ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНИХ ЧИННИКІВ У ПРОЦЕСІ РОЗВ’ЯЗАННЯ МИСЛЕННЄВИХ ЗАДАЧ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ

Короткий опис

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

Терещук Ангеліна Дмитрівна

УДК 159. 922. 73 (048)

ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНИХ ЧИННИКІВ У ПРОЦЕСІ РОЗВ’ЯЗАННЯ МИСЛЕННЄВИХ ЗАДАЧ
МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук,
професор, дійсний член АПН України
Максименко Сергій Дмитрович

Київ 2005

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................3
РОЗДІЛ I. Теоретико-методологічні основи дослідження
1.1. Проблема співвідношення мисленнєвої діяльності й емоцій у психологічній літературі........................................................9
1.2. Вивчення впливу емоцій на мисленнєву діяльність молодших школярів.....................................................28
Висновки до першого розділу..52
РОЗДІЛ II. Емпіричне дослідження особливостей емоційних чинників в процесі розв’язання мисленнєвих задач молодшими школярами
2.1. Завдання та організація дослідження...............................55
2.2. Методи й методики дослідження проблеми................................58
Висновки до другого розділу...75
РОЗДІЛ III. Аналіз результатів дослідження
3.1. Емоційна сфера молодших школярів...76
3.2. Сформованість у молодших школярів експресивно-виразних
ознаках емоцій....90
3.3. Вплив емоційних чинників на процес і продуктивність розв'язання учнями мисленнєвих задач...98
3.4. Емоційна регуляція розв'язання учнями мисленнєвих задач..133
Висновки до третього розділу.....146
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ......................................................................150
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ..153
ДОДАТКИ.173

ВСТУП
Актуальність теми. Постійно зростаючі вимоги до змісту й організації навчання та виховання потребують нових, більш ефективних психолого-педагогічних підходів. Завданням школи будь-якого рівня є максимальний моральний та духовний розвиток тих, хто навчається, підготовка соціально свідомої, всебічно розвиненої, творчої особистості, яка здатна до самовираження у різних видах діяльності. Вирішення цього завдання можливе лише в тому разі, якщо замінити побудовану на принципах авторитарного впливу педагогічну систему навчання, що склалася, новою, заснованою на принципах взаємодії, співробітництва та врахування особистісних особливостей кожного суб’єкта навчального процесу. Це особливо важливо на початкових етапах навчання, де закладаються основи навчальної діяльності і формуються необхідні передумови для розвитку мисленнєвих операцій і навичок навчання, дозрівають можливості емоційно-вольової регуляції діяльності, де дитина вперше стикається з труднощами в засвоєнні знань, що, на жаль, нерідко приводить до виникнення шкільної неуспішності.
Процес навчання в школі передбачає, зокрема, вирішення таких важливих завдань, як навчання дітей засобів, необхідних для засвоєння системи знань, з одного боку, а з другого активізацію їхньої інтелектуальної діяльності. Це обумовлює виділення проблеми керування інтелектуальною діяльністю учнів у ряд найважливіших для педагогічної психології. Максимальна реалізація пізнавальних можливостей дитини у навчанні можлива через створення відповідних дидактичних умов.
В контексті цієї проблеми особливого значення набуває питання визначення умов, у яких би найкраще реалізувалися і коригувалися пізнавальні можливості неуспішних учнів молодших класів.
Причини виникнення неуспішності різні. Це й недосконалість педагогічного процесу, несприятливі сімейні умови, великі прогалини в знаннях, уміннях і навичках, індивідуальні особливості вчителя, його невміння і небажання зрозуміти справжні причини неуспішності та незадовільну поведінку; несприятлива емоційна атмосфера в класі.
В працях Л.І.Божович, Ф.Н.Гоноболіна, О.П.Саннікової, П.М.Якобсона та інших дослідників вивчалися прояви емоційності як чинника, що здійснює позитивний або негативний вплив на організацію навчально-виховного процесу й успішності діяльності в цілому.
Багато вітчизняних авторів (З.І.Калмикова, У.В.Ульєнкова, Н.Л.Білопільська, тощо) та їх зарубіжні колеги (Г.Гросманн, В.Шмітц, 3.Тржесоглава, та ін.) як одну з основних ознак неуспішних учнів називають особливості їх емоційних реакцій і незрілість мотивів діяльності.
У психологічній науці накопичено величезну кількість даних, які стосуються взаємозв'язку між емоціями і мисленням. Наприклад, сьогодні у вітчизняній науці стало аксіоматичним положення про взаємозв'язок між афектом та інтелектом, висунуте Л.С.Виготським (1932), широко відома інформаційна теорія П.В.Симонова (1964), роботи O.K.Тихомирова (1969-1979), Ю.Е.Виноградова (1972), Б.І.Додонова (1975) і багатьох інших.
