Пальона Юлія Володимирівна. Механізми порушень гуморальних систем за умов дії іонізуючого випромінювання

Короткий опис

Пальона Юлія Володимирівна. Механізми порушень гуморальних систем за умов дії іонізуючого випромінювання : Дис... канд. наук: 14.03.04 2007

Пальона Ю.В. Механізми порушень гуморальних систем за умов дії іонізуючого випромінювання. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.03.04 патологічна фізіологія. Луганський державний медичний університет. - Луганськ, 2007.
Дисертацію присвячено проблемі встановлення ролі протеолітичних ферментів та їх інгібіторів, антиоксидантних ферментів та рівня ендогенної інтоксикації у розвитку пошкоджень при дії іонізуючого випромінювання, а також експериментального обгрунтування патогенетичних підходів до їх немедикаментозної корекції. Дослідження базуються на аналізі результатів експериментів, які виконані на білих щурах. Встановлено, що при дії іонізуючого випромінювання у тварин спостерігається дисбаланс в системі протеолітичних ферментів та їх інгібіторів, зростання активності антиоксидантних ферментів та підвищення рівня ендогенної інтоксикації в сироватці крові, бронхоальвеолярному змиві, тканинах тонких кишок та мозку. Превентивна дія електромагнітного випромінення надвисокої частоти призводить до зниження трипсиноподібної активності та ендогенної інтоксикації, підвищення рівня альфа-1-інгібітора протеїназ.

У дисертаційній роботі подано обгрунтування і вирішення наукової задачі - встановлення ролі протеолітичних і антиоксидантних механізмів, ендогенної інтоксикації у розвитку пошкоджень при дії гамма-випромінювання, а також експериментальне обгрунтування патогенетичних підходів до його немедикаментозної корекції за допомогою електромагнітного випромінювання надвисокої частоти. Наукова задача вирішена шляхом використання біохімічних методів дослідження. Одержані результати доповнюють і уточнюють вже існуючі дані і розкривають нові ланки патогенезу пошкоджень, викликаних іонізуючим випромінюванням, а також дозволяють обгрунтувати нові підходи до корекції патологічних змін, що розвиваються.

Одноразове тотальне опромінення організму щурів призводить до збільшення трипсиноподібної та еластазоподібної активності сироватки крові через 3 дні після дії іонізуючого випромінювання на 76 % (р<0,001) та 26 % (р<0,05), відповідно у порівнянні з контролем, і зменшення рівня альфа-1-інгібітора протеїназ, ступінь зниження якого залежить від часу, що пройшов після опромінення.
Вплив тотального гамма-випромінювання у дозі 6 Гр на активність компонентів антиоксидантної системи сироватки крові щурів призводить до збільшення рівня каталази і пероксидази, з максимальним підвищенням активності каталази на 14 добу і пероксидази на 30 добу після опромінення на 87 % і 220 % (р<0,001), відповідно. Зміни рівня супероксиддисмутази носили фазний характер з максимумом підвищення її активності на 14 день дослідження.
При дії іонізуючого випромінювання у дозі 6 Гр відбувається збільшення трипсиноподібної та еластазоподібної активності бронхоальвеолярного змиву, тканин тонкої кишки та великих півкуль головного мозку щурів. В бронхоальвеолярному змиві та тканинах тонкої кишки антитриптична активність збільшується на 61 % на 3 день и на 173 %, і на 30 день після опромінення у порівнянні з показниками контрольної групи тварин (р<0,001), а в тканинах головного мозку - знижується протягом усього періоду досліджень.
При дії гамма-випромінювання активність антиоксидантних ферментів в тканинах великих півкуль головного мозку щурів динамічно змінюється з максимальним підвищення рівня супероксиддисмутази через 24 години після опромінення на 68 % (р<0,001), а в бронхоальвеолярному змиві і тканинах тонких кишок збільшення її активності зберігається на високому рівні і на 30 день експерименту. Зміни рівня пероксидази та каталази у тканинах тонких кишок та великих півкуль мають фазний характер зі збереженням високих значень до 30 дня досліду.
Дія іонізуючого випромінювання супроводжується підвищенням рівня середньомолекулярних олігопептидів в сироватці крові, бронхоальвеолярному змиві, тканинах тонких кишок та великих півкуль головного мозку в усі терміни досліду, що свідчить про розвиток ендогенної інтоксикації. На 30 день експерименту висока концентрація середньомолекулярних олігопептидів зберігається в сироватці крові, бронхоальвеолярному змиві, тканинах тонких кишок і великих півкуль головного мозку щурів та, в середньому, в 2,5-3 рази (р<0,001) перевищує контрольні показники.
Превентивне застосування електромагнітного випромінювання надвисокої частоти зменшує пошкодження від дії іонізуючого випромінювання у дозі 6 Гр на організм щурів, що виявляється в зниженні трипсиноподібної активності і рівня ендогенної інтоксикації сироватки крові на 82 % (р<0,001) і 128 % (р<0,01), відповідно, підвищенні рівня альфа-1-інгібітора протеїназ на 33 % (р<0,001) у порівнянні з показниками, які були отримані при дії тільки тотального гамма-випромінювання.