управления // Вопр. философии. 1982. № 7. С. 5769.
22. Байриев Б.С., Лагоша Б.А. Оптимизация структур управления / Под ред. Б.Б.Овезова. Ашхабад: Ылым, 1985. 192 с.
23. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: Проблеми теорії, методології, практики: (Монографія) К.: Вид-во УАДУ, 2000. 328 с.
24. Баринов А.В. Чрезвычайные ситуации природного характера и защита от них: Учеб. пособие для студ. ВУЗов. М.: Изд-во ВАЛДОС-ПРЕСС, 2003. 496 с.
25. Безопасность России. Защита населения и территорий от чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера / Под ред. С.К.Шойгу. М.: МГФ Знание”, 1999. 592 с.
26. Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки): Навч. посіб. / В.В.Бєгун, І.М.Науменко. К.: Фенікс, 2004. 328 с.
27. Бек У. От индустриального общества к обществу риска // THESIS. 1994. № 5. С. 161168.
28. Беликов А.Ю. Теория рисков: Учеб. пособие. Иркутск: Изд-во ИГЭА, 2001. 96 с.
29. Берг А.И. Кибернетика и надежность. М.: Знание, 1964. 95 с.
30. Богданова Э.В., Максименко Л.С. Окружающая среда и человек в условиях чрезвычайных ситуаций: Учеб. пособие. Красноярск: ГАЦМиЗ, 2000. 64 с.
31. Богданович В.Ю. Воєнна безпека України: методологія дослідження та шляхи забезпечення. К.: Дельта, 2002. 322 с.
32. Бодров В.А., Орлов В.Я. Психология и надежность: человек в системах управления техникой. М.: Изд-во Інститут психологи РАН”, 1998. 288 с.
33. Брушлинский Н.Н. Снова о рисках и управлении безопасностью систем // Проблемы безопасности и чрезвычайных ситуаций. 2004. № 4. С. 230234.
34. Буров О.Ю. Людський чинник і безпека життєдіяльності // Безпека життєдіяльності. 2004. № 5. С. 4243.
35. Буянов В.П., Кирсанов К.А., Михайлов Л.М. Рискология: Управление рисками: Учеб. пособие / Московская академия экономики и права. 2-е изд., испр. и доп. М.: Экзамен, 2003. 382 с.
36. Бюджетний кодекс України // Голос України. 2001. 24 липн.
37. Ваганов П.А., Ман-Сунг Им. Экологические риски: Учеб. пособие. Изд-е 2-е. СПб.:Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. 152 с.
38. Ведунг Е. Оцінювання державної політики і програм / Пер. з англ. В.Шульга. К.: Всеувито, 2003. 350 с.
39. Викторова Л. Эпидемия катастроф [Електронний ресурс] // Известия науки. Режим доступу до журн.: http://www.inauka.ru/ecology/article31945.html. Заголовок з екрана.
40. Вилкас Э.Й. Оптимальность в играх и решениях. М.: Наука, 1990. 256с.
41. Вилкас Э.Й., Майминас Е.З. Решения: теория, информация, моделирование. М.: Радио и связь, 1981. 328 с.
42. Вишняков Я.Д. Безопасность социо-эколого-экономических систем России: состояние и перспективы развития подготовки управленческий кадров // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. 2000. Вып. 6. С. 423.
43. Вишняков Я.Д., Лосева В.В. Оценка эффективности принятия управленческих решений при ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций // Проблемы безопасности и чрезвычайных ситуаций. 2004. № 4. С. 114124.
44. Вишняков Я.Д., Матевосова К.Л. Обеспечение эффективности управленческих решений в условиях критических ситуаций // Проблемы безопасности и чрезвычайных ситуаций. 2006. № 5. С. 311.
45. Вишняков Я.Д. Человеческий фактор в обеспечении безопасности государства, объектов экономики и человека // Проблемы безопасности и чрезвычайных ситуаций. 2003. № 6. С. 2027.
46. Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. К.: ТОВ Борисфен-М”, 1996. 336с.
47. Великий тлумачний словник сучасної української мови: в 2 т. / Голов. ред. В.Т.Бусел, редактори-лексикографи: В.Т.Бусел, М.Д.Василега-Дерибас, О.В.Дмитрієв, Г.В.Латник, Г.В.Степенко. К.: Ірпінь: ВТФ Перун”, 2005. 1728с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.slovnyk.net. Заголовок з екрана.