Проблема впливу емоційних чинників на мисленнєву діяльність неуспішних молодших учнів хоча і визнається дослідниками актуальною, та все ж продовжує залишатися в педагогічній психології теоретично й експериментально однією з найменш розроблених. Невелика кількість існуючих робіт присвячені, в основному, вивченню ролі особистісних і мотиваційних компонентів у структурі навчальної та ігрової діяльності (Н.Л.Білопільська, Л.В.Кузнєцова, Н.В.Єлфімова).
Однак питання щодо ролі емоційних чинників у розвитку мисленнєвої діяльності молодших учнів, у тому числі, неуспішних, дослідниками не розглядалося.
Водночас психолого-педагогічне вивчення неуспішних молодших учнів свідчить про те, що можливості щодо навчання й соціальної адаптації цієї категорії учнів формуються з великим відставанням саме внаслідок уповільненості дозрівання емоційної регуляції (В.Ковальов, Л.В.Орлова, та ін.).
Зазначені обставини обумовлюють актуальність вивчення проблеми взаємозв'язку емоційних чинників і мисленнєвої діяльності молодших школярів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконувалось у межах тематичного плану наукових досліджень Інституту психології ім. Г.С.Костюка в рамках комплексної теми Психологічне забезпечення розвитку особистості в системі безперервної освіти”, номер державної реєстрації 0196U006943.
Об'єкт дослідження процес розв’язання мисленнєвих задач молодшими школярами.
Предмет дослідження взаємозв’язок між емоціями і мисленнєвою діяльністю молодших школярів.
Мета дослідження полягає у вивченні впливу емоційних чинників у структурі емоційної регуляції на розв’язання мисленнєвих задач молодшими школярами.
В основу дослідження покладено припущення про те, що в структурі емоційної регуляції діяльності в молодшому шкільному віці значний вплив на процес і продуктивність розв'язання мисленнєвих задач здійснюють емоційні компоненти різних рівнів регуляції. Емоційними чинниками процесу розв’язання мисленнєвих задач можуть бути як певні характеристики особистості учнів, так і формальні особливості пропонованих мисленнєвих задач. Ці чинники по-різному впливають на учнів з різною успішністю.
Відповідно до мети і загальної гіпотези дослідження було поставлено такі завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз стану розробленості проблеми у психолого-педагогічній літературі.
2. Проаналізувати спостереження батьків та вчителів за поведінкою молодших школярів та визначити основні емоційні прояви, характерні для учнів з різною успішністю.
3. З’ясувати особливості впливу емоційних чинників на розв'язання мисленнєвих задач успішними та неуспішними учнями.
4. Розробити методичний інструментарій та підібрати систему методичних процедур за результатами отриманих даних для удосконалення процесу розв’язання мисленнєвих задач молодшими школярами.
Методологічною та теоретичною основою дослідження стали культурно-історична теорія Л.С.Виготського, розвинена й узагальнена в працях О.М.Леонтьєва, Д.Б.Ельконіна та ін., теорія навчання та розвитку Г.С.Костюка, положення генетичної психології (С.Д.Максименко), висновки, отримані в роботах, присвячених розв’язуванню задач (Г.О.Балл, О.В.Брушлінський, Л.Л.Гурова, Л.М.Фрідман, А.Б.Коваленко та ін.), уявлення про роль особистісних чинників, зокрема, стійких ознак емоційності в структурі особистості, у регуляції її поведінки (К.Ізард, В.Д.Небиліцин, О.П.Саннікова), положення про єдність емоційно-потребової та пізнавальної сфер особистості (С.Л.Рубінштейн, П.К.Анохін, Л.Я.Гозман), системний підхід до вивчення механізму впливу емоцій на різні аспекти діяльності (В.К.Вілюнас, О.М.Леонтьєв, О.Я.Чебикін), положення про емоції як процеси, що здійснюють регуляцію поведінки відповідно до особистісного змісту ситуації (О.В.Запорожець).
Основними методами дослідження є: теоретичний аналіз проблеми, узагальнення та систематизація емпіричних даних; діагностичні методи (опитування, анкетування, тестування, спостереження, бесіда); психолого-педагогічний експеримент, математичні методи обробки даних.
У досліджені брали участь 126 дітей віком 7-9 років спеціалізованої школи № 269 м. Києва протягом 2001-2003 навчального року.
Наукова новизна й теоретичне значення роботи полягає у визначенні особливостей емоційної регуляції дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем успішності в процесі розв’язання ними мисленнєвих задач. Виявлено вплив емоційних чинників на мисленнєві процеси неуспішних учнів та на організацію їх мисленнєвої діяльності. Крім того, у нашому дисертаційному дослідженні розроблено методичний інструментарій з метою оптимізації процесу розв’язання мисленнєвих задач молодшими школярами.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що використання отриманих результатів в роботі вчителів та шкільних психологів може сприяти удосконаленню структури навчання неуспішних учнів як через врахування своєрідності їх емоційної сфери, так і шляхом використання компенсаторних можливостей цих дітей. З урахуванням виявленої специфіки емоційної сфери і регуляції мисленнєвої діяльності у неуспішних молодших учнів накреслено деякі шляхи і методи вдосконалення корекційної роботи з ними.
Надійність та достовірність одержаних результатів забезпечувалась різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми, відповідністю застосованих методів меті і завданням дослідження, системною організацією дослідження, поєднанням якісного та кількісного аналізу одержаних результатів.
Організація дослідження. Дослідження здійснювалось у три етапи впродовж 2001-2003 років. Перший етап (20012002 рр.) був присвячений теоретичному аналізу досліджуваної проблеми на базі вивчення наукової та навчально-методичної літератури. На основі здійсненого аналізу було визначено гіпотезу та завдання дослідження і сплановано експериментальну роботу.
На другому етапі (20022003 рр.) проводився констатуючий експеримент та здійснений аналіз отриманих експериментальних даних.
На третьому етапі (2003р.) здійснювались узагальнення та систематизація результатів дослідження та їх теоретична інтерпретація.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювались на науково-практичній конференції Сім’я та шлюбно-родинні стосунки в Україні” (Київ, 2001); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д. Максименка Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології” (Київ, 2002); міжнародній науково-практичній конференції Людина у світі духовної культури”; II міжнародній науково-практичній конференції Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога” (Київ, 2002 ); IV науково-практичній конференції Психологічна наука в медичній та соціальній практиці” (Київ, 2002) та засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано дев’ять друкованих праць, із них шість у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації: дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (230) та додатків. Повний обсяг дисертації становить 182 сторінок. Робота містить 38 таблиць та 6 малюнків.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У висновках підбито підсумки здійсненого теоретичного й експериментального дослідження, результати якого підтвердили його гіпотезу, а також окреслено перспективи подальшої розробки проблеми.
1. У молодших школярів поєднання різних емоційних чинників (ігровий або навчальний характер завдання, емоційно забарвлені критерії класифікації) по-перше, створює ситуативно значиме для дитини емоційне тло, на якому розгортаються мисленнєві процеси, і визначає модальність ставлення до завдання, до його виконання, результатів своєї роботи, схвалення або несхвалення (I і II рівні ЕРД). По-друге, суб'єктивна емоційність цих чинників для дитини виступає як сукупність прийнятих із позитивним чи негативним знаком важливих для неї компонентів діяльності й визначає переважання ігрових або навчальних інтересів, ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, однокласників і педагогів (II і III рівні ЕРД).
2. Доведено, що емоційна регуляція діяльності є складним за структурою утворенням, яке охоплює три рівні: базовий (функціональний), особистісно-мотиваційний і соціально-мотиваційний.
· на базовому й особистісно-мотиваційному рівнях відбувається оперативне керування діяльністю. Ці рівні ЕРД визначають безпосереднє реагування дітей молодшого шкільного віку на різні емоційні чинники, що входять до умов завдань, і таким чином керують процесом розв'язання мисленнєвих задач.
· соціально-мотиваційний рівень зумовлює досягнення прийнятої дитиною мети, яка у даному випадку виявляється у найбільш продуктивному розв'язанні мисленнєвої задачі. Цей рівень ЕРД визначає зміну продуктивності розв'язання задачі залежно від її значимості для дитини.
3. У молодших школярів з доброю успішністю за різних особливостей емоційно-чуттєвої сфери виявляється досить сформованою здатністю керувати своїми емоційними проявами. Соціально-мотиваційний рівень можна вважати показником загальної зрілості ЕРД і важливою умовою готовності дитини до шкільного навчання. Одним із показників зрілості цього рівня є сформованість уміння враховувати сигнали соціальної оцінки і допомоги, виражені засобами емоційної експресії. Що стосується успішних школярів, то тут найбільше впливає на процес і продуктивність мисленнєвої діяльності чинник переважання навчального характеру завдання над ігровим, що відображає сформованість III рівня ЕРД. На підвищення продуктивності в ході розв'язання однотипних задач у ігровій і навчальній ситуації визначальний вплив має здатність до перенесення засвоєних навичок у нові умови.