48. Власов В.А., Лобанов А.Г., Агиенко С.А., Ибрагимов Т.М., Фатхутдинов Р.Х., Моисеенко С.К., Тарасов В.И., Чернов Б.М. О необходимости срочного упорядочения терминологии в области назначения и использования СИЗ // Проблемы безопасности и чрезвычайных ситуаций. 2006. № 4. С. 1221.
49. Военная энциклопедия. Памятные исторические события в военной истории России [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.mil.ru/940/1064/ details/index.shtml?id=10418. Заголовок з екрана.
50. Волкова Т.Н. Гражданская оборона Австрии на современно этапе // Чрезвычайные ситуации и гражданская оборона за рубежом. 1992. Вып. 12. С.7.
51. Вопросы Министерства Российской Федерации по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий: Указ Президента Российской Федерации от 11 июля 2004г. №868 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.mchs.gov.ru/article.html?id =8626. Заголовок з екрана.
52. Воробьев Ю.Л., Акимов В.А., Потапов Б.В. Новая идеология противодействия катастрофам // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. 2000. Вып. 1. С. 38.
53. Воробьев Ю.Л. Безопастность условие жизнеорганизации ХХІ века // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. 2001. Вып. 1. С. 511.
54. Воробьев Ю.Л. Глобальные проблемы как источник чрезвычайных ситуаций. Доклад на междунар. конф. Глобальные проблемы как источник чрезвычайных ситуацій”, г. Москва, 22-23 апр. 1998 г. // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. 1998. Вып. 7. С. 213.
55. Воробьев Ю.Л. Глобальный характер стихийных бедствий и современные тенденции изменения их воздействия на общество // Упр. риском. 1997. №3. С. 29.
56. Воробьев Ю.Л., Малинецкий Г.Г., Махутов Н.А. Теория риска и технологии обеспечения безопасности. Подход с позиции нелинейной динамики. Часть II. // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. 1999. Вып.1. С. 1841.
57. Воробьев Ю.Л. Международные механизмы снижения риска социально-политических последствий катастроф (российский опыт) / Отв. ред.: М.А.Шахраманьян, Г.Л.Кофф М.: Изд-во РЭФИА, 1997. 118 с.
58. Воробьев Ю.Л. Совершенствование системы государственного регулирования обеспечения безопасности жизнедеятельности населения // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. 1999. Вып. 1. С. 513.
59. Воробьев Ю.Л. Стратегические аспекты обестечения безопасности государства в современных условиях // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. 2003. Вып. 1. С. 1117.
60. Воронцовский А.В. Управление рисками: Учеб. пособие / Экон. ф-т С.‑Петерб. гос. ун-та. 2-е изд., испр. и доп. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. 458 с.
61. Всемирный день гражданской обороны [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.calend.ru/holidays /0/0/17/. Заголовок з екрана.
62. Геополітика і національна безпека: Словн. термінів / Уклад.: Г.П.Ситник, В.Ю.Богданович, М.Ф.Єжеєв. К.: Вид-во НАДУ. 232 с.
63. Глазунова Н.И. Система государственного управления: Учеб. для вузов. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. 551 с.
64. Гнеденко Б.В., Беляев Б.К., Соловьев А.Д. Математические методы в теории надежности. Основные характеристики надежности и их статистический анализ. М.: Наука, 1965. 524 с.
65. Гнеденко Б.В., Козлов Б.А., Ушаков И.А. О роли и месте теории надежности в процессе создания систем // Теория надежности и массовое обслужевание. Под ред. Б.В.Гнеденко. М.: Наука, 1969. С. 1432.
66. Голенкова З.Т., Игитханян Е.Д., Казаринова И.В. Маргинальный слой: феномен социальной самоидентификации // Социолог. исследования. 1996. №8. С. 1217.
67. Гончаров І.В. Ризик та прийняття управлінських рішень: Навч. посіб. Х.: НТУ ХПІ”, 2003. 150 с.
68. Горелова Л.Е. Чума в Москве (1771-73 гг.) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://gumer.info/bibliotek_Buks/History/Article/Gorel_ChumaMosk.php. Заголовок з екрана.
69. Горский В.Г., Моткин Г.А., Швецова-Шиловская Т.Н., Курочкин В.К. Что такое риск? // Труды Первой всероссийской конференции Теория и практика экологического страхования”. М., 1995. С. 2330.
70. Государственное управление: основы теории и практики: Учебник. В 2т. / Под. ред. В.А.Козбаненко. Изд. 2-е, с изм. и доп. Т. 1. М.: Статут”, 2002. 366с.
71. Государственное управление: основы теории и практики: Учебник. В 2т. / Под. ред. В.А.Козбаненко. Изд. 2-е, с изм. и доп. Т. 2. М.: Статут”, 2002. 592с.
72. Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения: Учеб. пособие. М.: Изд-во Дело и сервис”, 1999. 112 с.
73. Гуманитарные операции во время чрезвычайных ситуаций и военных конфликтов: Тезисы научно-практ. конф., г.Москва, 29-30 мая 2002 г. / Под общ. ред. Ю.Л.Воробьева. М.: Изд-во КРУК-Престиж”, 2002. 304 с.
74. Данилишин Б.М., Ковтун В.В., Степаненко А.В. Наукові основи прогнозування природно-техногенної (екологічної) безпеки. К.: Лекс Дім, 2004. 552 с.
75. Данилишин Б.М. Природно-техногенні катастрофи: проблеми економічного аналізу та управління / НАН України. Рада по вивч. продукт. сил України. К.: ЗАТ Нічлава”, 2001. 259 с.
76. День гражданской обороны [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://emercom.ykt.ru/denGO.htm. Заголовок з екрана.
77. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навч. посіб. / Н.Р.Нижник, С.Д.Дубенко, В.І.Мельниченко та ін.; За заг. ред. проф. Н.Р.Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 164 с.
78. Державне управління: Навч. посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко; За заг. ред. А.Ф.Мельник. К.: Знання-Пресс, 2003. 343 с.
79. Державне управління: Словник-довідник. / Уклад.: В.Д.Бакуменко (кер. творч. кол.), Д.О.Безносенко, І.М.Варзар, В.М.Князєв, С.О.Кравченко, Л.Г.Штина; За заг. ред. В.М.Князєва, В.Д.Бакуменка. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 228с.
80. Державне управління та державна служба: Словник-довідник / Уклад. О.Ю.Оболенський. К.: КНЕУ, 2005. 480 с.
81. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: (Монографія) / Кол. авт.; За ред. д-ра філос.н., професора В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ. Міленіум, 2003. 320 с.
82. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК019-2001 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://lsrv.leonorm.com.ua/p/NL_DOC/UA/ 200109/Nakaz_552.htm. Заголовок з екрана.
83. Дерлоу Дес. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень. К.: Всеувито, Наук. думка, 2001. 242 с.
84. Древние цивилизации / С.С.Аверинцев, В.П.Алексеев, В.Г.Ардзинба и др.; Под общ. ред. Г.М.Бонгард-Левина. М.: Мысль, 1989. 479 с.
85. Джонсон Р., Каст Ф., Розенцвейг Д. Системы и руководство. (Теория руководства системами): Пер. с англ. М.: Сов. радио, 1971. 648 с.
86. Дзюндзюк В.Б. Ефективність діяльності публічних організацій: (Монографія) Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ Магістр”, 2003. 236.
87. Доклад Всемирной конференции по уменьшению опасности бедствий Кобе, Хиого, Япония, 18-22 января 2005 г. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://daccessdds.un.org/doc/UNDOC/GEN/G05/610/31/PDF/G0561031.pdf?OpenElement. Заголовок з екрана.
88. ДСТУ 3524-97. Надійність техніки. Проектна оцінка надійності складних систем з урахуванням технічного і програмного забезпечення та оперативного персоналу. Основні положення. Введ. 1999.07.01. Офіц. вид. К.: Вид-во Держстандарту України, 1999. IV, 21 с.
89. ДСТУ 3891-99. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять. Введ. 2000.01.01. Офіц. вид. К.: Вид-во Держстандарту України, 1999. ІІІ, 21 с.
90. ДСТУ 3994-2000. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації природні. Чинники фізичного походження. Терміни і визначення. Введ. 2001.07.01. Офіц. вид. К.: Вид-во Держстандарту України, 2001. ІІІ, 21 с.
91. Егоров Ю.Л. Исследование систем управления. М.: ЗелО, 1997. 195 с.
92. Емельянов В. Гражданская оборона Великобритании // Зарубежное военное обозрение. 1991. № 5. С. 7276.
93. Емельянов В. Гражданская оборона Франции // Зарубежное военное обозрение. 1991. № 9. С. 6169.
94. Емельянов В. Гражданская оборона Швейцарии // Зарубежное военное обозрение. 1992. № 6. С. 1924.
95. Емельянов В.М., Коханов В.Н., Некрасов П.А. Защита населения и территорий в чрезвычайных ситуациях: Учеб. пособие для высш. шк. / Под ред. акад. РАЕН В.В.Тарасова. М.: Академ. проект, 2003. 480 с.
96. Епифанов А.Д. Надежность систем управления ле