4. У неуспішних школярів виявляється загальна незрілість емоційно-чуттєвої сфери і недостатня зрілість всіх рівнів ЕРД, яка поряд із негативним ставленням до навчання і гострими реакціями на невдачу призводить до використання не завжди адекватних способів компенсації. Одним із таких способів є захоплення грою. В результаті учень залишається не готовим до переходу на новий, більш складний етап навчання. У неуспішних школярів на процес і продуктивність розв'язання мисленнєвих задач (на класифікацію) великою мірою впливають різні емоційні чинники, зокрема:
а) більшість дітей віддає перевагу емоційно забарвленим критеріям класифікації (кольори й експресія обличчя ляльок), що відображає їхню велику емоційну реактивність порівняно з успішними школярами, пов'язане зі станом базового рівня ЕРД; б) зміна характеру емоційно-чуттєвих проявів в результаті зміни умов завдання з навчальних на ігрові свідчить про переважання інтересу до ігрової ситуації й відображає стан особистісно-мотиваційного рівня ЕРД неуспішних школярів; в) підвищення активності, інтересу до мисленнєвої діяльності та її результатів під час розв'язання задачі в ігровій ситуації говорить про переважання ігрових мотивів і пов’язане зі станом соціально-мотиваційного рівня ЕРД неуспішних учнів.
5. Ознаки конфлікту соціальних і особистісних мотивів діяльності, що виявляються у більшості неуспішних учнів, свідчать про дисбаланс рівневих компонентів їх ЕРД, які, з одного боку, зумовлені неуспішністю, з іншого, є її наслідком. Все це підтверджує необхідність пошуку для різних груп учнів відповідних шляхів і методів навчання з урахуванням своєрідності емоційно-чуттєвої сфери, ступеня зрілості ЕРД та характеру впливу різних емоційних чинників на мисленнєву діяльність дітей.
6. Використання розроблених методик, що розрізняються за типом засобів діагностики і психологічної корекції в умовах керованого експериментатором процесу розв’язання учнями розвивальних мисленнєвих задач, не лише сприяє їх розумовому розвитку, а й підвищує ймовірність становлення соціально прийнятих способів поведінки. Результати виконаного дослідження можуть бути використані при встановленні критеріїв оцінювання рівня емоційної регуляції навчально-пізнавальної діяльності, а також для розробки системи занять з корекції порушень інтелектуального розвитку.
Перспектива подальшого вивчення проблеми полягає, на нашу думку, в дослідженні механізмів емоційної саморегуляції учнів, як співвідношення функціонально-базового (неусвідомленого) і мотиваційного (усвідомленого) її компонентів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Аболин П.М. Эмоциональная устойчивость и пути ее повышения // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1989. № 4. С. 141149.
2. Абрамова В.Н. Влияние характера мотивации на когнитивный и операциональный компоненты деятельности // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1980. № 2. С. 100106.
3. Айвазян Т.А., Зайцев В.П., Травкова И.А., Новиков И.Д., Дюкова Н.Л. Изучение диагностических возможностей цветового теста у больных сердечно-сосудистыми заболеваниями // Психологический журнал. М.: Педагогика, Наука, 1989. Т. 10. № 3. 106 с.
4. Акимова М.К., Козлова В.Т. Учет психологических особенностей учащихся в процессе обучения // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1988. № 6. С. 7177.
5. Амонашвили Ш. Психолого-дидактические особенности оценки как компонента учебной деятельности // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1975. № 4. С. 7786.
6. Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. 486 с.
7. Балл Г.А. О психологическом содержании понятия «Задача» // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1970. С. 7481.
8. Барабанщикова В.А., Малкова Т.П. Зависимость точности идентификации экспрессии лица от локализации мимических проявлений // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1985. № 5. С. 131140.
9. Бассин Ф.В. «Значащие» переживания и проблема собственно-психологической закономерности // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1972. № 3. С. 105124.
10. Бедер Ено. Комплексное изучение детей с временными задержками психического развития и вопросы их изучения // Дефектология. М.: Педагогика, 1975. № 4. С. 3741.
11. Белова Е.С. Развитие диалога в процессе решения школьниками мыслительных задач // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1991. № 2. С. 148153.
12. Белопольская Н.Л. Коррекция эмоциональных реакций на успех и неуспех у детей со сниженным интеллектом // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1992. № 1. С. 3342.
13. Берцфаи Л.В., Захарова А.В. Оценка учащимися процесса и результатов решения различных задач // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1975. № 6. С. 5967.
14. Былкина Н.Д., Люсин Д.В. Развитие представлений детей об эмоциях в онтогенезе // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 2000. № 5. С. 3848.
15. Блонский П.П. Память и мышление В кн.: Избранные педагогические и психологические сочинения. Т. 2. М.: Педагогика, 1979. С. 118340.
16. Блум Ф., Лайзерсон А., Хафстедер Л. Мозг. Разум. Поведение (Пер. с англ.). М.: Педагогика, 1988. 248 с.
17. Богоявленский Д.П. Некоторые теоретические вопросы психологии обучения // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1976. № 2. С. 7583.
18. Богоявленский Д.П., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. М.: Изд-во АПН, 1959. 266 с.
19. Бодров В.А. Когнитивные процессы и психологический стресс // Психологический журнал. 1996. Т. 17. № 4. С. 6474.
20. Божович Л.И. Этапы развития личности в онтогенезе // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1979. № 2. 47 с.
21. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности и формирования личности в детстве: Норма и отклонения. М.: Педагогика, 1990. 140 с.
22. Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение. М.: Знание, 1983. 95 с.
23. Бурменская Г.В., Карабанова О.А., Лидере А.Г. Возрастно-психологическое консультирование. Проблемы психического развития детей. М.: Изд-во МГУ, 1990. 136 с.
24. Вайзер Г.А. Опоры для саморегуляции умственной деятельности детьми с задержкой психического развития // Дефектология М.: Педагогика, 1985. № 4. С. 59.
25. Васильев И.А., Поплужный В.Л., Тихомиров O.K. Эмоции и мышление. М.: Изд-во МГУ, 1980. 193 с.
26. Васильев И.А., Хусаинова Н.Р. К вопросу о личностных детерминантах мыслительной деятельности // Вестник МГУ. сер. 14. Психология. М.: Изд-во МГУ, 1989. № 3. С. 3341.
27. Венгер А.Л., Цукерман Н.К. Психологическое обследование младших школьников. М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. 160 с.
28. Вертгеймер М. Продуктивное мышление (пер. с англ.). М.: Прогресс. 1987. 336 с.
29. Вершинин С.И. Место эмоциональной регуляции в общей структуре регуляции деятельности // Эмоциональная регуляция учебной и трудовой деятельности. Тезисы докладов всесоюзной конференции психологов. Москва-Одесса. 1986. С. 255258.
30. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Изд-во МГУ, 1990. 284 с.
31. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. Под. ред. Овчинниковой О.В. М.: Изд-во МГУ, 1976. 142 с.
32. Выготский Л.С. Вопросы теории и истории психологии // Собр. соч. Т. 1. М.: Педагогика, 1982. С. 78174.
33. Выготский Л.С., Лурия А.Р. Этюды по истории поведения. М.: Педагогика-пресс. 1993. 224 с.
34. Гласс Д., Стэнли Д. Статистические методы в педагогике и психологии. М.: Прогресс, 1976. 495 с.
35. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. М.: Изд-во МГУ, 1978. 175 с.
36. Головська І.Г. Емоціогенні компоненти дидактичного матеріалу як умова розвитку учбової діяльності: Автореф. дисер канд. психол. наук. К., 1993.
37. Гончаров B.C. Зависимость стратегии поиска решения от типа мышления // Вопросы психологии. М.: Педагогика, № 4. 132 с.
38. Горбатков А.А. Динамика связи между положительными и отрицательными эмоциями // Вопросы психологии. 2002. № 4. С. 132140.
39. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента. М.: Изд-во МГУ, 1982. 455 с.
40. Гуревич К.М., Горбачева Е.И. Умственное развитие школьников:критерии и нормативы. М.: Знание, 1992. 80 с.
41. Дашкевич О.В. Эмоциональная регуляция деятельности в экстремальных условиях. Автореф. дисс... канд. психол. наук. М.: МГУ. 1985. 35с.
42. Де Боно Эдвард. Латеральное мышление. СПб.: «Питер Пабли-шинг». 1997. 320 с.
43. Дети с временными задержками развития // Под ред. Т.А. Власовой, М.С. Певзнер. М.: Педагогика, 1971. 207 с.
44. Дети с задержкой психического развития // Под ред. Т.А. Власовой, В.И. Лубовского. М.: Педагогика, 1984. 256 с.
45. Джеймс У. Психология. М.: Педагогика, 1991. 368 с.
46. Джос В.В. Практическое руководство к тесту Люшера. Кишинев: Периодика, 1990. 174 с.
47. Додонов Б.И. В мире эмоций. К.: Политиздат Украины, 1987. 140 с.
48. Додонов Б.И. Типы общей эмоциональной направленности людей и тенденции структурирования эмоциональной сферы // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1972. № 1. С. 4555.
49. Домишкевич С.А., Пермякова В.А., Насонова В.И. Методы научно-психологических исследований в дефектологии. Иркутск: Изд-во ИГПИ, 1983. 73 с.
50. Дональдсон М. Мыслительная деятельность детей. М.: Педагогика, 1985. 190 с.
51. Дорфман Л.Я. Индивидуальный эмоциональный стиль // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1988. № 5. С. 8895.
52. Егорова Т.В. Возможности применения метода обучающего эксперимента в диагностических целях // Материалы симпозиума по вопросам разработки диагностических методов определения уровня умственного развития детей. Рига., 1970. С. 8593.
53. Егорова Т.В. Особенности познавательных процессов младших школьников с пониженной обучаемостью. Автореф. дисс канд. психол. наук. М.: АПН СССР, 1969. 14 с.
54. Елфимова Н.В. Исследование структуры мотивационного компонента деятельности // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1988. № 4. С. 8287.
55. Емоційний розвиток дитини / С. Максименко, К. Максименко, О. Главник К.: Мікрос-СВС, 2003. 112с. (Психол. інструментарій).
56. Жоров П.А. О соотношении некоторых особенностей саморегуляции на произвольном и непроизвольном уровнях. Автореф. дисс... канд. психол. наук. М.: МГУ, 1975. 15 с.
57. Жулидова Н. А. Изучение самооценки учащихся с задержкой развития В кн.: Изучение личности аномального ребенка. М.: Педагогика, 1977. С. 4243.
58. Занюк С. Психологія мотивації та емоцій: Навчальний посібник. Луцьк: Редакційно-видавничий відділ Волинського державного університету ім. Л. Українки, 1997. 180 с.
59. Запорожец А.В. Взаимосвязь развития когнитивных и эмоциональных процессов у детей // Тезисы научных сообщений советских психологов К 21 Междунар. психологическому конгресу. М., 1976. С. 123125.
60. Запорожец В.А. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1986. 285 с.
61. 3апорожец А.В., Неверович Я.З. К вопросу о генезисе, функции и структуре эмоциональных процессов у ребенка // Хрестоматия по психологии. Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. Под. ред. проф. А.В. Петровского. Сост. и авт. вводных очерков канд. психол. наук В.В. Мироненко. М.: «Просвещение», 1977. С. 5973.
62. Здоровье. Развитие. Личность // Под ред. Г.Н. Сердюковской, Д.Н. Крылова, У. Кляйнпетерал. М.: Медицина. 336 с.
63. Зинченко В.П. Аффект и интеллект в образовании. М.: Тривола, 1995. 64 с.
64. 3инченко В.П., Моргунов Е.Б. Человек развивающийся. Очерки Российской психологии. М.: Тривола. 1994. 304 с.
65. Иванова Е.К. Динамика формирования пониженной обучаемости и возможности ее изменения (на материале изучения старших дошкольников и учащихся первых классов): Автореф. дисс... канд. психол. наук. М., АНН СССР. 1979. 26 с.
66. Иващенко Ф.И. Развитие уверенности в своих силах у слабоуспевающих школьников. Автореф. дисс... канд. пед. наук (по психологии). М.: АПН РСФСР, 1952. 25 с.
67. Изард К. Психология эмоций. СПб.: Издательство «Питер», 1999. 464 с.
68. Изард К. Эмоции человека. М.: Изд-во МГУ, 1980. 397 с.
69. Изард К. Эмоциональный контакт // Наука и жизнь. М.: Наука, 1977. С. 112121.
70. Калинин В.К., Панченко В.И. Изучение волевой активности школьников в связи с особенностями их продуктивного мышления // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1980. № 2. С. 9399.
71. Калмыкова З.И. Особенности генезиса продуктивного мышления детей с задержками психического развития // Дефектология. М.: Педагогика, 1978. № 3. С. 38.
72. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. М.: Педагогика, 1981. 200 с.
73. Камерон-Брендлер Л., Лебо М. Заложник эмоции: Как спасти вашу эмоциональную жизнь / Пер. с англ. Воронеж: НПО «МОДЭК», 1999. 256 с.
74. Кепалайте А. Знак эмоциональности и особенности интеллекта / Психологический журнал. М.: Педагогика, 1982. Т. 3. № 2.
75. Коваленко А.Б. Психологические особенности процесса понимания творческих задач // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1991. № 5. С. 4247.
76. Коробейников И.А., Лубовский В.В. Психологический эксперимент в дифференциальной диагностике нарушений психического развития у детей // Дефектология. М.: Педагогика, 1981. № 6. 33 с.
77. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. 302 с.
78. Костюк Г.С. Мислення і його розвиток. Про психологію розуміння // Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К., 1989.
79. Костюк Г.С., Балл Г.А. Категория задачи и ее значение для психолого-педагогических исследований // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1977. С. 1223.
80. Котик М.А., Емельянов A.M. Эмоции как показатель субъективных предпочтений при принятии решения // Психологический журнал. 1992. Т. 13. № 1. С. 118125.
81. Котов А.В. Мотивационно-эмоциональный конфликт в структуре поведенческого акта // Психол. журн. 1999. Т. 20. № 6. С. 6271.
82. Кравцов Г.Г. Принцип единства аффекта и интеллекта как основа личностного подхода в обучении детей // Вопросы психологии. 1996. № 6. С. 5364.
83. Кравцова E.Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. М.: Педагогика, 1991. 151 с.
84. Красовец С.В. Опыт изучения эмоциональных состояний. Проблемы нейропсихологии. М.: Наука, 1977. 293 с.
85. Крутецкий В.А. Психология. М.: Просвещение, 1986. 214 с.
86. Кузнецова Л.В. Особенности мотивационно-волевой готовности детей с задержками психического развития к школьному обучению. Автореф. дисс... канд. психол. наук. М., 1986. 16 с.
87. Кузнецова Л.В., Кулагина И.Ю. О возможностях формирования учебной мотивации у детей с задержкой психического развития // Дефектология. М.: Педагогика, 1982. № 6. С. 310.
88. Кулагина И.Ю., Пускаева Т.Д. Мыслительная деятельность и ее детерминанты при задержке психического развития // Дефектология. М.: Педагогика, 1989. № 1. С. 39.
89. Кульчицкая Е.И. Эмоциональное и интеллектуальное поведение // Практична психологія та соціальна робота. 2003. № 1. С. 13.
90. Лебединский В.В. Нарушения психического развития у детей. М.: МГУ, 1985. 167с.
91. Лебединский В.В., Никольская О.С., Баенская Е.Р., Либлинг Е.Р. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция. М.: МГУ, 1990. 194с.
92. Лейнер Х. Основные принципы и психотерапевтическая эффективность метода направленного аффективного воображения / Из архива Х. Лейнера. Материалы семинара / Под ред. З.Г. Кисарчук. К., 1992.
93. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977. 304 с.
94. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции. М.: МГУ, 1971. 400 с.
95. Леонтьев А.Н., Лурия А.Я., Смирнов А.А. О диагностических методах психологического исследования школьников // Советская педагогика. М.: 1968. № 7. С. 677.
96. Липкина А. И. Роль личностного фактора в преодолении отставания младших школьников // Советская педагогика. М.: Педагогика, 1973. № 9. С. 4555.
97. Лубовский В.И. Общая психологическая характеристика младших школьников с задержкой психического развития. В кн.: Обучение детей с задержкой психического развития. М.: Педагогика, 1981. С. 610.
98. Лук А.Н. Эмоции и личность. М.: Знание, 1982. 174 с.
99. Максименко С.Д. Взаємозв'язок наочно-образних і словесно-логічних компонентів мислення в процесі розв'язання задач молодшими школярами. В зб.: Психологія. Респ. наук. метод. збірник. Випуск 17. К.: Рад. шк, 1978. С. 7582.
100. Максименко С.Д. Изучение психики школьника в процессе обучения / Характеристика методов исследования. К: "Знание" УРСР, 1981. 48 с.
101. Максименко С.Д. Індивідуальні особливості мислення дитини. К: "Знання" УРСР, 1977. 48 с.
102. Максименко С.Д. Исследование эмоциональных и когнитивных компонентов в структуре психического отражения. В Зб.: / Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П'ятих Костюківських читань: В 3 Т. Т. 2. К.; Гнозис, 1998. Т. 2. С. 396401.
103. Максименко С.Д. Навчання і розвиток: психологічні аспекти // Практична психологія та соціальна робота. 1997., № 1. С. 58.
104. Максименко С.Д., Бех И.Д. Психологический анализ механизма классификации у младших школьников // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1980. № 5. С. 7888.
105. Матюхина М.В. Мотивация обучения младших школьников. М.: Просвещение, 1984. 144 с.
106. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. М.: Педагогика, 1988. 193 с.
107. Мелик-Пашаев А.А. Выразительная функция цвета в изобразительной деятельности детей // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1975. № 4. С. 108117.
108. Мелик-Пашаев А.А. Способность младших школьников к «эстетическому обобщению». Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. М.: Педагогика, 1990. № 2 (4). С. 4852.
109. Менчинская П.А. Краткий обзор состояния проблемы неуспеваемости школьников. В кн.: Психологические проблемы неуспеваемости школьников. М.: Педагогика, 1971. С. 831, 255265.
110. Михайлова (Алешина) Е.С. Методика исследования социального интеллекта: Адаптация теста Дж. Гилфорда и М. Салливена: Руководство по использованию. СПб.: ГП «Иматон», 1996. 56 с.
111. Морозова Н.Г. Формирование познавательных интересов у аномальных детей. М.: Просвещение, 1969. 289 с.
112. Никольская И.М. Диагностика эмоциональных и поведенческих отклонений у школьников // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева. 1996. № 2. С. 185187.
113. Носатов В.Т. Психологическая характеристика анализа как основы теоретического обобщения // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1978. № 4. С. 4654.
114. Обучение детей с задержкой психического развития / Под ред. Т.А. Власовой, В.И. Лубовского, Н.А. Никашиной. М.: Педагогика, 1981. 119 с.
115. Овчинникова Т.Н. Исследование личностных характеристик мыслительной деятельности // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1980. № 5. С. 117121.
116. Олійник В.Ф., Максименко С.Д. Емоційно-вольовий розвиток першокласників. В кн.: Навч. і вихов. шестирічних першокласників. Зб. стат. К., 1990. С. 6069.
117. Ольшанникова А.Е. Эмоции и воспитание. М.: Знание, 1983. 79 с.
118. Орлова Л.В. Интеллектуально пассивные учащиеся // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1991. С. 4550.
119. Отстающие в обучении школьники. Проблемы психического развития / Под ред. З.И. Калмыковой, И.Ю. Кулагиной. М.: Педагогика, 1986. 208 с.
120. Парамей Т.В., Измайлов Ч.А., Бабина B.C. Эмоционально-экспрессивные характеристики схематического лица на дисплее компьютера // Вестник МГУ. Серия 14. Психология. М.: МГУ, 1992. № 3. С. 3037.
121. Переверзева И.А. Исследование некоторых особенностей восприятия цвета в связи с задачами изучения эмоциональности. Проблемы дифференциальной психофизиологии / Под ред. Э.А. Голубевой, И.В. Равич-Щербо. М.: Педагогика, 1981. Т. 10. С. 137146.
122. Переверзева И.А. Проявление индивидуальных различий по эмоциональности в функции контроля за эмоциональной экспрессией // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1989. № 1. С. 113117.
123. Пермякова В.А. Домишкевич С.А. Типические особенности эмоционально-волевой сферы и личностной регуляции учебной деятельности младших школьников в норме и при отклонениях в развиии / Развитие школьников в норме и с отклонениями. Иркутск: ИГПИ, 1981. С. 310.
124. Пермякова В.А., Мастюкова Е.М. Индивидуально-типические особенности обучаемости детей с нарушениями умственного развития. Иркутск: ИГПИ, 1993. 112 с.
125. Петренко В.Ф., Кучеренко В.В. Взаимосвязь эмоций и цвета // Вестник МГУ. Серия 14. Психология. М.: Изд-во МГУ, 1988. № 3. С. 7082.
126. Пиаже Ж., Инельдер Б. Генезис элементарных логических структур. Классификации и сериации. М.: Изд-во иностранной литературы, 1963. 448 с.
127. Пинчук В.А. К индивидуально-психологической специфике различных типов эмоциональности // Вопросы психологии. М.: Педагогика, 1981. 70 с.
128. Психические особенности слабоуспевающих школьников / Под ред. Й. Ломпшера. М.: Педагогика, 1984. 183 с.
129. Психологические исследования интеллектуальной деятельности / Под ред. O.K. Тихомирова. М.: МГУ, 1979. 232 с.
130. Психологические исследования познавательных процессов и личности / Под ред. Д. Ковач, Б.Ф. Ломова. М.: Наука, 1983. 216 с.
131. Психологические проблемы неуспеваемости школьников / Под ред. Н.А. Менчинской. М.: Педагогика, 1971. 272 с.
132. Психология эмоций: Тексты / Под ред. В.К.Вилюнаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. М.: МГУ, 1993. 287 с.
133. Пускаева Т.Д. Изучение структуры познавательной деятельности детей с задержками психического развития (на материале решения классификационных задач) // Дефектология. М.: Педагогика, 1980. № 6. С. 1018 с.
134. Пускаева Т.Д. Об изучении специфики структуры познавательной деятельности детей с задержкой психического развития // Дефектология. М.: Педагогика, 1980. № 3. С. 1018.
135. Развитие познавательных и волевых процессов у дошкольников / Под ред. А.В. Запорожца, Я.З. Неверовича. М.: Просвещение, 1965. 420 с.
136. Развитие ребенка (пер. с англ.) / Сборник под ред. А.В. Запорожца, Л.А. Венгера. М.: Просвещение, 1968. 190 с.
137. Райковский Я. Экспериментальная психология эмоций: М., 1979. С. 212261.
138. Раттер М. Помощь трудным детям (пер с англ.). М.: Прогресс, 1987. 422 с.
139. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности. СПб., 1996.
140. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учебное пособие: В 2 кн. М.: Изд-во ВЛАД-СПРЕСС, 2001. Кн. 1: Система работы психолога с детьми разного возраста. 384 с.
141. Рожина Л.Н. Развитие эмоционального мира личности. Минск, 1999. 196 с.
142. Рубинштейн С.Л. Эмоции. В кн.: Психология э